|
|
Перелік факторів ураження джерел природних надзвичайних ситуацій та характер їх дії
Джерелом природної надзвичайної ситуації є небезпечне природне явище або процес, причиною виникнення якого може бути: землетрус, викид вулкану, обвал, сель, провал ґрунту, ерозія, перероблення берегів, цунамі, лавина, повінь, підтоплення, затор, штормовий нагін води, сильний вітер, смерч, пильна буря, суховій, сильні опади, засуха, заморозки, туман, гроза, природні пожежі, зміни стану суші, складу і властивостей атмосфери, стану гідросфери та біосфери тощо.
Перелік основних факторів ураження джерел природних надзвичайних ситуацій, характер їх дії та проявлений наведені в таблиці 1.24.
Найменування основних параметрів дії факторів ураження джерел природних надзвичайних ситуацій, які оказують вплив на життя і здоров'я людей сільськогосподарських тварин і рослин, об'єкти економіки і довкіл-ля наведені в таблиці 1.25.
Таблиця 1. Перелік факторів ураження джерел природних НС, характер їх дії і проявлення
Джерело природної
НС
Найменування фактора ураження
Характеристика дії або проявлення фактора ураження
1. Небезпечні геологічні процеси
1.1. Землетрус
Сейсмічний
Фізичний
Сейсмічний удар.
Деформація гірських порід.
Вибухова хвиля.
Викид вулкана.
Нагін хвилі (цунамі).
Гравітаційне зміщення гірських порід, сніжних мас і льодовиків.
Затоплення поверхневими водами.
Деформація русел рік.
Електромагнітне поле.
|
1.2. Викид вулкану
Динамічний
Тепловий (термічний)
Хімічний або теплофізичний
Фізичний
Струс земної поверхні.
Деформація земної поверхні.
Викид та випадання продуктів виверження.
Рух лави, грязьових чи камінних потоків. Гравітаційне зміщення гірських порід.
Пекуча хмара.
Лава, тепфа, пар, гази.
Забруднення атмосфери, грунтів, гідросфери.
Грозові розряди.
1.3. Зсув, обвал
Динамічний Гравітаційний
Зміщення (рух) гірських порід.
Струс земної поверхні.
Динамічний, механічний тиск зміщених мас.
Удар.
|
1.4. Карст (карстовий суфозійний процес)
Хімічний
Гідродинамічний
Гравітаційний
Розчинення структури порід.
Руйнування структури порід.
Переміщення (вимивання) часток породи.
Зміщення (обрушення) породи.
Деформація земної поверхні.
1.5. Провал грунтів
Гравітаційний
Деформація земної поверхні.
Деформація ґрунтів.
1.6. Розроблення берегів
Гідродинамічний
Гравітаційний
Удар хвилі.
Розмивання грунтів.
Перенесення (перевідкладення) часток грунгу. Зміщення (обвалення) порід берегової частини.
2. Небезпечні гідрологічні явища і процеси
2.1. Підтоплення
Гідростатичний Гідродинамічний Гідрохімічний
Підвищення рівня ґрунтових вод.
Гідродинамічний тиск потоку фунтових вод. Забруднення (засолення) ґрунтів.
Корозія підземних металевих конструкцій.
2.2. Ерозія русла
Гідродинамічний
Гідродинамічний тиск потоку води.
Деформація русла ріки.
2.3. Цунамі, штормовий нагін води
Гідродинамічний
Удар хвилі.
Гідродинамічний тиск потоку води.
Розмивання ґрунтів.
Затоплення території.
Підпор води в ріках.
2.4. Сель
Динамічний
Гравітаційний
Гідродинамічний
Аеродинамічний
Зміщення (рух) гірських порід.
Удар.
Механічний тиск потоку селю.
Гідродинамічний тиск потоку селю.
Ударна хвиля.
2.5. Повінь, паводок, катастрофічне затоплення
Гідродинамічний Гідрохімічний
Потік (плин) води.
Забруднення гідросфери, ґрунтів.
2.6. Затор
Гідродинамічний
Підйом рівня води.
Гідродинамічний тиск води.
2.7. Сніжна лавина
Гравітаційний
Динамічний
Аеродинамічний
Зміщення (рух) мас снігу.
Удар.
Тиск зміщених мас снігу.
Ударна (повітряна) хвиля.
Звуковий удар.
3. Небезпечні метеорологічні явища і процеси
3.1. Сильний вітер, шторм, шквал, ураган
Аеродинамічний
Вітровий потік.
Вітрове навантаження.
Аеродинамічний тиск.
Вібрація.
3.2. Смерч,
вихор
Аеродинамічний
Сильний розряд повітря.
Під'єм потоку вихру.
Вітрове навантаження.
3.3. Пильна буря
Аеродинамічний
Видування і засипання верхнього шару
ґрунту, посівів.
3.4. Сильні
опади:
3.4.1.
Протяжний
дощ
(злива)
3.4.2.
Сильний
снігопад
3.4.3.
Сильна
завірюха
3.4.4.
Ожеледь
3.4.5.
Град
Гідродинамічний
Гідродинамічний
Гідродинамічний
Гравітаційний
Динамічний
Динамічний
Потік (плин) води.
Затоплення території.
Снігове навантаження.
Сніжні заноси.
Снігове навантаження.
Вітрове навантаження.
Сніжні заноси.
Навантаження ожеледі.
Вібрація.
Удар.
3.5. Туман
Теплофізичний
Зниження видимості (помутніння повітря).
3.6.
Заморозок
Тепловий
Охолодження грунтів, повітря.
3.7. Засуха
Тепловий
Нагрів грунтів, повітря.
3.8.
Суховій
Аеродинамічний і
тепловий
Висихання ґрунтів.
3.9.
Гроза
Електрофізичний
Електричні розряди.
4. Природні пожежі
4.1.
Пожежа
Теплофізичний
Хімічний
Полум'я.
Нагрів тепловим потоком.
Помутніння повітря.
Небезпечні дими.
Забруднення атмосфери, грунтів, гідросфери.
Таблиця 2 Номенклатура параметрів факторів ураження джерел природних надзвичайних ситуацій
Об'єкти дії ураження джерел природних НС
ІІараметри показників дії ураження джерел природних надзвичайних ситуацій
1. Населення
Чисельність загиблих, уражених, потерпілих людей.
Тривалість дії факторів ураження, хв., г, діб.
Площа зони надзвичайної ситуації, км2.
Площа зони відселення населення, км2, га.
Витрати на проведення аварійних і рятувальних робіт, млн. грн.
Економічна шкода, млн. грн.
Соціальні збитки, млн. грн.
2.Навколишнє середовище (сільськогосподарські тварини і рослини, об'єкти економіки, навколишнє природне середовище)
Площа зони стихійного лиха, км .
Число зруйнованих, пошкоджених об'єктів.
Ступінь пошкодження об'єктів, %.
Втрата експлуатаційних показників об'єктів, %.
Тривалість дії факторів ураження, хв., г, діб.
Тривалість аварійного періоду, ч, діб, міс.
Тривалість відновлювального періоду, діб, міс., років.
Площа земель, які частково або повністю виключені з сільськогосподарського обороту, км2.
Зниження родючості земель, %.
Тривалість періоду відновлення сільськогосподар-ських земель, продуктивності ґрунтів, років.
Чисельність уражених сільськогосподарських тварин.
Величина гибелі врожаю, т.
Площа знищених, потерпілих лісних масивів, км2, га.
Тривалість періоду відновлення лісосадіння, років.
Площа забруднення небезпечними речовинами ґрунтів, підземних, поверхневих вод, км2, га.
Площа радіоактивного забруднення ґрунтів, підзем-них, поверхневих вод, км2, га.
Об'єм забруднення ґрунту, т.
Тривалість періоду самоочищення забруднених ділянок ґрунтів, вод, років.
Затрати на рекультивацію забруднених ділянок, млн. грн.
Тривалість періоду рекультивації забруднених ділянок, міс., рік.
Економічні збитки, млн. грн.
Моніторинг небезпек, що можуть спричинити НС.
Моніторинг – система спостережень, збирання, обробки, передачі, збереження та аналізу інформації про стан довкілля, прогнозування його змін і розроблення науково – обґрунтованих рекомендацій для прийняття рішень про запобігання негативним змінам стану довкілля та дотримання вимог екологічної безпеки.
У систему моніторингу повинні входити наступні основні процедури:
Виділення (визначення) об’єкта спостереження;
Обстеження виділеного об’єкта спостереження;
Складання інформаційної моделі для об’єкта спостереження;
Планування спостережень;
Оцінка стану об’єкта спостереження й ідентифікація його інформаційної моделі;
Прогнозування зміни стану об’єкта спостереження;
Представлення інформації в зручній для використання формі і доведення її до споживача.
НС, причини виникнення та складові системи їх моніторингу.
Надзвичайна ситуація (НС) – порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об’єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, великою пожежею, застосуванням засобів ураження, що призвели або можуть призвести до людських і матеріальних втрат. Причини виникнення НС поділяються на природні та антропогенні. З усього виду небезпек природні причини належать до розряду найбільш стабільних і становлять стабільну загрозу для людства впродовж всього його існування. Природні явища, які мають надзвичайних характер призводять до порушення нормальної діяльності населення, його загибелі, руйнування і знищення матеріальних цінностей називаються стихійними лихами. За причиною виникнення вони поділяються на: 1. Тектонічні – пов’язані з процесами, що виникають з процесами Землі. 2. Топологічні – причиною їх є процеси, що виникають на поверхні Землі. 3. Метеорологічні – пов’язані з процесами в атмосфері. Але в більшості випадків основною першопричиною виникнення цих стихійних лих є процеси, які відбуваються в Космосі. Антропогенні причини діляться на соціальні та економічні.
Соціальні:
Ріст народонаселення;
Урбанізація;
Непідготовленість населення;
Корупція;
Тероризм;
Відсутність інформації про обстановку у НС;
Відсутність нормативно – правової бази;
Недбалість та некомпетентність посадових осіб, перевищення повноважень.
Економічні:
Недосконалість технічних засобів і технологічних процесів;
Зміна довкілля внаслідок природокористування (забруднення, вичерпність ресурсів);
Бідність (зношування техніки, недостача коштів на модернізацію, профілактику).
Опис комплексу складових систем моніторингу
Комплекс систем виявлення загрози виникнення НС, а також виявлення таких ситуацій та оповіщення працюючого персоналу й населення, яке проживає або знаходиться в прогнозованих зонах ураження небезпечними чинниками потенційно – небезпечних об’єктів, складається з таких складових частин:
Система раннього виявлення загрози виникнення НС;
Система виявлення НС;
Система оповіщення керівного складу та працюючого персоналу потенційно - небезпечних об’єктів про загрозу чи виникнення НС;
Система оповіщення відповідальних посадових осіб територіальних органів Міністерства України з питань НС та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (далі - МНС) та цивільного захисту населення і цивільної оборони, органів виконавчої влади;
Пульти централізованого моніторингу;
Пульти централізованого спостереження;
Система оповіщення населення, що проживає або знаходиться в прогнозованих зонах ураження небезпечними чинниками потенційно небезпечних об’єктів.
Система раннього виявлення загрози виникнення НС та система виявлення НС складаються з різних технологічних датчиків, сигналізаторів тощо, які контролюють небезпечні параметри обладнання і навколишнього середовища, та приймально - контрольних приладів. Технологічні датчики та сигналізатори указаних систем установлюються і використовуються відокремлено від аналогічних датчиків промислової автоматики. Система оповіщення працюючого персоналу про загрозу виникнення НС чи виникнення складається з приладів, що видають спеціальні звукові сигнали, мовних сповіщувачів та світлових покажчиків, базової апаратури автоматичного включення оповіщення та мереж зв’язку. Система централізованого моніторингу – це комплекс технічних засобів, розміщених у суб’єкта господарювання, котрий має відповідну ліцензію, призначений для приймання, обробки і видачі в заданому вигляді повідомлень про стан систем виявлення загрози НС, реєстрації цих повідомлень та передачі в автоматичному режимі на пульт централізованого спостереження сигналів про НС.
Система централізованого спостереження – це комплекс технічних засобів, розміщений в операторському центрі диспетчерської служби МНС України, призначений для приймання, обробки і видачі у заданому вигляді повідомлень про НС на об’єктах чи загрозу їх виникнення.
Система оповіщення населення, яке проживає в прогнозованих зонах ураження небезпечними чинниками потенційно небезпечних об’єктів, складається зі спеціальних пристроїв мовного та візуального оповіщення. Керування такими системами виконують диспетчери чи інші вповноважені особи потенційно небезпечних об’єктів або чергові операторських центрів диспетчерських служб МНС.
Урядова інформаційно – аналітична система з НС, збирання, оброблення, передавання та збереження моніторингової інформації. Україна є найбільш критичним регіоном Європи за техногенним навантаженням та потенційною небезпекою шкідливих виробництв для населення і навколишнього природного середовища. Екологічна небезпека поглиблює соціально – політичну напругу. Це стає об’єктивними причинами збільшення кількості аварій і катастроф природного і техногенного характеру.
Успішне запобігання виникненню надзвичайних ситуацій та ліквідація їх наслідків неможливі без урахування екологічних, соціально – економічних та інших передумов. Створення в Україні єдиної Урядової інформаційно – аналітичної системи з питань надзвичайних ситуацій (далі УІАС НС) здійснене згідно Програми створення.
Основні цілі та завдання Програми
Цілі:
Забезпечення керівництва Кабінету Міністрів України, Адміністрації
Президента України, Верховної Ради України, Ради національної безпеки і оборони України, центральних органів виконавчої влади, обласних, міських, районних держадміністрацій достовірною інформацією, пов’язаною з екологічною безпекою, в тому числі ядерною;
Забезпечення сумісності інформації щодо запобігання виникненню НС чи ліквідації їх наслідків на основі використання єдиних принципів побудови баз даних, єдиної сертифікованої картографічної інформації, єдиних класифікаторів стандартів;
Забезпечення оперативного доступу до інформаційних ресурсів УІАС НС;
Науково – обґрунтоване прогнозування можливого виникнення НС та їх наслідків;
Забезпечення інформаційної взаємодії та координації роботи органів виконавчої влади щодо запобігання виникненню НС чи ліквідації їх наслідків.
Завдання Програми:
Провести аналіз технології інформаційної взаємодії органів виконавчої влади щодо запобігання виникненню НС та ліквідації їх наслідків;
Визначити вимоги до створення УІАС НС;
Визначити джерела надходження інформації до УІАС НС;
Опрацювати механізми інформаційної взаємодії у рамках УІАС НС;
Визначити основні функції УІАС НС;
Розробити специфікації та програмно – апаратне забезпечення УІАС та провести інсталяцію загальносистемних програмних засобів, налагодити зв'язок між її структурними елементами;
Розробити комплекс функціональних завдань, розв’язання яких буде здійснюватися на різних рівнях УІАС НС;
Створити службу для забезпечення УІАС НС;
Розробити нормативно – правове забезпечення.
Заходи з реалізації Програми
На створення УІАС НС спрямовано заходи, що додаються до цієї Програми, і визначають такі напрями робіт:
Нормативно – правове забезпечення;
Створення центральної підсистеми;
Створення функціональних та територіальних підсистем;
Створення підсистеми забезпечення.
Збирання, оброблення, передавання та збереження моніторингової інформації на прикладі системи радіаційного контролю здійснюють: автоматизована система контролю радіаційної обстановки (АСКРО), гамма – спектрометр СПИН – 2000, спектрометричний пост контролю (СПК), пост контролю забруднення повітряного середовища.
