Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
ДОНЕЦЬКИЙ ЮРИДИЧНИЙ ІНСТИТУТ
КАФЕДРА ТАКТИКО-СПЕЦІАЛЬНОЇ ПІДГОТОВКИ
ФАКУЛЬТЕТУ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ ДЛЯ ПІДРОЗДІЛІВ МІЛІЦІЇ ГРОМАДСЬКОЇ БЕЗПЕКИ
Начальник кафедри ТСП факультету підготовки фахівців для підрозділів міліції громадської безпеки
полковник міліції
“ ” 2013 р.
МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА
проведення групового заняття
з магістрами слідче-криміналістичного факультету (експерти)
з дисципліни “Охорона праці в галузі ” на тему №2
на засіданні кафедри ТСП викладач кафедри ТСП
від «___»_________2013р. Стремоухов О.А.
протокол №___
Донецьк - 2013
Мета заняття:
Місце проведення заняття: спеціалізована аудиторія.
Метод проведення заняття: розповідь, показ.
Технічне забезпечення: кодоскоп, телевізор, DVD – програвач.
Навчальні питання:
1. Основні вимоги до побудови і функціонування системи управління в організації.
2. Система управління охороною праці на виробництві
3. Планування робіт з охорони праці та контроль за їх безпекою.
4. Основні завдання управління охороною праці
Порядок проведення заняття:
1. Основні вимоги до побудови і функціонування системи управління в організації.
Охорона праці — складна, багатофункціональна система, що має свою специфічну мету, завдання та засоби їх вирішення. Вона покликана захищати працюючих в установах і на виробництві від негативних факторів, збе рігати їх здоров'я і високу працездатність. Основною метою управ ління охороною праці є вдосконалення організації роботи із забезпечення безпеки праці, зниження травматизму та аварійності на основі вирішен ня комплексу завдань щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці в установах, надання лікувально-профілактичного і санітарно-побутового обслуговування працюючих.
Під управлінням охороною праці розуміють запланований процес впливу на умови праці для отримання заданих показників, що характеризують здоровий стан умов праці.
Вимоги. Управління охороною праці можна уявити як безперервний процес дій, що вимагає проводити:
— оцінку параметрів умов праці;
— формування мети і постановку завдань;
— розробку програм з охорони праці;
реалізація програм та оцінка їх ефективності;
— стимулювання виконавців.
Управління охороною праці можна охарактеризувати також як розробку, прийняття та реалізацію рішень, спрямованих па досягнення безпеки в установах, створення здорових і безпечних умов праці.
Управління охороною праці має орган і об'єкт управління, вхідну і вихідну інформацію, прямий і зворотній зв'язок з установою.
Об'єктом управління охороною праці є стан умов праці на робочих місцях. У ширшому розумінні об'єкт управління охороною праці — це діяльність функціональних служб і структурних підрозділів із забезпечен ня безпечних і нешкідливих умов праці на робочих місцях, виробничих ділянках і на підприємстві в цілому.
У вирішенні різноманітних завдань у сфері управління охороною праці беруть участь як державні органи, так і безпосередньо керівники підприємств, структурних підрозділів, профспілкових організацій.
В умовах роздержавлення, утворення великої кількості суб'єктів під приємницької діяльності з різними формами власності роль держави у вирішенні завдань охорони праці суттєво зростає. Держава виступає га рантом створення безпечних та нешкідливих умов праці для працівників підприємств, установ, організацій усіх форм власності
Система управління охороною праці (СУОП) на виробництві — це сукупність взаємопов'язаних правових, соціально-економічних, організа ційно-технічних, санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних рішень, направлених на попередження аварій, нещасних випадків, профе сійних захворювань, а також засобів, які забезпечують збереження життя, здоров'я та працездатність людини в процесі праці.
Метою впровадження СУОП є безпечні і нешкідливі умови праці працівників на всіх виробничих процесах. При цьому мусить забезпечува тись не лише своєчасне усунення будь-яких порушень нормативних актів з охорони праці, але і завчасне попередження можливості їх виникнення.
Система управління охороною праці — це багатоступенева, багато рівнева система, яка включає наступні рівні управління охороною праці:
— міністерство — галузь (керівництво, відділ охорони праці, науково-технічний відділ);
— об'єднання — комбінати (керівництво, відділ охорони праці, науково-технічний відділ);
— виробничі підприємства, організації (керівництво, відділ або служба охорони праці, науково-технічний відділ);
— цеха, відділення, філії (керівництво, інженер з охорони праці, спе ціалісти);
— робоче місце (виконавець-керівник лінійних служб, працівники).
Система управління охороною прані керується відповідними законо давчими і нормативними актами, вона передбачає опрацювання і затвер дження роботодавцем (керівником) окремих нормативних документів: положень та інструкцій з питань охорони праці, які є обов'язковими для виконання на підприємстві.
2. Система управління охороною праці на виробництві
В системі управління охороною праці використовують організаційно-розпорядливі, соціально-психологічні та економічні методи управління.
Організаційно-розпорядливі методи враховують виконання праців никами своїх посадових обов'язків з охорони праці, видання та виконан ня наказів, розпоряджень і ін. Це методи прямої дії. Будь-який регламен тований документ або усний наказ, розпорядження повинні обов'язково виконуватись. Правомірність, оперативність і силу цих дій визначають відповідні норми, правила, стандарти, інструкції та інші нормативні акти. Ефективність організаційно-розпорядливих методів грунтується на сві домій дисципліні працівників.
Соціально - психологічні методи передбачають: виховну роботу; на вчання і пропаганду з охорони праці; особистий приклад керівників під розділів, їх відношення до виконання вимог охорони праці; встановлення контролю, підвищення дисципліни; створення здорового психологічного клімату в колективі; моральне стимулювання, застосування адміністра тивних, дисциплінарних заходів тощо.
Економічні методи — це управління, з одного боку, з застосуванням матеріальних стимулів за плідну роботу щодо поліпшення умов та підви щення безпеки праці, з іншого — про впровадження економічних санкцій за порушення умов праці.
Відповідальність за стан охорони праці в установах і на підприємстві несуть:
— керівник (роботодавець) підприємства — за підприємство в цілому;
— керівники структурних підрозділів — в структурних підрозділах;
— безпосередні керівники робіт — на робочому місці.
Керівник підприємства або установи повинен визначити і внести до посадових ін струкцій обов'язки з питань охорони праці для всіх своїх заступників, на чальників відділів і служб, які йому безпосередньо підлеглі.
Для проведення організаційно-методичної роботи з управління охороною праці та координації діяльності всіх структурних підрозділів відносно забезпечення на робочих місцях в кожному структурному під розділі умов праці відповідно нормативно-правовим актам, дотримання законодавства відносно прав працівників на підприємстві або установах з кількістю пра цівників 50 осіб і більше керівники (роботодавець) підприємства створює службу з охорони праці у відповідності з Типовим положенням, яка підпорядковується безпосередньо йому.
В установах або на підприємствах , де працює менше 50 працівників, функції службі охорони праці можуть виконувати в порядку сумісництва особи, які мають відповідну підготовку.
На підприємствах або установах з кількістю працюючих менше 20 осіб для виконання функції служби охорони праці можуть залучатись сторонні фахів ці, які мають відповідну підготовку.
Власник з урахуванням специфіки роботи, керуючись Типовим положенням, опрацьовує та затверджує Положення про службу охорон праці установи.
Основні функції служби охорони праці установи.
На службу охорони праці в установах покладено виконання Таких функцій:
— розробка цілісної ефективної програми охорони праці установи;
— оперативно-методичне керівництво охороною праці установи;
— розробка заходів для досягнення нормативів охорони і гігієни праці;
— проведення ввідного інструктажу та контроль за проведенням інструктажів в установі;
— забезпечення робітників необхідними інструкціями і нормативи] ми документами з питань охорони праці;
— паспортизація цехів, робочих місць;
— облік і аналіз нещасних випадків, професійних захворювань, аварій і підготовка статистичних звітів з питань охорони праці;
— розробка поточних і перспективних планів, проведення конкурсі оглядів з питань охорони праці;
— підвищення кваліфікації і перевірка знань з охорони праці.
3. Планування робіт з охорони праці та контроль за їх безпекою.
Робота з охорони праці здійснюється у відповідності з перспектив ним і поточним планів створення безпечних і нешкідливих умов праці, в яких визначені завдання установи в цілому і окремим структурним пі; розділам, а також керівникам і спеціалістам.
Планування робіт здійснюється на основі:
— заходів, які забезпечують досягнення встановлених норматив; безпеки праці, гігієни праці та виробничого середовища;
— заходів, передбачених колективним договором;
— заходів по усуненню недоліків, виявлених при розслідуванні нещасних випадків, професійних захворювань і аварій. Контроль за станом охорони праці включає:
— оцінку рівня небезпечних виробничих факторів(НВФ) і шкідливих виробничих факторів(ШВФ) на робочих місцях;
— виявлення порушення вимог законів і нормативних актів з охорони праці;
— перевірку усунення раніше виявлених порушень;
— перевірку виконання працівником обов'язків з охорони праці;
— перевірку виконання планів робіт з охорони праці;
— перевірку забезпечення працівників 313 і ЗКЗ. Види контролю:
— з боку органів державного нагляду;
— з боку служби з охорони праці;
— оперативний контроль керівниками і іншими посадовими особами підприємства;
— громадський контроль;
— комісія підприємства, уповноваженою працівниками особою з питань охорони праці.
Оцінка стану охорони праці і результатів профілактичної роботи-здійснюється за прийнятими в установі показниками. Як джерело вихідної інформації використовуються: акти про нещасні випадки, звіти про виробничий травматизм; матеріали атестації робочих місць, паспорти санітарно-гігієнічного стану умов праці; журнали оперативного контро; за станом охорони праці структурного підрозділу, акти і приписи перевірок стану охорони праці.
Узагальнені дані про стан охорони праці і результатів профілактики роботи підготовлюються службою охорони праці і підлягають обов'язковому розгляду і аналізу на всіх рівнях управління підприємства.
Стимулювання роботи з охорони праці, направлене на підвищення зацікавленості працівників у забезпеченні безпечних умов праці, здійснюється відповідно Положенню, існуючому в установі, в якому визначені конкретні показники, умови, види і форми заохочення за активну участь і ініціативу в реалізації заходів з підвищення безпеки праці і за роботу без порушень правил безпеки, а також заходи впливу на порушників.
4. Основні завдання управління охороною праці
На будь-якому рівні управління охороною прані вирішуються на ступні основні задачі:
— навчання безпечним методам праці;
— забезпечення безпеки устаткування і виробничих процесів;
— забезпечення належного утримання приміщень і споруд;
— створення належних санітарно-гігієнічних умов праці;
— забезпечення працівників засобами індивідуального і колективно го захисту;
— організація лікувально-профілактичного обслуговування праців ників;
— здійснення професійного добору.
Для вирішення зазначених задач необхідно:
— встановити єдиний порядок щодо планування, організації та контр олю за охороню праці (умови праці, безпека праці, дотримання тех нологічних норм, правил експлуатації машин, механізмів тощо);
— мати достовірну інформацію і своєчасно доводити її до працівни ків підприємств щодо стану умов праці, причин і наслідків аварій та нещасних випадків на робочих місцях, ефективності заходів профілактики безпеки праці;
— використовувати економічні методи для підвищення зацікавле ності працівників щодо впровадження у виробництво безпечної техніки, технології, в дотримуванні вимог правил, норм та інструк цій з охорони праці;
— застосовувати заходи впливу, направлені на підвищення особис тої відповідальності працівників і спеціалістів щодо забезпечення безпеки праці, робочих — за дотриманням вимог інструкцій при виконанні тих чи інших робіт.
Навчання, інструктаж і перевірка знань працівників з питань охоро ни праці здійснюється відповідно НПАОП 0.00-4.12-05.
Пропаганда, впровадження і функціонування СУОП передбачає:
— створення куточків, кабінеті» з охорони праці;
— проведення днів охорони праці;
— демонстрування навчальних фільмів, плакатів, інших відповідних мате ріалів з охорони праці;
— проведення оглядів, круглих столів, семінарів з охорони праці тощо.
Для устаткування підвищеної небезпеки встановлюється порядок введення в експлуатацію, організація нагляду, підтримки у справному і безпечному стані.
Транспортні засоби, які вводяться в екс плуатацію після реконструкції, повинні відповідати вимогам норматив них актів з охорони праці.
Безпека виробничих процесів забезпечується при проектуванні, тех нічному переоснащенні, шляхом цілеспрямованого вдосконалення техно логій.
Проекти на будівництво, реконструкцію в розділі "Охорона праці" повинні мати вимоги безпеки виробничих процесів і передбачати усунен ня безпосереднього контакту працівників з шкідливими і небезпечними виробничими факторами.
Безпечність виробничих процесів забезпечується:
— вибором технологічних процесів;
— вибором виробничих майданчиків, об'єктів виробничих примі щень;
— вибором матеріалів, способів їх транспортування і зберігання;
— навчанням персоналу;
— використанням 313 і ЗКЗ (313 — засоби індивідуального захисту; ЗКЗ — засоби колективного захисту).
Виробничі приміщення, інженерні мережі, які вводяться в експлуа тацію після будівництва або реконструкції, повинні відповідати вимогам відповідних актів з охорони праці.
Проектна документація на будівництво і реконструкцію приміщень і споруд повинні проходити експертизу на відповідність її вимогам норматив них актів з охорони праці та пожежної безпеки (ДНАОП 0.00-4.20-94).
Безпечна експлуатація приміщень, споруд, інженерних мереж забезпечується:
— призначенням осіб, відповідальних за їх експлуатацію та утриман ня в справному і безпечному стані;
— встановлення спостереження за їх технічним станом;
— організацією періодичного обстеження і планово запобіжного ре монту.
Об'єктами підвищеної небезпеки є : посудини, працюючі під тиском; підіймальні засоби; електроустаткування; об'єкти газового господарства; транспорт тощо.
Робота з об'єктами підвищеної небезпеки охоплює:
— планування робіт з безпечної експлуатації цих об'єктів, їх своєчас ний ремонт і опосвідчення;
— призначення навчання й атестація персоналу відповідального за безпечний стан і експлуатацію об'єктів підвищеної небезпеки;
— призначення, навчання й атестація виробничого персоналу, об слуговуючого подібні об'єкти і устаткування;
— розроблення відповідних інструкцій;
— контроль за станом об'єктів підвищеної небезпеки; Факторами, які визначають стан об'єктів підвищеної небезпеки, є:
— ступінь безпеки конструкцій, будівель, устаткування споруд, при ладів;
— ступінь безпеки розміщення та експлуатації об'єктів;
— соціально-технологічний і психофізіологічний стан обслуговую чого персоналу.
Забезпечення санітарно-гігієнічних умов праці на робочих місцях у відповідності до нормативів, встановлених Міністерством охорони здоров'я і Міністерством праці і соціальної політики України, здійсню ється за результатами атестації робочих місць і паспортизації їх санітарно-технічного стану.
Оцінка фактичного стану умов праці за ступенем шкідливості та безпеки проводиться на основі гігієнічної класифікації умов праці за по казниками вадливості та безпечності факторів виробничого середовища, важкості і напруженості робочого процесу.
Нормалізація санітарно-гігієнічних умов праці досягається усунен ням причин виникнення і використання ефективних засобів захисту; вдосконаленням устаткування, механізацією і автоматизацією виробни чих процесів; вентиляцією, освітленням виробничих приміщень, а також своєчасним забезпеченням працівників засобами захисту, спеціальним одягом і іншими засобами індивідуального захисту, встановлення чіткого порядку їх видачі, використання та зберігання.
Оптимальний режим праці і відпочинку для працівників встановлю ється з урахуванням специфіки їх роботи, фізичного і нервово-емоційного навантаження, психофізіологічної характеристики праці.
Надання працівникам особливих режимів праці та відпочинку згідно нормативами, встановленими Міністерством праці та соціальної політи ки, передбачається колективним договором.
Лікувально-профілактичне обслуговування працівників, зайнятих на виконанні робіт з використанням речовин 1-4 класів небезпеки, про водиться відповідно нормативним актам з охорони праці.
Організація санітарно-побутового обслуговування повинна передбача ти забезпечення працівників санітарно-побутовими приміщеннями, їх ула штування у відповідності з нормами для тих чи інших виробничих процесів.
Професіональний добір встановлює фізичну і психофізіологічну придатність працівників окремих спеціальностей до можливості безпечного виконання робіт.
Література
Базова
1. Жидецький В.Ц., “Основи охорони праці ” , Львів., 2002.-350 с.
2. Грибан В.Г. Охорона праці в органах внутрішніх справ. Центр учбової літератури. 2009.- 336 с.
Допоміжна
Інформаційні ресурси
Викладач кафедри ТСП О.А. Стремоухов
«___»_________201__р.