Будь умным!


У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.net

практичну яка полягає в таких аспектах- а всебічне обґрунтування необхідності і шляхів впровадження п

Работа добавлена на сайт samzan.net:


5. Функції економічної теорії.

Сучасна економічна теорія виконує такі основні функції:

1) практичну, яка полягає в таких аспектах:

а) всебічне обґрунтування необхідності і шляхів впровадження прогресивних типів і форм власності, які найбільше відповідають інтересам людини, колективу і суспільства;

б) вироблення наукових основ управління народним господарством, з'ясування шляхів оптимального поєднання ринкових важелів регулювання економікою з державним регулюванням за допомогою економічних, правових та адміністративних методів;

в) дослідження найраціональніших шляхів впровадження досягнень науково-технічної революції у виробництво;

г) вивчення досвіду розвинутих країн для його творчого застосування в умовах України;

ґ) пошук раціональних шляхів виходу країни з глибокої кризи, обґрунтування оптимальних напрямів переходу від державно-бюрократичного соціалізму до змішаної економіки;

е) визначення основних методів підвищення ефективності виробництва і на цій основі — піднесення добробуту населення;

2) пізнавальну, яка полягає в розкритті суті економічних законів і категорій та форм їх вияву, притаманних їм внутрішніх суперечностей, механізму дії. Тільки на основі всебічної реалізації цієї функції може бути здійснена практична функція економічної теорії. Пізнавальна функція економічної теорії є методологічною основою для інших економічних дисциплін;

3) практично світоглядну, яка орієнтує економічну теорію на вироблення нового типу економічного мислення, що формує сучасний світогляд людини.

Комплексне виконання цих функцій сприяє розвитку народного господарства.

4. Основні відмінності між політичною економією і економікс.

Ототожнення економічної теорії і політекономії не так перешкоджає розвиткові двох наук, як ототожнення економікс з політичною економією. Крім того, одні автори вважають економікс ширшою за економічну теорію, інші дотримуються протилежної точки зору. Тому необхідно з'ясувати найважливіші відмінності між політичною економією і економікс.

Особливістю політичної економії є те, що вона акцентує увагу на дослідженні суспільної форми функціонування і розвитку економічної системи, тобто на відносинах економічної власності у всіх сферах суспільного відтворення, але не ізольовано, а у процесі діалектичної взаємодії з розвитком продуктивних сил і передусім основної продуктивної сили — людини.

Другою істотною відмінністю є те, що економікс ігнорує категорію "економічні відносини" і насамперед їхнє ядро — виробничі відносини, системну сутність яких розкривають відносини економічної власності.

Третьою важливою відмінністю між двома науками є те, що політична економія досліджує причинно-наслідкові зв'язки в економічних явищах і процесах, а економікс лише фіксує певні висновки й узагальнення без з'ясування їх глибинних причин. Так, щодо причин зростання кількості безробітних серед західних вчених поширена концепція "природного рівня безробіття". Такий підхід відповідає вимогам позитивної економічної теорії, яка лише констатує факти, але не аналізує їх.

Ще однією відмінністю між політичною економією та економікс є те, що перша досліджує передусім сутнісні зв'язки економічних явищ і процесів, а друга — поверхові, зовнішні. Тому в економікс П.-Е. Самуельсона в центрі логічної схеми знаходиться категорія ціни, концепції попиту і пропозиції, граничної корисності, а не вартість і відповідні закони. Це означає, що економікс дотримується мінової концепції (про переважаючу роль сфери обміну), основним питанням для неї є організація і функціонування різних ринків, а сфері безпосереднього виробництва, завдяки дослідженню якої політична економія стала справжньою наукою, відведено другорядне значення.

П'ята відмінність полягає в тому, що політекономія вивчає виробничі відносини (відносини економічної власності) між людьми з приводу виробництва і привласнення економічних благ, а економікс — індивідуалістичне відношення людини до речі, яке характеризує лише одну із сторін юридичної власності або власності в юридичному аспекті.

Шостою істотною відмінністю є те, що економікс проповідує індивідуалізм, принципи атомізації суспільства, вільної ринкової економіки, а отже, в людині, біосоціальній та духовній істоті, вбачає здебільшого біологічну сутність, від кидаючи при цьому колективні цінності, які за сучасних умов у більшості країн домінують.

Предмет економічної теорії надзвичайно складний і багатогранний, так само як складна і багатогранна господарська діяльність. Економічна теорія, яка вивчає економічні процеси, постійно розвивається і змінюється, бо розвивається і змінюється суспільне виробництво. Отже, трактування предмета змінювалось. Так, давньогрецькі мислителі, меркантилісти, фізіократи, класична школа предметом вивчення економічної науки вважали закони домашнього господарства та дослідження джерел багатства. Щоб дати коротке, але всеохоплююче визначення економічної теорії (політичної економії), потрібно з'ясувати, які явища і процеси суспільного життя вона вивчає.

Економічна теорія вивчає:

1. Безмежні потреби. Діяльність людей підпорядкована задоволенню потреб. А вони є безмежними. І не тільки тому, що постійно відновлюються, а й тому, що змінюються за структурою та зростають кількісно й якісно. їх потрібно вивчати, бо вони підлягають задоволенню.

2. Обмежені економічні ресурси. Для створення благ, які задовольняють потреби людей, необхідні ресурси, а ресурси обмежені. Економічна наука досліджує, яким чином можна раціонально використати ресурси, щоб найповніше задовольняти потреби людей.

3. Економічні (виробничі) відносини. У процесі використання ресурсів і виробництва благ для задоволення потреб люди вступають у виробничі стосунки або економічні відносини. Виробничі відносини змінюються разом із продуктивними силами і потребами. Вони проявляються в різних формах володіння засобами виробництва, виробленою продукцією, в стосунках обміну, розподілу і споживання та в різних сферах виробництва: безпосередньо у виробництві, у фазах розподілу, обміну і споживання. Виробничі відносини становлять економічний базис суспільства.

4. Економічні закони, які регулюють суспільне виробництво. Економічні закови виражають постійні суттєві причинно-наслідкові зв'язки, які необхідно враховувати в практичній діяльності фірм та в економічній політиці держави. Розвиток економіки являє собою закономірний процес руху, де один економічний процес (явище) породжує інший, а внутрішнім імпульсом його є об'єктивна необхідність.

Економічна наука не може обійти й таких проблем як безробіття, інфляція, економічне зростання й ефективність виробництва, продуктивність праці, державні доходи і видатки, підвищення життєвого рівня населення, платіжний баланс і міжнародні валютні відносини, міграція робочої сили, конкуренція та багато інших.

6. Економічні закони і категорії та їх класифікація

Економічні закони, їх об'єктивний характер. У за­гальному вигляді відносини економічної власності, як уже зазначалося, виражають сутність системи виробни­чих відносин. Водночас сутність економічної власності розкривається в системі економічних законів. Це сут­ність більш глибокого порядку.

оакон І сутність, як відомо, поняття однорідні (одно-порядкові).

Сутність — комплекс необхідних, глибинних зв'язків і відносин, які визначають основні риси, особливості й тенденції розвитку певної матеріальної системи.

Сутність, як і закон, розкриває лише глибинні, сталі, внутрішньо необхідні форми зв'язку. Тому явище багат­ше, ніж закон, бо у ньому відображаються також випад­кові, нестійкі зв'язки, форми вияву закону. Сутність, а отже й закон, всебічно можуть бути досліджені лише че­рез всі інші категорії діалектики (кількість і якість, зміст і форму, ціле й частину тощо), насамперед через ка­тегорію суперечності, взаємодію її протилежних сторін.

Закон — внутрішньо необхідні, сталі й істотні зв'язки між проти­лежними сторонами, властивостями явищ, процесів, елементів матеріальної системи.

Отже, кожен закон пронизаний внутрішньою супереч­ністю. У свою чергу, суперечність є суттєвим закономір­ним відношенням між протилежними сторонами.

Економічні закони, як і закони природи, мають об'єкти­вний характер. Проте вони істотно відрізняються від зако­нів природи, бо виникають, розвиваються і функціонують лише в процесі економічної діяльності людей — у виробни­цтві, розподілі, обміні та споживанні. Крім того, економіч­ні закони, на відміну від законів природи, діють не вічно. Більшість із них має тимчасовий, минущий характер.

Класифікація економічних законів. На початкових етапах розвитку капіталістичного суспільства економічні закони реалізуються через стихійну діяльність людей, через конкурентну боротьбу на вільному ринку, подібно до непізнаних сил природи. На сучасному етапі розвитку капіталізму, коли основним типом капіталістичної влас­ності є колективний (монополістична, державна та ін.), стихійна дія економічних законів доповнюється елемен­тами їх свідомого використання через механізм держав­ного і наднаціонального регулювання економіки, розши­рення масштабів планомірності в межах гігантських мо­нополістичних об'єднань.

Держава не може скасувати об'єктивні економічні за­кони, але може створювати передумови для розвитку об'єктивних законів, змінюючи умови. Це досягається, по-перше, вдосконаленням права власності, господарсь­кого механізму; по-друге, за допомогою державного регу­лювання. Отже, економічні закони не залежать від свідо-

мості людей, але залежать від їх свідомої діяльності.

До системи економічних законів належать передусім чотири їх типи:

1. Загальні економічні закони, тобто закони, властиві всім суспільним способам виробництва (закон відповідно­сті виробничих відносин рівню й характеру розвитку продуктивних сил, закон зростання продуктивності пра­ці, закон економії часу тощо). Загальні економічні зако­ни відображають внутрішні, необхідні, сталі й суттєві зв'язки, властиві насамперед технологічному способу ви­робництва, процесу взаємодії людини з природою, між різними елементами в процесі праці, однаковими для всіх суспільних форм.

2. Закони, що діють у декількох суспільно-економіч­них формаціях: закон вартості, закон попиту і пропози­ції тощо. Такі закони відображають внутрішні, необхід­ні, сталі й суттєві зв'язки, властиві декільком техноло­гічним способам виробництва в їх взаємодії з деякими однаковими елементами різних суспільних форм в одно­типних суспільно-економічних формаціях. Це особливі економічні закони.

3. Специфічні економічні закони, тобто закони, що ді­ють лише в межах одного суспільного способу виробниц­тва. Найважливіший серед них — основний економічний закон, який виражає найбільш глибинні зв'язки між продуктивними силами і виробничими відносинами, від­носинами економічної власності у взаємодії з розвитком продуктивних сил.

4. Закони, що діють лише на одній із стадій (висхід­ній або низхідній) суспільного способу виробництва (за­кон породження монополії концентрацією виробництва, який діє на вищій стадії розвитку капіталізму).

Економічні категорії.

Економічна категорія — теоретичне вираження, мислена форма виробничих відносин, економічних явищ і процесів, які реально іс­нують.

Вони теоретично відображають не лише окрему сторо­ну системи виробничих відносин, а й її зв'язок з відпо­відною стороною системи продуктивних сил. Змістом останніх є відношення людини до природи, їх взаємодія. Речовим змістом економічної категорії є окрема сторона такого відношення до природи. У кожній економічній ка­тегорії відображається діалектична взаємодія соціально-економічних зв'язків і відносин між людьми (відносин

економічної власності, суспільної форми праці) з техніко-економічними зв'язками й відносинами, з речовою фор­мою процесу праці, тобто з взаємовідносинами людини і природи. Ігнорування продуктивних сил, процесу праці як такого означало б, що поза колом питань економічної теорії лишився розгляд категорій «зміст праці», «робоча сила», «споживча вартість», «процес праці» тощо.

Економічні категорії рухливіші, мінливіші, ніж еко­номічні закони. Для економічних законів характерний вищий ступінь пізнання людиною єдності та зв'язку явищ і процесів, вони відображають глибокі приховані зв'язки й відносини, охоплюють явища і процеси, які ви­ражаються у низці категорій. Іншими словами, внутріш­ньо необхідний, сталий, суттєвий зв'язок між економіч­ними явищами та процесами, що виражається за допомо­гою економічних законів, набуває відображення у взає­мозв'язку певних економічних категорій. Кожний закон наче групує навколо себе певну кількість (залежно від його складності) економічних категорій.

Оскільки економічні категорії є теоретичним вира­женням окремих сторін виробничих відносин у їх взаємо­дії з розвитком продуктивних сил, деяких економічних явищ і процесів, то зміна останніх, розвиток і модифіка­ція виробничих відносин відбуваються в русі, плинності економічних категорій.

Так, з погляду об'єктів власності та виробництва еко­номічна теорія вивчає виробничі відносини, які виника­ють між людьми в процесі створення й наступного руху, привласнення не лише матеріальних благ, а й послуг в усіх сферах суспільного відтворення.




1. вариантов решений которые вслед за этим должны быть исследованы по определенным критериям на степень их при
2. реферату- Будова рослини
3. Понятие бюджетного устройства и бюджетной системы РФ [3] 2
4. пояснительная Лит
5. Механизмы развития инфляции
6. тема ndroid 40 Сенсорный экран есть Гарантия 1 год Дисплей Диагональ экрана
7. Полежаев А
8. тема финансового управления.
9. климатические зон
10. Функции трудового права
11. Notes conduct поведінка compnionship товариство
12. Лабораторная работа 5 Измерение сопротивления с помощью мостика Уитстона
13. Предмет и методы коммерческого права
14. Тема 1 Історія держави і права України історикоюридична наука
15. виражати; 2. виявляти; seine Meinung ~u~ern; den Wunsch ~u~ern; Misstruen ~u~ern
16. А ~ это электротехнические устройства применяемые при использовании электрической энергии начиная от ее
17. вступающего во взаимоотношения с другими людьми с целью удовлетворения возникающих потребностей
18. Откорм крупнорогатого скота
19. По делу о проверке конституционности статьи Закона Российской Федерации от 1 апреля 1993 года
20. Абоненттік ~атынауды~ мульти~ызметтік желілері