Контрольна робота З дисципліни- Політологія.html
Работа добавлена на сайт samzan.net:
МІНСТЕРСТВО НАУКИ І ОСВІТИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ДИЗАЙНУ
Контрольна робота
З дисципліни: «Політологія»
Студентки гр.ЗОАТ – 13
Спеціальність «Облік і аудит»
Іванової Ірини Вікторівни
КИЇВ 2013
Тема: «Політичні ідеї Стародавнього світу»
1. Міфологічно-релігійні уявлення про політику в Стародавній Індії та Китаю.
2. Політична думка Стародавньої Греції.
3. Вчення про державу та право в Стародавньому Римі.
1. Сучасна політична наука спирається на фундамент політичної думки попередніх епох . З глибокої давнини до періоду виникнення ранньокласових суспільств і держав беруть початок перші спроби усвідомлення сутності політичних явищ. Історично першою формою пояснення нової соціальної реальності стало релігійно-міфологічне тлумачення природи владних відносин і соціальної ієрархії. Згідно з древніми міфами земна організація життя має божественне походження та є відображенням загальносвітового космічного порядку . Боги передають владу земним правителям або поряд з останніми продовжують залишатися вершителями земних справ.
Пізніше політична думка, порвавши з міфологією, прийняла більш раціональну форму. При розгляді проблем влади і соціального порядку стає домінувати філософсько-етичний підхід, що пояснює ці явища через призму досягнення загального блага та справедливості.
Із усіх давньосхідних суспільств державно-правова думка досягла найвищого розквіту й рівня своєї раціоналізації у Давніх Індії та Китаї. Державно-правові вчення народів, що населяли Індостан, починаючи із середини II тис.до н.е., тобто від приходу до Індії аріїв, містилися у ведах ( знаннях ) – Рігведі, Самведі, Яджурведі та Атхарваведі, а в VII – III ст.до н.е. – у дхармасутрах ( кодексах поведінки ) Гаутами ( Будди ), Апастамби, Васіштхи, Баудхаяни та ін.
У ведійський період на території Давньої Індії панував брахманізм – релігійно-філософська система поглядів на суспільство, державу і особу, яка виправдовувала встановлений Богом інститут кастового ладу.
Поділ людей на панівні касти брахманів ( священнослужителів ) і кшатріїв ( вояків ), неповноправні касти вайшіїв ( землеробів ) і мудрів ( слуг ) та повністю безправних «позакастових» недоторканих – стрижень всієї давньоіндійської думки. Інші її ознаки перегукуються з тогочасними системами мислення, які утверджували обожнення світоустрою, божественне коріння державної влади, небесне походження закону тощо.
До найдавніших міфологічних уявлень про державу і право належить поняття «ріта» виконання вимог якої забезпечували з допомогою дхарми ( закону, чеснот, моральних настанов ) боги Варуна і Мітра. Із часом ріту витіснив закон карми, що ставив особистість у цілковиту залежність від її дій і поведінки. Ведійська література пізнішого періоду ( брахмани, араньяки, упанішади ) обґрунтовували панування вже одного безликого космічного абсолюту – Брахми і поділяла владу на духовну і світську ( царську ), а у дхармасутрах подекуди сформовані навіть вимоги до царів і посадових осіб, які можна вважати першоелементами теорій державного управління .
Всесилля брахманізму почав підривати буддизм – учення, зосереджене на проблемах буття особистості , запереченності святості кастового поділу суспільства, проповідувані рівності людей ( окрім рабів ), ненасильства.
Засновник учення Будда заперечував бракманістські погляди на засоби завоювання і збереження влади як аморальні, жорстокі, егоїстичні, а те, що згодом стало називатися політичним мистецтвом, політичною думкою, буддизм вважав чимось другорядним і низькопробним. Сам же Будда став в Індії засновником науки про праведність.
Буддизм ґрунтується на вченні про чотири благородні істин: страждання, як вічний принцип людського буття, його причини, можливість ( стан ) звільнення від нього ( «нірвана» - згасання, заспокоєння ) і шлях, що веде до звільнення від страждань. Згідно з буддизмом, будб яке існування в «ілюзорному» світі ( «сансара» ) є стражданням, яке не призупиняється й після смерті людини, оскільки її очікує переродження, форма якого визначається справами й помислами самої людини як у даному житті, так і в попередніх ( закон карми – воздаяння).
Будь – яка прихильність до життя й усього земного або спроба активно змінити ілюзорну дійсність розглядалась у буддизмі як шлях до нових нескінченних перероджень.
Водночас із буддизмом еволюціонував джайнізм – вчення, послідовники якого заперечували авторитет вед, кастові відмінності й прагнули до звільнення від перерод жень у нірвані (звільнення від усіх земних благ і пороків).
У письмовому вигляді його доктрини зафіксовано у V ст. Джайністи (Джинасена, Гунабяадра та ін.) постулювали раціоналістичні концепції походження суспільства і держави, підривали віру, переслідували мету оволодіння світом через ахімсу – ненасильницької дії правителів.
У II ст.. до н.е. з’явився кодекс поведінки населення – Мана
2. ТЕОРЕТИЧЕСКИЕ ВОПРОСЫ Понятие первообразной функции.html
3. Молекулярная нанотехнология и перспективы её развития
4. Малый и средний бизнес в России
5. тема взглядов Специфика фил
6. Лекция номер 2 рынки различаются по экономическому направлениюпоэтому можно представить структуру рынка в
7. по теме Fmous Writers и обеспечить ее первичную обработку в серии речевых упражнений; развитие грамматическо
8. 1 Визначаємо вантажний об~єм камери зберігання- 1
9. Александров
10. ФИНАНСЫ И КРЕДИТ Для специализаций Финансовый менеджмент и Банковское дело ФИНАНСЫ Сущность
11. Реферат- Греческие игры
12. Перечислите основные линии чертежа
13. Гражданско-правове положение биржи
14. Теория твердоемкости тела Ход Дебая
15. практикуму Уфа 2006 УДК 53 ББК 22
16. РЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата фармацевтичних наук
17. День пожилого человека 3 На экране идут слайды осенних пейзажей и пожилых людей Голос за кадром ч
18. Курсовая работа- Скотоводство
19. Точная дата его рождения лишь сравнительно недавно установлена на основании документа найденного в госуда.html
20. Семен Венгеров