Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Медичні наслідки Чорнобильської катастрофи: що відомо через 19 років
Логановський К.М.
Науковий центр радіаційної медицини АМН України
Чорнобильська катастрофа призвела до опромінення ~4 млн населення України. Доказові дані щодо медичних наслідків катастрофи для різних категорій потерпілих, отримані протягом 19 після аварійних років, можна узагальнити наступним чином.
Гостра променева хвороба (ГПХ)
У 1986 р. ГПХ діагностували 237 пацієнтам. У 1989 р. верифікували 134. Протягом перших 90 діб у 1986 р. померли 28 осіб, у 1987-2005 – 29. В НЦРМ під моніторингом - 164 ГПХ-пацієнти (88 - неверифікована і 76 – верифікована ГПХ). Причини смерті: раптова серцева смерть (8), онкогематологія і онкологія (11), соматоневрологічна патологія, інфекції (6), травми і нещасні випадки (4). Радіаційні ураження шкіри. У 2000 р. – 2 випадки раку щитоподібної залози (ГПХ-II). Радіаційна катаракта у 24 ГПХ-хворих пропорційно до дози. Судинна патологія очного дна і макулодистрофії. Серцево-судинна патологія найбільш поширена. У 1986-87 – радіаційно-індукований імунодефіцит з формуванням у теперішній час стійких віддалених ефектів. В усіх - органічні психічні розлади, переважно у вигляді едоформного (апатичного) психоорганічного синдрому. Пострадіаційні органічні розлади - у 62% (при дозах >1 Зв). Нейрофізіологічні і нейровізуалізаційні радіаційні маркери при дозах 1–5 Зв.
Ліквідатори
Всього ~600,000, в Україні - ~364,000. Середня ефективна доза зовнішнього опромінення УЛНА (учасники ліквідіції наслідків аварії) на ЧАЕС 1986–1987 складає 163,7 мЗв, 1988–1989 — 45,8 мЗв. Погіршення здоров’я майже за усіма класами хвороб. Очікуване зростання раків щитоподібної залози. Тенденція до зростання лейкемій серед УЛНА 1986-87 рр., а також солідних пухлин. Зростання інвалідізації. Збільшення неонкологічної захворюваності, у тому числі на психічні розлади. Радіаційні ризики для неракових захворювань (0,25–0,5 Зв і більше): цереброваскулярна патологія, психічні розлади, захворювання нервової системи, ендокринні розлади та ін. Гіпотеза щодо безпорогового розвитку катаракти та інших очних хвороб. Поширеність психічних розладів (36%) майже удвічі вища за українську популяцію (20,5%) переважно за рахунок депресії (25%). Драматично збільшені суїциди (за деякими оцінками – більше, ніж у 20 разів у порівнянні з загальною популяцією). Отримані залежності "доза–ефект" для нейрофізіологічних, нейропсихологічних і нейровізуалізаційних параметрів при дозах >300 мЗв. Малі й дуже малі дози – синдром хронічної втоми. Радіочутливість головного мозку. Більша радіочутливість неокортексу, ніж підкоркових утворень і стовбуру. Більша радіочутливість домінантної гемісфери. Наявність детермінованих нейропсихіатричних ефектів з порогом 300 мЗв загального опромінення.
Діти
Безумовне погіршення демографічної ситуації. Але лише в деяких випадках показники дитячої смертності у забруднених районах були вищими за «чисті» райони. Драматичне зростання захворюваності на рак щитоподібної залози тих, хто був опромінений у дитячому віці (0-14 років). Не отримано переконливих даних щодо зростання лейкемій, лімфом, інших форм солідних раків. Отримано чітку тенденцію до затримки фізичного розвитку дітей з радіоактивно забруднених територій. У Білорусі також знайдено зменшення розмірів голови у дітей із забруднених територій. Погіршення соматичного і психічного здоров’я за всіма класами хвороб, зокрема патологія щитоподібдної залози, порушення регуляції з боку імунної, ендокринної і нервової систем. Суперечливі дані щодо вроджених вад, генетичних ефектів (у тому числі у нащадків ліквідаторів) і спадкових хвороб, а також погіршення здоров’я нащадків ліквідаторів. Так, є повідомлення щодо зростання у 1987 р. синдрому Дауна (розумова і фізична відсталість внаслідок вродженої трисомії 21-ї хромосоми) у Швеції, Західному Берліні, Шотландії і Білорусі (січень 1987 р.). Дефіцит у раціоні молочних і м’ясних продуктів, фруктів і овочів, тобто дефіцит білка, вітамінів, макро- і мікроелементів. Формування соціально-психологічного комплексу «жертви».
Внутрішньоутробно опромінені діти
(народжені між 26 квітня 1986 р. та 26 лютого 1987 р.) Виявлено більше захворювань нервової системи і психічних розладів. Опромінені діти мали нижчий загальний IQ через нижчий вербальний IQ та, відповідно, мали підвищену частоту дисгармонійного інтелекту. Коли ця дисгармонія у пренатально опромінених дітей перевищує 25 балів, вона корелює з дозою опромінення плоду. Нейрофізіологічні маркери радіаційного впливу при прентальному опроміненні при дозах на щитоподібну залозу in utero >300 мЗв. У матерів обох груп не було розбіжностей у вербальному інтелекті, однак евакуйовані пережили значно більше стресорних подій та мали більше депресивних розладів, PTSD, соматоформних розладів, тривоги та безсоння, а також соціальної дисфункції, ніж контрольні матері з Києва. Ризик спонтанних абортів на 1-12 тижні гестації на момент опромінення у дозах >5 мЗв.
Евакуйовані
Тенденція до збільшення захворюваності на солідні пухлини. Збільшення неонкологічної захворюваності за практично усіма класами хвороб, у тому числі на психічні розлади (депресивні розлади, PTSD, соматоформні розлади, тривога, безсоння, соціальна дисфункція). Найбільш високий рівень захворювань в евакуйованих з Прип’яті, особливо у жінок. Простежено вплив опромінення всього тіла і щитоподібної залози.
Постраждале населення.
Драматичне зростання радіаційно-індукованого раку щитоподібної залози (особливо при 0-18 років на момент аварії). Рак молочної залози теж характеризується певним зростанням. Зростання ренально-клітинних епітеліальних пухлин. Немає переконливих даних щодо зростання радіаційно-індукованих лейкемій, хоча й дані суперечливі. Також не отримано даних щодо радіогенних раків шлунку, кишечнику та легенів. Погіршення здоров’я, зниження народжуваності, збільшення ускладнень вагітності. Тривожні, пов’язані зі стресом, психосоматичні розлади.
Міжнародні експерти Пов’язані зі стресом симптоми:
Економічні збитки, завдані Чорнобильською катастрофою.
Чорнобильська катастрофа стала причиною серйозних збитків для економіки та соціальної сфери як у колишньому СРСР, так і за його межами. Аварія порушила нормальну життєдіяльність та виробництво у багатьох регіонах УРСР, БРСР та РРФСР, призвела до зниження виробництва електроенергії для потреб економіки, істотні збитки були завдані сільськогосподарським і промисловим об’єктам, постраждали лісові масиви та водне господарство (обмеженого використання 5120 км? сільгоспугідь, 4920 км? лісів).
У 1986 році було евакуйовано близько 116000 осіб, виникла проблема будівництва додаткового житла для евакуйованих. У 1986—1987 роках для переселенців було побудовано приблизно 15000 квартир, гуртожитків для понад тисячі осіб, 23000 будівель, приблизно 800 закладів соціальної та культурної сфери. Замість відселеного міста Прип’ять для персоналу ЧАЕС побудовано місто Славутич.
Оцінка збитків для економіки колишнього СРСР
Для періоду 1986—1989 рр. загальна сума прямих збитків та витрат з усіх джерел фінансування становила близько 12,6 млрд. доларів США. У 1990 році затрати з державного бюджету СРСР на фінансування заходів щодо ліквідації наслідків аварії становили 3324 млн. крб. Крім того, з республіканських бюджетів РРФСР, УРСР та БРСР було виділено близько 1 млрд.крб. У державному бюджеті СРСР на 1991 р. було заплановано на ці цілі 10300 млн. крб., однак у результаті розпаду СРСР фінансування здійснювалось лише частково із союзного бюджету, а у кінці року виключно з державних бюджетів трьох найбільш постраждалих країн, що утворились у процесі розпаду СРСР.
Оцінка сумарних економічних збитків України
Прямі збитки (втрата матеріально-майнових комплексів та окремих об’єктів економіки) лише у зоні відчуження на території України становили сумарно 1044 млн. крб. або 1385 млн. доларів США.
Прямі затрати України на пом’якшення наслідків Чорнобильської катастрофи за рахунок усіх джерел фінансування за період з 1986 по 1991 рік становили близько 6 млрд. доларів США. Протягом останніх півтора десятка років, коли Україна самостійно фінансує затрати на ліквідацію наслідків аварії, тобто з 1992 по 2005 рік включно, затрати становили 7,35 млрд. доларів США і в окремі роки сягали рівня 8-10% держбюджету. Однак важко точно визначити розміри непрямих збитків внаслідок невикористання забруднених сільгоспугідь, водних і лісових ресурсів, а також скорочення виробництва електроенергії і, як наслідок, зменшення виробництва товарів, надання послуг. За розрахунками українських спеціалістів, сумарні економічні збитки для України до 2015 року становитимуть 179 млрд. дол. США.
Тягар наслідків Чорнобильської катастрофи послужив серйозним гальмуючим фактором економічного становлення нашої молодої незалежної держави.
Розміри соціально-економічних збитків, які зазнала Україна, несумірні з реальними економічними можливостями країни для їх усунення у найближчі десятки років, у зв’язку з чим необхідна подальша допомога міжнародного співтовариства. Причому тягар витрат, пов’язаний з ліквідацією Чорнобильської катастрофи, ще впродовж багатьох років буде мати відчутний негативний вплив на економіку країни.