Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
2. Введення в програмування ЧПК
Зміст
Вступ 3
4. Програмні команди 25
Переміщення в режимі прискореного ходу G00 27
Лінійна інтерполяція в режимі робочого ходу G01 29
Кругова інтерполяція за рухом годинникової стрілки G02. 30
Кругова інтерполяція проти руху годинникової стрілки G0З 31
Тривалість обробки G04 32
Точна зупинка G09 33
Переведення у дюйми (inch) G20 34
Переведення у міліметри (мм) G21 35
Виклик підпрограми G22 37
Повторення частини програми G23 38
Команда обов'язкового переходу G24 39
Підведення до референтної точки G25 40
Підведення до точки зміни інструмента G26 40
Установити задню бабку G28 41
Нарізання різьби (гвинторізний хід) GЗЗ 43
Корекція радіуса ріжучої кромки: 44
Скасування корекції радіуса ріжучої кромки G40. 45
Опис заданого контуру G51 47
Скасувати зміщення нульової точки в приростах G53 49
Установити нульову точку: 50
- абсолютно G54 - G56, G58 51
Зміщення нульової точки в приростах G59 53
Включити дані розмірів від бази G90. 54
Включити дані розмірів по ланцюжку G91 55
Обмеження числа обертів G92 56
Подача в міліметрах у хвилину G94 57
Подача в міліметрах на один оберт G95 58
Постійна швидкість різання G96 59
Відключення постійної швидкості різання G97 60
5. Цикли 61
Цикл нарізання різьби GЗ1 63
Обмеження області руху для повторюваних циклів G36 67
Припуск на чистову обробку G57 68
Цикл поздовжньої чорнової обробки (конусний контур) G65 71
Цикл торцевого чорнового обточування (конусний контур) G66 75
Цикл поздовжнього чорнового обточування паралельно вісям G75 79
Цикл торцевого обточування - паралельно осям G76 81
Цикл канавки форми Е и F G78 83
Канавка під різьбу G78 87
Цикл канавки G79 89
Цикл поздовжнього чорнового обточування з будь-яким контуром G81 91
Цикл торцевого чорнового обточування з будь-яким контуром G82 95
Цикл чорнового обточування паралельно контуру G83 97
Цикл глибокого свердління G84 99
Цикл канавки форми Е и F G85 101
Канавка під різьбу G85 105
Цикл канавки G86 107
Цикл радіуса G87 109
Цикл фаски G88 111
Вступ
Даний посібник із програмування містить всі команди ЧПК коду програмування МТS. Код програмування МТS не зв'язаний з жодною певною системою керування ЧПК.
Посібник із програмування складається з декількох розділів.
У першій частині розглядаються основні поняття, необхідні для створення програм ЧПК.
У другій частині представлені всі команди коду програмування МТS.
Для більшої наочності вони розділені на групи, описані в
наступних главах:
- команди програмування
- цикли обробки,
Така побудова посібника дозволяє користувачеві, що не має достатнього досвіду в цій області, освоїти програмування ЧПК, у той же час досвідчені програмісти можуть використати цей посібник як довідник, що дозволяє швидко знаходити рішення в складних випадках.
У довіднику для кожної команди описані всі обов'язкові й опціональні параметри з поясненнями на прикладах кадрів програми ЧПК й графіки, що, звичайно, повинно допомогти користувачам освоїти ручне програмування.
Довідник може надати всебічну допомогу при створенні програм ЧПК в редакторі або при інтерактивному програмуванні в автоматичному режимі. Крім того він може бути використаний при тестуванні й для оптимізації програм ЧПК в автоматичному режимі, а також сприяти кращому розумінню предметних взаємозв'язків.
Нульова точка системи координат.
Координати
Приклад
(рисунок 1.1)
Система полярних координат
Система координат для ЧПК токарна обробка
1. Геометричні основи.
У наступних розділах викладені математичні й технічні відомості, необхідні для створення програм ЧПК.
1.1 Система координат.
У програмі ЧПК описуються в числі інших елементів відрізки й цільові точки, до яких повинен підводитись інструмент. Коректне виконання цих програмних команд припускає наявність точних даних локалізації і їхнє перетворення верстатом. Основоною точкою локалізації є система відліку, за допомогою якої можна визначити положення потрібної точки. Такою системою відліку є система координат.
Система координат складається із двох взаємо перпендикулярних вісей, на кожній з яких у масштабі нанесені числові значення. Точка перетину вісей є початком або нульовою точкою системи координат. Горизонтальна вісь звичайно позначається буквою X, а вертикальна - Y.
При обертанні горизонтальна вісь одержує позначення Z, а вертикальна - X.
Така плоска система координат називається декартовою.
Положення будь-якої точки усередині системи координат може бути однозначно визначено її числовими значеннями (координатами) на осях X і У.
Точка Р1 має координати:
X=20 і Y=30
тобто її позиція визначається нанесенням від нульової точки значення 20 по позитивній осі X і значення 30 по позитивній вісі У. Точки Р2 і РЗ мають відповідно координати:
Р2:Х = -20, Y =15 РЗ: Х = 40, Y= -25
Крім декартовой системи координат використовуються полярні координати, наприклад, у тих випадках, коли виріб має багато кутових розмірів. Приклад: розташування отворів по колу (рисунок 1.2).
Точки на площині визначаються в полярних координатах довжиною L і кутом А.
При токарній обробці використовується двомірна система координат. При цьому на горизонтальній вісі відкладається координата Z, а на вертикальній вісі - діаметр X (рисунок 1.4)
.
Нульова точка верстата.
Референтна точка
Точка відліку інструмента
Нульова точка
деталі
Позиція
інструменту
1.2 Точки відліку.
Для перетворення координат системи керування верстатом у рух супорта верстат має власну "систему координат", так названу, "систему відліку". До цієї системи ставляться наступні точки відліку (рисунок 1.5)
Початком цієї системи відліку є нульова точка верстата. Вона визначається виробником і не може бути змінена.
Референтною точкою є точка, встановлена всередині області руху точки відліку револьверної головки. Референтна точка є точкою відліку для вимірювальних систем координат вісей супорта. У верстатів з вимірювальною системою координат у приростах після включення верстата інструмент необхідно підвести до референтної точки. У верстатів з абсолютною системою відліку така необхідність відпадає. Відповідна система для верстата може бути закладена в конфігурації (Посібник з експлуатації для програми конфігурації).
Задані відрізки шляхів переміщення супорта інструмента співвідносяться керуванням із точкою відліку інструмента. Вона перебуває на поверхні упору оправки інструмента на револьверній головці. Для розрахунку цільової позиції вершини інструмента керуванню необхідно повідомити для кожного інструмента так звані, величини корекції, які описують відстані між точкою відліку інструмента й вершиною інструмента. По різниці цих величин керування розраховує шляхи до цільової точки (главу 1.6 Геометрія інструмента - Величини корекції).
Нульова точка деталі визначається щодо нульової точки верстата й може бути встановлена довільно. Доцільним, однак, представляється вибирати її так, щоб вона збігалася із точкою відліку розмірів на креслені деталі; у такому випадку немає необхідності в перерахунку координат.
Якщо нульова точка деталі розташована на правій торцевій стороні деталі (рисунок 1.6), то координати в напрямку деталі програмуються зі знаком мінус.
Залежно від роботи, інструмент може перебувати перед або за центром обертання. Варто враховувати, що при цьому відповідно змінюється й положення системи координат (рисунок 1.7).
Нанесення
розмірів від бази
Нанесення розмірів
по ланцюжку
1.3 Розміри від бази (абсолютна система відліку) і розміри по ланцюжку (відносна система відліку).
У технічних кресленнях використовуються два різних типи нанесення розмірів (рисунок 1.8):
При такому нанесенні всі розміри задаються від початку системи координат (від нульової точки деталі).
На відміну від нанесення розмірів від бази в цьому випадку вказується відстань між двома сусідніми точками. При цьому щодо точки відліку вимірів виникають, так звані, послідовні розміри. Такі розмірні дані називаються розмірами у прирості Х.
Відповідно до нанесення розмірів на кресленні шляхи переміщення в програмі ЧПК можуть програмуватися також як базові розміри або розміри у приростах (рисунок 1.9).
Допоміжний
кут в плані
1.4 Геометрія інструмента.
Можливості застосування токарного інструмента залежать від його геометричних параметрів. Так, наприклад, токарний різець для чорнової обробки повинен мати менші кути в плані чим різець для чистової обробки (рисунок 1.10). Найважливішими параметрами геометрії інструмента є (рисунок 1.11):
головний кут в плані;
допоміжний кут в плані;
довжина або ширина ріжучої кромки;
радіус при вершині ріжучої кромки.
Крім того, в інструмента для внутрішньої обробки мають значення:
діаметр і довжина хвостовика;
діаметр ріжучої частини.
і для спіральних свердл:
діаметр інструмента;
максимальна глибина свердління.
Допоміжній кут в плані ріжучої кромки (максимальний кут врізання) має значення для створення конічних поверхонь. Його величина визначає максимальний кут врізання інструмента у деталь. Якщо допоміжній кут в плані менше ніж оброблюваний контур, то відбувається зіткнення інструмента з деталлю (рисунок 1.12).
Найбільший кут, під яким інструмент врізається у деталь, повинен бути в загальному випадку на два - три градуси менше, ніж допоміжній кут в плані ріжучої кромки обраного інструмента.
Величини корекції.
Вектор корекції радіуса ріжучої кромки.
Квадранти
1.4.1 Пам'ять величин корекції.
Керування співвідносить всі запрограмовані координати із точкою відліку інструмента на поверхні упору оправки інструмента. Тому що різні інструменти мають значні розбіжності геометричних параметрів, то й положення реальної точки різання щодо точки відліку інструмента також по-різному. Тому для розрахунку руху для кожного інструмента необхідно визначити відстані між вершиною ріжучої кромки й точкою відліку інструмента. Різниця цих значень заноситься в так звані, комірки пам'яті величин корекції як величини корекції інструмента. Якщо в програмі ЧПК відбувається зміна інструмента, то керування звертається до відповідної комірки пам'яті величин корекції й ураховує геометрію інструмента при розрахунку шляхів переміщення. До числа збережених геометричних параметрів кута ріжучої кромки ставляться:
- відстань по осі X від точки відліку інструмента;
- відстань по осі Z від точки відліку інструмента;
- радіус ріжучої кромки;
- робочий квадрант або вектор корекції радіуса ріжучої кромки.
Для кожного інструмента керуванню необхідно повідомляти відстань між теоретичною вершиною ріжучої кромки й точкою відліку інструмента по осях X і Z (рисунок 1.13). Ці значення для кожного інструмента заносяться в пам’ять величин корекції. Керування враховує їх при розрахунку шляхів переміщення таким чином, що теоретичний кут ріжучої кромки (= теоретична вершина ріжучої кромки) підводиться точно до запрограмованої цільової позиції.
Керування розраховує переміщення щодо теоретичної вершини ріжучої кромки. Реально ріжуча кромка інструмента має при вершині радіус від декількох десятих міліметра до радіусної форми.
Для того, щоб при обробці керуванням розраховувалася реальна точка різання, для кожного інструмента за допомогою вектора корекції радіуса ріжучої кромки (вектор КРР) визначається, так званий, кут ріжучої кромки. Цей вектор описує положення кута ріжучої кромки в напрямку X і Y відносно середини ріжучої кромки (рисунок 1.14). Вектор КРР заздалегідь визначається для кожного інструмента в керуванні інструментами (Посібник з експлуатації).
Квадранти для стандартних випадків вектор КРР може бути альтернативно визначений за допомогою 8 квадрантів, як показано на малюнку 1.15, що часто використовується на практиці, але не покриває всі можливі випадки.
1.4.2 Компенсація радіуса ріжучої кромки КРР.
Залежно від напрямку руху інструмента під час обробки змінюється реальна точка різання на різальній пластині (рисунок 1.16).
Керування враховує при розрахунку шляхів руху теоретичну вершину ріжучої кромки й направляє її по запрограмованому контуру. При руху інструмента не паралельно осям X й Z радіус ріжучої кромки викликає відхилення від розмірів і форми (рисунок 1.17).
При виклику компенсації радіуса розраховується еквідистанта з урахуванням відомого радіуса ріжучої кромки, і центр радіуса ріжучої кромки переміщуються по цій еквідистанті (рисунок 1.18).
21 Довідниково – методичний посібник