Поможем написать учебную работу
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
PAGE 10
для самостійної роботи студентів під час підготовки до практичного заняття з теми „Патологія автономної нервової системи. Патологія вищих мозкових функцій”
І. Актуальність теми.
Автономна (вегетативна) нервова система (АНС) регулює всі фізіологічні процеси внутрішнього середовища організму, забезпечує їх сталість (трофотропна функція), а також забезпечує різні форми психічної і фізичної діяльності до змін умов існування (ерготропна функція).
Зазначені функції регулюються самостійно (автономно), без свідомого керування ними. Однак поділ нервової системи на соматичний та автономний (вегетативний) відділи відображає лише їх спеціалізацію. Центральна нервова система виконує інтегруючу функцію і є основою цілісності організму.
З вегетативними порушеннями, що можуть бути самостійними та супроводжувати різноманітні захворювання, доводиться зустрічатися лікарям багатьох спеціальностей.
ІІ. Головна мета навчання:
Засвоїти методи дослідження стану автономної (вегетативної) нервової системи та інтерпретувати її порушення.
Виявляти та інтерпретувати патологію вищих кіркових функцій, синдроми ураження центрів, часток та півкуль головного мозку.
Конкретні цілі:
Для реалізації мети необхідно:
ІІІ. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
Назви попередніх дисциплін |
Отримані навики |
Нормальна анатомія |
Знати будову АНС Знати будову кори головного мозку, визначати цитоархітектонічні поля |
Нормальна фізіологія |
Знати фізіологію надсегментарного та сегментарного відділів АНС Знати фізіологічні основи вищих мозкових функцій, інтерпретувати функціональну асиметрію кори головного мозку |
Патологічна анатомія |
Розпізнавати патоморфологічні зміни вегетативних клітин, гангліїв. |
Внутрішні хвороби |
Вміти досліджувати соматичний стан хворого, виявляти внутрішні захворювання, знати можливі вегетативні порушення у разі захворювань внутрішніх органів |
Гістологія |
Знати пошарову будову кори головного мозку, оцінювати цитоархітектонічні особливості будови різних ділянок кори великого мозку |
ІV. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття
V. Перелік основних термінів, які повинен засвоїти студент під час підготовки
Термін |
Визначення |
Синдром Бернара-Горнера |
Синдром виникає при порушенні (ураженні) симпатичної іннервації ока і включає птоз (звуження очної щілини), міоз (звуження зіниці) та енофтальм (западання очного яблука) |
Синдром Пурфюр дю Пті (зворотній синдром Горнера) |
Синдром виникає при подразненні симпатичних волокон, шо іннервують око і складається з розширення зіниці, очної щілини та випирання очного яблука. |
Неврогенний сечовий міхур |
Синдром, що обєднує розлади сечовипускання, які виникають внаслідок ураження нервових шляхів або центрів, що іннервують сечовий міхур і забезпечують функцію свідомого сечовипускання. |
Симпаталгічний синдром |
Виникає в разі ураження сегментарного відділу АНС та характеризується симпаталгіями постійного чи пароксизмального характеру |
Симпаталгія |
Вегетативний біль |
Вегетативно-судинний синдром |
Судинні розлади, що зумовлені ураженням сегментарного відділу АНС і зумовлені спазмом чи розширенням судин |
Вегетативно-трофічний синдром |
Трофічні зміни шкіри, мяких тканин, суглобів, кісток, нігтів, волосся, що виникають у разі ураження сегментарного відділу АНС |
Гіпоталамічний синдром |
Різноманітні порушення (вазомоторні, вегетативно-судинні, нейроендокринні, терморегуляторні, нейродистрофічні, нейромязові, а також порушення гомеостазу, сну та бадьорості, памяті, емоцій), що виникають при ураженні гіпоталамуса |
Імпресійна мова |
Забезпечує розуміння усної та письмової мови |
Експресивна мова |
Процес висловлення думок у вигляді мови або самостійного писання |
Афазія |
Порушення здатності говорити або розуміти мову |
Алексія |
Розлад читання, зумовлений порушенням розуміння тексту |
Аграфія |
Втрата здатності писати при збереженні рухової функції руки |
Акалькулія |
Порушення здатності виконувати арифметичні дії |
Апраксія |
Втрата здатності виконувати точні цілеспрямовані рухи за відсутності парезів або розладів координації |
Агнозія |
Порушення пізнавання знайомих предметів за властивими їх ознаками |
VІ. Перелік теоретичних питань, на основі засвоєння яких можливе виконання цільових видів діяльності:
1.Будова автономної (вегетативної) нервової системи:
а) будова сегментарного (симпатичного і парасимпатичного) відділу,
б) будова надсегментарного відділу.
2. Функціонування автономної (вегетативної) нервової системи.
3. Вегетативна та соматична іннервація сечового міхура.
4. Неврогенні форми порушень сечовипускання.
5. Дослідження стану автономної (вегетативної) нервової системи.
6. Клінічні синдроми ураження автономної нервової системи:
а) сегментарні порушення,
б) надсегментарні порушення.
VІІ. Зміст теми
VIІІ. Навчальний алгоритм для формування практичних навичок та вмінь дослідження
Завдання |
Вказівки |
Примітка |
Оволодіти методикою дослідження стану вегетативної нервової системи |
Дослідження проводити в такій послідовності: 1) зібрати скарги хворого |
Важливими є скарги на наявність больового синдрому, порушення функціонування внутрішніх органів, тазові порушення. При розмові зверніть увагу на характерологічні та психологічні особливості хворого. |
2) перевірити стан шкірних покривів, підшкірно-жирового шару, волосся, нігтів стан потовиділення, сльозо- та слиновиділення, шкірну температуру, рівень пульсу, АТ, температуру тіла. |
Зверніть увагу на колір шкіри, її вологість, температуру, лущення шкіри, ступінь ожиріння та його розподіл , трофічні зміни волосся та нігтів. Відмітьте частоту пульсу та рівень артеріального тиску, його симетричність |
|
2) дослідити судинні рефлекси (місцевий дермографізм, рефлекторний дермографізм) шкірні рефлекси (рефлекс “гусячої шкіри”) |
При дослідженні дермографізму зверніть увагу на колір та ширину смуги, на вираженість та тривалість реакції |
|
3) дослідити зіничні рефлекси (пряму та співдружну реакції на світло, реакції на конвергенцію та акомодацію) |
Перевіряючи зіничні реакції, зверніть увагу на наявність синдромів Горнера чи Аргайля Робертсона. |
|
4) дослідити серцево-судинні (вісцеральні) рефлекси (окосерцевий рефлекс Ашнера, клиностатичну та ортостатичну проби) |
При перевірці рефлекса Ашнера натискувати потрібно на передньо-бічну поверхню очних яблук. |
|
5) виявити надсегментарні порушення сну і бадьорості, памяті та емоцій, нейроендокринні, вегетативно-судинні, нейротрофічні, нервово-мязові, порушення гомеостазу та терморегуляції |
Досить часто використовують різноманітні психологічні методики (спеціальні таблиці та тести) |
|
6) дослідити функцію тазових органів (статева, дефекація, сечовипускання) |
||
Провести курацію хворого з вегетативними розладами |
У ході обстеження виявити вегетативні порушення, встановити клінічний синдром, локалізацію патологічного процесу (топічний діагноз) |
Скористайтесь структурно-логічними схемами заняття. |
Оволодіти методикою обстеження вищих кіркових функцій. Обстежити хворих з кірковими розладами. Виявити ознаки афазії, аграфії, алексії, апраксії, акалькулії, агнозії |
Виконувати у такій послідовності: 1) оцінити стан свідомості (оглушення, сопор, кома); 2) оцінити характер контакту з хворим, розумовий розвиток пацієнта, критичність його відношення до своєї хвороби, емоційний фон, реакцію на бесіду з лікарем; 3) дослідити імпресивну та експресивну мову; 4) перевірити функцію письма, читання, лічби; 5) дослідити гнозис і праксис; 6) виявити наявність інших порушень у неврологічному статусі. |
У разі порушення свідомості визначити ступінь розладів свідомості за шкалою Глазго. Звернути увагу на контакт з хворим легкий, утруднений внаслідок нерозуміння мови, або неможливості говорити, формальний. Афатичні розлади необхідно відрізнити від дизартрії, скандованої, монотонної мови. |
Поставити топічний діагноз |
На підставі отриманих даних визначити провідні неврологічні синдроми та уражені структури кори великого мозку. |
Доцільно оцінювати провідникові порушення чутливості, координації довільних рухів, інтелектуально-емоційний стан. |
ІХ. Задачі для самостійного контролю
1. Хворого 30 років, турбують пекучого характеру болі у лівій половині грудної клітки , що іррадіюють в обличчя, шию, ліву руку, порушення ритму серцевої діяльності. Хворому провели ЕКГ, був оглянутий кардіологом : патології не виявлено. Про яке захворювання слід думати?
2. У хворого брадикардія, зниження артеріального тиску, астматичне дихання, відчуття важкості в голові, пітливість, міоз. До якого кризу відносяться ці симптоми?
3. У хворого пухлина спинного мозку на рівні S3-S5 сегментів. Який вид порушення сечовипускання розвивається у хворого?
4. Студента 4-го курсу, що страждає гастритом, турбують часті головні болі, швидка втомлюваність, дратівливість, пітливість, підсилення перистальтики. Юнак високого зросту, астенічної статури, кисті рук та ступні ніг холодні, вологі. Виявляється лабільний, з- тенденцією до гіпотонії і асиметричний артеріальний тиск. Який попередній діагноз? Які ще зміни з боку вегетативної нервової системи ще будуть у хворого?
5. Хворий потрапив у лікарню після ДТП. При огляді невролог виявив нижню параплегію, порушення всіх видів чутливості з рівня Т6. Який вид порушення сечовипускання є у хворого? Яка подальша тактика лікаря ?
6. Дівчина 19 років, страждає аменореєю та ожирінням. Обличчя її кругле, місяцеподібне, гіперемійоване. Звертає на себе увагу своєрідне відкладання жиру: на лиці, задній поверхні шиї, животі та множинні стрії. Про яке захворювання слід думати? Чим воно зумовлене?
7. У хворого періодично виникають посмикування правої руки і мязів половини обличчя справа, які не супроводжуються втратою свідомості і тривають 1,5-2 хв. Визначте локалізацію патологічного вогнища. Як назвати такі порушення?
8. Хворий ейфоричний, не оцінює свій стан, некритичний, память ослаблена, схильний до плоских жартів. Виявляються рефлекси орального автоматизму, хватальні рефлекси, симптоми протидії при обстеженні. Визначте топічний діагноз. Назвіть рефлекси орального автоматизму, коли вони спостерігаються?
9. Хворий не може одягнутися, використовувати ложку, чашку. Його одягають, годують. Вольові рухи збережені. Визначте вогнище ураження. Як називаються такі розлади?
10. У двох хворих порушена можливість говорити. У одного паралізований язик. У другого рухи язика не порушені, розуміння мови збережене. Як називається порушення мови у хворих? Де локалізується патологічне вогнище?
Еталони відповідей до задач
X. Рекомендована література до теми.