Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ
ЖМУРИН ВАДИМ ОЛЕКСАНДРОВИЧ
УДК .47
СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТОК ОРГАНІЗАЦІЙ
НЕВИРОБНИЧОЇ СФЕРИ В СУЧАСНИХ УМОВАХ
Спеціальність 08.06.02 –Підприємництво, менеджмент та маркетинг
А В Т О Р Е Ф Е Р А Т
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Луганськ - 2002
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана у Донецькій державній академії управління Міністерства освіти і науки України (м. Донецьк).
|
Науковий керівник - |
доктор економічних наук, професор Дорофієнко В’ячеслав Володимирович, Донецька державна академія управління Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри менеджменту у невиробничій сфері. |
|
Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Амітан Веніамін Наумович, акціонерне товариство “Данко”, перший віце-президент (м. Донецьк); |
|
|
кандидат економічних наук, доцент Дібніс Григорій Іхильович, Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля Міністерства освіти і науки України, доцент кафедри менеджменту (м. Луганськ). |
|
|
Провідна установа –Донецький державний інститут економіки і торгівлі ім. Туган-Барановського Міністерства освіти і науки України, кафедра маркетингу та комерційної справи (м. Донецьк). |
Захист відбудеться 23 травня 2002 р. о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 29.051.01 у Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля Міністерства освіти і науки України за адресою: 91034, м. Луганськ-34, кв. Молодіжний, 20а.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля за адресою: 91034, м. Луганськ-34, кв. Молодіжний, 20а.
Автореферат розісланий 18 квітня 2002 року.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Козаченко Г.В.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми.Специфічною особливістю сучасного етапу розвитку невиробничої сфери в Україні є деяке її пожвавлення, відображене в появленні ознак подолання кризових явищ в економіці. Але ці процеси ще не придбали бажаної стійкості. Зберігання позитивних тенденцій можливо лише за умови проведення державної зваженої економічної, у тому числі податкової політики, що потребує відповідного наукового забезпечення, зокрема, поглиблення досліджень у сфері державного регулювання і підтримки невиробничої сфери. Проблема нова для України, тому по цілому колу принципових питань ще не знайдені рішення, прийнятні для трансформаційної економіки. Так, потребує уточнення термінологія бізнесу, підприємництва, підприємницького середовища у невиробничій сфері. Потребують розробки методичні підходи щодо формування принципів і напрямків зовнішнього середовища підприємств невиробничої сфери й основних елементів системи державного регулювання і підтримки. Не обгрунтовано пріоритетність і важливість розвитку сфери громадського харчування, найважливішої у невиробничій сфері.
Вирішення зазначених питань дозволить вивчити процеси формування підприємницьких структур, їх взаємозв'язок з економічним мисленням, спроможностями і потребами теперішнього покоління громадян, уточнити якості, які запропоновані підприємцю для гармонічного інтегрування в систему нових суспільних відносин, розкрити перспективи і шляхи виховання і навчання підприємців, позначити тенденції розвитку підприємництва в період становлення нового постіндустріального суспільства, сформувати ефективний механізм підтримки малих підприємницьких структур у невиробничій сфері.
Зв'язок роботи з науковими планами, програмами, темами.Дисертаційне дослідження виконане у відповідності з тематикою науково-дослідних робіт Донецької державної академії управління, яка затверджена на засіданні Вченої Ради ДонДАУ 28.01.99 р., № 99.06.1 і 99.06.2 (номера держреєстрації 0199U003653 і 0199U003654), а також Договором про наукову і творчу співдружність між кафедрою менеджменту у невиробничій сфері та відділом проблем ефективного використання виробничого потенціалу Інституту економіки промисловості НАН України в 1999-2001 роках. Розроблений автором механізм підтримки малих підприємницьких структур у невиробничій сфері використовувався при розробці окремих розділів Програми соціально-економічного розвитку Донецької області на період 2000-2010 року.
Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є визначення й обгрунтування шляхів формування механізму підтримки організацій невиробничої сфери.
Для досягнення поставленої мети дослідження вирішені теоретичні та практичні задачі:
досліджені передумови і тенденцій розвитку організацій невиробничої сфери, визначені сукупності основних внутрішніх і зовнішніх чинників, урахування впливу яких буде сприяти створенню адекватного ринковим умовам підприємницького середовища;
сформовані основні елементи системи державного регулювання і підтримки розвитку малих підприємницьких структур;
науково обгрунтовані підходи до виявлення тенденцій податкової політики, що створить основу для ефективного прогнозування розвитку підприємств;
розроблено основні напрямки розвитку підприємств малого бізнесу в невиробничій сфері.
Об'єктом дослідженняє діяльність організацій невиробничої сфери.
Предметом дослідженняє теоретичні питання, основні принципи, методи і практичні аспекти формування макросередовища організацій невиробничої сфери.
Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дослідження послужили теоретичні положення про управління економікою регіону, методичні підходи щодо виявлення тенденцій податкової політики, дослідження передумов і тенденцій розвитку організацій невиробничої сфери.
В дисертації були використані методи аналізу та синтезу: метод структурно-логічного аналізу (при побудові логіки та структури роботи), метод системного підходу (при розробці підходів до визначення сукупності основних внутрішніх і зовнішніх чинників), статистичні методи (при проведенні аналітичних оцінок впливу податкової політики на розвиток малого бізнесу), прогностичний метод (при визначенні наслідків практичного використання розробок автора).
Інформаційною базою дисертаційного дослідження є наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених, дані статистичної звітності, матеріали наукових конференцій, результати проведених автором досліджень та досвіду.
Наукова новизна результатів. Основний науковий результат дисертаційної роботи полягає у визначенні й обгрунтуванні шляхів формування елементів механізму підтримки організацій невиробничої сфери.
Наукова новизна результатів дослідження полягає в такому:
сформульовано основні передумови становлення і розвитку підприємництва у невиробничій сфері як інноваційної форми бізнесу, заснованої на прагненні окремих індивідів або їхніх груп до самоствердження і підвищення суспільного статусу шляхом продуцирування і реалізації новаторських ідей, забезпечення високого комерційного ефекту підприємства;
запропоновано схему, яка відображає склад зовнішніх і внутрішніх умов формування підприємницького середовища й обгрунтовано головні напрямки практичного формування макросередовища підприємництва;
запропоновано елементи механізму підтримки малих підприємницьких структур на рівні держави;
обгрунтовано пріоритетність і важливість розвитку сфери громадського харчування;
запропоновано концепцію формування й організації функціонування системи доготуючих підприємств невиробничої сфери.
Практичне значення одержаних результатів складається в тому, що розроблені методичні підходи доведені до рівня практичних рекомендацій і можуть бути використані як суб'єктами підприємництва для розвитку сфери громадського харчування, так і державними структурами для дійової підтримки проекту створення мережі доготуючих підприємств невиробничої сфери.
Практична цінність отриманих результатів полягає у такому:
доведено, що підприємництво в сучасних умовах варто розглядати і вивчати в трьох напрямках (на трьох рівнях): традиційному (приватний бізнес), інноваційному (антрепренерство) і поведінському (прояв підприємницьких спроможностей). Сьогодні, на етапі переходу до ринкових відносин в Україні найбільше актуальний і важливий третій напрямок у дослідженнях підприємництва, який потребує переходу на більш глибокий, багатоаспектний рівень аналізу і повинний грунтуватися на міждисциплінарному підході;
обгрунтовано, що першочерговою задачею для економіки України сьогодні є формування макросередовища підприємництва, в якій необхідно виділити чотири напрямки: держава, економіка, суспільство і культура. Тільки комплексний вплив і активна взаємодія цих елементів макросередовища дозволяє говорити про можливість розвитку в економіці підприємницького типу господарювання;
запропоновано концепцію формування й організації функціонування системи доготуючих підприємств невиробничої сфери.
Прикладні аспекти дисертаційної роботи використовуються в навчальному процесі Донбаської державної академії будівництва і архітектури при вивчені дисципліни “Основи бізнесу і підприємництва” (довідка 10-09/17-159 від 09.10.01).
Концепцію формування і організації системи доготуючих підприємств невиробничої сфери реалізовано на підприємствах Донецького регіону (довідка 15-11/18-210 від 10.10.01).
Особистий внесок здобувача. Положення, результати, висновки та рекомендації дослідження є особистим здобутком автора. Конкретний особистий внесок автора в сумісні наукові праці показаний у переліку основних опублікованих праць за темою дисертації.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації обговорювалися і були схвалені на науково-методичній конференції “Інформаційні технології в освіті і управлінні”(м. Нова Каховка, 2000 р.), на науково-практичній конференції “Роль соціального менеджменту в інтелектуалізації суспільства”(м. Слав’яногорськ, 2001 р.), на IV міжнародної науково-практичній конференції “Наука й освіта” (м. Дніпропетровськ, 2001 р.)
Публікації результатів дослідження. Основні положення і результати дослідження опубліковані в 13 роботах, з яких 5 статей в наукових журналах, 5 - у збірниках наукових праць, 3 публікації в матеріалах наукових конференцій. Загальний обсяг публікацій 4,15 д.а., із яких автору належить 2,6 д.а.
Структура роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, які викладено на 194 сторінках друкованого тексту. Матеріали дисертації містять 24 рисунка, 9 таблиць, які наведено на 33 сторінках. Список використаних джерел із 182 найменування приведено на 14 сторінках, 6 додатків –на 12 сторінках.
ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ
У дисертації захищаються нові теоретичні, методичні та практичні положення щодо підвищення ефективності організацій у невиробничій сфері і зокрема у сфері громадського харчування.
Розділ 1. Підприємницька діяльність в умовах формування ринкової економіки.Історія вітчизняної теорії підприємництва продовжує залишатися маловивченою сферою. Виходячи з цього, встановлено, що особливість розвитку підприємницької діяльності в Україні на відзнаку від країн із традиційно ринковою орієнтацією полягає у тому, що вона протікає не еволюційним шляхом, а почалася в результаті корінної ломки адміністративно-командної економіки з характерним для неї тотальним узагальненням засобів виробництва.
Тенденція до підвищення якості робочої сили, яка виявилася в 80-і роки, зростання загального рівня добробуту населення розвинутих країн і перегляд цільових установок у суспільстві, викликали міграцію висококваліфікованих кадрів у малий бізнес, що додало новий імпульс його розвитку. І якщо раніш у представниках малого бізнесу бачили тільки людей, які прагнуть дістати прибуток, то останні опитування показали, що своїм пріоритетом підприємці індустріальних країн вважають, насамперед, гордість і задоволення від виготовлення продукції і надання послуг, відчуття волі і незалежності, контакти з партнерами і замовниками. Прагнення до прибутку відсунуто в цьому переліку на четверте місце.
Усі ці зміни, у свою чергу, сприяли перетворенню роз'єднаної маси підприємців у досить високому ступені інтегроване співтовариство, підвищило авторитет підприємницької діяльності в суспільстві.
Вивчення еволюції теоретичних уявлень про бізнес і підприємництво в зарубіжний і вітчизняній літературі дозволило уточнити зміст категорій “бізнес”, “підприємництво”і “підприємницьке середовище”.
Зроблено висновок про те, що підприємництво - це інноваційний вид бізнесу, заснований на прагненні окремих індивідів або їхніх груп до самоствердження і підвищення суспільного статусу шляхом продуцирування і реалізації новаторських ідей, забезпечення високого комерційного ефекту підприємства.
Виходячи з цього, надано поняття підприємницького середовища, як специфічної суспільно-економічної ситуації, формування якої обумовлено високим ступенем зрілості базисного середовища бізнес-діяльності, наявністю технологічного укладу принципово нового типу, потужної інфраструктури підтримки підприємництва, високоінтегрованого підприємницького співтовариства і корекцій системи цільових установок у суспільстві (рис 1.).
У роботі зроблено висновок, що для досягнення ефективності функціонування малих форм підприємництва, широкомасштабний розвиток різноманітних структур малого бізнесу варто розглядати як найбільш ефективний спосіб виявлення і відбору талановитих підприємців, як найбільш сприятливу можливість для їхнього становлення й успішного зростання.
Таким чином, варто визнати, що особлива якість, яка відображає сутність малого підприємництва, полягає у внутрішніх потенційних можливостях саморуху, саморозвитку, самовдосконалення суб'єкту господарювання, у створенні для нього сприятливих умов для прийняття і швидкої реалізації управлінських рішень, формуванні найбільш ефективного механізму господарської діяльності при наявності нестабільної економічної ситуації, вільного ринку і твердого конкурентного середовища.
З проведеного дослідження слідує, що такий механізм формує нову якість економічного зростання. У дослідженні стверджується, що мова не йде про розміри й обсяги виробництва. Центральним питанням, яке характеризує принцип малого підприємництва, стає характер і спосіб найбільш ефективної ринкової самоорганізації праці, тип організуючого впливу (управління) на виробництво й обмін продукції.
Такий принцип сприяє швидкому розвитку збалансованої економіки, підвищенню ефективності виробництва, гнучкості господарської стратегії і тактики, швидкості і якості прийняття і реалізації управлінських рішень, підвищенню компетентності і відповідальності підприємця за кінцеві результати виробництва.
Головне ж у тім, що цей універсальний принцип ринкового господарювання і стає функцією тільки талановитого підприємця, механізмом реалізації його творчих здібностей і практичних навичок. Універсальність принципу виявляється в тім, що він не є інструментом тільки малих підприємств. Без наявності унікальних господарських здібностей у підприємця (бізнесмена) неквапливо і неефективно, а тому з більшою імовірністю банкрутства, будуть працювати і малі (з погляду кількісної оцінки) підприємства.
Сам же принцип може бути використаний у ринкових умовах будь-якими виробничо-господарськими формами, підприємствами будь-якого масштабу, у тому числі великими концернами, корпораціями, акціонерними компаніями.
Важливість вивчення цих та інших проблем обумовлює необхідність розробки ефективного механізму малих підприємницьких структур у невиробничій сфері.
У роботі виявлено, що досягнення ефективності функціонування і управління малими підприємницькими структурами значною мірою залежить від якісних характеристик усього комплексу внутрішніх і зовнішніх факторів.
Встановлено також відсутність правових норм, що визначають саме поняття малого бізнесу, якісних його критеріїв і відповідно основних напрямків підтримки.
Проведений аналіз діяльності підприємств суспільного харчування з урахуванням їхньої специфіки дозволив сформулювати такі висновки: чисельність робітників, форма власності і специфіка підприємства громадського харчування роблять помітний вплив на результати його господарської діяльності; продукція і послуги недержавних підприємств громадського харчування користуються великим попитом у споживачів і є більш конкурентноспроможними; висока ефективність виробництва досягається в організаціях із числом робітників до 12 чоловік, які є переважно приватними підприємствами; розвиток мережі невеличких приватних підприємств громадського харчування характерно, в основному, для окремих регіонів країни і ще не прийняло широкого масштабу через відсутність необхідних для цього умов (табл. 1 і 2 ).
Таблиця 1
Спеціалізація мережі приватних організацій громадського харчування Донецької області на 1 січня 2001 року
Тип підприємства |
Кількість |
Кількість міст |
||
|
од. |
% |
од. |
% |
|
|
Фабрики-кухні, заготовчі |
.5 |
.6 |
||
|
Столові |
.8 |
.2 |
||
|
Ресторани |
.0 |
.1 |
||
|
Купе-буфети |
.4 |
.95 |
||
|
Кафе, закусочні |
.5 |
.45 |
||
|
Відкриті літні площадки |
.3 |
|||
|
Бари, буфети |
.2 |
.7 |
||
|
Кіоски громадського харчування |
.3 |
- |
- |
|
|
Разом |
Таблиця 2
Показники господарської діяльності організацій громадського харчування різноманітних форм власності, розраховані по умовному
товарообігу в Донецькій області
Показники |
Державна власність |
Кому-нальна власність |
Колек-тивна власність |
Приватна власність |
|
Товарообіг |
.94 |
.30 |
.85 |
.34 |
Товарообіг по виробництвувласних виробів |
.17 |
.37 |
.52 |
.60 |
|
Число робітників |
||||
|
Товарообіг порівняної трудомісткості |
.76 |
.35 |
.30 |
.18 |
|
Продуктивність праці |
.49 |
.09 |
.31 |
.93 |
|
Рентабельність обігу |
.87 |
.49 |
.11 |
.94 |
Встановлено, що перехід України до податкових методів регулювання економіки й особливо малого підприємництва поставив у порядок денний проблему пошуку прийнятного рівня податкового навантаження на доходи платників податків. Вивчення спеціальної літератури показує, що в багатьох зарубіжних країнах для оцінки податкового навантаження використовується показник ефективної податкової ставки, під якою розуміють частку податків у сумарному доході платника податків. Останнім часом у науковій літературі, що виходить на пострадянському просторі, також збільшилася кількість робіт, присвячених розрахунку оптимального розміру ставки податку. Така зацікавленість до даної проблеми, як слідує з дослідження викликана:
по-перше, економічними труднощами, які переживають незалежні держави, у тому числі й Україна, у даний момент. І як наслідок, бажання багатьох вчених допомогти перебороти економічні проблеми, які виникли різними способами, у тому числі за допомогою механізму державного податкового регулювання;
по-друге, важливістю обґрунтованого визначення ставки податку для зміцнення економічного потенціалу. Відомо, що розумна ставка податку грає не тільки фіскальну роль у державній політиці, але і виступає як стабілізатор розвитку виробництва. Так, висока ставка чи недостатній облік податкового фактора може привести до банкрутства підприємства, а вірне використання встановлених законодавством податків і пільг - забезпечить не тільки збереження зароблених коштів, але і можливість розширення виробництва;
у третіх, простотою постановки задачі дослідження.
Вітчизняна наука до останнього часу практично не займалася дослідженням питань розподілу податкового навантаження стосовно умов України. Тому оцінки податкового пресу, особливо на доходи окремих суб'єктів, представляються недостатньо обґрунтованими.
Розглянуті методи виявили складність і неоднозначність підходів до визначення оптимального рівня ставки податку. Тому для одержання достовірних результатів досліджень запропоновано системний підхід при побудові економіко-математичної моделі, основними моментами якого:
вибір відповідної дослідженої проблеми оптимізаційної функції (для цього необхідно конкретизувати понятійний апарат і вибрати відповідний оптимізаційний критерій);
побудова цільової функції (визначити вид і параметри функції, які є математичною моделлю розглянутого процесу);
завдання системи обмежень;
пошук припустимого вирішення моделі (намітити шлях вирішення і визначити механізм його реалізації).
Все це дало б можливість розрахувати оптимальний розмір ставки податку, який у свою чергу значно поліпшить фінансовий стан суб'єктів підприємницької діяльності.
Розділ 3. Формування механізму підтримки малих підприємницьких структур у невиробничій сфері. Розглядаючи формування ефективного механізму підтримки малих підприємницьких структур у невиробничій сфері, зроблено висновок, що перебування шляхів, принципів і методів формування сприятливого середовища підприємництва на сучасному етапі розвитку економіки України - першочергова задача теорії і практики.
Для більш глибокого розуміння сутності підприємництва і створення надійної методологічної бази запропоновано ввести в науковий обіг поняття підприємницького потенціалу керівника, основними складовими елементами якого є творчий, інтелектуальний і організаційно-психологічний потенціал.
Сумуючи виділені чинники підприємницького потенціалу керівника, можна записати вираження:
|
П = х Т + у І + z O, |
(1 ) |
де П - підприємницький потенціал;
Т - творчий потенціал;
І - інтелектуальний потенціал;
О - організаційно - психологічний потенціал; х, у, z- коефіцієнти (0-1), що показують ступінь розвиненості або використання керівником вищезгаданих чинників підприємницького потенціалу.
Природно, що розрахунок цих коефіцієнтів, а тим більше визначення "ідеального типу" підприємця по виділених складових являє собою складну проблему і з деяким ступенем суб'єктивності може бути отримано тільки емпіричним шляхом на основі експертних оцінок, даних анкетного опитування, розроблених методик. Саме тому в роботі запропонована до розгляду методика визначення інтегрального показника підприємницького потенціалу, вираженого в умовних числових показниках, що дозволяє практично її використовувати в господарській, науковій і педагогічній діяльності.
Специфіка функціонування організацій малого бізнесу, де відбувається безпосереднє об'єднання функцій управління і власності в одній особі і де ефективність управлінських рішень самою безпосередньою уявою залежить від особистих характеристик суб'єкту управління, його спроможності зробити правильний вибір, прийняти вірне рішення призводить до необхідності по-новому підійти до змісту поняття “середовище підприємництва”, визначити нові критерії її якісного формування.
У роботі запропоновано головні напрямки практичного формування макросередовища підприємництва (рис. 2).
Слід при цьому врахувати, що усі виділені сегменти підприємницького середовища також представляють собою системну цілісність, взаємопов‘язані і взаємообумовлені один з одним, размеження між якими носить достатньо умовний характер.
У дослідженні сформульовано також основні принципи формування комплексної системи економічного, правового, соціального середовища й організаційного забезпечення державою для ефективного і стабільного розвитку в країні структур малого бізнесу. Урахування цих принципів дозволяє сформувати механізм підтримки підприємницьких структур на рівні держави (рис. 3).
У роботі обгрунтовано пріоритетність і важливість розвитку сфери громадського харчування і у зв‘язку з цим запропоновано концепцію формування й організації функціонування системи доготуючих підприємств “громадського харчування”.
Цей проект передбачає створення рядку перероблюючих ліній з випуску полуфабрикатів й широкої мережі доготуючих підприємств, обладнаних сучасним універсальним, високовиробним обладнанням, орієнтованих у своїй діяльності на використання вітчизняної сільськогосподарської продукції і виробництво широкого асортименту блюд більшої частини української національної кухні.
Основні характеристики запропонованого проекту містяться у такому:
передбачається будівництво чи реконструкція великих підприємств - заготовочних з виробництва різноманітного асортименту напівфабрикатів і кулінарної продукції різного ступеня готовності на механізованих і автоматизованих лініях переробки ведучих промислових фірм, що спеціалізуються на випуску даного устаткування;
розробкою всіх стратегічних планів розвитку і загальне управління всіма етапами виробничого процесу здійснюється менеджерами спеціальної управляючої компанії;
постачання, установка, налагодження і технічне обслуговування устаткування для доготуючих підприємств і технологічних ліній здійснюються посередницькою фірмою, що спеціалізується на придбанні устаткування такого роду як у зарубіжних так і вітчизняних, фірм-виробників;
забезпечення необхідною сировиною, матеріалами виробляється на основі договорів постачань, що укладаються, на визначений термін (до 1 року) з виробниками і переробітками сільськогосподарської, промисловий продукції.
Запропонований проект повинний стати складовою частиною реалізації розробленої Програми розвитку сільськогосподарського виробництва як один із шляхів його ефективного реформування, переходу на якісно нові форми організації виробництва.
ВИСНОВКИ
Одержані результати у сукупності вирішують важливе науково-практичне завдання щодо підвищення ефективності організацій невиробничої сфери в умовах перехідної економіки.
Суть основних висновків та пропозицій полягає у такому.
. Вивчення еволюції теоретичних уявлень про бізнес і підприємництво в зарубіжній і вітчизняній літературі дозволило уточнити зміст понять "бізнес", "підприємництво" і "підприємницьке середовище", а також визначити якісні критерії формування підприємницького середовища.
. Сформульовано основні передумови становлення і розвитку підприємництва як інноваційної форми бізнесу, а також запропонована схема, що відбиває склад зовнішніх і внутрішніх умов формування підприємницького середовища.
. Доведено, що підприємництво в сучасних умовах варто розглядати і вивчати в трьох напрямках (на трьох рівнях): традиційному (приватний бізнес), інноваційному (антрепренерство) і поведінському (прояв підприємницьких спроможностей). Сьогодні, на етапі переходу до ринкових відносин в Україні найбільше актуально і важливо третій напрямок у дослідженнях підприємництва, який потребує переходу на більш глибокий, багатоаспектний рівень аналізу і повинно грунтуватися на міждисциплінарному підході.
. Обгрунтовано підвищення ролі малого бізнесу і сфери послуг, яке є наслідком того самого процесу висування людини і її творчих спроможностей у якості головного чинника соціально-економічної ефективності. Сфера діяльності, спрямована на формування і розвиток творчих спроможностей, виявилася найбільш сприятливою сферою для їхньої практичної реалізації.
. Запропоновано для більш глибокого розуміння сутності підприємництва і створення надійної методологічної бази ввести в науковий обіг поняття підприємницького потенціалу керівника, основними складовими елементами якого є творчий, інтелектуальний і організаційно-психологічний потенціал.
Можливість розвитку і прояви підприємницького потенціалу залежить від умов, в яких знаходилась і знаходиться людина, тобто від зовнішніх чинників, що формують і активізують підприємницькі спроможності людини. Інакше кажучи, ефективне становлення підприємництва залежить від якісних характеристик зовнішнього середовища підприємництва, де необхідно виділяти два рівня чинників: макро- і мікросереду підприємництва.
. Обгрунтовано, що першочерговою задачею для економіки України сьогодні є формування макросередовища підприємництва, в якому необхідно виділити чотири напрямки: держава, економіка, суспільство і культура. Тільки комплексний вплив і активна взаємодія цих елементів макросередовища дозволяє говорити про можливість розвитку в економіці підприємницького типу господарювання.
. Найважливішим елементом формування макросередовища підприємництва є створення державної системи регулювання і підтримки малого бізнесу, що повинно відбуватися поетапно, містити в собі декілька напрямків і грунтуватися на визначених принципах. Виходячи з цього, зроблений висновок, що вихідною позицією для формування такої системи повинні служити наукові концепції розвитку малого бізнесу в окремих галузях економіки, що дозволяють оптимально використовувати як загальні для всього малого бізнесу, так і спеціальні інструменти, методи регулювання і підтримки, що враховують специфіку й особливості конкретного виду послуг.
. Обгрунтовано висновок, що критеріальними ознаками підприємства малого бізнесу, підлеглому державній підтримці, повинні рахуватися не тільки кількісні, але і якісні показники форми й умов господарської діяльності підприємства, що у цілому формують сприятливу мікросереду для розвитку підприємництва.
. Рекомендовано при розробці практичних заходів щодо удосконалення системи державного регулювання структур малого бізнесу враховувати декілька етапів життєвого циклу малого підприємства: етап формування, етап адаптації й етап трансформації.
10. У процесі розробки спеціальних заходів підтримки і регулювання малого бізнесу в сфері громадського харчування обгрунтовані пріоритетність і особлива важливість розвитку даної галузі, як і всієї сфери послуг для якісного реформування народного господарства країни, визначені кількісні критерії малого підприємства і характерні ознаки ремісничого підприємства, рекомендована розробка дійової системи ліцензування і сертифікації послуг суспільного харчування.
. Запропоновано концепцію формування й організації функціонування системи доготуючих підприємств “громадського харчування”.
ПЕРЕЛІК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ РОБІТ ЗА ТЕМОЮ
ДИСЕРТАЦІЇ
Особистий внесок здобувача: обгрунтовано методичний підхід до виявлення тенденцій податкової політики.
Особистий внесок здобувача: сформульовано основні передумови становлення і розвитку підприємництва як інноваційної форми бізнесу.
Особистий внесок здобувача: визначено критерії якісного формування підприємницького середовища.
Особистий внесок здобувача: проаналізовано тенденції розвитку малого підприємництва.
АНОТАЦІЯ
Жмурин В.О. Становлення і розвиток організацій невиробничої сфери в сучасних умовах. –Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.02 –Підприємництво, менеджмент та маркетинг. –Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля Міністерства освіти і науки України, Луганськ, 2002.
Дисертація присвячена вивченню та розробці теоретичних та прикладних питань становлення і розвитку малих підприємницьких структур у невиробничій сфері, зокрема, у сфері громадського харчування.
У роботі сформульовані основні передумови становлення і розвитку підприємництва як інноваційної форми бізнесу, а також запропонована схема, що відбиває склад зовнішніх і внутрішніх умов формування підприємницького середовища. Обгрунтовано висновок, що критеріальними ознаками підприємства малого бізнесу, які потребують державної підтримки, повинні рахуватися не тільки кількісні, але і якісні показники форми й умов господарської діяльності підприємства, що у цілому формують сприятливу мікросереду для розвитку підприємництва. Запропоновано концепцію формування й організації функціонування системи доготуючих підприємств “громадського харчування”.
Ключові слова: невиробнича сфера, підприємництво, підприємницьке середовище, підприємницький потенціал, макросередовище, малий бізнес, громадське харчування.
АННОТАЦИЯ
Жмурин В.А. Становление и развитие организаций непроизводственной сферы в современных условиях. –Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.02 –Предпринимательство, менеджмент и маркетинг. –Восточноукраинский национальный университет имени Владимира Даля Министерства образования и науки Украины, Луганск, 2002.
В процессе проведенного в диссертационной работе исследования разработаны и научно обоснованы предложения, направленные на повышение эффективности предпринимательской деятельности в условиях переходной экономики.
Установлено, что особенность развития предпринимательской деятельности в Украине в отличие от стран с традиционно рыночной ориентацией состоит в том, что она протекает не эволюционным путем, а началась в результате коренной ломки административно-командной экономики с характерным для нее тотальным обобществлением средств производства.
Сформулированы основные предпосылки становления и развития предпринимательства как инновационной формы бизнеса, а также предложена схема, отражающая состав внешних и внутренних условий формирования предпринимательской среды.
В результате теоретических и практических исследований обоснован вывод о возможности реального движения в направлении активизации предпринимательства только при условии качественных изменений в отношениях между государством и предпринимательскими структурами, в том числе и в сфере налогообложения.
Обоснован вывод о том, что повышение роли малого бизнеса и сферы услуг является следствием одного и того же процесса выдвижения человека и его творческих способностей в качестве главного фактора социально-экономической эффективности. Сфера деятельности, направленная на формирование и развитие творческих способностей, оказалась наиболее благоприятной сферой для их практической реализации.
Для более глубокого понимания сущности предпринимательства и создания надежной методологической базы предложено ввести в научный оборот понятие предпринимательского потенциала руководителя, основными составными элементами которого являются творческий, интеллектуальный и организационно-психологический потенциал.
Обосновано, что первоочередной задачей для экономики Украины сегодня является формирование макросреды предпринимательства, в которой необходимо выделить четыре направления: государство, экономика, общество и культура. Только комплексное воздействие и активное взаимодействие этих элементов макросреды позволяет говорить о возможности развития в экономике предпринимательского типа хозяйствования.
В процессе разработки специальных мер поддержки и регулирования малого бизнеса в сфере общественно питания обоснована приоритетность и особая важность развития данной отрасли, как и всей сферы услуг для качественного реформирования народного хозяйства страны, определены количественные критерии малого предприятия и характерные признаки ремесленного предприятия, рекомендована разработка действенной системы лицензирования и сертификации услуг общественного питания.
Предложена концепция формирования и организации функционирования системы доготовочных предприятий “общественного питания”.
Ключевые слова: непроизводственная сфера, предпринимательство, предпринимательская среда, предпринимательский потенциал, макросреда, малый бизнес, общественное питание.
ANNOTATION
Gmurin V.А. Becoming and development of organizations of a non-productive orb in modern conditions. - Manuscript.
Thesis on competition of a scientific degree of the candidate of economic sciences on a speciality 08.06.02 - Business, management and marketing. –Eastern-Ukrainian National University a name Vladimira Dalya, Lugansk, 2002.
The thesis is dedicated to analysis both mining of theoretical and applied problems of installation and development of small enterprise frames in a non-productive orb, in particular in an orb of public catering.
In the robot the formulated main premises of becoming and development of business as innovation of the form of business, and also offered scheme, which one maps a structure of external and internal conditions of formation of enterprise environment. The conclusion is justified that as criteria tags of firm of small business being a subject to state support, should be considered not only quantitative, but also the quality indicators of the form and conditions of economic activities of firm, that as a whole shape a favourable microenvironment for development of business. The concept of formation and organization of operation of a system of firms " of a fast feed" is offered.
Keywords: business, enterprise environment, enterprise potential, macroenvironment, small business.