На тему Міжнародне ціноутворення

Работа добавлена на сайт samzan.net:

Національний технічний університет України

“ Київський політехнічний інститут ”

Факультет менеджменту та маркетингу

Кафедра промислового маркетингу

Ессе:

З дисципліни: маркетингова цінова політика

На тему «Міжнародне ціноутворення»

                                                                           

Виконала:

Студентка групи УМ-01

Сапега Лідія Іванівна

Перевірила:

Бажеріна Катерина

Володимирівна

Київ 2013

Зміст

1.  Ціноутворення в міжнародній торгівлі

2.Регулювання міжнародної торгівлі

3. Основні положення системи Інкотермс

4.Розробка міжнародної стратегії ціноутворення

1.  Ціноутворення в міжнародній торгівлі

Міжнародна ціна -  це грошовий вираз інтернаціональної вартості виробництва. Або це ціна, за якою здійснюються великі комерційні роздільні експортно – імпортні операції з оплатою у вільноконвекртованій валюті.

Ключовою особливістю міжнародної ціни на відміну від внутрішньої є  множинність, тобто коли по одному і тому ж товарц можуть встановлюватись різні ціни абьо ціна одного рівня.

Множинність обумовлена наступними факторами:

Відмінностями торгової політики по відношенню як до конкретних ринків, так і до тих чи інших імпортерів

Валютною державною та міждержавними політикою

Відмінностями в методології розрахунку ціни

Пролітикою протекціонізму

Іншими факторами.

Види цін

За напрямком товарних потоків:

Експортна ціна: ціна, за якою товар реалізується зарубіжному контрагенту.

Імпортна ціна: ціна, по якій товару купується у зарубіжного контрагента.

Ціна експорту на продукцію складається з витрат виробництва підприємства-експортера, до яких нараховуються витрати на транспортування вантажу одержувачем, митні збори, що нараховуються у відсотках від вартості вантажу, експортне мито, розмір якого диференціюється залежно від видів продукції і може навіть дорівнювати самій ціні. Згідно із діючим законодавством при експорті товарів і супутніх такому експорту послуг ставка ПДВ складає "0" відсотків до бази оподаткування. При визначенні митної вартості товару, що експортується, використовують індикативні ціни.

Ціна імпорту складається з ціни держави-постачальника і тих елементів, які в неї включає держава-одержувач. При цьому, держава-одержувач в ціну імпорту поряд з експортним митом включає і імпортне мито. Ставки імпортного мита розраховуються на підставі Єдиного митного тарифу по повних ставках. Від сплати мита звільняються товари, країна походження яких, утворює з Україною спеціальні митні зони або входить разом з Україною в митні союзи. Пільгові ставки, застосовуються до товарів та інших предметів, що походять з країн або економічних союзів, що користуються в Україні режимом найбільшого сприяння.

У зв'язку з цим, ціна імпорту складається з: митної вартості товару, експортного та імпортного мита, інших митних зборів, акцизного збору (для підакцизних видів продукції), ПДВ, єдиного збору.

Нарахування митних зборів проводиться на базі митної вартості товару, тобто фактично сплаченої ціни або ціни, що підлягає оплаті за товар на момент перетину митного кордону України.

При визначенні митної вартості в неї включається ціна товару, визначена в рахунку-фактурі, а також фактичні витрати, якщо вони не включені в рахунок-фактуру:

1.  на транспортування, навантаження, розвантаження, перевезення і страхування до пункту перетину митного кордону України;
2.  комісійні і брокерські;
3.  плата за використання об'єктів інтелектуальної власності, які відносяться до даних товарів та інших предметів і має бути сплачена експортером прямо або побічно, як умову їх вивозу.

При явній невідповідності заявленої митної вартості або в разі неможливості її перевірки митні органи визначають митну вартість на основі ціни на ідентичні товари, які діють в провідних країнах-екс-портерах даних товарів.

Відносно товарів, що підлягають обкладенню акцизним збором, в ціну імпорту включається також акцизний збір. Передбачено дві формули для розрахунку суми акцизного збору:

1) якщо ставка акцизного збору встановлена у відсотках до митної вартості товару, сума акцизу розраховується за наступною формулою:

2) якщо ставка акцизного збору встановлена в грошовому еквіваленті до фізичної одиниці вимірювання товару, сума акцизу розраховується за наступною формулою:

Перелік товарів, з яких стягується акцизний збір затверджується Кабінетом Міністрів України.

Товари, які ввозяться на митну територію України, обкладаються також податком на додану вартість за ставкою, що встановлюється згідно із діючим законодавством. Базою оподаткування ПДВ для товарів, які ввозяться на територію України є митна вартість, вказана у вантажній митній декларації з врахуванням митних зборів, а для підакцизних товарів - акцизного збору.

Сума ПДВ на товари, які ввозяться на митну територію України, розраховується за наступною формулою:

При ввезенні товарів на митну територію України ПДВ не платиться для товарів, вартість яких менше 100 доларів США. Крім того, в даний час діє перелік товарів російського виробництва, ввезення яких до України з митної території Росії звільняється від сплати ПДВ. До цих товарів відносять: нафта сира, газовий конденсат природний, газ природний, паливні елементи та інш.

Для остаточного обґрунтування експортних і імпортних цін може розроблятися конкурентний лист, який допомагає вибрати продавця.

 

За умовами розрахунків:

Ціна комерційних угод

Ціна клірингових розрахунків

Ціна програм допомог

Трансфернта ціна.

Трансфертні ціни - це ціни, що застосовуються всередині фірми при реалізації продукції між підрозділами підприємства, фірми, а також різних фірм, але таких, що входять в одну асоціацію. Трансфертні ціни є різновидом оптової ціни. Ціль трансфертного ціноутворення - впливати на показники роботи кожного підрозділу, зайнятого виготовленням продукції, сприяти збільшенню прибутку підрозділів фірми, що повинно в цілому вести до збільшення прибутку фірми.

Трансфертна ціна може встановлюватися як на готові вироби, напівфабрикати, сировину, так і на послуги (роботи), в тому числі управлінські. Використання трансфертних цін може істотно впливати на конкурентоздатність фірми. Так, шляхом заниження цін на сировину і матеріали, що поставляються дочірніми підприємствами, можна помітно підвищити конкурентоспроможність компанії.

Внутрішня трансфертна ціна.

У разі передачі товару всередині фірми ціна повинна визначатися з міркувань оптимізації загальних результатів фірми. Необхідно прагнути до двох цілей.

Ціна повинна бути достатньо високою, щоб мотивувати виробничий підрозділ, який міг би реалізувати цей товар і на внутрішньому ринку, через традиційну мережу збуту.

Ціна повинна бути достатньо низкою, щоб зовнішньоторговельний підрозділ був конкурентоздатним на зарубіжних ринках.

Тут виникає підґрунтя для конфлікту інтересів підрозділів, так що домінуючим повинен стати інтерес фірми в цілому. В цілому внутрішня трансфертна ціна вибирається в інтервалі (від мінімально допустимої ціни до ціни продажів на внутрішньому ринку), за вирахуванням валового прибутку з урахуванням двох названих вище суперечливих цілей.

Трансфертні ціни для зарубіжних торгових філіалів.

Дана проблема складніша, оскільки вимагає врахування податкових законів, валютних курсів, місцевих правил, митних тарифів, а також ступеня участі фірми в діяльності філіалу.

Намагання підприємства – максимізація сумарного прибутку. На цінові рішення, що приймаються підприємством, впливатиме політика національних та зарубіжних податкових та митних органів. Особливо суттєвим це стає у випадку, коли рівень податків в країнах різниться. Тоді питання в якій країні продавати стає актуальнішим.

В зв'язку з цим потрібно відповісти на три наступні питання.

Як співвідносяться податки на прибуток в обох країнах?

Які правила вивозу прибутків?

Яка небезпека інфляції?

На додаток до цих питань потрібно врахувати позиції податкових і митних служб.

У загальному випадку фірма зацікавлена застосовувати низькі трансфертні ціни в країнах, де податки нижчі, ніж на внутрішньому ринку, і навпаки. Проте такий підхід може зустріти опір з боку податкових служб на внутрішньому ринку, що не схвалюють скорочення податкової бази у власній країні.

З іншого боку, митна служба в країні експорту може відмовитися прийняти низькі трансфертні ціни як базу для розрахунку митних зборів, які будуть не тільки невигідні самі по собі, але і понизять якість захисту місцевих виробників.

Важлива також і ступінь участі фірми в діяльності торгового філіалу. Якщо йдеться про спільне підприємство або ліцензії, то експортер вважатиме за краще продавати за високою трансфертною ціною, щоб не ділитися прибутком з партнером. Якщо ж фірма повністю володіє філіалом, вона швидше за все встановить низькі ціни.

За повнотою врахування витрат:

Ціна нетто – чиста ціна товару на мі ці його купівлі – продажу

Ціна споживання – сума витрат покупція, включаючи придбання та використання товару в нормативний строк.

За характером реалізації

1.  Оптова ціна
2.  Роздрібна ціна

За мірою фіксації:

1.  Контрактна ціна
2.  Тверда
3.  Рухома
4.  Змінна
5.  З наступною фіксацією.

Світові ціни - це ціни, по яких проводяться великі експортні й імпортні операції. Вони досить повно характеризують стан міжнародної торгівлі конкретними товарами. На практиці світові ціни визначаються по одних товарах (звичайно сировинних) рівнем цін країн-експортерів чи імпортерів, по інших - цінами бірж, аукціонів, по готових виробах - зазвичай цінами провідних світових виробників, що спеціалізуються у виготовленні продукції даного виду.

Ціни вважаються світовими, якщо дотримуються наступні умови:

це ціни великих експортних чи імпортних угод, що укладаються на головних ринках по даному товару;

угоди носять регулярний характер;

угоди передбачають платежі у вільно конвертованій валюті.

Ціни основних світових товарних ринків відображають середньосвітові умови виробництва, реалізації і споживання визначеного виду товару. Це визначає орієнтацію на них при проектуванні варіантів співробітництва вітчизняних підприємств із закордонними партнерами.

По ряду товарів світовими є ціни, що відображені у таблиці

Товарна група	Світові ціни
Пшениця	експортні ціни Канади
Нафта	експортні ціни країн-членів ОПЕК
Пиломатеріали	експортні ціни Швеції
Каучук	ціни Сінгапурської біржі
Кольорові метали	ціни Лондонської біржі кольорових металів
Хутро	ціни Лондонського і Санкт-Петербурзького аукціонів
Чай	ціни аукціонів у Калькутті, Коломбо, Лондоні

Якщо по сировинних товарах визначення світової ціни не становить труднощів (визначають по країнах - основних постачальниках сировини), то у відношенні готових виробів для вибору ціни, яка відповідає світовим показникам, треба використовувати ціни іноді десятків фірм, що виробляють аналогічну продукцію, у той час як по сировині за світову ціну можуть бути узяті 1-3 показника.

1.  Регулювання міжнародної торгівлі

Рівні регулювання міжнародної торгівлі
1. Фірмовий – це угода між фірмами про розподіл ринку сировини, матеріалів, збуту товарів, сфер впливу, цінової політики.
2. Національний – при якому зовнішня торгівля кожної країни здійснюється у відповідності з національно-правовим забезпеченням регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
3. Міжнаціональний – проявляється в укладенні відповідних угод між державами, групами держав.
4. Наднаціональний – здійснює стратегію світового співтовариства чи заходів з регулювання міжнародної торгівлі шляхом створення міжнародних спеціальних інституціональних структур, відповідних угод (Всесвітні торгові організації – ГАТТ/СОТ, міжнародна торгова палата – МТП).

Міжнародні торгові відносини регулюються за допомогою двох груп інструментів:
1) тарифне регулювання;
2) нетарифне регулювання.

Тарифне регулювання міжнародної торгівлі

Митний тариф (customs tariff) у залежності від контексту може визначатися як:

- інструмент торгової політики і державного регулювання внутрішнього ринку країни при його взаємодії зі світовим ринком;

- перелік ставок мита, що застосовуються до товарів, що переміщуються через митний кордон, систематизований відповідно до товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності;

- конкретна ставка мита, що підлягає сплаті при вивозі або ввезенні певного товару на митну територію країни. У цьому випадку поняття митного тарифу цілком збігається з поняттям мита.

Мито (customs duty) – обов’язковий податок, що стягується митними органами при імпорті або експорті товару і є умовою імпорту або експорту.

Мито виконує три основні функції:

- фіскальну, що відноситься як до імпортного, так і до експортного мита, оскільки воно є однією зі статей доходної частини державного бюджету;

- протекціоністську (захисну), що відноситься до імпортного мита, оскільки з його допомогою держава захищає місцевих виробників від небажаної іноземної конкуренції;

- балансуючу, що відноситься до експортного мита, встановленого з метою запобігання небажаного експорту товарів, внутрішні ціни на які з тих або інших причин нижче світових. Існує декілька класифікацій мита.

По засобу стягування:

- адвалорні – начисляються у відсотках до митної вартості товарів, що обкладаються митом (наприклад, 20% від митної вартості);

- специфічні – начисляються у встановленому розмірі за одиницю товару (наприклад, 10 дол. за 1 г);

- комбіновані – містять обидва названих види митного обкладення (наприклад, 20% від митної вартості, але не більше 10 дол. за 1 г).

Нетарифне регулювання

Кількісні обмеження (quantative restrictions) – адміністративна форма нетарифного державного регулювання торговельного обігу, що визначає кількість і номенклатуру товарів, дозволених до експорту чи імпорту.
Квотування (контингентування) – це обмеження щодо вартості або кількості, які вводяться на імпорт або експорт певних товарів на певний період. Квоти поділяються:
1. За напрямком їх дії:

1.  експортні – вводяться у відповідності з міжнародними стабілізаційними угодами, що встановлюють частку кожної країни в загальному експорті певного товару (експорт нафти з країн ОПЕК), чи урядом країни для попередження вивозу товарів, дефіцитних на внутрішньому ринку;
2.  імпортні – вводяться національним урядом для захисту місцевих виробників, досягнення збалансованості торговельного балансу, регулювання попиту і пропозиції на внутрішньому ринку, а також як відповідь на дискримінаційну торговельну політику інших держав.
   2. За обсягом дії:
3.  глобальні – встановлюються на імпорт або експорт певного товару на певний період часу незалежно від того, з якої країни він імпортується чи в яку країну він експортується;
4.  індивідуальні – встановлена в рамках глобальної квоти квота кожної країни, яка експортує або імпортує товар.

«Добровільне» обмеження експорту (voluntary export restraint) – це кількісне обмеження експорту, що базується на зобов’язанні одного з партнерів по торгівлі добровільно обмежити або не збільшити обсяг експорту товару, що прийнятий в рамках офіційної міжурядової або неофіційної угоди про встановлення квот на експорт товару.
Серед нетарифних методів регулювання важливу роль відіграють приховані методи, які можна назвати методами прихованого протекціонізму. Їх є дуже багато, за деякими даними до кількох сотень. Але основними з них є:

- адміністративні формальності – національні правила проведення імпортних операцій, які обмежують імпорт (обов’язкове використання міжнародних торгів при закупівлі обладнання, отримання імпортних ліцензій при виконанні ряду вимог і т. ін.);

- технічні бар’єри – приховані методи торговельної політики, які виникають тому, що національні технічні, адміністративні та інші норми і правила, побудовані таким чином, щоб перешкоджати ввезенню товарів з-за кордону. Наприклад, вимоги про дотримання національних стандартів, спеціальне упакування і маркування тощо;

- встановлення мінімальних імпортних цін – передбачає суворе дотримання експортером рівня цін, установлених країною-імпортером;
- імпортні податки – прикордонний податок, яким обкладаються товари при перетині митних кордонів конкретної країни. До них відносяться: митні збори, пов’язані з оформленням митних документів, або зі здійсненням митного контролю; сплата зборів за перевірку якості імпортованого товару; торговельні збори; статистичні збори; збори за здійснення фітосанітарного контролю; сезонні та екологічні збори;

- імпортний депозит – форма задатку, який імпортер повинен внести в свій банк в національній чи іноземній валюті перед закупівлею іноземного товару;
- валютні обмеження – регламентація операцій резидентів і нерезидентів з валютою і іншими валютними цінностями;

- компенсаційне мито – накладається на імпорт тих товарів, під час виробництва яких прямо або непрямо використовувалися субсидії, якщо їх імпорт завдає шкоди національним товаровиробникам аналогічних товарів;

антидемпінгове мито – застосовується, якщо на територію країни товар ввозиться за демпінговими цінами.

Демпінг (dumping) – засіб фінансової нетарифної торговельної політики, що полягає в просуванні товару на зовнішній ринок за рахунок зниження експортних цін нижче нормального рівня цін, існуючого в цих країнах.
Демпінг може здійснюватись як за рахунок ресурсів окремих фірм, що прагнуть опанувати зовнішній ринок своєї продукції, так і за рахунок державних субсидій експортерам. В комерційній практиці демпінг може набувати однієї з наступних форм:

- спорадчий демпінг – епізодичний продаж надлишкових запасів товару на зовнішній ринок за заниженими цінами. Відбувається тоді, коли внутрішній обсяг виробництва товару перевищує ємність внутрішнього ринку і перед компанією постає дилема – або взагалі не використовувати частину виробничих потужностей і не виробляти товар, або виробити товар і продати за більш низьку, ніж внутрішня, ціну на зовнішній ринок;
- навмисний демпінг – тимчасове навмисне зниження експортних цін з метою витіснення конкурентів з ринку і наступного встановлення монопольних цін. На практиці це може означати експорт товару за цінами нижче цін свого внутрішнього ринку або навіть нижче витрат виробництва;
- постійний демпінг – постійний експорт товарів за цінами нижче справедливої;
- зворотній демпінг – завищення цін на експорт порівняно з цінами продажу тих же товарів на внутрішньому ринку. Зустрічається вкрай рідко, зазвичай в результаті непередбачених різких коливань курсів валют;
- взаємний демпінг – зустрічна торгівля двох країн одним і тим самим товаром за заниженими цінами. Зустрічається також рідко в умовах високої монополізації внутрішнього ринку певного товару в кожній з країн.

В основі демпінгу лежить ринкова ситуація, за якої еластичність попиту по ціні на внутрішньому ринку нижче, ніж на зовнішньому. Це дозволяє фірмам, що мають відносно монопольне становище на внутрішньому ринку, продавати свої товари за більш високими цінами, ніж на зовнішньому ринку, де попит більш еластичний по ціні і де конкуренція вище. Необхідними умовами для здійснення демпінгу також є:

- ситуація недосконалої конкуренції, що дозволяла б виробнику встановлювати і диктувати ціни;

- сегментованість ринку, тобто спроможність виробника відокремити внутрішній ринок, де він продає товар за високими цінами, від зовнішнього ринку, де він це робить за більш низькими цінами. Звичайно цьому сприяють високі транспортні витрати і встановлені державою торговельні бар’єри.

Демпінг заборонений як міжнародними правилами в рамках СОТ, так і національними антидемпінговими законами багатьох країн, що дозволяють застосовувати антидемпінгове мито у разі відкриття факту демпінгу.

Ставку антидемпінгового мита зазвичай визначають одним з наступних засобів:

- як різницю в ціні, за якою товар реально продається на ринку країни-експортера і на ринку країни-імпортера. Якщо товар виробляється тільки на експорт і не продається на ринку країни-експортера, то ціна на нього на внутрішньому ринку країни-імпортера порівнюється з його ціною на внутрішньому ринку будь-якої третьої країни;

- як різницю в ціні, за якою товар повинен був би продаватися на ринку країни-експортера, і ціни, за якою він реально продається на ринку країни-імпортера. Потенційна ціна продажу товару на ринку експортера встановлюється на базі суми витрат виробництва, загальних витрат, прибутку з продажу на внутрішньому ринку і вартості упаковки і транспортування товару до країни-імпортера.

Антидемпінгове мито, як і звичайне мито, призводить до підвищення внутрішніх цін і витрат у добробуті країни. Водночас, якщо введення антидемпінгового мита змусить фірму, що здійснює демпінг, ще більш знизити експортну ціну, то країна-імпортер може одержати виграш, як у випадку з оптимальним тарифом.

1.  
   Incoterms

При визначенні цін зовнішньоекономічних угод треба враховувати умови постачання й тарифи, що склалися на світових ринках. Тарифи на зовнішньоторговельні перевезення розраховуються залежно від діючих світових тарифів і міжнародних правил Incoterms.

Інкотермс ( Incoterms, International commerce terms) — міжнародні комерційні умови, комплект міжнародних правил з тлумачення найбільш широко використовуваних торговельних термінів (умов) в галузі міжнародної торгівлі. Вони застосовуються тоді, коли в угоді є посилання на них і роз'яснюються умови постачання.

Умови Інкотермс є стандартизованими. Ці умови регламентують момент передачі права власності на товар і всі пов'язані із цим ризики. Застосовуються в міжнародних договорах купівлі-продажу. Інкотермс встановлюють правила, які регулюють питання пов'язані з доставкою товарів від продавця до покупця. Це включає в себе власне перевезення, відповідальність за експортне та імпортне очищення товарів. Ці правила визначають відповідального за сплату доставки, митного оформлення, та страхування ризиків на шляху транспортування товарів у залежності від означених стандартних умов поставки.

Вони розробляються і публікуються Міжнародною торговою палатою (англ. International Chamber of Commerce, скорочено ICC). Англомовна версія тексту є офіційною версією Incoterms 2000, яка була затверджена Комісією ООН з міжнародного торговельного права (англ. United Nations Commission on International Trade Law) скорочено (англ. UNCITRAL). Наразі профільна комісія ICC працює над розробкою правил Incoterms 3000, до складу робочої групи шляхом участі в Українському національному комітеті Міжнародної торгової палативключені й українські фахівці.

Incoterms 2010 — це остання редакція міжнародних стандартних правил з тлумачення найширше використовуваних торгових умов в галузі зовнішньої торгівлі, які регламентують момент передачі права власності на товар і всіх пов'язаних із цим ризиків.

Обов’язки продавця	Обов’язки покупця
Надання товару згідно договору	Оплата ціни
Ліцензії, та інші формальності	Ліцензії, та інші формальності
Договори перевезення та страхування	Договори перевезення та страхування
Поставка	Прийняття поставки
Перехід ризиків	Перехід ризиків
Розподіл витрат	Розподіл витрат
Сповіщення покупця	Сповіщення покупця
Докази поставки, транспортні документи	Докази поставки, транспортні документи
Перевірка товару	Огляд  товару

Загальна кількість термінів порівняно з чинним Incoterms 2010 скорочена з 13 до 11. Також у Правилах з'явилися 2 нових умови: DAT (Постачання на терміналі) і DAP (Постачання в пункті). У правилах Incoterms усі терміни класифіковані за чотирма групами:

Група E — Місце відправлення (Departure

EXW. Ex Works (вказане місце): товар зі складу продавця.

Група F — Основне перевезення неоплачене (Main Carriage Unpaid)

FCA. Free Carrier (вказане місце): товар доставляється перевізнику замовника.

FAS. Free Alongside Ship (вказано порт завантаження): товар доставляється до судна замовника.

FOB. Free On Board (вказано порт завантаження): товар завантажується на судно замовника.

Група C — Основне перевезення сплачено (Main Carriage Paid)

CFR. Cost and Freight (вказано порт призначення): товар доставляється до порту замовника (без вивантаження).

CIF. Cost, Insurance and Freight (вказано порт призначення): товар страхується й доставляється до порту замовника (без вивантаження).

CPT. Carriage Paid To (вказано місце призначення): товар доставляється перевізнику замовника у зазначеному порту

CIP. Carriage and Insurance Paid to (вказано місце призначення): товар страхується й доставляється перевізнику замовника у зазначеному порту

Група D — Доставка (Arrival) Приимітка: з 1 січня 2011 набула чинності восьма редакція, Інкотермс 2010. В цій редакції в групі D залишилося такі три умови:

DAT (Delivered at Terminal) — вказано термінал призначення (новий термін),

DAP (Delivered at Place) — вказано місце призначення (новий термін),

DDP (Delivered Duty Paid) — вказано місце призначення, товар доставляється замовнику, очищений від мит та ризиків.

Нові умови поширюються на всі види транспорту.До 1 січня 2011 в групі D діяло 5 умов: DAF. Delivered At Frontier (вказане місце) — товар доставляється до кордону без розмитнення

DES. Delivered Ex Ship (вказано порт) — товар доставляється на судні без розмитнення

DEQ. Delivered Ex Quay (вказано порт) — товар доставляється на судні та вивантажується без розмитнення

DDU. Delivered Duty Unpaid (вказано місце призначення) — товар доставляється замовнику, сплата мита на замовнику DDP. Delivered Duty Paid (вказано місце призначення) — товар доставляється замовнику, очищений від мит та ризиків

1.  Міжнародні стратегії ціноутворення

Розробці міжнародної цінової стратегії передує декілька етапів вибору стратегії виходу на міжнародний ринок та вибір методів виходу. Залежно від цього буде обраний цінову стратегію. Метод виходу буде впливати на формування базової ціни. Наприклад, якщо буде обрано метод експорту, до стандартної формули ціни буде додаватись митні збори, і залежно від цього ціна в різних країнах буде відрізнятись. Якщо буде обрано метод франчайзингу, то ціни будуть встановлятись однаковими у різних країнах.

Рис.1.Етапи розробки міжнародної маркетингової стратегії

Рис .2 Методи виходу на міжнародний ринок

Стратегії ціноутворення на міжнародному ринку можуть бути стандартизованими (єдиними для всіх ринків, на яких працює підприємство), або адаптованими. Взагалі у міжнародному маркетингу, стандартизована стратегія передбачає застосування єдиної маркетингової стратегії на всіх ринках, на яких працює підприємство.

Адаптована стратегія передбачає розробку та впровадження особливої стратегії на кожному ринку.

	Позиції конкурентів та продукції підприємства по відношенню до них
Аналогічні ситуації на базовому ринку	Відмінні
Мотивації та потреби споживачів на ринку, на який здійснює вихід підприємство	Аналогічні ситуації на базовому ринку	Стандартизована стратегія	Адаптована конкурентна та цінова політика. Стандартизована товарна стратегія.
Відмінні	Частково адаптована (зокрема, товарна) стратегія.	Адаптована стратегія.

Вибір виду міжнародної маркетингової стратегії також залежатиме від цілей виходу підприємства з товаром на новий ринок.

Стандартизована стратегія у переважній більшості випадків вимагає менших витрат. Адаптована ж стратегія дозволяє отримати кращі позиції підприємства на різних ринках за рахунок врахування місцевої особливості.

В умовах сучасного ринку великі транснаціональні корпорації переходять до застосування глобальної маркетингової стратегії.

Вибір стратегії міжнародного маркетингу відбивається й на прийнятті рішень щодо встановлення ціни на один той самий товар підприємства, що продається у різних країнах.

Перевагами стандартизованої цінової стратегії є можливість уніфікації і ефективного контролю за дотриманням цінової політики, певна грошова економія. Адаптована цінова стратегія дозволяє ефективно використовувати підходи «цінового виклику», методику розрахунку ціни з орієнтацією на характеристики попиту (що, звичайно, є різними на різних ринках) або на ціни конкурентів.

Найчастіше у міжнародній практиці застосовується інтегрована стратегія у якій адаптація обмежена загальною політикою підприємства.

8

1. тематике дает большой объем знаний учащимся который является фундаментом для дальнейшего обучения
2. Лабораторная работа 11 ОПРЕДЕЛЕНИЕ ПРИРАЩЕНИЯ ЭНТРОПИИ ПРИ НАГРЕВАНИИ И ПЛАВЛЕНИИ ТВЕРДОГО ТЕЛА
3. на тему- Этапы развития макроэкономической теории Выполнил- Проверил-
4. Проблемы банкротства
5. Ачинский колледж отраслевых технологий и бизнеса Учебная дисциплина Администрати
6. Западная 1100 ~ присоединение туристов в Херсоне точное место будет оговорено позже
7. юбки и тайский массаж
8.  Діагностика ймовірності банкрутства підприємства
9. О налогах и других обязательных платежах в бюджет а также нормативных правовых актов принятие которых пре
10. Контрольная работа- Страхование- теория и задачи
11. творец мира является главной темой философских размышлений
12. Формирование и поддержание бренда средствами PR
13.  Операции на товарных биржах Товары массового производства обладающие качественной однородностью и сопо
14. О введении в действие части первой Налогового кодекса РФ
15. Задание Спроектировать логическую схему ИМС в OrCD Cpture
16. тема Франции ldquo; Выполнил- сту
17. Кого ищут в мужья российские женщины
18. Стадии преступления
19. писатель не возлагал меньше надежд на свое посвящение чем возлагаю я; ведь оно написано в глухом углу нашего
20. Кондиционирование воздуха в ткацком цехе по дисциплине Энергетические системы обеспечения жизнедеятель

Материалы собраны группой SamZan и находятся в свободном доступе