Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
"КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені Вадима Гетьмана"
Факультет інформаційних систем і технологій
Кафедра статистики
Реферат
з “Фінансової статистики” на тему:
«Групування регіонів України за ступенем інвестиційної привабливості»
Виконала
студентка 3 курсу спец.6506
Мироненко О.О.
План
Вступ
Висновки
Список використаних джерел.
ВСТУП
Необхідність збільшення обсягів інвестицій в економіку України від вітчизняних та зарубіжних інвесторів вимагає формування сприятливого інвестиційного клімату як для процесів безпосереднього залучення інвестицій, так і їх ефективного використання.
Важливу роль в обґрунтуванні стратегії інвестиційної діяльності, визначенні обсягів і напрямів інвестицій, виборі оптимальних варіантів вкладень, активізації інвестиційних процесів та вдосконаленням управління ними на регіональному рівні відіграє оцінка і прогнозування інвестиційної привабливості регіонів України.
Регіональний аспект оцінювання інвестиційної привабливості територій має значне поширення у світовій практиці. Різноманітні консалтингові компанії та економічні видання регулярно відстежують інформацію про стан національних та регіональних інвестиційних комплексів на основі публічних джерел та рейтингів інвестиційної привабливості регіонів, які регулярно презентують Standard & Poor’s, Moody’s Іnvestors Servіce і Fіtch IBCA.
В Україні останнім часом досить активно впроваджується механізм рейтингування згідно з Концепцією створення системи рейтингової оцінки регіонів, галузей національної економіки, суб’єктів господарювання [10].
Поняття інвестицій є надзвичайно широким і його зміст має свої особливості в різних розділах економічної науки та галузях практичної діяльності [9].
Інвестиційна привабливість – це узагальнююча характеристика переваг і недоліків окремих напрямів і об'єктів з позиції конкретного інвестора [4].
Залучення капіталів відбувається в умовах конкурентної боротьби на різних рівнях: міжнародному, де конкурують регіони світу, державні угрупування і держави; внутрішньодержавному, де конкурують сектори економіки, регіони, об'єднання підприємств і підприємства, організації, установи, проекти.
Узагальнення спільного впливу різних кількісних факторів на інвестиційну привабливість регіонів можливо проводити на основі рейтингів. На думку групи фахівців [8, с. 8]: “У сучасному розумінні рейтинг – це комплексна оцінка стану суб'єкта, що дозволяє віднести його до певного класу або категорії”. Теорія рейтингів вивчає методи виміру порівняльних переваг одних об'єктів над іншими.
Рейтингові оцінки активно використовуються в різних соціально-економічних дослідженнях, особливо при аналізі фінансової діяльності підприємств.
При описуванні об’єкта дослідження, окрім узагальнюючих характеристик по сукупності в цілому, важливо упорядкувати одиниці сукупності за певними властивостями (якостями, цінностями), визначити належність кожної з них до певного типу.
Оскільки інвестиційна привабливість регіонів України характеризується множиною ознак (m≥2), то при упорядкуванні одиниць сукупності виникає необхідність агрегування усіх ознак множини xi в одну інтегральну оцінку. Така оцінка геометрично інтерпретується як точка у багатовимірному просторі, координати якої вказують на масштаб або позицію і-ї одиниці. Алгебраїчно значення ознак для i-ї одиниці сукупності представляються вектором xj = | x1, x2, …, xm |, а агрегування їх означає перетворення вектора в скаляр.
Агрегування ознак ґрунтується на так званій теорії “адитивної цінності”, згідно з якою цінність цілого дорівнює сумі цінностей його складових. Такий підхід реалізовано при визначенні рейтингів на основі експертних оцінок, представлених рангами або балами [5].
Етапи проведення рейтингової оцінки інвестиційної привабливості регіонів України на основі результуючого критерію представлені на рис. 1.
Рис. 1 Етапи проведення групування регіонів України за ступенем інвестиційної привабливості
На етапі формування ознакової множини Х вирішальну роль відіграє апріорний якісний аналіз суті явища. При формуванні ознакового простору важливо забезпечити інформаційну односпрямованість показників хі. З метою забезпечення інформаційної односпрямованості показників їх подiляють на стимулятори та дестимулятори. Зв’язок між інтегральною оцінкою і показником-стимулятором xst прямий, між інтегральною оцінкою і показником-дестимулятором xdst – обернений. При агрегуванні де стимулятори перетворюються на стимулятори, наприклад, xst = 1 – xdst або xst = 1/ xdst [5] .
На практиці застосовують різні способи стандартизації. Усі вони ґрунтуються на порівнянні емпіричних значень показника xij з певною величиною а. Такою величиною може бути максимальне xmax, мінімальне xmin, середнє x чи еталонне x0 значення показника. Результат порівняння можна представити відношенням або відхиленням , де q – одиниця стандартизації [5].
Вибір вагових коефіцієнтів також ґрунтується на теоретичному аналізі суті явища і в кожному конкретному дослідженні ωi визначається експертно-статистичним методом.
У дослідженні інвестиційної привабливості регіону, на думку В. Захожай і М. Кіт, слід ураховувати такі чинники [7]:
– загальноекономічний розвиток регіону;
– економіко-географічний розвиток виробничої інфраструктури;
– демографічне становище;
– розвиток ринкових відносин і комерційної інфраструктури;
– розвиток інвестиційного ринку.
Нижче наведемо показники, які необхідно враховувати для розкриття сутності чинників [7, 12]. Оцінка рівня загальноекономічного розвитку регіону проводилась з урахуванням наступних показників:
– питома вага регіону у ВВП України;
– обсяг реалізованої промислової продукції на душу населення;
– середня місячна заробітна плата робітників і службовців;
– кількість промислових підприємств.
Згідно з [7], оцінювання рівня економіко-географічного розвитку виробничої інфраструктури доцільно проводити з урахуванням наступних показників:
– привабливість географічного розміщення регіону;
– щільність залізничних колій загального користування;
- щільність автомобільних доріг з твердим покриттям;
– обсяг виробництва електроенергії на душу населення;
– курортно-туристичне значення регіону.
Слід зазначити, що характеристики привабливості географічного розміщення регіону та курортно-туристичного значення регіону не можуть бути оцінені кількісно. Тому, ці показники можуть бути враховані в ході застосування теорії нечіткої логіки.
Оцінка рівня демографічного становища проводилась з урахуванням наступних показників:
– питома вага населення регіону в загальній чисельності населення України;
– питома вага міських жителів у загальній чисельності населення України;
– рівень зареєстрованого безробіття;
– питома вага зайнятого населення в його загальній чисельності.
Оцінка рівня розвитку ринкових відносин і комерційної інфраструктури проводилось з урахуванням наступних показників:
– середньорічна кількість товарних бірж;
– середньорічна кількість спільних підприємств;
– середньорічна кількість фінансових підприємств.
Оцінка рівня розвитку інвестиційного ринку проводилась з урахуванням наступних показників:
– відношення середньої заробітної плати до максимальної;
– рівень злочинності.
Оскільки перелічені ознаки мають різні одиниці вимірювання, то адитивне агрегування зумовило їх приведення до однієї основи, тобто попередньої стандартизації.
Дослідження проводилося на основі офіційної статистичної інформації за 2011 р. [13].
Для одержання часткової рейтингової оцінки за кожним чинником був використаний наступний спосіб [5, 8]:
Найчастіше інтегральна оцінка rj визначається як середня арифметична стандартизованих значень ознак rij.
Для i-ї одиниці сукупності
де т – кількість показників у складі чинника.
Розраховані значення рейтингових оцінок інвестиційної привабливості регіонів за означеними чинниками представлені в табл. 1 – табл. 5. В цих же таблицях виділені групи регіонів, рейтинг яких вищий та нижчий за середній.
Таблиця 1. Рейтингова оцінка регіонів України за загальноекономічним розвитком регіону у 2011 році.2
Таблиця 2. Рейтингові оцінки регіонів України за економіко-географічним розвитком виробничої інфраструктури у 2011 р.3
Таблиця 3. Рейтингові оцінки регіонів України за демографічним становищем у 2011 р.4
Таблиця 4. Рейтингові оцінки регіонів України за розвитком ринкових відносин і комерційної інфраструктури у 2011 р.5
Таблиця 5. Рейтингові оцінки регіонів України за рівнем розвитку інвестиційного ринку у 2011 р.6
Середнє значення рейтингової оцінки дорівнює 0,337. Дев’ять із двадцяти семи регіонів мають рейтинг вище за середній, тобто є інвестиційно привабливими. Перше місце займає м. Київ, і його рейтингова оцінка істотно відрізняється від інших (рис. 2)
Рис. 2. Рейтингові оцінки й місце регіонів України у виділених групах за рівнем інвестиційної привабливості.
Для останніх 18 регіонів також було розраховане середнє значення рейтингової оцінки (0,265) та виокремленні регіони, для яких рейтингова оцінка нижча цього рівня
ВИСНОВКИ
Узагальнюючи проведений аналіз слід зазначити, що на сьогоднішній день існує велике різноманіття підходів до оцінки інвестиційної привабливості. Кожна з методик має свої переваги, є унікальною й має право на існування.
Незважаючи на наявність великої кількості методик рейтингового оцінювання інвестиційної привабливості регіонів України, жодна з них не може претендувати на її використання в якості універсальної. Тому є доцільним відстеження динаміки зміни результуючих показників по декількох методиках.
Скориставшись результатами даного комплексного дослідження, можна сформулювати напрямки державного регулювання розвитком окремих регіонів, серед яких одним із важливих напрямків має бути допомога депресивним регіонам.
Подальші дослідження в цьому напрямі полягають у проведенні дослідження інвестиційної привабливості з урахуванням динамічної складової. Значний інтерес також має використання теорії нечітких множин для надання можливості врахування якісних ознак та лінгвістичних змінних
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Алтунин А.Е. Модели и алгоритмы принятия решений в нечетких условиях / А.Е. Алтунин, М.В. Семухин. – Тюмень: Изд-во ТГУ, 2000. – 352 с.
2. Балацький О.Ф. Управління інвестиціями: навч. посіб. / О.Ф. Балацький, О.М. Теліженко, М.О. Соколов. – [2-ге вид., переробл. і доп.]. – Суми: Університетська книга, 2004. – 232 с.
3. Бланк И.А. Инвестиционный менеджмент / И.А. Бланк – К.: СП "Итем ЛТД": Ювайтед Лондон Трейд Лимитед, 1995. – 448 с.
4. Гриньова В.М .Інвестування [Текст]: підручник / В.М. Гриньова [та ін.]. – К.: Знання, 2008. – 452 с.
5. Єріна А.М.Статистичне моделювання та прогнозування: Навч. посіб. / А.М. Єріна – К.: КНЕУ, 2001. – 170 с.
6. Заблодська І.В. Регіональна промислова політика: питання теорії та практики: монографія /І.В. Заблодська. – Луганськ : Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2007. – 344 с.
7. Захожай В. Статистика інвестиційної діяльності / В. Захожай, М. Кіт // Персонал. – 2007. –№ 8. – С. 10-18.
8. Карминский А.М. Рейтинги в экономике: методология и практика / А.М. Карминский, А.А. Пересецкий, А.Е. Петров. – М.: Финансы и статистика, 2005. – 240 с.
9. Мойсеєнко І.П. Інвестування [Текст]: Навч. посіб. / І.П. Мойсеєнко – К.: Знання, 2006. – 490 с.
10. Про схвалення Концепції створення системи рейтингової оцінки регіонів, галузей національної економіки, суб’єктів господарювання: Розпорядження
Кабміну № 208-р від 01.04.2004.
11. Тарбукіна О.М. Огляд існуючих методичних підходів до оцінювання інвестиційної привабливості регіону / О.М. Тарбукіна // Формування ринкових відносин в Україні. – 2008. – № 6 – С. 123-127.
12. Хоменко Я.В. Галузева спеціалізація регіону та його розвиток: визначення взаємозв’язку / Я.В. Хоменко // Формування ринкових відносин в Україні. – 2008. – № 3 – С. 157-164.
13. Сайт державного комітету статистики України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua.
2 Власні розрахунки
3 Власні розрахунки
4 Власні розрахунки
5 Власні розрахунки
6 Власні розрахунки