Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
PAGE \* MERGEFORMAT 40
Захист рослин (ентомологія, фітопатологія, біологічний захист, агрофармакологія)
1. Відділи, з яких складається тіло комахи:
головогруди, черевце;
+голова, груди, черевце;
голова, тулуб;
головогруди, тулуб.
2. Скільки ніг у комахи?
+шість.
вісім.
десять.
чотири.
3. Тип ротового апарату у жуків:
+гризучий;
універсальний;
сисний;
мускоїдний
4. Тип ротового апарату у клопів:
сисний;
мускоїдний;
гризучий;
+колюче-сисний.
5. Тип ротового апарату у метеликів:
лижучий;
+сисний;
універсальний;
колюче-сисний.
6. Тип личинки у представників ряду прямокрилих:
+імагоподібна;
гусеницеподібна;
камподеоподібна;
червоподібна.
7. Тип личинок у представників ряду твердокрилі:
червоподібні;
гусеницеподібні;
+камподеоподібні та червоподібні;
імагоподібні.
8. Тип личинки у представників ряду метелики:
камподеоподібна;
червоподібна;
+справжня гусениця;
імагоподібна.
9. Де і в якій стадії зимує сарана перелітна, або азіатська?
зимують личинки 5-го віку під рослинними рештками.
зимують дорослі комахи у поверхневому шарі ґрунту.
+зимують яйця в ґрунті.
зимують личинки четвертого віку під рослинними рештками.
10. У скількох поколіннях розвивається упродовж року прус, або сарана італійська?
у двох.
+в одному.
у трьох.
у чотирьох.
11. Тривалість розвитку капустянки звичайної?
шість місяців.
один рік.
+близько двох років.
три роки.
12. В якій стадії зимує кравець?
зимують жуки і личинки.
зимують личинки.
+зимують жуки.
зимують яйця.
13. Які види відносяться до травневих хрущів?
волохатий хрущ.
+західний і східний хрущі.
мармуровий хрущ.
бронзовка звичайна.
14. За який термін завершується повний розвиток посівного ковалика?
за п’ять років.
+за чотири роки.
за два роки.
за три роки.
15. В якій стадії шкодить мідляк піщаний?
шкодять жуки і личинки.
шкодять личинки.
+шкодять жуки.
шкодять личинки другого віку.
16. Де розвиваються гусениці першого покоління озимої совки?
на озимих: пшениці і тритикале.
на багаторічних травах.
+на просапних культурах (буряк, кукурудза, соняшник).
на ріпаку озимому.
17. В якій стадії зимує совка-гамма ?
+зимують гусениці і лялечки в поверхневому шарі ґрунту або під рослинними рештками.
зимують яйця в поверхневому шарі ґрунту.
зимують гусениці.
зимують лялечки в поверхневому шарі ґрунту.
18. Які найбільш ефективні агротехнічні заходи щодо зниження чисельності стеблового (кукурудзяного) метелика?
передпосівний обробіток насіння.
зрошення кукурудзи.
+своєчасне і на максимально низькому зрізі збирання кукурудзи, глибока зяблева оранка з попередньою обробкою решток важкими дисковими боронами.
ранні строки сівби кукурудзи.
19. Які культури більш за все пошкоджують гусениці лучного метелика?
озиму пшеницю і ячмінь.
гірчицю і гречку.
+буряк, соняшник, кукурудзу, бобові і баштанні культури.
капустяні культури.
20. В якій стадії і де зимує звичайна злакова попелиця?
зимують дорослі комахи серед рослинних решток.
зимують личинки в ґрунті.
+зимують яйця на листі сходів озимих культур і дикорослих злаків.
зимують запліднені самки під рослинними рештками.
21. Назвіть зовнішні ознаки пошкоджених рослин озимої пшениці клопами шкідливої черепашки?
рослини не колосяться і відмирають.
пошкоджені рослини мають вигляд побитих градом або потолочених.
+білоколосість рослин.
плямистість листків і стебел.
22. В якій стадії і де зимує трипс пшеничний?
зимують дорослі комахи за піхвою листків.
зимують яйця на листі пшениці.
+зимують личинки в поверхневому шарі ґрунту і під рослинними рештками.
зимують дорослі комахи в ґрунті.
23.Зовнішні ознаки пошкодження зернових личинками хлібної жужелиці:
пошкоджені рослини мають вигляд полеглих;
+пошкоджені рослини мають “змочалений” вигляд;
пошкоджені рослини мають поздовжні отвори в листках;
пошкоджені рослини в’януть і засихають.
24. Які сорти вівса та ярої пшениці менше пошкоджуються п’явицею червоногрудою?
+ранньостиглі сорти вівса і ярої пшениці з опушеними листками.
пізньостиглі сорти вівса і ярої пшениці.
середньостиглі сорти вівса і ярої пшениці.
ранньостиглі сорти вівса і ярої пшениці з вузькими листками.
25. Які із зернових культур найбільш пошкоджує стеблова блішка?
+яру пшеницю та ячмінь.
овес і озиму пшеницю.
кукурудзу.
яру пшеницю тверду.
26. Де і в якій стадії зимує смугаста хлібна блішка?
зимують жуки в щілинах складських приміщень.
зимують личинки в стеблах озимої пшениці.
+зимують жуки на схилах байраків і балок, узліссях, у лісосмугах у верхньому шарі ґрунту або під опалими листками.
зимують жуки на галявинах лісів.
27. Де зимує пильщик хлібний звичайний?
зимують дорослі комахи під рослинними рештками.
зимують яйця на листі злакових культур.
+зимують личинки останнього віку в прозорих коконах усередині “пеньків” стерні пшениці, ячменю, жита.
зимують лялечки в прозорих коконах усередині стерні.
28. Агротехнічні заходи щодо обмеження шкідливості гессенської мухи:
ранні строки сівби зернових колосових культур;
зрошення;
+дотримання сівозмін, ізоляція ярих культур від озимих, оптимальні для зони строки сівби, вирощування відносно стійких сортів;
внесення збалансованих норм добрив.
29. Назвіть зовнішні ознаки пошкоджених рослин личинками шведських мух?
+жовтіє і засихає центральний листок.
у пошкоджених рослин утворюються характерні коліна.
міновані листки в’януть, жовтіють.
у пошкоджених рослин міни.
30. Місце і стадія зимівлі бурякової листкової попелиці:
яйця на бур’янах родини лободових;
+яйця на пагонах бересклету, калини;
безкрилі самки у ґрунті;
імаго на бур’янах родини лободових.
31. Характер пошкодження рослин листковою буряковою попелицею:
+висмоктує сік із листків, листя зморщується і засихає;
висмоктує сік із листків, які жовтіють і засихають;
пошкоджене листя підсихає з країв, скручується;
утворення на листках галів.
32. Місце і стадія зимівлі бурякового клопа:
яйця на стеблах лободових бур’янів;
+яйця у стеблах і черешках листків багаторічних бобових трав;
личинки на бур’янах родини лободових;
імаго під рослинними рештками.
33. Місце і стадія зимівлі звичайного бурякового довгоносика:
жуки та личинки у ґрунті;
лялечки у ґрунті;
личинки та лялечки у грунті;
+жуки у ґрунті на глибині 25-40 см.
34. Характер пошкодження рослин жуками звичайного бурякового довгоносика:
+з’їдають сім’ядольні та справжні листки;
вигризають наскрізні отвори в листках;
скелетують листя;
мінують листя.
35. Місце і стадія зимівлі сірого бурякового довгоносика:
жуки у ґрунті;
+жуки та личинки різного віку у ґрунті;
личинки та лялечки у ґрунті;
яйця у поверхневому шарі грунту.
36. Генерація сірого бурякового довгоносика:
генерація однорічна;
має два покоління за рік;
+генерація дворічна;
генерація чотирирічна.
37. У якій фазі розвитку рослин буряку найбільш небезпечні пошкодження бурякових довгоносиків?
у фазі однієї пари справжніх листків.
у фазі двох пар справжніх листків.
+у фазі “вилочки” і однієї пари справжніх листків.
у фазу змикання рослин у рядках.
38. Місце і стадія зимівлі звичайної бурякової блішки:
+жуки під рослинними рештками в лісосмугах, чагарниках;
личинки у ґрунті;
лялечка у поверхневому шарі ґрунту;
яйця у грунті.
39. Характер пошкодження рослин жуками звичайної бурякової блішки:
грубе об’їдання листків;
+вигризання зверху на листі “виразок”;
скелетування листків уздовж жилок;
мінування листків.
40. Кількість поколінь у щитоноски бурякової:
три-чотири покоління за рік;
одна генерація за рік;
генерація дворічна;
+два покоління за рік.
41. Характер пошкодження рослин щитоноскою буряковою:
грубе об’їдання листків;
скелетування листків;
+прогризання наскрізних отворів у листі;
«фігурне» об’їдання листків.
42. Характер пошкодження рослин буряковою мінуючою мухою:
личинки грубо об’їдають листки;
личинки скелетують листки;
+личинки мінують листкову пластинку;
личинки вигризають наскрізні отвори у листовій пластинці.
43. Кількість поколінь у колорадського жука:
+два-три покоління за рік;
генерація однорічна;
генерація дворічна;
чотири – шість поколінь за рік.
44. Місце і стадія зимівлі картопляної молі в природних умовах:
імаго під рештками рослин;
+гусениці та лялечки під рослинними рештками;
гусениці у ґрунті;
яйця на рослинних рештках.
45. Кількість поколінь картопляної молі в природних умовах:
одне покоління за рік;
2-3 покоління за рік;
+5 поколінь за рік;
8-10 поколінь за рік.
46. Місце і стадія зимівлі капустяної попелиці:
личинка на капустяних бур’янах;
+яйця на кочеригах та капустяних бур’янах;
імаго під рослинними рештками;
імаго та личинки на капустяних бур’янах.
47. Кількість поколінь у капустяної попелиці:
6-10 поколінь за рік;
+10-16 поколінь за рік;
2-4 покоління за рік;
одне покоління за рік.
48. Місце і стадія зимівлі капустяного клопа:
+клопи під опалим листям в лісосмугах, садах;
яйця на капустяних бур’янах;
клопи та личинки в поверхневому шарі ґрунту;
личинки під рослинними рештками.
49. Кількість поколінь у капустяного клопа:
генерація однорічна;
+має два покоління за рік;
має 2-4 покоління за рік;
має 6-8 поколінь за рік.
50. Характер пошкодження рослин жуками блішки хвилястої:
скелетування листків;
грубе об’їдання листків;
+вигризання зверху на листках «виразок»;
«фігурне» об’їдання листків.
51. Які заходи захисту найбільш ефективні проти капустяних блішок:
агротехнічні: зяблева оранка, культивація міжрядь;
+хімічні: обприскування рослин інсектицидами;
біологічні: застосування біопрепаратів;
біотехнічні: застосування статевих феромонів.
52. Місце і стадія зимівлі капустяної молі:
+лялечка на бур’янах і рослинних рештках;
яйця на капустяних бур’янах;
гусениця в поверхневому шарі ґрунту;
яйця та гусениці на капустяних бур’янах.
53. У яку фазу розвитку капусти пошкодження гусениць капустяної молі найбільш небезпечні?
у фазу сходів.
+у фазу утворення кільця («сердечка»).
у фазу ущільнення качана.
у фазу 2-3 пари листків.
54. Характер пошкодження гусениць капустяної молі:
вигризають у листках наскрізні невеликі отвори;
грубо об’їдають листкову пластинку;
+вигризають з нижнього боку листкову тканину у вигляді «віконець»;
мінування листкової пластинки.
55. Місце і стадія зимівлі білана капустяного:
гусениці у ґрунті;
+лялечки на капустяних бур’янах, стовбурах дерев, у чагарниках;
яйця на капустяних бур’янах;
лялечка у грунті.
56. Характер пошкодження гусениць капустяного білана:
прогризають наскрізні отвори у листі;
+грубо об’їдають листя;
скелетують листя;
вигризають зверху на листках «виразки».
57. Місце і стадія зимівлі капустяної совки:
гусениці у ґрунті;
лялечки на капустяних бур’янах;
+лялечки у ґрунті;
яйця на капустяних бур’янах.
58. Місце і стадія зимівлі ріпакового пильщика:
лялечки у ґрунті;
+несправжні гусениці в коконах у ґрунті;
імаго під рослинними рештками;
яйця на рослинних рештках.
59. Місце і стадія зимівлі весняної капустяної мухи:
личинки у ґрунті;
яйця на капустяних бур’янах;
+лялечки в пупаріях у ґрунті;
личинки та лялечки в рослинних рештках.
60. Характер пошкодження рослин личинками весняної капустяної мухи:
скелетування листя;
вигризання невеликих наскрізних отворів у листі;
+пошкоджує коріння, листя капусти набуває синювато-свинцевого кольору;
виїдає ходи у стеблах.
61. Місце і стадія зимівлі цибулевої дзюрчалки:
+личинка в цибулинах;
лялечка у ґрунті;
імаго в рослинних рештках;
личинки та лялечки у грунті
62. Характер пошкодження рослин личинками цибулевої дзюрчалки:
виїдає вузький звивистий хід у м’якуші листка;
+живиться тканиною цибулини, яка загниває, листя жовтіє та в’яне;
виїдає паренхиму листка, утворюючи «міни»;
висмоктує сік із листків.
63. Місце і стадія зимівлі цибулевої мухи:
+лялечка в пупарії у ґрунті;
личинка всередині цибулини;
лялечки під рослинними рештками;
імаго під рослинними рештками.
64. Місце і стадія зимівлі морквяної мухи:
гусениці у ґрунті;
імаго під рослинними рештками;
+лялечки у ґрунті та в овочесховищах;
яйця на рослинних рештках.
65. Характер пошкодження рослин личинками морквяної мухи:
+проточує звивисті ходи в коренеплоді;
виїдає ходи в стеблах;
пошкоджує бутони, квіти, рідше листя;
вигризає на коренеплоді виразки.
66. Строки проведення хімічного захисту проти горохової попелиці:
+від бутонізації до цвітіння;
після цвітіння;
на сходах;
перед збиранням врожаю.
67. Зимуюча стадія горохової зернівки:
яйце;
личинка;
лялечка;
+імаго.
68. Характер пошкодження горохової зернівки:
грубе об’їдання бобів;
мінування стебел та листя;
+пошкодження зернівки з середини;
об’їдання прикореневої зони рослин.
69. Квасолева зернівка дає поколінь у польових умовах:
+два;
одне за два роки;
три;
одне.
70. Строки проведення хімічного захисту проти квасолевої зернівки:
перед цвітінням;
+на початку утворення бобів;
після цвітіння;
на сходах.
71. Характер пошкодження смугастого бульбочкового довгоносика:
грубе об’їдання бобів;
пошкодження зерна;
+фігурне об’їдання листя;
висмоктування соку рослини.
72. Зимуюча стадія горохової плодожерки:
імаго;
+личинка;
лялечка;
яйце.
73. Характер пошкодження горохової плодожерки:
висмоктування соку з рослини;
грубе об’їдання бобів;
+пошкодження зерна із зовні;
об’їдання квітів, листя.
74. Зимуюча стадія люцернового клопа:
імаго;
личинка;
+яйце;
імаго та личинки.
75. Строки проведення хімічного захисту проти люцернового клопа:
+у фазу бутонізації;
на початку утворення бобів;
після цвітіння;
у фазу відростання.
76. Зимуюча стадія листового люцернового довгоносика:
+імаго;
личинка;
лялечка;
яйце.
77. Характер пошкодження люцернової товстоніжки:
грубе об’їдання бобів;
мінування стебел та листя;
+пошкодження насіння із середини;
висмоктування соку з листя, квітів, бобів.
78. Зимуюча стадія у зеленої яблуневої попелиці:
+яйце;
личинка;
партеногенетична самка;
яйце під щитком.
79. Місце знаходження зимуючої стадії зеленої яблуневої попелиці:
у тріщинах кори;
+на молодих пагонах;
на корінні дерев;
в опалому листі.
80. Кількість поколінь зеленої яблуневої попелиці упродовж вегетаційного сезону в Лісостепу України:
2-4 поколінь;
6-8 поколінь;
+9-13 поколінь;
14-17 поколінь.
81. Зимуюча стадія у яблуневої комоподібної щитівки:
самка під щитком;
+яйця під щитком;
личинки під щитком;
самці.
82. Личинки яблуневої комоподібної щитівки відроджуються:
у період розпускання бруньок;
у період оголення суцвіть;
+під час цвітіння;
під час опадання надлишкової зав’язі
83. Кількість поколінь за рік у яблуневої комоподібної щитівки:
+одне;
два;
три;
понад п’ять.
84. Зимуюча стадія у каліфорнійської щитівки:
самка під щитком;
яйця під щитком;
+личинки під щитком;
самці під корою.
85. Навесні личинки каліфорнійської щитівки починають живитися:
+з початком руху соку;
у період розпускання бруньок;
у період оголення суцвіть;
під час цвітіння.
86. Кількість поколінь за рік у каліфорнійської щитівки:
одне;
+два;
три;
понад п’ять.
87. У яблуневої горностаєвої молі на передніх крилах чорні крапки розміщені:
в один рядок;
двома рядками;
+трьома рядками;
хаотично.
88. Зимуюча стадія у яблуневої горностаєвої молі:
яйця на молодих пагонах;
яйця під щитком на пагонах;
+гусениці під щитком на пагонах;
гусениці під лусочками кори.
89. У яблуневої плодожерки зимує:
гусениця в коконі в ґрунті;
гусениця без кокона в ґрунті;
гусениця без кокона під відсталою корою;
+гусениця в коконі під відсталою корою.
90. Перше обприскування на початку відродження гусениць яблуневої плодожерки здійснюють через 8-10 діб після вилову феромонною пасткою за 7 діб:
2 метеликів;
+5 метеликів;
8 метеликів;
10 і більше метеликів.
91. Гусениця зимового п’ядуна жовто-зелена і має несправжніх черевних ніг:
+дві пари;
три пари;
п’ять пар;
шість пар.
92. У зимового п’ядуна генерація:
чотири генерації за рік;
дві генерації за рік;
+однорічна;
дворічна.
93. Зимуюча стадія та місце зимівлі кільчастого шовкопряда:
яйця в тріщинах кори;
личинки в тріщинах кори;
яйця на корі стовбурів;
+яйця на молодих пагонах.
94. Живлення гусениць кільчастого шовкопряда починається:
у фазу зеленого конуса;
+у період розпускання бруньок;
у фазу рожевого бутона;
під час цвітіння яблуні ранніх сортів.
95. Місце знаходження зимуючої стадії білана жилкуватого:
на пагонах біля основи бруньок;
+у сухих листках прикріплених павутинними нитками до гілок;
на стовбурах і скелетних гілках;
в ґрунті.
96. Личинка яблуневого плодового пильщика під час живлення в плоді виїдає:
частково насіння й насіннєву камеру;
все насіння, руйнує насіннєву камеру й скріпляє сухі екскременти павутинною ниткою;
+все насіння, руйнує насіннєву камеру, яка заповнена бурою червоточиною;
тільки насіння.
97. Які шкідники є переносниками плодової гнилі та викликають муміфікацію плодів яблуні:
букарка;
+казарка;
яблунева плодожерка;
яблуневий квіткоїд.
98. Самий дрібний довгоносик із шкідників саду:
+букарка;
вишневий трубкокрут;
сірий бруньковий довгоносик;
казарка.
99. Личинка яблуневого квіткоїда розвивається та заляльковується:
у грунті;
+у середині пошкодженого бутона;
серед пошкоджених листків;
під лусочками і в тріщинах кори
100. Генерація у сірого брунькового довгоносика:
одне покоління за рік;
+одне покоління за два роки;
два покоління за рік;
одне покоління за три роки.
101. Які органи уражує збудник твердої сажки пшениці?
+зерно.
листя.
кореневу систему.
стебло.
102. Які органи уражує збудник лінійної іржі колосових злакових культур?
колос, корені.
листя, зернівки.
+стебла, піхви.
листя, луски.
103. Які органи уражує збудник бурої іржі пшениці?
+листя.
колос.
стебла.
зернівку.
104. Які органи уражує збудник летючої сажки пшениці і ячменю?
зерно
+колос
стебла
луски
105. Якими спорами поширюються збудники іржастих хвороб зернових колосових культур під час вегетації?
теліоспори.
+урединіоспори.
конідії.
пікноспори
106. Якими спорами поширюється збудник борошнистої роси пшениці під час вегетації?
+конідії.
зооспори.
хламідоспори.
ооспори.
107. У якій формі зберігається збудник твердої сажки пшениці, ячменю?
хламідоспори.
сумкоспори.
+теліоспори.
пікніди.
108. У якій формі зберігається збудник летючої сажки пшениці, ячменю?
+міцелій.
теліоспори.
сумкоспори .
геми.
109. У якій формі зберігається збудник летючої сажки кукурудзи?
міцелій.
+теліоспори.
клейстотеції.
уредоспори.
110. Який тип зараження у збудника летючої сажки пшениці та ячменю?
грунтовий.
+квітковий.
проміжний.
вегетаційний.
111. Який тип зараження у збудника сажки проса?
+грунтовий.
вегетаційний.
проміжний.
квітковий.
112. У якій формі зберігається збудник борошнистої роси озимої пшениці?
конідії, теліоспори.
+міцелій, клейстотеції.
геми, базидіоспори.
зооспорангій, міцелій.
113. У якій стадії зберігається збудник бурої іржі озимої пшениці в зимовий період?
клейстотеції.
+уредініогрибницею.
теліоспори.
пікніди.
114. У якій стадії зберігається збудник стеблової іржі озимої пшениці?
міцелій.
уредініоспори.
+теліоспори.
клейстотеції.
115. Назвіть проміжну рослину-живителя збудника стеблової іржі пшениці.
+барбарис.
жостер проносний.
осока.
крушина.
116. Які органи рослин уражує збудник сітчастої плямистості ячменю?
колос.
+листя.
стебла.
корені.
117. До якого класу належить збудник септоріозу пшениці?
базидіоміцети.
+дейтероміцети.
ооміцети.
сумчасті.
118. До якого класу належать збудники сажкових хвороб зернових колосових культур?
+базидіоміцети.
дейтероміцети.
ооміцети.
сумчасті.
119. До якого класу належать збудники іржастих хвороб зернових колосових культур?
+базидіоміцети.
дейтероміцети.
ооміцети.
сумчасті.
120. До якого класу належить збудник борошнистої роси зернових колосових культур?
базидіоміцети.
+аскоміцети.
ооміцети.
дейтероміцети.
121. Які органи уражує збудник летючої сажки кукурудзи?
корені.
+волоті, качани.
листя, стебла.
всі наземні органи.
122. До якого класу відноситься збудник гельмінтоспоріозної кореневої гнилі пшениці?
ооміцети.
базидіоміцети.
+дейтероміцети.
аскоміцети.
123. Які гриби є збудниками «чорного зародка» пшениці?
фузарії.
+альтернарія.
еризифові.
пероноспорові.
124. Які хвороби уражують початки кукурудзи?
+нігроспороз.
аскохітоз.
пероноспороз.
гельмінтоспоріоз.
125. Які органи уражує збудник пухирчастої сажки кукурудзи?
корені.
+всі надземні.
листя.
стебла.
126. До якого роду належать види іржі, які паразитують на пшениці?
+пукцинія.
уроміцес.
устіляго.
кранартіум.
127. Зимує збудник септоріозу пшениці:
+пікнідами.
клейстотеціями.
перитеціями.
хламідоспорами.
128. До якого класу належать збудники аскохітозу гороху?
базидіоміцети.
+дейтероміцети.
ооміцети.
аскоміцети.
129. За яким циклом розвивається збудник іржі гороху?
повний, однодомний.
неповний.
+повний, дводомний.
неповний, повний.
130. Назвіть проміжну рослину іржі гороху.
рутвиця.
+молочай.
ряска.
барбарис.
131. Стадія зберігання збудника несправжньої борошнистої роси гороху, сої:
+конідії.
ооспори.
геми.
міцелій.
132. Стадія зберігання збудника несправжньої борошнистої роси буряку:
конідії.
хламідоспори.
+міцелій у головках маточних коренеплодів.
теліоспори
133. Якими хворобами уражуються рослини цукрового буряку?
сажка.
+церкоспороз.
фітофтороз.
аскохітоз.
134. Стадія зберігання збудника фомозу цукрового буряку:
міцелій.
+пікніди.
клейстотеції.
конідії.
135. До якого класу належить збудник іржі цукрового буряку?
дейтероміцети.
ооміцети.
+базидіоміцети.
аскоміцети.
136. До якого класу належить збудник несправжньої борошнистої роси цукрового буряку?
дейтероміцети.
+ооміцети.
базидіоміцети.
аскоміцети.
137. Якими спорами поширюється збудник церкоспорозу буряку у період вегетації рослин?
сумкоспори.
пікноспори.
+конідії.
зооспори.
138. Які ознаки в разі ураження буряків борошнистою росою?
+наліт на листі.
пустули на листі.
нарости на коренеплодах.
плямистсті.
139. Якими хворобами уражуються рослини соняшнику?
моніліоз, клястероспоріоз.
+несправжня борошниста роса, фомопсис.
сажка.
фітофтороз.
140. Зберігання збудника білої гнилі соняшнику:
теліоспори.
+міцелій, склероції.
конідії.
пікніди.
141. Зберігання збудника сірої гнилі соняшнику:
клейстотеції.
+міцелій, склероції.
конідії.
пікніди.
142. До якого типу хвороб належить борошниста роса сільськогосподарських рослин?
некрози.
+нальоти.
муміфікація.
пухлини.
143. До якого типу хвороб належить плодова гниль яблуні і груші?
некрози.
нальоти.
+муміфікація.
в’янення.
144. До якого типу хвороб належать сажкові хвороби зернових культур?
некрози.
+руйнування органів.
зміна забарвлення.
нальоти.
145. До якого типу хвороб належать іржасті хвороби сільськогосподарських рослин?
деформації.
+пустули.
нальоти.
некрози.
146. До якого типу хвороб належить рак картоплі?
муміфікація.
+пухлини.
некрози.
нальоти.
147. До якого типу хвороб належить септоріоз зернових колосових рослин?
+некрози.
нальоти.
виразки.
пухлини.
148. Назвіть якими хворобами уражується ріпак?
+альтернаріоз.
парша.
фітофтороз.
антракноз.
149. Назвіть до якого класу належить збудник пероноспорозу ріпака?
базидіоміцети.
дейтероміцети.
+ооміцети.
аскоміцети.
150. Назвіть тип статевих спор борошнисторосяних грибів:
конідії;
+сумкоспори;
оідії;
пікноспори.
151. Назвіть хворобу рису:
+пірикуляріоз;
борошниста роса;
несправжня борошниста роса;
пухирчаста сажка.
152. Назвіть хворобу люцерни:
+бура плямистість;
сажка;
біла гниль;
фомоз.
153. Назвіть хворобу конюшини:
+рак;
сажка;
септоріоз;
фомоз.
154. У якій формі зберігається збудник церкоспорозу буряку?
пікніди.
+міцеліальна строма.
ооспори.
клейстотеції.
155. Назвіть вірусну хворобу буряку:
+ризоманія;
коренеїд;
ризоктоніоз;
церкрспороз.
156. Які органи картоплі уражуються фітофторозом?
бульби, столони, корені.
+листя, бульби, стебла.
листя, корені.
стебла, евітки.
157. Який вид парші картоплі, окрім бульб, проявляється на стеблах?
звичайна.
+чорна.
порошиста.
срібляста.
158. Які ознаки при ураженні картоплі фузаріозом?
+в’янення стебел і суха гниль на бульбах.
плямистості на листках.
нарости на бульбах і столонах.
плями на столонах і бульбах.
159. Як проявляється чорна ніжка на капусті?
побуріння насіння.
+потемніння кореневої шийки та прикореневої частини стебла.
на кочеригах і стручках світло-бурі плями.
зональні плями на листі.
160. За якого захворювання утворюються нарости на коренях капусти ?
несправжня борошниста роса.
фомоз.
+кила.
альтернаріоз.
161. Вказати джерело інфекції збудника несправжньої борошнистої роси капусти:
+насіння, інфіковані рослинні рештки, кочериги;
рослинні рештки;
насіння;
грунт.
162. Яка вірусна хвороба проявляються на огірках?
+звичайна огіркова мозаїка.
антракноз.
несправжня борошниста роса.
аскохітоз.
163. Які характерні ознаки властиві в разі ураження огірка несправжньою борошнистою росою?
на листках і черешках білий або рудуватий наліт.
виразки на плодах.
+на листі жовтувато-бурі плями із сіро-фіолетовим нальотом з нижнього боку.
плями вздовж центральної жилки.
164. Де і в якій стадії зимує збудник борошнистої роси огірків?
+клейстотеції на рослинних рештках.
грибниця у насінні.
склероції на рослинних рештках.
пікніди на уражених рослинних рештках.
165. Якими хворобами уражується цибуля під час вегетації?
+несправжня борошниста роса, сажка.
антракноз, фітофтороз.
парша, борошниста роса.
фомоз, коренеїд.
166. Які симптоми властиві в разі ураження цибулі несправжньою борошнистою росою (пероноспорозом)?
на листі вузькі сіруваті здуті смуги, які розтріскуються.
+на листі і квітконосах розпливчасті плями, які вкриті сіро-фіолетовим нальотом.
шийкова частина цибулини загниває і вкривається сірим пухнастим нальотом.
на листі повздовжні бурі або чорні пустули.
167. Які органи моркви уражуються фомозом ?
коренеплоди .
квітконоси, квітки і насіння.
+листя, черешки, квітконоси, насіння, коренеплоди.
листя, квітконоси.
168. Які характерні ознаки фітофторозу на листі помідорів?
+крупні бурі плями, а знизу на межі хворої і здорової тканин - білий тонкий наліт.
дрібні світло-сірі плями з темною облямівкою та чорними крапками в центрі.
округлі бурі зональні плями з чорним оксамитовим нальотом.
дрібні бурі розпливчасті плями в центрі листка.
169. Які органи у помідорів уражуються верхівковою гниллю?
корені.
листя .
+плоди.
стебла.
170. На яких культурах проявляється фітофтороз?
капуста і морква.
+картопля і помідори.
огірки.
цибуля, часник.
171. Які органи огірків уражуються антракнозом?
листя.
корені, стебла.
+листя, стебла, плоди.
черешки листя, плодоніжки.
172. Яка хвороба на плодах гарбузових культур проявляється у вигляді виразок, вкритих, рожевими подушечками ?
борошниста роса.
+антракноз.
бактеріоз.
несправжня борошниста роса.
173. Які органи картоплі уражуються звичайною паршею?
+бульби.
листя.
листя і корені.
стебла, столони.
174. Які основні ознаки парші на листках яблуні?
+плями, вкриті оксамитовим зеленувато-оливковим нальотом.
плями жовтувато-бурі зональні з чорними крапками.
білий борошнистий наліт.
пустули.
175. Якою стадією і де зберігається збудник парші яблуні?
грибниця в бруньках уражених пагонів.
пікніди з пікноспорами у корі.
+псевдотеції в опалому листі.
теліспори на опалому листі.
176. На яких органах проявляється клястероспоріоз кісточкових культур?
корені, стовбури.
+листя, бруньки, плоди, кора гілок.
квітки, зав’язі, плоди.
листя і плоди.
177. Якими головними хворобами уражується виноград?
+мілдью, оідіум, сіра гниль.
парша, кокомікоз, філостіктоз.
іржа, біла плямистість, пурпурова плямистість.
церкоспороз, клястероспоріоз.
178. На яких органах проявляється кокомікоз кісточкових культур?
корені, стовбури.
+листя, плоди.
квітки, зав’язі, плоди.
плодоніжки, черешки листя.
179. Назвіть хворобу сої?
+пероноспороз.
сажка.
парша.
церкоспороз.
180. Якою хворобою уражується листя сливи?
+полістігмоз.
церкоспороз.
фомоз.
септоріоз.
181. Які органи уражує мілдью винограду?
пагони, листя.
корені, вусики.
+пагони, листя, вусики, ягоди.
лоза, пагони.
182. Яка проміжна рослина у бокальчастої іржі смородини?
барбарис.
молочай.
+види осоки.
види крушина.
183. Що таке конідії?
рухомі спори нестатевого розмноження.
+нерухомі спори нестатевого розмноження, які утворюються на спеціалізованих вертикальних гіфах.
спеціалізовані частки грибниці призначені для вегетативного розмноження.
спеціалізовані клітини, які утворюються на кінцях гіф міцелія.
184. Що таке оогамія?
+один із типів статевого розмноження.
утворення оідій.
нестатеве розмноження нижчих грибів.
розпад гіфи міцелію на окремі клітини.
185. Як назвиваються спори, що утворилися внаслідок статевого процесу у сумчастих грибів?
хламідоспори.
базидіоспори.
+аскоспори.
пікноспори.
186. Які спори утворюються внаслідок статевого процесу у базидіальних грибів?
уредоспори.
+базидіоспори.
конідії.
пікноспори.
187. Які є ущільнені видозміни грибниці?
+склероції, строми.
бластоспори, цисти.
зигоспори, ооспори.
коремії, ложе.
188. Які типи стійкості властиві рослинам?
+Пасивна, активна, набута.
Патогенність, вірулентність.
Патогенез, поліморфізм, інокуляція.
Плеоморфізм.
189. Що таке толерантність (витривалість)?
здатність організмів живитися лише за рахунок живих клітин.
властивість рослин активно протидіяти збуднику хвороби чи шкіднику.
+здатність рослин незначно знижувати продуктивність у разі ураження патогеном чи пошкодження фітофагом.
активна реакція на проникнення патогену.
190. Що є головною причиною втрати сортами стійкості до захворювань рослин?
порушення агротехніки.
+поява нових вірулентних та агресивних рас.
репродукція сорту.
зміна умов вирощування.
191. Який з типів стійкості рослин до хвороб не можна безпосередньо використовувати у селекції.
+Надбана стійкість.
Активна стійкість.
Толерантність.
Пасивна.
192. Що таке епіфітотія?
+масовий розвиток хвороби.
властивість рослин протистояти зараженню або пошкодженню.
патологічний процес у рослині.
впровадження патогена в рослину крізь епідерміс.
193. Мікроорганізм, на основі якого виготовляється біопрепарат планріз:
гриб;
+бактерія;
вірус;
актиноміцет.
194. Що таке титр біопрепарату?
фізична форма.
вміст активної основи %.
+кількість активної основи в 1 г препарату.
класифікація за призначенням.
195. Клас грибів, до якого належить рід триходерма:
+дейтероміцети;
аскоміцети;
ооміцети;
базидіоміцети.
196. Грибний препарат, що можна використовувати у боротьбі з колорадським жуком:
вертицилін;
+боверин;
триходермін;
хстомік.
197. Комахи, на яйцях якої на біофабриках розмножують трихограму:
+зернова міль;
теплична білокрилка;
яблунева плодожерка;
вощинна міль.
198. Яким способом використовується трихограма?
+сезонної колонізації.
інтродукції та акліматизації.
внутрішньоареального переселення.
передпосівної обробки насіння.
199. Шкідник, паразитами якого є мухи-фазії:
озима совка;
+шкідлива черепашка;
хлібна жужелиця;
злакові попелиці.
200. У якій стадії під час ручного випуску використовується трихограма?
лялечка.
личинка.
+імаго.
яйце.
201. Хвороба огірків, у боротьбі з якою у закритому ґрунті застосовується біопрепарат трихотецин?
+борошниста роса;
кореневі гнилі;
пероноспороз;
аскохітоз.
202. Тип взаємовідносин між енкарзією і тепличною білокрилкою:
симбіоз;
+паразитизм;
хижацтво;
антракноз.
203. Що вивчає фітофармакологія як наука?
збудників хвороб сільськогосподарських рослин.
+фізико-хімічні, токсиколого-гігієнічні властивості пестицидів.
шкідники сільськогосподарських рослин.
грибні та бактеріальні препарати.
204. Дайте визначення терміну «інсектициди»:
+пестициди, що спричиняють отруєння шкідливих комах;
пестициди, що захищають сільськогосподарські рослини від ураження хворобами;
пестициди, що захищають сільськогосподарські рослини від забур’яненості;
пестициди, що захищають сільськогосподарські рослини від ураження бактеріальними хворобами;
205. Дайте визначення терміну «фунгіциди»:
пестициди, що спричиняють отруєння шкідливих комах;
+пестициди, що захищають сільськогосподарські рослини від ураження хворобами;
пестициди, що захищають сільськогосподарські рослини від забур’яненості;
пестициди, що захищають сільськогосподарські рослини від ураження нематодами.
206. Дайте визначення терміну «гербіциди»:
пестициди, що спричиняють отруєння шкідливих комах;
пестициди, що захищають сільськогосподарські рослини від ураження хворобами;
+пестициди, що захищають сільськогосподарські рослини від забур’яненості;
пестициди, що захищають сільськогосподарські рослини від пошкодження рослиноїдними кліщами;
207. Інсектициди, що належать до групи фосфорорганічних сполук системної дії:
+Бі-58 новий 40% к.е.;
Дурсбан 40,8 % к.е., Волатон 50% к.е.;
Базудин 60% в.е., Діазинон 60% к.е.;
Золон 35% к.е., Карате 5%к.е.
208.Інсектициди, що належать до групи синтетичні піретроїди:
+Арріво 25% к.е., Карате 5% к.е.
Актара 25% в.г., Конфідор 20% в.р.к.
Аплауд 25% з.п., Номолт 15% к.е.
Гаучо 70% з.п., Круізер 35% т.к.с
209. Інсектициди, що належать до інсектицидних протруйників:
+Гаучо 70% з.п., Круізер 35% т.к.с.;
Актара 25% в.г., Конфідор 20% в.р.к.;
Аплауд 25% з.п., Номолт 15% к.е.;
Сумітіон 50% к.е., Фастак 10% в.е.
210. Хімічна група інсектицидів, до якої належить Конфідор 20% в.р.к.:
нітрофенолів;
+неоникотиноїдів;
синтетичні піретроїди;
карбамінової кислоти.
211. Інсектициди, що застосовують в захисті картоплі від колорадського жука:
Базудин 60% в.е., Бі-58 новий 40% к.е.;
+Актара 25% в.г., Конфідор 20% в.р.к.;
Сумітіон 50% к.е., Апполо 50% к.е.;
Днок 40% р.п., Фурадан 10% г.
212. Препарати, що належать до специфічних акарицидів:
+Апполо 50% к.е., Демітан 20% к.с.;
Фостоксин таблетки, Магтоксин таблетки;
Базудин 60% в.е., Волатон 50% к.е.;
Аплауд 25% з.п., Космос 25% т.к.с.
213. Інсектициди, що застосовують у захисті рослин від ґрунтових шкідників та шкідників сходів сільськогосподарських рослин:
+Гаучо 70% з.п., Космос 25% т.к.с.;
Фурадан 35% т.пс., Конфідор Максі 70% в.г.;
Актара 25% в.г., Престиж 29% т.к.с.;
Днок 40% р.п., Карате 50% к.е.
214. Інсектициди, що застосовують у захисті яблуні від плодожерки:
Апполо 50% к.е., Демітан 20% к.с.;
Фурадан 35% т.пс., Гаучо 70% з.п.;
+Бі-58 новий 40% к.е, Золон 35% к.е.;
Карбатіон 40% в.р., Номолт 15 % к.е.
215. Сучасні препаративні форми пестицидів, що найбільш використовують у новітніх технологіях вирощування сільськогосподарських рослин:
змочувальні порошки, концентрати емульсії;
+водорозчинні гранули, водні емульсії;
водорозчинні концентрати, змочувальні порошки;
гранульовані, пасти.
216. Сільськогосподарські рослини, на яких використовуються специфічні акарициди:
+плодові;
зернові;
картопля;
цукровий буряк.
217. Пестициди, які за об’єктом використання належать до фумігантів:
+Фостоксин таблетки, Магтоксин таблетки;
Актара 25% в.г., Конфідор 20% в.р.к.;
Арріво 25% к.е., Карате 5% к.е.;
Хлорокись міді 90%з.п., Фундазол 50% з.п.
218. Як проявляється механізм токсичної дії Базудину 60% в.е?
інгібує синтез хітину.
+інгібує фермент ацетилхолінестеразу.
блокує проходження йонів хлору через канали які контролюються рецепторами гама-аміномасляної кислоти.
порушує процес синтезу білків і нуклеїнових кислот, що зупиняє поділ клітин і ріст рослин.
219. Пестициди, що належать до родентицидів:
Фостоксин таблетки, Магтоксин таблетки;
+Бродіфакум 0,25% р, Шторм 0,005% в.б.;
Дурсбан 40,8 % к.е., Волатон 50% к.е.;
Рубіж 40% к.е., Мітак 20% к.е.
220. Хто несе відповідальність за роботи, пов’язані зі застосуванням пестицидів?
+агроном із захисту рослин.
інженер із техніки безпеки.
керівник господарства.
інспектор з техніки безпеки господарства.
221. Распіратори, якими захищають органи дихання під час роботи зі середньотоксичними та малотоксичними пестицидами:
протигази;
протигазовий респіратор;
+протипиловий респіратор;
пелюстка.
222. Ширина санітарної зони від складу для зберігання пестицидів до житлових приміщень становить (м):
20-50.
50-100;
100-200;
+200-1000.
223. Як проявляється механізм токсичної дії інсектицидів регуляторів росту, розвитку і розмноження комах?
+інгібують хітин та порушують процеси біосинтезу.
порушують діяльність ферменту ацетилхолінестерази.
порушують проходження йонів хлору через канали які контролюються рецепторами гама-аміномасляної кислоти.
блокує утворення валіну та ізолейцину в рослинах.
224. Фурадан 35% т.пс. за об’єктом застосування належить до пестицидів:
+інсектициди;
фунгіциди;
гербіциди;
родентециди.
225. Швидкість вітру, за якої проводиться наземне обприскування сільськогосподарських рослин (м/сек):
+3;
5;
7;
8.
226. Сільськогосподарські рослини, на яких забороняється застосовувати пестициди:
+сільськогосподарські рослини, які вживають у їжу у вигляді зелені;
картопля;
буряк;
соняшник.
227. За об’єктом призначення Актара 25 WG, в.г. відноситься до якої групи пестицидів?
+інсектициди.
інсектоакарициди.
фуміганти.
нематоциди.
228. Гербіциди групи аміди і нітрили аліфатичних карбонових кислот:
+Дуал Голд 960 ЕС к.е, Харнес, к.е.;
Зенкор 70 WG в.г., Гезагард 50 FW з.п.;
Гранстар 75% в.г., Карібу 50% з.п.;
Тотріл 225 EC к.е., Трефлан 25% к.е.
229. Як на сільськогосподарських рослинах застосовується інсектицидний протруйник Гаучо, з.п.?
способом обприскування в період вегетації.
+способом обробки насіння цукрових буряків на насіннєвих заводах.
способом фумігації.
способом внесення в грунт.
230. Рослини, на яких застосовується Дуал Голд 96 ЕС, к.е.:
озима пшениця, ячмінь;
+цукрові буряки, соняшник;
вишня, яблуня;
полуниця, малина.
231. Гербіциди, що належать до групи сульфонілсечовини:
+Гранстар 75% в.г., Карібу 50% з.п.;
Зенкор 70 WG з.п., Вензар 80% з.п.;
Тітус 25% в.г., Трефлан 48% к.с.;
Гезагард 500 FW з.п., Базагран, в.р.
232. Гербіциди, що застосовують проти однорічних двосім’ядольних бур’янів у тому числі стійких до 2,4-Д і 2М-4Х:
+Банвел 4S 480 SL в.р., Базагран, в.р.;
Дуал Голд 960 EC к.е, Тарга Супер, к.е.;
Трефлан 480, к.е., Гезагард 500 FW, к.с.;
Тітус, в.г., Трефлан 480, к.е.
233. Сільськогосподарські рослини, на яких застосовується Зенкор 70 WG, в.г.:
зернові колосові, буряки;
+картопля, томати;
капуста, огірки;
соняшник, плодові.
234. Культури, на яких застосовується Бетанал 15,9% к. е.:
плодові;
+буряки;
зернові колосові;
овочеві.
235. Гербіциди на цукрових буряках, які застосовують у захисті від злакових бур’янів:
+Шогун 100, к.е., Фюзілад Форте 150 ЕС, к.е.;
Зенкор 70 WG, в.г., Стомп 330, к.е.;
Шогун 100, к.е., Пірамін Турбо, к.с.;
Дуал Голд 960 ЕС, к.е., Тітус, в.г.
236. Гербіциди, які застосовують у захисті посівів кукурудзи від бур’янів:
+Дуал Голд 960 ЕС, к.е, Тітус, в.г.;
Зенкор 70 WG, в.г.., Базагран, в.р.;
Тітус 25, в.г., Вензар 80, з.п.;
Трефлан 480 к.е., Голтікс 70, в.п.
237. Фунгіциди, які застосовують на яблуні в захисті від парші:
+Бордоська рідина, Антракал 70 WG, в.г.;
Дітан М-45, з.п., Топаз 100 ЕС, к.е.;
Бордоська рідина, Альєтт, з.п.;
Вітавакс 200 ФФ, в.с.к., Раксил 2, к.с.
238. Фунгіциди-протруйники, які застосовують проти сажкових хвороб зернових колосових:
+Вінцит 050 СS, к.с, Вітавакс 200 ФФ, в.с.к.;
Гаучо, з.п., Апрон XL 350 ЕS, т.к.с.;
Круїзер 350 FS, т.к.с., Роялфло, в.с.к.;
Хлорокись міді 90 %, з.п., Тачигарен 70%, з.п.
239. Фунгіциди, які застосовують на картоплі в захисті від фітофторозу:
+Ридоміл Голд МЦ 68 WG, з.п., Акробат МЦ 69%, з.п.;
Конфідор 200 SL, в.р.к., Карате Зеон 050 CS, м.к.с.;
Гезагард 500 FW, к.с., Агрітокс, в.р.;
Коліксин 75% к.е., Корбель 75% к.е.
240. Компоненти, з яких складається бордоська рідина:
Металаксил+манкоцеб;
+Мідний купорос+ вапняне молоко;
Мідний купорос+сірка;
Карбоксин+тирам.
241. Реакція середовища, яку повинна мати якісно виготовлена бордоська рідина:
сильнолужна;
+нейтральна або слаболужна;
кисла;
слабокисла.
242. Коли виготовляється бордоська рідина?
+відразу ж перед застосуванням .
за 6 годин до застосування.
за добу до застосування.
за 2 доби до застосування.
243. Фунгіцид-протруйник, що обмежує розвиток борошнистої роси на сходах:
+Кінто Дуо, к.с.;
Вітавакс 200 ФФ, в.с.к.;
Сумі –8 ФЛО, к.с.;
Дітан М-45, 80% з.п.
244. Фунгіциди-протруйники, що обмежують розвиток коренеїда буряків:
+Апрон XL, 35% т.к.с., Превікур, 607 SL, в.р.к.;
Гаучо 70% , з.п., Круізер 35%, т.к.с.;
Бордоська рідина, Хлорокис міді, 90% з.п.;
Байтан універсал 19,5% з.п., Вінцит 5% т.к.с.
245. Найбільш поширені способи захисту рослин:
+обприскування, протруєння;
фумігація, отруйні принади;
аерозолі, фумігація;
опилення, отруйні принади.
246. У чому полягає сутність інтегрованого захисту рослин?
+застосування методів і способів захисту рослин.
застосування селекційно-генетичного та біологічного методу захисту рослин.
застосування біологічного та хімічного методів захисту рослин.
застосування агротехнічного та хімічного методів захисту рослин.
247. Протруйники, що застосовують у захисті зернових культур від збудників сажкових хвороб:
+Вітавакс 200 ФФ, в.с.к., Вінцит, к.с.;
Круізер, т.к.с., Гаучо, з.п.;
Імпакт К, к.с., Тілт, к.с.;
Тачигарен 70% з.п., Апрон XL 35% з.п.
248. Гербіциди, що використовують у посівах цукрового буряку в період вегетації:
+Бетанал Експерт,к.е., Лонтрел Гранд 75%, в.г.;
Вензар 80% з.п, Гранстар 75% в.г.;
Дуал Голд 96% к.е., Зенкор 70%з.п.;
Амінна соль 2.4Д 40% в.р.к., Тотріл 225 ЕС, к.е.
249. Причина виникнення резистентності у шкідливих організмів до пестицидів:
+систематичне застосування пестицидів однієї хімічної групи в захисті від шкідливих організмів;
застосування пестицидів різних хімічних груп;
застосування хімічних та біологічних препаратів;
застосування хімічних препаратів та грибних препаратів.
250. Що таке фітотоксичність і причини її виникнення?
+порушення регламентів застосування пестицидів.
застосування пестицидів в підвищених концентраціях.
використання сумішей пестицидів.
використання препаратів однієї і тієї самої хімічної групи в період вегетації.
251. Фунгіциди, що використовують у захисті від пероноспорозу огірка:
+Акробат МЦ, в.г., Апрон XL, т.к.с.;
Актелік, к.е., Карате Зеон, мк.с.;
Раундап, в.р., Базагран, в.р.;
Татту 55% к.с., Тілт. к.е.
252. Фунгіциди, що застосовують у захисті картоплі від фітофторозу:
+Татту 55% к.с., Дітан М-45, з.п.;
Карате Зеон, мк.с, Конфідор 20%, в.р.к.;
Агрітокс 50%, в.р., Гезагард 50%, к.с.;
Корбел 70% к.е., Хлорокись міді 90% п.
253. Фунгіциди, що застосовують у захисті винограду від мілдью:
+Дітан М-45%, з.п., Купроксат 34,5% к.с.;
Аполло 50%, к.с, Бі-58 Новий 40%, к.е.;
Вітавакс 200 ФФ, в.с.к., Апрон XL,35% з.п.;
Татту 55% к.с., Вінцит 5% к.е.
254. Фунгіциди, що застосовують для захисту пшениці озимої від іржастих хвороб:
+Імпакт 25%, к.с., Тілт 25%, к.е.;
Агрітокс50%, в.р., Раундап 36%, в.р.;
Апрон 35%, з.п.., Бі-58 Новий 40%, к.е.;
Дітан М-45, з.п., Купроксат 34,5% к.с.
255. Фунгіциди, що застосовують на буряках у захисті від церкоспорозу:
+Дерозал к.с., Альто Супер к.е.;
Бі-58 новий 40%, к.е., Децис Профі 25%, в.г.;
Бетанал Експерт 16%, к.е., Голтікс 70, з.п.;
Вектра 70% з.п., Тілт, к.с.
256. Фунгіциди, що застосовують на яблуні проти борошнистої роси:
+Рубіган 12% к.е., Топсин М 70% к.с.;
Актара 25%, В.Г., Децис Профі 10%, в.г.;
Фундазол 50% з.п, Дивіденд 3% т.к.с.;
Ровраль 25,5% к.с., Міраж 45% к.е.
257. Гербіциди, що застосовують на картоплі від двосім’ядольних бур’янів:
Фюзілад Форте, к.е., Тітус, в.г.;
+Тітус, в.г., Агрітокс, в.р.;
Гезагард, к.с., Тотріл 22,5 к.е.;
Голтікс 70,з.п., Рейсер 25 к.е.
258. Гербіциди, що застосовують на посівах кукурудзи проти однорічних двосім’ядольних бур’янів:
+Амінка, в.р., Тітус 25% в.г.;
Дуал голд 96% к.е., Бетанал 15,9% к.е.;
Банвел 4С 48% в.р., Бетанал 15,9% к.е.;
Дікопур 75% в.р., Тотріл 22,5% в.р.
259. Гербіциди, що застосовують на соняшнику для захисту від однорічних злакових і двосім’ядольних бур’янів:
+Трефлан 480, к.е., Стомп 330, к.е.;
Трефлан 480, к.е., Зенкор 70, в.г.;
Стомп 330, к.е., Вензар, 80 з.п.;
Бетанал Експерт, к.е., Вензар 80, з.п.
260. Гербіциди, що застосовують на кукурудзі до посіву, одночасно з посівом та до появи сходів рослини для захисту від однорічних двосім’ядольних злакових бур’янів:
Гезагард 500, к.с., Шогун 100, к.е.;
+Дуал Голд 960, к.е., Харнес, к.е.;
Фюзілад Форте 150, к.е., Шогун 100, к.е.;
Трефлан 480 к.е., Вензар, 80 з.п.
261. У захисті ріпака від однорічних злакових і двосім’ядольних видів бур’янів застосовуються:
+Бутизан 400, к.с., Дуал Голд 960, к.е.;
Дуал Голд 960, к.е., Голтікс 70, з.п.;
Бутизан 400, к.с., Бетанал Експерт к.е.;
Стомп 33 к.е., Трефлан 480 к.е.
262. У захисті люцерни від однорічних двосім’ядольних бур’янів застосовуються:
Бетанал Експерт, к.е., Пірамін Турбо, к.с.;
+Базагран, в.р., Зенкор, в.г.;
Базагран, в.р., Гранстар 75, в.г.;
Стомп 33% к.е., Дуал Голд 96% к.е.
263. Фунгіцид, що застосовують у захисті капусти від кили:
+Фундазол 50% з.п.;
Фюзілад Форте 15%, к.е.;
Бі-58 новий 40%, к.е.;
Вітавакс 200 ФФ 75% з.п.