Будь умным!


У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.net

Тема 2 Зародження ідей психології управління в надрах філософії та соціології Розроблення ідей п

Работа добавлена на сайт samzan.net:


Тема 2

  1.  Зародження ідей психології управління в надрах філософії та соціології

 Розроблення ідей психології управління в надрах філософії

Значний внесок здійснили такі великі мислителі як Конфуцій(розв´язання проблем управління вбачав в етико-психологічній спрямованості діяльності правителя, який має служити своєму народові ,а піддані— виявляти покірність і повагу до свого правителя. Тиранії в управлінні не схвалював),Платон, Арістотель( противник диктаторського стилю, водночас підтримував ідею рабства і підкреслював другорядну роль жінки у суспільстві ),Цицеро( держава є здобутком народу).

Світоглядні аспекти представників епохи Відродження пробуджували намагання зрозуміти закономірності розвитку особистості в організованій групі й готували підґрунтя для зародження перших психологічних концепцій управління. Особистість стали розглядати як частку суспільства, як індивіда, що впливає на процеси державотворення й управління.

Макіавеллі:його вчення ґрунтується на твердженні про складну та суперечливу природу людини, основою якої є природний егоїзм. Головна ідея макіавеллізму у взаєминах правителя з підлеглими полягає в тому, що він може без докорів сумління використовувати підступність, зраду, брехню тощо. Заслугою Макіавеллі є те, що він одним із перших став розглядати державу і процеси в ній як суспільне явище, що ґрунтується на матеріальному інтересі людини, на знанні людської природи.

Розпад феодальних відносин і становлення буржуазного суспільства, проведення масштабних суспільних реформ і поширення освіти сприяли розвитку ідей побудови держави та управління нею. Відомі мислителі цього періоду - Френсіс Бекон (центром влади в країні має бути парламент, у якому гарантовано можливості й права вільно висловлювати власну думку), Томас Гоббс.

Важливу роль зіграли праці французьких просвітників Ш.-Л. Монтеск´є, Вольтера, Ж.-Ж. Руссо, К.-А. Гельвеція. Відомими також були праці Іммануїла Канта, Георга-Вільгельма-Фрідріха Гегеля, Карла Маркса. Концепція марксизму стосовно державотворення недооцінювала історичних процесів у суспільстві, а також людської природи, прагнення народу до особистої свободи, духовного самовираження. Вона також не враховувала ролі національного чинника, потягу народу до релігії, що призвело до кризи марксистської доктрини.

Представники російської філософської думки: Василь Татищев (був прихильником теорії природного права та суспільного договору у сфері державотворення), Іван Посошков, М. Ломоносов, Олександр Сумароков.

Традиції російського дворянського Просвітництва продовжили декабристи. Державно-політичні погляди вони поєднали з романтичними устремліннями свого часу. Одне з центральних місць у політичній програмі декабристів займає проблема осмислення історії свого народу і своєї країни, поведінки людей у певних умовах, зокрема в умовах соціального конфлікту.

Проблеми державотворення, управління державою, ролі людини в її розбудові завжди привертали увагу українських мислителів. У формуванні й розвитку традицій управління державою вагомою є роль Данила Галицького, Григорія Сковороди.

У XIX ст. в Україні активно поширювалася західноєвропейська філософія, яка відчутно вплинула на формування вітчизняної соціальної думки. Серед українських філософів другої половини XIX — початку XX ст. були М. Драгоманов, І. Франко, В. Вернадський, В. Винниченко, М. Хвильовий, С Подолинський, М. Грушевський, В. Липинський, Д. Донцов, О. Потебня та ін.

Михайло Драгоманов: погляди на управління державою пройняті ідеями свободи і децентралізації, громадянського суспільства; Михайло Грушевський обґрунтував ідею демократичної держави як форми правління, що забезпечує свободу особи як складової частини маси. При цьому на перший план ставив народ, а не особу.

Розроблення проблем психології управління в межах соціології

Одночасно з розвитком соціології відбувається поширення соціальних і психологічних досліджень різних сфер суспільного життя, у тому числі і сфери управління. Відомі вчені: Гюстав Лебон (виступав проти всіх форм соціальної рівності та демократії), Габріель Тард (суспільство є продуктом взаємодії індивідів, основу якої становить асиміляція індивідом установок, вірувань, почуттів інших людей), Чарльз-Хортпен Кулі (суспільство - психологічний організмом, що існує як цілісність завдяки тісній взаємодії між індивідами, соціальними спільнотами, верствами і суспільством; він першим запровадив у науковий обіг поняття “ комунікація”, вважаючи це явище важливим механізмом існування та розвитку людських відносин), російський соціолог Микола Кареєв (суспільство тлумачив як систему психічних і практичних взаємодій між людьми), Макс Вебер (бюрократію (чиновництво)розглядав як систему управління на основі точного виконання індивідами певних правил і процедур;великого значення надавав ієрархічному просуванню співробітника, вважаючи його впливовим чинником професійного росту працівника, формуванню почуття лояльності до організації.

Позитивним аспектом концепції бюрократичного управління є формулювання правил добору кадрів і кар´єрного росту, усунення суб´єктивних рішень, об´єктивність оцінювання результатів роботи і професійного росту. Недоліки її проявляються у зайвій регламентації процесу праці, ігноруванні міжособистісних стосунків і значення персоналу, обмеженій гнучкості в прийнятті управлінських рішень.

Отже, сформульовані в лоні філософських, політичних, соціологічних, економічних знань ранні концепції управління, попри суттєві відмінності, мали й спільні ознаки, оскільки стосувалися переважно керівництва державою, хоч певною мірою переносились і на виробничу сферу, підприємницьку діяльність.

  1.  Теорія та практика європейського менеджменту

Європейська модель – держава проводить активні політику зайнятості, яка направлена на попередження безробіття. Обмежувальна фіскальна політика держави спрямована на підтримку менш прибуткових підприємств і стримування прибутковості високодохідних фірм з метою зниження конкуренції між фірмами у підвищенні заробітної плати від 10% до 70%. Держава підтримує слабоконкурентних робітників, виплачуючи субсидії роботодавцям для створення робочих місць і виплати заробітної плати, підтримує зайнятість у соціально значимих, але мало прибуткових секторах економіки.

  1.  Теорія і практика американського менеджменту

Американська модель – характеризується децентралізацією законодавства про зайнятість і допомогу по безробіттю і заснована на таких принципах: індивідуалізм, обмежений вплив держави і конкуренція.

У разі скорочення виробництва фірми звільняють працівників або переводять на іншу роботу, мало уваги приділяють професійній підготовці робітників, заробітна плата визначається на основі класифікації робіт і їх складності. Особливістю є також високий рівень контролю роботодавця за найманими працівниками, висока географічна і профспілкова мобільність робітників і більш високий рівень безробіття ніж в Японії.

З метою забезпечення демократичною робочої атмосфери і максимального використання особистісних ресурсів великі транснаціональні корпорації використовують кадрову політику «надання рівних можливостей усім співробітникам незалежно від раси, національності, статі, сексуальної орієнтації, релігії та віку».

 В американській школі менеджменту прийнято вважати, що успіх фірми залежить, перш за все, від внутрішніх чинників. Особливу увагу приділяється раціональній організації виробництва, постійному зростанню продуктивності праці, ефективному використанню ресурсів, у той час як зовнішні фактори відходять на другий план.

  1.  Теорія та практика японського менеджменту

Японська модель – базується на принципі “довічного наймання”, за яким гарантується зайнятість постійного робітника на підприємстві до досягнення ним пенсійного віку. Заробітна плата робітників і розміри соціальних виплат залежать від віку, освіти і стану роботи. Робітники послідовно проходять підвищення кваліфікації за рахунок підприємств. У випадку скорочення виробництва, персонал не звільняють, а скорочують робочий час, або переводять частину робітників на ніші підприємства за їх згодою.

Основні засади моделі:1)принцип “старшинства”, який забезпечує підвищення заробітної плати залежно від стажу роботи, рівня кваліфікації, результативності праці;2)планомірне переміщення кадрів із одного функціонального підрозділу в інший, що дає змогу керівникам набувати широкого й різнобічного досвіду управління, поліпшувати взаємодію між підрозділами;3)залучення працівників до “гуртків якості”, метою яких є активна самостійна участь кожного у підвищенні якості продукції, удосконаленні технології виробництва, удосконаленні кооперації праці.4) колективна відповідальність (усі належні до організації особи повинні відчувати особисту відповідальність за її досягнення);5)генералізація ролей і ротація робочих місць (усі співробітники мають працювати на благо фірми і бути готовими до виконання різноманітних ролей);6)довіра до підлеглих (підлеглі самостійні у виконанні дорученого завдання; використання співробітниками свого потенціалу потрібно стимулювати);7) захист працівників (усім співробітникам гарантовано захист під час роботи в організації);

  1.  Сучасний стан та перспективи розвитку психології управління в Україні

Нова соціально-економічна парадигма в суверенній незалежній Україні зумовила розвиток і вивчення психології управління. Вітчизняні спеціалісти із психології управління почали по-новому розглядати проблеми, які в нових історичних умовах виявилися особливо перспективними:

— етнопсихологічні особливості управління,;

— ефективне забезпечення керівників необхідною інформацією на основі використання комп´ютерної мережі;

— проблеми стратегічного мислення і бачення керівниками майбутнього;

— психологічні особливості командної роботи та вільного обміну інформацією;

— проблеми організаційної культури (набір базових цінностей, традицій, норм поведінки та ін., які поділяють усі працівники організації);

— розвиток професійної кар´єри керівників (зокрема жінок) тощо.

Оскільки цей період пов´язаний з перебудовою та зміною парадигми соціально-економічного розвитку України, його характеризує якісно новий підхід до розуміння сутності психології управління. На цей період припадає створення в Україні центрів з підготовки професійних менеджерів: Міжнародного інституту менеджменту, Міжрегіональної академії управління персоналом, факультету менеджменту та маркетингу Національного технічного університету України та ін. Важливою особливістю розвитку сучасної психології управління є поширення міжнародних контактів, що сприяє виходу її в міжнародний соціально-психологічний простір, осмисленню багатьох сучасних міжнародних тенденцій, пропаганді досягнень української психології управління. Хоча загалом українська психологія управління вчасно реагує на зміни в підходах до розуміння управління та його психологічних складових, однак розробка цих проблем потребує інтенсифікації щодо організації і проведення власних досліджень, детального вивчення зарубіжного досвіду.

Психологія управління, як й інші галузі наукового знання, реагує на реальні проблеми, що існують в управлінській діяльності. її стан, структурний зміст не залишаються незмінними.

На сучасному етапі окреслилися такі перспективні проблеми психології управління:

1. Зміст і форми управління: авторитарний стиль ставатиме все не придатнішим; зменшення кількості рівнів управління переважно за рахунок ліквідації деяких посад ;розшириться практика делегування повноважень підлеглим, буде ширша ділова свобода, відбудеться перехід від оплати за посаду до оплати за кваліфікацію і результати праці, керівники надаватимуть дедалі більшого значення роботі в командах.

2. Роль керівника в управлінні: актуальною стає постать людини, її психофізіологічний, професійний, моральний потенціал, знання, здібності, стиль і культура ділових відносин, психологія управління повинна буде готувати керівників до вияву власних здібностей і можливостей, а також професійних й інтелектуальних якостей своїх співробітників.

3. Підготовка керівника: актуалізується значення рефлексивно-психологічної професійної освіти керівників, впровадження психолого-акмеологічного консультування як засобу підвищення їхньої психологічної культури; навчання управління перетвориться на безперервний процес, що враховує постійно змінювані запити організації в умовах пристосування до зовнішніх змін.

4. Розв´язання проблем, пов´язаних із соціокультурними та етнопсихологічними особливостями управлінської діяльності: ні техніка, ні організація, ні новітні методи управління неспроможні існувати поза соціокультурним, етнопсихологічним середовищем. Отже, національні традиції, поведінка, національний стиль спілкування, організаційна культура безпосередньо впливають на ефективність управлінської діяльності та розвиток організації.

5. Виявлення й аналіз проблем, пов´язаних із психологічною готовністю керівників до роботи в умовах нововведень, стресових ситуацій, непередбачуваних подій (технологічні катастрофи, несподівані зміни на ринку тощо). За таких умов керівник та керована ним організація мають бути здатними до реструктуризації, подолання психологічних та інших бар´єрів, роботи в екстремальних ситуаціях. Йдеться про емоційно-психологічну стійкість керівника до впливу стресових чинників.

6. Актуалізація комунікативної підготовки керівників нового типу.

7. Вивчення проблем інтернаціоналізації управління, колективного осмислення нових реальностей, що постають у зв´язку з поглибленням міжнародного поділу праці, створенням міжнародних систем інформації. Серед суттєвих чинників, що впливають на розвиток керівників та організацій, є глобалізація як передумова суттєвого підвищення стандартів якості управлінської діяльності, врахування її транснаціональних та міжнародних особливостей, дотримання етичних правил в управлінській культурі тощо.




1. Это связано с растущими темпами развития науки и техники появлением новых технологий быстрой их сменяемос
2. Тема Дата Прим
3. ползунного механизама2лист а 3лист динамическому синтезу кулачкового механизма.html
4. Тема 13. Основные понятия ультразвуковой диагностики.
5. 2013 г подпись руководителя от колледжа Прибыл на практику 25
6. Вступление Экстенсивны
7. Людовик I Благочестивый
8. Гнедич ОдиссеяЖуковский Введение в историю античной литературы Античная литературав переводе с г
9. Застенчивый гормон окситоцин Давайте обсудим почему к рождению детей нужно подходить какимто особым
10. Тема 9 СУРС 3 Экология фотосинтеза
11. Оценка рыночной стоимости 5-% пакета акций ОАО
12. Влияние радиации на человека.html
13. Технологія підготовки поверхні фасаду для лицювання природним каменем
14. Влияние физических нагрузок на психологическое состояние учащихся
15. Професійний етикет
16. Ухтанефть при составлении бизнесплана работы компании и при решении прикладных вопросов связанных с сове
17. Тема 9 Общеупотребительные разговорные штампы и клише
18. контрольная работа ~ обязательна для зачета Зачет- Автомат- два проверочных мероприятия зачтенная
19. Концепции политической власти
20. мире ислама об исламской арабоисламской цивилизации