Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
57
ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ І ОСВІТИ ДОРОСЛИХ
АКАДЕМІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ
СВИСТУН Валентина Іванівна
УДК 378.14.663:631.15/16
ТЕОРІЯ І практика ПІДГОТОВКИ
МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ АГРАРНОЇ ГАЛУЗІ
ДО УПРАВЛІНСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
.00.04 –„Теорія і методика професійної освіти“
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
доктора педагогічних наук
Київ –
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Національному аграрному університеті Кабінету Міністрів України, м. Київ.
|
Науковий консультант |
доктор педагогічних наук, професор МАСЛОВ Валерій Сергійович, Центральний інститут післядипломної педагогічної освіти АПН України, професор кафедри педагогіки вищої школи та практичної психології, м. Київ. |
|
Офіційні опоненти: |
доктор педагогічних наук, професор КОВАЛЕНКО Олена Едуардівна, Українська інженерно-педагогічна академія, ректор, завідувач кафедри педагогіки і методики професійного навчання, м. Харків; |
|
доктор педагогічних наук, професор ОРЛОВ Валерій Федорович, Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України, старший науковий співробітник відділу теорії та історії педагогічної майстерності, м. Київ; |
|
|
доктор психологічних наук, професор КАРАМУШКА Людмила Миколаївна, Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України, завідувач лабораторії організаційної психології, м. Київ. |
Захист відбудеться “22” листопада 2007 р. об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.451.01 в Інституті педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України за адресою: 04060, м. Київ, вул. М. Берлинського, 9,
-й поверх, зал засідань.
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України (04060, м. Київ, вул. М. Берлинського, 9).
Автореферат розісланий “20” жовтня 2007 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради С.В. Лапаєнко
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність і доцільність дослідження. За роки незалежності в Україні визначено пріоритетні напрями розвитку вищої освіти, створено сучасну її нормативно-правову базу, здійснюється практичне реформування з орієнтацією на світові та європейські освітні традиції й стандарти, на гуманістичну філософію освіти тощо. Водночас темпи й глибина цих перетворень не задовольняють потреби суспільства, держави та особистості. В Україні має забезпечуватися її прискорений, випереджувальний інноваційний розвиток, а також умови для всебічного розвитку, самоствердження і самореалізації особистості протягом усього життя на основі реалізації принципу „освіта протягом життя“.
Важливою складовою системи вищої освіти є вища аграрна освіта, яка спрямована на кадрове забезпечення аграрної галузі. Вона має сприяти відтворенню її кадрового потенціалу, забезпечувати високу якість підготовки фахівців, безпосередньо впливати на оптимальне розв’язання багатьох проблем агропромислового комплексу та ін. У зв’язку з широкомасштабними і кардинальними перетвореннями в аграрній галузі багато проблем держави не можна розв’язувати стандартними підходами та технологіями. Тут необхідні фахівці, які володіють творчим професійним та управлінським мисленням, оперують ринковими категоріями, термінами і поняттями, здатні успішно розв’язувати проблеми аграрної галузі, ефективно працювати в складних економічних умовах та ін. Актуальною стає постать керівника аграрного підприємства, від якого залежить ефективне функціонування виробничих колективів та їх успіхи, розв’язання багатьох господарчих, особистісних і соціально-побутових проблем на селі. Для цього необхідний творчий керівник, який інтелектуально, особистісно, професійно та психологічно готовий до самореалізації та самоактуалізації у сфері аграрного виробництва. Важливим підґрунтям його ефективної професійної діяльності є управлінська компетентність, яка формується й розвивається у процесі підготовки в аграрних вищих навчальних закладах.
У зв’язку з цим, розробляючи сучасну стратегію розвитку вищої аграрної освіти, вкрай важливо враховувати її досягнення та помилки за минулі десятиліття, у тому числі й проблеми підготовки майбутніх фахівців аграрної галузі у аграрних ВНЗ до управлінської діяльності. Необхідно, спираючись на кращі досягнення світової та вітчизняної теорії і практики професійної освіти, обґрунтувати концепцію їх підготовки до управлінської діяльності (УД). Для цього слід насамперед чітко визначитись із загальною освітньою парадигмою –системою провідних ідей і вихідних принципів, на основі яких будуватиметься стратегія розвитку та ефективного функціонування аграрної освіти. Сучасна її парадигма та концепція щодо підготовки майбутніх фахівців аграрної галузі до УД мають забезпечувати переосмислення досвіду їх підготовки, враховувати принципово нові підходи до її вдосконалення. Водночас, як показує аналіз УД керівників аграрної галузі, в їх підготовці в аграрних ВНЗ існують суттєві суперечності. Зокрема, між:
вимогами аграрної галузі до рівня управлінської підготовленості фахівців-аграрників і невідповідністю змісту професійної підготовки в аграрних ВНЗ до УД;
фрагментарним навчанням студентів у аграрних ВНЗ окремим аспектам УД керівників-аграрників і необхідністю системної підготовки до неї;
розрізненістю управлінських знань у змісті численних навчальних дисциплін, які викладаються студентам у аграрних ВНЗ, і необхідністю комплексного та системного їх застосування у майбутній практичній діяльності;
рівнями теоретичної і практичної підготовленості випускників аграрних ВНЗ до УД;
структурою і змістом підготовки майбутніх фахівців аграрної галузі до управлінської діяльності, які не мають наукового обґрунтування, а формуються емпіричними методами спроб і помилок, дотриманням усталених традицій та на основі інших особистих міркувань конкретних науково-педагогічних працівників;
неперервним збільшенням обсягу фахової підготовки студентів аграрних ВНЗ і розчиненням у ній навчальних проблем підготовки до УД;
необхідністю забезпечення стабільності процесу підготовки майбутніх фахівців аграрної галузі і зміною її змісту з урахуванням потреб підготовки до УД в інтеграції з навчальними дисциплінами професійного спрямування;
необхідністю індивідуального підходу до формування творчої особистості майбутнього фахівця аграрної галузі і фронтальним й груповим характером процесу їх професійної підготовки взагалі та до УД, зокрема.
Все це зумовлює необхідність проведення фундаментальних і прикладних досліджень з проблеми підготовки студентів аграрних ВНЗ до управлінської діяльності. Проте аналіз літературних джерел і дисертаційних досліджень не дав змоги виявити теоретико-методологічні праці, в яких би комплексно, системно і всебічно розв’язувалася ця міждисциплінарна проблема. Особлива актуальність теоретико-методологічних і практичних проблем вищої аграрної освіти щодо підготовки випускників до УД, необхідність узагальнення, систематизації та осмислення досвіду цієї підготовки, потреба обґрунтування її педагогічних основ та створення сучасної системи з опорою на найкращі світові й вітчизняні освітні традиції, гостра необхідність надання вищій аграрній освіті управлінського спрямування, необхідність відходу від традиційних основ її організації, потреба наукового проектування та моделювання процесу формування управлінської компетентності у майбутніх фахівців аграрної галузі на перспективу зумовлюють вибір теми дослідження –„Теорія і практика підготовки майбутніх фахівців аграрної галузі до управлінської діяльності“.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до теми науково-дослідної роботи „Наукові основи формування управлінської компетентності у студентів вищих аграрних навчальних закладів“ (РК № 0105U007742) Національного аграрного університету.
Тема дисертації затверджена вченою радою Національного аграрного університету (протокол № 4 від 27.11.2003 р.), узгоджена в раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 6 від 27.06.2006 р.).
Об’єкт дослідження –професійна підготовка майбутніх фахівців аграрної галузі в аграрних ВНЗ.
Предмет дослідження –теоретико-методологічні та методичні засади підготовки майбутніх фахівців аграрної галузі до управлінської діяльності в аграрних ВНЗ.
Мета дослідження –обґрунтувати концептуальні основи, цілі, принципи, завдання, зміст і методичні засади підготовки майбутніх фахівців аграрної галузі до управлінської діяльності в аграрних ВНЗ та експериментально перевірити їх ефективність.
Концепція дослідження. На сучасному етапі функціонування економіки країни підготовка студентів аграрних ВНЗ набуває вагомого значення у встановленні перспектив розвитку аграрної галузі, що зумовлює необхідність посилення управлінської складової в змісті їх професійної підготовки.
Методологічні й теоретичні засади професійної педагогіки є науковими підвалинами розв’язання основних проблем вищої аграрної освіти, які грунтуються на гуманістичній філософії освіти та особистісному, діяльнісному і компетентнісному підходах до підготовки майбутніх фахівців аграрної галузі. Відповідно основними її ознаками є особистісна та професійна спрямованість, внутрішня позитивна мотивованість діяльності її суб’єктів, націленість на актуалізацію їх інтелектуального, духовного, професійного та особистісного потенціалів, динамічність і проблемність, системність і комплексність.
Концепція дослідження реалізується в таких положеннях:
підготовка до управлінської діяльності студентів аграрних ВНЗ виступає необхідною умовою формування творчої особистості майбутнього фахівця аграрної галузі;
підготовка майбутніх фахівців аграрної галузі до управлінської діяльності розглядається як складна динамічна педагогічна система, як органічна єдність всіх її складових (цільова, мотиваційна, змістовна, процесуальна, регулююча, оціночно-результативна і суб’єкт-суб’єктна), що потребує її комплексного дослідження в історичному, змістовному, психологічному, педагогічному та особистісному вимірах;
основними системоутворюючими елементами такої підготовки, які забезпечують її ефективність, є цілі, цінності та мотивації, науково-педагогічні працівники, студенти, зміст, методи, технології, організаційні форми, засоби та результати. Центральними суб’єктами цієї підготовки виступають науково-педагогічні працівники та студенти, між якими обов’язково мають існувати суб’єкт-суб’єктні взаємини. Характер цих взаємин є визначальним для забезпечення особистісного спрямування підготовки студентів до управлінської діяльності, обґрунтування змісту формування й розвитку їх творчої особистості як майбутніх керівників аграрної галузі;
підготовка майбутніх фахівців аграрної галузі до управлінської діяльності є цілеспрямованим процесом їх творчої взаємодії з науково-педагогічними працівниками, який характеризується суб’єкт-суб’єктним характером і сприяє актуалізації та реалізації потенційних здібностей, особистісних й інтелектуальних можливостей студентів у навчальній діяльності, спрямовує на опанування ними сучасним досвідом управлінської діяльності, формування у них основних видів управлінської компетентності, вироблення навичок і вмінь самореалізації у майбутній професійній діяльності;
при підготовці майбутніх фахівців аграрної галузі до управлінської діяльності набуває вагомого значення комплексне застосування особистісного, діяльнісного та компетентнісного підходів до формування й розвитку їх творчої особистості;
розроблення теоретичних і методичних основ управлінської складової в змісті професійної підготовки студентів потребує творчого врахування світового і вітчизняного досвіду підготовки фахівців аграрної галузі до управлінської діяльності.
В основу ефективного функціонування такої підготовки покладена гуманістична філософія освіти, основною ідеєю якої є суб’єктність студента в навчальному процесі, створення йому умов для повної самореалізації і самоактуалізації, прояву творчості й індивідуальності в навчальній діяльності. Гуманний підхід до підготовки студентів аграрних ВНЗ до управлінської діяльності потребує цілісного її педагогічного проектування і моделювання.
Загальна гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що ефективність підготовки майбутніх фахівців аграрної галузі до управлінської діяльності в аграрних ВНЗ значно підвищиться за умови її теоретичного, методологічного і методичного обґрунтування.
Із загальною гіпотезою пов’язані такі часткові гіпотези: ефективність підготовки майбутніх фахівців аграрної галузі до управлінської діяльності в аграрних ВНЗ суттєво зростатиме за умови:
а) наявності концептуальної основи підготовки майбутніх фахівців аграрної галузі до управлінської діяльності в аграрних ВНЗ;
б) обґрунтування психолого-педагогічних засад підготовки майбутніх фахівців аграрної галузі до управлінської діяльності в аграрних ВНЗ;
в) з’ясування сутності, структури та змісту управлінської компетентності фахівців аграрної галузі та визначення її показників;
г) обґрунтування методичних засад підготовки майбутніх фахівців аграрної галузі до управлінської діяльності в аграрних ВНЗ.
Відповідно до об’єкта, предмета, мети, концепції та гіпотези дослідження визначено такі основні завдання:
1. Проаналізувати наукову літературу, світовий і вітчизняний досвід з проблеми підготовки фахівців аграрної галузі у ВНЗ до управлінської діяльності.
. З’ясувати сучасний стан підготовленості фахівців аграрної галузі у ВНЗ до управлінської діяльності та виявити в ній основні проблеми.
. Визначити концептуальну основу підготовки майбутніх фахівців аграрної галузі до управлінської діяльності в аграрних ВНЗ.
. Розкрити сутність, зміст і структуру управлінської компетентності сучасного фахівця аграрної галузі та визначити основні види його готовності до управлінської діяльності.
5. Теоретично обґрунтувати психолого-педагогічні засади підготовки майбутніх фахівців аграрної галузі в аграрних ВНЗ до управлінської діяльності.
. Обґрунтувати методичні засади підготовки майбутніх фахівців аграрної галузі в аграрних ВНЗ до управлінської діяльності.
. Експериментально перевірити ефективність методичних засад підготовки майбутніх фахівців аграрної галузі до управлінської діяльності в аграрних ВНЗ.
. Розробити науково-методичні рекомендації науково-педагогічним працівникам і керівникам аграрних ВНЗ щодо вдосконалення підготовки майбутніх фахівців аграрної галузі до управлінської діяльності.
Методологічна основа дослідження. В основу методології дослідження покладено:
комплексний –особистісний, компетентнісний і діяльнісний –підхід до обґрунтування підготовки майбутніх фахівців аграрної галузі до управлінської діяльності в аграрних ВНЗ;
філософські положення теорії систем, теорії управління та уявлення про цілісність управлінської діяльності;
концептуальні положення філософії, педагогіки і психології щодо компетентнісного підходу до підготовки майбутніх фахівців у ВНЗ;
положення гуманістичної філософії освіти;
загальнонаукові принципи історизму, цілепокладання, самоорганізації та зв’язку історії з сьогоденням як наукові основи дослідження процесів становлення і розвитку педагогічних систем, у тому числі й підготовки студентів аграрних ВНЗ до управлінської діяльності;
положення про роль неперервної професійної освіти у формуванні основних видів компетентності особистості фахівця;
положення педагогічної науки щодо особливостей підготовки фахівців для аграрної галузі.
Теоретичну основу дослідження становлять досягнення педагогіки, психології, висновки та положення сучасних міждисциплінарних досліджень (філософських, психологічних і педагогічних): гуманістичної філософії освіти (Андрущенко В.П., Васянович Г.П., Гершунський Б.С., Зязюн І.А., Кремень В.Г., Лутай В.С. та ін.); теорії систем, системного аналізу та системно-структурний підхід до аналізу різноманітних педагогічних явищ (Анохін П.К., Афанасьєв В.Г., Блауберг І.В., Глушков В.М., Дмитренко Т.О., Ломов Б.Ф., Уємов А.І., Юдін Е.Г. та ін.); теорії педагогічних систем (Безпалько В.П., Гончаренко С.У., Кузьміна Н.В., Лігоцький А.О., Савченко О.Я., Сисоєва С.О., Сластьонін В.О. та ін.); компетентнісного підходу до підготовки майбутніх фахівців у ВНЗ (Аніщенко В.М., Бездухов В.П., Болотов В.А., Волошина М.С., Добутько Т.В., Зимня І.О., Маркова А.К., Серіков В.В. та ін.); про розвиток як основний спосіб життєдіяльності людини у процесі різних форм взаємодії (Абульханова-Славська К.О., Бітінас Б.П., Виготський Л.С., Костюк Г.С., Леонтьєв О.М., Рубінштейн С.Л. та ін.); провідні ідеї теорії неперервної професійної освіти (Батишев С.Я., Ледньов В.С., Ничкало Н.Г., Сисоєва С.О. та ін.); теорії психолого-педагогічної підготовки фахівців (Балл Г.О., Бех І.Д., Максименко С.Д., Рибалка В.В. та ін.); змісту навчання (Купісевіч Ч., Ледньов В.С., Махмутов М.І., Оконь В., Скаткін М.М. та ін.); організації навчального процесу у навчальних закладах (Алексюк А.М., Архангельський С.І., Бабанський Ю.К., Гуревич Р.С., Коваленко О.Е., Лернер І.Я., Маслов В.С., Орлов В.Ф., Романовський О.Г., Ягупов В.В. та ін.); теорії управління (Альберт М., Гаєвський Б.А., Мескон М., Файоль А., Хедуорі Ф. та ін.); менеджменту (Андрушків Б.Н., Будзан Б.П., Друкер П.Ф., Макаренко М.В., Махаліна О.М., Хміль Ф.І.) та зокрема –аграрного менеджменту (Гудзинський Д.О., Завадський Й.С., Михайлова Л.І. та ін.); теорії управління освітніми системами (Атаманчук Г.В., Карамушка Л.М., Коберник О.М., Коломінський Н.Л., Луговий В.І., Маслов В.І., Олійник В.В., Протасова Н.Г. та ін.); теорії та практики моделювання управлінської діяльності фахівців (Пікельна В.С. та ін.); педагогіки і психології аграрної освіти (Барановська Л.В., Гуменюк О.О., Дьомін А.І., Лозовецька В.Т., Лузан П.Г., Манько В.М., Олійник П.М. та ін.).
Методи дослідження. Для розв’язання поставлених завдань використовувався комплекс методів теоретичного, емпіричного та експериментального дослідження.
Теоретичні: аналіз наукових джерел з проблем теорії та методики професійної освіти; історико-педагогічний аналіз педагогічної літератури та досвіду підготовки фахівців-аграрників до УД; методи причинно-наслідкового, порівняльного й історичного аналізу; класифікація, систематизація, конкретизація та узагальнення теоретичних, емпіричних і експериментальних даних; теоретичне проектування та моделювання методик і технологій підготовки студентів-аграрників до УД; абстрагування й ідеалізація, індукція, дедукція, аналіз, узагальнення, систематизація і класифікація результатів теоретичного пошуку, виявлених емпіричних і експериментальних фактів та інших дослідницьких матеріалів.
Емпіричні: вивчення та оцінювання сучасного стану підготовленості фахівців-аграрників до УД; спостереження; бесіди; анкетування; узагальнення педагогічного досвіду; узагальнення незалежних характеристик; метод оцінки й самооцінки; вивчення результатів навчальної діяльності студентів і педагогічної діяльності науково-педагогічних працівників.
Експериментальні: констатувальний і формувальний експерименти.
У дослідженні було використано також методи комп’ютерного статистичного опрацювання одержаних даних, розробка програм і навчальних курсів та їх вдосконалення.
База дослідження. Основною базою дослідно-експериментальної роботи був Національний аграрний університет (НАУ), де протягом 2000-2006 рр. проводилася експериментальна робота. Дослідженням також були охоплені Державний агроекологічний університет, Луганський національний аграрний університет, Подільський державний аграрно-технічний університет, Дніпропетровський державний аграрний університет. Усього різними видами дослідження було охоплено близько 1678 студентів і слухачів, 120 педагогів аграрних ВНЗ.
Дослідження проводилося у три етапи.
Перший етап (2000-2002) –вивчення філософської, психологічної та педагогічної літератури з проблеми дисертаційного дослідження; аналіз досвіду підготовки фахівців до УД в зарубіжних країнах та у ВНЗ України; усвідомлення необхідності цілеспрямованої підготовки студентів аграрних ВНЗ до управлінської діяльності як системного і складного соціально-педагогічного явища (їх результати відображені в наукових публікаціях і навчально-методичних посібниках); аналіз та діагностування існуючої практики їх підготовки до УД; формулювання теоретичних положень дисертаційного дослідження та визначення наукового апарату; проведення окремих етапів констатувального дослідження.
Другий етап (2003-2005) –уточнення мети і завдань, конкретизація гіпотези й концепції дисертаційного дослідження, обґрунтування його загальної методики; визначення концептуальної основи підготовки студентів-аграрників до УД; аналіз, систематизація, вдосконалення і наповнення сучасним змістом основних категорій, понять і термінів професійної педагогіки, які стосуються їх підготовки до УД; розкриття сутності, структури та змісту управлінської компетентності сучасного керівника аграрної галузі та визначення основних видів його готовності до УД; теоретичне обґрунтування психолого-педагогічних засад підготовки студентів в аграрних ВНЗ до УД та визначення її методичних засад; удосконалення робочих навчальних програм і тематичних планів вивчення навчальних дисциплін „Психологія управління“, „Психологія трудових відносин в колективі“, „Психологія“ та інших посібників; проведення констатувального та формувального експериментів.
Третій етап (2006-2007) –систематизація й узагальнення результатів, одержаних у процесі теоретичного аналізу та дослідно-експериментальної роботи; комп’ютерне статистичне опрацювання отриманих експериментальних даних; видання навчального посібника „Методика навчання студентів спілкування в управлінській діяльності“
(з грифом Міністерства освіти і науки України) та монографії „Підготовка майбутніх фахівців аграрної галузі до управлінської діяльності“; формулювання загальних висновків дослідження; розроблення науково-методичних рекомендацій щодо використання отриманих результатів дисертаційного дослідження в аграрних ВНЗ.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що:
уперше з’ясовано особливості організаційно-педагогічних основ підготовки сільськогосподарських працівників до управлінської діяльності в процесі становлення і розвитку вітчизняної системи вищої аграрної освіти;
виявлено особливості розвитку процесу підготовки майбутніх фахівців аграрної галузі до управлінської діяльності, які зумовлені впливом політичних, економічних й соціальних умов та необхідністю наповнення сучасними знаннями змістовного компонента цієї підготовки;
обґрунтовано концептуальну основу підготовки майбутніх фахівців аграрної галузі до управлінської діяльності в аграрних ВНЗ –комплексний (особистісний, діяльнісний і компетентнісний) підхід;
сформульовано цілі, завдання та принципи підготовки майбутніх фахівців аграрної галузі до управлінської діяльності та конкретизовано її зміст;
теоретично обґрунтовано зміст і структуру управлінської компетентності майбутніх фахівців-аграрників, компоненти та показники оцінювання їх готовності до здійснення управлінської діяльності;
подальшого розвитку набули методичні засади підготовки до управлінської діяльності майбутніх фахівців аграрної галузі в аграрних ВНЗ (організаційне забезпечення впровадження управлінської складової в зміст навчальних дисциплін, які формують їх управлінську компетентність; комплексне застосування традиційних методів, методик і технологій, організаційних форм навчання та творче їх адаптування до конкретних умов підготовки студентів до майбутньої управлінської діяльності; сприяння цілеспрямованому впровадженню особистісно-розвивальних, діяльнісних та інтерактивних методів, методик і технологій навчання для підготовки студентів до управлінської діяльності; системне опрацювання проблемних завдань, методів імітування і моделювання майбутньої управлінської діяльності фахівців аграрної галузі та їх комплексне застосування у навчальному процесі тощо);
уточнено сутність і зміст понять „готовність фахівця аграрної галузі до управлінської діяльності“, „структура управлінської компетентності та готовності фахівця аграрної галузі до управлінської діяльності“; світові та вітчизняні тенденції підготовки фахівців до управлінської діяльності у ВНЗ; необхідність творчого врахування індивідуально-психологічних особливостей студентів і професійної компетентності науково-педагогічних працівників у цій підготовці.
Теоретичне значення дослідження полягає в узагальненні вітчизняного та зарубіжного досвіду підготовки фахівців аграрної галузі до управлінської діяльності та визначенні основних напрямів його використання; виявлено особливості управлінської діяльності сучасних керівників аграрної галузі; обґрунтовано концептуальну основу (комплексний підхід) підготовки майбутніх фахівців аграрної галузі до управлінської діяльності в аграрних ВНЗ в умовах ринкового господарювання на основі гуманістичної філософії освіти; здійснено теоретичне обґрунтування цілей, завдань і змісту цієї підготовки та визначено сутність основних педагогічних понять, категорій і термінів, які поглиблюють сучасне їх розуміння; визначено особистісні аспекти ефективного функціонування системи підготовки майбутніх фахівців аграрної галузі до управлінської діяльності в аграрних ВНЗ; обґрунтовано види, критерії та показники готовності майбутніх фахівців аграрної галузі до управлінської діяльності; обґрунтовано методичні засади цієї підготовки; дано авторське визначення змісту базових понять, категорій і термінів щодо управлінської діяльності фахівців аграрної галузі, які безпосередньо розкривають сутність і зміст підготовки до неї студентів аграрних ВНЗ („управлінська компетентність“, „управлінська діяльність“, „особливості управлінської діяльності“, „готовність до управлінської діяльності“).
Практичне значення одержаних результатів полягає у розробленні навчальних і навчально-методичних посібників, методичних рекомендацій, спрямованих на цілеспрямовану підготовку студентів аграрних ВНЗ до майбутньої управлінської діяльності. Зокрема, видано навчальний посібник „Методика навчання студентів спілкування в управлінській діяльності“ (з грифом МОН України), навчально-методичні посібники „Ділові ігри в підготовці фахівців до управлінської діяльності“, „Основи маркетингу: короткий конспект, тестові та практичні завдання“, методичні посібники „Психологія управління“, „Психологія: конспект лекцій для студентів“, методичні рекомендації до вивчення дисципліни „Психологія управління“, методичні вказівки для студентів плодоовочевого факультету до навчального курсу „Психологія управління“, навчально-практичний комплекс до теми „Психологічні особливості прийняття управлінських рішень“.
Положення, результати й висновки дослідження можуть використовуватися у дослідженнях з теорії та методики підготовки студентів до управлінської діяльності, порівняльної педагогіки і психології; можуть бути науково-методичними рекомендаціями для організаторів системи аграрної освіти в Україні, наукових і науково-педагогічних працівників в аспекті вдосконалення підготовки студентів аграрних ВНЗ до управлінської діяльності. Крім того, їх можуть використовувати: методисти –для опрацювання і вдосконалення методичних посібників і рекомендацій з проблем підготовки фахівців-аграрників; навчальні частини – для організації та проведення навчального процесу у ВНЗ; науково-педагогічні працівники –для проведення різноманітних навчальних заходів із студентами.
Впровадження результатів дослідження. Комплекс навчальних, навчально-методичних і методичних матеріалів, які були розроблені у процесі роботи над дисертаційним дослідженням, впроваджений у навчальний процес аграрних ВНЗ (довідка № 18-3-15/1603 від 9 січня 2007 р. Міністерства аграрної політики України; довідка № 16-11-625 від 26 травня 2006 р. Дніпропетровського державного аграрного університету; довідка № 61-14-263 від 23 травня 2006 р. Подільського аграрно-технічного університету; довідка № 01-12/659 від 31 травня 2007 р. Білоцерківського державного аграрного університету; довідка № 3028 від 19 жовтня 2007 р. Національного аграрного університету).
Вірогідність одержаних результатів дослідження забезпечена теоретико-методологічною обґрунтованістю його вихідних положень, послідовним історичним, системним, особистісним, діяльнісним і компетентнісним підходами до обґрунтування педагогічних засад підготовки майбутніх фахівців аграрної галузі до УД; реалізацією концептуальних розробок, навчальних, навчально-методичних і методичних матеріалів у процесі їх підготовки у ВНЗ та позитивними результатами їх впровадження; використанням комплексу методів дослідження, адекватних його об’єкту, предмету, меті і завданням; поєднанням кількісного й якісного аналізу одержаних емпіричних та експериментальних даних.
На захист виносяться:
методологічні основи підготовки майбутніх фахівців аграрної галузі до управлінської діяльності в аграрних ВНЗ (комплексний –особистісний, діяльнісний і компетентнісний –підхід);
теоретичні основи підготовки майбутніх фахівців аграрної галузі до управлінської діяльності в аграрних ВНЗ (поняттєво-категоріальна система професійної педагогіки, яка розкриває цілі, завдання, принципи, сутність і зміст підготовки до управлінської діяльності);
методичні засади підготовки майбутніх фахівців аграрної галузі до управлінської діяльності в аграрних ВНЗ (організаційне забезпечення впровадження управлінської складової в зміст навчальних дисциплін, які формують управлінську компетентність; комплексне застосування традиційних методів, методик і технологій, організаційних форм навчання та творче їх адаптування до конкретних умов підготовки студентів до майбутньої управлінської діяльності; сприяння цілеспрямованому впровадженню особистісно-розвивальних, діяльнісних та інтерактивних методів, методик і технологій навчання для підготовки студентів до управлінської діяльності; цілеспрямоване опрацювання проблемних завдань, методів імітування та моделювання майбутньої управлінської діяльності фахівців аграрної галузі та їх комплексне застосування у навчальному процесі тощо).
Апробація результатів дослідження. Хід і основні результати дослідження доповідались і були схвалені на таких міжнародних, українських і міжвузівських наукових, науково-практичних і науково-методичних конференціях: „Студентський рух у сучасній Україні: реалії, тенденції та перспективи розвитку“ (Київ, 2002); „Проблеми інженерно-педагогічної освіти. Теорія і практика“ (Алупка, 2005); „Економіка агробізнесу: суть та процес викладання у ВНЗ“ (Київ, 2005); „Військова освіта та наука: сьогодення та майбутнє“ (Київ, 2005); „Сучасні тенденції та перспективи розвитку освіти і науки у ВНЗ України“ (Хмельницький, 2006); „Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми“ (Вінниця, 2004, 2006); „Актуальні проблеми входження ВНЗ України до єдиного Європейського простору“ (Київ, 2005); „Модернізація освіти: пошуки, проблеми, перспективи“ (Київ-Переяслав-Хмельницький, 2006); „Досвід та проблеми країн Європи (Великобританії, Німеччини, Франції, Іспанії, України) з реалізації ідей Болонської конвенції“ (Біла Церква, 2006); „Проблеми економічної освіти і науковий прогрес“ (Кривий Ріг, 2005); „Українська мова вчора, сьогодні, завтра в Україні і світі“ (Київ, 2005).
Результати дослідження були апробовані в процесі читання лекцій, проведення семінарських і практичних занять, керівництва кваліфікаційними роботами студентів аграрних ВНЗ. І нині їх продовжують упроваджувати у навчально-виховний процес ВНЗ.
Кандидатська дисертація на тему „Психолого-педагогічні умови удосконалення економічної підготовки студентів вищих аграрних закладів освіти“ захищена в 1999 р. Її матеріали у тексті докторської дисертації не використано.
Публікації. Основні результати дослідження відображені у 50 публікаціях автора загальним обсягом понад 59 авторських аркушів, із них: 1 монографія; 1 навчальний посібник (рекомендований Міністерством освіти і науки України); 7 навчально-методичних і методичних посібників; 28 статей у фахових журналах і збірниках наукових праць, затверджених ВАК України; 5 статей у журналах і збірниках наукових праць; 8 тез у збірниках матеріалів конференцій.
Особистий внесок здобувача. Одержані автором наукові результати є самостійним внеском у розв’язання проблеми підготовки майбутніх аграрників до УД. Ідеї та думки, які належать співавторам публікацій, у дисертації не використовувалися.
У навчальному посібнику „Методика навчання студентів спілкування в управлінській діяльності“, написаному у співавторстві з Н.М. Кострицею і В.В. Ягуповим, особистим внеском є теоретичний виклад психологічних засад управлінського спілкування, методики проведення ділових ігор до 2, 4, 9, 10, 13, 14, 15, 16 тем і напрацювання управлінських ситуацій і тестових завдань.
У навчально-методичному посібнику „Ділові ігри в підготовці фахівців до управлінської діяльності“, написаному у співавторстві з Н.М. Кострицею і В.В. Ягуповим, особистим внеском є запропонована методика проведення ділових ігор до тем „Управлінське спілкування“, „Невербальні засоби управлінського спілкування“, „Способи управлінського впливу“, „Ділова нарада“, „Ділові переговори“, „Культура телефонного спілкування“, „Кадрова співбесіда“, „Управління конфліктними ситуаціями в діяльності керівника“.
У методичних вказівках „Психологія управління“ для студентів плодовоовочевого факультету, написаних у співавторстві з О.В. Полозенко, особистим внеском є обґрунтування змісту навчальної дисципліни, методики проведення конкурсу на знання практичних основ психології управління та тестові завдання до тем „Особистість керівника, її структура“, „Психологія ділового спілкування“.
У методичному посібнику для студентів із навчальної дисципліни „Психологія управління“, написаному у співавторстві з В.М. Титовим, В.І. Стахневич, С.Л. Білецькою, Л.М. Жуковською, О.В. Полозенко та С.В. Яшник, особистим внеском є розробка методичних рекомендацій для проведення теми “Психологічні особливості прийняття управлінських рішень”.
У методичних рекомендаціях до вивчення навчальної дисципліни „Психологія управління“, написаних у співавторстві з В.М. Титовим, В.І. Стахневич, С.Л. Білецькою, Л.М. Жуковською, О.В. Полозенко та С.В. Яшник, особистим внеском є розробка методичних рекомендацій для проведення тем „Психологічні особливості процесу прийняття керівником управлінських рішень“, „Психологія ділового спілкування керівника“.
У навчально-методичному посібнику „Основи маркетингу: короткий конспект, тестові та практичні завдання“, написаному у співавторстві з О.І. Гойчук, С.П. Шакаловою, особистим внеском є теоретичний виклад тем 2, 3, 4, 5, 6, 7
(за винятком питань: добір цільових ринків; модель споживацької поведінки; сегментація ринку, її цілі, ознаки, критерії та варіанти охоплення ринку; маркетингова політика цін), тестові й практичні завдання.
У статті, яка написана у співавторстві з В.В. Ягуповим, особистим внеском є обґрунтування суб’єктних якостей педагога.
У статті, яка написана у співавторстві з С.М. Квашою, особистим внеском є обґрунтування необхідності вивчення управлінських здібностей та індивідуально-психічних особливостей майбутнього фахівця аграрної галузі.
Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, 6 розділів, коротких висновків до розділів, загального висновку, списку використаних джерел
(507 назв, з них 23 –іноземними мовами) і 17 додатків на 45 с. Загальний обсяг дисертаційної роботи складає 495 с., із яких 404 с. – основний текст (17 авт. аркушів),
таблиць на 16 с., 3 рисунки на 1 с.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ
У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність теми дослідження, проаналізовано загальний стан розробленості проблеми у теорії та практиці, визначено об’єкт, предмет, мету, концепцію, завдання, гіпотезу, методологію і методи дослідження, розкрито його наукову новизну, теоретичне й практичне значення, викладено форми апробації та впровадження результатів дослідження.
У першому розділі –„Управлінська діяльність фахівця аграрної галузі як предмет науково-педагогічного аналізу“ –представлено наукові засади управлінської діяльності сучасного керівника, проаналізована УД керівників-аграрників та визначені її особливості.
Основою підготовки майбутнього фахівця аграрної галузі до управлінської діяльності мають бути класичні наукові засади діяльності (теорії, ідеї, парадигми, концептуальні підходи) та управління складними динамічними системами, мета, завдання, принципи і функції яких видозмінюються залежно від політичних і соціально-економічних процесів, що відбуваються в суспільстві взагалі та аграрному секторі виробництва зокрема. З’ясовано, що УД серед розмаїття видів професійної діяльності посідає особливе місце, оскільки присутня як компонент у будь-якій діяльності і містить всі структурні й функціональні елементи, характерні для неї. При цьому специфіка і складність полягають у тому, що вона належить до класу суб’єкт-суб’єктної діяльності, бо відбувається в активній міжсуб’єктній взаємодії. УД завжди здійснюється у системі взаємин керівника з суб’єктами управління, а це означає, що вона містить усі характерні риси та ознаки спільної діяльності.
У дослідженні показано, що діяльність керівника в аграрному секторі виробництва –це складний, динамічний і специфічний процес, який визначається цілями й вимогами суспільства, призначенням і особливостями функціонування сільськогосподарського виробництва в Україні. УД керівника-аграрника –невід’ємний і найбільш важливий компонент ефективного функціонування аграрного підприємства, особливістю якої є те, що предметом її впливу є специфічні об’єкти –суб’єкти, особистості та фахівці, які не є ідентичними за складністю своєї організації й не тотожними за основними особливостями, між якими складаються певні соціально-психологічні стосунки.
У зв’язку з чим її відносять до класу суб’єкт-суб’єктної діяльності, до метадіяльності.
Основними підходами щодо розкриття змісту УД в аграрній галузі є її емпіричний, діяльнісно-психологічний, рольовий, дименсіональний, нормативний, функціональний мікроаналіз управлінської діяльності. УД, як специфічний вид професійної діяльності фахівця-аграрника, за своїм змістом представляє собою реалізацію інваріантної системи управлінських функцій керівника й виокремлення її змісту має грунтуватися на системі основних управлінських функцій. У них об’єднуються цілі, принципи, методи і зміст УД.
У сільському господарстві управлінські функції на різних рівнях виконують не тільки фахівці, що мають кваліфікацію менеджера, а й ті, які закінчили факультети агрономічний, зооінженерний, механізації сільського господарства, ветеринарної медицини тощо. Тому надзвичайно важливою умовою успішного здійснення УД керівниками аграрної галузі є якісна їх підготовка до виконання управлінських функцій в аграрному ВНЗ.
Доведено, що галузеві особливості, політичні та соціально-економічні умови, соціально-демографічні процеси на селі, різні соціально-психологічні причини зумовлюють особливості УД керівників у сільському господарстві.
З метою визначення основних проблем, тенденцій, труднощів і перспектив розвитку УД в аграрній галузі було проведено анкетування керівників-аграрників. Вибірка –слухачів Навчально-наукового інституту післядипломної освіти НАУ. За соціальним походженням 74% вибірки становлять працівники АПК.
У результаті аналізу відповідей на запитання „При виконанні яких управлінських дій і операцій у Вас виникає найбільше труднощів?“ 40,6% респондентів вказали на матеріально-технічне забезпечення. Інші управлінські дії розташувалися таким чином: прогнозування (24,6%); планування (14,5%); прийняття рішення, мотивування, дисциплінарна (11,6%); організація виконання, психотерапевтична, оперативне управління (10,1%); контролювання, арбітражні і маркетингові управлінські дії (7,2%); інноваційна, експертно-консультативна, стабілізаційна (5,8%); комунікаційні, представницькі та інтеграційні (4,3%); виховна (2,9%).
Анкетування також дозволило з’ясувати основні труднощі, які виникають у керівників-аграрників при виконанні управлінських функцій. У зв’язку з цим для орієнтації в конкретних проблемах практики управління було запропоновано таке запитання: „Які управлінські проблеми в цей час Вас хвилюють найбільше?“, що дозволило нам виявити таке: на 1 місці –розумне поєднання моральних і матеріальних стимулів (45% керівників); на 2 місці –встановлення організаційних відносин (25%); на 3 місці –утримання власного авторитету серед підлеглих (18,3%); на 4 місці –мотивування підлеглих до досягнення цілей (16,7%); на 5 місці –власна культура ділового спілкування (10%); на 6 місці –невміння правильно використовувати свій час і міжособистісні конфлікти; на 7 місці –невміння створити працездатний колектив і формувати гармонійну атмосферу в ньому, а також реалізувати власну ділову кар’єру. Проблема, яку керівники поставили на перше місце, переважно залежить не від особистості управлінця, а від комплексу фінансово-економічних чинників функціонування аграрного підприємства, що підтверджується відповідями на запитання про причини труднощів у їх УД. Всі інші наведені опитуваними управлінські проблеми чітко вказують на пріоритетні напрями вдосконалення підготовки студентів-аграрників до УД.
Основними труднощами в УД респонденти відзначили такі: складнощі у реалізації прийнятого рішення (1 місце); невміння оптимально розподіляти власний робочий час
(2 місце); складності у відносинах з вищим керівництвом (3 місце); складності у відносинах із заступниками (4 місце); неспроможність встановлювати оптимальні стосунки з підлеглими та невміння пояснити їм завдання, переконувати, навіювати
(5 місце).
Причинами основних труднощів в УД респондентами названі такі: соціально-політичні зміни в суспільстві; недостатній управлінський досвід; власні особистісні якості; конфлікти, напруженість стосунків; недостатній рівень управлінських знань, навичок і вмінь; недостатність необхідних управлінських здібностей, мотивації здійснення УД; бажання працювати на більш престижній посаді; особисті, сімейні обставини.
Цілі, зміст і особливості УД керівників-аграрників визначають основні напрями ефективної підготовки майбутніх фахівців аграрної галузі, а саме:
обґрунтування концептуальних, теоретичних і методичних основ цілеспрямованої підготовки студентів до здійснення УД в аграрному ВНЗ;
розроблення наскрізної програми підготовки студентів до здійснення УД у процесі їх професійної підготовки в аграрному ВНЗ;
поєднання, синтез біотехнічних і гуманітарних компонентів їх професійної підготовки через психологізацію, індивідуалізацію, персоналізацію викладання дисциплін біотехнічного циклу; профілізацію та спеціалізацію викладання предметів психолого-педагогічного циклів та їх адаптування до умов майбутньої УД випускників аграрного ВНЗ;
виявлення, оцінювання, формування і розвиток особистісної, професійної та психологічної видів готовності майбутніх фахівців-аграрників до здійснення УД;
закладення у студентів аграрних ВНЗ, як майбутніх керівників, первинної культури УД, в основу якої покласти управлінські знання, навички та вміння, професійний досвід, творчий стиль розв’язання управлінських проблем;
адаптування традиційних методів і організаційних форм навчання до особливостей підготовки до УД та їх постійне вдосконалення;
розроблення і вдосконалення спеціальних методів, методик, технологій та організаційних форм навчання, орієнтованих на запити практики управління аграрною галуззю та на формування управлінської компетентності у студентів;
упровадження інноваційних методик і технологій навчання з метою формування у випускників аграрних ВНЗ управлінського мислення та творчого стилю УД;
цілеспрямоване формування творчої особистості фахівця-аграрника як майбутнього керівника тощо.
У другому розділі –„Історично-педагогічні аспекти становлення і розвитку підготовки управлінських кадрів для аграрної галузі“ –здійснено психолого-педагогічний аналіз підготовки фахівців до УД, проаналізовано досвід підготовки до неї, представлено становлення й історичний розвиток підготовки фахівців-аграрників до УД, охарактеризовано сучасний стан їх підготовленості до УД.
Науковим проблемам підготовки студентів і керівників різних галузей виробництва до реалізації управлінських функцій у ВНЗ І-ІV рівнів акредитації,
у тому числі й у системі післядипломної освіти, формування управлінських навичок і вмінь в учнів загальноосвітніх навчальних закладів присвячено достатньо досліджень науковців. Проте педагогічні проблеми підготовки управлінських кадрів в аграрних ВНЗ ще недостатньо досліджені й потребують подальшого й поглибленого системного дослідження, обґрунтування її теоретичних, концептуальних і методичних основ.
У процесі наукового пошуку було з’ясовано, що обґрунтування сучасних підходів до створення суб’єктно-діяльнісної системи підготовки студентів-аграрників до УД має враховувати педагогічні здобутки і позитивний зарубіжний досвід підготовки менеджерів, досвід інших вітчизняних ВНЗ, а також аграрних ВНЗ через призму історії розвитку та становлення аграрного менеджменту.
Історичний підхід до дослідження проблеми підготовки до УД фахівців-аграрників дає змогу усвідомити багатоманітність умов, зв’язків і детермінант, в яких відбувалося її становлення, формування й розвиток, урахування яких сприяє системному підходу до цієї проблеми та допомагає уникнути помилок, які вже мали місце в системі аграрної освіти.
Результати констатувального експерименту показали, що проблема підготовки студентів до УД має як теоретичний, так і прикладний аспекти. У зв’язку з цим існує нагальна потреба цілеспрямованої системної їх підготовки до цієї діяльності, формування у них системи теоретичних знань, міцних практичних навичок і вмінь, первинної управлінської культури у процесі їх професійної підготовки в аграрних ВНЗ.
Доведено, що для цього необхідно посилити теоретичну і практичну складові підготовки студентів у аграрних ВНЗ до майбутньої УД шляхом:
забезпечення гнучкості підготовки студентів до УД за рахунок введення в програми навчальних дисциплін дидактичних одиниць, які сприятимуть оперативному оновленню змісту їх професійної підготовки у відповідності до вимог сучасного розвитку цілей, культури, стратегії та технологій управління сільськогосподарським виробництвом;
забезпечення варіативності змісту їх підготовки до УД через введення нових управлінських дисциплін, спецкурсів, оперативного вдосконалення змісту та методики викладання інших навчальних дисциплін, які формують управлінську компетентність майбутніх фахівців аграрної галузі;
посилення управлінської складової в загальнонауковій і загальнопрофесійній підготовці студентів, що забезпечуватиме цілісність сприйняття їх майбутньої УД;
гуманізації і гуманітаризації змісту вищої аграрної освіти, що забезпечуватиме формування у майбутніх фахівців аграрної галузі цілісного загальнонаукового і професійного світогляду, діалектичного світорозуміння й справжньої духовності особистості, розвиток інтересу до творчого розв’язання професійних, управлінських, соціальних та інших проблем сільськогосподарського виробництва;
посилення гуманітарної складової та зміцнення гуманітарного виміру в підготовці студентів до УД;
інтелектуалізації змісту та процесів підготовки майбутнього фахівця аграрної галузі до УД;
використання сучасних освітніх технологій;
розвитку і підвищення ефективності проведення виробничих практик як обов’язкового елемента практичної підготовки студентів до УД;
переходу у підготовці студентів до УД на реалізацію моделі випереджувальної освіти тощо.
Результати анкетного опитування керівників аграрного сектору економіки підтвердило негативні тенденції у підготовці майбутніх фахівців-аграрників до УД. На основі врахування особливостей щодо підготовки резерву на висунення і підвищення кваліфікації керівників було визначено такі її специфічні завдання і вимоги до організації навчального процесу у ВНЗ післядипломної освіти та підвищення кваліфікації фахівців:
переконання керівників у необхідності вчитися протягом усієї професійної кар’єри для ефективної реалізації свого інтелектуального, професійного та особистісного видів потенціалу;
пробудження інтересу та формування потреб у слухачів до навчального матеріалу, їх переконання у практичній цінності цього матеріалу, тим самим мотивуючи їх навчальну діяльність на курсах підвищення кваліфікації;
виявлення помилкового уявлення щодо некорисності навчального матеріалу, який викладається, та формування до нього позитивного ставлення, з’ясування неправильного тлумачення вивченого матеріалу та запобігання необґрунтованому його застосуванню на практиці проведенням лекцій-консультацій, індивідуальних і групових консультацій, круглих столів тощо;
створення умов для вивчення, опанування і творчого освоєння передового досвіду УД, а також сприяння активному обміну знаннями і практичним управлінським досвідом між слухачами;
закріплення одержаних знань і вдосконалення навичок і вмінь, культури практичного їх застосування;
перевірка досягнення основних цілей підвищення кваліфікації слухачів написанням ними підсумкових робіт-проектів, які стосуються системного розв’язання конкретних управлінських проблем в аграрному виробництві.
Для обґрунтування методологічних, теоретичних і методичних основ підготовки студентів до майбутньої УД необхідно було з’ясувати її реальний стан, визначити основні проблеми та перспективи розвитку. З цією метою було проведено діагностування стану підготовленості студентів до УД у аграрних ВНЗ. Дослідженнями були охоплені студенти 5 аграрних ВНЗ, слухачі факультету підвищення кваліфікації керівних кадрів АПК Навчально-наукового інституту післядипломної освіти НАУ. Загальна кількість опитуваних –респондентів, із них: 214 студентів, які навчаються за спеціальністю „Агрономія“; 301 –„Механізація сільського господарства“; 135 –„Технологія виробництва та переробки продукції тваринництва“; 31 студент –„Економіка сільського господарства“; 60 керівників аграрної галузі різного ієрархічного рівня.
Кількісний і якісний аналіз опитуваних студентів аграрних ВНЗ та слухачів Навчально-наукового інституту післядипломної освіти НАУ, обсяг охоплення студентів досліджуваних факультетів, а також керівників-аграрників, територіальне розташування аграрних ВНЗ дають підставу стверджувати, що вибіркова сукупність репрезентативна для генеральної сукупності та має достатню валідність і надійність.
Відповідно до мети, гіпотези та завдань проведеного дослідження опитуванням передбачалося виявити насамперед рівень теоретичної підготовленості студентів до УД. Запропонований тест включав 30 тестових завдань, із них 15 –складено для перевірки знань з управління і 15 –з психології управління.
Як показало тестове опитування студентів і слухачів, жодений із них не відповів на всі 30 тестових завдань з основ управління. Лише один опитуваний правильно відповів на 13 завдань із 15-ти можливих, і один опитуваний правильно відповів на
тестових завдань з основ психології управління. Максимальну кількість правильних відповідей (21) дав лише один студент економічного факультету. За результатами тестування, низький рівень теоретичної підготовленості мають 7,4% студентів; із них: найменшу частку становлять майбутні зооінженери –,5%, потім майбутні інженери-механіки і агрономи –відповідно –і 10,3%. Серед таких, що навчаються за спеціальністю “Економіка сільського господарства”, студентів з низьким рівнем теоретичної підготовленості до УД немає. У діапазоні від 7 до 12 правильних відповідей потрапили 60,3% студентів. Рівень теоретичної підготовленості “нижче середнього” мають 65,1% інженерів-механіків, 65% –керівників галузі, 62,9% –зооінженерів, 55,6% –агрономів і 25,8% –економістів.
Середній рівень теоретичної підготовленості мають 31,9% студентів. Найвища частка тут припадає на студентів економічного факультету –%, найменша –механіко-технологічного –,9%. Межу рівня “вище середнього” подолали студенти лише трьох факультетів: економічного –,2%; технології виробництва та переробки продукції тваринництва –,7%; агрономічного –,5%. На жаль, жодний студент не продемонстрував високого рівня теоретичної підготовленості до УД.
З метою визначення у студентів рівня різних управлінських навичок і вмінь було проведено їх тестування за різними методиками. В УД сучасного керівника більша частина робочого часу припадає на ділове спілкування –проведення нарад, засідань, бесід, дискусій, переговорів, і, відповідно, культура висловлювати свої думки є одним з основних шляхів досягнення ним високого рівня ефективності в управлінні. Результати визначення рівня вмінь висловлювати свої думки показують, що 45% студентів мають високий рівень, 39% –середній і 16% –низький.
Однією з основних форм ділового спілкування є нарада, метою якої є колективний пошук найбільш доцільних шляхів розв’язання виробничо-управлінських проблем. Зважаючи на важливість наради в УД керівників аграрних підприємств, студенти –майбутні керівники –мають знати особливості, правила підготовки й проведення ділової наради та опанувати первиною культурою її організації і проведення. Рівень здатності ефективно організувати нараду у студентів виявився таким: високий –0 студентів; середній –3%; низький – 50%; незадовільний –%.
Однією з специфічних функцій керівника є критичне оцінювання діяльності, вчинків, поведінки підлеглих. У зв’язку з цим було логічним визначення рівня вміння конструктивної критики у студентів: високий –%; середній –%; низький –%.
Телефонні розмови в структурі робочого часу керівника, за різними джерелами, займають від 4% до 25%. Результати тестування вміння правильно вести ділові розмови по телефону розподілилися таким чином: високий рівень –; середній рівень –% студентів; низький рівень –%.
Ділове спілкування неможливе без вміння слухати співрозмовника, без якого значно зменшується ефективність УД. Авторитет керівника залежить від його комунікативної культури, уважності до підлеглих, уміння їх вислуховувати та розуміти. За результатами тестування студенти розподілилися таким чином: „ідеальний“ слухач –; „хороший“ –% студентів; „посередній“ –%; „поганий“ слухач –%.
Уміння раціонально організовувати робочий день і спланувати робочий час підвищує результативність УД керівника, оскільки від рівня організації його праці залежать результати праці підлеглого колективу. За результатами тестування, 100% студентів-респондентів мають низький рівень організованості, що означає невміння оптимально розподіляти час, побудувати реалістичну програму реалізації цілей, раціонально використовувати зусилля й ресурси для досягнення результату.
Під час відбору та прийому на роботу персоналу значна увага приділяється нормам і правилам етики ділових стосунків, оскільки виконання співробітниками будь-якої організації цих норм визначає в подальшому ефективність побудови професійних відносин з іншими організаціями. Результати тестування виявилися досить невтішними: студентів з високим рівнем ділової етики немає зовсім; середній етичний рівень показали 63%; низький –%.
Тестування студентів щодо набутих управлінських навичок і вмінь дало такі результати: високий рівень проявили лише у вмінні висловлювати думку
та конструктивно критикувати; незадовільний –вміння організувати нараду;
% студентів мають низький рівень сформованості навичок і вмінь раціонально використовувати власний час, зусилля й ресурси для досягнення цілей. Викликає занепокоєння той факт, що 100% студентів показали відсутність етичності у ділових стосунках.
У третьому розділі – „Методологічні основи підготовки майбутніх фахівців аграрної галузі до управлінської діяльності“ –представлено концептуальні основи підготовки майбутніх фахівців аграрної галузі до УД та обґрунтовано її цілі, завдання, принципи і зміст.
Провідними ідеями, які становлять підґрунтя концептуальних основ підготовки майбутніх фахівців аграрної галузі як керівників, у проведеному дослідженні є: розвиток, який розглядається нами як основний спосіб існування особистості протягом усього її життєвого, особистісного та професійного шляху; взаємодія різних об’єктивних і суб’єктивних чинників, що є основою професійного розвитку фахівця та особистості керівника; складноорганізованим системам, до яких належить також і система вищої аграрної освіти і в якій відбувається формування творчої особистості сучасного керівника, неможливо нав’язувати шляхи розвитку, які не визначаються їх внутрішніми потребами та майбутніми перспективами; науково обґрунтований вибір і творче сполучення різних методологічних підходів до його підготовки –особистісного, діяльнісного, системного, акмеологічного, синергетичного тощо; провідна концептуальна основа функціонування аграрних ВНЗ; узгоджена взаємодія всіх суб’єктів аграрних ВНЗ, висока загальнонаукова, психолого-педагогічна і управлінська підготовленість і культура педагогів, їх творче ставлення до власної педагогічної діяльності та до студентів як суб’єктів процесу навчання; оптимальний вибір сучасних дидактичних систем, що є теоретичною та методичною основою педагогічної діяльності науково-педагогічних працівників і навчальної діяльності студентів; забезпечення діалектичної єдності внутрішньої психічної і зовнішньої практичної діяльності педагогів і студентів; опора на загальний інтелект та на особистісний потенціал студента у процесі професійної підготовки в аграрних ВНЗ; цілеспрямована спільна діяльність педагогів і студентів, у процесі їх творчої суб’єкт-суб’єктної взаємодії, системної реалізації особистісного та інтелектуального потенціалів; забезпечення та реалізація особистісної активності кожного студента у навчальній діяльності.
Урахування цих провідних ідей забезпечуватиме формування творчої особистості фахівця аграрної галузі XXI ст., який має бути професіоналом найвищого рівня підготовленості до діяльності в аграрній галузі, досвідченим керівником та управлінцем; уміє проектувати, прогнозувати, моделювати, планувати та цілеспрямовано організовувати свою професійну діяльність і діяльність підлеглих, оцінювати ймовірні варіанти в її розвитку, здатний реалізовувати свій особистісний, інтелектуальний і професійний потенціали у цій діяльності, спроможний прораховувати складні ситуації, що виникають в умовах ринкового господарювання, та знайти оптимальні шляхи їх подолання.
Обґрунтовано такі основні напрями впровадження ідей сучасних концепцій навчання у процес професійної підготовки майбутніх фахівців аграрної галузі як керівників у системі вищої аграрної освіти: оптимальне визначення головного результату навчальної діяльності студентів аграрних ВНЗ у руслі гуманістичної філософії освіти; суттєва корекції цілей і змісту їх професійної підготовки в аграрних ВНЗ. Зміст цієї підготовки має включати, з одного боку, все те, що потрібно студентові для творчого формування та розвитку власної особистості у навчальній діяльності, з іншого –для формування особистості професіонала як майбутнього фахівця й керівника аграрної галузі; забезпечення єдності викладання науково-педагогічного працівника і навчальної діяльності студента; впровадження у навчальний процес таких педагогічних технологій і методик, організаційних форм навчання, в основі яких має бути розуміння, емпатія, гуманізм, активний діалог, взаєморозуміння і самоуправління, які передбачають суб’єкт-суб’єктні взаємини між науково-педагогічними працівниками та студентами.
На підставі узагальнення теоретичних основ і практики підготовки фахівців-аграрників як керівників виявлено такі аспекти: 1) для формування і розвитку їх основних видів компетентності необхідно чітко визначити концептуальні основи підготовки до УД; 2) використати комплексний методологічний підхід до підготовки до УД, у процесі застосування якого реалізуються провідні ідеї та положення проблемного, особистісно орієнтованого та особистісно розвивального видів навчання, педагогіки співробітництва; 3) системний, діяльнісний та особистісний підходи до підготовки фахівців-аграрників як керівників забезпечують природний прояв їх інтелектуальної активності та суб’єктивного досвіду у навчальній діяльності; 4) обґрунтувати методичні основи формування основних видів компетентності в процесі підготовки майбутніх фахівців аграрної галузі як керівників.
Метою підготовки фахівців-аграрників до УД у сучасних умовах має бути оволодіння ними теоретичними основами, нормами, ефективними методиками, технологіями і засобами цієї діяльності, де основним завданням є формування творчої особистості фахівця –управлінця аграрної галузі –на основі особистісно орієнтованого, системного, діяльнісного, компетентнісного та проблемного підходів до організації та здійснення процесу його підготовки.
Основними завданнями підготовки студентів до майбутньої УД є: формування загальної управлінської культури та творчого ставлення до УД; формування основних видів управлінської компетентності; „озброєння“ основними методами, методиками і технологіями УД в аграрному секторі економіки тощо.
Основні завдання підготовки студентів до майбутньої УД вирішуються через часткові завдання, такі як: формувати у них загальнонаукову, загальнопрофесійну, професійну, управлінсько-функціональну та особистісну види компетентності; формувати й розвивати ціннісні орієнтації, сукупність моральних принципів, норм, переконань та ідеалів управлінської поведінки, спілкування та діяльності; формувати й розвивати мотивацію досягнення успіху в УД; розвивати провідні особистісні, індивідуально-психічні і професійно важливі якості, які сприяють ефективній УД керівника; розвивати культуру нестандартного управлінського мислення, формувати навички й вміння ухвалення науково обґрунтованих управлінських рішень; формувати і розвивати основні стилі та культуру ділового спілкування тощо.
Оптимальному їх розв’язанню у підготовці майбутніх фахівців аграрної галузі до УД сприяє комплексне застосування і чітке дотримання основних ідей та провідних положень таких методологічних підходів, як особистісно-орієнтований, системний, діяльнісний, проблемний і компетентнісний.
Їх досягненню сприяють оптимальне дотримання основних принципів підготовки студентів до УД (універсальність, комплексність, варіативність, прогресивність, перспективність, оперативність, оптимальність, фундаментальність, інтеграція і диференціація фахової й управлінської видів підготовки студентів) та чітке усвідомлення педагогом основних функцій цієї підготовки (загальнонаукова, формувально-розвивальна, мотиваційна, компетентнісна, соціально-адаптивна і діагностично-прогностична).
У четвертому розділі – „Психолого-педагогічні засади підготовки майбутніх фахівців аграрної галузі до управлінської діяльності“ –здійснено аналіз проблеми компетентнісного підходу до підготовки майбутнього фахівця аграрної галузі до УД, обґрунтовано поняттєво-категоріальну систему професійної педагогіки, яка розкриває цілі, завдання, принципи, сутність і зміст їх підготовки до УД, необхідність творчого врахування індивідуально-психологічних особливостей студентів і професійної компетентності педагогів у цій підготовці.
Системний аналіз проблеми компетентнісного підходу в освіті, з’ясування змісту понять „компетенція“, „компетентність“ і „компетентнісний підхід“ показує, що ця проблема є багатоаспектною, складною і потребує міждисциплінарного розв’язання. Такий підхід в освіті сприяє цілеспрямованому формуванню основних видів компетентностей у студентів різних ВНЗ.
Професійна компетентність майбутнього фахівця аграрної галузі –це теоретична, практична і психологічна види його підготовленості до професійної діяльності, що проявляються у творчій здатності та всебічній (особистісній, професійній, психологічній) готовності до її ефективного здійснення і досягнення оптимальних результатів, у тому числі й в управлінському аспекті.
Управлінська компетентність майбутнього фахівця аграрної галузі –це, на нашу думку, теоретична, практична, психологічна та особистісна види його підготовленості до УД в аграрній галузі, що проявляється у всебічній готовності (особистісній, професійній, психологічній) до неї та здатності особистісно і професійно самоактуалізуватися у цій діяльності.
Із метою дослідження основних напрямів формування управлінської компетентності у студентів аграрних ВНЗ та її компонентів було проведено анкетування керівників-аграрників. Для цього ми сформулювали систему запитань. Наприклад, відповіді респондентів на запитання „Які компетентності були сформовані у Вас під час навчання у ВНЗ“ допомогло виявити наступне: такі компетентності як „управління конфліктами“ (8,3%), „навички міжособистісних відносин“ (13,3%), „усна і письмова комунікація“ (15,0%) мають найнижчий рівень сформованості у керівників-аграрників; не набагато вищий рівень сформованості мають такі компетентності як „самоменеджмент“ (20,0%), „уміння мотивувати й переконувати“ (25,0%), „уміння формувати команду“ (28,3%). Тільки у 35,0% респондентів сформована компетентність „управління людськими ресурсами“. Сформованість компетентностей „уміння приймати рішення“, „готовність до нововведень“, „стратегічне бачення“ має найвищі показники у керівників досліджуваної вибірки, але й вони не сформовані у більшості респондентів.
Професійна компетентність фахівця проявляється тільки в конкретній його діяльності, тому в процесі оволодіння управлінською компетентністю особливу увагу необхідно приділити формуванню індивідуального стилю УД. З огляду на це респондентам було запропоновано таке запитання: „Які параметри УД характерні для Вашого керівництва?“ У досліджуваної вибірки практично за всіма параметрами управлінського стилю, крім „контролювання діяльності підлеглих“, простежується демократичний стиль управління, що вказує на позитивні тенденції в системі управління аграрною галуззю.
Результати проведеного дослідження недвозначно вказують на об’єктивну необхідність змін у цілях, завданнях, змісті, технологіях і методиках в підготовки майбутніх фахівців аграрної галузі з орієнтацією її на суб’єктно-діяльнісний і компетентнісний підходи. Також у процесі обґрунтування основних видів їх компетентностей необхідно враховувати такі аспекти:
керівник –це особистість з власним неповторним життєвим досвідом і рівнем освіченості, унікальними професійними настановами і цінностями, від позиції якої суттєво залежить ефективність функціонування організації;
основний вид діяльності –управлінський, що зумовлює необхідність досконалого знання теорії і практики управління, соціально-психологічних основ УД та технологічних основ функціонування виробництва;
безпосередня залежність ефективності їх УД від неповторного сполучення інтелектуальних, індивідуально-психічних, особистісних і професійних якостей;
керівники забезпечують функціонування та розвиток підприємства, виходячи із розуміння основних цілей і функцій управління та принципів, закономірностей і законів, механізмів і технологій виробничої та фінансово-економічної сфери;
управлінець-аграрник здійснює керівництво соціальною системою, яка об’єднує людей, тому має знати психологію управління;
об’єкт управління –сільськогосподарський колектив і кожний окремий працівник –зумовлює необхідність оволодіння системними психолого-педагогічними знаннями, навичками і вміннями, культурою міжособистісного та публічного виступу, методиками розв’язання міжособистісних конфліктів тощо.
Відповідно, основними компонентами управлінської компетентності майбутнього фахівця аграрної галузі мають бути загальнолюдська, загальнонаукова, загальнопрофесійна, фахова, управлінсько-функціональна та особистісна. Основним критерієм її сформованості є готовність майбутнього фахівця аграрної галузі до управлінської діяльності, що представляє усвідомлений та активно-діяльнісний стан, який забезпечує особистісну й професійну самореалізацію та самоактуалізацію при вирішенні виробничих, управлінських і соціальних проблем на основі управлінської компетентності, особистісного та професійного досвіду, творчого використання індивідуально-психічних особливостей та інтелектуального потенціалу в процесі професійної діяльності. Її основні види: професійна (когнітивний, операційний компоненти) та особистісна (мотиваційний, вольовий, ціннісний, інтелектуальний, індивідуально-психологічний та оціночний компоненти).
Основними умовами її формування є педагогічні, методичні, кадрові, соціальні та особистісні умови.
Ефективність підготовки студентів до майбутньої УД суттєво залежить від урахування таких аспектів, які безпосередньо стосуються їх індивідуально-психічних, інтелектуальних і особистісних якостей, рис і компетентності педагогів.
У п’ятому розділі –„Методичні засади підготовки майбутніх фахівців аграрної галузі до управлінської діяльності“ – обґрунтовано методичні засади підготовки майбутніх фахівців аграрної галузі до управлінської діяльності, представлені окремі методики такої підготовки.
Аналіз теоретичних, методологічних і психолого-педагогічних основ підготовки майбутніх фахівців-аграрників до УД в аграрних ВНЗ показує, що суттєвою умовою її ефективності є наявність відповідної методичної складової як сукупності прийомів, способів, методів, методик, технологій і організаційних форм їх підготовки як управлінців.
Про оптимальний добір методів навчання до УД студентів свідчать такі показники: зміст діяльності науково-педагогічних працівників і студентів на заняттях та характер їх взаємовідносин; глибина і міцність опанування студентами професійно-управлінськими знаннями, навичками і вміннями, розвиток їх інтелектуальної, мотиваційної та ціннісної сфер психіки; стимулювання пізнавальної та емоційної активності суб’єктів навчальної діяльності; формування у них мотивацій навчальної та майбутньої УД.
Оптимального результату їх підготовки до УД можна досягти при комплексному використанні традиційних та інтерактивних методів навчання, що дозволяє реалізувати суб’єктно-діяльнісний і компетентнісний підходи в формуванні творчої особистості майбутнього фахівця аграрної галузі як керівника.
Досвід показує, що методи інтерактивного навчання містять в собі ряд позитивних аспектів. Зокрема, вони сприяють: включенню студентів у пошук розв’язання соціально-психологічних і управлінських проблем, типових для професійної діяльності керівників і фахівців аграрної галузі; створенню у них цілісного уявлення про управлінську компетентність, про її динаміку й місце у виробничій діяльності; розвитку загального та професійного інтелекту, абстрактного й практичного мислення; формуванню пізнавальної мотивації, створенню умов для виникнення особистісної психологічної настанови й мотивації до навчальної діяльності; закріпленню знань у сфері УД; формуванню комунікативної компетентності тощо.
Найефективнішими інтерактивними технологіями навчання визначено імітаційні, організаційно-діяльнісні та ділові ігри, прийоми активізації навчальної діяльності, евристичні технології генерування ідей та різні види тренінгів.
Навчальні ігри створюють сприятливі передумови їх успішного застосовування для вирішення певних дидактичних завдань у процесі підготовки студентів аграрних ВНЗ до УД: формування у них навичок і вмінь визначення можливих стратегій власних дій та цілісного уявлення про управлінсько-професійну діяльність у динаміці; набуття первинних навичок і вмінь дослідження складових частин організаційно-управлінських ситуацій, виявлення проблем і відпрацювання методик комплексного поетапного їх розв’язання в імітаційному режимі; формування навичок і вмінь колективного обговорення певних управлінсько-професійних проблем та ухвалення на цій основі оптимальних рішень щодо їх розв’язання в умовах, максимально наближених до реальної виробничої ситуації; формування і розвиток у студентів інноваційного, аналітичного, теоретичного, практичного та управлінсько-професійного видів мислення; формування у них глибокого і всебічного інтересу до УД та створення на цій основі мотивації як управлінсько-професійної, так і навчально-пізнавальної діяльності; визначення індивідуальних і колективних здібностей студентів, з’ясування рівня їх підготовленості до професійних вимог й на цій основі набуття професійно важливих навичок і вмінь, особистісних властивостей, необхідних для УД тощо.
Ефективним діяльнісним методом навчання є різні види тренінгів, які поєднують основні узагальнені принципи діяльності (тренінг як своєрідна форма дресури; тренінг як тренування; тренінг як форма активного навчання; тренінг як метод створення умов для саморозкриття учасників і самостійного пошуку ними способів вирішення особистісних проблем), їх психологічний зміст включає усвідомлення студентами неадекватності реагування в звичних ситуаціях; формування їх настанови на засвоєння нової інформації, яка сприяє адекватному реагуванню; засвоєння ними адекватних способів реагування, установок, систем оцінювання, які роблять їх поведінку значно ефективніше.
Тренінгова програма формування управлінської компетентності майбутнього фахівця аграрної галузі має складатися особистісного, комунікативного та професійного змістовних блоків, які між собою безпосередньо взаємопов’язані.
Дієвим методом підготовки студентів до майбутньої УД є заняття-конкурс, який являє собою різновид їх творчої навчальної діяльності, що ґрунтується на міжособистісній взаємодії, співробітництві й взаємодопомозі у процесі навчального змагання з метою досягнення індивідуальних і командних цілей. Таке заняття виконує виховну, розвивальну і навчальну функції.
Обґрунтовано такі загальні ознаки управлінського заняття-конкурсу:
мета –формування у студентів управлінського мислення;
завдання –розкриття творчого потенціалу як всієї команди, так і кожного її члена;
засіб –максимальне поринання учасників команд у творчий пошук варіанта оригінального розв’язання проблеми;
умова –командна робота, в процесі якої виробляється певний інтелектуальний продукт; осмислення того, що відбувається до, під час і після заняття-конкурсу;
виникнення феномену командної згуртованості; формування установки на інноваційну поведінку;
актуалізація потреб учасників у діагностиці своїх особистих професійних проблем;
формування потреб у діловому і міжособистісному спілкуванні.
У шостому розділі –„Організація, хід і результати дисертаційного дослідження“ –описано організація дослідження, охарактеризовано загальну методику його проведення, подано її опис, представлено способи оброблення та аналізу одержаних результатів, узагальнено отримані результати.
Загальна логіка експериментального дослідження полягала у наступному: 1) діагностування сучасного стану управлінської компетентності керівників-аграрників, підготовленості до УД випускників аграрних ВНЗ і готовності до неї; 2) з’ясування впливу методичних засад підготовки студентів до управлінської діяльності в аграрних ВНЗ на формування у них управлінської компетентності; 3) критерієм оцінювання ефективності сформованості управлінської компетентності випускників аграрних ВНЗ нами була обрана їх готовність до УД.
Основними завданнями констатувального і формувального експериментів були такі: оцінювання можливостей традиційних методичних основ підготовки студентів-аграрників до УД та визначення їх ефективності; уточнення структури УД керівників аграрної галузі та з’ясування рівня підготовленості випускників аграрних ВНЗ до реалізації ними управлінських функцій; уточнення педагогічних умов підготовки майбутніх фахівців аграрної галузі до реалізації управлінських функцій; експериментальна перевірка ефективності методичних засад підготовки студентів аграрних ВНЗ до управлінської діяльності.
За результатами констатувального експерименту з’ясовано, що проблема підготовленості студентів до УД потребує нагального розв’язання. Аналіз результатів діагностування комплексу показників професійної та особистісної готовності до УД у студентів показав їх задовільний рівень, а саме: рівень особистісної зрілості більшості студентів (63,5%); 38,7% студентів спрямовані на завдання; 16,1% студентів мають високий рівень розвитку вольових якостей; 2,4% студентів мають високий рівень загальних розумових здібностей, а 38,9% –нижче середнього і 28,8% –низький рівень; 4,4% студентів високий рівень лідерських якостей; 12,2% з високим рівнем здібностей до самоуправління.
Встановлено, що у процесі професійної підготовки студентів аграрних ВНЗ відсутня цілеспрямована послідовна та системна їх підготовка до УД; більшість методів і організаційних форм навчання не сприяють формуванню у студентів глибокого і всебічного інтересу до неї та створенню на цій основі мотивації як управлінсько-професійної, так і навчальної діяльності; формування у них системи теоретичних знань, міцних практичних навичок і вмінь, первинної управлінської культури відбувається недостатньо.
Експериментальна перевірка та апробація методичних засад підготовки до УД майбутніх фахівців аграрної галузі, умов оптимального їх застосування в їхній професійній підготовці проводилась у процесі формувального експерименту. Він проводився на базі НАУ і охоплював студентів факультетів агрономічного, механіко-технологічного та технології виробництва та переробки продукції тваринництва, з яких були сформовані експериментальна (ЕГ) та контрольна групи (КГ). В експерименті були задіяні 392 студенти, із них ЕГ –студентів (74 студенти механіко-технологічного, 62 –технології виробництва та переробки продукції тваринництва та 51 –агрономічного факультетів), КГ –студентів (79 студентів механіко-технологічного, 62 –технології виробництва та переробки продукції тваринництва та 64 –агрономічного факультетів).
Для експериментальної перевірки та апробації методичних засад підготовки студентів до УД було розроблено методики проведення ділових ігор, комплекс управлінських ситуацій та тестових завдань до кожної теми дисципліни „Психологія управління“, методику проведення заняття-конкурсу.
Формувальний експеримент складався із низки послідовних фаз: вибір КГ і ЕГ, діагностування вихідного рівня професійної та особистісної готовності у студентів до УД у цих групах, проведення занять із цілеспрямованим впровадженням особистісно-розвивальних, діяльнісних, інтерактивних методів навчання в ЕГ; консультування студентів ЕГ щодо вирішення виробничо-управлінських завдань; контрольне діагностування рівня підготовленості студентів до УД.
На початковій фазі проведення експерименту особлива увага приділялася підбору умов його проведення. Розроблена методика дозволила всебічно врахувати всі суб’єктивні та об’єктивні чинники, забезпечила його чистоту, надійність, достовірність отриманих результатів. Для забезпечення валідності експериментальних даних умови експерименту підбиралися таким чином, щоб усі чинники залишалися стабільними, за винятком одного, який перевіряється (методичні засади підготовки студентів аграрних ВНЗ до УД). Так, ідентичним був вплив навчально-матеріальної та науково-методичної бази НАУ, студенти до початку експерименту мали однакове навчальне навантаження, яке залишалося однаковим і в процесі проведення експерименту.
Процес вибірки був обґрунтований такими обставинами: взаємозв’язком характеристик і ознак об’єкта дослідження (студентів); правомірністю висновків про ціле на основі дослідження його частини, за умови, що за своєю структурою частина є мікромоделлю цілого.
Відповідно до структури генеральної сукупності, визначався склад КГ і ЕГ на основі вірогідного способу формування вибіркової сукупності з використанням методу гніздової вибірки, коли в якості одиниць дослідження були відібрані навчальні групи. Визначення студентів у групах учасників експерименту проводилося відповідно положення про те, що чим більша статистична однорідність генеральної сукупності, тим меншим може бути об’єм вибірки. При цьому враховувалося, що значення вибіркової сукупності повинне бути „статистично значущим“, тобто достатньо великим, щоб отримати достовірну інформацію, а також можливістю оперативно її опрацьовувати, тобто не громіздким.
Вибір навчальних груп при проведенні дослідно-експериментальної роботи зумовлювався рівнем доступності необхідної інформації й умов для роботи з ними. Отже, враховуючи вимоги формування вибірки, були сформовані ЕГ і КГ, в яких знайшли своє відображення загальні ознаки генеральної сукупності.
Відповідно до вимог соціологічних досліджень, допустима помилка складала 5-7%, тобто 5-7 випадків із 100. Гіпотезою дослідження на початку експерименту взято припущення, що оцінка рівня сформованості готовності до УД у досліджуваних в ЕГ не буде суттєво відрізнятися від аналогічних показників у КГ. Відповідно, за нульову гіпотезу взято антитезу, де вищевказані показники відрізняються. У зв’язку з цим на початку експерименту для визначення стартового рівня готовності студентів до УД в ЕГ і КГ проводилось їх тестування, результати якого відображені в табл. 1. Для більш переконливого доведення, що ці групи за своїми потенційними можливостями ідентичні, було проведено порівняння середніх значень показників готовності до УД із застосуванням тесту Стьюдента. За результатами аналізу даних двох груп не виявлено значимої різниці між ними. Висновок про гетерогенність (нерівність) вибірок приймається при р<0,05. Достовірність отриманих даних визначалась через проведення експерименту у природних умовах навчання, а також тим, що при здійсненні самооцінки жоден із студентів не знав, до якої з груп –КГ чи ЕГ –він належить.
Таблиця 1
Показники готовності студентів до управлінської діяльності
|
Показники готовності до УД |
Середнє значення |
Тест Стьюдента на рівність середніх (значимість двостороння) |
|
ЕГ |
КГ |
ЕГ |
КГ |
± ЕГ до КГ |
|
|
теоретична підготовленість |
11,0468 |
10,6524 |
0,152 |
0,155 |
–,003 |
|
стиль роботи з документами |
3,9204 |
3,9714 |
0,541 |
0,560 |
-0,019 |
|
організація нарад |
3,3787 |
3,3636 |
0,466 |
0,487 |
-0,021 |
|
ділові розмови по телефону |
2,7815 |
2,7714 |
0,490 |
0,510 |
-0,020 |
|
конструктивна критика |
2,0519 |
2,0571 |
0,677 |
0,691 |
-0,014 |
|
уміння та навички здорового способу життя |
2,1746 |
2,1690 |
0,703 |
0,716 |
-0,013 |
|
уміння висловлювати думку |
1,6506 |
1,6667 |
0,582 |
0,599 |
-0,017 |
|
уміння слухати співрозмовника |
2,9197 |
2,8977 |
0,301 |
0,324 |
-0,023 |
|
ділова етика |
4,3270 |
4,3295 |
0,890 |
0,895 |
-0,005 |
|
особистісна зрілість |
2,7221 |
2,7324 |
0,782 |
0,780 |
+0,002 |
|
мотивація досягнення |
2,7166 |
2,7769 |
0,335 |
0,326 |
+0,009 |
|
ставлення до свого „Я“ |
3,5415 |
3,5485 |
0,887 |
0,885 |
+0,002 |
|
почуття громадського обов’язку |
2,8551 |
2,8126 |
0,559 |
0,553 |
+0,006 |
|
життєва настанова |
3,3025 |
3,3435 |
0,474 |
0,465 |
+0,009 |
|
здатність до психологічної близькості з іншою людиною |
3,3097 |
3,3368 |
0,692 |
0,686 |
+0,006 |
|
спрямованість особистості на себе |
2,05 |
2,05 |
0,997 |
0,997 |
,0 |
|
спрямованість особистості на взаємодію |
2,00 |
1,98 |
0,787 |
0,788 |
-0,001 |
|
спрямованість особистості на завдання |
1,72 |
1,67 |
0,155 |
,153 |
-0,002 |
|
розвиток вольових якостей |
2,1238 |
2,1129 |
0,452 |
0,473 |
-0,021 |
|
локус контроль |
2,1397 |
2,1441 |
0,790 |
0,799 |
-0,009 |
|
колективістське сприйняття колективу |
1,3965 |
1,3955 |
0,978 |
0,978 |
,0 |
|
індивідуалістичне сприйняття колективу |
1,7013 |
1,6960 |
0,903 |
0,902 |
+0,001 |
|
прагматичне сприйняття колективу |
2,2160 |
2,2697 |
0,312 |
0,308 |
+0,004 |
|
загальні розумові здібності |
2,0329 |
2,2240 |
0,004 |
0,003 |
-0,001 |
|
лідерські якості |
1,6649 |
1,6423 |
0,528 |
0,536 |
+0,008 |
|
керівні здібності |
2,5614 |
2,5426 |
0,644 |
0,647 |
-0,003 |
|
здібності до самоуправління |
5,2854 |
5,3236 |
0,652 |
0,652 |
,0 |
На наступній фазі експерименту в ЕГ поводилися заняття з комплексним –особистісним, діяльнісним і компетентнісним –підходом до подання навчального матеріалу та цілеспрямованим впровадженням особистісно-розвивальних, діяльнісних та інтерактивних методів навчання. Суттєва увага при цьому зверталась на самостійну роботу студентів у вирішенні виробничо-управлінських завдань, діалогічність навчання, застосування методів активізації навчальної діяльності студентів, інтерактивних креативних технологій, інтелектуальних розминок, ділових ігор, навчально-тематичних дискусій, занять-конкурсів, самоконтролю і взаємоконтролю.
Доведення результатів формувального експерименту полягав у їх статистичному обґрунтуванні та інтерпретації, поступовій верифікації головної гіпотези дисертації. Для цього на кожній фазі експерименту висувалися окремі гіпотези, доведення або спростування яких підтверджувало логіку наших дослідницьких міркувань. Перевірка ефективності методичних засад підготовки студентів до майбутньої УД здійснювалася шляхом порівняння результатів сформованості компонентів готовності до УД у студентів ЕГ і КГ. Отримані результати наведено нами у табл. 2.
Таблиця 2
Показники готовності студентів до управлінської діяльності
(контрольне вимірювання)
|
Показники |
ЕГ |
КГ |
|
до |
після |
t-тест Стьюдента |
до |
після |
t-тест Стьюдента |
|
|
теоретична підготовленість |
11,0468 |
15,4305 |
,000 |
10,6524 |
11,1266 |
,000 |
|
стиль роботи з документами |
3,9204 |
2,4439 |
,000 |
,9714 |
3,9700 |
,000 |
|
організація нарад |
3,3787 |
2,1123 |
,000 |
,3636 |
3,3600 |
,000 |
|
ділові розмови по телефону |
2,7815 |
2,9465 |
,000 |
,7714 |
2,7700 |
,000 |
|
конструктивна критика |
2,0519 |
2,7326 |
,000 |
,0571 |
2,0600 |
,000 |
|
вміння та навички здорового способу життя |
2,1746 |
1,3369 |
,000 |
,1690 |
2,1700 |
,000 |
|
вміння висловлювати думку |
1,6506 |
1,658 |
,000 |
,6667 |
1,6700 |
,000 |
|
вміння слухати співрозмовника |
2,9197 |
2,2620 |
,000 |
,8977 |
2,900 |
,000 |
|
ділова етика |
4,3270 |
3,3529 |
,000 |
,3295 |
4,3306 |
,000 |
|
особистісна зрілість |
2,7221 |
2,2325 |
,000 |
,7324 |
2,6382 |
,016 |
|
мотивація досягнення |
2,7166 |
2,2540 |
,000 |
,7769 |
2,7756 |
,000 |
|
ставлення до свого „Я“ |
3,5415 |
2,8344 |
,003 |
,5485 |
3,5479 |
,000 |
|
почуття громадського обов’язку |
2,8551 |
2,8568 |
,000 |
,8126 |
2,8135 |
,000 |
|
життєва настанова |
3,3025 |
3,3060 |
,000 |
,3435 |
3,3452 |
,000 |
|
здатність до психологічної близькості з іншою людиною |
3,3097 |
3,3095 |
,000 |
,3368 |
3,3368 |
,000 |
|
спрямованість особистості на себе |
2,05 |
2,12 |
,000 |
,05 |
2,05 |
,000 |
|
спрямованість особистості на взаємодію |
2,00 |
2,00 |
,000 |
,98 |
1,98 |
,000 |
|
спрямованість особистості на завдання |
1,72 |
1,4973 |
,000 |
,67 |
1,600 |
0,013 |
|
розвиток вольових якостей |
2,1238 |
2,2428 |
,000 |
,1129 |
2,1534 |
,003 |
|
локус контроль |
2,1397 |
2,5493 |
,000 |
,1441 |
2,2449 |
,000 |
|
колективістське сприйняття колективу |
1,3965 |
1,3970 |
,000 |
,3955 |
1,3951 |
,000 |
|
індивідуалістичне сприйняття колективу |
1,7013 |
1,7035 |
,000 |
,6960 |
1,6976 |
,000 |
|
прагматичне сприйняття колективу |
2,2160 |
2,2139 |
,000 |
,2697 |
2,2683 |
,000 |
|
загальні розумові здібності |
2,0329 |
2,8210 |
,000 |
,2240 |
2,2712 |
,005 |
|
лідерські якості |
1,6649 |
2,5702 |
,000 |
,6423 |
1,7000 |
,000 |
|
керівні здібності |
2,5614 |
2,9160 |
,000 |
,5426 |
2,5745 |
,007 |
|
здібності до самоуправління |
5,2854 |
5,7534 |
,000 |
,3236 |
5,4053 |
,004 |
Порівняльний аналіз середніх оцінок рівня сформованості готовності у студентів до УД при діагностичному і контрольному вимірюваннях дає можливість констатувати їх значне зростання в ЕГ при незначній варіації у КГ. На основі результатів, одержаних при застосовані статистичного тесту для незалежних вибірок –тесту Стьюдента, можна зробити висновок про високий ступінь достовірності в різниці між середніми величинами показників готовності до УД як в ЕГ, так і в КГ.
Статистична значущість відмінностей за критерієм t-тест Стьюдента між ЕГ і КГ доводить, що при діагностичному вимірюванні вони статистично незначущі за всіма показниками готовності до УД, крім загальних розумових здібностей. При контрольному вимірюванні відмінності за всіма показниками готовності до УД між ЕГ і КГ статистично значущі (табл. 3).
Таблиця 3
Результати діагностичного та контрольного вимірювань
у контрольній та експериментальній групах
|
Види |
Компоненти |
Провідні |
Група |
Діагностичне вимірювання |
Значимість між групами |
Контрольне вимірювання |
Значимість між групами |
Значимість |
|
Професійна |
Когнітивний |
ЕГ |
11,05 |
,15 |
,43 |
,00 |
,00 |
|
|
КГ |
10,65 |
,12 |
,00 |
|||||
|
Операційний |
ЕГ |
21,46 |
,76 |
,01 |
,00 |
,00 |
||
|
КГ |
21,43 |
,85 |
,00 |
|||||
|
Особистісна |
Мотиваційний |
спрямованість |
ЕГ |
37683 |
,30 |
34777 |
,04 |
,00 |
|
КГ |
39345 |
,26 |
||||||
|
особистісна зрілість |
ЕГ |
2,72 |
,78 |
,23 |
,00 |
,00 |
||
|
КГ |
2,72 |
,64 |
,00 |
|||||
|
Вольовий |
локус контроль |
ЕГ |
2,14 |
,79 |
,55 |
,00 |
,00 |
|
|
КГ |
2,14 |
,24 |
,00 |
|||||
|
розвиток вольових якостей |
ЕГ |
2,12 |
,45 |
,24 |
,01 |
,00 |
||
|
КГ |
2,11 |
,15 |
,00 |
|||||
|
Ціннісний |
колективістське сприйняття колективу |
ЕГ |
37964 |
,21 |
,00 |
,00 |
||
|
КГ |
39063 |
,00 |
||||||
|
ефективність в справах |
ЕГ |
38358 |
,13 |
,03 |
,03 |
|||
|
КГ |
38358 |
,00 |
||||||
|
продуктивне життя |
ЕГ |
38799 |
,07 |
,00 |
,00 |
|||
|
КГ |
38229 |
,99 |
||||||
|
Інтелектуальний |
загальні розумові здібності |
ЕГ |
2,03 |
0,00 |
,82 |
,00 |
,00 |
|
|
КГ |
2,22 |
,27 |
,01 |
|||||
|
Індивідуально-психологічний |
лідерські якості |
ЕГ |
1,66 |
,53 |
,57 |
0,00 |
,00 |
|
|
КГ |
1,64 |
,7 |
,00 |
|||||
|
керівні здібності |
ЕГ |
2,56 |
,64 |
,92 |
,00 |
,00 |
||
|
КГ |
2,54 |
,57 |
,01 |
|||||
|
Оціночний |
лідер-роль |
ЕГ |
35527 |
,18 |
,01 |
,00 |
||
|
КГ |
41501 |
,00 |
||||||
|
здібності до самоуправління |
ЕГ |
5,28 |
,65 |
,75 |
,00 |
,00 |
||
|
КГ |
5,32 |
,41 |
,00 |
Статистична значущість відмінностей між результатами діагностичного та контрольного вимірювань провідних складових готовності до УД і в ЕГ і в КГ статистично незначущі, крім показників „спрямованість“ і ціннісною орієнтацією „продуктивне життя“ в КГ.
Таким чином, наявність позитивних змін у сформованості вищого рівня готовності до УД у студентів ЕГ на відміну від студентів КГ, доведення її статистичної значущості на всіх етапах формувального експерименту дає нам можливість зробити висновок, що управлінська діяльність майбутнього керівника-аграрника буде ефективною, якщо цілеспрямовано впроваджувати в навчальний процес методичні засади підготовки студентів до УД, застосовувати особистісно-розвивальні, діяльнісні та інтерактивні методи, методики та технології навчання.
ВИСНОВКИ
На основі теоретико-методологічного аналізу проблеми дослідження та узагальнення його результатів установлено, що підготовка студентів аграрних ВНЗ до УД характеризується новизною та актуальністю. Вона органічно пов’язана з їх професійною підготовкою, передбачає формування у них управлінської компетентності та готовності до реалізації управлінських функцій у процесі професійної діяльності.
На основі здійсненого дослідження зроблено такі узагальнюючі висновки:
. Результати теоретичного аналізу проблеми підготовки студентів аграрних ВНЗ до УД підтверджують виняткову важливість цієї складової для їх майбутньої професійної діяльності, оскільки саме від рівня управлінської компетентності керівників залежить розвиток аграрної галузі. Водночас галузеві особливості, соціально-економічні умови, демографічні процеси на селі, різноманітні соціально-психологічні причини та обставини аграрного виробництва зумовлюють суттєві особливості УД керівників, що безсумнівно відбиваються на процесі професійної підготовки студентів до цієї діяльності та на її нинішньому стані, які не відповідають вимогам сучасної управлінської практики. У зв’язку з цим підготовка майбутнього фахівця аграрної галузі до управлінської діяльності, яка визначається цілями й вимогами, призначенням і особливостями функціонування аграрної галузі, має реалізовувати свою випереджувальну функцію щодо її розвитку.
Основою підготовки студентів аграрних ВНЗ до УД мають бути класичні наукові засади будь-якої діяльності (теорії, ідеї, парадигми, концептуальні підходи, емпіричний, діяльнісно-психологічний, рольовий, дименсіональний, нормативний, функціональний, мікроаналіз управлінської діяльності) і цілі, специфіка, зміст і особливості управління сільськогосподарським виробництвом.
У сільському господарстві управлінські функції на різних рівнях переважно виконують фахівці, які закінчили такі факультети: механіко-технологічний, агрономічний, технології виробництва та переробки продукції тваринництва. У зв’язку з цим важливою умовою розвитку аграрної галузі є якісна підготовка до УД випускників саме цих факультетів аграрних ВНЗ.
. Узагальнення педагогічних здобутків і досвіду підготовки менеджерів у провідних країнах світу дає змогу якісно збагатити зміст підготовки студентів аграрних ВНЗ до УД, оптимально визначити її методичні засади та обґрунтовувати критерії оцінювання ефективності. У цих країнах поширюється компетентнісний підхід до формування фахівців як керівників, спостерігається тенденція щодо врахування в їх підготовці національних управлінських традицій і національного менталітету.
Позитивно сприймаючи сучасні зарубіжні концепції, підходи, методики та технології підготовки менеджерів, маємо безпосередньо враховувати й українські національні особливості підготовки фахівців-керівників, а також досвід розвитку та позитивні аспекти вітчизняного менеджменту й вищої аграрної освіти.
Історичний підхід до дослідження проблеми підготовки до УД майбутніх фахівців аграрної галузі дає змогу усвідомлювати багатоманітність умов, обставин і детермінант, в яких відбувалося її становлення й розвиток, творче врахування яких сприяє комплексному підходу до її обґрунтування у професійній педагогіці та допомагає уникнути помилок, які вже мали місце у системі аграрної освіти.
. Результати діагностування стану підготовленості майбутніх фахівців аграрної галузі в аграрних ВНЗ до УД показують його невідповідність вимогам сучасного аграрного виробництва та культури управлінської діяльності. В навчальних планах і програмах практичної підготовки, за якими відбувається підготовка студентів механіко-технологічного, агрономічного факультетів і факультету технології виробництва та переробки продукції тваринництва, не акцентується увага на управлінській складовій, як провідної функції майбутньої професійної діяльності, не здійснюється оперативне оновлення змісту цієї підготовки за рахунок введення в програми навчальних дисциплін різних дидактичних одиниць управлінського спрямування; не забезпечується його варіативність шляхом введення управлінських дисциплін і спецкурсів, своєчасного уточнення цілей і завдань, удосконалення змісту та методик викладання традиційних навчальних дисциплін управлінського спрямування; використання сучасних освітніх технологій і методик; не відбувається забезпечення ефективності виробничих практик як обов’язкового елементу практичної підготовки студентів до майбутньої УД; не формується професійний світогляд, діалектичне світорозуміння й справжня духовність особистості майбутнього фахівця аграрної галузі; відсутній розвиток у них інтересу до творчого розв’язання управлінських, професійних та інших проблем сільськогосподарського виробництва.
4. Провідними ідеями концептуальних основ підготовки студентів, як керівників, у аграрних ВНЗ є такі: розвиток, як основний спосіб буття особистості фахівця аграрної галузі протягом усього її життєвого, особистісного та професійного шляху; взаємодія різних об’єктивних і суб’єктивних чинників, що є основою набуття професійного досвіду та формування творчої особистості керівника; складноорганізованим системам, до яких належить також і система вищої аграрної освіти і в якій відбувається формування творчої особистості сучасного керівника, неможливо нав’язувати шляхи розвитку, які не визначаються її внутрішніми потребами та майбутніми перспективами; науково обґрунтований вибір і творче сполучення різних методологічних підходів до його підготовки –особистісного, діяльнісного, компетентнісного тощо; провідна концептуальна основа функціонування аграрних ВНЗ; узгоджена взаємодія всіх суб’єктів аграрних ВНЗ, висока загальнонаукова, психолого-педагогічна і управлінська підготовленість і культура педагогів, їх творче ставлення до власної педагогічної діяльності та до студентів як суб’єктів процесу навчання; оптимальний вибір сучасних дидактичних систем, що є теоретичною та методичною основою педагогічної діяльності педагогів і навчальної діяльності студентів; забезпечення діалектичної єдності внутрішньої психічної і зовнішньої практичної діяльності науково-педагогічного працівника і студентів; опора на загальний інтелект і на особистісний потенціал студентів у процесі професійної підготовки в аграрних ВНЗ; цілеспрямована спільна діяльність педагога і студентів, у процесі їх творчої суб’єкт-суб’єктної взаємодії, цілеспрямованої реалізації їх особистісного та інтелектуального потенціалів; забезпечення та реалізація особистісної активності кожного студента у навчальній діяльності. Він має бути суб’єктом власного розвитку, формування своєї особистості як фахівця й керівника у процесі творчої навчальної діяльності.
Концептуальної основою підготовки студентів до управлінської діяльності в аграрних ВНЗ має бути комплексний підхід, який обґрунтований на основі творчого застосування провідних ідей, принципів і положень особистісного, діяльнісного і компетентнісного підходів, забезпечує формування його творчої особистості у процесі квазіпрофесійної навчальної діяльності, підготовленого та готового до здійснення УД.
. Компетентнісний підхід в аграрній освіті сприяє цілеспрямованому формуванню основних видів компетентностей у майбутніх фахівців аграрної галузі. Важливою складовою їх професійної компетентності є управлінська компетентність, структурними компонентами якої є загальнолюдська, загальнонаукова, загальнопрофесійна, фахова (технологічна (залежно від фаху), функціональна (залежно від посади), управлінсько-функціональна та особистісна.
Управлінська компетентність –це теоретична, практична та психологічна види підготовленості особистості майбутніх фахівців аграрної галузі до УД, що проявляється в її творчій здатності та всебічній готовності до її ефективного здійснення та досягнення в ній оптимальних результатів.
Ефективність УД залежить від особистісних і професійно важливих якостей керівника, його управлінської компетентності та всебічної готовності до реалізації управлінських функцій. Готовність майбутнього фахівця аграрної галузі до здійснення УД включає професійну (когнітивний та операційний компоненти) та особистісну (мотиваційний, ціннісний, вольовий, інтелектуальний, індивідуально-психологічний та оціночний компоненти) види готовності.
. Основними теоретичними засадами підготовки майбутніх фахівців аграрної галузі до УД є з’ясування її мети, завдань, змісту, принципів. Доведено, що метою їх підготовки в сучасних умовах має бути оволодіння ними теоретичними основами, нормами, ефективними методиками, технологіями і засобами УД і відповідно головним завданням такої підготовки є формування творчої особистості фахівця аграрної галузі на основі особистісного, діяльнісного та компетентнісного підходів до організації й здійснення процесу їх професійної підготовки.
Основними завданнями підготовки студентів до майбутньої УД є такі: формування загальної управлінської культури та творчого ставлення до УД; формування основних видів управлінської компетентності; „озброєння“ основними методами, методиками та технологіями УД в аграрному секторі економіки тощо. Вони вирішуються через часткові завдання (формувати у них загальнонаукову, загальнопрофесійну, професійну, управлінсько-функціональну та особистісну види компетентності; формувати і розвивати ціннісні орієнтації, сукупність моральних принципів, норм, переконань та ідеалів управлінської поведінки, спілкування та діяльності; формувати і розвивати мотивацію досягнення успіху в УД; розвивати провідні особистісні, індивідуально-психічні і професійно важливі якості, які сприяють ефективній УД керівника; розвивати культуру нестандартного управлінського мислення, формувати навички і вміння ухвалення науково обґрунтованих управлінських рішень; формувати та розвивати основні стилі та культуру ділового спілкування тощо).
Підготовка студентів до УД відбувається згідно з загальнодидактичними принципами і конкретизується специфічними принципами професійної підготовки фахівців (універсальність, комплексність, варіативність, прогресивність, перспективність, оперативність, оптимальність, фундаментальність, інтеграція і диференціація).
. Основними психологічними аспектами підготовки студентів до УД є конкретизація і наповнення конкретним змістом понять „УД“, „готовність до УД“ стосовно аграрної галузі та творче врахування індивідуально-психічних якостей суб’єктів процесу навчання –студентів і науково-педагогічних працівників.
Визначено, що управлінська діяльність в аграрному менеджменті є організованою, планомірною і системною діяльністю управлінського апарату в соціально-економічній системі, яка пов’язана з цілеспрямованою реалізацією ним специфічних управлінських функцій (проектування, моделювання, планування, організація, регулювання, координація, мотивування, контролювання, оцінювання) на основі об’єктивного пізнання, усвідомлення і творчого врахування об’єктивних і суб’єктних законів і закономірностей сільськогосподарського виробництва в інтересах забезпечення його оптимального функціонування та постійного підвищення ефективності.
Доведено, що готовність майбутніх керівників-аграрників до УД представляє їх усвідомлений та активно-діяльнісний стан, який забезпечує особистісну й професійну самореалізацію та самоактуалізацію у процесі вирішення виробничих, управлінських і соціальних проблем аграрної галузі на основі управлінської компетентності, особистісного та професійного досвіду, творчого використання індивідуально-психічних особливостей та інтелектуального потенціалу в процесі професійної діяльності.
. Основними методичними засадами підготовки студентів в аграрних ВНЗ до управлінської діяльності є такі: організаційне забезпечення впровадження управлінської складової в зміст навчальних дисциплін, які формують їх управлінську компетентність; комплексне застосування традиційних методів, методик і технологій, організаційних форм їх навчання до майбутньої УД; цілеспрямоване впровадження особистісно-розвивальних, діяльнісних та інтерактивних методів, методик і технологій навчання для підготовки студентів до УД; цілеспрямоване опрацювання проблемних завдань, методів імітування, проектування та моделювання майбутньої УД фахівців аграрної галузі та їх комплексне застосування у навчальному процесі тощо.
9. Експериментальним шляхом доведено ефективність методичних засад підготовки студентів до управлінської діяльності в аграрних ВНЗ. Отримані нерівності середніх групових значень свідчать про те, що у нашому дослідженні різні методичні засади дають суттєво різні результати, причому серед них найбільш ефективними є ті, за якими відбувається підготовка до УД студентів в ЕГ.
Узагальнені підсумкові результати формувального експерименту свідчать про те, що студенти ЕГ показали результати, які статистично значимо відрізняються від результатів КГ. Це доводить те, що запропоновані методичні засади підготовки майбутніх фахівців аграрної галузі до УД дали позитивні результати, їх ефективність вища, ніж ті, що застосовувалися в КГ.
. Основними напрямами реалізації основних положень дисертації у системі аграрної освіти є: а) вітчизняній педагогічній науці слід звернути увагу на наукове забезпечення та супроводження навчально-виховного процесу в аграрних ВНЗ;
б) Міністерству аграрної політики України в процесі реформування вищої аграрної освіти доцільно організаційно забезпечувати впровадження управлінської складової в зміст навчальних дисциплін, які формують управлінську компетентність у майбутнього фахівця аграрної галузі; в) в освітньо-професійних програмах і навчальних планах підготовки фахівців аграрної галузі передбачати цілеспрямоване застосування особистісно-розвивальних, діяльнісних та інтерактивних методів, методик і технологій навчання для підготовки студентів до УД; г) Міністерству аграрної політики України доцільно розробити програму забезпечення педагогів і студентів аграрних ВНЗ сучасними підручниками, навчальними, навчально-методичними і методичними посібниками управлінського спрямування; д) науково-педагогічним працівникам здійснювати комплексне застосування традиційних і сучасних методів, методик і технологій, організаційних форм навчання студентів аграрних ВНЗ до майбутньої УД, а також цілеспрямовано опрацювати проблемні завдання, методи імітування, проектування та моделювання майбутньої УД фахівців аграрної галузі та комплексно їх застосовувати тощо.
Перспективні напрями подальших наукових пошуків такі: проблемні питання оптимізації процесу підготовки студентів до управлінської діяльності, його наступності та неперервності; розвиток психологічної готовності майбутніх фахівців-аграрників до УД та посилення взаємозв’язків між її компонентами; моніторинг якості підготовки науково-педагогічних працівників до використання інтерактивних методів підготовки майбутніх фахівців аграрної галузі до УД тощо.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
Монографія
1. Свистун В.І. Підготовка майбутніх фахівців аграрної галузі до управлінської діяльності: Монографія. –К.: Науково-методичний центр аграрної освіти, 2006. – с. –,54 авт. арк.
Навчальні, навчально-методичні посібники та методичні рекомендації
2. Костриця Н.М., Свистун В.І., Ягупов В.В. Ділові ігри в підготовці фахівців до управлінської діяльності: Навчально-методичний посібник. –К.: Науково-методичний центр аграрної освіти, 2005. –с. –,1 авт. арк.
. Костриця Н.М., Свистун В.І., Ягупов В.В. Методика навчання студентів спілкування в управлінській діяльності: Навчальний посібник. –К.: Центр навч. літ-ри, 2006. –с. –авт. арк. (Має гриф Міністерства освіти і науки України).
. Психологічні особливості прийняття управлінських рішень: Навчально-практичний комплекс до курсу “Психологія управління” / Укл. Свистун В.І. –К.: Видавничий центр НАУ, 2003. –с. –,7 авт. арк.
. Психологія: конспект лекцій для студентів: Метод. посіб. / Мартинюк І.А., Полозенко О.В., Стахневич В.І. та ін. –К.: НАУ, 2006. –с. –,5 авт. др. арк.
. Психологія управління: Метод. вказівки для студентів плодоовочевого факультету / Укл. Свистун В.І., Полозенко О.В. –К.: Видавничий центр НАУ, 2003. –
34 с. –,1 авт. арк.
. Психологія управління: Метод. посіб. / Укл. Титов В.М., Стахневич В.І., Свистун В.І та ін. –К.: Видавничий центр НАУ, 2003. –с. –авт. арк.
. Психологія управління: Метод. реком. до вивчення дисципліни “Психологія управління” (для студентів, магістрів, викладачів вищих аграрних навчальних закладів) / Укл. Титов В.М., Стахневич В.І., Свистун В.І. та ін. –К.: Видавничий центр НАУ, 2005. –с. –,9 авт. арк.
. Свистун В.І., Гойчук О.І., Шакалова С.П. Основи маркетингу: короткий конспект, тестові та практичні завдання: Навч.-метод. посіб. –Луганськ, 2002. – с. –,0 авт. арк.
Статті у провідних наукових фахових виданнях
10. Свистун В.І. Антиалкогольне виховання студентів-аграріїв як важливий напрям формування їх управлінської культури // Проблеми освіти: Наук.-метод. зб. –К., 2005. –Вип. 41. –С.161-172. –,6 авт. арк.
. Свистун В.І. Зарубіжний досвід підготовки фахівців до управлінської діяльності // Військова освіта: Зб. наук. пр. –К., 2006. –№ 2 (18). –С. 75-89. –
,9 авт. арк.
. Свистун В.І. Зміст поняття „компетентність“ у контексті професійної підготовки фахівців як управлінців // Науковий вісник Національного аграрного університету. –К., 2005. –Вип. 88 –С. 180-189. –,6 авт. арк.
13. Свистун В.І., Кваша С.М. Взаємозв’язок ефективної управлінської діяльності та особистісно-психологічних особливостей менеджера // Науковий вісник Національного аграрного університету. –К., 2002. –Вип. 59. –С. 156-161. –,5 авт. арк.
. Свистун В.І. Концептуальні основи підготовки фахівців-аграрників до управлінської діяльності у вищій школі // Теорія і практика управління соціальними системами: Щоквартальний наук.-практ. журнал. –Харків: НТУ „ХПІ“, 2006. –№ 1. –С. 74-85. –,6 авт. арк.
. Свистун В.І. Мета, завдання, принципи і зміст підготовки майбутніх фахівців сільського господарства у ВНЗ аграрного профілю до управлінської діяльності // Науковий вісник Чернівецького університету. –Серія: Педагогіка та психологія. –Чернівці, 2006. –Вип. 284. –C. 148-156.–,6 авт. арк.
. Свистун В.І. Методи інтерактивного навчання в підготовці фахівців-аграріїв до управлінської діяльності // Cучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми: Зб. наук. пр. –К.-Вінниця, 2004. –Вип. 6. –C. 565-571. –,6 авт. арк.
17. Свистун В.І. Методичні основи управлінської підготовки майбутніх фахівців-аграрників у вузі // Зб. наук. пр. Нац. академії держ. прикорд. служби України ім. Б. Хмельницького. –Хмельницький, 2005. –№ 34. –Ч. ІІ. –С. 67-71. –,5 авт. арк.
. Свистун В.І. Методичні особливості інтерактивних методів навчання в підготовці студентів аграрних ВНЗ до управлінської діяльності // Військова освіта:
Зб. наук. пр. –К., 2006. –№ (1) 17. –С. 111-125.–,7 авт. арк.
. Свистун В.І. Методичні особливості проведення заняття –психологічний „КВК“ // Науковий вісник Національного аграрного університету. –К., 2002. –Вип. 68. –С. 170-175. –,5 авт. арк.
. Свистун В.І. Основні компоненти готовності студентів аграрних ВНЗ до здійснення управлінської діяльності та їх зміст // Проблеми інженерно-педагогічної освіти: Зб. наук. пр. –Харків, 2006. –№ 12. –С. 85-92. –,6 авт. арк.
. Свистун В.І. Підготовка до управлінської діяльності як об’єкт і предмет дисертаційних досліджень // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми: Зб. наук. пр. –К.-Вінниця: ООО „Планер“, 2006. –Вип. 9. –С. 86-92. –,6 авт. арк.
. Свистун В.І. Підготовка студентів до управлінської діяльності на основі врахування їх індивідуальних особливостей // Теорія і практика управління соціальними системами: Щоквартальний наук.-практ. журнал. –Харків: НТУ „ХПІ“, 2006. –№ 2. –С. 70-80. –,6 авт. арк.
. Свистун В.І. Підготовка управлінських кадрів для сільського господарства в контексті становлення і розвитку аграрної освіти // Науковий вісник Національного аграрного університету. –К., 2006. –Вип. 99. –С. 361-370. –,5 авт. арк.
. Свистун В.І. Поняттєво-категоріальні проблеми компетентнісного підходу до управлінської підготовки фахівців // Військова освіта: Зб. наук. пр. –К., 2005. –№ 1 (15). – С. 29-36. –,5 авт. арк.
. Свистун В.І. Проблема готовності фахівців до професійної діяльності у науковій літературі // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми: Зб. наук. пр. –К.-Вінниця: ООО „Планер“, 2005. –Вип. 8. –С. 443-448. –,5 авт. арк.
26. Свистун В.І. Проблеми підготовки фахівців-аграрників до управлінської діяльності та шляхи їх вирішення // Науковий вісник Національного аграрного університету. –. –Вип. 112. –С. 259-267. –,5 авт. арк.
. Свистун В.І. Професійна компетентність науково-педагогічних працівників як фактор покращення якості управлінської підготовки майбутніх фахівців // Науковий вісник Національного аграрного університету. –К., 2005. –Вип. 90. –С. 297-302. –
,5 авт. арк.
. Свистун В.І. Психологічна компетентність як фактор підвищення ефективності діяльності керівника-аграрія // Науковий вісник Національного аграрного університету. –К., 2004. –Вип. 76. –С. 331-334. –,3 авт. арк.
29. Психолого-педагогічні аспекти заняття-конкурсу в підготовці фахівців до управлінської діяльності // Проблеми інженерно-педагогічної освіти: Зб. наук. пр. –
. –№ 16. –С. 245-255. –,7 др. арк.
. Свистун В.І. Структура готовності майбутніх фахівців-аграрників до здійснення управлінської діяльності // Теорія і практика управління соціальними системами: Щоквартальний наук.-практ. журнал. –Харків: НТУ „ХПІ“, 2005. –№ 4. –С. 50-56. –,5 авт. арк.
. Свистун В.І. Структура управлінської компетентності фахівців-аграрників // Освіта Донбасу. –Луганськ, 2005. –№ 5-6 (112-113). –C. 77-83. –,5 авт. арк.
. Свистун В.І. Сучасна підготовка студентів до управлінської діяльності в світлі творчої спадщини А.С. Макаренка // Нові технології навчання: Наук.-метод. зб. –К., 2004. –Вип. 39. –С. 166-176. –,6 авт. арк.
33. Свистун В.І. Творча управлінська діяльність фахівця-аграрника // Проблеми інженерно-педагогічної освіти: Зб. наук. пр. –Харків, 2006. –№ 14-15. –С. 441-452. –
,6 авт. арк.
. Свистун В.І. Тренінговий метод формування управлінської компетентності у майбутніх керівників-аграрників // Проблеми інженерно-педагогічної освіти: Зб. наук. пр. –Харків, 2005. –№ 11. –С. 36-42. –,5 авт. арк.
. Свистун В.І. Управлінська діяльність сучасного фахівця в сільському господарстві: поняття, особливості і зміст // Науковий вісник Національного аграрного університету. –К., 2006. –Вип. 100. –С. 341-351.–,6 авт. арк.
. Свистун В.І. Управлінська компетентність фахівців-аграрників: сучасні тенденції та основні напрями формування // Теорія і практика управління соціальними системами: Щоквартальний наук.-практ. журнал. –Харків: НТУ „ХПІ“, 2005. –№ 2. –С. 103-110. –,6 авт. арк.
. Свистун В.І. Формування управлінської компетентності фахівців як педагогічна проблема // Військова освіта: Зб. наук. пр. –К., 2005. –№ 2 (16). –С. 67-75. –,6 авт. арк.
Статті у наукових і науково-методичних збірниках і журналах
38. Свистун В.І. Зарубіжний досвід підготовки фахівців сільського господарства до управлінської діяльності // Професійне навчання на виробництві: Зб. наук. пр. –К.: Наук. світ, 2006. –Вип. ІІ. –С. 302-312. –,6 авт. арк.
39. Свистун В.І. Зарубіжний досвід управлінської підготовки майбутніх фахівців // Зб. наук. пр. Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка. –К.: ВІКНУ, 2006. –Вип. 2. –С. 178-184. –,5 авт. арк.
. Свистун В.І. Українська мова як основа управлінського спілкування керівника-аграрника // Зб. наук. праць Науково-дослідного інс-ту українознавства. –К.: Поліграфічний центр „Фоліант“, 2006. –Т. ІХ. –С. 352-364. –,6 авт. арк.
. Свистун В.І. Управленческая компетентность специалистов как педагогическая проблема // Вестник Международной академии проблем человека в авиации и космосе. –Кіровоград, 2005. –№ 1 (17). –С. 54-61. –,5 авт. арк.
42. Свистун В.І., Ягупов В.В. Педагог як суб’єкт викладання // Теоретичні та методичні засади розвитку педагогічної освіти: педагогічна майстерність, творчість, технології: Зб. наук. праць / За заг. ред. Н.Г. Ничкало. –Харків: НТУ „ХПІ“, 2007. –С. 368-374. – 0,3 авт. арк.
Статті та тези доповідей у збірниках матеріалів конференцій
43. Свистун В.І. Ефективна управлінська діяльність та особистісно-психологічні особливості менеджера // Студентський рух у сучасній Україні: реалії, тенденції та перспективи розвитку: Мат. всеукр. наук.-практ. конф. –К.: НАУ, 2002. –С. 87-88. –
,1 авт. арк.
. Свистун В.І. Зміст професійно-управлінської компетентності фахівця-аграрника // Модернізація освіти: пошуки, проблеми, перспективи: Мат. міжнар. наук. –прак. конф. –К.-Переяслав-Хмельницький, 2006. –С. 84-86. –,2 авт. арк.
. Свистун В.І. Компетентнісно-орієнтований підхід до формування змісту вищої освіти як умова інтеграції до європейського освітнього простору // Актуальні проблеми входження ВНЗ України до єдиного Європейського простору: Мат. міжнар. наук.-метод. конф. –К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2005. –С. 141-143. –,2 авт. арк.
. Свистун В.І. Компоненти готовності майбутніх фахівців-аграрників до здійснення управлінської діяльності // Сучасні тенденції та перспективи розвитку освіти і науки у ВНЗ України: Мат. всеукр. наук.-теор. конф. –Хм.: Вид-во Нац. академії Держ. прикорд. служби України ім Б. Хмельницького, 2006. –С. 63-64. –,1 авт. арк.
. Свистун В.І. Підготовка фахівців-аграрників до управлінської діяльності: ґендерний аспект // Ґендерний компонент у системі вищої освіти:: Тези доп. –К.: Наукметодцентр аграрної освіти, 2005. –С. 23-24. –,1 авт. арк.
. Свистун В.І. Стан підготовленості фахівців-аграрників до управлінської діяльності в контексті розвитку вищої аграрної освіти // Досвід та проблеми країн Європи (Великобританії, Німеччини, Франції, Іспанії, України) з реалізації ідей Болонської конвенції: Матеріали міжнар. наук.-метод. конф. –Біла Церква, 2007. –Ч. 2. –С. 69-73. –,5 др.арк.
. Свистун В.І. Тренінговий метод в підготовці фахівців-аграрників до управлінської діяльності // Економіка агробізнесу: суть та процес викладання у ВНЗ: Тези доповідей на наук.-метод. конф. –К.: КНЕУ, 2005. –С. 100-104. –,3 авт. арк.
. Свистун В.І. Управлінська компетентність фахівців як педагогічна проблема // Проблеми економічної освіти і науковий прогрес: Матер. міжвузівської наук.-метод. конф. –Кривий Ріг: Мінерал, 2005. –С. 183-184. –,1 авт. арк.
АНОТАЦІЯ
Свистун В.І. Теорія і практика підготовки майбутніх фахівців аграрної галузі до управлінської діяльності. –Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 –теорія і методика професійної освіти. –Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України, Київ, 2007.
У дослідженні узагальнено досвід підготовки фахівців аграрної галузі до управлінської діяльності у світі та Україні, показано її становлення і розвиток у вітчизняній системі вищої аграрної освіти, обґрунтовано загальні теоретико-методологічні та методичні основи підготовки майбутніх фахівців аграрної галузі до управлінської діяльності, визначено її концептуальну основу –комплексний підхід, з’ясовано сучасний стан підготовленості студентів аграрних ВНЗ до управлінської діяльності, виокремлено основні проблеми.
Також дано авторське визначення змісту базових понять, категорій і термінів щодо управлінської діяльності фахівців аграрної галузі, які безпосередньо розкривають сутність і зміст підготовки до неї студентів аграрних ВНЗ та формульовано її цілі, завдання та принципи й конкретизовано зміст.
Ключові слова: управлінська діяльність, управлінська компетентність, підготовка до управлінської діяльності, готовність до управлінської діяльності, фахівець аграрної галузі.
АННОТАЦИЯ
Свистун В.И. Теория и практика подготовки будущих специалистов аграрной отрасли к управленческой деятельности. –Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени доктора педагогических наук по специальности 13.00.04 –теория и методика профессионального образования. –Институт педагогического образования и образования взрослых АПН Украины, Киев, 2007.
В диссертации обобщено опыт подготовки специалистов аграрной отрасли к управленческой деятельности в мире и в Украине, показано её становление и развитие в отечественной системе высшего аграрного образования, обосновано общие теоретико-методологические основы подготовки будущих специалистов аграрной отрасли к управленческой деятельности, определено её концептуальная основа, современное состояние подготовленности студентов аграрных ВУЗ к управленческой деятельности, выделено основные проблемы.
Также дано авторское определение содержания базовых понятий, категорий и терминов применительно управленческой деятельности специалистов аграрной отрасли, которые непосредственно раскрывают сущность и содержание подготовки до ней студентов аграрных ВУЗ и формулировано её цели, задачи и принципы, конкретизировано её содержание.
Ключевые слова: управленческая деятельность, управленческая компетентность, подготовка к управленческой деятельности, готовность к управленческой деятельности, специалист аграрной отрасли.
SUMMARY
Svistun V.I. Theory and practice of management education of future agrarian specialists. –Manuscript.
A dissertation in partial fulfillment of the requirements for the degree of doctor of pedagogical sciences in speciality 13.00.04 –theory and methodology of professional education. –Institute of pedagogical education and education of adult at the Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, Kyiv, 2007.
The study summarizes the science and art of management education of future agrarian specialists in Ukraine and worldwide, and its formation and development in the national system of higher agrarian education. The research outlines the conceptual base and general theoretical and methodological foundation of management instruction of future agrarian specialists. The current state of management preparation of agrarian institutions of higher learning is described and major problems are shown.
The author’s definitions of fundamental principles, categories and timelines for management in agriculture are presented as part of a discussion of the essence and content of agricultural management education. The principles include: „management competency“, „management activity“, „unique aspect of management activity“, and „preparedness for management activity“. Management activity in agrarian management is an organized, planned and systematic aspect of the social-economic system, which is interconnected with the focused implementation of specific managerial functions (designing, modeling, planning organizing, regulating, coordinating, motivating, controlling, and evaluating) based on objective cognition, recognition and creative assessment of objective and subjective principles of agricultural production to improve its efficiency.
The problem and principles of management preparation of future agrarian specialists are clarified and specified. The notions „preparedness for management activity“ and „management competency“ are specified and extended. The need to take creatively into account the psychological idiosyncrasies of each individual student and for pedagogical competency in management education of future agricultural specialists is discussed.
The study outlines organizational and methodological conditions for effective management education of future agrarian specialists (administrative support of management scholastic disciplines in higher education; complex application of conventional methods and technologies, organizational forms of education, and their innovative adaptations to actual conditions of future manager’s preparation; support of focused implementation of methods and technologies based on personal development, activity and interaction; focused problem solving; imitation and modeling methods and their complex application for learning processes; etc.).
The effectiveness of these conditions has been proven experimentally. The differences in group averages demonstrate that different organizational and methodological principles have significantly different values. Education was most effective when conditions were applied in experimental groups. Results suggest that student learning in experimental environments significantly exceeds that of students in control groups, confirming the effectiveness of the proposed organizational and methodological principles.
Key words: management activity, management competency, preparedness to management activity, specialist of agrarian sector, readiness to management activity.