Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
13
Дніпропетровський національний університет
Кравченко Володимир Миколайович
УДК: 388.43.031:519.876.5
ЕКОНОМІКО-МАТЕМАТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ
ПРОЦЕСІВ ВІДТВОРЕННЯ
У СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ
08.03.02 –Економіко-математичне моделювання
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Дисертацією є рукопис
Робота виконана на кафедрі економічної інформатики та статистики Дніпропетровського національного університету Міністерства освіти і науки України
|
Науковий керівник – |
доктор технічних наук, професор Марюта Олександр Микитович, Дніпропетровський національний університет, завідувач кафедри економічної інформатики та статистики |
|
Офіційні опоненти – |
доктор економічних наук, професор Кадієвський Володимир Андрійович, Національний аграрний університет, м.Київ, професор кафедри економічної кібернетики |
|
кандидат економічних наук, професор Ульянченко Олександр Вікторович, Харківський національний аграрний університет ім.В.В.Докучаєва, декан економічного факультету, завідувач кафедри економічної кібернетики |
|
|
Провідна установа – |
Чернівецький національний університет ім. Юрія Федьковича Міністерства освіти і науки України, кафедра економіко-математичного моделювання, м.Чернівці |
Захист відбудеться " 23 " грудня 2003 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 08.051.03 у Дніпропетровському національному університеті Міністерства освіти і науки України за адресою: 49050, м.Дніпропетровськ, вул. Наукова, 13, ауд. 317 (корп. № 9).
З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Дніпропетровського національного університету за адресою: 49050, м.Дніпропетровськ, вул.Казакова, 8.
Автореферат розісланий " 14 " листопада 2003 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради А.К.Василевський
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Сучасні методи оптимізації виробництва, в тому числі й у аграрному секторі економіки України, неможливі без застосування економіко-математичних моделей. На підприємства агропромислового комплексу України впливає велика кількість факторів зовнішнього середовища. Усе це формує область невизначеності умов, на базі яких приймаються рішення, тому використання сучасних методів оптимізації діяльності підприємств у аграрному секторі економіки неможливе без застосування економіко-математичних, аналітичних, імітаційних та інших моделей прийняття управлінських рішень.
Питання економіко-математичного моделювання виробничо-фінансових процесів та програм розглянуто в роботах провідних вітчизняних і зарубіжних науковців: В.М. Вовка, В.А. Кадієвського, Т.С. Клєбанової, Ю.Г. Лисенка, О.М. Марюти, А.М. Мороза, О.А. Петрова, І.Г. Поспєлова, О.В. Ульянченка, В.М. Усикіна, Е. Балтенспергера, Р. Белмана, П. Роуза, С. Сілі, Д. Січкі, Д. Форрестера, та інших.
Проте окремі питання вимагають подальшого опрацювання. Так, на даному етапі практично відсутні економіко-математичні моделі, що враховують особливості процесу відтворення у сільському господарстві: його стохастичну природу, взаємозв’язок галузей, нелінійність і динамізм у ринкових умовах господарювання.
Актуальність зазначених проблем в умовах ринкової економіки, їх недостатнє розв'язання та необхідність теоретичного обґрунтування і розробки практичних механізмів оптимізації діяльності підприємств у аграрному секторі економіки зумовили вибір теми дисертації, мету дослідження та перелік необхідних завдань для її досягнення.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукові результати, теоретичні положення й висновки дослідження було здійснено у межах наукових тем Дніпропетровського національного університету та скоординовано з темою Гуманітарного університету “Запорізький інститут державного та муніципального управління” “Організаційно-економічний механізм функціонування підприємницьких структур –системи ціноутворення, фінансово-кредитних відносин, страхування” (номер державної реєстрації 0102U003197).
Мета й завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка методологічних засад оптимізації процесів відтворення у сільськогосподарському виробництві, узагальнення існуючих та розробка нових економіко-математичних моделей для обґрунтування тактичних і стратегічних рішень у сучасному сільському господарстві.
Досягнення цієї мети зумовило необхідність вирішення наступних завдань:
Об’єктом дослідження є процеси відтворення у сільськогосподарському виробництві в ринкових умовах.
Предметом дослідження є моделі процесів відтворення у сільськогосподарському підприємстві.
Методи дослідження. У процесі дослідження використано такі методи економічних досліджень: економіко-математичне моделювання (розробка моделей), абстрактно-логічний метод (теоретичні узагальнення та формулювання висновків), статистико-економічний (аналіз статистичних даних), монографічний (поглиблене вивчення виробничо-фінансових програм сільськогосподарського підприємства) та інші.
Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативні акти, статистичні дані та фактичні показники діяльності сільськогосподарських підприємств Запорізького регіону, спеціальна література з проблем теорії та практики моделювання виробничо-фінансових програм сільськогосподарського підприємства.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:
вперше:
удосконалено:
- концепцію економіко-математичного моделювання виробничо-фінансових програм сільськогосподарського підприємства: обґрунтовано необхідність урахування стохастичної природи сільськогосподарського виробництва та, відповідно, побудови моделей з урахуванням ймовірнісних характеристик; необхідність оптимізації діяльності окремого підприємства як господарюючого суб’єкта, збору та обробки статистичних даних по господарствах; урахування ризику реформ на сучасному етапі;
дістали подальший розвиток:
- економіко-математичні моделі, що дозволяють оптимізувати етапи виробництва продукції та галузеву структуру сільськогосподарського підприємства.
Практичне значення отриманих результатів дисертаційного дослідження полягає в їх використанні для впровадження організаційно-економічного механізму відтворення у фермерських господарствах та інших сільськогосподарських підприємствах Запорізької області, в тому числі ТОВ “Нова Хортиця” (акт від 23.05.2003).
Основні положення, висновки й пропозиції дисертаційної роботи використано в практичній діяльності аграрних підприємств Запорізької області (довідка № 325/05 від 30.05.2003). Результати дослідження застосовано в навчальному процесі Гуманітарного університету “Запорізький інститут державного та муніципального управління” при викладанні курсів “Інвестиційний менеджмент”, “Проектний аналіз”, “Аналіз інвестиційних проектів” (довідка №644 від 23.06.2003) та Дніпропетровського національного університету при викладанні курсу “Статистика сільського господарства” (довідка від 15.09.2003).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота повністю є результатом самостійного наукового дослідження. Опубліковані без співавторства наукові праці містять положення, висновки і пропозиції, сформульовані самим здобувачем наукового ступеня. Вони відображають конкретний особистий внесок дисертанта.
Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дисертаційної роботи доповідались і обговорювались на науково-практичних конференціях: “Наука і освіта”, м. Дніпропетровськ (2000 р.); “Актуальні проблеми державного та муніципального самоврядування”, м. Запоріжжя, (2001 - 2002 рр.); “Економіко-математичні методи прийняття управлінських рішень на сучасному етапі”, м. Дніпропетровськ (2003 р.); “Економіка підприємства: проблеми теорії та практики”, м. Дніпропетровськ (2003 р.); “Фінансово-кредитна система України: проблеми та шляхи їх вирішення”, м. Дніпропетровськ (2003р.); “Україна у світовій економічній спільноті”, м. Дніпропетровськ (2003 р.).
Публікації. Основні положення дисертаційної роботи опубліковано у 12 статтях та тезах, збірниках наукових праць та матеріалів науково-практичних конференцій, загальним обсягом 2,9 обл.-вид. арк., з них 5 –у наукових фахових виданнях.
Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків і пропозицій, списку використаних джерел та додатків.
Дисертацію викладено на 195 сторінках, в тому числі: на 42 сторінках розміщено 31 таблиця та 8 ілюстрацій. У роботі подано список використаних джерел, який нараховує 128 найменувань і розміщений на 12 сторінках; 7 додатків займають 36 сторінок.
У першому розділі “Теоретико-методологічні засади моделювання процесів відтворення у сільському господарстві” виявлено, що як об’єкт моделювання сільське господарство є складною системою. Для правильної побудови економіко-математичної моделі та наступного вірного прийняття рішення необхідно знати суттєві особливості процесів відтворення у сільському господарстві: економічні, технологічні, соціальні та інші.
Сільськогосподарське виробництво як галузь економіки має свої специфічні риси, які слід враховувати при побудові економіко-математичних моделей.
Крім особливостей сільського господарства як галузі економіки, є особливості, пов’язані з соціально-економічною ситуацією в Україні в цілому.
Державну аграрну політику на сучасному етапі розбудови суверенної незалежної України спрямовано насамперед на гарантування продовольчої безпеки країни, освоєння ринкової економіки, створення умов для виробництва конкурентоспроможної продукції, формування сприятливого життєвого середовища на селі. У її основу покладено вирішення корінних соціально-економічних та політичних проблем –земельних і майнових відносин, подолання тривалого відчуження трудівників села від землі, засобів виробництва та результатів праці. Перехід сільськогосподарського виробництва та інших галузей агропромислового комплексу до ринкових відносин має істотне значення не тільки для аграрної сфери, а й для всього народного господарства України, що зумовлено специфічними особливостями галузей агропромислового виробництва.
Слід зазначити, що перехід до ринкових умов у агропромисловому комплексі України за роки незалежності відбувається важко. Загальний обсяг продукції сільського господарства знижувався з 1990 р. до 1999 р. Лише в останні роки намітилась тенденція до його зростання.
Зростання показників сільськогосподарського виробництва не можливе без розширеного відтворення. Відтворення - постійне поновлення робочої сили і засобів виробництва, а також природних ресурсів. Особливості відтворення в сільському господарстві зумовлені тим, що в порівнянні з іншими галузями вирішальне значення тут має відтворення природно-біологічної системи - землі, рослин і тварин. Отже, у цій сфері суспільно-виробничих відносин найбільш важливим є забезпечення єдності техніки, біології, економіки й екології.
Принципи ринкового господарювання, зародження комерційних відносин у діяльності сільськогосподарських підприємств вимагають якісно нових підходів до формування джерел відтворення. Ситуація ускладнилась через загальний важкий економічний стан сільськогосподарських товаровиробників. Розрив колишніх господарських зв'язків, нерегульований ринок, диспаритет цін, слабке використання фінансово-кредитних важелів –усе це доводить необхідність розробки стратегії менеджменту відтворення основних засобів.
Основні етапи менеджменту відтворення основних засобів подано на рис.1.
Визначення виробничої потреби у відтворенні основних
засобів
|
Оцінка ефективності відтворення основних засобів і її економічне обґрунтування |
Вивчення структури і аналіз фінансових джерел відтворення |
Розробка, оцінка альтернативних і вибір оптимального варіанту відтворення |
Рис. 1. Основні етапи менеджменту відтворення основних засобів
При розробці та застосуванні економіко-математичних моделей процесів відтворення у сільському господарстві мають бути враховані всі вищезазначені особливості сільського господарства.
Завдання економіко-математичного моделювання АПК за масштабом можна згрупувати таким чином :
Удосконалення економіко-математичної моделі –по своїй суті нескінченний процес. Зміни в аграрній політиці, зовнішній економіці, конкурентному середовищі, впровадження нових машин і технологій, необхідність урахування соціальних та багатьох інших факторів –усе це постійно коригує побудову моделі та обумовлює сільськогосподарське виробництво як складну стохастичну систему, головні впливові фактори якої можна схематично відобразити таким чином (рис. 2).
Рис.2. Класифікація ймовірнісних факторів сільськогосподарського виробництва
Досліджено коливальність і варіацію показників сільськогосподарського виробництва. Вплив вищезазначених випадкових факторів сільськогосподарського виробництва (природно-кліматичних, організаційних, економічних, соціальних) полягає в тому, що його показники не є детермінованими, а змінюються у просторі й часі.
При побудові традиційних лінійних економіко-математичних моделей не потрібна була інформація про варіацію параметрів моделі навколо середньої величини, тому такі дослідження не були актуальними. Однак останнім часом у зв’язку з переходом до ринкових умов господарювання потрібна додаткова інформація про варіацію та коливальність показників сільськогосподарського виробництва.
На базі аналізу статистичних даних Запорізької області за період з 1992 до 2001 рр. розраховано статистичні характеристики врожайності сільськогоспо-дарських культур та продуктивності тваринництва по районах.
Середній показник продуктивності тваринництва по Запорізькій області становить 1664,6 кг. Коефіцієнт варіації –,8%. Найбільший показник варіації має Якимівський район –,7%, найменший –Бердянський район –,8%. Якщо порівняти з коливальністю врожайності сільськогосподарських культур (Kb=24,0%), то видно, що продуктивність тварин коливається значно менше.
Цей факт дозволяє зробити висновок про деяку компенсацію впливу ймовірнісних факторів цілеспрямованими діями людини. Наприклад, нестача кормів унаслідок зниження врожайності кормових та фуражних культур компенсується закупівлею потрібної кількості кормів, дії ветеринарної служби знижують втрати від хвороби тварин тощо.
Не зважаючи на успіхи в розвитку методів оптимального планування та наявність прикладних програм для їх реалізації на ЕОМ, на практиці рішення у сільському господарстві розробляються або на базі традиційних балансових розрахунків, або на основі детермінованих моделей у єдиному варіанті на підставі припущень про лінійність залежностей і детермінованість векторів-параметрів.
Детерміновані моделі здебільшого описують замкнену систему, зв’язки якої з навколишнім середовищем можна не враховувати. Це є базою для їх широкого застосування з метою вирішення різних економічних завдань. Однак при побудові економіко-математичних моделей повна й об’єктивна інформація про умови формування та реалізації плану далеко не завжди відповідає реальним ситуаціям. Унаслідок цього вибір рішення робиться в умовах неповної інформації, невизначеності та ризику, а також усіляких обмежень, що визначаються конкретним змістом завдання.
Імовірнісний характер сільськогосподарського виробництва робить виправданим застосування в оптимізації методів стохастичного програмування. Стохастичні моделі більше відповідають реальним умовам вибору рішень, реальніші та змістовніші, однак складніші в дослідженнях та реалізації алгоритмів, ніж детерміновані моделі.
Стохастичне програмування допомагає вирішити великий клас задач планування, управління та проектування, в тому числі виробничо-економічні задачі сільського господарства, які є типовими задачами управління в умовах неповної інформації про початкові умови.
У другому розділі “Розробка стохастичної моделі оптимізації процесів відтворення для сільськогосподарського підприємства” розглянуто обґрунтування вибору та розробку моделі задачі оптимізації процесів відтворення.
Оскільки головним фінансовим джерелом процесів відтворення є прибуток, який має господарство, задача оптимізації процесів відтворення зводиться, насамперед, до задачі оптимізації структури сільськогосподарського виробництва з максимізацією цільової функції прибутку.
В основі стохастичної задачі оптимізації структури сільськогосподарського виробництва полягає її детермінована модель (1) –(4).
Потрібно знайти рішення Х (x; x2; … xn), що задовольняють цільовій функції (1)
за умов: () (2) , () (3) , () (4),
де xj –розмір j - сільськогосподарської галузі ();
cj –дохід на одиницю виміру j - галузі;
aij –витрати i - виду виробничого ресурсу на одиницю виміру j - галузі;
Vij –вихід продукції i - виду, що виробляється на одиницю виміру j - галузі;
bi –обсяг наявного ресурсу i - виду;
Qi–обсяг продукції i - виду, що має бути вироблений для виконання зобов’язань;
I,I–множини, елементи яких –номера обмежень щодо використання виробничих ресурсів та виробництва продукції.
Необхідно визначити оптимальну структуру сільськогосподарського підприємства в умовах впливу природних сил, а також розміри страхових запасів виробничих ресурсів та продукції.
Стохастичний аналог розглянутої детермінованої задачі з випадковими параметрами побудовано відповідно до її обраної постановки. За критерій оптимальності необхідно обрати максимізацію математичного очікування цільової функції (1). Умови (2) –(4) слід замінити на ймовірнісні обмеження, що потребують виконання відповідних нерівностей з імовірністю, не менше ніж заздалегідь задана.
Таким чином, необхідно розв’язати наступну стохастичну задачу: знайти рішення Х (x; x; … xn), що задовольняють цільовій функції
(5)
за умов: (6), (7), . (8)
Задача (5)-(8) оптимізації структури сільськогосподарського виробництва є одноетапною задачею стохастичного програмування з імовірнісними обмеженнями та рішенням –детермінованим вектором.
Ця модель дозволяє врахувати додаткові вимоги до плану, що визначаються випадковими факторами функціонування, більш реалістично відображає виробничу обстановку, що склалась.
При розробці математичного апарату будемо виходити з припущення про нормальний закон розподілу врожайності, продуктивності, витрат та інших показників сільськогосподарського виробництва.
За допомогою спеціальних перетворень, введення нових змінних отримано детерміновані аналоги ймовірнісних обмежень:
,
,
де –додаткова кількість ресурсу з урахуванням заданої ймовірності; –недоотримання продукції з урахуванням визначеного рівня ймовірності.
Стохастична задача зводиться до свого детермінованого аналогу, який у свою чергу є задачею нелінійного програмування з сепарабельними функціями, що вирішується на максимум цільової функції методом частково-лінійної апроксимації.