Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Харківський університет Повітряних Сил
імені Івана Кожедуба
Методична розробка
для проведення занять з розділу
„СТАТУТИ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ”
зі студентами факультету підготовки офіцерів запасу
Тема 3: Військовослужбовці та відносини між ними.
ХАРКІВ
Навчальна та виховна мета:
1. Вивчити порядок взаємовідносин між
військовослужбовцями.
навчити їх загальній культурі у військовому побуті.
Час: 2 години (90 хвилин)
Місце: Навчальний клас.
Форма: Розповідь, бесіда, показ, тренування. Керівництва та посібники:
Стеценко О. О. "Повсякденна діяльність військ”
Частина І, III
Матеріальне забезпечення:
Навчальні питання та розподіл часу:
Військові звання. Начальники та підлеглі, старші і молодші – 40хв.
Порядок віддання та виконання наказів. - 15 хв.
Військова ввічливість і поведінка військовослужбовців - 15 хв.
Контрольне тестування по модулю №1 - 10 хв.
3. Заключна частина - 5 хв.
Організаційно-методичні вказівки.
За 2-3 дні до початку заняття керівник знайомиться з вимогами програми та тематичного плану, вивчає положення Статуту внутрішньої служби ЗС України, наказів та директив, які регламентують взаємовідносини між військовослужбовцями, підбирає додаткову літературу з теми заняття, готує необхідне матеріальне забезпечення.
У процесі підготовки до заняття керівник готує, якщо вважає за необхідне, помічників з числа студентів. Після роз'яснення статутних положень керівник практично відпрацьовує зі студентами порядок віддання й виконання наказів, а також відднаня військового вітання.
Перед початком заняття особовий склад групи шикується біля навчального класу у двошеренговому розгорнутому строю. Викладач приймає рапорт командира групи, перевіряє зовнішній вигляд особового складу і дає вказівки на усунення недоліків.
Під час заняття студенти відпрацьовують опорний конспект.
Порядок проведення занять.
1. Вступна частина заняття - 5 хв .
Керівник заняття:
приймає рапорт чергового групи - 1 хв.
перевіряє наявність студентів - 2 хв.
усунення недоліків - 1хв.
доводить тему, мету та навчальні питання - 1 хв.
2. Основна частина заняття - 80хв.
Навчальне питання №1.”Військові звання. Начальники і підлеглі, старші і молодші.”
Законом України «Про військовий обов’язок і військову службу» кожному військовослужбовцю встановлено військове звання.
Армійські звання Флотські звання
Рядовий склад
Рядовий Старший солдат Матрос Старший матрос
Сержантський і старшинський склад
Молодший сержант Сержант Старшина 2 статті Старшина 1 статті Старший сержант Старшина Головний старшина
Головний корабельний старшина
Склад прапорщиків і мічманів
Прапорщик Мічман
Старший прапорщик Старший мічман
Молодший офіцерський склад
Молодший лейтенант Молодший лейтенант Лейтенант Лейтенант Старший лейтенант
Старший лейтенант Капітан-лейтенант
Капітан
Старший офіцерський склад
Майор Підполковник Капітан 3 рангу Капітан 2 рангу
Полковник Капітан 1 рангу
Вищий офіцерський склад
Генерал-майор Генерал-лейтенант Контр-адмірал, Віце-адмірал
Генерал-полковник Адмірал
Генерал Армії України
До військових звань офіцерського складу медичної служби і юстиції додаються відповідно слова "медичної служби" і "юстиції". Наприклад, лейтенант медичної служби, майор юстиції. До військових звань сержантського і старшинського складу, складу прапорщиків і мічманів ці слова не додаються.
В Збройних Сила України кожній посаді відповідає своє військове звання. Для прикладу розглянемо військові звання посадових осіб роти.
Командир роти - капітан
Заступники командира роти – старший лейтенант
Старший технік роти – старший прапорщик
Старшина роти – старший прапорщик (прапорщик, старшина)
Командир взводу – старший лейтенант (лейтенант, молодший лейтенант)
Заступник командира взводу – старший сержант
Командир відділення – сержант (молодший сержант )
Життя і діяльність Збройних Сил України побудовані на принципі повної єдиноначальності командирів і начальників. Суть єдиноначальності полягає в зосередженні у командира всіх функцій управління ввіреним підрозділом, а саме:
- наділенні командира (начальника) всією повнотою розпорядчої влади стосовно підлеглих і покладенні на нього персональної відповідальності перед державою за всі сторони життя та діяльності військової частини, підрозділу і кожного військовослужбовця;
- наданні командирові (начальникові) права одноособово приймати рішення, віддавати накази;
- забезпеченні виконання зазначених рішень (наказів), виходячи із всебічної оцінки обстановки та керуючись вимогами законів і статутів Збройних Сил України.
Відповідно до військового звання або службового становища стосовно один одного військовослужбовці можуть бути начальниками або підлеглими.
Начальник має право віддавати підлеглому накази і зобов'язаний перевіряти їх виконання.
Підлеглий зобов'язаний беззастережно виконувати накази начальника, крім випадків віддання явно злочинного наказу, і ставитися до нього з повагою.
Начальники, яким військовослужбовці підпорядковані за службою, у тому числі і тимчасово, є прямими начальниками для цих військовослужбовців. Найближчий до підлеглого прямий начальник є безпосереднім начальником.
Статтею 58 СВС визначено, що кожний командир є єдиноначальником для своїх підлеглих. В той же час він підпорядковується своєму безпосередньому начальникові. На цьому побудована «піраміда» підпорядкування одних військовослужбовців іншим, залежно від посади, яку вони обіймають і взагалі – принцип єдиноначальності в Збройних Силах України.
Відповідно до військового звання кожний військовослужбовець є начальником для інших, як це вказано на схемі:
Генерали армії, генерал-полковники, адмірали є начальниками для старших і молодших офіцерів, прапорщиків і мічманів, сержантів і старшин, рядових і матросів. В роті безпосередніми начальниками є:
-- командир роти—для своїх заступників, командирів взводів, старшини і старшого техніка роти;
В той же час прямими начальниками в роті є:
Військовослужбовці, які за своїм службовим становищем і військовим званням не є відносно інших начальниками або підлеглими, можуть бути старшими чи молодшими за військовим званням.
Старші за військовим званням військовослужбовці мають право вимагати від молодших за військовим званням військовослужбовців додержання військової дисципліни, громадського порядку і форми одягу, а також правил поведінки і військового вітання. Молодші за званням військовослужбовці повинні беззастережно виконувати зазначені вимоги старших за військовим званням військовослужбовців.
Коли військовослужбовці не підпорядковані один одному по службі, а виконують службові обов’язки спільно, командир повинен визначити хто з них є начальником, а хто – підлеглим. Якщо командир не визначив між ними відносин, то начальником є старший з них за посадою, а за рівних посад - старший за військовим званням.
Порядок відрекомендування командирам (начальникам).
Безпосередньому начальнику військовослужбовець відрекомендовується в разі :
- призначення на посаду і звільнення з неї;
- присвоєння військового звання;
- вручення нагороди;
- відбуття чи повернення з відрядження, відпустки або лікування.
Новопризначені до військової частини офіцери відрекомендовуються
командирові військової частини та його заступникам, а після отримання призначення до підрозділу - командирові підрозділу та його заступникам. Відрекомендовуючись, військовослужбовець називає :
1.свою посаду ;
2.військове звання;
3.прізвище;
4.причину звернення.
Командир військової частини відрекомендовує новоприбулих офіцерів офіцерському складові військової частини на найближчій нараді офіцерів чи під час шикування особового складу військової частини
Приклади відрекомендування :
1. Товаришу капітане. Командир 1-го механізованого взводу молодший лейтенант Шевченко. Відрекомендовуюся з нагоди відбуття в чергову відпустку.
2. Товаришу полковнику. Молодший лейтенант Недашківській. Відрекомендовуюся з нагоди призначення на посаду командира взводу.
Навчальне питання №2.”Порядок віддання й виконання наказів”
Суворе дотримання військовослужбовцями встановленого в ЗСУ порядку підпорядкованості є одним з основних вимог військової дисципліни, тому особи, які порушують цей порядок – посягають на її основу і єдиноначальність.
Згідно зі статтею 6 Дисциплінарного статуту командир має право надавати накази та розпорядження.
Наказ (розпорядження) – це обов’язкова для виконання вимога командира (начальника) про вчинення або не вчинення підлеглим певних дій по службі . Він може бути звернений до одного або до групи військовослужбовців і має за мету досягнення конкретного результату(зробити щось, не робити чогось).
Наказ віддається, як правило, в порядку підпорядкованості, але за крайньої потреби командир (начальник), старший за службовим становищем, ніж безпосередній начальник, може віддати наказ підлеглому, минаючи його безпосереднього начальника, про що повідомляє безпосереднього начальника підлеглого чи наказує підлеглому особисто доповісти своєму безпосередньому начальникові.
Наказ можна віддавати одному чи групі військовослужбовців усно або письмово, у тому числі з використанням технічних засобів зв'язку. Він повинен бути сформульований чітко і не може допускати подвійного тлумачення.
Підлеглий забов’заний виконувати накази (розпорядження) начальника і не повинен їх обговорювати. Непокора, тобто відкрита відмова виконати наказ начальника, є небезпечним військовим злочином який посягає на встановлений порядок підлеглості та військової честі і породжує неорганізованість та безладдя у військових частинах негативно позначається на бойовій готовності та боєздатності військових формувань.
В умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці цей злочин може привести до зриву виконання бойового завдання чи інших тяжких наслідків до яких належать: зрив заходів по забезпеченню постійної бойової готовності; зрив бойового завдання; знищення або пошкодження бойової та спеціальної техніки; загибель людей; втрата управління військами та інше.
Тому, статтею 402 Кримінального кодексу України непокора або умисне не виконання наказу караються службовим обмеженням на строк до 2 років або триманням у дисциплінарному батальйоні на строк 2 років, або позбавленням волі на строк до 3 років. Якщо ці діяння вчинені групою осіб або спричинили тяжкі наслідки, - караються позбавленням волі на строк від 3 до 7 років. Непокора в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці карається позбавленням волі на строк від 5 до 10 років.
Начальник не повинен віддавати накази, які заздалегідь не можуть бути виконаними. Відповідальність за наказ несе начальник, який його віддав. Разом з тим, у випадку відання явно злочинного наказу або розпорядження, вони не підлягають виконанню(Конституція України, ст.60). Підлеглий, який виконав явно злочинний наказ, та начальник, який його віддав, несуть кримінальну відповідальність за скоєне.
Під час віддання і отримання наказу військовослужбовці приймають стройове положення, а ті хто знаходяться в надягнутому головному уборі – прикладають до нього руку. Військовослужбовець, який віддає наказ, обов’язково говорить «НАКАЗУЮ». Після отримання наказу військовослужбовець відповідає «СЛУХАЮСЬ» і виконує його. Про виконання наказу військовослужбовець зобов’язаний доповісти тому начальникові, який віддав наказ, і своєму безпосередньому начальнику.
Підлеглий, який отримав наказ, якщо йому щось не зрозуміло, має право звернутись до начальника з проханням уточнити наказ. Якщо ж начальник вагається, чи правильно підлеглий зрозумів отриманий наказ, він може примусити підлеглого стисло передати зміст наказу.
Не виконання наказу за відсутності ознак його умисного не виконання але якщо воно спричинило тяжкі наслідки ,- карається службовим обмеженням на строк до 2 років або тримання у дисциплінарному батальйоні на строк до 1 року, або позбавленням волі на строк до 2 років. За ті ж самі діяння скоєні в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці – позбавлення волі на строк від 3 до 7 років(стаття 403 ККУ)
Існує три варіанти віддання і виконання наказу(відпрацьовується практично) :
1. Наказ віддається у порядку підлеглості (тобто безпосереднім начальником). Підлеглий неухильно виконує його сумлінно, точно і у встановлений строк. Про виконання наказу він доповідає безпосередньому начальникові.
При віддані наказу начальник може перевірити, чи правильно підлеглий зрозумів отриманий наказ. Для цього він примушує підлеглого стисло повторити отриманий наказ і якщо підлеглий неправильно його тлумачить—наказує виконувати отриманий наказ. Якщо при отриманні наказу, підлеглому не зовсім зрозуміло його зміст—в цьому разі він звертається до начальника з проханням повторити наказ або розтлумачити його зміст і приступає до виконання.
2. Наказ віддається військовослужбовцю прямим начальником або начальником за військовим званням, минаючи безпосереднього начальника. В цьому разі начальник, який віддав наказ, повідомляє про це безпосереднього начальника військовослужбовця, або наказує йому особисто доповісти своєму безпосередньому начальникові. Військовослужбовець неухильно виконує отриманий наказ сумлінно, точно та у встановлений термін і доповідає це командирові (начальникові), який його віддав і безпосередньому начальникові.
3. Наказ віддається військовослужбовцю, який вже виконує наказ начальника, нижчого за військовим званням чи службовим положенням від начальника, який віддав останній наказ. Начальник, який віддав другий наказ, повідомляє про це безпосереднього начальника військовослужбовця або наказує йому доповісти своєму безпосередньому начальники про отримання нового наказу. Військовослужбовець доповідає своєму безпосередньому начальникові. Якщо новий (другий) наказ стає перешкодою для виконання попереднього (першого), військовослужбовець доповідає про це командирові (начальникові), який віддав наступний наказ і після отримання його згоди (підтвердження) припиняє виконання попереднього наказу і неухильно виконує другий наказ сумлінно, точно та у встановлений строк. Про виконання останнього наказу військовослужбовець доповідає начальникові, який його віддав, і безпосередньому начальникові.
Навчальне питання №3. „Військова ввічливість і поведінка військовослужбовців.”
Військовослужбовці повинні постійно бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей, зобов'язані завжди пам'ятати, що за їх поведінкою судять не лише про них, а й про Збройні Сили України в цілому.
Усі військовослужбовці повинні під час зустрічі (обгону) вітати один одного, додержуючись правил, визначених Стройовим статутом Збройних Сил України. Військове вітання - це вияв взаємної поваги і згуртованості військовослужбовців.
Підлеглі та молодші за військовим званням вітають першими, а за умови рівного становища першим вітається той, хто вважає себе більш вихованим і ввічливим.
Крім того військовослужбовці вітають:
1) могилу Невідомого солдата;
2)братські могили воїнів, які загинули в боях за волю і
незалежність України;
3)бойові прапори військових частин;
4) похоронні процесії, які супроводжуються військами.
Відносини між військовослужбовцями повинні грунтуватися на взаємній повазі , у питаннях служби вони звертаються один до одного на "Ви".
Начальники й старші за військовим званням військовослужбовці у питаннях служби до підлеглих і молодших звертаються за військовим званням і прізвищем або тільки за званням, додаючи в останньому випадку перед званням слово "товаришу". Наприклад: "Рядовий Черняк", "Товаришу рядовий"; "Сержанте Мішин", "Товаришу сержанте"; "Прапорщику Мороз", "Товаришу прапорщику"; "Лейтенанте Малишенко", "Товаришу лейтенанте".
У разі коли необхідно звернутися до іншого військовослужбовця в присутності командира (начальника) або старшого за військовим званням, слід попросити на це дозволу командира (начальника) або старшого за військовим званням. Наприклад: "Товаришу полковнику, дозвольте звернутися до майора Іващенка".
Військовослужбовці під час звертання до них командира (начальника) або старшого за військовим званням повинні стати у стройове положення.
Підлеглі й молодші за військовим званням звертаються у службових справах до командирів (начальників) і старших за військовим званням, додаючи перед званням слово "Товаришу". Наприклад: "Товаришу лейтенанте".
Для військового вітання під час руху, військовослужбовець за 5-6 кроків до начальника припиняє рух руками і повертає голову в його бік, а при надягненому головному уборі – прикладає до нього руку. Порівнявшись з начальником, повертає голову прямо (опускає праву руку) і продовжує рух руками. Вітання на місці поза строєм виконується наступним чином : при наближенні начальника (старшого за військовим званням) за 5-6 кроків, військовослужбовець приймає стройове положення й дивиться йому в обличчя, повертаючи вслід голову, а при надягненому головному уборі – прикладає до нього руку. Після того як начальник мине військовослужбовця, слід голову повернути прямо і опустити руку.
Військові частини (підрозділи) в строю за командою вітають:
1) Президента України, Голову Верховної Ради України,
Прем'єр-міністра України, Міністра оборони України;
2) усіх прямих начальників, а також керівних осіб, призначених
для інспектування (перевірки) частини (підрозділу).
Для цього командир частини (підрозділу) подає команду "СТРУНКО, рівняння - ПРАВОРУЧ (ЛІВОРУЧ, НА СЕРЕДИНУ)", зустрічає їх і доповідає. Наприклад: "Товаришу генерал-майоре. Десятий механізований полк для полкової вечірньої перевірки вишикувано. Командир полку полковник Ткаченко". Під час шикування частини з Бойовим Прапором (на параді, стройовому огляді, складання Військової присяги тощо) в доповіді називається повне найменування частини з переліком наданих їй почесних найменувань та орденів. При виконанні військового вітання в строю під час руху начальник подає команду, але не доповідає.
3) під час зустрічі між собою;
4) могилу Невідомого солдата;
5) братські могили воїнів, які загинули в боях за волю і незалежність України;
6) бойові прапори військових частин, а також Військово-Морський Прапор під час його підняття та спуску;
7) похоронні процесії, які супроводжуються військами.
Поза строєм військові частини (підрозділи) виконують військове вітання за командою «Струнко». Вона подається під час кожного відвідання командиром (начальником) військової частини або підрозділу, а рапорт віддається лише під час першого вітання ним в даний день.
Під час проведення класних занять команда «Струнко» подається перед початком кожного заняття і після кожного його закінчення. Перед початком заняття, коли в аудиторію заходить викладач, черговий групи або перший, хто його побачив подає команду «Струнко».
Якщо командир (начальник) вітається з особовим складом (в строю, поза строєм, на заняттях, зборах тощо), то на його слова «Здрастуйте товариші (панове) » всі військовослужбовці відповідають «Бажаємо (бажаю) здоров’я», а при прощанні, на слова «До побачення товариші (панове)» - відповідають «До побачення». В обох випадках в кінці відповіді додають «Товаришу (пане)» та військове звання.
Під час виконання Державного гімну України :
1. В строю військовослужбовці без команди приймають стройове положення, а командири підрозділів від взводу і вище прикладають руку до головного убору.
2. Поза строєм військовослужбовці приймають стройове положення, а при надягненому головному уборі – прикладають до нього руку.
Не подається команда військовим частинам (підрозділам) на виконання військового вітання у випадках
1)на вогневому рубежі та вогневій позиції під час проведення стрільб;
2)під час оголошення в частині або підрозділі тривоги або збору;
3) на марші під час руху і на привалах, а також на всіх тактичних заняттях, заняттях з водіння машин і навчаннях;
4) на командних пунктах, у вузлах зв’язку і під час несення бойового чергування;
5) на аеродромах під час проведення польотів;
6) під час виконання господарських робіт або робіт з навчальною метою, а також під час спеціальних занять і робіт у майстернях, парках, ангарах, лабораторіях;
7) під час спортивних змагань та ігор;
8) під час харчування та після сигналу "Відбій" до сигналу "Підйом";
9) у приміщеннях для хворих.
У цих випадках начальник або старший за військовим званням лише рапортує начальникові, який прибув. Наприклад: "Товаришу майоре. Перша механізована рота виконує другу вправу навчальних стрільб. Командир роти капітан Шевчук".
Частини та підрозділи, які беруть участь у похоронній процесії, військового вітання не виконують.
На поздоровлення командира (начальника) окремий військовослужбовець відповідає : «Служу Українському народові», а військова частина (підрозділ) – протяжним триразовим «Слава». На подяку командира (начальника) військовослужбовець (підрозділ, військова частина) відповідає «Служу (служимо) Українському народові».
В повсякденному житті військовослужбовці повинні бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь і гідність, завжди пам’ятати, що по їх поведінці судять не лише про конкретного військовослужбовця, а в загалі про всі Збройні Сили.
Тому в громадських місцях, у міському та приміському транспорті вони повинні поступатись місцем командирам (начальником) або старшим за військовим званням, особам похилого віку, інвалідам, жінкам і малолітнім дітям; в разі виникнення нещасних випадків, пожежі чи стихійного лиха – надавати допомогу громадянам.
Військовослужбовцям забороняється тримати руки в кишенях одягу, сидіти в присутності командира (начальника) або старшого за військовим званням без його дозволу, а курити дозволяється тільки у спеціально відведених місцях.
Навчальне питання№4.”Контрольне тестування по модулю №1”.
Кожний студент отримує білет, в якому є 5 контрольних питань. На кожне питання дається 4-6 відповідей, з яких одна – вірна. Для отримання позитивної оцінки потрібно правильно відповісти на:
а) три контрольних питання – “задовільно”;
б) чотири контрольних питання – “добре”;
в) п’ять контрольних питань – “відмінно”
Комплект білетів та перелік правильних відповідей – додається
Завдання для самостійної роботи.
1. Статут внутрішньої служби ЗСУ: ст.ст. 1,2,9,10,11,12,13,14,19-24,26,
28-38,40,41,49-57. Додаток №3.
2. Стройовий статут ЗСУ: ст.ст. 25-29,65-70,76-85.
3. Статут гарнізонної та вартової служб ЗСУ: ст.ст. 195-202.
Питання для самоконтролю.
1. Назвіть армійські військові звання та намалюйте відповідні їм погони.
2. Назвіть флотські військові звання та намалюйте відповідні їм погони.
3. Як поділяються військовослужбовці стосовно один одного за своїм службовим становищем і військовим званням?
4. Для кого є прямими начальниками посадові особи роти (від командира роти і нижче)?
5. Хто є безпосередніми начальниками посадових осіб роти (від рядового і вище)?
6. Які військові звання відповідають посадам: командира відділення, старшини роти, командира взводу і його заступника, командира роти і його заступників?
7. Для кого, за військовим званням, є начальниками: сержанти (старшини), прапорщики (мічмани), офіцери (молодші, старші, вищі)?
8. Хто може бути військовослужбовцем ЗСУ?
9. До кого повинен звертатись військовослужбовець з особових і службових питань?
10. Кому зобов’язаний доповісти військовослужбовець про все що з ним сталося або стосується виконання службових обов’язків?
11. Коли військовослужбовці мають право носити, зберігати і застосовувати зброю?
12. Кому військовослужбовець доповідає про застосування зброї і порядок її застосування?
13. Яку відповідальність несуть військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини?
14. Як військовослужбовець зобов’язаний виконувати отриманий наказ і кому він доповідає про його виконання?
15. В яких випадках військовослужбовець відрекомендовується своєму безпосередньому начальникові?
16. Як звертається військовослужбовець до начальника (командира) в разі відрекомендування?
17. Кому відрекомендовуються новопризначені до військової частини офіцери (прапорщики)?
18. Як звертається начальник (командир) до свого підлеглого?
19. Як повинні звертатись один до одного військовослужбовці?
20. Що забороняється військовослужбовцю?
21. За якою командою виконується військове вітання в строю та поза строєм?
22. Які дії військовослужбовців в строю та поза строєм під час виконання Державного Гімну України?
23. Як виконується військове вітання поза строєм на місці та під час руху?
24. В яких випадках частини (підрозділи) за командою виконують військове вітання?
25. В яких випадках команда для виконання військового вітання не подається?
26. Що відповідає військовослужбовець, якщо командир (начальник) поздоровляє або дякує йому?
27. Що відповідає підрозділ (частина), якщо командир (начальник) поздоровляє або дякує її?
.
3. Заключна частина -5 хв.
Керівник заняття:
Нагадує тему, мету заняття і вказує, як вона досягнута;
Вказує на дії навчаємих на занятті з кожного навчального
питання;
Вказує на характерні помилки, засоби та термін їх усунення;
Дає завдання на самостійну підготовку;
Відповідає на запитання студентів;
Наказує закінчити заняття.
Старший начальник
Переконується, чи правильно зрозумілий наказ
За потреби звертається з проханням повторити наказ
Доповідає про виконання наказу
иконує наказ
Отримає наказ
Підлеглий
Повторює наказ
Віддає наказ
Безпосередній начальник
однієї частини
однієї частини
Старший солдат, старший матрос
рядовий, матрос
Старшина, головний корабельний старшина
Старший сержант, головний старшина
Сержант, старшина 1 статті
Молодший сержант, старшина 2 статті
Старший прапорщик, старший мічман
Прапорщик, мічман
Капітан, капітан-лейтенант, старший лейтенант,
лейтенант, молодший лейтенант
Підполковник, капітан 2 рангу
Майор, капітан 3 рангу
Полковник, капітан 1 рангу
Генерал-лейтенант, віце-адмірал
генерал-майор, контр-адмірал
Виконує наказ
Отримує наказ
Підлеглий
Доповідає про отримання наказу
Повідомляє про віддання наказу підлеглому
Доповідає про виконання наказу
Безпосередній начальник
Віддає наказ
Наказує доповісти
безпосередньому начальнику
Повідомляє про новий наказ
Доповідає про виконання 2-го наказу
Підтверджує 2-й наказ
Виконує 2-й наказ
Доповідає про це
2-й наказ стає перешкодою виконання 1-го наказу
Припиняє виконання 1-го наказу
Віддає 2-й наказ
Отримує 2-й наказ
Отримує 1-й наказ
Старший начальник
Віддає 1-й наказ
Безпосередній начальник
Підлеглий