Будь умным!

У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.net

реферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата соціологічних наук

Работа добавлена на сайт samzan.net:


Інститут соціології Національної академії наук України

Леонов Володимир Володимирович

УДК 316.628:336

МОТИВАЦІЯ ФІНАНСОВОЇ ПОВЕДІНКИ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ

.00.04 –спеціальні та галузеві соціології

Автореферат  дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата соціологічних наук

Київ - 2008

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Інституті соціології Національної академії наук України.

Науковий керівник –кандидат економічних наук  Петрушина Тетяна  Олегівна,

Інститут соціології НАН України, старший науковий     

співробітник.

                                  

Офіційні опоненти: доктор соціологічних наук, старший науковий співробітник

Чепурко Гульбаршин Іскаківна, Інститут соціології НАН

України, старший науковий співробітник відділу

соціальної експертизи

кандидат соціологічних наук Галустян Юлія Марсумівна,

Інститут економіки та прогнозування НАН України,

провідний науковий співробітник відділу соціально-

економічних проблем праці

Захист відбудеться 27 червня 2008 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26. 229.01 в Інституті соціології НАН України за адресою: 01021, вул.. Шовковична, 12, м. Київ.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту соціології НАН України за адресою: 01021, вул. Шовковична, 12, м. Київ.

Автореферат розіслано 27.05. 2008 р.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Ключовим завданням сучасних соціально-економічних  перетворень в Україні є створення сприятливих умов для стабільного та збалансованого економічного зростання. Сьогодні українська економіка відчуває гострий дефіцит інвестиційних ресурсів. Унаслідок низки об'єктивних та суб’єктивних причин обсяги зовнішніх інвестицій в Україну не забезпечують усіх потреб національної економіки. Разом  із тим, світова практика успішного економічного й соціального реформування свідчить, що –незважаючи на важливість зовнішніх фінансових капіталовкладень –головну роль має відігравати внутрішня інвестиційна політика, яка базується на власних фінансових джерелах. Таким джерелом може бути національна кредитно-ощадна система, здатна узяти на себе значну частку фінансового забезпечення структурної перебудови й поступового зростання української економіки.

На жаль, в Україні слабо задіяний інвестиційний потенціал населення. На думку експертів, більше 70% фінансових коштів від національного обсягу заощаджень фізичних осіб нагромаджується за межами української кредитно –ощадної системи.

Щоб зрозуміти мотивацію такої фінансової поведінки українського населення, а відтак створити теоретичне підґрунтя для формування потужного інвестиційного джерела, необхідно всебічно дослідити соціологічну та соціально-психологічну природу монетарної діяльності населення. Крім цього, в разі виникнення нестабільної соціально-політичної та соціально-економічної ситуації, знання мотиваційних механізмів монетарної поведінки дає можливість не тільки передбачити наслідки економічних та політичних криз, а й розробити та реалізувати дієву антикризову програму, яка дасть змогу в короткі терміни стабілізувати ситуацію та створити умови для подальшого зростання національної економіки. Тому дослідження мотиваційних механізмів фінансової поведінки населення є вельми актуальним для розвитку та зміцнення незалежної української держави.

Оскільки детальний соціологічний аналіз мотиваційних проблем фінансової поведінки населення України до цього часу ніхто не здійснював, то в контексті дисертації були розглянуті та переосмислені  роботи, зміст яких має стосунок до теми даного дослідження. Особливу увагу приділено працям А.Сміта, Б.Мандевіля, Д.Юма, К.Маркса, А.Шопенгауера, Дж.Кейнса, М.Фрідмана, Ф.Модільяні, Е.Фромма, М.Вебера, Г.Зіммеля, Т.Парсонса, Дж.Ходжсона, Н.Кондратьєва, А.Шептун, В.Ільїна та ін.

Серед ідей соціально-психологічних теорій мотивації найбільш прийнятними для теми дисертації стали  положення, викладені у роботах А.Маслоу,  Б.Скіннера, О.Леонтьєва, Х.Хекхаузена, В.Ядова, Дж.Катони         та ін.

Теоретичні аспекти фінансової поведінки населення України були проаналізовані на основі праць вітчизняних економістів, соціологів та соціальних психологів: І.Франка, М.Туган-Барановського, В.Ворони, В.Пилипенка, Є.Суїменка, Т.Єфременко, С.Москвичова, С.Занюки та ін.

Загальносоціологічні  проблеми монетарної активності людей були вивчені завдяки роботам Г.Беккера, П.Вайзе, В.Зелізер, Дж.Тернера,  В.Радаєва, В.Верховіна, Д.Стребкова, О.Кузіної та ін.

Проте узагальнення наукових праць, які присвячені проблемам мотивації фінансової поведінки, виявив недостатність теоретичної та практичної розробки питань, які пов’язані з аналізом спонукальних  причин,  що визначають спрямованість фінансової поведінки населення України. В свою чергу, відсутність наукового  пояснення  “нераціональної” поведінки значної частини українських громадян у фінансовій сфері  певним чином гальмує розвиток потужного інвестиційного джерела, яке б сприяло соціально-економічним перетворенням українського суспільства. Таким чином, сутність наукової проблеми цієї роботи заключається у необхідності всебічного аналізу змісту мотивації монетарної поведінки, яке може послужити концептуальною базою для організації  сталого залучення коштів населення  у фінансову сферу країни та інші соціально важливі сегменти життєзабезпечення наших співвітчизників. Вирішення цього питання можливе лише за умови проведення системного дослідження мотиваційного механізму фінансової поведінки. Саме це робить тему дисертації конче актуальною.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація не пов’язана з науковими програмами, планами та темами організації, де виконано роботу.  

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження: на базі кросдисциплінарного аналізу мотивації фінансової поведінки та емпіричного дослідження причинно-спонукальних чинників монетарної активності населення України, визначити шляхи ефективного залучення грошових ресурсів населення у фінансову сферу України та інші соціально важливі царини життя українського суспільства.

Для реалізації мети дослідження були поставлені такі завдання:

  •  здійснити теоретичну експлікацію ключових понять: мотивація та фінансова поведінка;
  •  розкрити сутність  соціально-філософського, соціально-економічного, соціально-психологічного та соціологічного підходу до аналізу мотивації фінансової поведінки;
  •  вивчити особливості фінансової поведінки населення України та здійснити типізацію її як різновиду соціально-економічної діяльності;
  •  проаналізувати вплив соціальної, політичної та економічної ситуації на характер змін фінансової поведінки населення України;
  •  здійснити емпіричний аналіз провідних спонукальних і регулятивних факторів, що формують мотиваційні механізми монетарної активності українських громадян;
  •  систематизувати основні мотиваційні чинники, які зумовлюють той чи інший тип фінансової поведінки;
  •  визначити оптимальні методи та форми залучення грошових коштів населення у фінансову систему України.

Об’єкт дослідження –фінансова поведінка громадян України віком від 16 років.

Предмет дослідження –мотивація різних видів фінансової поведінки населення України в сучасних умовах.

Методи дослідження. Для експлікації ключових понять та кросдисциплінарного аналізу мотивації фінансової поведінки застосовувалися методи узагальнення інформації, аналогії та порівняння. При вивченні  особливостей фінансової поведінки українських громадян використовувалися методи аналізу документів та статистичних матеріалів. Для отримання  емпіричних даних застосовувався метод анкетування.

Емпіричну базу дослідження становлять результати всеукраїнського соціологічного дослідження: "Мотиваційні чинники фінансової  поведінки населення України: емпіричний аналіз" (2006 рік, керівник В. Леонов, n = 608); експертного опитування "Економічна культура населення України" (2005, n = 623); опитувань в рамках проектів Інституту соціології НАН України: "Українське суспільство: моніторинг соціальних змін" (1994–, n = 1800).       

Наукова новизна одержаних результатів. У дисертації вперше здійснено комплексний аналіз фінансової поведінки населення –її сутності, змісту, а також причинно-спонукальних чинників, які  визначають характер монетарної активності. Теоретичні та емпіричні дослідження дають можливість сформулювати ті положення, що містять наукову новизну й виносяться на захист:

  •  Представлено нове формулювання фінансової поведінки як спрямованої на досягнення значущих цілей соціальної дії з акумулювання або витрачання грошей.  
  •  Здійснено визначення видів фінансової поведінки та розроблено їх нову класифікацію, яка базується на функціях акумуляції та витрачанні грошових ресурсів. До монетарної діяльності акумуляційного типу віднесені дохідна, нагромаджувальна, заощаджувальна та кредитна поведінка. До фінансових дій, які спрямовані на витрачання грошей віднесені інвестиційна, споживча, страхова, благодійна та фіскальна поведінка.
  •  На підставі теоретичних положень вітчизняних та закордонних науковців розроблено нормативну модель мотивації фінансової поведінки:       1) виникнення зовнішньо або внутрішньо зумовленого стану дискомфорту –) поява на основі наявного дискомфорту потреби в грошах та її усвідомлення –) актуалізація системи цінностей у сфері фінансової діяльності –) формування мотиву як провідної внутрішньо-змістовної причини, що визначає той чи інший засіб задоволення монетарної потреби в рамках відповідних ціннісних орієнтацій –) вплив зовнішніх факторів, які стимулюють конкретну фінансову дію.
  •  На основі кросдисциплінарного аналізу мотивації фінансової поведінки та модифікованої типології соціальної дії М.Вебера визначено  три основні типи мотивації фінансової поведінки: мотивація прагматичної ефективності, інституціональна мотивація та мотивація емоційної спрямованості.
  •  Дослідженнями виявлено, що домінуючим конструктом мотивації всіх видів монетарної діяльності є потреба людей відповідати панівним в українському суспільстві нормам соціального благополуччя та відповідальності.
  •  Вперше емпірично підтверджено, що базові ціннісні орієнтації конкретних видів фінансової поведінки українських громадян (окрім інвестиційної діяльності) зумовлені принципами інструментальної раціональності, які виявляються у прагненні використати кошти для досягнення соціально детермінованих не монетарних цілей.
  •  Виокремлено провідні мотиви вибору того чи іншого способу акумуляції чи витрачання грошей. В нагромаджувальній, заощаджувальній, кредитній поведінці значної частини населення України мотиви, спрямовані на збереження грошей, переважають над мотивами примноження фінансових коштів. У споживчій фінансовій поведінці  витрачання грошей на придбання того чи іншого предмета частіше за  все зумовлене практичною корисністю цього предмета. В інвестиційній поведінці основними причинами вкладення грошей в той чи інший об`єкт є бажання як зберегти свої кошти, так і отримати певний прибуток.
  •  Виявлено залежність формування певних ціннісних орієнтацій фінансової поведінки від вікових та майнових характеристик. Серед людей похилого віку, а також індивідів з поганим матеріальним станом частіше зустрічаються особи, які прагнуть отримувати дохід тільки для задоволення власних вітальних потреб та налаштовані не купувати предмети, в яких немає гострої необхідності для людського організму, а також негативно ставляться до кредитів та інвестицій, не вбачають необхідності у страхуванні та благодійності.
  •  Визначено найбільш продуктивні засоби залучення коштів населення у кредитно-ощадні інститути країни. Такими є: організація інформування населення щодо надійності фінансових закладів та/чи вигідності співробітництва з ними. Найбільш дієвими джерелами такої інформації можуть бути близькі та знайомі люди, спеціалісти-експерти, а також безпосереднє ознайомлення зацікавленої особи  з роботою банківської установи у місці її розташування.
  •  Визначені теоретико-практичні передумови для організації ефективної роботи щодо боротьби з ухилянням  від сплати податків: розроблення та реалізація інформаційної політики, націленої на руйнування негативних стереотипів щодо несправедливості існуючої податкової системи; ствердження у масовій свідомості цінностей, які б формували позитивне ставлення до сплати податків; створення прозорого механізму розподілу податкових коштів.        

Практичне значення  одержаних результатів. Дослідження має науково-практичне значення. Положення роботи, викладені на основі результатів емпіричного дослідження, доведено до рівня конкретних пропозицій та рекомендацій застосовно до прийняття управлінських рішень на різних рівнях управління.

Особистий внесок здобувача. У публікації  "Ефременко Т., Леонов В. Поведение населения на рынке банковских услуг // Социальные технологии: Актуальные проблемы теории и практики : Международный межвузовский сборник научных работ. –Запорожье, 2006. –Вып. 32. –С. 265–" особисто автором визначено обсяг ринку банківських послуг, намічено пріоритетні напрями розвитку банківських послуг, визначено рівень довіри людей до банківських установ, вивчено причинно-спонукальні чинники банківської поведінки тощо.

Апробації результатів дисертації. Результати дослідження доповідалися на IV Всеукраїнській соціологічній конференції: "Проблеми розвитку соціологічної теорії: соціальні процеси в Україні" (Київ, 2004).

Публікації. Основні положення дисертації викладено у 6 статтях, опублікованих у провідних наукових фахових виданнях та в тезах 1 доповіді.

Структура дисертації. Робота містить вступ, 2 розділи, висновки, 1 додатoк, список використаних джерел. Обсяг основної частини дисертації –с., на яких розміщено 15 таблиць. Список джерел (172 найменування) та додаток займають 33 сторінки. 

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено мету та завдання роботи й наукову новизну одержаних результатів, практичне значення одержаних результатів, особистий внесок здобувача, наведено інформацію щодо апробації результатів дисертації та публікації.

Перший розділ "Концептуальні засади  дослідження мотивації фінансової поведінки населення" має теоретико-методологічний характер. У ньому розкрито зміст основних понять і категорій дисертації: мотивація, потреба, мотив, ціннісні орієнтації, стимул, фінансова поведінка тощо. Крім цього автором проаналізовано теоретичну базу, яка була напрацьована в сфері вивчення мотивації фінансової поведінки філософами, економістами, психологами та соціологами.

Аналіз теоретичних положень дав змогу визначити мотивацію поведінки як певну реакцію людини, викликану виникненням ситуації ендогенного чи екзогенного дискомфорту і націлену на досягнення стану внутрішньої рівноваги. В цьому випадку мотиваційна модель розглядається як механізм взаємодії низки причинно-спонукальних чинників: потреби, диспозиції, мотиву та стимулу. При цьому потреба, яка є продуктом  наявної ситуації дисбалансу людського існування, виявляється як брак (нестаток) предмета потреби. Своєю чергою, диспозиції через соціальні установки та ціннісні орієнтації особистості визначають умови та змістовні стандарти поведінки, тим самим виконуючи роль нормативних орієнтирів при виборі напряму діяльності щодо задоволення існуючої потреби. Залежно від наявної ситуації та суб’єктивного досвіду людини ці диспозиційні установи в режимі фільтра відбирають ті способи досягнення  мети або задоволення потреби, які найбільшою мірою відповідають системі цінностей конкретного індивіда. Одночасно предмет, який відповідає змісту потреби, ініціює виникнення мотиву, як спонукальної сили, що детермінує вибір того чи іншого способу або виду діяльності. Цей вибір здебільшого визначається ціннісними орієнтаціями, які домінують у світогляді особистості. Найчастіше при формуванні мотиву підкріплюючим елементом виступають відповідні емоції. При цьому емоційні процеси можуть самостійно виступати в якості потреб та мотивів. Крім цього поштовхом до вибору конкретного виду поведінки може бути й певний стимул. Таким стимулом може виступати ситуація у відповідному середовищі, певний досвід та наявність деяких зовнішніх факторів, які мають вплив на прийняття відповідного рішення щодо задоволення тих чи інших потреб.

Таким чином, мотиваційна модель поведінки (в тому числі й фінансових дій) може бути розглянута у вигляді такої схеми: виникнення ситуації дисбалансу людського організму –поява потреби в усуненні наявного дискомфорту та її предметний прояв –ініціювання диспозиційних установ (ціннісних орієнтацій та системи цінностей) як норм та стандартів поведінки –формування мотиву як основної причини, що зумовлює предметний вибір конкретного способу діяльності, який відповідає певним ціннісним орієнтаціям –поява зовнішніх чинників, які стимулюють дії людини.      

Враховуюче те, що чітке розуміння мотивації фінансової поведінки передбачає вивчення соціально-філософських, соціально-економічних, соціально-психологічних та соціологічних аспектів цього феномена людської діяльності, автором був здійсненний комплексний, кросдисциплінарний  аналіз  причинно-спонукальних факторів монетарної активності населення.           ійснений кросдісциплінарний аналіз ртації: дологічний характер. путальні

Представники філософських учень в основному намагалися розглядати мотиваційні чинники фінансової поведінки у контексті цінностей, які формуються в особиcтісній структурі індивіда в конкретних умовах його життєдіяльності. Суттєвий вплив на формування системи цінностей справляє соціально-економічний  устрій, який встановлює певні координати, що дає змогу індивідові накреслити особисту карту соціального ландшафту. Ця структурована та узгоджена карта соціального світу, яка визначає певне місце в ньому даної людини, є світоглядною основою цілеспрямованої дії.  

В економічних теоріях  людина здебільшого представлена як суб'єкт діяльності, який прагне обрати найкраще рішення, а мотивація його монетарної поведінки, як правило, має суто раціональний характер і передбачає максимально можливу вигоду від здійснення тої чи іншої дії.  Таке трактування людської діяльності вможливлює проведення необхідних розрахунків та прогнозування розвитку економічної ситуації.   

Безумовно, фінансові дії  більшості людей прагматичні та послідовні, але форми вибору як цілей монетарної активності, так і способів їх досягнення частіше зумовлені паттернами поведінки, які вмонтовані у формальні чи неформальні інститути конкретного суспільства. Внаслідок цього дії, розглядувані як утилітарні, насправді можуть бути результатом не економічного інтересу, а панівних соціальних норм.

Соціально-психологічні підходи до вивчення мотивації фінансової поведінки звичайно спрямовані на суто психологічні феномени,  а саме бажання позбутися почуття страху, отримати задоволення чи самоствердитися. Але більшість соціальних психологів вказують на значний вплив соціальних факторів на формування мотивації фінансової поведінки. Першою чергою, до таких спонукальних сил потрібно віднести найбільш вагомі  культурні цінності та стереотипи, а також моральну атмосферу та соціально-економічні обставини, що склалися в даному соціумі.           

За всієї концептуальної різноманітності підходів до дослідження проблем монетарної активності, філософія, економіка та психологія мають єдину кросдисциплінарну  точку діткнення –соціальний характер фінансової діяльності. Це зумовлено соціальним характером грошей.  Поза суспільством і суспільними відносинами вони не мають цінності. Таким чином,  потреби та мотиви фінансової поведінки мають глибинні соціальні корені.

Вивчення соціологічних аспектів мотиваційного механізму фінансової поведінки показує, що цей вид соціально детермінованої діяльності  спрямований на задоволення соціогенних потреб та потреб індивідуального росту. У поєднанні з ціннісними диспозиціями, соціальними установками та нормами дані потреби трансформуються в детермінанту-мотив фінансової поведінки. Залежно від обставин навколишнього середовища та/чи наявності стимулу цей мотив перетворюється в конкретну фінансову операцію.

Враховуючи соціальну сутність грошей як соціально зумовленого продукту, в мотивації фінансової поведінки населення можна вирізнити три основні типи: мотивація прагматичної ефективності (переважання спонукальних чинників утилітарного характеру); інституціональна мотивація (переважання спонукальних чинників, які ґрунтуються на соціальних нормах та традиціях); мотивація емоційної спрямованості (переважання спонукальних чинників емоційного характеру). Своєю чергою, у мотивації емоційної спрямованості  потрібно розрізняти три емоційні стани людини, які можуть бути причиною її фінансових дій: страх, насолода та самоствердження.     

Для того щоб точніше визначити характер мотивації грошової поведінки, фінансову активність належить представити як спрямовану на досягнення значущих цілей соціальну дію з акумулювання та витрачання грошей. Під видами фінансової поведінки, які спрямовані на акумулювання коштів дисертант розуміє дохідні, нагромаджувальні, заощаджувальні та кредитні дії. Витратні види монетарної діяльності складаються з інвестиційної, споживчої, страхової, благодійної та фіскальної поведінки. Така класифікація основних типів грошових дій дає можливість сформувати детальну мотиваційну карту фінансової поведінки. Тим самим це створює засади для визначення найбільш продуктивних умов залучення ресурсів населення у національну економіку.

Другий розділ "Мотиваційні фактори фінансової поведінки населення України: аналіз емпіричних даних" побудований на аналізі реальних процесів, що відбуваються в українському суспільстві, та містить результати авторських емпіричних досліджень.

Для визначення провідних спонукальних чинників, які формують мотиваційний механізм фінансової поведінки українських громадян, було здійснено попередній аналіз монетарної активності населення країни та відповідне всеукраїнське соціологічне дослідження.

Попередній аналіз фінансової поведінки населення України свідчить, що зростання грошових доходів певною мірою впливає на збільшення споживання та кредитну активність українських громадян, а також знижує темпи приросту неорганізованих заощаджень (заощаджень готівкових коштів). При цьому заощаджувальний процес певним чином  залежить від соціально-політичної та соціально-економічної ситуації в країні. Коли економічна та політична ситуація загострюється, відбувається відплив грошової маси у тіньову сферу. А ось у економічно та політично стабільному середовищі спостерігається збільшення організованих заощаджень (у вигляді депозитних вкладів, цінних паперів тощо) та зменшення обсягів неорганізованих.

Для емпіричного аналізу мотиваційних елементів монетарної поведінки були використані результати анкетного опитування, здійсненого у 33 населених пунктах десяти адміністративно-територіальних одиниць України. Тип вибірки –квотний. Обсяг вибірки –респондентів. Вибіркова сукупність репрезентативна для дорослого населення України за статтю, віком та типом поселення.

Такий підхід дав змогу визначити характеристики монетарних потреб, ціннісних орієнтацій та мотивів фінансової поведінки українських громадян, а також їхнє ставлення до різних способів стимулювання конкретного типу фінансової діяльності.

За результатами здійсненого емпіричного дослідження, можна стверджувати, що серед монетарних потреб населення України домінують інтереси соціального плану. Для більшої частини українських громадян (56,4%) гроші потрібні для того, щоб забезпечити своє майбутнє та майбутнє своїх рідних. Майже кожному другому мешканцеві України (44,4%) кошти потрібні для того, щоб уже зараз гідно утримувати себе та свою родину. При цьому значна частина населення (32,1%) має потреби, які базуються на емоціях страху (гроші потрібні для забезпечення вітальних потреб).

Більш-менш помітного взаємозв’язку монетарних потреб із соціально-демографічними показниками не спостерігається. Єдине, що можна побачити, –деяке переважання потреб вітального характеру у людей старших вікових категорій. Чим старший вік, тим частіше гроші потрібні для захисту від голоду та холоду. Окрім того, у людей похилого віку частіше за інших спостерігається  негативне ставлення до кредитів, інвестицій, страхування, благодійності та купівлі предметів, в яких немає гострої необхідності для людського організму. А грошовий дохід значна частина цієї категорії прагне отримати тільки для забезпечення вітальних потреб. Подібна тенденція також простежується (якщо не брати до уваги дохідної поведінки) у людей з поганим матеріальним становищем.

Провідними ціннісними орієнтаціями тих чи інших видів монетарної діяльності є прагнення українських громадян забезпечити: свій матеріальний достаток (67,4%)  та безбідне існування своїх родичів (49,1%); незалежність від інших людей (33,4%); реалізацію особистих планів (31,7%); придбання житла (30,3%) тощо.

Для населення України найхарактернішим способом отримання доходу є зарплата за основним місцем роботи (33,7%). Мотивація такого способу фінансової поведінки пов’язана із відповідністю роботи знанням та вмінням цих людей (24,7%), а також із тим, що їм недоступні інші способи отримання грошей (23,8%).

Що стосується  нагромаджувальної поведінки, то найчастіше українці (36,4%) вважають, що краще накопичувати готівку, і мотивують це зручністю (27%), а також захищеністю коштів від фінансових криз (26,4%) і діяльності фінансових аферистів (23,6%). Дещо рідше жителі України (29,9%) визнають найліпшим способом накопичення депозитний вклад на банківських рахунках. Таке рішення вони пояснюють можливістю отримати певний прибуток (35,1%) та забезпечити краще збереження грошей на період накопичення (31,2%).

П’ята частина громадян (21,9%) вважають найвдалішим способом заощадження коштів збереження їх на депозитних рахунках. 47,3% представників цієї групи мотивують свій вибір тим, що це не тільки дає  можливість зберегти свої гроші, а й забезпечує отримання прибутку. Люди, які надають перевагу збереженню заощаджень у вигляді нерухомості (20,7%), частіше за все пояснюють свій вибір прагненням захистити грошові ресурси від знецінення (39,9%), фінансових катаклізмів (22,5%) тощо. Подібна картина спостерігається й серед тих, хто вважає, що краще зберігати гроші готівкою в іноземній валюті (19,7%). 40,6% цієї категорії  мотивують свій вибір намаганням захистити кошти від знецінення, а 32,3% –від можливих фінансових потрясінь.

На думку 16,9% населення України, найкраще позичати велику суму грошей у родичів. 63,2%  цієї групи  мотивують такий вибір тим, що у такому випадку вони не сплачуватимуть відповідні відсотки. Особи, які вважають, що найкраще брати кредит у комерційному банку (15,0%), найчастіше пояснюють це тим, що в їхніх близьких немає таких грошей (24,8%).

Понад чверть українців (27,5%) кращим способом інвестування вважають вкладення грошей у нерухомість. Кожен другий із цієї категорії (50,0%) своє рішення мотивує тим, що так можна краще зберегти свої кошти. Майже п’ята частина наших співвітчизників (18,8%) ладні вкласти гроші у власну справу. Тут найчастішим мотивом є прагнення збільшити свої кошти за рахунок нових джерел доходу (32,5%).

Багато людей (27,1%) вважають, що їм найбільше потрібна медичне страхування. Серед них переважним мотивом (88,6%) є можливість отримати необхідну допомогу в разі нещасного випадку або хвороби.

Майже третина українського населення (29,3%) вважає, що крім предметів першої необхідності першою чергою слід купувати те, що стане у пригоді для дому і домашнього господарства, насамперед виходячи з того, що ці речі мають практичну корисність (76,6%).

Кожен четвертий житель України (26,0%) вважає, що насамперед гроші слід витрачати на підтримку дітей-сиріт. Основними мотивами такої доброчинної поведінки є: впевненість у тому, що саме сироти найбільше потребують такої допомоги (43,7%), бажання принести реальну користь суспільству (27,1%) тощо.

У переважної більшості населення України у фіскальній поведінці переважають цінності, спрямовані на розв’язання соціально-значущих завдань. Із них 40,5% вважають, що сплачувати податки потрібно заради забезпечення нормальних умов життя дітей, літніх людей та інвалідів. 31,6% громадян висловилися за першочерговість сплати фіскальних платежів заради забезпечення нормальних умов для роботи та відпочинку всього населення країни. Кожен п’ятий (20,1%) вважає, що податки потрібно сплачувати заради розвитку вітчизняної науки, культури, медицини й освіти.

Оскільки зараз в Україні чимало людей, які ухиляються від сплати податків, у цьому дослідженні було вирішено вивчити мотиви цього явища. Майже половина населення (47,4%) мотивує той чи інший спосіб ухиляння від сплати податків тим, що чиновники використовують податки для того, щоб забезпечити себе комфортними умовами життя. 41,3% такі ухиляння пояснюють несправедливістю наявної податкової системи стосовно тих, хто чесно заробляє гроші. Понад третину українців (37,3%) вважають, що люди намагаються ухилитися від сплати податків, бо не знають, на що саме витрачаються їх гроші. На думку 29,3% громадян, чинні податки є завищеними й не дають людям можливості гідно існувати.

Для жителів України головними стимулами щодо звернення до послуг конкретної фінансової структури є: фінансові показники роботи цієї установи (43,6%); умови надання послуг (42,6%); рівень обслуговування клієнтів (29,0%); рекомендації знайомих та близьких (26,5%); репутація її власників (24,5%).

Майже половина опитаних людей (46,1%) повідомили, що при обранні фінансової установи вони будуть намагатися отримати необхідну інформацію у своїх близьких та знайомих. 44,6%, щоб побачити все власними очами, готові особисто відвідати той чи інший фінансовий заклад. Третина (31,9%) людей звернуться за допомогою до консультаційних фірм.

ВИСНОВКИ

У висновках роботи підсумовуються результати аналізу фінансової поведінки населення України як спрямованої на досягнення значущих цілей соціальної дії з акумулювання або витрачання грошових коштів.

На підставі аналізу функціональної структури фінансової поведінки до монетарної діяльності акумуляційного типу віднесено дохідну, нагромаджувальну, заощаджувальну та кредитну поведінку. Це зумовлено тим, що вказані види монетарної активності переважно підпорядковані концентрації грошових ресурсів у тому чи іншому вигляді. Інвестиційну, страхову, споживчу, доброчинну і фіскальну поведінку об’єднує те, що ці види діяльності загалом спрямовані на витрачання грошей. Тому їх можна об'єднати в один тип фінансової діяльності –реалізацію монетарних коштів.

Виходячи з теоретичних розробок вітчизняних та іноземних науковців, мотиваційний механізм фінансової поведінки може бути описаний у вигляді такої нормативної моделі: виникнення у людини ситуації екзогенного чи ендогенного дискомфорту –поява на базі цього дискомфорту усвідомленої потреби в коштах –активізація системи цінностей в царині фінансової діяльності –формування в рамках актуалізованих ціннісних орієнтацій мотиву як провідної внутрішньо-змістовної причини, що визначає конкретний засіб задоволення монетарної потреби –вплив зовнішніх факторів, які стимулюють конкретну фінансову дію.     

Кросдисциплінарний підхід до дослідження спонукальних чинників монетарної активності підтвердив глибоко соціальний характер мотивації фінансової поведінки, що й зумовило необхідність соціологічного осмислення цього виду господарської діяльності. Це не тільки вможливило зосередження уваги на соціальних засадах спонукальної активності в грошовій сфері, а й дало можливість, на основі типології соціальної дії М. Вебера, визначити три основні типи мотивації фінансової поведінки: мотивація прагматичної ефективності, інституціональна мотивація та мотивація емоційної спрямованості.

Результати емпіричного дослідження мотивації фінансової поведінки населення України довели, що домінуючим конструктом будь-якого виду монетарної діяльності є бажання людей відповідати панівним в українському суспільстві нормам соціального благополуччя та відповідальності. Достатньо важливу позицію в мотиваційній структурі грошової поведінки займає намагання усунути емоції страху вітального характеру. Крім цього вагоме місце в мотиваційній структурі фінансової поведінки посідають фактори утилітарного плану як такі, що націлені або на отримання фінансового прибутку, або на збереження вже існуючого капіталу.

Базові ціннісні орієнтації конкретних видів фінансової поведінки українських громадян частіше за все (окрім випадку інвестиційної діяльності) зумовлені принципами інструментальної раціональності, які виявляються у прагненні використати кошти для досягнення соціально детермінованих немонетарних цілей.

У нагромаджувальній, заощаджувальній, кредитній поведінці значної частини населення України мотиви збереження коштів переважають над мотивами примноження грошей. Витрачання коштів при здійсненні споживчої діяльності частіше за все зумовлене практичною корисністю предмета купівлі. В інвестиційній поведінці важливими причинами вкладення грошей в той чи інший об`єкт є намагання як зберегти свої кошти, так і отримати прибуток.

Проведений аналіз мотивації фінансової поведінки населення України створює передумови для ефективного залучення "заморожених" коштів у фінансово-кредитну систему країни й забезпечення реального сектору економіки внутрішніми інвестиціями. Для цього рекомендується здійснити низку заходів. 1. На основі фінансових показників діяльності та рівня обслуговування банків, страхових компаній, пенсійних фондів, а також репутації їхніх власників підвищити рівень довіри населення до цих фінансових установ. 2. Створити такі умови розміщення коштів у банках, страхових компаніях, пенсійних фондах, які не тільки сприятимуть збереженню наявного капіталу, а й забезпечуватимуть отримання певного прибутку. 3. Сформувати у суспільстві традиції збереження грошей на банківському рахунку, страхування та розміщення вільних коштів у цінних паперах тощо. 4. Побудувати інформаційну роботу щодо залучення коштів населення у фінансову систему на засадах безпосереднього спілкування потенційних клієнтів із родичами, друзями, фінансовими консультантами та працівниками фінансових компаній. При цьому також потрібно активно використовувати можливості ЗМІ та Інтернету. 5. Реалізувати інформаційну політику, спрямовану на утвердження у масовій свідомості цінностей, які б формували позитивне ставлення до сплати податків, а також на подолання негативних стереотипів щодо несправедливості існуючої податкової системи. Це можливо тільки за умови створення прозорого механізму розподілу податкових коштів, коли люди будуть впевнені, що їхні податки спрямовують на зростання добробуту не окремих чиновників, а всього населення України.        

СПИСОК ПУБЛІКАЦІЙ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

  1.  Леонов В. Рациональное и иррациональное в финансовом поведении населения Украины // Соціальні виміри суспільства. –К.: IС НАНУ, 2005. –Вип. 8. –С. 113–.
  2.  Леонов В. Соціологічні аспекти мотивації фінансової поведінки населення // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. –. –№ 4. –С. 132–.
  3.  Леонов В. Функциональная структура финансового поведения // Соціальні виміри суспільства. –К.: IС НАНУ, 2006. –Вип. 9. –С. 326–.
  4.  Ефременко Т.О., Леонов В.В. Поведение населения на рынке банковских услуг // Социальные технологии: Актуальные проблемы теории и практики : Международный межвузовский сборник научных работ. – Запорожье: ГУ «ЗИГМУ», 2006. –Вып. 32. –С. 265–.
  5.  Леонов В. Мотивация финансового поведения населения: междисциплинарный анализ // Соціальні виміри суспільства. –К.: IС НАНУ, 2007. –Вип. 10. –С. 252–.  
  6.  Леонов В.В. Мотиваційні чинники фінансової поведінки населення України: емпіричний аналіз // Український соціум. –. –№3 –С. 63–.
  7.  Леонов В.В. Социальный механизм финансового поведения населения Украины // Четверта Всеукраїнська соціологічна конференція: Проблеми розвитку соціологічної теорії : Збірник наукових матеріалів. –К.: ІС НАНУ, 2005. –Вип.4.  –С. 220–.

Леонов В.В. Мотивація фінансової поведінки населення України.  –Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата соціологічних наук за спеціальністю 22.00.04 –спеціальні та галузеві соціології. –Інститут соціології Національної академії наук України, Київ, 2008.

Дисертація присвячена дослідженню концептуальних основ мотивації фінансової поведінки населення України, аналізу спонукальних чинників, які детермінують монетарну активність українських громадян  за їхнім емпіричним виміром. Визначено теоретико-методологічні основи та змістове наповнення основних понять дослідження, а саме: мотивація і фінансова поведінка. Обґрунтовано функціональну структуру та зміст фінансової поведінки. Визначено головні потреби, ціннісні орієнтації, мотиви та стимули, які тим чи іншим чином зумовлюють конкретні види монетарної діяльності українських громадян. Основні результати дослідження мають практичне впровадження на державному та регіональному рівні.

Ключові слова:  мотивація, потреба, ціннісні орієнтації, мотив, стимул, фінансова поведінка.  

Леонов В.В. Мотивация финансового поведения населения Украины. –Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата социологических наук по специальности 22.00.04 –специальные и отраслевые социологии. –Институт социологии Национальной академии наук Украины, Киев, 2008.

Диссертационная работа посвящена исследованию концептуальных основ мотивации финансового поведения населения Украины, анализу основных причинно-побудительных факторов, детерминирующих монетарную активность украинских граждан в их эмпирическом измерении.

Сформирована теоретико-методологическая основа и определено содержание основных понятий исследования, а именно: мотивация, финансовое поведение. Обосновано, что мотивацию поведения можно представить как определенную реакцию человека, вызванную возникновением ситуации эндогенного или экзогенного дискомфорта и нацеленную на достижение состояния внутреннего равновесия или снятие напряжения организма.   На основе этого разработана модель мотивации финансового поведения: 1) возникновение внешне или внутренне обусловленного состояния дискомфорта –) появление на основании возникшего дискомфорта потребности в деньгах и ее осознание –) актуализация системы ценностей в сфере финансовой деятельности –) формирование мотива как ведущей внутренне-содержащей причины, определяющей тот или иной способ удовлетворения монетарной потребности в рамках соответствующих ценностных ориентаций  –) воздействие внешних факторов, активизирующих конкретное финансовое действие.

На основании социальной сущности денег в мотивации финансового поведения населения выделено три основных типа: мотивация прагматической эффективности; институциональная мотивация; мотивация эмоциональной направленности. В свою очередь, в мотивации эмоциональной направленности следует различать три эмоциональных состояния человека, которые можно считать побудительными факторами его монетарной активности: страх; наслаждение и самоутверждение.

Финансовое поведение представлено как социальное действие, объединяющее аккумулирующие и расходные операции в некую монетарную систему, которая направлена на достижение социально значимых целей.  Под аккумулирующими видами финансового поведения понимаются доходные, накопительные, сберегательные и кредитные действия. Расходные  виды монетарной деятельности представлены инвестиционным, потребительским, страховым, благотворительным и фискальным поведением.

Установлено, что доминирующим конструктом любого вида монетарной деятельности является желание людей соответствовать господствующим в украинском обществе нормам, традициям и правилам. В большей своей части это нормы социального благополучия и ответственности. Достаточно важную позицию в мотивационной структуре денежного поведения занимает стремление купировать эмоции страха. Кроме этого весомое место в мотивационной структуре финансовой деятельности отведено факторам утилитарного плана, определяющим нацеленность или на получение финансовой прибыли, или на сохранение уже существующего денежного капитала. Также фиксируются монетарные потребности, мотивы и ценности гедонистического типа и личностного роста.

Определены наиболее продуктивные способы привлечения средств населения в кредитно-сберегательные институты страны. Таковыми являются: организация информирования о надежности финансовых учреждений и выгодности сотрудничества с ними. Эффективными источниками этого информирования, как правило, служат близкие и знакомые люди, специалисты-эксперты, а также непосредственное знакомство заинтересованного лица с работой банковского учреждения в месте его расположения.

В диссертации определены теоретико-практические предпосылки для организации эффективной работы по борьбе с уклонением от уплаты налогов и других обязательных платежей. В частности, предложено реализовать информационную политику, направленную как на разрушение негативных стереотипов в отношении несправедливости существующей налоговой системы, так и на утверждение в массовом сознании ценностных ориентаций, формирующих позитивное отношение к уплате налогов. Это возможно только при условии создания прозрачного и понятного для общества порядка распределения налоговых средств, когда люди будут уверены, что их налоги идут на повышение благосостояния всего населения, а не отдельных коррумпированных чиновников.

Основные результаты исследования получили практическое внедрение и могут быть использованы на государственном или региональном уровне.

Ключевые слова: мотивация, потребность, ценностные ориентации, мотив, стимул, финансовое поведение.

Leonov V.V. Motivation of the Financial Behavior of Ukrainian Population.  –Manuscript.

Thesis for the scientific degree of candidate of sociological sciences, specialty 22.00.04: special and branch sociologies. –Institute of Sociology of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, 2008.

The thesis is devoted to the study of conceptual framework of motivation of the financial behavior of the Ukrainian population, the analysis of stimulating factors which determine the monetary activity of Ukrainian citizens by their empirical dimension. The theoretic and methodological foundation and meaning of the key concepts of the research, namely, motivation and financial behavior, have been established.  The functional structure and meaning of financial behavior have been substantiated. The principal needs have been identified, as well as value orientations, motives and incentives which determine specific types of Ukrainian citizens’monetary activity. The main findings of the research are applicable at the state and regional level.

Key words:  motivation, need, value orientations, motive, incentive, financial behavior.        

Підписано до друку 15.04.2008.

Формат 60х841/16. Папір офсетний. Друк офсетний.

Умовн.-друк. арк. 1,16. Фіз. друк. арк. 1,25.

Наклад 100 прим. Замовлення № 24

ВПВТД ВАТ ПТІ “Київоргбуд”. Суворова, 4/6

 




1. кафедрой д.м.н. проф
2. Федерация боевого самбо и рукопашного боя А.html
3. Психотропные боевые отравляющие вещества
4. а ihtiklibru ihtik@ufcom
5.  Практически все крупные косметические фирмы имеют в своем ассортименте и те и другие и третьи средства ух
6. ОШИБКИ ИЗМЕРЕНИЯ ВРЕМЕННОГО ПОЛОЖЕНИЯ ИМПУЛЬСНОГО СИГНАЛА.html
7. Фізична особа-підприємець
8. то момент ситуация может обернуться так что Вы сильно об этом пожалеете
9. тематизированность доказательность а также -личностный характер устойчивость правдоподобность проверя
10. Лекція 4 Організація як об~єкт дослідження 4
11. Приборы и методы замера вредных веществ в отработавших газах автомобиля
12. І Віробяна ЕВ адвоката Матішине
13. Метафизических основах правовой науки
14. реферату- Життєвий і творчий шлях Василя СтефаникаРозділ- Українознавство Життєвий і творчий шлях Василя С
15. Clssic philosophy of qulity
16. варианта ответов соответствующие трем видам направленности личности
17. Редактирование справочно-энциклопедической литературы
18. тема подпадает любая система обработки информации в которой реализованы функции централизованного хранени
19. Тема- Поточний ремонт вимикачі АБ2-3 та АБ2-4
20. Судебно-медицинская экспертиза

Материалы собраны группой SamZan и находятся в свободном доступе