Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Міністерство охорони здоров'я України
УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ
МЕДИЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ТА КУРОРТОЛОГІЇ
ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ НИЗЬКОЧАСТОТНОГО МАГНІТНОГО ПОЛЯ У
КОМПЛЕКСНОМУ ЛІКУВАННІ ОСТЕОПОРОЗУ ПРИ РЕВМАТОЇДНОМУ АРТРИТІ
14.01.33 –курортологія та фізіотерапія
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук
Одеса
2004
Роботу виконано на кафедрі пропедевтики внутрішніх хвороб і терапії Одеського державного медичного університету МОЗ України
Науковий керівник: –доктор медичних наук, професор,
Заслужений діяч науки і техніки України,
Якименко Олена Олександрівна,
Одеський державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб і терапії.
Офіційні опоненти: –доктор медичних наук,
головний науковий співробітник
Богатирьова Тетяна Вікторівна,
Український НДІ медичної реабілітації та курортології
МОЗ України, головний науковий співробітник клінічного відділу
–доктор медичних наук, професор
Васильєва-Лінецька Лариса Яківна,
Харківська медична академія післядипломної освіти
МОЗ України, професор кафедри фізіотерапії і курортології.
Провідна установа: Кримський державний медичний університет
ім. С.І.Георгієвського МОЗ України, кафедра фізіотерапії факультету
післядипломної освіти, м. Сімферополь
Захист відбудеться 13.05.2004 р. о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради
Д 41.608.01 при Українському науково-дослідному інституті медичної реабілітації та курортології МОЗ України (65014, м. Одеса, пров. Лермонтовський, 6).
З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Українського науково-дослідного інституту медичної реабілітації та курортології (65014, м. Одеса, пров. Лермонтовський, 6).
Автореферат розісланий 10.04.2004 р.
кандидат медичних наук, старший науковий співробітник _________________ Дмитрієва Г.А.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність проблеми
Проблема ревматоїдного артриту (РА) належить до однієї із найбільш актуальних проблем ревматології. Медична і соціальна значущість РА визначається не тільки його значною розповсюдженістю, але і втратами, які зазнає суспільство у зв'язку з тимчасовою і стійкою непрацездатністю, інвалідизацією осіб переважно працездатного віку (Насонов Е.Л., 1996; Насонова В.А. та ін., 1997). Розповсюдженість РА серед осіб, молодших за 35 років, становить 0,38 % випадків, а віком 55 років і старше –,4 %. Понад 140 тис. осіб в Україні страждає на РА –,37 % дорослого населення. РА призводить до розвитку ускладнень, серед яких значне місце посідають порушення мінерального обміну в кістковій тканині (КТ) у вигляді остеопенії та остеопорозу (ОП) (Франке Ю., Рунге Р., 1995). Останній у разі наявності РА є вторинним проявом захворювання, що призводить до тяжких наслідків, зокрема до патологічних (спонтанних) переломів, ризик виникнення яких при РА становить 2,5 % (Laan N et al., 1995). Проблема ОП набуває особливої актуальності для України у зв'язку з тривалим перебуванням людей в умовах дії несприятливих чинників чорнобильської катастрофи. В Україні ризик виникнення переломів на тлі ОП мають приблизно 4,7 млн людей, або 10,7 % усього населення (Поворознюк В.В. и соавт., 1995). Необхідність щодо проведення профілактики і лікування ОП і його ускладнень, особливо у хворих на РА, не викликає сумнівів, а ефективність їхньої дії залежить насамперед від розуміння патогенетичних механізмів розвитку ОП на тлі РА та його ранньої діагностики (Коваленко В.Н., Головков Ю.Ж., Борткевич О.П., 1998; Головач И.Ю., 2000), а також від надання кваліфікованої медичної допомоги.
На сучасному етапі питання про механізм розвитку системного ОП на тлі РА вивчене недостатньо. Згідно з сучасними уявленнями в цій галузі, існує взаємозв'язок між автоімунними механізмами розвитку РА і ОП. Останній розвивається на тлі хронічного ревматичного запалення і порушення автоімунних реакцій в організмі, пов'язаних з імунною відповіддю Т-лімфоцитів на антиген (антигени), виробленням цитокінів (Дранник Г.Н., 1999; Hall. G.V., Spector T.D., Griffin A.J. et al., 1993; Коваленко В.Н. и др., 2001). Автоімунні порушення і системний ОП виникають на тлі зміни кислотно-лужної рівноваги (КЛР) і ферментативних систем організму (Руденко М.М., 1992; Белоклицкая Г.Ф., 1996; Гулий М.Ф., Мельничук Д.А., 1978, Мельничук Д.А., 1985; Пахомова В.А. и др., 1999). Навіть слабкі зрушення з боку рН можуть впливати на швидкість перебігу метаболічних процесів і стабільність наявності білків. Тому організм намагається підтримувати сталість цих величин, використовуючи для цього неорганічні елементи кісткової тканини як буферної системи.
У терапевтичній практиці існує широкий арсенал медикаментозних засобів для лікування хворих на системний ОП і остеопенію, проте їхнє застосування часто не припиняє прогресування хвороби, а лікувальна дія може супроводжуватися несприятливими побічними ефектами, крім того, багато з цих засобів виробляються за кордоном, унаслідок чого мають високу вартість і є малодоступними для населення. Тому актуальним є питання щодо розроблення нових патогенетичне обґрунтованих принципів і методик лікування хворих на системний ОП за наявності у них РА, в тому числі й з використанням природних і преформованих фізичних чинників.
Розроблення методів патогенетичної терапії хворих з системним ОП і остеопенією на тлі РА потребує враховувати такі чинники, як тривалість існування РА, виразність запального процесу, що впливають на виникнення і прогресування порушення щільності кісткової тканини. Отже, необхідно проводити терапію, яка має багатогранний вплив на основні патогенетичні ланки хвороби, зокрема здійснює протизапальний і протиостеопоротичний ефекти.
Такий різноспрямований характер дії мають природні й преформовані фізичні чинники (Лещинский А.Ф., Улащик В.С., 1989; Пшетаковский И.Л., Бабов К.Д., Лобенко Ал.А., 1997). Втім, застосуванню фізичних чинників з метою профілактики і лікування хворих на ОП присвячено лише поодинокі повідомлення (Маджед Абод, 1992; Богатырева Т.В., Бабов К.Д. и соавт., 2001). В доступної літературі відсутні дослідження, що посвячені впливу методів фізіотерапії на явища ОП у хворих на РА. Серед методів фізіотерапії слід відзначити низькочастотну магнітотерапію (НЧМТ) та електрофорез бішофіту. За даними літератури, НЧМТ має протизапальні властивості, широко застосовується для лікування травм і захворювань опорно-рухового апарату (Пенюкова Ю.П., Щаранов И.А., 1991; Самосюк И.З. и др., 2000; Ткалина А.А., 2002). Відомі праці, присвячені позитивному впливу НЧМТ на метаболізм кісткової тканини (Дирин В.А., 1979; Бородатых В., 1985). Бішофіт –природний продукт, що являє собою сольовий розчин, до складу якого входять понад 10 макро- і мікроелементів, –має аналгетичну, протизапальну дію, широко використовується в клініці внутрішніх хвороб, а також для лікування захворювань опорно-рухового апарату (В.А.Самойлович, Л.Д.Тондий, 1995; А.Б.Зборовский, В.Ф.Мартемьянов, Е.А.Сидорова и др., 2003).
Теоретичні передумови і клінічні спостереження є підставою для обґрунтування доцільності проведення комплексної терапії хворих на РА з ОП і остеопенією, яка має включати НЧМТ та електрофорез бішофіту, зокрема для лікування на стаціонарному етапі лікування.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами
Тема дисертаційної роботи є фрагментом планової наукової роботи кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб і терапії Одеського державного медичного університету (№ державної реєстрації 0196U007678), яка присвячена вивченню застосування немедикаментозних методів терапії для лікування хворих на ревматичні захворювання. Фрагмент НДР, який стосується вивчення впливу низькочастотного магнітного поля й електрофорезу бішофіту для лікування хворих на ревматоїдний артрит з супровідними остеопорозом і остеопенією, виконаний безпосередньо здобувачем.
Мета й основні завдання дослідження
Мета дослідження –підвищити ефективність терапії хворих на РА, які мають порушення процесів щодо ремоделювання кісткової тканини, шляхом розроблення методик лікування з застосуванням низькочастотного магнітного поля й електрофорезу бішофіту.
Для досягнення зазначеної мети було поставлено такі завдання:
1. Визначити особливості стану мінеральної щільності кісток у хворих на РА, виявити залежність між порушенням процесів кісткового ремоделювання і стадією захворювання, активністю процесу, функціональною неспроможністю суглобів на підставі вивчення клінічних, лабораторних (маркери кісткового метаболізму, показники активності запального процесу і кислотно-лужної рівноваги) та інструментальних (дані ультразвукової остеоденситометрії) показників.
2. Оцінити стан кислотно-лужної рівноваги в крові і тканинах у хворих на РА з різним ступенем порушення процесів кісткового ремоделювання (за даними вмісту сульфгідрільних груп і дисульфідних сполук у водорозчинних білках, окислених і відновлених нікотинамідних коферментів, малонового діальдегіду (МДА), активності фруктозодифосфатази в еритроцитах і плазмі крові).
3. Вивчити особливості впливу НЧМТ в комплексному лікуванні хворих на РА з ОП і остеопенією на динаміку клінічних проявів захворювання, метаболізм кісткової тканини (за даними ультразвукової остеоденситометрії і лабораторних показників), стан КЛР.
. Встановити характер впливу застосування електрофорезу бішофіту й ефективність його впливу в комплексному лікуванні хворих на РА з ОП і остеопенією за даними динаміки клінічних показників, ультразвукової остеоденситометрії, стану КЛР.
. Розробити методику комплексного застосування НЧМТ та електрофорезу бішофіту для лікування хворих на РА і визначити її ефективність у разі захворювання на РА з ОП і остеопенією за даними клініко-лабораторних досліджень (співвідношення між процесами алкалозу й ацидозу в крові та тканинах, маркерами кісткового метаболізму) і показниками ультразвукової остеоденситометрії (УОД).
. Провести порівняльний аналіз ефективності застосування у хворих на РА НЧМТ, електрофорезу бішофіту, та комплексного їх призначення за даними безпосередніх і віддалених результатів лікування.
. Визначити показання до диференційованого застосування НЧМТ, електрофорезу бішофіту, комплексного призначення магнітотерапії і бішофіт-електрофорезу для лікування хворих на РА залежно від клінічних проявів захворювання і ступеня порушення процесів кісткового ремоделювання (остеопороз, остеопенія).
Об'єкт дослідження –хворі на ревматоїдний артрит з остеопорозом і остеопенією.
Предмет дослідження –вплив методів фізіотерапії на стан мінеральної щільності кісткової тканини, рівень КЛР у хворих на РА.
Методи дослідження –клінічні, загальнолабораторні, біохімічні, інструментальні (УОД), рентгенологічні методи.
Наукова новизна
Вперше виявлено, що у хворих на ревматоїдний артрит мають місце порушення процесів кислотно-лужного гомеостазу, що може бути одним із патогенетичних механізмів розвитку остеопорозу у даної категорії хворих. Доведено, що ступінь порушення кислотно-лужного балансу прогресує у міру посилення ступеня порушень кісткового метаболізму (від остеопенії до остеопорозу) у хворих на ревматоїдний артрит.
Вперше обґрунтовано доцільність застосування низькочастотної магнитотерапії й електрофорезу бішофіту для лікування хворих на ревматоїдний артритом з порушенням процесів ремоделювання КТ (остеопороз, остеопенія), встановлено їх високу клінічну ефективність.
Доведено, що призначення низькочастотної магнитотерапії, електрофорезу бішофіту є патогенетичне обґрунтованим у разі комплексного лікування хворих на ревматоїдний артрит, що було підтверджене сприятливою динамікою клінічних показників (зниженням запальних проявів захворювання, поліпшенням функціональної здатності суглобів, аналгезуючим ефектом, покращанням остеопоротичної симптоматики, нормалізацією лабораторних маркерів кісткового метаболізму і біохімічних критеріїв запального процесу).
Застосування низькочастотного магнітного поля, електрофорезу бішофіту, комплексного використання низькочастотного магнітного поля й електрофорезу бішофіту здійснювало відновлювальний ефект на дані кислотно-лужного стану (показники вмісту сульфгідрільних груп і дисульфідних сполук і їхніх відношень, окислених і відновлених нікотинамідних коферментів в еритроцитах і плазмі крові).
Встановлено, що окреме призначення низькочастотної магнитотерапії, електрофорезу бішофіту, а також комплексне призначення магнітного поля й електрофорезу бішофіту мають не тільки стабілізуючий ефект дії на стан кісткової тканини, але й сприяють зростанню кісткової маси (за даними ультразвукової остеоденситометрії –Т- і Z-показників, індексу щільності). Позитивні зрушення у процесах кісткового ремоделювання відбуваються на тлі сприятливих змін як показників кислотно-лужної рівноваги, так і клінічного стану хворих на ревматоїдний артрит.
Використання низькочастотної магнитотерапії у комплексній терапії хворих на ревматоїдний артрит з остеопорозом і остеопенією зумовлює найбільш виразний терапевтичний ефект (патент України на винахід № 44465 А), який реалізується позитивним впливом на клінічний перебіг захворювання, показники кісткового ремоделювання (маркери кісткового метаболізму, дані ультразвукової остеоденситометрії).
Вперше розроблено комплекс лікування низькочастотним магнітним полем і електрофорезом бішофіту хворих на ревматоїдний артрит з виразними змінами кісткового метаболізму (остеопороз з переломами в анамнезі), доведено його лікувальну і профілактичну спрямованість щодо впливу на остеопоротичні процеси.
Практичне значення одержаних результатів
Результати проведеного дослідження довели про ефективність застосування НЧМТ, що дозволило рекомендувати цей метод комплексної терапії хворих на РА з ОП і остеопенією для широкого впровадження в терапевтичну практику. Встановлено клінічну ефективність застосування НЧМТ і показано його регуляторну спрямованість щодо окислювально-відновних властивостей тканин, а також антирезорбтивну і стимулюючу дії у процесі кісткоутворювання. Розроблено практичні рекомендації для застосування НЧМТ у комплексному лікуванні хворих на ОП і остеопенію за наявності РА. Для стаціонарного лікування хворих на РА з ОП і остеопенією може застосовуватись електрофорез бішофіту, який призначають як окремо, так і в комплексі з низькочастотним магнітним полем.
Встановлено, що за наявності I, II ступенів активності запального процесу, I, II ступенів функціональної нездатності суглобів можуть ефективно застосовуватися і є методом вибору НЧМТ, електрофорез бішофіту, а також комплексне їх призначення, тоді як для лікування хворих на РА з ОП і остеопенією з наявністю в анамнезі переломів найкращим є комплексне застосування НЧМТ та електрофорезу бішофіту.
Пропонований метод лікування хворих на РА з ОП з допомогою НЧМТ упроваджений у практику в ревматологічному відділенні міської клінічної лікарні № 9 ім. проф. А.І.Мінакова, в терапевтичних відділеннях міських клінічних лікарень № 1, № 5, № 10, № 11, а також рекомендований до практичного застосування (патент України № 44465 А).
Особистий внесок здобувача
Автором особисто зроблено інформаційний пошук, визначено мету і завдання дослідження, методичні підходи. Дисертантом самостійно виконувалося повне клінічне обстеження хворих на РА з ОП і остеопенією, здійснювався аналіз клінічних, рентгенологічних, лабораторних, остеоденситометричних даних, призначалося лікування з використанням низькочастотного магнітного поля, електрофорезу бішофіту, комплексного застосування низькочастотного магнітного поля й електрофорезу бішофіту. Особисто також виконано математичну і статистичну обробку одержаних результатів та їхнє оформлення у вигляді таблиць і графіків, проведено аналіз отриманих результатів, сформульовано висновки роботи, опубліковано основні положення дисертації. У публікаціях, що видані в співавторстві, основні ідеї і матеріали належать дисертантові.
Апробація результатів дисертації
Основні положення дисертаційної роботи були викладені на VI Міжнародній науково-практичній конференції сучасних технологій валеології і спортивної медицини (Одеса, 2002), пленумі Всеукраїнського суспільства терапевтів (Київ, 2001), Українській науково-практичній конференції “Сучасні проблемі кардіології та ревматології –від гіпотез до фактів” (Київ, 2001), III Національному конгресі ревматологів України (Дніпропетровськ, 2001), республіканській, з міжнародною участю, науково-практичній конференції “Актуальні проблеми фізіотерапії, курортології і медичної реабілітації”(Одеса, 2002), II Національному конгресі фізіотерапевтів і курортологів України “Курортні природні ресурси та фізичні чинники в медичній реабілітації”(Слов’янськ, 2002).
Апробація дисертації відбулася на розширеному засіданні університетської проблемної комісії “Терапія”і кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб і терапії Одеського державного медичного університету, а також на засіданні клінічного відділу Українського НДІ медичної реабілітації та курортології.
Публікації
За матеріалами дисертації опубліковано 17 праць, серед яких 8 статей –у профільних журналах і 8 тез –у збірниках матеріалів конгресів, конференцій; одержано патент України на винахід (№ 44465 А).
Структура дисертації
Дисертацію викладено російською мовою на 161 сторінках текстового матеріалу; вона містить вступ, огляд літератури, 5 розділів, закінчення, висновки. Роботу ілюстровано 40 таблицями. Список використаної літератури включає 300 джерел, з яких 205 –кирилицею, 95 –латиницею.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Матеріали і методи дослідження
Під спостереженням перебувало 105 хворих на РА, серед яких жінок було 88 (83,8 %), чоловіків –(16,2 %), віком від 18 до 60 років (середній вік 47,710,98 років). Переважно були пацієнти з тривалістю терміну хвороби до 5 років (41,0 %) і понад 10 років (41,9 %), з помірно виразною активністю РА (II ступінь) –у 61,9 % випадків. Наявність I ступеня активності мала місце у 38,1 % хворих на РА. В обстежених хворих на РА рентгенологічні зміни у суглобах відповідали ІІ стадії захворювання у 38,1 % випадків, III і ІVстадіям –у 25,7 і 21,9 % відповідно. Переважали хворі на РА з функціональною недостатністю суглобів II ступеня –,8 %. Серед обстежених хворих на РА з ОП, за даними УОД, було 23,8 % (25 осіб), включаючи 4,8 % (5 осіб), в анамнезі яких були переломи. Хворі з остеопенією становили 76,2 % (80 осіб), серед них 9,5 % (10 осіб) мали переломи в анамнезі. Основним проявом утрати кісткової маси у хворих на РА в основному були болі в кістках –у 70,5 % випадків(74 особи). Основними чинниками ризику розвитку ОП у обстежених хворих на РА були такі: вживання глюкокортикоїдів –у 55 пацієнтів (52,4 %), недостатнє надходження іонів кальцію з їжею –у 84 (80,0 %), нестача фізичної активності –у 70 (66,7 %).
Для об'єктивної клінічної оцінки початкового стану хворих на РА й ефективності здійснюваного лікування проводилося клінічне обстеження відповідно до рекомендацій НДІ ревматології РАМН та Інституту кардіології ім. М.Д.Стражеска.
Виразність болю в суглобах оцінювали за 5-бальною системою (від 0 до 4 балів). Виразність уранішньої скутості в суглобах оцінювали також за 5-бальною системою (0–бали). Термін тривалості вранішньої скутості визначали в хвилинах на підставі даних самого хворого. Суглобовий індекс Річі (сумарна оцінка пальпаторної болючості 26 суглобів) оцінювали за 4-бальною системою (від 0 до 3 балів). Запальний індекс визначали візуально або пальпаторно, а об'єм рухів у суглобах –за гоніометричними показниками. Недостатність функції суглобів оцінювали за 4-бальною системою (від 0 до 3 балів). Виразність болю в кістках –відповідно до візуальної аналогової шкали. Визначали зріст, вагу, тип статури хворих. Активність запального процесу в обстежуваних хворих визначали за загальноприйнятими показниками, а саме: СРБ, фібриноген, загальний білок і білкові фракції у сироватці крові, загальний аналіз крові. Визначення титру ревматоїдного чинника (РЧ) в сироватці крові здійснювали за латекс-тестом і в реакції Ваале-Роузе.
Окислювально-відновні властивості тканин визначали за вмістом сульфгідрильних груп (SS-груп) і дисульфідних зв'язків (SH-груп) (Верёвкина И.В., Точилкин А.И., Попова Н.А., 1977) та їхньому співвідношенню, за наявністю окислених і відновлених нікотинамідних коферментів (Прохорова М.И. и др., 1982) та їхньому співвідношенню, малонового діальдегіду (МДА) (за методом Стальної І.Д. і Гарішвілі Т.Г., 1977), а також за активністю фруктозодифосфатази (за методикою Прохорової М.І., 1979) в еритроцитах і плазмі крові хворих.
З метою вивчення лабораторних показників щодо стану процесів кісткового ремоделірованія в обстежуваних хворих на РА проводилося визначення рівнів загального кальцію (шляхом О-крезолфталеїнового комплексоного методу набором Ca-CPC FLUITEST “КАЛЬЦІЙ-СРС”фірми Bioelect (Німеччина)) і фосфору (з допомогою методу фотометричного UV-тесту набором PHOS FLUITEST НЕОРГАНІЧНИЙ ФОСФАТ фірми Bioelect (Німеччина)), активності лужної фосфатази (ЛФ) (Kind J.,1954) і вільного оксипроліну в сироватці крові та екскреції останнього з сечею (за методом П.М.Шараєва (1981, 1990)).
Хворим на РА до початку лікування виконували рентгенографію уражених суглобів у стандартних проекціях.
Усім хворим на РА перед лікуванням і в динаміці за 12 міс терапії здійснювали остеоденситометрію з метою визначення ступеня втрати кісткової тканини з допомогою ультразвукового денситометра UBIS 5000 (Ultrasound Bone Imaging Scanner) фірми DMS (Франція). Вимірювали такі денситометричні показники: швидкість проходження ультразвуку (ШУЗ) крізь кістку; Т-показник; Z-показник; відносний ризик розвитку перелому (ВРП); широкосмугове ослаблення ультразвуку (ШОУ); індекс щільності кісткової тканини (ІЩ). Для оцінки УД у динаміці окремо враховували показник ШОУ. Показники ШОУ відносно нормальних показників ШОУ для кожного віку (належні величини) приймали за 100,0 %, потім обчислювали, скільки % від норми становлять фактичні величини ШОУ кожного пацієнта за такою формулою: %=(ШОУфх100)/ШОУн, де ШОУф –фактичне ШОУ пацієнта, ШОУн –належне відповідно до віку.
Для об'єктивної клінічної оцінки ефективності проведеної терапії підсумовували бали клінічних і функціональних показників, отримані до і після лікування. Зменшення кількості балів наприкінці лікування на 50 % і більше вважали ознакою значного поліпшення стану пацієнта, на 49-20 % –поліпшення, а менш як на 20 % –відсутності ефекту. Завдяки анкетуванню і повторному обстежуванню пацієнтів (клінічні методи і дані остеоденситометрії), було вивчено віддалені результати лікування протягом відповідних періодів: до 3 міс, від 3 до 6 міс, від 6 до 12 міс, понад 1 року після проведеної терапії.
Всі параметри, які об'єктивно характеризують стан хворих на РА до і після лікування, оброблялися методом варіаційної статистики з використанням таких критеріїв: визначення середньої арифметичної кожного (М), середньої квадратичного відхилення, похибки середньої (m), вірогідність розбіжностей між порівнюваними результатами за t-критерієм Стьюдента. У разі, якщо р<0,05, різницю між одержаними результатами вважали вірогідною.
Залежно від застосовуваного методу лікування пацієнтів було розподілено за чотирма групами (комплексами). Так, до 1-ї групи ввійшло 30 хворих на РА, яким в умовах стаціонару впродовж 21 дня здійснювали комплексне медикаментозне лікування (1-й комплекс): протизапальні препарати (диклофенак натрію дозою 100-150 мг/добу), базисний препарат делагіл дозою 200мг/добу і протиостеопоротичний препарат кальцемін по 1 таблетці 2 рази/дн. Разом з цим проводили лікувальну фізкультуру. 2-гу групу склали 30 хворих на РА, яким в умовах стаціонару разом з застосуванням 1-го комплексу терапії здійснювали електрофорез Полтавського бішофіту (2-й комплекс). Електрофорез 50,0 %-го розчину бішофіту виконували з () на ділянку уражених суглобів за поперечною методикою з допомогою апарата “Потік-1”, з густиною струму 0,05-0,1 мА/см (з урахуванням індивідуальної чутливості пацієнта). Тривалість кожної процедури була 20-25 хвилин, щодня. Курс містив 10-12 процедур. 3-тя група –хворих на РА, яким проводили 1-й комплекс лікування за зазначеною вище методикою. Разом із цим пацієнтам застосовували НЧМТ (3-й комплекс). Лікування низькочастотним магнітним полем проводили з допомогою апарата “Полюс-1”на ділянках уражених суглобів щодня, частота становила 30-50 Гц, магнітна індукція –-30 мТл, експозиція –до 30 хвилин. Загальний курс тривав до 25 днів. До 4-ї групи належали 15 хворих на РА, в анамнезі яких були переломи і яким разом із 1-м комплексом терапії проводили також сеанси НЧМТ, а відразу по тому застосовували електрофорез бішофіту за описаними вище методиками (4-й комплекс).
Після виписування зі стаціонару, тобто на поліклінічному етапі, протягом року пацієнти продовжували приймати базисний препарат делагіл і кальцемін (по 1 таблетці 2 рази/дн) упродовж 2 міс, а надалі –ще по 2 курси на рік, тривалість кожного курсу становила 3 міс, а перерва між ними –міс. Хворі на РА з ОП і остеопенією протягом року мали дотримувати збалансованої дієти щодо вмісту кальцію, фосфору і білків.
Контрольну групу кількістю 30 практично здорових людей було створено, аби контролювати результати біохімічних аналізів крові й сечі у порівнюваних групах пацієнтів, а також оцінювати остеоденситометричні показники.
Результати досліджень та їх обговорення
Як показали результати проведених нами досліджень, на початковій стадії захворювання у пацієнтів з РА відзначалася залежність ступеня зміни показників КТ від міри посилення активності розвитку процесу, прогресування стадії захворювання, а також функціональної недостатності суглобів. За наявності I ступеня активності розвитку РА ОП спостерігався рідше, ніж за II ступеня, –у 5,7 % випадків, а остеопенія мала місце у 32,4 % хворих. У разі II ступеня активності РА виявлено ОП, за даними УОД, у 18,1 % випадків, а остеопенію –у 43,8 %. За наявності I стадії рентгенологічних змін у суглобах хворих на РА ОП не був виявлений; за II стадії ОП мав місце у 9,5 % випадків, а остеопенія –у 28,6 %; за III стадії ОП відзначався у 3,8 %, а остеопенія –у 21,9 % випадків; за наявності IV стадії ОП був виявлений у 10,5 %, а остеопенія –у 11,4 % випадків. У хворих на РА з функціональною недостатністю суглобів I ступеня ОП визначався у 2,8 %, а остеопенія –у 14,3 % випадків; за II ступеня хворі на РА з ОП становили 12,4 %, з остеопенією –,4 %; у разі III ступеня функціональної недостатності суглобів ОП відзначався у 8,6 % випадків, остеопенія –у 9,5 %. Зміни КТ у хворих на РА стосувалися як зміни стану губчастої тканини, так і порушення мікроархітектоніки трабекулярной тканини, що знайшло відбиття в таких показниках, як ШУЗ, ІП, ШОУ, ВРП, Т- і Z-показники. Так, за наявності ОП показники ШУЗ дорівнювали 1447,211,5 мс, а в разі остеопенії –,94,42 мс; ІП за наявності ОП й остеопенії становили 50,12,8 і 75,31,84 відповідно, а показники ШОУ–,51,1 і 63,50,47 дБмГц відповідно. В міру прогресування змін у стані кісткової тканини зростав відносний ризик розвитку переломів. Так, за наявності ОП ВРП становив 5,71,1, а остеопенії –,160,18 (р0,05).
Відомо, що порушення кислотно-лужного гомеостазу, балансу перекисного окислення ліпідів відіграють важливу роль у виникненні і розвиткові системних запальних захворювань сполучної тканини (М.М.Корда, 1996; Д.О.Мельничук и др., 1997; В.А.Пахомова, Р.Д.Барабаш, А.О.Пахомова и др., 1987). Підвищення окислювальних властивостей у тканинах і відновних –у рідинах організму становить основу порушень процесів кісткового ремоделювання і спричиняє заміщення іонів кальцію у кристалах гідроксіапатиту іонами водню, призводить до порушення білкового балансу кісткового метаболізму, що, можливо, є пусковим механізмом для розвитку ОП (Н.И.Журавский, Мельничук Д.А., Лукинов Д.И, 1980; Руденко М.М., 1992).
Було встановлено, що у хворих на РА мають місце порушення КЛР у вигляді компенсованого метаболічного алкалозу, про що свідчать такі дані: значне статистично вірогідне (р<0,05) збільшення вмісту дисульфідів (у здорових осіб цей показник дорівнював 4,000,04 мкмольмл, а у хворих на РА –,83,66 мкмольмл); зменшення вмісту тіолів (у здорових осіб і хворих на РА –,91,82 і 3,981,2 мкмольмл відповідно); зниження показників відношень між SH- і SS-групами у водорозчинних білках і низькомолекулярних сполуках в еритроцитах крові (показники у здорових осіб –,830,12, у хворих на РА –,150,01), а також збільшення вмісту малонового діальдегіду в плазмі крові (у здорових осіб і хворих на РА –,300,10 і 3,560,27 мкмольмл відповідно), а отже, й перекисних сполук, спрямованих на підтримування окислювальних властивостей і рН у тканинах і рідинах організму. В еритроцитах і плазмі крові хворих на РА з ОП і остеопенією відзначався збільшений вміст окислених і відновлених нікотинамідних коферментів зі зниженням відношення НАД/ НАДН і збільшенням у плазмі вмісту тіолів і відношення тіоли/дисульфіди, які відіграють основну регуляторну роль у формуванні діабетоподібної спрямованості обмінних процесів і в розвитку явищ метаболічного ацидозу, що підтверджується вірогідним (р<0,05) зростанням у плазмі крові активності фруктозодифосфатази –ключового ферменту глюконеогенезу. Так, у контрольній групі рівень НАД в еритроцитах дорівнював 0,190,07 мкмольмл, а у хворих на РА –,820,22 мкмольмл, показники НАДН –,090,39 і 48,701,57 мкмольмл відповідно, відношення НАД/НАДН –,0920,004 і 0,0370,003 відповідно; в плазмі крові рівні НАД становили 0,640,17 і 2,750,18 мкмольмл відповідно, НАДН –,800,60 і 11,701,51 мкмольмл відповідно, НАД/НАДН –,360,04 і 0,240,01 відповідно; показники вмісту тіолів у плазмі були 1,820,14 і 10,400,64 мкмольмл відповідно; відношення тіоли/дисульфіди дорівнювали у здорових осіб 0,370,05, у хворих на РА –,810,15 мкмольмл; показники активності фруктозодифосфатази в крові становили 0,060,01 і 0,210,07 нмоль/с в 1 мл відповідно.
Одержані нами дані також дають підставу думати про ймовірність розвитку ОП з порушенням кислотно-лужного балансу. Так, виявилося, що вміст НАД в еритроцитах хворих на РА з ОП є вірогідно (р<0,05) нижчим (1,370,08 мкмольмл) за такий у хворих на РА з остеопенією (1,70,1 мкмольмл). За наявності РА з ОП у хворих був підвищений (р0,05) вміст НАДН (49,600,05 мкмольмл) проти такого у хворих з остеопенією (47,020,19 мкмольмл) і дещо меншими (р<0,05) були відношення НАД/НАДН – 0,030,01 і 0,050,01 відповідно. Отже, зазначені вище дані вказують на активацію обмінних процесів для компенсаторного розвитку ацидотичних явищ при алкалозі шляхом формування діабетоподібної спрямованості обмінних процесів (Н.Н.Великий, Т.М.Кучмеровская, П.К.Пархомец, 1981; В.А.Пахомова, Р.Д.Барабаш, А.О.Пахомова и др., 1987) і можуть свідчити про тривалі і виразні зміни КЛР в тканинах хворих на РА, а також про вичерпанні компенсаторних реакцій при метаболічному алкалозі у хворих на РА с більшим ступенем порушень кісткової тканини.
В результаті дослідження маркерів кісткового метаболізму в обстежуваних пацієнтів виявлено вірогідне (р<0,001) підвищення показників вмісту вільного оксипроліну в крові –,272,52 (у здорових осіб –,91,95) мкмоль/л і екскреції його з сечею – 40,2 4,2 (у здорових осіб –,40,9) мкмоль/л, що, можливо, є наслідком його руйнування в умовах вторинного ацидозу, спостережуваного у хворих на РА з ОП і остеопенією, і свідчить про підвищення резорбції кісткової тканини у даної категорії хворих (Eriksen E.F., Brixen До., Charles P., 1995). Рівні загального кальцію у хворих на РА з ОП і остеопенією до початку лікування були трохи нижчими за норму (у здорових осіб –,350,25, у хворих –,170,04 ммоль/л; р>0,05); рівні загального фосфору в крові залишались у межах норми. Виявлено статистично вірогідні (р<0,05) низькі рівні ЛФ у крові (у здорових осіб –,55,5 О/л, у хворих –,556,33 О/л), що може свідчити про пригнічення процесів формування кісткової тканини у пацієнтів з ОП і остеопенією на тлі РА (Л.Я.Рожинская, 2000).
Під впливом лікування різними комплексами (1-й –з призначенням кальцеміну, 2-й –з застосуванням електрофорезу бішофіту, 3-й –з використанням низькочастотного магнітного поля, 4-й –з комплексним застосуванням електрофорезу бішофіту і низькочастотного магнітного поля) спостерігалися позитивні зрушення в стані хворих на РА.
Для 3-го комплексу лікування був притаманний протизапальний ефект дії. Зниження кількості запалених суглобів відбувалося більш виразно під час проведення магнітотерапії (від 4,820,3 балів до 0,70,1 бала; р<0,001). Схожий ефект спостерігався у разі комплексного застосування магнітотерапії та електрофорезу бішофіту (4-й комплекс), при цьому кількість запалених суглобів зменшилася (від 4,550,2 балів до 0,80,18 бала; р<0,001). Дещо менш виразний вплив на зниження кількості запалених суглобів здійснював 2-й комплекс лікування (електрофорез бішофіту), оскільки даний показник зменшувався від 4,760,3 балів до 1,60,1 бала (р<0,001).
За ступенем аналгезуючого ефекту дії й відповідно до порядку його убування лікувальні комплекси можна розташувати в такий спосіб: 4-й комплекс (НЧМТ і електрофорез бішофіту), 3-й комплекс (магнітотерапія), 2-й комплекс (електрофорез бішофіту), 1-й комплекс (контроль). Так, показники больового індексу змінювалися відповідно від 4,10,08 балів до 1,90,07 бала (р<0,001), від 3,90,9 балів до 1,80,08 бала (р<0,001), від 3,881,0 балів до 1,960,08 бала (р<0,001), від 3,880,07 балів до 2,40,13 бала (р<0,001).
За характером впливу на вранішню скутість у суглобах позитивні результати були більш виразними від застосування магнітотерапії (3-й комплекс). Так, тривалість уранішньої скутості зменшилася від 56,928,72 хв до 5,61,4 хв (р<0,001). Схожий ефект дії відзначався у разі проведення 4-го комплексу (магнітне поле й електрофорез бішофіту) і 2-го (електрофорез бішофіту). При цьому показники тривалості вранішньої скутості змінювалися відповідно від 56,668,4 хв до 10,485,6 хв (р<0,001) і 56,868,65 хв до 10,751,68 хв (р<0,001).
Поліпшення функціональної здатності суглобів відбувалося приблизно однаково внаслідок застосування як 2-го (електрофорез бішофіту), так і 4-го комплексів лікування (магнітне поле й електрофорез бішофіту). Проте більш виразний ефект дії спостерігався під час проведення магнітотерапії (3-й комплекс). Менш виразні зрушення, хоча й статистично вірогідні, відбувались у групі контролю (1-й комплекс).
Остеопоротична симптоматика (у вигляді болів у кістках) знижувалася більш виразно під дією магнітотерапії, дещо меншою мірою –завдяки комплексному застосуванню магнітотерапії та електрофорезу бішофіту (4-й комплекс) і електрофорезу бішофіту (2-й комплекс).
Найбільш вірогідну зміну (р<0,05) лабораторних показників активності запального процесу, тобто зниження рівнів СРБ, α-, α-, γ-глобулінів, РЧ, ШОЕ, загального білка, збільшення вмісту альбумінів, виявлено під час лікування хворих на РА з застосуванням 3-го (НЧМТ) і 4-го (НЧМТ і електрофорез бішофіту) комплексів; дещо менший вірогідний ефект дії на лабораторні показники запалення мала терапія з допомогою 2-го (електрофорез бішофіту) й 1-го (без фізіотерапевтичних дій) комплексів.
Аналгезуючий ефект дії, зниження скутості й поліпшення функціональної здатності суглобів як за наявності I, так і II ступенів активності запального процесу були дещо виразнішими під час проведення 3-го комплексу лікування (магнітотерапія). Втім, за II ступеня активності протизапальний ефект щодо кількості запалених суглобів був більш виразним, коли в лікуванні поєднували магнітотерапію та електрофорез бішофіту (4-й комплекс). У групі хворих з I ступенем активності процесу застосування 4-го (магнітотерапія і електрофорез бішофіту) і 2-го (електрофорез бішофіту) комплексів приблизно однаковою мірою здійснювало позитивний вплив на такі показники, як уранішня скутість у суглобах й індекс Річі.
Найбільш вірогідну зміну (р<0,05-0,001) лабораторних показників як за наявності I, так і II ступенів активності запального процесу було відзначено під час лікування хворих на РА з допомогою 3-го (НЧМТ) і 4-го (НЧМТ і електрофорез бішофіту) комплексів; дещо меншу –внаслідок терапії з застосуванням 2-го (електрофорез бішофіту) й 1-го (без фізіотерапевтичних дій) комплексів.
Порівнюючи зміни показників УОД під впливом досліджуваних комплексів, відзначено їхню стабілізуючу дію на втрату кісткової маси. Разом з тим виявлено особливості у дії різних комплексів лікування на показники УОД. Так, вірогідне (р<0,05) збільшення ІП було найбільш виразним під впливом 2-го комплексу лікування (електрофорезу бішофіту) –у всіх хворих на РА даної групи ІП збільшився від 64,31,54 до 69,82,35 %. Дещо менше ІП збільшувався в групі, де застосовували 1-й комплекс лікування, а саме від 62,71,38 до 67,892,0 % (р<0,05), і в групах з застосуванням 3-го і 4-го комплексів лікування –від 65,21,59 до 70,11,9 % (р<0,05) і від 59,32,4 до 63,92,3 % (р0,05) відповідно. Детальніший аналіз змін ІП у хворих на РА з різним ступенем утрати кісткової маси дозволив виявити таке. Під час застосування 2-го комплексу лікування (електрофорез бішофіту) найбільш значущий ріст ІП відбувався у хворих на РА з ОП (р<0,05), тоді як застосування 3-го комплексу лікування забезпечувало найбільше зростання ІП у хворих на РА з остеопенією (р<0,05).
Застосування в лікуванні хворих на РА 2-го комплексу (електрофорезу бішофіту) найбільш позитивно вплинуло на Т-показник, який збільшувався від -1,630,13 до -1,210,1 (р<0,05), його зміни відбувалися як у хворих на РА з ОП, так і з остеопенією. Дещо менший статистично значущий позитивний ефект дії мала терапія з застосуванням 1-го (кальцемін) і 3-го комплексів (НЧМТ), при цьому Т-показник збільшувався від -1,670,12 до -1,280,1 (р<0,05) і від -1,760,13 до -1,410,09 (р<0,05) відповідно. Під впливом 4-го лікувального комплексу (НЧМТ й електрофорез бішофіту) Т-показник зростав від -1,830,23 до -1,50,17, проте ці зміни не були вірогідними (р>0,05). Детальний аналіз динаміки Т-показника у хворих на РА залежно від ступеня втрати КТ виявив таке. Позитивні зміни Т-показника під впливом лікування 1-м (кальцемін), 3-м (низькочастотне магнітне поле), 4-м (НЧМТ й елетрофорез бішофіту) комплексами відбувалися здебільшого у хворих на РА з ОП, ніж з остеопенією. Так, у результаті проведеної терапії Т-показник підвищувався у хворих на РА з ОП від -2,510,14 до -1,740,31 (р<0,05) під впливом 1-го комплексу лікування, від -2,540,12 до -1,970,26 (р<0,05) –-го комплексу і від -2,740,21 до -2,180,27 (р<0,05) під впливом 4-го комплексу лікування.
Найвище збільшення середнього показника ШОУ (р<0,05) відзначалося в результаті терапевтичної дії 3-го комплексу лікування (низькочастотне магнітне поле). Так, показник ШОУ в даній групі хворих на РА збільшувався від 61,80,7 до 64,80,44 дБМгц. Даний показник позитивно змінювався й у групах, де застосовували 2-й і 4-й комплекси лікування, зростаючи від 61,60,65 до 62,90,62 дБМгц (р<0,05) і від 58,11,12 до 60,50,99 дБМгц (р>0,05) відповідно. Найменший позитивний ефект дії на даний показник мав 1-й комплекс лікування (медикаментозна дія з використанням кальцеміну), при цьому показник ШОУ збільшувався від 61,40,66 до 63,10,56 дБМгц (р<0,05). В результаті аналізу показника ШОУ залежно від ступеня втрати кісткової маси виявлено, що за наявності ОП й остеопенії найбільший позитивний ефект дії мала (р<0,05) терапія з застосуванням 3-го комплексу (НЧМТ).
Найбільший позитивний вплив НЧМТ на показник ШОУ підтверджувався тим фактом, що за рік після проведеного лікування в групі хворих на РА, яким застосовували 3-й комплекс, підвищення показників ШОУ відбувалося від 88,70,6 % до 96,90,2 % (р<0,001) у разі остеопенії і від 77,40,3 % до 88,00,8 % (р<0,001) за наявності ОП. У групі, де лікування проводили з допомогою 4-го комплексу (НЧМТ й електрофорез бішофіту), показники ШОУ підвищувалися від 88,40,8 % до 92,10,2 % (р<0,001) у хворих з остеопенією і від 77,20,2 % до 83,30,5 % (р<0,001) –з ОП. У групі пацієнтів, яким проводили лікування з застосуванням 2-го комплексу (електрофорез бішофіту), показники ШОУ підвищувалися від 88,70,7 % до 94,90,3 % (р<0,001) у хворих з остеопенією, від 77,60,4 % до 87,70,8 % (р<0,001) –з ОП. Під впливом 1-го комплексу лікування (без застосування фізіотерапевтичних дій) показники ШОУ збільшувалися від 88,80,9 % до 95,90,6 % (р<0,001) у пацієнтів з остеопенією і від 77,50,3 % до 81,40,8 % (р<0,001) –з ОП.
Аналіз одержаних даних дозволив здійснити висновку про позитивний вплив, який оказували на стан щільності кісткової тканини усі досліджувані методи лікування хворих на РА з ОП і остеопенією. Переважний вплив на кількість, розміри, просторову орієнтацію трабекулярної КТ мала терапія з застосуванням 3-го комплексу лікування (низькочастотне магнітне поле), про що свідчить найбільш вірогідний (р<0,05) ріст показника ШОУ в даній групі хворих на РА. На стан губчастої КТ переважний вплив мала терапія з застосуванням 2-го (електрофорез бішофіту) і 1-го (кальцемін) комплексів, що підтверджувалося статистично значущим збільшенням ІП кісткової тканини (р<0,05). Навіть у лікуванні хворих на РА з тяжким ураженням КТ (наявність переломів в анамнезі) проведення НЧМТ у комплексі з електрофорезом бішофіту сприяло зростанню кісткової маси.
Під впливом різних комплексів лікування знизилися рівні вільного оксипроліну в кров і екскреції його з сечею. Найбільш виразний позитивний ефект спостерігався під час застосування НЧМТ (3-й комплекс) або комплексу НЧМТ й електрофорезу бішофіту (4-й комплекс), далі за ефективністю йдуть електрофорез бішофіту (2-й комплекс) і кальцемін (1-й комплекс). Під впливом терапії з застосуванням досліджуваних комплексів лікування відзначалася тенденція до підвищення рівня загального кальцію (р0,05) і активності ЛФ крові (р0,05).
Як показали результати проведених спостережень, проведення різних комплексів лікування мало модифікуючий ефект дії на стан КЛР. Це виражалося нормалізацією (р<0,05) у плазмі крові відношень між SH- і SS-групами під впливом 1-го і 4-го комплексів лікування, збільшенням (р<0,05) вмісту дисульфідів під впливом 1-го, 2-го, 4-го терапевтичних комплексів, зниженням (р<0,05) вмісту в плазмі крові окислених нікотинамідних коферментів (р<0,05) під дією усіх застосовуваних методів лікування, збільшенням (р<0,05) вмісту відновлених коферментів зі зменшенням відношень НАД/НАДН під впливом 2-го і 4-го комплексів. Така зміна показників КЛР доводить про зменшення ацидотичних явищ у плазмі крові. Щодо тканин, то динаміка виражалась у такому вигляді: зростання вмісту тіолів і збільшення показників відношення SH/SS-груп під впливом 3-го і 4-го комплексів лікування; зниження вмісту окислених і відновлених нікотинамідних коферментів під впливом 2-го і 4-го комплексів лікування; нормалізації показників відношення НАД/НАДН у групі з застосуванням 4-го комплексу лікування; зниження (р<0,05) показників активності фруктозодифосфатази під дією 3-го і 4-го комплексів лікування; зниження (р<0,05) підвищеного вмісту МАД і посиленої пероксидациі ліпідів під впливом 1-го, 3-го і 4-го комплексів лікування. Зазначені сприятливі зрушення кислотно-лужного гомеостазу свідчать про зменшення явищ метаболічного алкалозу (Н.Н.Великий, Пархомец П.К., 1976; Д.А.Мельничук, 1983; В.В.Соколовский, 1988).
Найбільш виразний позитивний вплив на процеси, що відбуваються в тканинах хворих на РА, мала НЧМТ (3-й комплекс): збільшувався вміст тіолів в еритроцитах крові (р0,05), що впливало на зменшення вмісту дисульфідів (р<0,05), нормалізуючи відношення тіоли/дисульфіди (р<0,05), і зниження явищ алкалозу в організмі хворих; знижувалися показники активності фруктозодифосфатази (р<0,05), підвищеного вмісту МАД (р<0,05) і посиленої пероксидації ліпідів. Проте на кислотно-лужний баланс крові НЧМТ (3-й комплекс) істотного впливу не здійснювала.
Застосування НЧМТ й електрофорезу бішофіту (4-й комплекс) у лікуванні хворих на РА з ОП і остеопенією, в анамнезі яких мали місце переломи, також сприяло встановленню рівноваги між явищами метаболічного алкалозу в тканинах і вторинного ацидозу в плазмі крові. Внаслідок лікування з допомогою 4-го комплексу збільшувався вміст тіолів в еритроцитах крові (р<0,05); зменшувався вміст дисульфідів (р<0,05); нормалізувалися відношення тіоли/дисульфіди (р<0,05), а отже, зменшувалися явища алкалозу в організмі хворих; знижувалися показники активності фруктозодифосфатази (р<0,05) і підвищеного вмісту МАД (р<0,05), а також посиленої пероксидації ліпідів. У плазмі крові під впливом терапії з застосуванням 4-го комплексу нормалізовувалися відношення SH/SS-груп (р<0,05), збільшувався вміст відновлених нікотинамідних коферментів (р<0,05) зі зменшенням співвідношень НАД/НАДН (р<0,05), знижувалися показники активності фруктозодифосфатази, а отже, зменшувалися явища компенсаторних ацидотичних змін в організмі хворих на РА з ОП і остеопенією.
Слід зауважити, що покращення стану КЛР у хворих на РА під час проведення різних комплексів лікування відбувалося на тлі поліпшення клінічних проявів захворювання й остеоденситометричних показників.
Безпосередні результати проведених досліджень довели ефективність застосування різних терапевтичних комплексів (електрофорезу бішофіту, низькочастотного магнітного поля, поєднання електрофорезу бішофіту й низькочастотного магнітного поля) для лікування хворих на РА з ОП і остеопенією. Так, значне поліпшення стану спостерігалось у 20,0 % пацієнтів з РА в результаті лікування з застосуванням 2-го комплексу (електрофорез бішофіту), у 33,3 % –внаслідок лікування з допомогою 3-го комплексу (НЧМТ), у 46,7 % –у разі застосування 4-го комплексу лікування (НЧМТ й електрофорез бішофіту), а в результаті проведеного 1-го комплексу лікування (без фізіотерапевтичних дій) значне поліпшення мало місце у 10,0 % пацієнтів. Найбільш ефективним було лікування, проведене з застосуванням 3-го (НЧМТ) і 4-го (НЧМТ й електрофорез бішофіту) комплексів. Причому в першому випадку (3-й комплекс) за наявності I ступеня активності процесу значне поліпшення стану відзначалось у 63,6 % пацієнтів, за II ступеня –у 15,8 %, а в другому (4-й комплекс) –у 57,1 і 37,5 % пацієнтів відповідно.
Слід зазначити, що застосування 3-го комплексу лікування (низькочастотного магнітного поля) зумовлювало швидке настання позитивного ефекту. Так, у чотирьох пацієнтів (23,0 %) уже до п'ятого дня після початку лікування визначалася позитивна динаміка, а у 58,0 % сприятливі зрушення мали місце в 1-й половині курсу лікування, тобто до десятого дня.
Аналіз ефективності застосовуваних методів лікування у віддаленому періоді показав, що найменш стійкий позитивний ефект спостерігався у хворих на РА у разі проведення 1-го комплексу лікування (призначення кальцеміну), а саме: у 15 частини пацієнтів він зберігався лише протягом 3 міс, а понад 1 рік –тільки у 10,0 % випадків. Найбільш високу стійкість позитивних результатів (37,5 %) терміном понад 1 рік було відзначено у пацієнтів, яким здійснювали 3-й комплекс лікування, дещо меншу –у разі застосування 4-го комплексу (33,3 %), ще нижчою у пацієнтів з РА, яким проводили 2-й комплекс терапії (у 27,3 % пацієнтів позитивний ефект зберігався понад 1 рік).
Таким чином, одержані результати дозволили дійти висновку про високу ефективність і можливість застосування фізичних чинників (низькочастотного магнітного поля, електрофорезу бішофіту, комплексного призначення НЧМТ й електрофорезу бішофіту) для лікування хворих на РА зі змінами процесів ремоделювання КТ у вигляді остеопенії і ОП. Разом з виразною позитивною клінічною динамікою, зазначені фізичні методи здійснювали не тільки стабілізуючий вплив на процеси втрати кісткової маси, але й сприяли зростанню мінеральної щільності кісткової тканини, що дозволяє рекомендувати їх для застосування як з лікувальною, так і профілактичною метою у терапії хворих на РА з ОП і остеопенією.
ВИСНОВКИ
1. У хворих на ревматоїдний артрит виявлено порушення кісткового ремоделювання у вигляді остеопорозу (23,8 %) й остеопенії (76,2 %), що підтверджується даними ультразвукової остеоденситометрії. Ступінь порушення стану кісткового метаболізму прогресував у міру збільшення активності запального процесу, тривалості захворювання, функціонального стану суглобів, стадії захворювання.
. Ревматоїдний артрит супроводжується розвитком явищ компенсованого метаболічного алкалозу, про що свідчать значне збільшення вмісту дисульфідів, зменшення вмісту тіолів, зниження показників відношень SH/SS-груп у водорозчинних білках і низькомолекулярних сполуках еритроцитів крові, а також збільшення вмісту малонового діальдегіду в плазмі крові, а отже, й відповідних перекисних сполук, спрямованих на підтримання окислювальних властивостей і рН у тканинах і рідинах організму. Порушення кислотно-лужної рівноваги, можливо, становить основу для розвитку остеопорозу й остеопенії у хворих на ревматоїдний артрит, що підтверджується одержаними даними щодо залежності ступеня порушення кісткового ремоделювання по мірі розвитку метаболічного алкалозу в тканинах (за даними вмісту окислених і відновлених нікотинамідних коферментів і їх відношень). Разом з цим, посилення явищ ацидозу в плазмі крові спричиняє прогресування втрати кісткової маси.
. Застосування низькочастотного магнітного поля здійснює позитивний вплив на клінічний стан хворих на ревматоїдний артрит з остеопорозом і остеопенією, оскільки має виразний протизапальний, аналгезуючий ефект дії. Призначення електрофорезу бішофіту на тлі сприятливої клінічної динаміки сприяло поліпшенню функціональної здатності суглобів. Комплексне лікування з застосуванням низькочастотного магнітного поля й електрофорезу бішофіту приводило до сприятливих зрушень у хворих на ревматоїдний артрит, які мали більш виразні порушення кісткового метаболізму с наявність в анамнезі переломів.
. Найбільш значущий ремоделуючий ефект дії на стан кісткової тканини у хворих на ревматоїдний артрит як з остеопорозом, так і остеопенією відзначався під час застосування у комплексному лікуванні магнітотерапії, що підтверджувалося збільшенням показника широкосмугового ослаблення ультразвуку, який свідчить також о переважному впливі застосованого магнітного полю на трабекулярную кісткову тканину. При цьому статистично вірогідне збільшення цього показника мало місце як у хворих на ревматоїдний артрит з остеопорозом, так і у хворих на ревматоїдний артрит з остеопенією. Застосування електрофорезу бішофіту найбільш ефективно оказало вплив на показник індексу щільності у хворих на ревматоїдний артрит, що підтверджувало переважний його вплив на стан губчастої кісткової тканини. При цьому найбільшу динаміку відзначено у хворих на ревматоїдний артрит з остеопорозом. Комплексне лікування з застосуванням низькочастотного магнітного поля й електрофорезу бішофіту також сприяло покращенню процесів кісткового ремоделювання, здійснюючи стабілізуючий вплив на втрату кісткової маси (за показниками індексу щільності, широкосмугового ослаблення ультразвуку, Т-показника).
. Розроблені методи лікування впливали на процеси кислотно-лужного гомеостазу, що свідчить про їхню патогенетичне спрямовану дію. Найбільш виразний нормалізуючий вплив на стан кислотно-лужного гомеостазу здійснювали низькочастотна магнітотерапія і комплексне її застосування з електрофорезом бішофіту. При цьому низькочастотне магнітне поле мало переважний вплив на зниження процесів метаболічного алкалозу (статистично вірогідно збільшувався вміст тіолів в еритроцитах крові, зменшувався вміст дисульфідів, нормалізовувалися показники відношень тіоли/дисульфіди, знижувалися показники активності фруктозодифосфатази, підвищеного вмісту малонового діальдегіду й посиленої пероксидації ліпідів); комплексне лікування з застосуванням низькочастотного магнітного поля й електрофорезу бішофіту нормалізовувало окислювально-відновні процеси не тільки в тканинах, але й у плазмі крові; призначення електрофорезу бішофіту здійснювало нормалізуючий вплив на зменшення компенсаторних явищ ацидозу в плазмі (статистично вірогідне збільшення вмісту дисульфідів, зниження вмісту в плазмі крові окислених нікотинамідних коферментів, збільшення вмісту відновлених коферментів зі зменшенням показників відношень НАД/НАДН).
6. Порівняльний аналіз безпосередніх і віддалених результатів лікування з застосуванням різних методів фізіотерапії (низькочастотна магнітотерапія, електрофорез бішофіту, комплексне застосування низькочастотної магнітотерапії та електрофорезу бішофіту) переконує, що їх призначення забезпечує досить високу клінічну ефективність. Так, завдяки лікуванню електрофорезом бішофіту 20,0 % пацієнтів, які страждали на ревматоїдний артрит, виписалися зі значним поліпшенням стану; у разі застосування низькочастотної магнітотерапії –,3 %, а за комплексного лікування з застосуванням низькочастотного магнітного поля й електрофорезу бішофіту –,7 % пацієнтів. Терапія низькочастотним магнітним полем забезпечує збереження позитивного результату терміном до 1 року у 54,2 % випадків, електрофорезом бішофіту –у 31,8 %. У результаті проведення комплексу низькочастотної магнітотерапії з електрофорезом бішофіту стійкий ефект терміном до 1 року зберігався у 50,0 % хворих на ревматоїдний артрит. Поряд з поліпшенням клінічної симптоматики слід також зазначити, що протягом року після проведеного лікування в жодному випадку у хворих на ревматоїдний артрит з остеопорозом і остеопенією не спостерігалися переломи.
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
1. Хворим на РА з моменту встановлення діагнозу рекомендується провести динамічне (до лікування, за півроку й рік по тому) остеоденситометричне дослідження кісткової тканини для виявлення остеопорозу і остеопенії.
. У разі виявлення у хворого на РА остеопенії у комплексній терапії можна застосовувати як електрофорез бішофіту (50,0 %-й розчин з () на ділянку уражених суглобів за поперечною методикою, з використанням апарата “Потік-1”, густина струму 0,05-0,1 мА/см, тривалість кожної процедури –-25 хвилин, щодня, курс становить 10-12 процедур), так і НЧМТ (на ділянку уражених суглобів щодня, з частотою 30-50 Гц, магнітною індукцією 10-30 мТл, експозицією до 30 хвилин; загальний курс лікування –до 25 днів).
. Хворим з остеопорозом найкраще призначати НЧМТ (з використанням апарата “Полюс-1”на ділянку уражених суглобів за вищезазначеною методикою).
. За наявності мінімального і середнього ступенів активності процесу методом вибору є НЧМТ (з використанням апарата “Полюс-1”на ділянку уражених суглобів щодня, з частотою 30-50 Гц, магнітною індукцією 10-30 мТл, експозицією до 30 хвилин; загальний курс –до 25 днів).
. Для лікування хворих на РА з ОП і остеопенією з переваженням больових прояв рекомендується застосовувати НЧМТ у комплексі з електрофорезом бішофіту (спочатку проводять сеанс НЧМТ, а відразу по тому –електрофорез бішофіту за вищеописаними методиками).
. У хворих на РА с ОП и остеопенією при ІІ ступені активності запалення, при залученні у патологічний процес великої кількості суглобів (більш 3-х) рекомендується призначення НЧМТ у комплексі з електрофорезом бішофіту (сеанс НЧМТ, а відразу по тому –електрофорез бішофіту за вищеописаними методиками).
. Для лікування хворих на РА з ОП і остеопенієй, в анамнезі яких є переломи, необхідно проводити комплекс НЧМТ й електрофорезу бішофіту (сеанс електрофорезу бішофіту проводити після НЧМТ за методиками, зазначеними вище).
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
. Якименко Е.А., Дець В.В., Тбилели В.В. Ультразвуковая денситометрия пяточной кости в диагностике проявлений нарушений обмена костной ткани у больных ревматоидным артритом // Лікарська справа. Врачебное дело. –. - №5-6. –С. 185-186. (Особистий внесок здобувача: клінічне обстеження хворих на ревматоїдний артрит, статистична обробка і виявлення характеру впливу клінічних проявів ревматоїдного артриту на показники втрати кісткової маси за даними ультразвукової остеоденситометрії).
. Якименко Е.А., Дець В.В., Тбилели В.В. Использование низкочастотной магнитотерапии и электрофореза бишофита в комплексном лечении системных нарушений минеральной плотности кости у больных ревматоидным артритом // Журнал медицинская реабилитация, курортология, физиотерапия. –. –№ 3. –С. 6-8. (Особистий внесок здобувача: клінічне обстеження хворих на ревматоїдний артрит, розробка методик лікування, оцінка одержаних результатів).
3. Е.А.Якименко, В.В.Дець, В.В.Тбилели. Патогенетические особенности развития остеопороза при ревматоидном артрите // Лікарська справа. Врачебное дело. –- № 1. –С.15-20. (Особистий внесок здобувача: огляд літератури, узагальнення даних літератури).
. Тбілєлі В.В. Вплив низькочастотної магнітотерапії на клінічні прояви системного остеопорозу при ревматоїдному артриті // Вісник наукових досліджень. –. –№ 4. –С. 41-43.
. Тбилели В.В. Маркеры костного метаболизма в сравнительном анализе физиотерапевтических воздействий у больных ревматоидным артритом и остеопорозом // Вестник морской медицины. –. –№ 4. –С. 53-56.
. Тбілєлі В.В. Коригуючий вплив низькочастотної магнитотерапії на кислотно-лужну рівновагу і метаболічну систему його регуляції при остеопорозі у хворих на ревматоїдний артрит // Одеський медичний журнал. –. - № 1. –С. 79-82.
. Якименко Е.А., Дець В.В., Тбилели В.В. Состояние кислотно-щелочного равновесия и метаболической системы его регуляции при остеопорозе у больных ревматоидным артритом. Пути его коррекции Вісник Вінницького державного медичного університету. –. –№ 21. –С. 617-622. (Особистий внесок здобувача: проведення програми комплексного обстеження хворих на ревматоїдний артрит, статистична обробка і узагальнення одержаних даних).
. Тбилели В.В., Дець В.В. Сравнительный анализ эффективности электрофореза бишофита и низкочастотной магнитотерапии в лечении системных нарушений костной ткани у больных ревматоидным артритом Журнал медицинская реабилитация, курортология, физиотерапия. –. –№ 4. –С. 18-20. (Особистий внесок здобувача: обстеження хворих на ревматоїдний артрит, застосування лікувальних чинників, оцінка одержаних результатів клініко-лабораторних, біохімічних і інструментальних методів дослідження).
9. Пат. 44465 А. Україна МПК6: А61N2/04. Спосіб лікування системного остеопорозу у хворих ревматоїдним артритом // Якименко О.О., Тбілєлі В.В., Дець В.В. –с. Опубл. 15.02.2002 Бюл. № 2. (Особистий внесок здобувача: розроблення методики застосування низькочастотного магнитного поля у хворих на ревматоїдний артрит з остеопорозом, статистична обробка, оформлення заяви).
. Якименко Е.А., Дець В.В., Тбилели В.В. Частота проявлений нарушений обмена костной ткани у больных ревматоидным артритом по данным ультразвуковой денситометрии // Сучасні досягнення валеології та спортивної медицини: Тезисы докл. VI Международной науч.-практич. конф. –Одесса, 2000. –С. 193. (Особистий внесок здобувача: клінічне обстеження хворих на ревматоїдний артрит, статистична обробка одержаних даних клінічних і інструментальних методів дослідження, узагальнення результатів).
. Якименко Е.А., Дець В.В., Тбилели В.В., Закатова Л.В. Ультразвуковая денситометрия при ревматоидном артрите. // Сучасні досягнення валеології та спортивної медицини: Матер. VI Международної наук.-практич. конф. –Одеса, 2000. –С. 194. (Особистий внесок здобувача: обстеження хворих на ревматоїдний артрит, огляд літератури, висновки).
. Якименко Е.А., Дець В.В., Тбилели В.В., Закатова Л.В. Изменение показателей ультразвуковой денситометрии пяточной кости в зависимости от факторов риска остеопороза при ревматоидном артрите // Тези наук. доп. Української наук.-практ. конф. “Сучасні проблеми кардіології та ревматології –від гіпотез до фактів”. –Київ, 2001. –С. 174. (Особистий внесок здобувача: клінічне обстеження хворих на ревматоїдний артрит, статистична обробка і аналіз одержаних даних).
. Тбилели В.В., Дець В.В. Новые подходы к лечению остеопороза при ревматоидном артрите // Матеріали ІІІ Національного конгресу ревматологів України. –Дніпропетровськ, 2001. –С. 35-36. (Особистий внесок здобувача: програма обстеження і лікування, оцінка даних клініко-лабораторних, біохімічних досліджень і показників ультразвукової денситометрії до лікування і під впливом низькочастотної магнітотерапії, узагальнення результатів).
14. Якименко Е.А., Дець В.В., Тбилели В.В. Динамика маркеров костного метаболизма под воздействием низкочастотной магнитотерапии у больных ревматоидным артритом // Матер. междунар. науч.-практич. конф., посвященной 45-летию санатория “Молдова”. –Одесса, 2002. –С. 119-120. (Особистий внесок здобувача: проведення програми обстеження хворих на ревматоїдний артрит, розробка і застосування методик лікування, статистична обробка і узагальнення результатів).
. Якименко Е.А., Дець В.В., Тбилели В.В. Влияние низкочастотной магнитотерапии у больных ревматоидным артритом с остеопорозом на показатели содержания малонового диальдегида в эритроцитах и плазме крови // Материалы II Национального Конгресса физиотерапевтов и курортологов Украины “Курортні природні ресурси та фізичні чинники в медичній реабілітації”. –Славянск, 2002. –С. 125-127. (Особистий внесок здобувача: проведення програми обстеження хворих на ревматоїдний артрит, застосування методик лікування, статистична обробка і узагальнення результатів досліджень).
. Якименко Е.А., Тбилели В.В., Данильченко Л.И., Долженкова И.М., Загородняя Л.И. Клинические проявления системных нарушений минеральной плотности костной ткани у больных ревматоидным артритом Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю, присвяченої 100-річчю кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб та терапії Одеського державного медичного університету. –Одесса, 2003. –С. 108-109. (Особистий внесок здобувача: клінічне обстеження хворих на ревматоїдний артрит, статистична обробка і узагальнення результатів).
. Якименко Е.А., Дець В.В., Тбилели В.В., Закатова Л.В., Долженкова И.М., Загородняя Л.И. Бишофит в комплексном лечении остеопороза при ревматоидном артрите Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю, присвяченої 100-річчю кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб та терапії Одеського державного медичного університету. –Одесса, 2003. –С. 106-108. (Особистий внесок здобувача: програма обстеження хворих на ревматоїдний артрит, розробка і застосування методики лікування, узагальнення результатів, висновки).
АНОТАЦІЯ
Тбілєлі В.В. Ефективність застосування низькочастотного магнітного поля у комплексному лікуванні остеопорозу при ревматоїдному артриті. –Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.33 –курортологія та фізіотерапія, Український науково-дослідний інститут медичної реабілітації та курортології, Одеса, 2004.
Представлено результати дослідження стану мінеральної щільності кісткової тканини (методом ультразвукової остеоденситометрії, і за даними маркерів кісткового метаболізму), кислотно-лужної рівноваги у 105 хворих на ревматоїдний артрит під впливом лікування з застосуванням фізичних чинників.
Встановлено порушення процесів кісткового ремоделювання (у вигляді остеопорозу та остеопенії) у хворих на ревматоїдний артрит. Доказано змінювання процесів кислотно-лужного гомеостазу (компенсований метаболічний ацидоз у тканинах, явища вторинного ацидозу в плазмі крові), що може бути одним із патогенетичних механізмів розвитку остеопорозу у даної категорії хворих. Науково обґрунтовано, що призначення низькочастотної магнітотерапії на ділянку уражених суглобів здійснює найбільший серед усіх застосовуваних методик лікування позитивний вплив на клінічний стан хворих і процеси кісткового ремодулювання, показники кислотно-лужної рівноваги в тканинах, що сприяє зростанню кісткової маси як у хворих з остеопенією, так і у хворих з остеопорозом, як при І, так и при ІІ ступені активності процесу. Застосування електрофорезу бішофіту на ділянку уражених суглобів оказувало нормалізуючу дію на зменшення компенсаторних явищ ацидозу у плазмі, сприяючи стабілізації і збільшуванню кісткової маси у хворих на ревматоїдний артрит. Застосування комплексу низькочастотної магнітотерапії та електрофорезу бішофіту рекомендується проводити хворим на ревматоїдний артрит з остеопорозом, остеопенією і наявністю переломів в анамнезі.
Ключові слова: ревматоїдний артрит, остеопороз, ультразвукова остеоденситометрія, кислотно-лужна рівновага, низькочастотна магнітотерапія, електрофорез бішофіту, кальцемін.
АННОТАЦИЯ
Тбилели В.В. Эффективность применения низкочастотного магнитного поля в комплексном лечении остеопороза при ревматоидном артрите. –Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.33 –курортология и физиотерапия, Украинский научно-исследовательский институт медицинской реабилитации и курортологии, Одесса, 2004.
Диссертация посвящена изучению влияния низкочастотного магнитного поля, как самостоятельно, так и в комплексе с электрофорезом бишофита, на больных ревматоидным артритом с различной степенью поражения костной ткани (остеопения и остеопороз).
Обследовано 105 больных ревматоидным артритом, среди которых было 83,8 % (88 человек) женщин и в 78,1 % (82 человека) случаев преобладали больные в возрасте 41-60 лет.
Измерение минеральной плотности костной ткани у больных ревматоидным артритом проводили ультразвуковым остеоденситометром UBIS 5000 в динамике (до лечения и через 1 год после лечения). Наряду с клиническим обследованием изучали маркеры костного метаболизма (уровни общего кальция и фосфора, активности щелочной фосфатазы в сыворотке крови, свободного оксипролина в крови и экскреции его с мочой) и показатели кислотно-щелочного равновесия (по содержанию сульфгидрильных групп и дисульфидных связей, их соотношению, окисленных и восстановленных никотинамидных коферментов, их соотношению, малонового диальдегида, активности фруктозодифосфатазы) в эритроцитах и плазме крови больных в динамике до лечения и после проведенного лечения.
У 23,8 % (25 человек) пациентов выявлен остеопороз и у 76,2 % (80 человек) выявлена остеопения. Степень нарушения состояния костного метаболизма прогрессировала по мере увеличения активности воспалительного процесса, продолжительности заболевания, функционального состояния суставов, стадии заболевания.
Установлено, что у больных РА имеются нарушения процессов кислотно-щелочного гомеостаза (компенсированный метаболический ацидоз в тканях, явления вторичного ацидоза в плазме крови), что может явиться одним из патогенетических механизмов развития остеопороза у данной категории больных. Выявлено, что степень нарушения кислотно-щелочного баланса прогрессирует по мере усугубления степени нарушений костного метаболизма (от остеопении к остеопорозу) у больных РА.
Доказано, что назначение низкочастотной магнитотерапии на область пораженных суставов оказало наиболее выраженный положительный эффект на клиническое состояние больных (противовоспалительное действие) и процессы костного ремоделирования (по данным остеоденситометрии), способствуя нарастанию костной массы как у больных ревматоидным артритом с остеопенией, так и у больных ревматоидным артритом с остеопорозом. Доказано, что низкочастотная магнитотерапия является достаточно эффективным методом лечения у больных ревматоидным артритом не только при минимальной степени активности воспаления, но и при умеренной степени. Параллельно указанным изменениям наблюдались и положительные сдвиги в показателях кислотно-щелочного равновесия, что создавало благоприятные условия для функционирования костной ткани.
Отмечено, что использование электрофореза 50,0 % раствора Полтавского бишофита на область пораженных суставов наряду с положительной клинической динами кой, способствовало стабилизации и увеличению костной массы у больных ревматоидным артритом.
У больных ревматоидным артритом с остеопорозом и остеопенией с наличием переломов в анамнезе наиболее приемлимо применение комплексного назначения низкочастотной магнитотерапии и электрофореза бишофита.
Доказано, что низкочастотное магнитное поле оказывало преимущественное влияние на снижение процессов метаболического алкалоза в тканях. Применение комплексного лечения низкочастотным магнитным полем и электрофорезом бишофита нормализовывало окислительно-восстановительные процессы не только в тканях, но и в плазме крови. Назначение электрофореза бишофита оказывало нормализующее действие на уменьшение компенсаторных явлений ацидоза в плазме.
Установлен дифференцированный характер влияния низкочастотного магнитного поля и электрофореза бишофита на больных ревматоидным артритом с остеопорозом и остеопенией. Преимущественное влияние на трабекулярную костную ткань оказывала низкочастотная магнитотерапия, о чем свидетельствовало наибольшее нарастание показателя широкополосного ослабления ультразвука. На состояние губчатой костной ткани преимущественное влияние оказывал электрофорез бишофита, что подтверждалось статистически значимым увеличением индекса плотности костной ткани.
Результаты исследований расширяют диапазон использования низкочастотной магнитотерапии и электрофореза бишофита. Их назначение повышает эффективность лечения больных ревматоидным артритом с различной степенью поражения костной ткани (остеопороз и остеопения) и снижает риск возникновения патологических переломов у данной категории больных.
Ключевые слова: ревматоидный артрит, остеопороз, ультразвуковая остеоденситометрия, кислотно-щелочное равновесие, низкочастотная магнитотерапия, электрофорез бишофита, кальцемин.
SUMMARY
Tbilely V.V. Efficiency of the application of the low frequency magnetic field in the complex treatment of osteoporosis in rheumatoid arthritis. –Manuscript.
Thesis for the degree of the Candidate of Medical Sciences on speciality № 14.01.33. –health resort treatment and physical therapy. – Ukrainian Scientific Research Institute of Medical Rehabilitation and Health Resort Treatment of the Ministry of Public Health of Ukraine, Odesa, 2004.
The results of investigations of bone density (according to information of the ultrasound osteodensitometry, markers of bone metabolism), acid-alkaline balance in 105 patients with rheumatoid arthritis with osteoporosis and osteopenia under the influence of usage of physical factors are given.
As a result of thorough examination the disorder of bone remodeling has been determined in patients with rheumatoid arthritis. The changes in the processes of acid-alkaline balance (compensated tissue metabolic alkalosis and second acidosis in plasma of blood) have been proved. These changes can result in one of pathogenesis mechanisms of development of osteoporosis at this category of patients.
It is scientifically grounded that the complex therapy with low frequency magnetic therapy on the affected joints is the best method of treatment among other methods of treatment and has the most positive influence on the clinic disease manifestations and processes of bone metabolism, on the indicators of the acid-alkaline balance in tissues. In its turn it promotes the growth of bone mass both in patients with osteoporosis and at patients with osteopenia with I and II degrees of activity. Application of electrophoresis of bishophit on affected joints has influenced positively the of compensatory effects of acidosis in plasma, stabilizing and increasing bone mass in patients with rheumatoid arthritis. The usage of the complex therapy of low frequency magnetic therapy and electrophoresis of bishophit can be recommended to patients with rheumatoid arthritis with osteoporosis and osteopenia with fractures in anamnesis.
Key words: rheumatoid arthritis, osteoporosis, ultrasound osteodensitometry, acid-alkaline balance, low frequency magnetic therapy, electrophoresis of bishophit, calcemine.
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
ІЩ –індекс щільності кісткової тканини
КТ –кісткова тканина
КЛР –кислотно-лужна рівновага
ЛФ –лужна фосфотаза
МДА –малоновий діальдегід
НАД- –відновлені нікотинамідні коферменти
НАД·Н –окислені нікотинамідні коферменти
НЧМТ –низькочастотна магнітотерапія
ОП –остеопороз
ВРП –відносний ризик розвитку перелому
РА –ревматоїдний артрит
РЧ –ревматоїдний чинник
ШОЕ –швидкість осідання еритроцитів
СРБ –С-реактівний білок
ШУЗ –швидкість проходження ультразвуку
УОД –ультразвукова остеоденситометрія
ШОУ –широкосмугове ослаблення ультразвуку
SH- –сульфгидрільні групи
SS- –дисульфідні сполуки