Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
36. Мультимедійна презентація як сучасний засіб навчання методики природознавства у ВШ.
Мультимедійна форма вираження навчальної інформації найбільш актуальна на сьогоднішній день у зв'язку з комп'ютеризацією процесу освіти. З метою розвитку особистості потрібна інша тактика пред'явлення навчального матеріалу: вона повинна сприяти розвитку мислення та пізнавальної активності, забезпечувати індивідуальну траєкторію навчання. У даному контексті наочність припускає безперервну присутність викладача, або безпосередньо керуючого процесом сприйняття і переробки інформації, або віртуально - через організацію і структуру навчального матеріалу з урахуванням психологічних особливостей сприйняття комп'ютерної інформації. Комп'ютерна наочність виступає як засіб відображення через чуттєвий початок теоретичної сутності досліджуваного.
Найбільш доступним засобом для створення власних комп'ютерних навчальних продуктів є програма Power Point - майстер створення презентацій. Умілий вчитель може перетворити презентацію в захоплюючий спосіб залучення учнів в освітню діяльність. Причому презентація може стати своєрідним планом уроку, його логічною структурою, тобто може бути використана на будь-якому етапі уроку або на будь-якому типі уроку, будь то: вивчення нового матеріалу або закріплення, контроль знань або домашнє завдання та ін..
Презентація дає можливість вчителю проявити творчість, індивідуальність, уникнути формального підходу до проведення уроків. Вона забезпечує вчителю можливість для:
• інформаційної підтримки;
• ілюстрування;
• використання різноманітних вправ;
• економії часу і матеріальних засобів;
• побудови канви уроку;
• розширення освітнього простору уроку.
Завдяки використанню презентацій у школярів спостерігається:
• концентрація уваги;
• включення всіх видів пам'яті: зорової, слуховий, моторної, асоціативної;
• більш швидке і глибоке сприйняття викладеного матеріалу;
• підвищення інтересу до вивчення предмета;
• зростання мотивації до навчання.
На жаль, використання презентацій вчителями під час навчального процесу часто зводиться до заміни нею шкільної дошки. Головними ж достоїнствами використання навчальних презентацій у навчальному процесі є інтерактивність і підвищена ефективність сприйняття. Застосування кольору, графіки та анімації, звуку, сучасних засобів відеотехніки дозволяє моделювати відмінність ситуації і середовища, розвиваючи при цьому творчі та пізнавальні здібності учнів.
Презентації сприяють перетворенню уроку в інтерактивне дію.
переваги цього виду навчання:
• інтеграція гіпертексту (використання гіперпосилань) і мультимедіа (об'єднання аудіо-, відео-та анімаційних ефектів) в єдину презентацію дозволяє зробити виклад навчального матеріалу системним, яскравим і переконливим;
• поєднання усного лекційного матеріалу з демонстрацією слайд-фільму дозволяє концентрувати візуальне увагу учнів на особливо значимих (важливих) моментах навчального матеріалу .
Форми і місце використання мультимедійної презентації (або навіть окремого її слайда) на уроці залежать, звичайно, від змісту цього уроку, мети, яку ставить викладач.
прийоми застосування таких посібників:
• При вивченні та закріпленні нового матеріалу. Дозволяє ілюструвати різноманітними наочними засобами. Застосування особливо вигідно в тих випадках, коли необхідно показати динаміку розвитку будь-якого процесу.
• Для перевірки знань. Для вчителя комп'ютерне тестування - це засіб якісного контролю знань.
• Для поглиблення знань, як додатковий матеріал до уроків.
• Під час аналізу фронтальних самостійних робіт, забезпечує поряд з усним візуальний аналіз результатів.
важливі вимоги до її дизайну:
- підбір колірної гамми і шрифтів в поєднанні з їх зображенням і розмірами, що забезпечують "читабельність" тексту;
- ретельність виконання картинок, що заповнюють екранний простір;
- продумана анімація;
- висока якість аудіо- та відео- фрагментів, які вставляються у презентацію.
29. Завдання, зміст та особливості наукової роботи студентів з факультету підготовки вчителів початкових класів.
Навчально - дослідна робота студентів є обов’язковою і визначається навчальними планами спеціальності. Головним завданням студентів у науково-дослідній діяльності є: оволодіння методами, методиками самостійного розв’язання педагогічних завдань, методологією наукового пізнання; формування дослідницьких умінь і навичок глибокого аналізу ситуації, синтезу, узагальнення, інтерпретації отриманих результатів, абстрактного мислення, планувати і прогнозувати результати своєї діяльності, ефективної організації праці; поглиблене вивчення навчального матеріалу.
Проте важливо, щоб студент усвідомив об’єктивну потребу займатися специфічним видом діяльності, а науковий керівник урахував індивідуальні психологічні особливості характеру, темпераменту особистості студента, визначивши попередньо ступінь готовності студентів до виконання завдань творчого характеру через види діяльності, де максимально можуть розкритися здібності особистості.
Крім того, студенти з допомогою викладачів повинні набути умінь користуватись науковою, довідковою, методичною літературою, що видана рідною та іноземними мовами; володіти методикою перекладу і реферування тексту, володіти навичками комп’ютерної обробки даних; володіти методами інформаційного пошуку.
Таким чином система професійної підготовки повинна бути спрямована на підготовку педагога-дослідника нового типу мислення, якому притаманний високий динамізм, для якого головним є культ пошуку пізнання, а не лише знань. Разом з тим у студентів необхідно розвивати високу вимогливість до себе, толерантне ставлення до протилежної думки, погляду, позиції.
Інтерактивне («inter» – взаємний, «act» – діяти) навчання – це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності; це діалогове навчання, під час якого відбувається взаємодія вчителя та учня
Перш за все, відповідно до гуманістичного, демократичного, особистісно орієнтованого принципів, учбовий процес у вузі бажано організовувати як взаємодію, творчу співпрацю викладача і студентів. І саме інтерактивне навчання як діалогове, взаємодіюче дає можливість студентам обмінюватися думками, ідеями, пропозиціями, а викладач стає організатором спільної діяльності, ділової співпраці, творчого пошуку, створює атмосферу щирості, поваги. При цьому учбова діяльність стає цікавою і корисною, зростає мотивація студентів, знижується рівень їхньої тривожності. За інтерактивного навчання освітній процес організовується таким чином, що практично всі учні виявляються залученими в процес пізнання, при цьому кожний робить свій індивідуальний внесок у загальну справу.
виділяють чотири групи інтерактивних технологій:
технологія кооперативного навчання – роботу в парах, що сприятиме засвоєнню, закріпленню, перевірці знань тощо. Така діяльність дає можливість висловитися всім учням, покращує комунікативні навички, критичне мислення, вміння оцінювати себе та інших. Крім того, за такої організації навчального процесу студенти не можуть ухилитися від виконання завдання.
технологія колективно-групового навчання. Її використання доцільне у ситуаціях, коли за короткий проміжок часу необхідно засвоїти велику кількість інформації.
Технології ситуативного моделювання дають можливість під час вивчення теми «Майстерність вчителя в організації індивідуальної бесіди» залучати студентів до розігрування ситуацій за ролями.
Технології опрацювання дискусійних питань передбачають публічне обговорення певного спірного питання. Участь в дискусійних обговореннях розвиває критичне мислення, дає можливість визначити власну позицію, поглиблює знання з обговорюваної проблеми.
Інтерактивні навчальні технології є ефективним засобом підготовки майбутніх педагогів до професійної діяльності. Зростаючі вимоги до якості підготовки спеціалістів у вищих навчальних закладах вимагають подальшої теоретичної та практичної розробки даної проблеми, подальшого опису й аналізу інших можливостей застосування інтерактивного навчання у вищій школі, що допоможе інтерактивним технологіям зайняти належне місце у практиці підготовки вчителів.
33. Підготовка вчителя початкових класів до формування
еколого-естетичної культури особистості молодшого школяра.
Підготовка вчителів початкових класів до формування естетичного досвіду молодших школярів - складний і багатоаспектний процес. Ефективне розв'язання зазначеної проблеми, якість отриманих результатів залежатиме від створення відповідних педагогічних умов. Педагогічними умовами продуктивності процесу підготовки студентів до формування естетичного досвіду дитини можуть бути обставини, що сприяють розвитку творчої активності, реалізації творчого підходу до розв'язання проблем естетичного виховання молодших школярів, активізації естетичного потенціалу особистості майбутніх педагогів, забезпеченню позиції активних суб'єктів діяльності, гармонійному пізнанню навколишньої дійсності. Серед умов були визначені такі:
34. Підготовка студентів до організації самостійної роботи учнів малокомплектних шкіл на уроках природознавства.
Самостійна робота на уроці - органічна частина навчального процесу. Тому методика її проведення визначається специфічними особливостями кожного предмета, змістом теми, рівнем підготовленості учнів. Плануючи самостійну роботу, вчитель має
1) визначити її місце в структурі уроку;
2) знати вимоги до учнів на даному рівні оволодіння матеріалом;
3) передбачити труднощі, які можуть виникнути під час роботи у різних групах дітей;
4) правильно визначити зміст і обсяг завдань; форму їх подачі; тривалість с.р.
5) дібрати потрібний дидактичний матеріал;
6) знайти раціональний спосіб перевірки роботи.
Розглянемо можливості забезпечення цих умов.
Самостійну роботу залежно від її мети можна проводити на різних етапах уроку. Найчастіше вчителі відносять її до закріплення і повторення.
Форму самостійних завдань бажано урізноманітнювати, щоб працювали різні види сприймання і пам'яті: зорова, слухова, моторна. Результативність самостійної роботи залежить і від того, як учитель зуміє поєднати способи виконання завдань: усні з письмовими, фронтальні з індивідуальними
Ефективність самостійної роботи значною мірою залежить від способу постановки завдання . Бажано, щоб інструктаж був детальним, особливо коли учням пропонують самостійно вивчити новий матеріал. Якщо вказівки мають загальний характер (алгоритм розв'язування задачі, схема морфологічного і фонетичного розбору тощо), варто оформити їх у вигляді пам'ятки, яку вивішують на дошці. Найчастіше молодшим школярам потрібне керівництво вчителя, коли вони опановують новий вид роботи. У цьому разі корисно записати рекомендований план міркування в індивідуальних картках чи на дошці.
Плануючи завдання для самостійної роботи, вчитель враховує можливості кожного виду роботи і його відповідність меті уроку. Неправильне визначення часу на самостійну роботу може спричинити перебудову наміченого вчителем плану уроку
Тривалість самостійної роботи зумовлюється рядом чинників. Один з найважливіших - складність та обсяг завдання. Воно може бути невеликим, якщо учні тільки-но почали засвоювати матеріал, і, отже, техніка виконання вправ у них опрацьована ще недостатньо. Для самостійної роботи учнів доступні й ефективні такі способи організації:
· підготовчі вправи до вивчення нового матеріалу;
· самостійне засвоєння нового матеріалу;
· вправи на закріплення;
· тренувальні вправи.
Серед підготовчих вправ до вивчення нового матеріалу можна виділити повторення за підручником, роботу з картками, таблицями тощо.
Із самостійного засвоєння нового матеріалу можна виділити виконання вправ за чіткою інструкцією, ознайомлення з матеріалом підручника тощо.
Говорячи про вправи на закріплення вивченого матеріалу, слід вказати на вправи, що допомагають закріпити способи дії, роботу з таблицями, схемами тощо.
Прикладом такої роботи є також використання схеми для збагачення й активізація словника учнів під час написання твору про весну. Перша група дітей виконує завдання самостійно, друга - з допомогою вчителя.