Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Реферат на тему:
ЗБРОЯ
Хімічна зброя — це зброя масового ураження, дія якої ґрунтується на токсичних властивостях деяких хімічних речовин. До неї належать бойові отруйні речо вини, засоби їх застосування і доставки до цілі.
Отруйні речовини (ОР) — хімічні сполуки, здатні уражати людей і тварин на великих площах, проникати в споруди, заражати місцевість і водойми. Існує така кла сифікація отруйних речовин за характером токсичної дії:
1) нервово-паралітичної дії — зарин, зоман, Ві-Екс;
2) шкірно-наривні — іприт;
3) загальноотруйної дії — синильна кислота, хлорціан;
4) задушливі — фосген;
5) психохімічні — Бі-Зет;
6) подразнювальні — хлорацетонфенон, адамсит, Сі-Ар, Сі-Ес.
Залежно від тривалості збереження уражальної здат ності отруйні речовини розподіляються на стійкі і не стійкі. Стійкі отруйні речовини зберігають ура-жальну дію до кількох діб і навіть тижнів. Це — Ві-Екс, зоман, іприт. Нестійкі отруйні речовини швидко випаровуються. При бойовому застосуванні на відкри тій місцевості вони зберігають уражальну дію протягом кількох десятків хвилин. Це — синильна кислота, хлорціан, фосген.
Залежно від швидкості дії на організм і появи ознак ураження отруйні речовини ділять на швидкодіючі і повільнодіючі.
Швидкодіючі отруйні речовини не мають періоду прихованої дії. Вони уражають уже через кілька хвилин (зарин, зоман, синильна кислота, хлорціан, Сі-Ес, Сі-Ар). Повільнодіючі отруйні речовини ма ють період прихованої дії і призводять до ураження че рез деякий час (Ві-Екс, іприт, фосген, Бі-Зет).
Застосовуються отруйні речовини у краплиннорідкому стані, у вигляді газу (пари) та аерозолю (туману, диму).
Засоби доставки отруйних речовин — це ракети, авіа бомби, артилерійські снаряди і міни, хімічні фугаси, а та кож виливні авіаційні прилади (ВАЛ).
Звичайні хімічні боєприпаси споряджаються однією готовою отруйною речовиною, добутою в стаціонарних за водських установках. На відміну від них бінарні боєпри паси споряджаються двома ізольованими (звідси і термін) нетоксичними або малотоксичними вихідними компонен тами. Під час польоту хімічного бінарного боєприпасу до цілі вихідні компоненти змішуються і вступають між со бою в хімічну реакцію з утворенням високотоксичних от руйних речовин, наприклад, зарину. Компоненти для от римання відповідної отруйної речовини можуть бути сис темою «рідина — рідина» або «рідина — тверде тіло». Всі ці системи включають також хімічні добавки. Використо вуються каталізатори, що прискорюють швидкість хіміч ної реакції, та стабілізатори, які забезпечують стійкість вихідних компонентів та одержаних отруйних речовин. Засоби доставки такі самі, як і для звичайних отруйних речовин.
Бактеріологічною (біологічною) зброєю називають спеціальні боєприпаси і бойові прилади із засобами до ставки, споряджені біологічними засобами. Вона призна чена для масового знищення живої сили, сільськогоспо дарських тварин і посівів, а також псування деяких видів військових матеріалів і спорядження. Основу біологічної зброї становлять біологічні засоби — хвороботворні мікро-
організми (бактерії, віруси, рикетсії, грибки) і вироблю вані деякими бактеріями отрути (токсини).
Як біологічні боєприпаси можуть використовуватись авіаційні бомби, касети, контейнери, розпилювальні при лади, боєприпаси реактивної артилерії, бойові частини ра кет, портативні прилади (генератори аерозолей, розпилю вальні пенали і т.п.) для диверсійного використання біо логічних засобів.
Розрізняють такі види біологічних засобів:
з класу бактерій — збудники чуми, сибірської вираз ки, сапу, туляремії, холери, меліоідозу та ін.;
з класу вірусів — збудники жовтої пропасниці, нату ральної віспи, різних видів енцефалітів, пропасниці Ден-ге та ін.;
з класу рикетсій — збудники висипного тифу, плями стої пропасниці Скелястих гір, пропасниці цицига-муші та ін.;
з класу грибків — збудники бластомікозу, кокци-діоідомікозу, гістоплазмозу та ін.
Для ураження сільськогосподарських тварин можуть використовуватися збудники таких захворювань, як чума великої рогатої худоби і свиней, а також збудники дея ких захворювань, небезпечних для людини, наприклад, сибірська виразка, сап, меліоідоз.
Для ураження сільськогосподарських рослин можли ве використання збудників іржі злаків, картопляної гни лі, грибкового захворювання рису та інших рослин, а та кож комах-шкідників (колорадський жук, саранча, гес сенська муха).
До звичайних засобів ураження відносять різного виду осколкові боєприпаси та запалювальну зброю.
Осколкові боєприпаси призначені головним чином для ураження людей. Найефективніші боєприпаси цього типу — кулькові бомби. Особливістю таких боєпри пасів є величезна кількість (від кількох сотень до кількох тисяч) осколків масою від часток грама до кількох гра мів. Кулькові протипіхотні бомби можуть бути розміром від тенісного до футбольного м'яча і містити до 6 тис. ме талевих або пластмасових кульок діаметром 5—6 мм. Радіус ураження такої бомби залежно від калібру — від 1,5 до 15 м. Кулькові бомби скидають з літаків у спеці альних упаковках (касетах), що містять 96—640 бомб.
Від дії виштовхувального заряду касета над землею руй нується, кулькові бомби розлітаються і вибухають на площі до 250 тис. м2. Оснащуються вони різними підрива-чами — інерційними, натискної, натяжної або уповільне ної дії. Наприклад, коли з касети розсіюють протипіхотні міни, то кожна міна при ударі об землю викидає дротики-вусики. Якщо до них доторкнутися, то міна підлітає на висоту людського зросту і вибухає у повітрі. Такі боєпри паси завдають багато поранень (ефект граду).
Боєнринас об'ємного вибуху, або «вакуумна бомба» — авіаційна касета, наповнена рідким окисом етилену. Під час вибуху утворюється аерозольна хмара діаметром до 15м. Вона переміщується з киснем повітря і підривається у кількох місцях спеціальними детонаторами. У зоні де тонації за кілька десятків мікросекунд розвивається тем пература 2500—3000°С. У момент вибуху всередині хмари з паливно-повітряної суміші утворюється відносна порож неча. Головним уражальним чинником боєприпасу об'ємного вибуху є ударна хвиля. Ці боєприпаси за своєю потужністю займають проміжне становище між ядерними і фугасними боєприпасами. Надлишковий тиск у фронті ударної хвилі на відстані 100 м від центра вибуху може досягти 100 кПа (1 кгс/см2).
Запалювальна зброя призначена для ураження живої сили, знищення населених пунктів, промислових об'єктів, лісових масивів. Основу запалювальних боєпри пасів становлять запалювальні речовини і суміші, їх підрозділяють на такі групи:
запалювальні суміші на основі нафтопродуктів (на палми), температура горіння 800... 1200°С;
металізовані запалювальні суміші (пірогелі), темпе ратура горіння 1200... 1600°С;
терміт і термітні сполуки, температура горіння 3000°С;
звичайний або пластифікований фосфор, температу ра горіння 800... 900°С.
Основу запалювальних боєприпасів різних типів ста новлять авіаційні запалювальні бомби і баки, а також касе ти, заправлені запалювальними бомбами, та вогневі фугаси.
Ядерною називається зброя, енергія для вражальної дії якої виділяється при ядерних реакціях поділу або син тезу. Засобами доставки ядерних і термоядерних боєпри пасів є: головні частини ракет, авіаційні ядерні бомби
та артилерійські снаряди. Ядерна зброя призначена для масового ураження людей, знищення або руйнування ад міністративних і промислових центрів, різних об'єктів, споруд, техніки.
Уражальна дія ядерного вибуху залежить від потуж ності боєприпасу, виду вибуху (наземний, підземний, повітряний, підводний, висотний), типу ядерного заряду. Потужність ядерного боєприпасу характеризується троти ловим еквівалентом, тобто масою тротилу, енергія вибуху якого еквівалентна енергії вибуху даного ядерного боє припасу, і вимірюється у тоннах. За потужністю ядерні боєприпаси розподіляються на понадмалі (менше 1 тис. т), малі (І_Ю тис. т), середні (10—100 тис. т), великі (100 тис. т — 1 млн т) і понадвеликі (більше 1 млн т).
Уражальні чинники ядерного вибуху — це ударна хви ля, світлове випромінювання і проникаюча радіація і як наслідок ядерного вибуху — радіоактивне зараження місце вості в районі вибуху та за рухом радіоактивної хмари.
Ударна хвиля — це поширення стиснутого повітря в усі боки від центра вибуху з надзвуковою швидкістю. Вражальна дія ударної хвилі характеризується величи ною надлишкового тиску. Надлишковий тиск — це різ ниця між максимальним тиском у фронті ударної хвилі і нормальним атмосферним тиском перед фронтом хвилі. Одиниця надлишкового тиску і швидкісного натиску по вітря у Системі одиниць (СО) — паскаль (Па), позасис темна одиниця — кілограм-сила на квадратний санти метр (кгс/см2). Один кгс/смг дорівнює 100 кПа.
Світлове випромінювання — це потік променевої енергії, що включає фіолетові, видимі та інфрачервоні промені. Джерелом світлового випромінювання є місце вибуху, що світиться. Тривалість світлового випроміню вання — 10—12 с.
Проникаюча радіація — потік гамма-випромінюван ня і нейтронів, що випускаються із зони і хмари ядерно го вибуху. Час дії проникаючої радіації — 15— 20 с, а по тім хмара піднімається на висоту 2—3 км, де гамма-ней-тронне випромінювання поглинається товщею повітря і практично не досягає поверхні землі.
Доза випромінювання — це кількість енергії іонізу ючих випромінювань, поглинутих одиницею маси оп ромінюваного середовища.
Експозиційна доза — це доза випромінювання у по вітрі. Вона характеризує потенційну небезпеку іонізуючих випромінювань при загальному і рівномірному опроміненні тіла людини. У СО експозиційна доза вимірюється у куло нах на 1 кілограм (кл/кг). Позасистемною одиницею експо зиційної дози випромінювання є рентген (Р). Один рентген дорівнює 2,58 • 10 кл/кг. Рентген — це доза гамма-ви промінювання, під впливом якої в 1 см* сухого повітря за нормальних умов (температура 0°С, тиск 760 мм рт.ст.) ут ворюються іони, що несуть одну електростатичну одиницю кількості електрики кожного знака. Доза в один рентген дорівнює 2,08 • 109 пар іонів в 1 см" повітря.
Впливу радіоактивного зараження може зазнавати не тільки район, що прилягає до місця вибуху, а й місце вість, віддалена на десятки і сотні кілометрів. При цьому на великих площах протягом тривалого часу існує зара ження, що становить загрозу для людей і тварин. На ра-діоактивно забрудненій місцевості джерелами радіоак тивного забруднення є: осколки (продукти) поділу ядер ної речовини; радіоактивність, що виникає у ґрунті та інших матеріалах; нерозділена частина ядерного заряду. Під час вибуху ядерного боєприпасу радіоактивні продук ти піднімаються разом із хмарою вибуху, змішуються з частинками ґрунту, під дією висотних вітрів переміщу ються на великі відстані, випадають, заражаючи місце вість, і утворюють так званий слід радіоактивної хмари. Слід радіоактивної хмари має форму еліпса й умовно ді литься на чотири зони зараження: помірного (А), сильно го (Б), небезпечного (В) і надзвичайно небезпечного (Г) (мал. 272 і табл. 17).
Таблиця
|
Зона |
Доза випромінювання, рад |
Рівень радіації, рад/год |
|
А |
40 |
8 |
|
В |
400 |
80 |
|
В |
1200 |
240 |
|
Г |
4000 |
800 |
На схемах і картах зовнішні кордони зон радіоактив ного забруднення наносяться різними кольорами: А — синім, Б — зеленим, В — коричневим, Г — чорним.
Електромагнітний імпульс (ЕМІ) — це потужне еле ктромагнітне поле, що виникає під час ядерного вибуху й існує короткий час. Уражальна дія ЕМІ обумовлена ви никненням електричних напруг і струмів значної вели* чини у дротах і кабелях повітряних ліній зв'язку, сиг налізації, електропередач, в антенах радіостанцій.
Нейтронна зброя — це різновид ядерної зброї; її ос новним уражальним чинником є проникаюча радіація. Боєприпаси з потужним виходом нейтронного потоку у складі проникаючої радіації прийнято називати ней тронними. До заряду нейтронного боєприпасу, крім атом ного запалу, входять важкі ізотопи водню — дейтерій і тритій. Коли підривають атомний запал, розвиваються високий тиск і висока температура, що створює умови, не обхідні для протікання термоядерних реакцій синтезу дейтерію і тритію. Основна частка енергії, що вивільня ється під час реакції, передається нейтронам, які вихо дять назовні у вигляді смертоносної радіації.
Уражальні чинники нейтронного боєприпасу з енер гетичним співвідношенням основного та ініційованого зарядів 50:50% наводяться в таблиці.
РОЗПОДІЛ ЕНЕРГІЇ ЗА УРАЖАЛЬНИМИ ЧИННИКАМИ
Уражальні чинники |
Нейтронний боєприпас, % |
Звичайний ядерний боєприпас, % |
|
1. Ударна хвиля |
40 |
50 |
|
2. Світлове випромінювання |
25 |
35 |
|
3. Проникаюча радіація |
30 |
5 |
|
4. Радіоактивне зараження |
5 |
10 |
За вражальною дією на людей вибух нейтронного бо єприпасу потужністю 1 кт (кілотонна) еквівалентний ви буху сучасного тактичного атомного боєприпасу потуж ністю 10—12 кт.