Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
НСТИТУТ ЗЕРНОВОГО ГОСПОДАРСТВА
УКРАНСЬКО АКАДЕМ АГРАРНИХ НАУК
УДК 633.11:681.8:631.581
СТЕБЛЮК Андрй Васильович
ПДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТ ТА ЯКОСТ ЗЕРНА
ТВЕРДО ЯРО ПШЕНИЦ В СТЕПУ УКРАНИ
.01.09 —рослинництво
Автореферат
дисертац на здобуття наукового ступеня
кандидата сльськогосподарських наук
Днпропетровськ - 1999
Дисертацю рукопис.
Робота виконана в нститут зернового господарства Укрансько академ аграрних наук в 1995-1997 рр.
Науковий кервник: доктор сльськогосподарських наук, старший
науковий спвробтник ДЕМШЕВ Леонд Феофанович, нститут зернового господарства УААН, завдувач вддлом технолог вирощування озимо пшениц
Офцйн опоненти: доктор сльськогосподарських наук, професор
ТКАЛЧ гор Дмитрович, нститут зернового господарства, завдувач лаборатор технолог вирощування ярих зернових олйних культур
кандидат сльськогосподарських наук, старший науковий спвробтник ШАБАШОВ Венамн Васильович, Луганський нститут агропро-мислового виробництва, завдувач лаборатор рослинництва
Провдна установа: Днпропетровський державний аграрний унвер-ситет, кафедра рослинництва, м. Днпропетровськ
Захист вдбудеться “24”_09_ 1999 р. о ___ 13 на засданн спецалзовано вчено ради Д 08.353.01 при нститут зернового господарства УААН. За адресою 320027, м. Днпропетровськ, 27, вул. Дзержинського, 14; телефон 45-02-36.
З дисертацю можна ознайомитись у бблотец нституту зернового господарства УААН.
Вдгуки на автореферат просимо надсилати в двох примрниках, засвдчених печаткою за адресою: 320027, м. Днпропетровськ, вул. Дзержинського, 14, нститут зернового господарства УААН.
Автореферат розсланий “17”_08_ 1999р.
Вчений секретар спецалзовано
вчено ради ___________________ Артюх О.Д.
#1. УДК 633.11:559
#2. Науковий ступнь - кандидат.
#3. Галузь науки - сльське господарство.
#4. Шифр спецальност за перелком - 06.01.09.
#5. Назва спецальност за перелком - рослинництво.
#6.1. Ключов слова укранською мовою: яра пшениця, нтентенсивна технологя вирощування, добрива, захист рослин, норми висву, продуктивнсть рослин, яксть эерна.
#6.2. Ключов слова росйською мовою: яровая пшеница, интенсивная технология выращивания, удобрения, защита растений, нормы высева, продуктивность растений, качество зерна.
#6.3. Ключов слова англйською мовою: spring wheat, intensive growing technology, fertilizers, chemical plant protection, seeding rates, grain yielding ability, grain quality.
#7. Назва дисертац. Пдвищення продуктивност та якост зерна твердо яро пшениц в Степу Украни.
#8. Назва установи, де вдбудеться захист дисертац. нститут зернового господарства УААН.
#9. Мсто, рк захисту. Днпропетровськ, 1999.
#10. Прзвище, мя, по батьков здобувача. Стеблюк Андрй Васильович.
#11. Рк народження здобувача. 1964.
#12. Стать здобувача. Чоловча
#13. Мсце роботи, посада. КСП “Червоний партизан”, головний агроном.
#14.1. Анотаця укранською мовою.
Стеблюк А.В. Пдвищення продуктивност та якост зерна твердо яро пшениц в Степу Украни. - Рукопис.
Дисертаця на здобуття наукового ступеня кандидата сльськогосподарських наук за спецальнстю 06.01.09 - рослинництво. - нститут зернового господарства УААН. Днпропетровськ, 1999 р.
Дослдження проводились у 1995-1997 рр. при достатньо широкому дапазон змни погодних умов. Встановлен особливост росту, розвитку та формування врожаю зерна яро пшениц в Степу в залежност вд доз азотних добрив, хмчних заходв захисту рослин та норм висву. Визначен оптимальн дози азотних добрив при вирощуванн яро пшениц. Розроблен ефективн заходи захисту рослин вд бурянв та шкдникв. Визначен оптимальн норми висву, обгрунтована х економчна доцльнсть. Розроблен оптимальн норми водоспоживання, нтенсивност засвоювання азоту, фосфору калю в критичн фази розвитку, при яких найбльш повно реалзуться потенцал продуктивност сорту та формуться яксть зерна. Рекомендуються кращ модел технолог для господарств з рзним рвнем ресурсозабезпечення.
#14.2. Анотаця росйською мовою.
Стеблюк А.В. Повышение продуктивности и качества зерна твердой яровой пшеницы в Степи Украины. - Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.09 - растениеводство. - Институт зернового хозяйства УААН, Днепропетровск, 1999.
Исследования проводились в 1995-1997 гг. при достаточно широком диапазоне изменения погодных условий. Изучены особенности роста, развития и формирования урожая зерна яровой пшеницы в зависимости от доз азотных удобрений, химических приемов защиты растений и норм высева. Установлена также динамика накопления сухого вещества в яровой пшенице. Определены оптимальные способы и дозы внесения азотных удобрений, оценена их окупаемость зерном, белком и клейковиной. Усовершенствованы системы защиты растений от сорняков и вредителей в зависимости от способов и доз внесения азотных удобрений. Определены оптимальные нормы высева, обоснована их экономическая и биоэнергетическая целесообразность. Разработаны оптимальные параметры водопотребления, а также интенсивность расхода почвенной влаги по периодам вегетации в зависимости от доз азотных удобрений и гидротермических условий года. Установлены потребности азота, фосфора и калия в критические фазы развития, при которых обеспечивается наиболее полная реализация потенциала продуктивности сорта и формирования показателей качества зерна. Введены коэффициенты корреляционной зависимости между урожаем и содержанием азота в растениях по всем фазам развития яровой пшеницы, при которых наиболее полно реализуется биологический потенциал этой культуры. Определен вынос яровой пшеницей основных элементов питания. Установлены закономерности создания высокопродуктивных агроценозов и возможность их коррекции в зависимости от доз внесения минеральных удобрений, погодных условий в период вегетации и обеспеченности растений основными факторами жизни.
Определены взаимосвязи между основными метеорологическими факторами и продолжительностью фенофаз развития растений. Разработаны приемы борьбы с вредителями и сорной растительностью в посевах яровой пшеницы. Дана оценка, с экономической и биоэнергетической точек зрения, эффективности моделей технологии возделывания яровой пшеницы с различным уровнем насыщения азотными удобрениями. Впервые в северной подзоне Степи Украины выявлены особенности формирования качественного зерна яровой пшеницы в зависимости от способов и доз внесения азотных удобрений и химических средств защиты посевов. Определена существенная разница в усвоении элементов минерального питания растениями яровой пшеницы и научно обоснованы особенности технологии ее выращивания.
#14.3. Анотаця англйською мовою.
Steblyuk A.V. Increasing yielding ability and grain quality of solid spring wheat in the Ukrainian Steppe.
Thesis to be defended on candidate’s scientific degree in the speciality 06.01.09 - Plant industry. A manuscript. - UAAS Institute of Grain Farming. - Dniepropetrovsk, 1999.
In the field trials conducted during 1995 to 1997 under different weather conditions the main trents in spring wheat growth, development and grain yield and quality formation have bern studies as influenced by nitrogen fertilizer rates, chemical means of plant protection and seeding rate. The optimum perameters of all the positions under investigations are elaborated end scientifically substantiated from economical point of virw. Those permit to fully realize the yielding potential as well as ensure high grain quality of the commercial spring wheat varieties in the Steppe Zone of Ukraine. The best technological models of spring wheat growing for the farms with different level of resource security are recommended.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальнсть теми. Проблема збльшення продовольчого зерна в Укран , зокрема, в степовому регон виршуться головним чином шляхом пдвищення врожайност озимо пшениц.
На протяз двох останнх десятирч, на вдмну вд озимо пшениц, практично не придлялось уваги вдосконаленню та розробц нових елементв технолог вирощування яро пшениц не тльки в Степу, але в цлому на Укран. Дослдженнями провдних вчених (Борисоник З.Б., Голик В.С., 1977; Костромитин В.М., Гринев В.М., 1989; Кочегарова Н.Ф., Волков Е.Д., 1992; Шабашов В.В., Токаренко В.М., Барановський О.В., 1996; Дубовий В.., 1996) виявлено, що ця культура досить чутлива на добрий агрофон, а зерно ма висок хлбопекарськ властивост. Забезпечення потреб населення крани у високояксному зерн, придатного для хлбопекарського та макаронного виробництва, можливе не тльки за рахунок розширення площ пд ярою пшеницею, але , перш за все, впровадження нових технологй з потенцалом врожаю 40-50 ц/га. Тому дослдження по розробц вдосконаленню зональних технологй вирощування яро пшениц в зон Степу для сортв з високим потенцалом продуктивност з врахуванням економчно та боенергетично доцльност виробництва, без сумнву, перспективними та актуальними.
Звязок роботи з науковими програмами, планами, темами. Науков розробки, узагальнен у дисертац, були складовою частиною темплану нституту зернового господарства УААН виконувались за державною комплексною програмою “Продовольство”, проектом “Зерно”, а також завданням 01.05 НТП “Зернов олйн культури” на 1996-2000 рр., пдпрограми “Технологя вирощування зернових олйних культур в зон Степу”, N д. р. 01870042489.
Мета та завдання дослджень. Розробити та вдосконалити модель технолог виробництва зерна яро твердо пшениц для зони Степу, яка може бути придатною для господарств з рзним рвнем забезпечення ресурсами визначити кращ, економчно доцльн заходи для одержання високояксного зерна. Передбачалось виршення слдуючих завдань:
- визначити оптимальн способи та дози внесення азотних добрив пд яру пшеницю, оцнити х окупнсть зерном, блком та клейковиною;
- вдосконалити систему захисту рослин вд бурянв та шкдникв залежно вд способв доз внесення азотних добрив;
- визначити оптимальн норми висву, обгрунтувати х економчну доцльнсть;
- розробити оптимальн параметри водоспоживання, нтенсивност засвоювання азоту, фосфору калю в критичн фази розвитку, при яких найбльш повно реалзуться потенцал продуктивност сорту та формуться висока яксть зерна;
- визначити взамозалежност мж основними метеорологчними факторами та тривалстю фенофаз розвитку рослин формуванням якост зерна яро пшениц;
- оцнити з економчно та боенергетично точок зору ефективнсть моделей технолог вирощування яро пшениц з рзним рвнем застосування добрив та пестицидв;
- визначити вплив моделей вирощування яро пшениц на можливсть умови одержання в пвнчнй пдзон Степу зерна I-II класу.
Наукова новизна дослiджень. Вперше, в пвнчнй пдзон Степу Украни, виявлен особливост формування яксного зерна яро пшениц в залежност вд способв, доз внесення азотних добрив хмчних засобв захисту посвв. Визначена стотна рзниця в засвонн елементв мнерального живлення рослинами яро пшениц та науково обгрунтован основн елементи технолог вирощування. Встановлен оптимальн норми висву ц культури.
Практичне значення одержаних результатiв поляга в тому, що запропонован до впровадження кращ модел нтенсивно технолог вирощування яро пшениц, особливстю яких внесення 150 кг/га NPK, в тому числ азоту 60 кг пд допосвну культивацю або в рядки, РК пд основний обробток грунту та застосування засобв захисту рослин. Вказана модель забезпечу одержання 129-139 грн/га умовно чистого прибутку. При недостатньому ресурсозабезпеченн господарств прибуток вд застосування енергозбергаючо технолог вирощування яро пшениц може складати 51-95 грн/га. Модель технолог, яка в наших дослдах забезпечила максимальну реалзацю потенцалу яро пшениц, впроваджувалась в КСП “Червоний партизан” Томаквського району Днпропетровсько област на площ 50 га забезпечила отримання урожаю зерна на рвн 23,2 ц/га сильно пшениц сорту Харквська 37. Економчний ефект дано технолог, порвняно з прийнятою в господарств, становив 62 грн/га.
Особистий внесок здобувача поляга в самостйному аналз спецально лтератури з стану вивчення проблеми, розробц програми, проведенн польових спостережень, а також в безпосереднй участ в узагальненн результатв дослджень написанн дисертацйно роботи.
Апробацiя результатв дисертац. Результати дослджень доповдались на Мжнароднй науково-практичнй конференц “Боток 95” (Днпропетровськ, вересень, 1995, ДХТ). В 1995-1997 рр. результати дослджень доповдались на науково-методичних радах нституту зернового господарства УААН увйшли в рекомендац по технолог вирощування яро пшениц в Днпропетровськй област.
Публiкацiї результатiв дослiджень. За результатами дослджень опублковано 5 наукових праць, в тому числ 3 статт в наукових журналах та 2 тези мжнародних конференцй.
Структура та обсяг дисертацйно роботи. Дисертацiя викладена на 145 сторнках машинописного тексту, включа 47 таблиць, 3 малюнки, 5 додаткв. Складаться з загально характеристики роботи, шести роздлв, висновкв та практичних рекомендацй. Список використаних джерел охоплю 236 найменувань, в тому числ 14 ноземних авторв.
ЗМСТ РОБОТИ
У першому роздл наводиться короткий аналз результатв дослджень втчизняних та зарубжних вчених по вивченню впливу основних елементв технолог вирощування (удобрення хмчного захисту) на урожайнсть та яксть зерна яро твердо пшениц
Роздл 2 Умови методика проведення дослджень. Податься характеристика погодних та грунтових умов, методика проведення польових та лабораторних дослджень спостережень.
Дослдження з ярою пшеницею проводилися протягом 1995-1997 рр. в КСП “Червоний партизан” Томаквського району Днпропетровсько област в Дослдному господарств нституту зернового господарства УААН. Обктом дослджень був районований для Степу сорт твердо яро пшениц Харквська 37.
Грунти Дослдного господарства - чорноземи звичайн малогумусн важкосуглинков з валовим вмстом в орному шар (0-30 см) гумусу - 3,5-4,0; азоту - 0,18-0,20 фосфору - 0,12%. Забезпеченсть х рухомим фосфором пдвищена (РО по Чирикову - 100-150 мг/кг). Обмнного калю (КО) в орному шар - 250-300 мг/кг. Грунтов води залягають на глибин 8-12 м.
КСП “Червоний партизан” розташований на вдстан 50 км на пвдень вд Дослдного господарства. Грунти - чорноземи звичайн малогумусн важкосуглинков з вмстом гумусу - 4,3%.
Клмат району характеризуться недостатнм та нестйким зволоженням, холодною малоснжною зимою з частими вдлигами, а також посухою весною влтку. В перод дослджень кожен з 3-х рокв вдзначався сворднстю погодних умов, як значно впливали на рст розвиток рослин яро пшениц. Особливстю вегетацйного пероду 1995 року було надмрне зволоження у перод I-V етапв органогенезу. ГТК був на рвн 1,0, що на 1,2 нижче норми, це, в цлому, сприяло значному пдвищенню нтенсивност кущння рослин. Тепла, суха погода в перод наливу дозрвання зернвки негативно вплинула на формування рвня врожайност пшениц.
В 1996 роц, у порвнянн з 1995, рвень реалзац сортового потенцалу яро пшениц був значно нижчим. За вегетацю сума активних температур була вищою, тому ГТК у вс пероди росту пшениц був дуже низьким становив в перод IV-V етапв органогенезу 0,9, на VI-VII - 0,7 при норм 3,5 3,0 од., що в результат обумовило значний недобр врожаю зерна.
В 1997 роц сума активних температур була вищою на 10 оС, а кльксть опадв перевищила норму на 90,5 мм, ГТК становив 3,0 при норм - 2,2 од. Надлишок вологи та вдносний дефцит тепла у пероди VI-VII та XI-XII етапв органогенезу сприяли зменшенню стйкост соломини до вилягання. Тому налив зерна проходив в складних умовах (мкроклмат полеглого стебла, розвиток хвороб та бурянв).
При проведенн дослджень використовувалась загальноприйнята методика (Б.А. Доспхов, 1965) методичн поради ВНД кукурудзи (1983).
Попередником яро пшениц була кукурудза на зерно. Псля збирання кукурудзи проводили дискування стерн, вносили фосфорно-калйн добрива в доз РК та проводили оранку на глибину 22-25 см. Азотн добрива по схем дослдв вносили пд передпосвну культивацю та при свб. В перод кущння по схем застосовували гербцид ковбой (0,150 л /га), а нсектицид карате 5 % к.е. (0,1-0,15 л/га) - у фазу колосння.
Площа облково длянки 73 м, повторнсть - триразова. Норма висву в дослдах з добривами становила 5 млн. схожих зерен на 1 га. Глибина заробки насння - 6-7 см.
В дослдах проводили фенологчн спостереження, бометричн вимри в основн фази розвитку; вмст продуктивно вологи в грунт - за ГОСТом 70215-73, до глибини 1 м, через кожн 10 см; вмст нтратв визначали електрофотометричним методом; нтрифкацйну здатнсть грунту - по Кравкову в модифкац ВНД кукурудзи; засвоюван фосфати визначали по Чирикову, а рухомий КО - по методу ВДА.
При агрохмчному аналз рослинних проб визначали вмст загального фосфору калориметричним методом, вмст загального калю на пламенному фотометр. Прирст надземно маси - за П.П. Найдним (1965). Облк урожаю проводили методом прямого комбайнування, одержан дан обробляли методом дисперсйного аналзу за Б.А. Доспеховим (1965) на ПЕОМ. Технологчн якост зерна визначали в Лаборатор якост зерна нституту зернового господарства УААН згдно снуючих ДСТ.
Економчну та боенергетичну ефективнсть вирощування яро пшениц в залежност вд добрив захисту рослин оцнювали згдно снуючих рекомендацй за цнами 1998 р.
Роздл 3. Вплив способв доз внесення азотних добрив на рст, розвиток та продуктивнсть яро пшениц.
Прирст сухо речовини рослин в значнй мр залежав вд способв та доз внесення азотних добрив. У варант без добрив у фазу кущння маса сухо речовини 100 рослин становила 20 г, а на фон РК та азотного живлення (N пд культивацю) - 34 г. У перод виходу рослин в трубку рзниця ще бльше зростала становила вдповдно 51 84 г. Змна приросту сухо речовини також позначилась на висот рослин. В контрольному варант, де не вносили добрива, висота рослин була найменшою становила, в середньому за три роки, 108,2 см. В цьому варант була також найменша кльксть рослин, стебел, колосся та х маса. При внесенн азотних добрив на фон фосфорно-калйних вс показники значно пдвищувались. Так, на фон РК висота рослин становила 110,5 см, х кльксть на 1 м - 299, колосв - 414 шт. , маса сухо речовини 100 рослин - 452 г, а при внесенн NРК - 112,5, 347, 518 559, вдповдно.
Результати дослджень свдчать, що на початку вегетац не вдмчалось стотно рзниц в запасах продуктивно вологи в грунт пд ярою пшеницею. В середньому за три роки, рвень цього показника в шар грунту 0-30 см становив 49,8-50,8 мм, а в метровому шар - 157,5-157,9 мм. Протягом вегетац рослини яро пшениц використовували в середньому 1840-2060 м води. Бльш висок витрати вологи вдмчались у варантах, де були внесен азотн добрива. В середньому за три роки на длянках без внесення добрив пшениця використовувала 150 мм вологи, на фон РК - 160 мм, а при додатковому внесенн азотних добрив - 164-206 мм.
Застосування добрив пд яру пшеницю сприяло ефективному використанню грунтово вологи. Витрати на утворення одн тонни зерна у варант без добрив становили 928 м, при внесенн РК - 871 м , а на фон азотних добрив - 845-853 м/т.
Таким чином, при застосуванн добрив для утворення одиниц сухо речовини рослини яро пшениц в порвнянн з контрольним варантом витрачають вологи менше на 8-17%.
Умови азотного живлення стотно впливають на вмст цього елементу в тканинах рослин. Так, якщо у варант без добрив вмст азоту в рослинах пшениц у фазу кущння становив 2,97%, трубкування - 2,24, колосння - 1,82%, то на фон РК та NPК пд культивацю - 3.09, 2.67, 1.94 %; 3.44, 3.05, 2.39 %, вдповдно.
У пзнш етапи органогенезу рзниця вмсту азоту в рослинах мж варантами була менш помтною, що обумовлено значним накопиченням обму бомаси та активним використанням його з грунту. Встановлена висока позитивна залежнсть мж врожам яро пшениц вмстом азоту в рослинах. Коефцнт кореляц становить у фазу кущння r = 0,721; вихд в трубку - 0,531 колосння - 0,587. На вдмну вд азоту для фосфору характерне плавне зниження його вмсту в рослинах протягом вегетац. Це обумовлено бльш рвномрним надходженням фосфору в надземн органи протягом вегетац пшениц. У фазу кущння, на удобрених азотом варантах, вмст фосфору в рослинах становив 0,66-0,70%, у перод трубкування - 0,46-0,50% , колосння - 0,33-0,37%.
Внаслдок того, що рослини яро пшениц у варант без добрив були менш розвинут у порвнянн з удобреним фоном, процес засвоювання азоту, фосфору калю був повльншим тому збалансовансть живлення основними макроелементами суттво вдрзнялась. Так, на контрольному варант без внесення добрив у фазу кущння спввдношення фосфору калю до азоту в листях яро пшениц становили N = 5,4 Р = 0,98 К, а на фон NPK - N = 5,06 P = 1,01 К.
Внесення мнеральних добрив сприяло бльш нтенсивному кущнню рослин, що пдтверджуться даними про кльксть сформованих стебел в посв яро пшениц. В середньому за три роки, на IV етап органогенезу пшениц загальна кльксть рослин у цих варантах коливалась в межах 576-897 шт/ м, при синхроннорозвинутих пагонах - 480-598 шт/м. На XII етап органогенезу ранше виявлена закономрнсть в розвитку рослин пшениц збереглась. Однак загальна кльксть стебел значно зменшилась становила 425-541 шт., в тому числ продуктивних було 392-536 шт/м. Найбльше продуктивних стебел вдмчено у варантах з внесенням N-90PK, а продуктивнсть колоса, де було внесено N-60PK, становила 0,61-0,63 г.
Встановлено, що урожай зерна, в середньому за 1995-1997 рр., без застосування добрив складав 16,3 ц/га (табл. 1). Оптимальна доза добрив при основному внесенн становила NPK (24,0 ц/га). Збльшення дози азотного добрива до N призводило до зниження х окупност, що становило 4,3 кг зерна на 1 кг добрив, тод як на фон N цей показник був на рвн 5,1 кг. Внесення азотних добрив у рядки не мало суттвих переваг у порвнянн з основним. Так, при внесенн повного добрива NPK пд культивацю, урожай зерна в середньому за три роки становив 24,0 ц, а при внесенн х в рядки при свб - 23,8 ц/га. Таким чином, азотне добриво можна вносити як пд основний обробток грунту, так в рядки при свб яро пшениц.
Виявлено, що вирощування яро пшениц в умовах Степу Украни без застосування азотних добрив у бльшост випадкв не забезпечу отримання зерна придатного для випкання хлба та виготовлення макаронв лише застосування розроблено нами технолог да змогу одержати зерно, яке вдповда I-II класам якост. Як свдчать дан, найменший вмст блка в зерн клейковини в борошн був у варант без добрив (16,4 42,6%). Внесення
Таблиця 1
Урожайнсть (ц/га) яро пшениц в залежност вд способв та доз внесення
азотних добрив при нтенсивнй систем захисту рослин
К - пд культивацю; Р - в рядки.
тльки фосфорно-калйних добрив не сприяло пдвищенню якост зерна. Однак при внесенн N пд культивацю вмст блка в зерн та клейковини в борошн рзко збльшився становив 17,4 та 46,6%. Пдвищення дози азотного добрива до N не сприяло подальшому росту якост зерна. Внесення азотних добрив сприяло не тльки кльксному пдвищенню вмсту в зерн блка клейковини в борошн, але й х якост. У варантах, де азотн добрива були внесен дозами N-90 пд культивацю, а також у рядки - N-60 , клейковина була друго групи, тод як на контрол - третьо.
Роздл 4. Фтосантарний стан рослин яро пшениц в залежност вд використання хмчних засобв захисту посвв вд бурянв та шкдникв на фон рзного рвня мнерального живлення.
Реалзаця потенцалу продуктивност сортв яро пшениц в значнй мр визначаться фтосантарним станом посвв, тобто розповсюдженням та ступенем враження рослин шкдниками, кльксним та яксним складом бурянв на рзних етапах розвитку ц культури. При врахуванн забуряненост у фазу кущння, на фон без обробки гербцидом, кльксть бурянв коливалась в межах 29-37 шт на 1 м, а маса х становила 10,8- 13,9 г. На фон з обробкою посвв гербцидом рзко зменшилась не тльки кльксть бурянв, але х маса (кльксть бурянв становила 12-22 шт, а х маса - 3,8-5,3 г/м). Отже, незважаючи на те, що кльксть бурянв на оброблених гербцидом длянках була досить високою, вони виявилися нежиттздатними не конкурували з ярою пшеницею. Так, у перод колосння в варантах без обробки гербцидом, кльксть бурянв була в межах 67- 81 шт маса х становила 123,9-147,0 г/м, а на оброблених варантах - 12-21 7,2-10,2 г, вдповдно.
Застосування гербцидв в посв яро пшениц забезпечу прирст врожаю в межах 3,2-4,7 ц/га (табл. 2). Так, без обробки гербцидом на фон PK + N пд культивацю, в середньому за три роки, урожайнсть становила 17,2 ц, а при його застосуванн у фаз кущння - 21,6 ц/га.
Велико шкоди посвам яро пшениц завда жук-кузька. В наших дослдах чисельнсть цього шкдника в молочну стиглсть зерна сягала 7- 8 екз/м. Обробка посвв нсектицидом карате практично повнстю зводила до нуля ступнь пошкодження рослин. Ефективнсть обробки посвв на ярй пшениц, в середньому за три роки, становила проти клопа-черепашки 81,7-70,2%, злакових попелиць - 70,2-64,9%, проти пшеничного трипса - 73,7-67,6%. Обробка посвв нсектицидом забезпечила середньофакториальну прибавку врожаю 3,2 ц/га. Однак, бльш високий прирст зерна був одержаний у варант з комплексним застосуванням гербциду у перод кущння та нсектициду у колосння. Тут середньофакториальний прирст врожаю становив 6,2 ц/га.
Таблиця 2
Урожайнсть (ц/га) яро пшениц в залежност вд застосування гербцида та нсектицида, 1995-1997 рр.
Дослдження показали, що обробка посвв нсектицидом не сприяла суттвому впливу на кльксн показники блка в зерн та клейковини у борошн, проте в значнй мр пдвищувалась натура зерна та обм хлба. Так, у варантах без обробки посвв нсектицидом натура зерна становила 650 г обм хлба - 460 см на 100 г борошна, а при обробц посвв ц показники вдповдно збльшились до 726 г та 520 см.
Роздл 5. Комплексний вплив норм висву та хмчних засобв захисту посвв на рст продуктивнсть яро пшениц.
Визначення доцльних норм висву важливою передумовою одержання високих врожав зерна яро пшениц. Дан дослдв свдчать, що при норм висву 4,0 млн. зерен на 1 га кльксть продуктивних стебел на фон без обробки посвв кливалась на рвн 247-270 шт/м, при 5,0 млн. - збльшилась до 377-399, а при 6,0 млн. становила 382-405 шт/ м. Найбльша кльксть зарен в колос та маса зерна як з одного колосу, так 1000 зерен вдмчена при норм висву 5,0 млн. Збльшення норми висву до 6 млн. призводило до зниження цих показникв. Так, на фон застосування хмчних препаратв та норм висву 4 млн/га кльксть зерен в колос була 18 шт., маса зерна з 1 колосу становила 0,61 г, а маса 1000 зерен - 33,9 г. При норм висву 6 млн/га ц показники вдповдно становили 16, 0,50 31,2 г. Подбна закономрнсть простежувалась у варантах з захистом посвв вд шкдникв бурянв.
Виявлено, що норми висву суттво впливали на змну продуктивност посвв яро пшениц (табл. 3). Так, на фон без обробки посвв хмчними препаратами при норм висву 4 млн. на 1 га урожайнсть становила 13,3, збльшення норми до 5 млн. пдвищувало врожайнисть до 16,2, а висв 6 млн. схожих зерен на 1 га суттво не впливав на продуктивнсть посвв. Подбна закономрнсть простежувалась и на фонах з використанням хмчних засобв захисту рослин.
Таблиця 3
Урожайнсть (ц/га) яро пшениц в залежност вд норм висву та хмчних
засобв захисту рослин, 1995-1997 рр.
Таким чином, оптимальна норма висву для яро пшениц сорту Харквська 37 становить 5 млн/га схожих наснин. Найбльший прирст врожаю зерна вд 5,3 до 6,8 ц/га спостергався при сумснй обробц посвв гербцидом та нсектицидом.
Роздл 6. Економчна та боенергетична ефективнсть технолог вирощування яро твердо пшениц
Аналз економчних та енергетичних показникв технолог вирощування яро пшениц показу, що найкращий результат забезпечу внесення пд культивацю азотних добрив в доз N кг/га на фон PK (табл. 4). Тут
Таблиця 4
Економчна та боенергетична ефективнсть застосування азотних добрив
при вирощуванн яро пшениц, 1995-1997 рр.
К - пд культивацю; Р - в рядки при свб.
забезпечуться одержання найбльш дешевого найменш енергомного зерна (22,3-22,6 грн/ц 1080 МДж/ц, вдповдно). Окупнсть одн гривн гро-шово-матеральних витрат коефцнт енергетично ефективност на цих варантах були найбльшими становили 1,26-1,28 грн 1,54 одиниць.
Нашими дослдженнями доведено, що застосування хмчних засобв захисту рослин в технолог вирощування яро пшениц ефективним агрозаходом (табл. 5). Обумовлено це випереджуючим ростом урожай- ност у порвнянн з збльшенням виробничих витрат у розрахунку на 1 га посву. Проти контрольних варантв (без обробок) пдвищення урожайност яро пшениц становить: на фон застосування гербцидв на 20,9%, нсектицидв - на 25,5 %, гербцидв та нсектицидв - на 38,6%, а збльшення витрат виробництва було значно нижчим становило 4,7, 4,0 та 7,8%. В результат чого спостергаться здешевлення та зниження енергомност виробництва зерна. Кожна гривня, яка вкладена при вирощуванн яро пшениц, забезпечу пдвищення валово продукц в межах 4,5-6,5 грн. При цьому максимальне одержання прибутку саме найвище накопичення енерг в урожа забезпечуться на фон, де в технологчному регламент яро пшениц поднуться застосування гербцидв та нсектицидв. Тут одержано найвищий коефцнт окупност грошово-матеральних та енергетичних витрат (1,31 та 1,57).
По економчним та боенергетичним показникам найбльший ефект досягаться при норм висву 5 млн. шт/га схожого насння (табл. 6). У порвнянн з нормою висву 6 млн/га, тут економиться 40-50 кг насння на 1 га, що склада 24-30 грн 1400-1500 МДж, вдповдно. Собвартсть та енер-
Таблиця 5
Економчна та боенергетична ефективнсть застосування засобв захисту
рослин в технолог вирощування яро пшениц, 1995-1997 рр.
гомнсть 1 ц зерна теж були нижчими на 2,8 3,8% , як наслдок, на цих варантах був одержаний найбльший коефцнт окупност грошово-матеральних та енергетичних витрат.
Таким чином, результати експериментальних дослджень, як були проведен в конкретному регон степово зони Украни (особливо в роки, несприятлив по перезимвл озимо пшениц), показують, що вирощування яро пшениц, важливо продовольчо та страхово культури, одним з резервв збльшення ресурсв цнного зерна.
ВИСНОВКИ
1. Кльксть продуктивно вологи в грунт в значнй мр залежить вд погодних умов року фону азотного живлення. В ус роки дослджень запаси грунтово вологи в перод вегетац яро пшениц на фон РК були вищими, нж у варантах з азотним живленням, що свдчить про бльш висок витрати рослинами вологи.
. Застосування мнеральних добрив дозволя рослинам яро пшениц на 8-17% ефективнше витрачати вологу на утворення одиниц сухо речовини. нтенсивнсть водоспоживання в значнй мр залежить вд гдротермчних умов вегетац ступеня розвитку рослин.
. В перод кущння, який спвпада з початком формування колоскв в колос, в середньому за три роки, спостергався вдносний дефцит вмсту в листках азоту калю надлишок фосфору. У фаз колосння - цвтння дефцит азоту збльшувався. ндекс потреби в азот становив 1,46-1,85 од. Особливо вн рзко проявлявся у варантах з внесенням азотних добрив.
. Азотн добрива сприяють помтному пдвищенню вмсту елементв живлення в рослинах. нтенсивнсть споживання азоту суттво залежить вд рвня мнерального живлення. На початкових етепах вегетац вмст азоту в рослинах практично не змнювався при збльшенн доз азотних добрив. У перод вд трубкування до повно стиглост зерна, коли нтенсивно збльшуться маса бологчного врожаю, вмст азоту в рослинах був помтно вищим у варантах з азотним добривом.
5. При розробц та впровадженн зонально технолог вирощування яро пшениц необхдно враховувати закономрност створення високопродуктивних агроценозв корегувати х в залежност вд доз мнеральних добрив, забуряненост посвв, погодних умов та забезпеченост головними факторами життя рослин.
. Оптимальною дозою азотного добрива при внесенн пд яру пшеницю псля кукурудзи на зерно на фон РК N. При такй доз одержана найбльша окупнсть азотних добрив, яка становила 1,26-1,28 грн на 1 грн витрат.
. Внесення азотних добрив на фон РК сприяло не тльки кльксному пдвищенню вмсту блка в зерн та клейковини в борошн, але й покращенню х якост.
. Встановлено, що внаслдок псляд агротехнчних методв боротьби з бурянами в посвах яро пшениц забуряненсть на початку вегетац (фаза кущння) коливалась, в середньому за три роки, в залежност вд системи удобрення в межах вд 29 до 37 шт. на 1 м, маса х становила 10,8-13,8 г. При обробц посву гербцидом значно зменшилась не тльки кльксть бурянв, але х маса, що суттво вплинуло на виживання рослин яро пшениц. У фазу колосння у варантах без застосування хмчних засобв кльксть бурянв була 67-81 шт/м, а х маса - 124-147 г. На варантах, де посв оброблювався гербцидом - 12-21 7,1-10,2 г, вдповдно.
. Використання гербцидв пд яру пшеницю важливим фактором пдвищення продуктивност посвв. Прирости урожаю зерна вд цього агрозаходу становили 4,0-8,0 ц/га.
. Для формування високого рвня врожаю яро пшениц обовязковим агротехнчним засобом свочасне використання нсектицидв. Особливо висок прирости врожаю зерна одержан при комплексному застосуванн гербцидв та нсектицидв на посвах яро пшениц. Тут середньофакториальна прибавка врожаю становила 6,2 ц/га.
. Обробка посвв нсектицидом обумовлю пдвищення фзичних та яксних показникв зерна яро пшениц. Без обробки посвв натура зерна становила 650 г, обм хлба - 460 см, а при застосуванн нсектицидв - 726 г та 570 см, вдповдно.
. Норми висву зерна, як вивчались у дослдах, суттво впливали на змну продуктивност посвв яро пшениц. По економчним боенергетичним показникам найбльший ефект був при норм висву 5 млн. зерен на 1 га. В порвнянн з нормою висву 6 млн. на 1 га , це досягнуто, за рахунок економ насння (40-50 кг/га), що у грошовому вираз склало 24-30 грн, а по енерговитратам - 1400-1500 МДж. Тому собвартсть та енергомнсть були вдповдно нижчими на 2,8-3,8% в результат на цьому варант був одержаний найбльший коефцнт окупност грошово-матеральних витрат.
ПРАКТИЧН РЕКОМЕНДАЦ
. Для максимально реалзац потенцалу продуктивност яро пшениц в умовах пвнчних районв Степу необхдне внесення PK пд основний обробток + N пд культивацю.
. Використання хмчних засобв захисту посвв яро пшениц у вигляд обробок проти бурянв гербцидом, а вд шкдникв - нсектицидом, обовязковим технологчним прийомом при економчних порогах шкодочинност.
. Оптимальна норма висву яро пшениц для пвнчних районв Степу - 5 млн. зерен на 1 га.
ПЕРЕЛК ДРУКОВАНИХ РОБIТ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦI
. Стеблюк А.В. Основные приемы повышения продуктивности яровой пшеницы // Материалы Международной научно-практической конференции “Биоток- 95”, сентябрь, 1995. - Днепропетровск, 1995. - С. 36-37.
. Демшев Л.Ф., Пкуш Г.Р., Олекснко Ю.О., Воробйов О.Б., Стеб-
люк А.В., Бондаренко А.С., Вольф В.Л. Дя гербцидв крос та ковбой на зернових культурах // Пропозиця. - 1997. - N 10. - С. 28-29.
3. Демшев Л.Ф., Олекснко Ю.О., Воробйов О.Б., Вольф В.Л., Стеблюк А.В. Нов гербциди: особливост та ефективнсть // Захист рослин. - 1998. - N 3. - С. 6-7.
. Стеблюк А.Основн елементи технолог яро пшениц в Степу Украни // Матерали Першо мжнародно конференц “Наука освта - 98” 23-30 квтня 1998 р. - Днпропетровськ, 1998. - С. 5.
5. Демшев Л.Ф., Олекснко Ю.О., Рибка В.С., Стеблюк А.В. Основн резерви пдвищення продуктивност ефективност виробництва зерна яро пшениц в Степу Украни // Бюл. ЗГ УААН. - 1999. - N 8. - С. 60-66.