Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
76. Поняття та характеристика сертифікатів ФОН.
З 1 січня 2004 р. в обіг вводяться сертифікати Фонду операцій з нерухомістю - цінний папір, що засвідчує право його власника на отримання доходу від інвестування в операціїз нерухомістю (Закон "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництвіжитла та операціях з нерухомістю" від 19 червня 2003 р.) [8].
Фонд операцій з нерухомістю не є юридичною особою, створюється фінансовою установою, яка має розробити та затвердити Правила ФОН, інвестиційну декларацію, проспект емісії сертифікатів ФОН шляхом відкритого продажу або безпосередньої пропозиції сертифікатів ФОН заздалегідь визначеному колу осіб. Залучені через сертифікати кошти використовуються на умовах управління майном в інтересах власників сертифікатів. Управитель ФОН інвестує кошти, залучені від продажу сертифікатів, в операціїз нерухомістю, отримує дохід від цих операцій та розподіляє отриманий дохід між власниками сертифікатів ФОН.
Власниками сертифікатів ФОН є фізичні та юридичні особи. Такі сертифікати обертаються вільно і випускаються як у документарній, так і в без документарній формах. За способом фіксації власника сертифікати можуть емітуватися як іменні, так і на пред’явника. Сертифікати ФОН – емісійні цінні папери, їх випуск підлягає державній реєстрації в ДК ЦПФР.
Сертифікат ФОН є цінним папером, що засвідчує право власника на отримання частки чистих активів ФОН у грошовій формі після закінчення строку, на який був створений відповідний ФОН, та право вимагати дотримання керуючим обмежень прав довірчої власності.
Емітентом сертифікатів ФОН є спеціалізована фінансова компанія, що працює на підставі ліцензії - управитель ФОН. Власник сертифіката ФОН має право на отримання частини доходу після закриття ФОН та реалізації його майна, а емітент ФОН має право виплачувати проміжні доходи власникам сертифікатів ФОН.
Початкова ціна сертифікатів ФОН не може бути менше її номінальної вартості, за основу якої береться вартість будівництва, проте допускається продаж сертифікатів за ціною, яка вище їх номінальної вартості. Згодом управитель ФОН зобов'язаний щоквартально перераховувати вартість чистих активів ФОН та, виходячи зі зміни вартості цих активів, коректувати і ціну продажу сертифікатів ФОН при первинному розміщенні. На відміну від первинного розміщення, на вторинному ринку ціна на сертифікати ФОН може змінюватися хоч кожен день. А власник сертифіката ФОН має право в будь-який час на свій розсуд і за будь-яку ціну продати сертифікати іншій особі.
Власники сертифікатів ФОН не отримують нерухомість, вона продається за ринковою ціною будь-якій особі незалежно, чи він є власником сертифікатів ФОН чи ні.
Залучені в ФОН кошти використовуються на умовах управління майном в інтересах власників сертифікатів у порядку, визначеному Правилами ФОН. Власником сертифікатів ФОН може бути будь-яка юридична або фізична особа. 1) сертифікати ФОН називають одним з реальних можливих способів залучення коштів у фінансування будівництва поряд з механізмами фондів фінансування будівництва (ФФБ), оскільки можна акумулювати грошові кошти фізичних і юридичних осіб для фінансування всього циклу будівництва;
2) грошові кошти, залучені в ФОН, не підлягають оподаткуванню податком на прибуток і ПДВ, що дозволяють говорити про суттєву мінімізації оподаткування одержуваних доходів;
3) сертифікати ФОН вільно обертаються на фондовому ринку і їх ціна може змінюватися довільно;
4) сертифікати ФОН - це альтернатива депозитам, забезпеченим нерухомістю, і їх ціна може змінюватися під впливом цін на нерухомість, а сам механізм ФОН дозволяє здійснити повний цикл управління інвестиційним проектом за принципом «від концепції об'єкту будівництва - до експлуатації побудованого будинку»;
5) діяльність управителя ФОН регламентується Правилами ФОН. Правила ФОН повинні передбачати обмеження права довірчої власності управителя ФОН (управитель не може доручити здійснення управління майном іншим особам та зобов'язаний здійснювати управління майном особисто; управитель також не може використовувати отримане в управління майно не за цільовим призначенням, визначеним у договорі управління майном). Такі обмеження встановлені засновником управління майном у договорі про придбання сертифікатів ФОН та обумовлюють зобов'язання управителя ФОН забезпечити можливість отримання власниками сертифікатів ФОН доходу відповідно до умов проспекту емісії сертифікатів.
Отже, сертифікати ФОН за своїм цільовим призначенням нагадують інвестиційні сертифікати пайових інвестиційних фондів. Проте вони мають свої специфічні особливості, а саме:
управитель ФОН зобов'язаний викупити не менше 1% від суми емісії кожного випуску сертифікатів ФОН, функції управителя якого він виконує;*
загальна номінальна вартість сертифікатів ФОН, випущених емітентом, не може перевищувати 50-кратного розміру власного капіталу емітента;*
обсяг здійснюваного в рамках емісії випуску сертифікатів ФОН маг бути в сумі, еквівалентній не менше ніж 100 тис. евро за курсом НБУ на день прийняття рішення про емісію сертифікатів ФОН;*
оплата сертифікатів ФОН при їх розміщенні здійснюється тільки грошовими коштами.
77. Класифікація сертифікатів ФОН.
Сертифікати ФОН можуть бути випущені в таких формах: 1) іменні сертифікати ФОН документарної форми випуску; 2) іменні сертифікати ФОН бездокументарної форми випуску; 3) сертифікати ФОН на пред’явника документарної форми випуску.
|
78. Особливості правового регулювання обігу сертифікатів ФОН |
|
Зу Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю |
|
Рішення про випуск сертифікатів ФОН приймає виконавчий орган емітента та оформлює це рішення протоколом. |
79. Поняття та характеристика іпотечних цінних паперів.
Найбільш узагальнено іпотечні цінні папери, являють собою права вимог за іпотечними кредитами, що забезпечені заставою об'єктів нерухомості.
В Україні іпотечні цінні папери з'явилися після прийняття і введення в дію цілої низки законодавчих актів, зокрема законів «Про іпотеку», «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати» та «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю».
|
Іпотечні цінні папери - цінні папери, випуск яких забезпечено іпотечним покриттям (іпотечним пулом) та які посвідчують право власників на отримання від емітента належних їм коштів. До іпотечних цінних паперів відносяться: а) іпотечні облігації; б) іпотечні сертифікати; в) заставні. Іпотечний актив – це реформовані в консолідований іпотечний фонд зобов’язання за договором про іпотечний кредит здійснювати платежі в рахунок погашення основного зобов’язання протягом строку обігу сертифікатів. Іпотечний пул – обєднання іпотек за іпотечним договором, що забезпечує виконання основного зобов’язання реформованого в іпотечний борг. 80. Ознаки іпотечних цінних паперів. Україні іпотечні цінні папери з’явилися після прийняття і введення в дію низки законодавчих актів, зокрема Законів України «Про іпотеку», «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати» та «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю». А саме Закон України «Про іпотеку» передбачив новий вид цінних паперів – заставні та обумовив їх обіг, форму та зміст. Згідно зі ст. 20 цього Закону, «заставна – це борговий цінний папір, який засвідчує безумовне право власника на отримання від боржника виконання за основним зобов’язанням, за умови, що воно підлягає виконанню у грошовій формі, а в разі невиконання основного зобов’язання – право звернути стягнення на предмет іпотеки». Заставна, являє собою «глобально новий інститут і новий вид цінних паперів» і «може впливати на ринок цінних паперів і надати йому нових обертів», створюючи реальні можливості іпотекодержателю (власнику заставної) рефінансування власної діяльності. Цікавим є питання щодо віднесення заставної до того чи іншого виду цінних паперів. Варто наголосити на тому, що згідно із Законом України «Про іпотеку» заставні не є іпотечними цінними паперами: вони визначені як окремий вид цінних паперів, хоч і забезпечених іпотекою. Відповідно до ст. 20 цього Закону заставна – це борговий цінний папір. І тут ми бачимо чітку невідповідність цієї норми нормам загального Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», оскільки у ст. 3 «Цінні папери та їх класифікація» заставна віднесена до групи іпотечних цінних паперів, а серед групи боргових цінних паперів вона не фігурує. Таку суперечність між цими нормами необхідно усунути шляхом внесення змін до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про іпотеку», виклавши її у такій редакції: «Заставна – це іпотечний цінний папір, який засвідчує безумовне право його власника на отримання від боржника виконання за основним зобов’язанням, за умови, що воно підлягає виконанню в грошовій формі, а в разі невиконання основного зобов’язання - право звернути стягнення на предмет іпотеки». У ст. 1 Закону України «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати» дано визначення іпотечного сертифікату: «Іпотечний сертифікат – це іпотечний цінний папір, забезпечений іпотечними активами або іпотеками». У ст. 15 цього ж Закону передбачено два види іпотечних сертифікатів: сертифікати з фіксованою дохідністю і сертифікати участі. Відповідно до ст. 23 цього Закону сертифікати з фіксованою дохідністю – це сертифікати, які забезпечені іпотечними активами та посвідчують такі права власників: а) право на отримання номінальної вартості у передбачені умовами випуску сертифікатів терміни; б) право на отримання процентів за сертифікатами на умовах інформації про випуск сертифікатів; в) право на задоволення вимог – у разі невиконання емітентом прийнятих на себе зобов’язань – з вартості іпотечних активів, що є забезпеченням випуску сертифікатів з фіксованою дохідністю, переважно перед іншими кредиторами емітента. Відповідно до ст. 24 цього Закону сертифікат участі є іменним цінним папером. Сертифікати участі – це сертифікати, які відповідно до цього Закону забезпечені іпотеками та посвідчують частку його власника у платежах за іпотечними активами. Власник сертифікатів участі має: право на отримання частки у платежах за іпотечними активами відповідно до договору про придбання сертифікатів; право на задоволення вимог – у разі невиконання емітентом взятих на себе зобов’язань – з вартості іпотечних активів, які знаходяться у довірчій власності управителя. Виконання зобов’язань за одним випуском сертифікатів участі можуть забезпечувати один або декілька консолідованих іпотечних боргів. |