Планування заходів з питань цивільного захисту
Работа добавлена на сайт samzan.net:
ЛЕКЦІЯ
З нормативної дисципліни «Цивільний захист»
Тема 3.1.2. «Планування заходів з питань цивільного захисту»
Час: 90 хвилин
Місце: аудиторія
Навчальна та виховна мета:
Надати знання з питань планування заходів цивільного захисту.
Виховувати у студентів якості свідомого та обов’язкового виконання законів України та інших нормативно-правових документів з питань цивільного захисту.
Навчальні питання і розподіл часу:
|
Вступ.
|
5 хв. 10 хв. 30 хв. 30 хв. 10 хв. 5 хв. |
Наочно-навчальні посібники:
1. Наочно-навчальний стенд «Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій».
2. Комплект плакатів до теми 3.1.2.
Навчальна література:
- Цивільний захист: навч. посібник / В. М. Кобрін, С. О. Вамболь, В. Л. Клеєвська, Л. Б. Яковлев. – Харків: Нац. аерокосм. ун-т ім. М.Є. Жуковського «Харк. авіац. ін-т». – 2007. – 96 с.
ВСТУП
Тема, що розглядається, є складовою нормативної дисципліни «Цивільний захист» і передбачена для надання студентам знань основних положень нормативно-правових документів України щодо планування заходів з питань цивільного захисту.
- Вимоги нормативно-правових документів України до складу і змісту плануючої документації
Існуюча статистика свідчить про те, що надзвичайні ситуації можуть виникнути на будь-якому об'єкті чи території. Внаслідок цього порушується сталість функціонування промислових підприємств і об'єктів інфраструктури, гинуть і (або) отримують ураження люди (твари ни і рослини), виникають значні економічні втрати, суттєво погіршується стан навколишнього природного середовища. Тому запобігання виник ненню надзвичайних ситуацій і забезпечення сталого функціонування підприємств, установ і організацій визначено як одне з найголовніших завдань Єдиної державної системи цивільного захисту.
Відповідно до п. 6.1 ДСТУ 3891-99 (Безпека у надзвичайних ситуаціях. Терміни та визначення основних понять) запобігання виник ненню надзвичайних ситуацій - це підготовка та реалізація комплексу правових, соціально-економічних, політичних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних та інших заходів, спрямованих на забезпечення техногенної та природної безпеки, проведення оцінки рівнів ризику, зав часне реагування на загрозу виникнення надзвичайної ситуації, що ба зуються на даних моніторингу (спостережень), експертизи, досліджень та прогнозів щодо можливого перебігу подій з метою недопущення їх пере ростання у надзвичайну ситуацію, або пом'якшення її можливих наслідків.
У свою чергу, згідно з ГОСТ 22.0.002-84 «сталість функціонування промислового об'єкта» - це його здатність навіть в умовах надзвичайних ситуацій виробляти продукцію в запланованому обсязі та номенклатурі, а при одержанні слабких зруйнувань та інших видів незначних пошкоджень - відновляти виробництво у мінімальний термін. Стале функціонування промислового об'єкта досягається завчасним розробленням і реалізацією комплексу заходів, спрямованих на зниження ризику виник нення і пом'якшення наслідків вірогідних для нього НС і на підвищення опороздатності кожного з елементів досліджуваного підприємства до впливу кожного з уражальних чинників кожної з вірогідних для нього НС до рівня, при якому забезпечується надійний захист виробничого персо налу цього елемента, а його будівлі (споруди), технологічне обладнання, комунально-енергетичні та технологічні мережі, транспортні засоби і т. ін. одержують не більш ніж слабкі зруйнування (пошкодження).
Для розробки зазначених вище ефективних заходів щодо запобігання виникненню надзвичайних ситуацій на досліджуваному підприємстві та забезпечення його сталого функціонування необхідно заздалегідь визначити і відобразити у плануючій документації цього підприємства:
• де і які саме надзвичайні ситуації можуть виникнути на території досліджуваного об'єкта або поширюватись на неї;
• можливу величину ризику виникнення кожної з таких НС;
• можливі місця розташування і основні характеристики джерел указаних НС, а також притаманні кожній з них первинні уражальні чинни ки;
• можливі форми, геометричні розміри і просторове розташування зони можливого ураження для кожного з первинних уражальних чинників;
• можливий ступінь зруйнування (чи інших видів пошкодження) складових частин кожного з елементів підприємства від впливу кожного із указаних уражальних чинників;
• можливу величину втрати основних фондів досліджуваного підприємства внаслідок впливу уражальних чинників кожної з вірогідних для нього НС;
• можливі величини загальних і санітарних втрат виробничого персоналу (населення) внаслідок кожної з таких НС;
• можливу величину збитків, а також перелік необхідних невідкладних робіт у зоні НС (з позначенням обсягів кожної з цих робіт);
• можливий рівень кожної з вірогідних для досліджуваного об'єкта надзвичайних ситуацій і перелік сил і засобів ЄДС ЦЗ, необхідних для ліквідування таких НС.
Розроблений на основі зазначених даних комплекс конкретних заходів відображають у «Програмі забезпечення безпечності промисло вого підприємства», «Планах локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій (ПЛАС)», «Планах реагування на надзвичайні ситуації», «Матеріалах дослідження існуючої сталості функціонування промислово го підприємства», «Плані реагування на загрозу виникнення надзвичайних ситуацій», «Декларації про безпеку промислового підприємства» та ін. Розроблення цих документів і впровадження передбачених ними заходів є обов'язковими для кожного з потенційно небезпечних об'єктів. «Потенційно небезпечний об'єкт» (п. 3.3 галузевого стандарту ГСТУ 75.2-24361240-002-2002. Аварійно-рятувальні служби. Запобігання ви никненню надзвичайних ситуацій. Загальні вимоги) - це об'єкт, на якому можуть використовуватися або виготовляються, переробляються, зберігаються чи транспортуються небезпечні речовини, біологічні препа рати, а також інші об'єкти, що за певних обставин можуть створити ре альну загрозу виникнення аварії.
Крім описаного одним з найважливіших заходів, спрямованих на запобігання виникненню надзвичайних ситуацій на промисловому підприємстві та забезпечення його сталого функціонування, є обстежен ня цього об'єкта закріпленою за ним аварійно-рятувальною службою з метою визначення стану протиаварійного захисту та готовності до про ведення робіт з ліквідування НС.
Далі наведено коротку характеристику кожного з обов'язкових для потенційно небезпечного об'єкта господарювання документів (в яких відображено комплекс конкретних заходів щодо запобігання виникненню або локалізації та пом'якшення наслідків вірогідних для цього об'єкта НС), а також порядок їхнього оформлення, затвердження і реалізації пе редбачених ними заходів.
- Методика розроблення планів з попередження надзвичайних ситуацій
- Програма забезпечення безпечності промислового підприємства
Згідно з п. 1.1 ДСТУ 2156-93 (Безпечність промислових підприємств. Терміни та визначення) небезпека - це сукупність факторів, пов'язана з експлуатацією промислового підприємства, що діє постійно або виникає внаслідок певної ініціюючої події чи певного збігу обставин, які чинять (здатні чинити) негативний вплив на реципієнтів.
Промислове підприємство (п. А.1.1 ДСТУ 2156-93) - це державна, змішана, спільна, іноземна, кооперативна виробнича одиниця (декілька одиниць), що діє на території держави і створена з метою одержання товарної продукції.
Реципієнт (п. А. 1.2 ДСТУ 2156-93) - це об'єкт негативного впливу небезпеки, ініційованої промисловим підприємством.
Згідно з п. 4.2.1 ДСТУ 3273-95 (Безпечність промислових підприємств. Загальні положення та вимоги) кожне підприємство в цих режимах його функціонування (нормальна експлуатація, аварійна ситуація, аварійний режим, ліквідація наслідків аварії, зняття з експлуатації, ліквідація підприємства) тією чи іншою мірою впливає на здоров'я та тривалість життя персоналу, населення регіону, а також на стан навколишнього середовища. При цьому (п. 4.2.2 ДСТУ 3273-95) як реципієнти виступають: люди; флора і фауна; атмосфера, гідросфера і літосфера; урбанізовані та сільськогосподарські території; об'єкти рекреації; території, які охороняються особливо (національні парки, заповідники, пам'ятки історії та культури тощо); інші матеріальні об'єкти будь-якої форми власності.
Як «джерело небезпеки» (для реципієнтів) згідно з п. 2.1 ДСТУ 2156-93 може розглядатися будь-який технологічний об'єкт у складі про мислового підприємства, який за певних обставин (тривалий вплив, аварія) може стати небезпечним як для працівників підприємства, так і для населення регіону та навколишнього середовища (джерела небез пеки поділяються на біологічні, радіаційні, електромагнітні, шумові, вібраційні, вибухонебезпечні, легкозаймисті, пожежонебезпечні та ін.).
Властивість підприємства (об'єкта) за нормальної експлуатації та в разі аварії обмежувати вплив джерел небезпеки на персонал, населення та навколишнє середовище встановленими межами характеризується терміном «безпечність промислового підприємства» (п. 1.4 ДСТУ 2156-93). Рівень безпечності вважається прийнятним, якщо забезпечено додержання вимог державних нормативних документів з безпеки (на приклад, правил санітарних норм, нормативів безпеки і т. ін.).
Забезпечення потрібного рівня безпечності досягається (п. 4.1 ДСТУ 3273-95) проведенням спеціального комплексу робіт на всіх стадіях циклу існування промислового підприємства (вибір технології ви робництва, розробка і виготовлення устаткування і обладнання, вибір проммайданчика, проектування, будівництво, введення в дію, експлуатація, зняття з експлуатації, ліквідація підприємства) і полягає в зниженні потенційної небезпеки до припустимого рівня, встановленого нормативними документами.
Саме для забезпечення суворого дотримання вимог указаних нор мативних документів ДСТУ 3273-95 передбачено оформлення «Програми забезпечення безпечності промислового підприємства», яка містить перелік таких обов'язкових робіт.
1 Роботи для визначення потрібного рівня безпечності проми слового підприємства на стадії проектування.
1.1 Збір даних про режим, умови роботи та надійність технологічно го устаткування (чи його аналогів), яким буде обладнуватись промислове підприємство, про склад та організацію роботи працівників, про склад та якість експлуатаційної документації.
1.2 Аналіз одержаних даних і визначення попередніх вимог до безпечності підприємства.
1.3 Аналіз відмов устаткування, які призводять до проектних аварій на підприємстві, і формулювання вимог до його надійності, а також фор мулювання вимог до систем (пристроїв, елементів) безпеки.
1.4 Аналіз характеристик майданчиків, де передбачається будівництво підприємства.
1.5 Визначення вимог до безпечності підприємства, які виносяться в технічну та експлуатаційну документацію.
1.6 Вибір методів оцінювання чи контролю безпечності підприємства на подальших стадіях його створення, затвердження "Про грами забезпечення безпечності".
2 Роботи для досягнення потрібного рівня безпечності проми слового підприємства на стадії проектування
2.1 Аналіз безпечності різних варіантів проекту підприємства та йо го розміщення на проммайданчику, попереднє оцінювання безпечності перспективних варіантів підприємства.
2.2 Порівняння варіантів проекту і вибір варіанта, який переважає за критерієм безпечності.
2.3 Підготовка вихідних даних і проведення попередніх розрахунків відносно складу і кваліфікації працівників, які відповідають за безпечність підприємства.
2.4 Аналіз впливу рівня безпечності різних варіантів проекту на по казники техніко-економічної ефективності підприємства.
2.5 Розробка вимог до устаткування, яке виконує функції захисту об'єкта.
2.6 Розроблення вимог до персоналу, що бере участь у виконанні функцій, важливих для безпеки, і складання інструкцій для цього персо налу, зокрема, інструкцій з керування проектними і позапроектними аваріями, та планів захисту персоналу і населення.
2.7 Вибір остаточного варіанта проекту.
2.8 Уточнення даних про надійність технічних засобів, важливих для безпечності підприємства.
2.9 Уточнення проектної оцінки показників безпечності підприємства.
2.10 Експертиза і (у разі необхідності) доробка технічних умов на заплановану до випуску продукцію з метою забезпечення її безпечності для життя, здоров'я людей, їхнього найма та навколишнього середовища під час експлуатації чи вживання цієї продукції.
3. Роботи з дослідження та підвищення безпечності промисло вого підприємства в умовах дослідної та промислової експлуатації
3.1 Уточнення (розробка) системи збирання та оброблення інформації про надійність устаткування, важливого для безпечності, зби рання та оброблення інформації, про надійність технологічного устатку вання і дії персоналу в аварійних ситуаціях, аналітичне оцінювання безпечності підприємства на підставі одержаної інформації.
3.2 Уточнення (за необхідності) параметрів технічної експлуатації технологічного устаткування підприємства, складу і кваліфікації персо налу підприємства, корекція експлуатаційної документації.
3.3 Перевірка виконання правил, нормативів і регламентів, які відносяться до безпечності підприємств, передбачених інструкціями з їхньої експлуатації.
3.4 Планування та проведення спеціальних випробувань окремих комплексів устаткування, важливого для безпечності підприємства.
3.5 Аналіз впливу безпечності підприємства на ефективність його функціонування.
3.6 Контроль і забезпечення (методами стандартизації та сертифікації за допомогою технічних умов, експлуатаційних і ремонтних документів) безпечності промислового підприємства щодо вироблюваної продукції.
3.7 Розроблення та реалізація рекомендацій з підвищення безпечності конкретного підприємства, з підготовки типових проектних рішень.
4. Роботи для забезпечення безпечності на стадії ліквідації промислового підприємства
4.1 Перевірка виконання правил, нормативів і регламентів, які відносяться до ведення робіт під час ліквідації підприємства.
4.2 Розроблення та реалізація рекомендацій з підтримання екологічно безпечної природно-техногенної системи, в яку перетворюється підприємство, що ліквідується.
- План реагування на загрозу виникнення вірогідних надзвичайних ситуацій
«План реагування на загрозу виникнення вірогідних ситуацій» роз робляється з метою завчасного планування дій персоналу і сил ЦЗ об'єкта стосовно своєчасного впровадження запропонованих у «Матеріа лах дослідження існуючої сталості функціонування діючого промислово го об'єкта» ефективних заходів щодо підвищення ступеня захисту пер соналу і опороздатності кожного з елементів для забезпечення сталості функціонування об'єкта в цілому.
Цей „План" включає перелік робіт (які необхідно провести на кож ному з елементів досліджуваного об'єкта), спрямованих на запобігання виникненню або мінімізацію наслідків вірогідних НС, а також на реаліза цію заходів щодо підвищення ступеня захисту виробничого персоналу і опороздатності виробничих комплексів кожного з елементів об'єкта.
Документ складається з титульного аркуша і комплекту спеціальних бланків, зразки яких наведено далі.
«План реагування на загрозу виникнення вірогідних ситуацій» затверджується керівником (володарем) досліджуваного об'єкта після уз годження з керівниками місцевого головного управління МНС і закріпле ної за об'єктом державної (комунальної) аварійно-рятувальної служби.
Документація «Плану реагування на загрозу виникнення вірогідних ситуацій» має бути пронумерованою, зброшурованою, затвердженою і узгодженою, а також скріпленою печат ками об'єкта і організацій, які її узгодили. Вона у повному обсязі повинна знаходитись у відповідальних керівників і диспетчера об'єкта, а також у територіальному управлінні МНС, у керівника закріпленої АРС (форму вання). Витяги з цього «Плану реагування на загрозу виникнення вірогідних ситуацій» обсягом, достатнім для виконання за планованих робіт, повинні знаходитись у відповідальних керівників робіт.
Після виконання всіх запланованих робіт проводиться відповідне корегування "Планів локалізації та ліквідації аварійних ситуацій та ава рій", "Планів реагування на надзвичайні ситуації", "Декларації про безпе ку промислового підприємства " тощо.
- Обстеження
Згідно з п. 5.1 ГСТУ 75.2-24361240-002-2002 основними видами діяльності аварійно-рятувальних служб (формувань) під час виконання ними робіт із запобігання (профілактики) виникненню НС і мінімізації їхніх наслідків у режимі повсякденної діяльності є :
• участь у роботі комісій з прийняття в експлуатацію об'єктів щодо аварійно-рятувального обслуговування;
• аналіз техногенної безпеки об'єкта та території і оцінка стану їх протиаварійного захисту , а також готовності підприємства (об'єкта) до проведення робіт з ліквідації НС та їхніх наслідків;
• погодження планів реагування на НС;
• створення та ведення інформаційного банку даних про стан не безпечності об'єктів і територій;
• прогнозування виникнення можливих аварій на об'єкті та тери торії;
• розроблення та надання органам виконавчої влади, керівникам підприємств (об'єктів) пропозицій (рекомендацій) щодо підвищення про тиаварійного стану об'єктів і територій та усунення виявлених порушень норм, правил (вимог) безпеки;
в організація та виконання робіт з посилення (забезпечення) про тиаварійного захисту об'єктів і територій (роботи, що потребують засто сування умінь рятувальників, проведення спеціальних вимірів, технічне обслуговування та випробування спеціальних засобів захисту і оснащен ня тощо);
• участь у навчанні працівників підприємства (а також населення прилеглої території) поведінці в умовах НС та у підготовці добровільних рятувальних формувань на об'єкті та території до дій в НС;
• методичне керування та контроль державними АРС діяльності об'єктових аварійно-рятувальних служб ;
• участь у підготовці рішень з питань створення, розміщення , ви значення обсягів матеріальних резервів для ліквідації НС;
• участь у проведенні експертизи проектних рішень щодо поліп шення захисту об'єктів і територій на випадок виникнення НС;
• перевірка стану протиаварійного захисту об'єктів і територій та готовності підприємств (об'єктів) до проведення робіт з ліквідування НС тощо.
Однією з найважливіших форм діяльності аварійно- рятувальних служб (формувань) є обстеження об'єктів і територій з метою запобіган ня (профілактики) виникненню НС на відповідність нормам, правилам (вимогам) безпеки (викладеним у чинних нормативних, директивних, ме тодичних документах) та визначення стану їх протиаварійного захисту і підготовленості підприємств (об'єктів) до дій з ліквідування вірогідних надзвичайних ситуацій.
Згідно з п. 6.3.1 ГСТУ 75.2-24361240-002-2002 обстеження прово дить оперативний особовий склад аварійно-рятувальної служби (форму вання) в присутності вповноваженого керівником підприємства (об'єкта) представника.
Обстеження бувають планові та позапланові. За видами вони поділяються на комплексні, при яких всебічно і детально перевіряється стан протиаварійного захисту підприємств (об'єктів) та їх готовності до проведення робіт з ліквідування НС і можливості виконання заходів, пе редбачених „Планом реагування на НС", і цільові, у ході яких перевіряються окремі питання стану їх протиаварійного захисту. Прове дення комплексних обстежень, як правило, передує узгодженню аварійно-рятувальною службою (формуванням) „Плану реагування на НС".
До початку обстеження відповідальний за його проведення організовує вивчення виробничих особливостей підприємства (об'єкта), ознайомлення зі змістом нормативних, директивних і методичних документів з питань безпеки технологічних процесів. Виявлені під час проведення обстеження порушення норм, правил (вимог) безпеки, які можуть призвести до загибелі та травмування людей, мають бути негай но усунені, в протилежному разі виконання робіт (експлуатація машин, механізмів) припиняється.
З метою усунення виявлених порушень відповідальний за прове дення обстеження складає обов'язковий для виконання керівником (власником) підприємства (об'єкта) припис за встановленою формою, в якому зазначаються терміни усунення недоліків. Після усунення пору шень, що зазначені у приписі, та по закінченні вказаних у ньому термінів керівник (володар) підприємства (об'єкта) повинен письмово повідомити про це аварійно-рятувальну службу (формування). Зупинені роботи (екс плуатація машин, механізмів) поновлюються з письмового дозволу АРС (формування) після перевірки нею факту усунення порушень.
За результатами обстежень і за висновками комісій з розслідування причин виникнення НС аварійно-рятувальна служба (формування) про водить аналіз техногенної безпеки об'єктів і територій та оцінку стану їх протиаварійного захисту, а також готовності до проведення робіт з лікві дування НС. За результатами цього аналізу АРС (за необхідності) роз робляє та надає органам виконавчої влади, керівнику підприємства, (об'єкта) пропозиції (заходи) щодо поліпшення протиаварійного стану об'єктів і територій. При цьому рекомендований комплекс заходів щодо запобігання виникненню НС залежить від джерел небезпеки та можливих уражальних чинників і визначається керівником (власником) об'єкта ра зом з аварійно-рятувальною службою (формуванням).
- Особливості планування дій персоналу щодо локалізації і ліквідації аварійних ситуацій і аварій на ПНО та пом’якшення їхніх наслідків
- Плани локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій
Наказом Комітету з нагляду за охороною праці України від 17 черв ня 1999 року №112 затверджено „Положення щодо розробки планів ло калізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій". Це Положення поши рюється на потенційно небезпечні підприємства і об'єкти, на яких мож ливі аварії із залповими викидами вибухонебезпечних і токсичних проду ктів, вибухами і загоряннями (пожежами) в апаратурі, виробничих примі щеннях і зовнішніх спорудах, що можуть призвести до зруйнування бу динків, споруд, технологічного устаткування, ураження людей, негатив ного впливу на довкілля. Цей нормативний документ установлює поря док розробки планів локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій (далі - ПЛАС), вимоги до їх складу, змісту та форми, процедуру затвер дження й перегляду ПЛАС. Вимоги Положення є обов'язковими для всіх міністерств, відомств, підприємств, організацій, юридичних осіб незалеж но від їхньої галузевої та (або) відомчої належності й форми власності.
Терміни і визначення цього Положення вживаються у таких значен нях.
Аварійна ситуація - стан потенційно небезпечного об'єкта, що характеризується порушенням меж та (або) умов безпечної експлуатації (але не перетворився у аварію), при якому всі несприятливі впливи дже рел небезпеки на персонал, населення та навколишнє середовище ут римуються у прийнятих межах за допомогою відповідних технічних засобів, передбачених проектом.
Аварія - раптова подія (наприклад, така, як потужний викид небез печних речовин, пожежа або вибух) внаслідок порушення експлуатації підприємства (об'єкта), яка призводить до негайної та (або) наступної за грози для життя та здоров'я людей, довкілля, матеріальних цінностей на території підприємства і (або) за його межами.
Блок технологічний - апарат (устаткування) або група (з мінімальною кількістю) апаратів (устаткування), які в заданий час можна відімкнути (ізолювати) від технологічної системи без небезпечних змін режиму, що можуть призвести до розвитку аварій в суміжній апаратурі.
Відділення - структурний підрозділ підприємства або цеху, що міс тить декілька виробничих дільниць, займає відокремлену територію та здійснює частину виробничого процесу з перероблення предмета праці.
Дільниця виробнича - структурний підрозділ підприємства або це ху, що об'єднує групу робочих місць, організованих за предметним, технологічним або предметно-технологічним принципом спеціалізації.
Критичні значення параметрів - граничні значення одного або кількох взаємозв'язаних параметрів (щодо складу матеріального середовища, тиску, температури, швидкості руху, часу перебування в зоні із за даним режимом, співвідношення компонентів, що змішуються, роз'єднування суміші та ін.), при яких можливі виникнення вибуху в технологічній системі або розгерметизація технологічної апаратури та викиди горючої або токсичної речовини в атмосферу.
Ліквідація наслідків аварії - режим функціонування, під час якого підприємство (об'єкт) після аварії переводиться в режим нормальної експлуатації або перетворюється в екологічно безпечну природно-технологічну систему.
Небезпечні режими роботи устаткування - режими, які характе ризуються відхиленнями технологічних режимів від регламентних зна чень, при яких може виникнути аварійна ситуація та (або) статися зруй нування обладнання, будівель, споруд.
Об'єкт потенційно небезпечний - будь-яке джерело потенційної шкоди життєво важливим інтересам людини.
Підприємство потенційно небезпечне - промислове підприємство, що використовує у своїй діяльності або має на своїй території потенційно небезпечні об'єкти.
Підприємство (промислове) - статутний суб'єкт, який має право юридичної особи та здійснює виробництво і реалізацію продукції певних видів із метою одержання прибутку.
Підрозділ структурний - ланка організації (підприємства), що включає колектив виконавців або (і) робочих, має відокремлені, чітко визначені функції в процесі управління або виробничому процесі, які відрізняються від функцій інших ланок, і в силу цього входить як організаційно відокремлена від інших підрозділів частина організації (підприємства) в його структуру або структуру підрозділів організації (підприємства). Наприклад: виробництво, цех, відділення, виробнича дільниця.
Складовою частиною виробництва можуть бути цехи, відділення і виробничі дільниці. Складовою частиною цеху можуть бути відділення і виробничі дільниці. Складовою частиною відділення є виробничі дільниці.
Процес технологічний - сукупність фізико-хімічних перетворень речовин і змін значень параметрів матеріального середовища, які про водяться з певною метою в апараті (системах взаємозв'язаних апаратів, агрегатів, машин і т. ін.).
Спеціалізовані підрозділи - гірничо-газорятувальні та пожежні частини, медична служба, підрозділи формувань органів Міністерства з питань надзвичайних ситуацій.
Уражальні чинники аварії - фактори, що виникають під час аварії, які здатні у разі досягнення певних значень завдати збитків здоров'ю лю дей, довкіллю, матеріальним цінностям (наприклад, надлишковий тиск у фронті ударної (вибухової) хвилі, теплове навантаження від полум'я, концентрація небезпечних речовин в атмосфері, воді, ґрунті тощо).
Установка - сукупність устаткування (апаратів), яка виконує певну функцію в технологічному процесі.
Цех - організаційно та (або) технологічно відокремлений структур ний підрозділ, що прямо чи побічно бере участь у переробленні предме та праці на готову продукцію та складається із сукупності виробничих дільниць.
Враховуючи викладене та згідно з вимогами Положення плани локалізації та ліквідації аварійних ситуацій та аварій (ПЛАС) розробля ються на кожному з конкретних підприємств (до складу яких входять потенційно небезпечні об'єкти (ПНО)) з метою завчасного планування дій, взаємодії персоналу підприємства, спецпідрозділів, населення, цен тральних, і місцевих органів виконавчої влади і органів місцевого само врядування з локалізації та ліквідації вірогідних аварій та пом'якшення їх наслідків. При цьому перелік виробництв (цехів, відділень, виробничих дільниць) і окремих об'єктів, для яких розроблюється ПЛАС, визначається і затверджується власником (керівником) підприємства за узгодженням із територіальним управлінням Держнаглядохоронпраці та з територіальними органами Міністерства з питань надзвичайних ситуацій (МНС).
Відповідно до змісту Положення аварії залежно від їхнього мас штабу поділяються на три (А, Б, В) рівні:
• на рівні «А» аварія характеризується її розвитком в межах одно го виробництва (цеху, відділення, виробничої дільниці), яке є структур ним підрозділом конкретного підприємства;
• на рівні «Б» аварія характеризується переходом за межі струк турного підрозділу і розвитком її в межах підприємства;
• на рівні «В» аварія характеризується розвитком і переходом за межі території підприємства, можливістю впливу уражальних чинників на населення розташованих поблизу населених районів та (або) інші підприємства (об'єкти), а також на довкілля.
Розробка ПЛАС ґрунтується:
• на прогнозуванні сценаріїв виникнення вірогідних для досліджуваного підприємства (об'єкта) аварій;
• постадійному аналізі сценаріїв розвитку конкретних аварій і масштабів їхніх негативних наслідків з одночасною оцінкою достатності існуючих заходів, які перешкоджають виникненню і розвитку аварій, а та кож технічних засобів її локалізації;
• аналізі необхідних дій виробничого персоналу та спеціальних підрозділів щодо локалізації аварійних ситуацій (аварій) на відповідних стадіях їх розвитку.
ПЛАС повинен містити:
• титульний аркуш установленого зразка;
• аналітичну частину, в якій викладено аналіз небезпек (тобто перелік можливих аварій, а також сценарії їх виникнення і розвитку з оцінкою можливого рівня та негативних наслідків кожної з таких аварій тощо);
• оперативну частину, яка регламентує порядок взаємодії та дій виробничого персоналу, спецпідрозділів (а при необхідності - й населен ня) в процесі виконання заходів щодо локалізації та ліквідації наслідків кожної з указаних вище аварій;
• додатки у вигляді: копії наказу по підприємству (об'єкту) про при значення посадової особи (осіб), які виконують функції відповідального керівника (ВК) робіт щодо локалізації та ліквідації аварій на рівнях «А» і «Б»; копії рішення органу місцевого самоврядування про призначення посадової особи (осіб) для виконання функцій ВК при аваріях на рівні «В»; інших необхідних документів.
Аналітичну частину ПЛАС рекомендується виконувати з урахуван ням певних відомостей.
Аналіз небезпеки підприємства (об'єкта) проводиться на основі де тального розгляду його стану згідно з вимогами Положення, міжгалузевої та галузевої нормативної документації, рекомендацій довідкової та нау ково-технічної літератури, а також з урахуванням аварій і аварійних ситуацій, що відбувалися на цьому і аналогічних підприємствах (об'єктах). При цьому необхідно визначити всі можливі аварійні ситуації і аварії (в тому числі й малоймовірні) з катастрофічними наслідками, які можуть виникнути на підприємстві (об'єкті), та розглянути сценарії їхнього розвитку і оцінити можливі наслідки.
Для цього виявлення можливостей і умов виникнення вірогідних аварій слід виконувати на основі аналізу особливостей роботи як окре мого обладнання (апаратів, машин тощо), так і їхньої групи (технологічних блоків), а також з урахуванням небезпечних властивостей речовин і матеріалів, що використовуються у виробництві або можуть утворюватись при реалізації технологічних процесів. При цьому виходять з постулату: аварійні ситуації і аварії з тяжкими наслідками можуть ви никнути на підприємстві (об'єкті) тільки за наявності в його складових не безпечних речовин і (або) небезпечних режимів роботи.
Тому, перш за все, в процесі аналізу визначають (за даними конструкторсько-технологічної документації) наявність у кожному з видів ус таткування кожного із структурних підрозділів підприємства «запасів» небезпечних речовин (матеріалів) або можливість їхнього утворення при реалізації технологічних процесів. При цьому до небезпечних відносять вибухопожежонебезпечні речовини і шкідливі речовини та біологічні пре парати.
У свою чергу, небезпечні режими роботи устаткування характери зуються такими технологічними параметрами, як небезпечно велике (або мале) значення тиску, температури, електричної напруги, порушення встановленого складу технологічного середовища тощо.
Далі слід виявити потенційні види небезпеки для кожної з одиниць обладнання (апарата, машини і т. ін.) та процесу, що відбувається в ньому. При цьому основними видами небезпеки вважають: пожежу; ви бух (усередині обладнання, в будівлях, у навколишньому середовищі); розрив або зруйнування обладнання; розгерметизацію обладнання з ви кидом шкідливих речовин тощо.
Для кожного з виявлених таким способом потенційно небезпечних об'єктів необхідно прогнозувати сценарії виникнення і розвитку можливих аварій, що призводять до реалізації потенційних небезпек (і, зокрема, до виникнення надзвичайних ситуацій. Кожен з таких сценаріїв повинен по чинатися з події (стадії), що утворює безпосередню загрозу виходу технологічного процесу з-під контролю й виникнення аварії. При цьому слід ураховувати параметри стану речовини (температура, тиск, агрегат ний стан тощо) і стан обладнання, які відповідають як нормальному технологічному режиму, так і режимам, що можливі при виникненні та розвитку аварії.
На кожній стадії розвитку конкретної аварії необхідно:
• оцінити місця розташування і можливі значення кількісних показників (наприклад, величину маси, теплотворну здатність, токсичність і т. ін.) речовин, які можуть взяти участь у розвитку вірогідної аварії;
• встановити перелік первинних уражальних чинників, які притаманні виду небезпеки, що реалізується під час конкретної аварії;
• оцінити можливі негативні наслідки впливу вказаних первинних уражальних чинників на сусідні об'єкти і їхній персонал з урахуванням властивостей цих об'єктів та їхнього просторового розташування відносно аварійного об'єкта (завчасним визначенням і відображенням можливих форми, геометричних розмірів і просторового розташування зон можливого ураження (ЗМУ) кожного з первинних уражальних чинників, можливого ступеня зруйнування (або іншого виду пошкоджен ня) кожного із сусідніх об'єктів і шляхом прогнозування (на цій основі) для кожного з них можливих величин втрати основних фондів, загальних і санітарних втрат персоналу, збитків тощо);
• визначити безпечні зони (і, зокрема, місця можливого розташу вання сховищ і укриттів, шляхи безпечної евакуації персоналу і т. ін.), що не потрапляють в межі ЗМУ.
Саме за результатами такого прогнозу встановлюють можливість переходу кожної з конкретних вірогідних аварій на рівні „А", „Б" або „В" (що може спричинити виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру НСТХ об'єктового, місцевого, регіонального чи загальнодер жавного рівня).
На рис. наведено типову логічну схему побудови сценаріїв ви никнення і розвитку аварій (з позначенням кодів кожної зі стадій конкрет них аварій).
Типова логічна схема побудови сценаріїв.
Оцінка наслідків конкретних аварій і їх окремих стадій здійснюється з використанням затверджених методів. Рекомендовані способи визна чення і відображення переліку надзвичайних ситуацій (що можуть виник нути на території підприємства або поширюватися на неї), можливої ве личини ризику виникнення кожної з них, а також можливих екологічних і соціально-економічних наслідків таких НСТХ описано у розд. 2.
Основні принципи аналізу умов виникнення (переходу на іншу стадію) аварійної ситуації (аварії) і її наслідків викладено у „Типовій схемі аналізу умов виникнення і розвитку аварій" (табл. 6.1).
Виконаний описаним способом „Аналіз небезпек підприємства (об'єкта)" входить до складу документації ПЛАС у вигляді звіту (пояснювальної записки), який повинен містити:
• відомості про використану вихідну інформацію або посилання на документи, в яких її викладено;
• опис використаних методів аналізу й методик оцінки наслідків конкретних вірогідних аварій або відповідні посилання на них;
• результати проведеного прогнозування, розрахунків і оцінок можливих наслідків аварій, вірогідних для досліджуваного підприємства.
Результати "Аналізу" надаються:
• для устаткування (апаратів, машин тощо) - у вигляді картки не безпек;
• для технологічного блоку (стадії технологічного процесу) - у вигляді стислої характеристики блоку;
• для підприємства - у вигляді плану небезпеки підприємства;
• для регіону - у вигляді ситуаційного плану.
Далі наводяться основні вимоги до змісту, структури і оформлення зазначених документів.
На Плані виробничої дільниці (відділення, цеху і т. ін.) відображено: місцезнаходження і основні характеристики джерела небезпеки; форма, геометричні розміри і просторове розташування зон можливого уражен ня; можливий ступінь зруйнування (або іншого пошкодження) будівель (споруд, виробничого обладнання, транспортних засобів і т. ін.); можливі величини втрат основних фондів („Втрати ОФ = ...%"), загальних („Мзаг = - ...чол.") і санітарних („Мсан = ...чол.") втрат виробничого персоналу (на селення), збитків внаслідок аварії („36 - ...тис. грн"); можливий рівень аварії та спричиненої нею НС („Рівень НС -..."); перелік невідкладних ро біт у зоні надзвичайної ситуації („Перелік та обсяг НР - ..."), які необхідно буде провести для ліквідації наслідків такої НС з позначенням обсягів кожної з цих робіт (способи і прийоми виконання НР, а також розрахунки необхідних для її виконання сил і засобів описано у розд. 8 підручника). Методику оформлення „Карток очікуваної... обстановки ..." детально ви кладено у розд. 2.
7. Розпізнавальні ознаки кожної з конкретних аварій.
8. Способи і засоби попередження і локалізації аварії (з метою за безпечення сталості функціонування підприємства), а також засоби за хисту людей, які передбачені проектом і можуть бути використані для мі німізації негативних наслідків кожної конкретної аварії. Зазначені способи і засоби попередження і локалізації конкретної аварії вказано у табл. 6.1.
ХАРАКТЕРИСТИКА НЕБЕЗПЕКИ ТЕХНОЛОГІЧНОГО БЛОКУ (СТАДІЇ ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ)
1. Найменування і призначення технологічного блоку (процесу).
2. Найменування, типи й номери позицій одиниць устаткування, що входять до складу вказаного блоку.
3. Перелік можливих аварій.
4. Сценарії виникнення й розвитку кожної з вірогідних аварій у вигляді логічних схем і оформлених відповідних „Карток очікуваної... об становки ...".
5. Розпізнавальні ознаки кожної з вірогідних аварій.
6. Способи і засоби попередження і локалізації кожної з таких аварій тощо.
ПЛАН НЕБЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВА
Основою цього документа є комплект (за числом вірогідних аварій) копій генплану підприємства у вигляді оформлених «Карток очікуваної ... обстановки ...», на яких додатково потрібно відобразити:
• місця розташування виробництв;
• місця скупчення «запасів» небезпечних продуктів із зазначенням найменування і маси кожного з них;
• прямі та зворотні міжвиробничі потоки, їхні характеристики й па раметри;
• міжвиробничу відсічну арматуру, її тип і основні технічні характе ристики;
• засоби протиаварійного захисту;
• засоби зв'язку і оповіщення;
• евакуаційні виходи і маршрути евакуації;
• сховища і укриття для виробничого персоналу;
• шляхи під'їзду, місця встановлення і маневрування спецтехніки тощо.
СИТУАЦІЙНИЙ ПЛАН
Основою цього документа є комплект (за числом вірогідних аварій) копій плану місцевості (картки) із зображенням промислового майданчи ка підприємства (а також розташованих поруч з ним житлових мікрора йонів (населених пунктів), інших організацій, установ і підприємств) у ви гляді відповідних «Карток очікуваної... обстановки ...», на яких додатково необхідно відобразити:
• можливі шляхи евакуації населення (виробничого персоналу) в безпечні зони, сховища, укриття;
• місця розташування засобів протиаварійного захисту, джерел аварійного енерго- і водопостачання;
• наявність і місцезнаходження запасів засобів пожежогасіння: во ди, піноутворювача, вогнегасильного порошку, засобів захисту органів дихання;
• місця розташування аварійно-рятувальних підрозділів, загонів пожежної охорони і т. ін., можливі місця їх розгортання і маневрування;
• місця скупчення небезпечних продуктів поза територією підприємства із зазначенням їхніх найменувань та маси;
На завершення слід зазначити, що згідно з п. 5.9 Положення ре зультати виконаного описаним способом першого розділу ПЛАС «Аналіз небезпеки підприємства» мають пройти незалежну експертизу.
Другий розділ ПЛАС «Оперативна частина» розробляється для за безпечення ефективного керування діями персоналу підприємства, добровільних і спеціалізованих підрозділів з метою:
• запобігання аварійним ситуаціям і аваріям на відповідних стадіях розвитку;
• локалізації їх з метою зведення до мінімуму наслідків аварії для людей, матеріальних цінностей і довкілля;
• запобігання розповсюдженню аварій на інші виробництва (цехи, відділення, виробничі дільниці) підприємства й за його межі;
• рятування і виведення людей із зони ураження і потенційно не безпечних зон.
При розробці розділу «Оперативна частина» необхідно:
• забезпечити узгодження дій персоналу підприємства і спецпідрозділів;
• запровадити перелік посадових осіб, відповідальних за виконан ня конкретних дій;
• запровадити порядок здійснення зв'язку із спецпідрозділами, ор ганами державного нагляду і органами місцевого самоврядування;
• викласти опис дій персоналу підприємства і спецпідрозділів що до локалізації та ліквідації вірогідних аварій на відповідних стадіях їхнього розвитку;
• надати розпізнавальні ознаки рівнів аварії і їх значення, за якими керування роботами щодо локалізації та ліквідації аварії переходить на рівні «Б» і «В».
«Оперативна частина» ПЛАС для аварій на рівні «А» (що розвива ються в межах одного виробництва, цеху, відділення, виробничої дільниці) повинна містити:
• блок-схему виробництва (цеху, відділення, виробничої дільниці);
• план виробництва (цеху, відділення, виробничої дільниці);
• блок-карти об'єктів (цехів, відділень, виробничих дільниць), які входять до складу виробництва;
• опис дій персоналу щодо виконання робіт з попередження ви никнення або локалізації кожної з вірогідних аварій;
• список і схему термінового оповіщення про аварійну ситуацію (аварію) посадових осіб, відповідальних за керування виконанням кон кретних дій;
• список робітників, що залучаються до локалізації аварії (а також осіб, що дублюють їхні дії за відсутності перших), із зазначенням місць їхньої постійної роботи, проживання й телефонів;
• перелік інструментів, матеріалів, засобів індивідуального захисту (313), які мають бути використані при локалізації аварії, із зазначенням місць їх зберігання;
• обов'язки відповідального керівника (ВК) робіт, виконавців і інших посадових осіб щодо локалізації аварії;
• інструкцію з аварійної зупинки виробництва (цеху, відділення, виробничої дільниці).
«Оперативна частина» ПЛАС для аварій на рівні «Б» (що розвива ються в межах підприємства) повинна містити (крім заходів, перелічених для аварій рівня «А») такі документи:
• блок-схему підприємства;
• план підприємства.
При цьому у блок-схемі підприємства (або виробництва і т. ін.) за значаються: його складові частини без деталізації їх; прямі та зворотні міжвиробничі (міжцехові) потоки, їхні характеристики і параметри; відповідна відсічна арматура, її тип та основні технічні характеристики.
На плані підприємства (або виробництва і т. ін.) потрібно відобразити: місця розташування виробництв (або основного технологічного обладнання і комунікацій); місця скупчення небезпечних
продуктів із зазначенням їхніх найменувань та маси; міжвиробничу (міжцехову і т. ін.) відсічну арматуру із зазначенням її технічних характе ристик; засоби протиаварійного захисту, зв'язку і оповіщення; евакуаційні виходи, шляхи евакуації, сховища і укриття; шляхи під'їзду, місця вста новлення і маневрування спецтехніки тощо.
Блок-карту необхідно складати для кожного об'єкта, що входить до складу підприємства (або виробництва і т. ін.). Вона повинна містити:
• принципову технологічну схему об'єкта і план розташування ус таткування об'єкта з позначеними на них межами технологічних блоків;
• стислу характеристику небезпеки технологічних блоків, що вхо дять до складу об'єкта.
Підрозділ «Опис дій персоналу» слід оформлювати у вигляді таблиці, яка містить три колонки:
• перша колонка – «Найменування і код аварії (стадії)»; в ній відображають найменування чергової стадії конкретної аварії за прийня тим сценарієм із зазначенням коду й місця;
• друга колонка – «Розпізнавальні ознаки»; в ній відображають опис розпізнавальних ознак із зазначенням засобів контролю, їхніх позицій і показань, а також зовнішніх ефектів та інших критеріїв, за якими може бути ідентифікована та чи інша стадія розвитку аварії;
• третя колонка – «Перелік виконавців, порядок їх дій»; при цьому порядок дій виконавців повинен передбачати:
- виявлення і оцінку аварії або загрози її виникнення за розпізнавальними ознаками;
- оповіщення персоналу підприємства (або виробництва, цеху і т. ін.), диспетчера і керівника про аварію або загрозу її виникнення;
- ввімкнення протиаварійних систем;
- відімкнення пошкодженої дільниці, повну чи часткову зупинку підприємства (або виробництва, цеху і т. ін.);
- виведення з небезпечної зони персоналу із зазначенням шляхів евакуації та порядку забезпечення його 313;
- інші заходи, що запобігають розвитку аварії (з урахуванням специфіки виробництва);
- перелік необхідних НР у зоні НС і порядок їх виконання (при цьому, описуючи дії спецпідрозділів, необхідно відобразити орієнтовний час їх прибуття і розгортання).
«Оперативна частина» ПЛАС для аварій на рівні «В» (виходить за межі території підприємства) розробляється для керування діями учасників протиаварійних дій з метою запобігання розвитку аварії та роз повсюдженню її на інші підприємства (об'єкти), а також рятування людей і виведення їх із зони ураження та потенційно небезпечних зон.
До складу учасників протиаварійних дій повинні входити:
• органи Держнаглядохоронпраці та МНС;
• спеціальні формування;
• міліція, медична, транспортна служби та служба соціального за хисту;
• органи керування ліквідацією аварії та (або) територіальні органи МНС;
• комунальні служби району (міста);
• органи масової інформації та зв'язку;
• органи охорони навколишнього середовища. Тому при розробці «Оперативної частини» необхідно:
• передбачити процедуру залучення населення до робіт з локалізації та ліквідації аварії;
• передбачити узгоджені дії виробничого персоналу, всіх залуче них підрозділів і служб, а також населення;
• забезпечити спільні дії виробничого персоналу розташованих поруч підприємств (об'єктів) і органів місцевого самоврядування сусідніх районів.
«Оперативна частина» повинна містити:
• титульний аркуш;
• ситуаційний план з додатками;
• обов'язки ВК, інших посадових осіб і виконавців з локалізації та ліквідації аварії.
Далі наведено форму виконання титульного аркуша.
• схема зв'язку, порядок оповіщення і взаємодії Комісії з ТЕБ і НС з організаціями, службами і формуваннями (що залучаються для ліквідації конкретної аварії) як у регіоні знаходження досліджуваного підприємства, так і в сусідніх регіонах (у разі потреби);
• відомості щодо наявності спеціальних формувань МНС (зокре ма, за спеціалізаціями радіаційного і хімічного захисту, пожежної охоро ни, газорятувальних робіт і т. ін.), медичних служб, а також їхньої чисельності, оснащеності, часу розгортання тощо;
• відомості щодо невоєнізованих формувань цивільного захисту (НФЦЗ) досліджуваного підприємства (об'єкта);
• відомості щодо наявності гасіння пожеж і (або) нейтралізації та знешкодження шкідливих викидів на підприємстві і у спецслужбах;
• план заходів щодо проведення евакуації людей із зазначенням переліку, місця розташування і порядку залучення захисних споруд, ме дичних служб і засобів, технічних і транспортних засобів, засобів індивідуального захисту (в т. ч. із проведеним розрахунком потреби у кожному з указаних засобів);
• склад штабу (оперативної групи) з ліквідації аварії та порядок оповіщення його членів;
• порядок оповіщення про аварію персоналу підприємства (об'єкта) і населення, що мешкає поблизу;
• порядок організації розвідки зон можливого ураження у разі вибухів, пожеж, аварій з викидом шкідливих речовин;
• порядок організації життєзабезпечення (і, зокрема, медичного забезпечення) евакуйованих у місцях їхнього збору і тимчасового розсе лення;
• порядок проведення заходів щодо зниження «запасів» шкідливих речовин на досліджуваному підприємстві (об'єкті);
• порядок проведення заходів щодо забезпечення безаварійної зупинки підприємства (виробництва, цеху, відділення, виробничої дільниці);
• порядок організації взаємодії між спецпідрозділами і залученими організаціями.
Функціональні обов'язки ВК, інших посадових осіб і виконавців робіт з локалізації та ліквідації аварій розробляють відповідно до вимог Поло ження з урахуванням специфіки підприємства (об'єкта).
ПЛАС повинен охоплювати всі рівні розвитку кожної з вірогідних аварій (які виявлені у процесі аналізу небезпек) і розробляється з урахуванням усіх станів підприємства (пуск, проектна експлуатація, зупинка, ремонт). Він затверджується власником (керівником) підприємства після узгодження з територіальними управліннями Держнаглядохоронпраці та МНС, територіальними установами державної санепідемелужби та, за потреби, з органами місцевого самоврядування. Документація ПЛАС має бути пронумерованою, зброшурованою, затвердженою і узгодженою з відповідними організаціями, а також скріплена печатками підприємства і організацій, які його узгодили.
Документація ПЛАС у повному обсязі повинна знаходитись у керівника (він же - начальник цивільного захисту) і диспетчера підприємства, в територіальному управлінні Держнаглядохоронпраці, а також у територіальному органі МНС. Витяги з ПЛАС у обсязі, достат ньому для якісного виконання відповідних дій, мають знаходитись у керівників (начальників) виробництв (цехів, відділень, виробничих дільниць), на пункті зв'язку державної пожежної охорони (газорятувальної служби і т. ін.), а також на робочих місцях персоналу.
Документацію ПЛАС належить переглядати через кожні п'ять років. Позачерговий перегляд ПЛАС здійснюється за розпорядженням (припи сом) органів Держнаглядохоронпраці та МНС, а також при змінах у технології, апаратному оформленні, метрологічному забезпеченні технологічних процесів, змінах в організації виробництва, за наявності даних про аварії на аналогічних підприємствах (об'єктах). У таких випад ках залежно від конкретних обставин документація ПЛАС переглядається повністю або до неї вносяться зміни й доповнення (які узгоджуються і затверджуються). Документацію ПЛАС мають перегляда ти і коректувати також з урахуванням змін житлового будівництва й роз витку інфраструктури в районі розташування підприємства (об'єкта), вдосконалення дій під час аварій і досвіду, накопиченого під час трену вань і перевірок. Після аварії на підприємстві документацію ПЛАС слід переглядати, а за потреби вносити зміни на основі одержаного досвіду.
- Плани реагування на надзвичайні ситуації
Зазначений документ створюється з метою завчасного планування дій і взаємодії сил ЄДС ЦЗ щодо негайного реагування на кожну з вірогі дних НС. Він складається з титульного аркуша і комплекту планів дій сил цивільного захисту з виконання розвідки та невідкладних робіт у зоні НС ще до ліквідування наслідків кожної з конкретних надзвичайних ситуацій, які можуть виникнути на території досліджуваного об'єкта або поширю ватись на неї.
- Організаційна структура цивільного захисту на об’єкті господарювання та планування її діяльності.
Під час організації ЦЗ на підприємствах, в організаціях, установах врахо вуються такі особливості об’єкта:
- характер виробництва;
- існуюча організаційно-штатна структура;
- чисельність працівників;
- функціонування у воєнний час та інші. Організаційна структура цивільної оборони на ОГ (рис) містить у своєму складі:
- керівництво (начальник ЦЗ та його заступники);
- штаб ПО (відділ, сектор, група);
- евакуаційну комісію;
- служби цивільної оборони;
- невоєнізовані формування загального та спеціального призначення. Начальником ЦЗ об'єкта (підприємства, організації, установи) є його керівник. Він несе відповідальність за організацію і стан ЦЗ на об'єкті, постійну готовність сил і засобів до проведення РНР; своєчасне плану вання і здійснення заходів з ЦЗ у мирний період та воєнний час.
Штаб ЦЗ ОГ (відділ, сектор, група) є органом управління начальника ЦЗ об’єкта. На штаб покладаються такі функції:
- організація і забезпечення безперервного управління силами і засоба ми ЦЗ ОГ;
- забезпечення своєчасного оповіщення служб, формувань, робітників, службовців та населення про загрозу НС;
- розроблення плану ЦЗ ОГ, періодичне коригування і організація його виконання;
- здійснення заходів з захисту персоналу і населення від впливу негативних наслідків НС;
організація підготовки особового складу формувань ЦЗ, навчання робітників і службовців правилам поведінки в екстремальних умовах;
- забезпечення постійної готовності сил і засобів цивільної оборони об'єкта.
Евакуаційна комісія - орган, який здійснює планування, підготовку і проведення (в разі потреби) евакуації людей і матеріально-технічних цінностей з районів НС.
Для організації проведення заходів цивільної оборони підготовки форму вань ЦЗ і управління ними під час проведення робіт в осередках ураження (районах лиха) створюються служби ЦЗ: зв'язку, охорони громадського порядку, протипожежна, аварійно-технічна, сховищ і укриттів, медична, радіаційного і хімічного захисту, автотранспортна, матеріально-технічного забезпечення тощо.
Невоєнізовані формування загального призначення створюються для проведення рятувальних та невідкладних робіт (РНР) в осередках ураження (зонах зараження), районах стихійного лиха, аварій і катастроф. До них на лежать зведені загони (команди, групи), зведені загони (команди) механізації робіт і рятувальні загони (команди, групи).
Формування служб ЦЗ призначені для виконання заходів під час прове дення РНР, для підсилення і забезпечення дій формувань загального призначення.
Планування роботи «системи ЦЗ на ОГ» здійснюється на основі відстеження змін навколишнього природного, техногенного та екологічного середо вища і відповідних документів, що регламентують порядок і методику цього планування.
Масштаби і наслідки можливої надзвичайної ситуації визначаються на основі експертної оцінки, прогнозу чи результатів модельних експериментів, проведених кваліфікованими експертами. Залежно від отриманих результатів в органах управління галуззю усіх адміністративних рівнів, у навчальних закла дах, організаціях, установах і підприємствах галузі, як об'єктах цивільної обо рони, розробляється «План дії органів управління, сил і структурних підроз ділів в режимах повсякденної діяльності, підвищеної готовності, надзвичайної ситуації, надзвичайного стану» (далі - План дій), який є мотивованим рішен ням керівника - начальника цивільної оборони щодо організації і ведення цивільної оборони об'єкта.
Крім того, на об'єктах, які знаходяться в зоні впливу потенційно-небез печних об'єктів, розробляється план (окремий розділ Плану дій) реагування на вірогідну для цієї зони надзвичайну ситуацію.
Плани узгоджуються з місцевими органами з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення і затверджуються керівником об'єкта цивільної оборони галузі.
Основним завданням Плану дій щодо запобігання і реагування на над звичайну ситуацію, на реальну її загрозу і виникнення є збереження життя і здоров'я людей, мінімізація матеріальних втрат. З цією метою, наприклад, вживаються дійові заходи для захисту підприємств та закладів, місць постійного «перебування людей», вирішення питань розосередження або термінової евакуації працівників галузі з території, на яку можуть бути поширені небез печні чинники ураження прогнозованої надзвичайної ситуації.
Змістом Плану дій мають бути:
Перший розділ. Оцінка (аналіз) природного (топографічного), техноген ного та екологічного стану місцевості (території) розташування об'єкта, наяв ності потенційно небезпечних об'єктів і можливого характеру, пов'язаних з ними надзвичайних ситуацій.
Другий розділ. Оцінка кількісного і якісного складу з урахуванням розташування складових на місцевості (території), оцінка чинників, що будуть полегшувати або утруднювати організацію там ведення цивільної оборони об'єкта, а також того, що потрібно зробити, щоб усунути або зменшити вплив негативних чинників.
Третій розділ. Рішення керівника на організацію і ведення цивільної оборони об'єкта за режимами дій у періоди запобігання і реагування на можливі надзвичайні ситуації; окремим розділом - реагування на можливі надзвичайні ситуації, пов’язані з потенційно небезпечними об’єктами. Організація спостереження радіаційного, хімічного, медичного захисту та евакуації (розосередження).
Четвертий розділ. Матеріально-технічне забезпечення цивільної оборони (протирадіаційне, протихімічне, медичне, протипожежне, транспортне, ма теріальне тощо).
П'ятий розділ. Організація управління, зв'язку, оповіщення та взаємодії.
План дій з планом реагування (якщо він розробляється окремо) та додатками, що забезпечують організоване і чітке виконання заходів цивільної оборони щодо запобігання та реагування ситуації, є планом цивільної оборони об'єкта. До плану дій (реагування) додаються:
- схема управління, зв'язку, оповіщення і взаємодії;
- план-календар дій об'єкта в режимах повсякденної діяльності, під вищеної готовності і надзвичайної ситуації (надзвичайного стану);
- карта (схема) регіону з позначеними на ній (нанесеними) місцями розташування об'єкта цивільної оборони, виділеними ділянками (міс цями) можливої техногенної, природної, екологічної небезпеки, гра фічними елементами плану евакуації (розосередження) та необхід ними розрахунками;
- план евакуації об'єкта у заміську зону (план розосередження, де ева куаційні заходи не плануються);
- особисті плани дій (папки з робочими документами у першому примірнику) керівного складу об'єкта та командирів (начальників) невоєнізованої цивільної оборони. Другий примірник особистого пла ну (робочих документів) дій знаходиться на робочому місці посадової
особи;
- необхідні довідкові документи для управління та взаємодії.
План дій, план реагування (якщо він розробляється окремо) і план ева куації об'єкта у заміську зону щорічно за станом, на 1 жовтня корегуються з обов'язковим уточненням порядку взаємодії з потенційно небезпечними об'єк тами і узгодженнями з органами місцевої державної адміністрації документів, що регламентують порядок розселення евакуйованих.
Довготерміновими документами є: план цивільної оборони, наказ про ор ганізацію ведення цивільної оборони, план розвитку і удосконалення цивільної оборони; план підготовки та підвищення кваліфікації керівного складу цивільної оборони об'єкта, план-графік вивчення (комплексної перевірки) стану або вивчення окремих питань цивільної оборони у структурних підрозділах об'єкта.
Наказом начальника цивільної оборони про організацію і ведення цивіль ної оборони на об'єкті визначаються посадові особи і керівні органи, служби і невоєнізовані формування цивільної оборони, їх призначення і функції, кількісний склад і невоєнізовані формування цивільної оборони, їх призначен ня і функції, кількісний склад і матеріально-технічне забезпечення; організація підготовки керівного складу та навчання за тематикою цивільної оборони пра цівників галузі, контроль стану цивільної оборони у структурних підрозділах і звітність.
Щорічно розробляються:
1) наказ про стан цивільної оборони в минулому році та основні завдання
на наступний рік;
2) план підготовки цивільної оборони об'єкта у наступному році;
3) навчальний план і розклад занять з постійним складом працівників органів управління за тематикою цивільної оборони;
4) доповідь про стан і підготовку цивільної оборони об'єкта у минулому році.
ВИСНОВОК
В Україні створено комплект нормативно-правових документів, який забезпечує інформаційно-методичну підтримку якісного оформлення плануючих документів об’єктів господарювання.
2. Болезни рыб
3. Факторы современного производства и производственные ресурсы 2
4. подсчета достаточного количества операций
5. Становление системного мышления в первой половине ХХ века
6. Молоко за вредность
7. Исследование потока жидкости в канале переменного сечения
8. Заработная плата цена и прибыль1
9. Визначення економіки як науки
10. тематика Автор М
11. Разделы термодинамик
12. Реферат Особливості функціонування єврорегіонів України
13. Режим державної таємниці та його характеристика
14. тема мер в газетножурнальном деле
15. Реферат- Освоение пригородных лесов Новосибирска
16. Дипломная работа- Государственная пенсия
17. На тему- Суперстудіі та незалежні кінокомпанії Виконала Студентка 3 ОКТВ курсу Оксана Косик
18. Лекция 22 Ювенильный ревматоидный артрит В группу коллагеновых заболеваний входит значительное колич
19. Элитные Семена Контакты 614500 г
20. Общая характеристика глаголов