Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
РОЗДІЛ 6 САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНІ ВИМОГИ ДО БІЛИЗНИ ТА ПРИМІЩЕНЬ В ГОТЕЛЯХ І ТУРКОМПЛЕКСАХ
Білизняне господарство готельного підприємства є важливою складовою структури його господарської діяльності. Оснащеність готелю білизною та постільними речами, їх якість та стан великою мірою визначають комфортність проживання. Практика готелів, що не мають власної білизни та користуються нею на умовах прокату, укладаючи договори з відповідними фірмами, є дуже рідкісною. У більшості готелів постільна білизна складає значну частину готельного майна.
До постільної білизни належать простирадла, наволоки, підковдри, підібрані у комплекти. Крім простирадла, підковдри, однієї або двох наволок у комплект білизни з розрахунку на одне місце входять рушники - від одного до чотирьох видів: особисте (для обличчя), махрове банне, для ніг, банне простирадло. У готелях високого класу пропонуються банні халати для гостей. До постільних речей відносять матраци з наматрацниками, перинки, подушки, нижні наволоки, ковдри та покривала на ліжко. За кордоном роль подушки в готелях часто виконують подовжені підголівні валики. До комплекту постільних речей може входити до даткова ковдра або плед.
Норми забезпеченості готелю білизною і рушниками розраховують, виходячи з кількості комплектів на одне місце. Готельне підприємство мусить мати достатню кількість комплектів білизни, щоб забезпечувати її своєчасну змінність і рух - не менше чотирьох комплектів на місце. Враховують також призначення та категорія готелю, встановлені стандартами норми змінності білизни, умови її прання та зберігання. У готелях для маршрутного туризму та особливо у транзитних терміни проживання гостей коротші, змінність білизни частіша. Частіша вона й у готелях підвищених класів, при обслуговуванні гостей категорії VIP. У таких готелях нормативи оснащеності можуть сягати 10 комплектів на місце. При наявності власної пральні у готельному підприємстві терміни руху білизни скорочуються, що дозволяє скоротити норматив забезпеченості та навпаки.
Але перевищення необхідного нормативу створює труднощі зі зберіганням білизни, призводить до затоварювання складів. Тому потрібно вибрати оптимальний норматив. У середньому він складає 5-7 комплектів на місце плюс 10 % резервного запасу.
Найкращим матеріалом для виготовлення постільної білизни є льон
Форма й розміри білизни та постільних речей визначаються габаритами ліжка та середніми габаритами людського тіла. Наволоки найчастіше мають форму кишені-клапана. Наволоки з ґудзиковим, тасьменним кріпленням або з застібкою-блискавкою нині практично не використовуються. Підковдра найчастіше має форму конверта з отвором посередині або чохла з клапаном, рідше з ґудзиковим кріпленням у нижній частині. Розміри білизни варіюють, але повинні відповідати розмірам ліжка та постільних речей - матраца, подушки, ковдри.
Практикою готельної справи вироблені певні вимоги до білизни: вона повинна бути бездоганно чистою, без плям, добре випрасуваною, без пошкоджень. Ремонт і дрібне штопання допускаються тільки якщо вони непомітні. Білизну слід маркувати. Маркування може мати вигляд мастич ного штампу, мітки, зробленої незмиваною фарбою, тобто тамбурної мітки, вишивки. Маркування білизни відбувається на складі готелю, на ньому може бути зазначений термін введення білизни в експлуатацію. Готелі високого класу замовляють білизну та рушники з витканими на них фірмовими знаками або емблемою готелю безпосередньо підприємствам- виробникам.
Термін придатності білизни залежить від її якості, умов зберігання та прання, змінності. Зазвичай він складає 3-4 роки. Вітчизняні спеціалісти вважають, що кількість білизни, яка списується у готелі протягом року, дорівнює приблизно одному комплекту на місце. Американські спеціалісти вважають, що білизну в готелі слід списувати після 40 прань, французькі - після 80-100. Вітчизняна практика показує, що більше 50 прань витримує тільки третина нової білизни.
Гігієнічними нормами встановлені терміни змінності білизни - раз на 5-7 днів, рушників - раз на 3 дні. У світовій практиці готельної справи типовими вважаються норми змінності білизни і рушників раз на 3 дні. У готелях високого класу білизна і рушники змінюються щоденно. Подібні норми закріплені й у державних стандартах України. Так, згідно державного стандарту України в готелях класу 3 зірки постільну білизну слід змінювати раз на 3 дні, рушники -щоденно. Але часте прання шкодить білизні, тому раціонально змінювати її в міру використання з урахуванням бажань гостя, але не рідше гігієнічних норм. Особливо це стосується рушників, тому в деяких готелях у ванних кімнатах вміщуються звернення до гостя, в яких його просять кидати рушники, непридатні до подальшого використання, на підлогу, що є знаком для їх заміни. Це відповідає також вимогам екологізації готельного виробництва.
Нижче на рисунку надані види заправлення ліжок в номерах готелів.
Білизну в готелі зберігають у центральній білизняній, яку обладнують, як правило, у підвальному або на першому поверсі готелю. Персонал центральної білизняної - завідувачка білизняної, кастелянші, швеї-штопальниці, вантажники білизни - організують її отримання з мате-
Види заправлення ліжок ріального складу готелю, облік і зберігання, видачу білизни в експлу атацію, прийом брудної білизни, її відправку до прання та отримання з пральні, контроль стану білизни, її дрібний ремонт, вибракування та списання. Білизна зберігається по сортах і видах у пачках по 10-20 штук, які відділяють одну від іншої, трохи витягуючи край верхньої штуки у пачці для кращого відліку при відпуску в експлуатацію.
Обладнання та утримання білизняної повинно відповідати санітарно-гігієнічним нормам, що надаються до такого роду приміщень. Ці вимоги стосуються також приміщень для білизни, які знаходяться на поверхах. Якщо білизняні на поверхах відсутні, там обов'язково повинні бути кімнати для сортування та підсушки брудної білизни і кімната або спеціальні шафи-стелажі для чистої білизни на 10-15 комплектів на випадок непередбаченої заміни.
На поверхи білизну доставляють з білизняної службовим ліфтом або спеціальним підйомником. Для переміщення білизни використовують спеціальні візки. Для транспортування брудної білизни до центральної білизняної її затарюють у спеціальні мішки або зв'язують у вузли по 10-20 штук. Дуже зручним засобом транспортування брудної білизни є білизнопровід - засіб, подібний до сміттєпроводу, але з гладким гігієнічним внутрішнім покриттям, яким скинута з поверхів білизна негайно поступає до білизняної. При наявності білизнопроводу в готелі немає необхідності облаштовувати кімнати для брудної білизни на поверхах. На жаль, у вітчизняних готелях подібні пристрої не знайшли розповсюдження, що пояснюється труднощами обліку. Для обліку руху та передачі білизни в білизняній і на поверхах ведуться відповідні журнали обліку.
Прання білизни можна організовати у міських пральнях за договором. Але частіше у готелях і туркомплексах обладнують власні пральні або мініпральні. Вони повинні відповідати вимогам санітарно- гігієнічних норм обладнання пралень у готелях. Власні пральні скорочують терміни руху білизни, дозволяють посилити контроль за її якістю, а також виконувати термінові замовлення гостей на прання їх особистої білизни.
Передаючи білизну до пральні, працівники білизняної затарюють її у спеціальні мішки однакової кількості та найменувань. При прийомі білизни з пральні її сортують, вибраковують непридатну для подальшої експлуатації. Неякісно випрану білизну відправляють на перепрання окремо від нової партії брудної білизни.
Білизна, непридатна до експлуатації, списується у загальному порядку. Списану білизну рвуть на частини, штампують штампом «Утиль» та оприбутковують на склад за вагою як ганчір'я, яке в подальшому використовують під час прибиральних робіт.
У готелях, де концентруються великі маси людей, контингент яких постійно змінюється, великою є небезпека розповсюдження інфекційних хвороб. Як серед гостей, так і серед персоналу готелю можуть бути хворі люди (наприклад, в інкубаційному періоді, коли хвороба протікає при ховано) або так звані бацилоносії (практично здорові люди, які після перенесеної хвороби все ще виділяють хвороботворні бактерії). А постійний рух гостьових потоків може сприяти швидкому розповсюдженню захворювань. Тому профілактиці появи та розповсюдження інфекцій приділяється у готелях велика увага.
Залежно від специфіки локалізації збудників інфекцій в організмі людини та механізму їх передачі всі вони розділені на чотири групи:
та ін.);
Серед шляхів передачі інфекцій можуть бути:
Велике значення для боротьби з інфекціями в готелі має дезинфекція - комплекс заходів зі знищення в оточуючому людину середовищі збудників інфекційних захворювань та їх переносників. До дезинфекційних заходів відносять власне дезинфекцію (боротьбу зі збудниками захворювань - бактеріями, вірусами, грибками та ін.), дезинсекцію (боротьбу з комахами-переносниками інфекцій) та дератизацію (боротьбу з гризунами-переносниками захворювань) .
Кожний комплекс заходів має свої види, методи й засоби.
Так, дезинфекцію прийнято поділяти на профілактичну, поточну та заключну. Профілактичну дезинфекцію проводять з метою попередження появи інфекцій. Найпершою умовою її проведення є підтримання чистоти в готелі, починаючи від його території, яку слід щоденно прибирати, влітку з поливанням, взимку очищуючи від снігу, льоду, вчасно очищувати урни та сміттєзбірники. Прибирання приміщень повинно проводитись регулярно із застосуванням дезинфікуючих розчинів. Постільну білизну змінюють не перетрушуючи її в кімнаті (на ній можуть бути яйця гельмінтів, луски шкіри, грибки). Особливо ретельно слідкують за чистотою туалетів і душових, а також інших місць особистої гігієни, їх прибирання завжди здійснюється із застосуванням дезинфікуючих засобів.
Поточну дезинфекцію проводять у приміщенні, де знаходиться інфекційний хворий або бацилоносій для попередження розповсюдження інфекції. Хворого максимально ізолюють, обеззаражують його виділення, проводиться регулярне вологе прибирання із застосуванням дезрозчинів, кип'ятіння чи інша дезобробка білизни і посуду тощо. Заключну дезинфекцію проводять одразу після госпіталізації або виїзду хворого, повністю обробляючи приміщення, для чого залучаються працівники дезинфекційних відділів санепідстанцій, і в номері проводиться генеральне прибирання.
У залежності від засобів обеззараження інфекційних джерел розрізняють механічні, фізичні та хімічні методи дезинфекції.
При механічних методах збудники інфекцій не знищуються, а видаляються з предмета, що дезінфікується. Ці методи включають прийоми обмивання, протирання, миття предметів, витряхування та вибивання, провітрювання тощо. Робиться вологе прибирання приміщень, використовуються серветки з пилозв'язуючими властивостями і т. ін.
До фізичних методів належать кип'ятіння, використання пари, сухого гарячого повітря, іонізуючого опромінювання тощо.
При хімічних методах застосовують хімічні препарати з бактерицидними властивостями. Серед них найпростішими є хлорне вапно, кальцинована сода, хлорамін Б тощо. Нині в готелях активно використовуються миючі та чистячи засоби, що містять дезинфікуючі елементи.
Дезинсекція і дератизація мають профілактичний та винищувальний види. Профілактика появи шкідливих комах та гризунів передбачає недопущення утворення місць їх виплоду, щілин і пустот. Сміттєзбірники на території готелю слід регулярно очищувати - щоденно або раз на два дні, грунт навколо них обробляти хлорним вапном (10-20 % розчин) або карболовою кислотою щонайменше 3-4 рази на місяць, періодично дезинфікувати баки. Сміттєпроводи в готельному будинку теж щоденно очищують: клапани сміттєпроводу миють раз на тиждень, стовбур - щоквартально піддається механічному очищенню - йоржуванню. Під час прибирання приміщень не можна залишати від критими брудний посуд, залишки їжі, слід своєчасно видаляти залишки і мити посуд. У готелях не можна утримувати собак і кішок.
Для проведення винищувальних дезинсекції та дератизації механічні методи натепер не застосовують (різного роду пастки, капкани, липучі стрічки, мухобійки та мишоловки), хоча в південних регіонах можливе застосування, наприклад, москітних сіток. Фізичні методи дезинсекції засновані на застосуванні високої температури, сухого га рячого повітря (кип'ятіння, прасування, обробка білизни в автоклавах тощо). При дератизації фізичні методи не застосовують, натомість існують біологічні - за допомогою домашніх тварин, наприклад, кішок, що для готелів є неприйнятним. Оптимальними методами боротьби з комахами та гризунами є хімічні, при яких для дезинсекції використовують спеціальні речовини - інсектициди, а в ході дератизації застосовують отрути - ратициди (фосфід цинку, зоокумарин, крисид). При роботі з отрутохімікатами та під час їх зберігання необхідно дотримувати відповідних санітарних вимог й техніки безпеки. До проведення дезинфекційних робіт (зокрема винищувальних дезинсекції та дератизації, які вимагають підвищеної уваги до техніки безпеки) залучають дезінфікаційні відділи санепідстанцій, з якими готелі укладають відповідні договори з профілактичної дезобробки готельних приміщень та обладнання.
Для персоналу готельних підприємств, незалежно від посади, яку займає кожний конкретний працівник, дотримання правил особистої гігієни є професійним обов'язком. Виконання правил особистої гігієни дозволяє людині зберегти здоров'я, здатність жити повноцінним життям, бути корисним і приємним членом суспільства. Працівник готелю, який нехтує правилами особистої гігієни, піддає себе небезпеці захворіти самому, стати джерелом захворювання для оточуючих і сприяє створенню негативного іміджу готелю, оскільки гість не може бути упевненим, що неохайний персонал забезпечить йому гігієнічний комфорт проживання.
До складових особистої гігієни персоналу готелів входять:
Гігієна харчування враховує його енергетичну цінність (калорійність), склад харчового раціону, режим та умови харчування.
При згорянні їжі в організмі людини він отримує певну кількість калорій (calor - тепло, жар), необхідну для підтримання життєвих процесів. Існують певні норми величини фізіологічних потреб людей у харчових речовинах та енергії у залежності від віку та професії, способу життя. Якщо організм отримує калорій менше необхідного, з'являються слабкість, зниження працездатності, життєвих функцій; якщо він отримує більше, ніж здатен спалити, можливе ожиріння і як наслідок ослаблення серцевого м'яза, склероз, діабет. Середня тривалість життя надмірно повних людей на 5-12 років менша, ніж у людей з нормальною вагою. Спосіб життя людини справляє великий вплив на зовнішність. Заняття фізкультурою, спортом, різноманітні послуги фітнесу, аеробіки, шейпінгу підтримують хорошу фізичну форму персоналу готелів, сприяють належному зовнішньому вигляду.
Види й послідовність проведення прибиральних робіт у готелі визначаються санітарними нормами їх утримання і можуть бути відобра жені у відповідних нормативних документах - інструкціях з організації прибирання приміщень готелю чи туркомплексу. Інструкції є внутрішнім документом готелю та враховують специфіку організації обслуговування в ньому. Виконуються прибиральні роботи штатними працівниками готелю
Види прибиральних робіт класифікують за видами приміщень, що прибираються (вестибюль, житлові номери, коридори та холи і т. ін.) та за обсягом і змістом технологічних операцій. За останнім принципом виділяють два основних види прибирань, що використовуються для усіх видів приміщень - поточне та генеральне, і додатково для житлових номерів на броні - сухе, після виїзду та проміжне (експрес-прибирання).
Для виконання прибиральних робіт використовують прибиральний інвентар, механізми та матеріали.
До прибирального інвентарю належать: швабри та щітки, віники та совки, відра, вантузи, ганчір'я і т. ін. Інвентар мусить бути промаркованим, чистим, зберігатися у спеціально відведених приміщеннях - інвентарних.
До прибиральних механізмів у першу чергу належать пилососи. Можуть використовуватися як звичайні побутові пилососи, що збирають до 85 % пилу, так і професійні, спеціально розроблені для готелів, що відповідно утягують пил до 97 %, або екопилососи, що усувають навіть дрібнозернистий пил. У практиці готельної справи використовують також пилососи спеціалізованої дії - для сухого, вологого прибирання, чищення під парою. У деяких готелях використовують системи центрального пиловидалення, коли пил видаляється за допомогою вакуумних насосів, встановлених у спеціальних приміщеннях, що через систему стовбурів мають виходи на поверхах, до яких приєднуються гнучкі шланги, з ними і працюють покоївки. Пил надходить до приймальних водяних камер і видаляється через систему водостоків або каналізацію. У сучасних готелях використовують також свипери (підлогопідметальні) та скрабери (підлогомиючі) механізми, підлогонатирачі (у тому числі низько- та високошвидкісні для полірування і циклювання підлог). Механізми слід очищувати після використання, утримувати у технічно справному стані. Також до прибиральних механізмів належать візки для переміщення білизни та візки покоївок, що використовують під час прибиральних робіт.
З прибиральних матеріалів у сучасних готелях використовують синтетичні миючі та чистячі засоби, до яких пред'являють певні санітарно- гігієнічні вимоги. Вони повинні бути сертифіковані згідно існуючих стандартів, екологічно безпечними та безпечними для людей, які з ними працюють, не викликати алергії, не залишати неприємного запаху тощо. Деякі з них містять у своєму складі дезинфікуючі компоненти. Прибиральні матеріали добирають відповідно до поверхонь, для чищення яких вони призначаються: окремо для фарфорових і фаянсових (кахляна плитка, санприбори і т. ін.), для скла і дзеркал, полірованих поверхонь або гладких дерев'яних, металевих (фурнітура у ванній кімнаті, на меблях), пластикових, килимових та м'яких тканинних поверхонь. Підлоги різних типів миють із застосуванням миючих засобів з мінімальним вмістом луги (особливо це стосується лінолеуму, а також мармурових та гранітних підлог, які слід витирати насухо після миття, щоб уникнути появи тріщин). Паркетні, лінолеумні, мармурові та деякі інші типи підлог для надання їм блиску обробляють відповідними емульсіями та мастиками. Прибиральні матеріали зберігають у спеціальних ємкостях у відповідно відведеному місці, при роботі з ними слід дотримувати правил техніки безпеки.
Прибирання різних типів приміщень готелю чи туркомплексу має свої особливості. Так, вестибюль готелю та туркомплексу є його парадною частиною, де відбувається зустріч гостя, оформлення його проживання, активне спілкування та відпочинок гостей. Вигляд вестибюлю та його санітарний стан формують у гостя перше враження від готелю. Але прибирання тут утруднене, тому що майже постійно через вестибюль рухаються людські потоки. Його проводять в основному у ранній ранковий час або ввечері. Удень тільки видаляють сміття з попільниць та урн, злегка протирають меблі й обладнання, утримують у чистоті підлогу, можуть застосувати пилосос для килимового та м'якого меблевого покриттях. Ранком та ввечері (можливо також уночі) миють підлогу, прибирають приміщення вестибюльної групи, чистять двері, вивіски та покажчики, вхід до готелю, перевіряють справність інвентарю та обладнання. Не рідше одного разу на місяць проводять генеральне прибирання вестибюлю: ретельно миють та полірують підлогу, протирають світлову арматуру та вікна. Раз на два місяці змінюють штори, протирають поверхні стін, карнизи, обмітають стелю. Двічі на рік миють вікна вестибюлю. До миття світлових приборів та вікон можуть залучатися спеціальні робітники, які мають відповідні дозволи для роботи на висоті.
Прибирання холів та віталень на поверсі включає в основному пиловидалення та регулярне провітрювання. Підлогу, килимові покриття та м'які меблі обробляють пилососом. Після цього усувають пил з плінтусів, підвіконь, радіаторних решіток, полірованих меблів, видаляють сміття з підлогових і настільних попільничок (це слід робити протягом дня), протирають або обмітають пил з картин та предметів декоративного мистецтва, що прикрашають хол, поливають квіти й зелень.
Прибираючи коридори й сходи житлової групи приміщень, обробляють пилососом килимові покриття, видаляють пил з плінтусів, номерних знаків, очищують від сміття та миють урни й попільниці, миють підлогу сходів. При генеральному прибиранні раз на місяць видаляють пил зі стін та драпірувань, миють двері, опалювальні прибори, протирають світильну арматуру. Раз на два місяці ретельно очищують стіни, обмітають стелю, протирають карнизи, скло вікон, змінюють штори. Двічі на рік миють вікна.
Службові, побутові й підсобні приміщення на поверсі також вимагають щоденного вологового прибирання з видаленням пилу, що виконується покоївками за спеціально встановленим графіком. У білизняних щотижнево проводять генеральне прибирання з миттям стін і дверей та видаленням пилу зі стелі.
Прибирання санвузлів та душових загального користування, якщо такі є на поверсі, виконують в окремому спецодязі (халат, прогумований фартух, рукавички, спеціальне взуття, косинка на голову) та з використанням окремого, спеціально промаркованого інвентарю. У санвузлі спочатку прибирається передня кімната (згори вниз дзеркала, туалетні полички, фурнітура, плитки стін, умивальники, підлога), потім власне санвузол; у душових відповідним чином спочатку прибирають кімната для роздягання, потім власне душова, бажано після кожного використання. Прибирання проводять вологим способом, обов'язково із застосуванням дезрозчинів. При генеральному прибиранні миють стіни, двірні та віконні прорізи, вентиляційні решітки, не рідше разу на місяць протирають світильники.
Особливу увагу серед прибиральних робіт у готелі й туркомплексі приділяють прибиранню житлових номерів.
Усі види прибирання номерів (крім проміжного експрес- прибирання) проводять у першій половині дня у такій послідовності спочатку сухе прибирання номерів на броні, далі в номерах після виїзду проживаючих і вже потім щоденне поточне прибирання. Генеральне прибирання проводять за графіком раз на 7-10 днів і обов'язково в номерах після виїзду. Проміжне експрес-прибирання проводять не в усіх готелях, а переважно у висококласних, де в номерах підтримується високий стандарт чистоти і порядку протягом усього дня або їх окремо готують для сну. Відповідно існує усталена послідовність прибирання приміщень у номері: в однокімнатному спочатку прибирають житлову кімнату, потім передпокій і в кінці санвузол; у двокімнатному номері - спальню, вітальню, передпокій, санвузол: у З-4-кімнатному номері починають зі спальні, далі відповідно їдальню, кабінет, вітальню, передпокій і санвузол.
Готуючись до проведення прибиральних робіт, покоївка, що заступила на робочу зміну, повинна надягти чистий та випрасований спецодяг, отримати наряд-завдання, де вказані категорії та номери кімнат та види прибирань, які слід виконати у них, взяти ключі від відповідних номерів та укомплектувати візок. На верхній рівень візка викладають предмети гігієни у дрібній упаковці, рекламний матеріал та сувенірну продукцію. На середньому рівні розташовують чисту білизну, на нижньому миючі засоби. З боків розташовують мішки .для брудної білизни та для сміття. На бічні виступи візка вміщують миючий інвентар та механізми. Під час проведення прибирань візок знаходиться поблизу номера, що економить час та покращує організацію прибирання.
Сухе прибирання номерів на броні проводиться у номерах, що вже готові до заселення, щоби підтримати їх високий санітарний стандарт. Під час цього прибирання усувають з меблів пил, що встиг накопичитися після останнього прибирання, перевіряють якість прибирання санвузла, наявність у ньому туалетного паперу та засобів гігієни, а також перевіряють справність обладнання у житловій кімнаті та комплектність рекламно-довідкового матеріалу у рекламній папці готелю.
Після цього приступають до проведення прибирання номерів після виїзду проживаючих, щоб якнайшвидше підготувати їх до наступного заселення й уникнути простою. Номер перевіряють на можливу наявність у ньому забутих проживаючим речей, контролюють збереженість майна номера, справність приборів і обладнання, міняють постільну білизну, поповнюють рекламну папку і далі виконують у номері поточне щоденне прибирання. Якщо гість виїжджає у нічні години, номер слід проконтролювати, а прибирання в ньому провести на початку денної робочої зміни.
Поточне щоденне прибирання є основним видом прибиральних робіт у готелі та туркомплексі і має усталену технологію.
Перед початком прибирання слід обробити дезрозчином санітарні прибори, видалити сміття, винести брудні рушники та білизну. Якщо в номері немає кондиціонера, прибирання слід проводити при провітрюванні.
Починають прибирання з заправлення ліжка. У кожному готелі є свій стандарт прибирання ліжка: у вигляді капсули, повністю закритої покривалом (найчастіше зустрічається у міських готелях ділового типу), з відкинутим кутом простирадла (у курортних готелях) і т. ін., але у будь- якому разі цей стандарт мусить відповідати вимогам гігієни та естетики.
Після цього прибирають на обідньому столі: посуд миють та ставлять у сервант або передають у ресторан, якщо їжа подавалася звідти. Залишки їжі вмішують у холодильник чи шафу, недоїдки слід викинути. Графин миють і наповнюють свіжою водою, вимиті та витерті насухо склянки ставлять на піднос на спеціальні паперові серветки дінцем угору або накривають паперовими ковпачками. Випорожнюють попільницю, попередньо переконавшись, що до неї не покладені якісь дрібні речі гостя, миють і протирають насухо.
Далі прибирають письмовий стіл. Шухлядки витряхують (якщо в них немає речей гостя) і протирають злегка вологим ганчір'ям, поверхню стола протирають або вологою і потім сухою ганчіркою, або ганчіркою з пилозв'язуючим розчином. Злегка вологою ганчіркою протирають також телефон, світильники, холодильник; сухою - телевізор, картини, вази. Все це роблять, не зачіпаючи паперів, книг, речей гостя, розкладених на столі.
Вологим ганчір'ям протирають віконні рами, підвіконня, радіатори, плінтуси, сухим або серветками з пилозв'язуючим розчином поперечки та ніжки стільців, деталі меблів. Після цього поливають кімнатні квіти, якщо вони є в номері, перевіряють наявність достатньої кількості інвентарю (плічок для одягу, щіток для одягу та взуття, попільничок, нарзанних ключів тощо) і справність обладнання (світильників, телефону, телевізора, холодильника тощо) і переходять до роботи з пилососом. За допомогою пилососа очищують килимові покриття, м'які меблі, драпірування, стіни та підлогу.
У передпокої протирають вішалку та підбагажник, миють дзеркала, підлогу і далі приступають до прибирання санвузла.
Прибирання санвузла слід проводити у прогумованому фартуці та рукавичках. Після очищення миють і витирають урну для сміття. Ретельно миють та витирають насухо кахляну плитку, дзеркало і піддзеркальну поличку (обов'язково з обох сторін). На поличці вміщують туалетне приладдя (склянки так само донцями вгору або накриваються паперовими ковпачками). Санітарні прибори миють із застосуванням дезрозчинів, на ванну, умивальник, унітаз і біде викладають спеціальні бирочки «Продезінфіковано», які в різних готелях мають різні модифікації. Протирають металеву фурнітуру - крани, шланги. Рушники вивішують на спеціальний пристрій - рушникоутримувач (особисті рушники для обличчя) або на змійовик-рушникосушарку (зверху банні, знизу для ніг). Рушник для ніг можна повісити на бік ванни. Перевіряють наявність туалетного паперу, мила, гігієнічних засобів у дрібній упаковці. Закінчуючи прибирання санвузла, миють підлогу.
При проведенні генерального прибирання номера видаляють пил з м'яких меблів, килимів і матраців, за допомогою пилососу усувають пил зі стелі, стін, драпірування, вентиляційних решіток, протирають двері та вікна, чистять дзеркала, металеву фурнітуру, очищують підлогу та обробляють її мастиками. Раз на місяць у номерах миють та протирають світильники, двічі на рік ретельно миють вікна та змінюють штори.
Проміжне експрес-прибирання проводять у другій половині дня в номері, де вже виконали поточне прибирання, якщо гість відпочивав після обіду або готують номер до сну. При цьому видаляють сміття з попільничок, урн, підлоги; прибирають обідній стіл (якщо в номер по давали їжу); миють ванну (якщо гість користувався нею) та прибирають ліжко. Готуючи ліжко до сну, його розправляють, на подушку або на тумбочку біля ліжка викладають компліментарну цукерку чи шоколадку.
Існують певні правила етики, яких покоївки мусять дотримувати при проведенні прибиральних робіт у житлових номерах. Так, перед тим як зайти у номер, покоївка повинна постукати, навіть якщо вона певна, що в номері немає проживаючого. Не можна проводити прибирання у присут ності гостя. Якщо гість весь день не виходить із номера, слід зателефонувати або постукати і спитати, чи дозволить він прибрати. У сучасних готелях для таких випадків існують таблички з написами «Прошу прибрати у моєму номері» або «Прошу не турбувати», які повинні бути у теці з рекламно-довідковим матеріалом і у разі потреби вивішують гості на ручки дверей з зовнішньої сторони. Прибирання проводиться завжди при причинених дверях. Чіпати та пересувати речі гостя не дозволяється. Категорично забороняється чіпати папери гостя на письмовому столі або вкладати речі гостя до сумки чи валізи. Покоївці дозволяється тільки скласти нічну піжаму чи сорочку гостя і покласти її під подушку, повісити його халат у шафу, а капці винести до передпокою.
Види табличок, які вивішують на ручки дверей У готелях і туркомплексах існують приміщення, утримання яких вимагає особливо ретельного контролю за дотриманням санітарного режиму. Це такі приміщення, як перукарні, сауни та басейни, білизняні та пральні. Режим їх утримування відображено в окремих нормативних документах, а санітарний стан регулярно контролюють відповідальні особи з адміністрації готелю та туркомплексу і служби СЕС.
Перукарня в готелі, туркомплексі займає окреме, спеціально обладнане приміщення, що складається з передпокою (іноді з окремим гардеробом), зали очікування, робочої зали (іноді окремо чоловічої та жіночої залів), підсобного приміщення з коміркою, кімнати для персоналу. Може бути також кімната для сушіння волосся, обладнана апаратами-фенами (1,5-2 на кожне робоче місце в залі). У робочої залі кожне робоче місце обладнується комплектом для роботи (дві підвісні тумбочки, крісло з підголівником, раковина та стінне дзеркало), є спеціальна шафа з чистою білизною. Тут може бути встановлений стіл для манікюру з двома стільцями. Підсобне приміщення обладнане раковиною з гарячою і холодною водою, поличкою для чистих і використаних приборів, нагрівальним елементом і баком для сміття. У коморі є стелажі або шафи для чистої білизни, скрині для брудної, шафа для зберігання парфумерії. У приміщенні для персоналу є індивідуальні шафи для домашнього одягу, вішалка для робочих халатів.
Обслуговування в перукарні
В обладнанні перукарні повинні використовуватися матеріали, що легко очищуються. Підлога повинна бути гладка, що добре миється. Стіни гладко пофарбовані або вкриті плиткою. Меблі теж повинні допускати легке очищення та дезинфекцію, туалети та піддзеркальники з мармуру, скла, пластмаси. Усі приміщення перукарні щоденно піддаються ретельному прибиранню до і після роботи та протягом дня; раз на тиждень виконують генеральне прибирання. Раз на місяць перукарню закривають на «санітарний день». Під час прибирання миють раковини, дзеркала, меблі, підлогу, баки для сміття, прибирають індивідуальні шафи та тумбочки майстрів, підлогу. Всі роботи виконують вологим способом із застосуванням дезрозчинів. Острижене волосся збирають у спеціальне відро з кришкою або мішок з крафтпаперу і в кінці робочого дня спалюють або, якщо для цього немає умов, видаляють у спеціально відведені місця, узгоджені з СЕС. При проведенні генерального прибирання спеціальними щітками миють стіни, вікна, підвіконня, радіатори, очищують стелю і світильники. Після прибирання приміщення перукарні добре провітрюють.
КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ Й ЗАВДАННЯ