Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА»
Кафедра управління персоналом та економіки праці
Критичний огляд статей на тему:
Інвестування в людський
капітал та його ефективність.
КИЇВ-2013
Вступ
У теорії людського капіталу вченими зазначається, що людина може без-посередньо впливати на розмір своїх майбутніх доходів шляхом підвищення освітнього і професійного рівня та реалізацією свого потенціалу. Отже, можна значно збільшити майбутні доходи, вкладаючи кошти у свою освіту і профе-сійну підготовку, здоров' я, культуру, збільшуючи тим самим свій власний (приватний) людський капітал.
Джерела інвестицій в людський капітал в умовах ринкової економіки представлені на рис.1
Рис.1
Система джерел інвестицій в людський капітал показує, що відповідне інвестування здійснюється на 4 рівнях, а саме:
а) особистісному;
б) макрорівні;
в) мезорівні ;
г) макрорівні.
1.
Першою статтею, що я розгляну буде «Інвестиції в людський капітал», в ній розглядаються основні особливості інвестицій у людський капітал, обґрунтування процесу його формування та ефективного використання переходу до ринку.
Необхідно зазначити, що інвестиції у людський капітал це всі витрати, пов’язані з суттєвими затратами, що сприяють зростанню національного доходу. Як стверджує автор, дані витрати автоматично можна виділити в три основні групи:
- витрати на освіту,
- витрати на охорону здоров’я,
- витрати на мобільність.
Всі витрати, які можна оцінити в грошовій або іншій формі і сприяють зростанню в майбутньому продуктивності та заробітної плати працівника є інвестиціями в людський капітал. Здійснюють інвестиції у людський капітал державні, недержавні, суспільні, міжнародні фонди та організації, освітні заклади, підприємства, сім’ї та окремі громадяни.
Підсумовуючи особливості інвестицій у людський капітал, виділяють ос-новні напрямки інвестування:
- виховання дітей;
- медицина;
- освіта.
На мою думку, інвестиції в людський капітал набагато ефективніше ніж вкладення в матеріальне виробництво. Ефективний розвиток підприємства залежить від наявності людського капіталу. З одного боку, інвестиції покращують роботу працівника, з іншого – отримання кваліфікованого працівника, що дає можливість ефективно організувати діяльність, раціонально використовуючи час, мінімізуючи матеріальні витрати.
Підсумовуючи весь матеріал, що автор пропонує до розгляду, в статті дається саме таке визначення інвестицій у людський капітал: «Інвестиції у людський капітал – вкладення індивідів, підприємств, держави в освіту, науку, здоров’я, виховання дітей, міграцію, мотивацію праці, пошук економічно важливої інформації з метою отримання доходу чи прибутку, зростання національного багатства яке забезпечується на макро та мікрорівнях.»
Хотілося б додати, що дана стаття є логічно викладеною та достатньо висвітлює дану тему. Я повністю погоджуюсь з думками автора.
2.
Наступною статтею, яку я розглянула була стаття В.Кубінія «Оцінка ефективності людського капіталу».
Основною думкою цієї статті є те, що важливе місце в системі дій, що спрямовані на розвиток, займає розширення та підвищення ефективності людського капіталу як базисного стратегічного джерела соціально-економічного зростання.
На мою думку, аналіз ефективності людського капіталу дозволяє оцінити ефективність управлінських рішень, які спрямовані на розвиток держави, регіону чи окремого підприємства.
У цій статті ми можемо оцінити данні статистичного збірника „Регіони України” видання 2010 року, вони дозволяють зробити порівняльний аналіз підготовки кадрів в областях України та рівня продуктивності праці лише обмеженим чином. Внаслідок відсутності інформації про суму інвестицій у підготовку кадрів використано наступні індикатори:
Я вважаю, що спостерігається закономірність: при активізації кадрової політики в сфері підвищення кваліфікації працівників та підготовці кадрів відповідно збільшується регіональна продуктивність праці.
В порівнянні можу зазначити, що наведені дані чотирьох областей, в яких найбільша увага приділяється різним формам навчання працівників, забезпечили найвищий рівень середньомісячної заробітної плати.
Отже, підсумовуючи, хотілося б сказати, що для забезпечення конкурентоспроможності соціально-економічної системи будь-якого рівня необхідним є підвищення якості знань, їх розширення та оволодіння новими знаннями. Іншими словами, інвестиції в знання персоналу викликає зростання продуктивності праці, ефективності використання робочої сили. Аналіз даних показав, що продуктивність праці обумовлює рівень заробітної плати, що в свою чергу виступає мотивуючим фактором подальшого накопичення людського капіталу. Таким чином, спрямування фінансових потоків на розвиток системи підготовки та перепідготовки кадрів дозволяє створити інноваційне та конкурентноздатне середовище, що і висвітлює саме ця стаття.
3.
У 3й статті «Проблеми інвестування в людський капітал в сучасних умовах», що розглядалася мною І.Єщенко та Ю.Палкін стверджують, що оцінка Світовим банком 192 країн світу засвідчила, що головним показником національного багатства країни є людський капітал, на який припадає 64% проти 16% фізичного капіталу (тобто нагромадження матеріально-речових фондів) та 20% – природного капіталу. Перевага людського капіталу над іншими його видами особливо помітна у країнах з високим рівнем доходів: у Німеччині, Швейцарії, Японії його частка становить 80%.
Як на мене, серед основних причин, що перешкоджають розвиткові людського капіталу та його якісному нагромадженню, варто відзначити такі:
- низький рівень фінансування галузі освіти з бюджету;
- низький рівень вітчизняних та іноземних інвестицій у систему освіти та неефективне використання
коштів;
- низький рівень якості освіти, що потребує інновацій та нововведень;
- низький рівень здоров’я дітей – майбутніх носіїв людського капіталу.
Слід відмітити, що на рівень розвитку людського капіталу значний вплив має зацікавленість держави у його збільшенні шляхом фінансування з Державного бюджету освіти, охорони здоров’я і духовного та фізичного розвитку населення. У розвинених країнах світу держава бере на себе все більшу частку витрат на людський розвиток. Це обумовлено надзвичайно важливим стратегічним значенням таких інвестицій і тим, що вони мають значний позитивний зовнішній ефект для соціального та інноваційного розвитку.
Також, у данній статті аналізується ефективність витрат Державного бюджету України на розвиток людського капіталу, розрахованих за даними Статистичного щорічника України за 2007 рік.
В.Ю.Петрунін відмічає, що для підвищення ефективності функціонування людського капіталу держава повинна сприяти ліквідації заборгованості та підвищенню заробітної плати як основного джерела відтворення та нагрома-дження людського капіталу в усіх сферах докладання праці, оскільки низька заробітна плата та недотримання термінів її виплати суперечить якісному відтворенню як робочої сили, що нині функціонує на ринку праці, так і тієї, що прийде їй на зміну в майбутньому.
4.
Метою даної статті «Підходи щодо оцінки ефективності інвестицій у людський капітал» є висвітлення особливостей людського капіталу як чинника економічного та соціального розвитку країни за умов ефективного його використання та інвестування.
Аналізуючи викладений матеріал варто підкреслити, що вигоди в майбутньому мають меншу цінність у порівнянні з такими ж вигодами, одержуваними сьогодні. Люди схильні вище оцінювати певну суму грошей або набір благ сьогодні, ніж таку ж суму або набір благ у майбутньому, на цьому засноване положення про так звану перевагу благ у часі.
По-перше, якщо витрачати доходи на споживання, то бажано це зробити раніше.
По-друге, якщо додаткові доходи використати як інвестиції у фізичний капітал з метою одержання прибутків у майбутньому, то й це краще зробити раніше, ніж пізніше.
Тому в кожному разі майбутні вигоди необхідно дисконтувати,приводячи до одного моменту часу. У загальному вигляді дисконтування здійснюється за формулою:
Dc= Dt/(1+к)^t
де Dc — сьогоднішня величина доходу;
Dt — майбутня величина доходу;
r — поточна ринкова процентна ставка;
t — число років.
Не можна не згадати, що основними критеріями оцінки ефективності інвестицій у навчання (людський капітал) є:
— визначення чистої поточної вартості (NPV);
— визначення внутрішньої норми віддачі;
«Чиста наведена цінність» (net present value —NPV) — найбільш точна міра економічної цінності навчання. Критерій NPV, тобто ефект від навчання, зводиться до максимізації різниці між вигодами від освіти та витратами на неї.
Ефект = Вигоди – Витрати
5.
Остання стаття, тема якої «Інвестування розвитку людського капіталу сільськогосподарських підприємств», відрізняється від попередніх своїм напрямом дослідження, розглядається, як і у попередніх інвестування розвитку людського капіталу, але не загалом, а сільськогосподарських підприємств.
Автор підкреслює, що Інвестиції в людський капітал являють собою будь-які дії, що підвищують професійну кваліфікацію та продуктивні здібності людини і тим самим продуктивність її праці.
Я повністю погоджуюся з автором з приводу виділення саме таких напрямів інвестицій в сільський людський капітал:
А основними джерелами інвестицій у сільський людський капітал являються:
На мою думку, інвестування в сільський людський капітал є надзвичайно необхідним для економічного зростання трудового потенціалу сільськогосподарських підприємств та держави в цілому. Першочерговими заходами інвестування у людський капітал сільськогосподарських підприємств є забезпечення державного фінансування пріоритетних стратегічних напрямів людського розвитку, стимулювання суттєвого збільшення витрат підприємств у розвиток людського капіталу.
Висновки
Основним інструментом формування людського капіталу є інвестування. У загальному розумінні всі види вкладень у людину, що можуть бути оцінені і грошовій або іншій формі і мають доцільний характер, тобто сприяють зростанню продуктивності праці та підвищенню персоніфікованих доходів людини, - це інвестиції в людський капітал. У роботі проаналізовано стан інвестування у людський капітал на сучасному етапі, виявлено причини та запропоновано шляхи поліпшення якісних та кількісних характеристик людського капіталу.
Підсумовуючи все вище написане необхідно наголосити, що дана тема є більш чим актуальною, тому що через не усвідомлення необхідності інвестиційної політики в інтелектуальний капітал деяких країн уповільнює їх економічний розвиток.
Найбільш розвинені країни світу вклали великі інвестиції саме у цю сферу, усвідомлюючи отримання позитивних результатів для їхньої економіки.
Інвестиції в освіту не тільки важливий спосіб нарощування людського капіталу країни й поліпшення перспектив економічного росту. Вони мають і власну цінність, оскільки освіта розширює кругозір людей, забезпечує їм можливість самореалізації, сприяє їхньому матеріальному благополуччю й здоровому способу життя. Саме тому фахівці вважають, що дані про грамотність і рівень освіти людини є одними з найважливіших показників якості життя в країні.
Для забезпечення конкурентоспроможності соціально-економічної системи будь-якого рівня необхідним є підвищення якості знань, їх розширення та оволодіння новими знаннями. Іншими словами, інвестиції в знання персоналу викликає зростання продуктивності праці, ефективності використання робочої сили. Аналіз даних показав, що продуктивність праці обумовлює рівень заробітної плати, що в свою чергу виступає мотивуючим фактором подальшого накопичення людського капіталу.
Список використаної літератури