Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Головка
|
акросома |
ядро |
плазмолема |
шийка |
проміжна частина |
основна частина |
Термінальна частина |
||
|
1 |
WGA |
+++ |
- |
+++ |
+++ |
+++ |
+++ |
+++ |
|
2 |
RCA |
+++ |
- |
+++ |
+++ |
+++ |
+++ |
+++ |
|
3 |
PHA |
+++ |
- |
+++ |
+++ |
+++ |
++ |
++ |
|
4 |
VAA |
++ |
- |
++ |
++ |
++ |
++ |
+/- |
|
5 |
PSA |
+ |
- |
++ |
++ |
++ |
+/- |
+/- |
|
6 |
LABA |
++ |
- |
++ |
++ |
++ |
- |
- |
|
7 |
STA |
+/- |
- |
++ |
+/- |
- |
- |
- |
|
8 |
ConA |
- |
- |
+/- |
++ |
+/- |
- |
- |
|
9 |
HPA |
- |
- |
++ |
++ |
++ |
- |
- |
Умовні позначення: (+++) різко позитивна реакція; (++) позитивна; (+) слабо позитивна; (+/-) частково позитивна реакція, (-) відсутність зв"язування.
Як видно з даних, наведених у табл. 2, глікокон’югати із детермінантами N-ацетил-D-глюкозаміну та сіалової кислоти (рецептори WGA), а також -D-галактози та сіалової кислоти (рецептори RCA) локалізовані на передній частині головки (акросома), у плазмолемі головки та у хвостовому відділі (проміжна, основна і термінальна частини) сперматозоїдів.
Рецептори PHA (зв’язують залишки N-ацетил-D-глюкозаміну), виявлені у складі глікокаліксу сперматозоїдів, а саме, у складі плазмолеми головки, акросомі, шийці, в меншій мірі - у проміжній та основній частині хвоста і в незначній кількості - на термінальній частині хвоста сперматозоїдів.
Рецептори HPA (специфічні до N-ацетил-D-галактозаміну) виявлені на плазмолемі головки, шийці та проміжній частині хвоста, але були відсутні в акросомі, основній та термінальній частині хвоста сперматозоїдів.
Рецептори Con A (специфічні в основному до -D-маннози) локалізовані на поверхні плазмолеми задньої (пришийкової) частини головки та на проміжній частині хвоста сперматозоїдів, тоді як передня частина головки сперматозоїдів була ареактивна з цими лектинами.
Експресія рецепторів PSA (специфічні до -D-маннози) переважала на плазмолемі головки, шийки та проміжної частини хвоста і була слабше вираженою на акросомі та термінальній частині хвоста сперматозоїдів.
Лектин бульби картоплі (STA) зі специфічністю до N-ацетил-хітотріози взаємодіяв із сперматозоїдами подібно до лектину насіння гороху (PSA).
Рецептори LABA із специфічністю до -L-фукози виявлені на глікокаліксі у ділянці акросоми, плазмолеми головки, шийкової та проміжної частини хвоста сперматозоїдів.
Лектин омели зі специфічністю до -D-галактози зв’язувався з рецепторами плазмолеми головки та хвоста, за винятком термінальної частини хвоста сперматозоїдів.
Отже, аналіз результатів лектиноцитохімічного дослідження сперматозоїдів пацієнтів із патологічними змінами у спермограмі свідчить про відсутність виражених відмінностей в експресії вуглеводних детермінант на поверхні сперматозоїдів цих пацієнтів порівняно з контролем.
Використання флуоресцентних барвників (акридиновий оранжевий, етидію бромід, Хехст 33342) у дослідженні сперматозоїдів осіб із діагнозом подружньої неплідності. При дослідженні внутрішньоклітинних компонентів сперматозоїдів пацієнтів із нормальною спермограмою та з патологічними змінами у спермограмі використали флуоресцентні барвники (акридиновий оранжевий, етидію бромід, Хехст 33342), беручи до уваги, що останні здатні взаємодіяти із нуклеїновими кислотами, у першу чергу, з ДНК (Крищишин Н.В., Луцик М.Д., 1979, Darzynkiewicz Z. et al., 1992). Оскільки патогенетичні механізми багатьох захворювань пов’язані з проявами апоптозу клітин окремих тканин і органів і порушеннями структури ДНК, можна було припустити, що зміни у спермограмі обстежуваних пацієнтів також супроводжуються порушеннями ДНК та апоптичними процесами у складі сперматозоїдів. Підставою для такого припущення служать результати проведеного нами контрольного експерименту, що засвідчив суттєві зміни у флуоресцентній картині лімфоцитів периферичної крові людини (поява оранжево-червоного свічення акридинового оранжевого в цитоплазмі, фрагментація ядра і цитоплазми, зменшення розмірів клітин), в яких було індуковано апоптоз за допомогою етопозиду.
Аналіз мікрофотографій сперматозоїдів обстежуваних пацієнтів після фарбування цих клітин згаданими флуорохромами не виявив виражених цитопатологічних змін у спермограмі, рівно ж як і відмінностей між сперматозоїдами пацієнтів із нормальною та зміненою спермограмою.
Лектиноцитохімічне дослідження клітин сім’яника щурів за умов експериментального гіпертироїдизму. У переважній більшості досліджень сперматозоїдів із застосуванням методів лектиноцитохімії автори використовували тканини і клітини експериментальних тварин (Lutjen P. et al., 1986, Marti J.I. et al., 2000, Verini-Supplizi A. et al., 2000, Jimenez I. et al., 2002). Тому нам здавалося доцільним співставити отримані результати лектиноцитохімічного вивчення сперматозоїдів чоловіків із діагнозом подружньої неплідності з даними лектиноцитохімічного дослідження щурів за умов експериментального гіпертироїдизму. При цьому ми виходили з того, що захворювання щитоподібної залози можуть вести до суттєвого порушення репродуктивних функцій як у жіночому (Гофман Дж., 1994, Johnson C.A., 2002), так і в чоловічому (Гофман Дж., 1994, Trummer H. et al., 2003, Weber G. et al., 2003) організмах.
Нами встановлено, що екзогенний гіпертироїдизм, викликаний введенням щурам із їжею L-тироксину в дозі 150 мкг/кг маси тіла протягом 2-х тижнів, веде до зменшення маси сім’яників із 9,030,05 г (n=10) у контролі до 8,300,02 г (n=10) у досліді (р0,05). При цьому також збільшувалась кількість звивистих сім’яних канальців із злущеними дегенеративними формами сперматогенних клітин.
За допомогою описаної вище лектинопероксидазної техніки ми виявили специфічне зв’язування лектинів із сперматогенними клітинами звивистих сім’яних канальців, елементами гематотестикулярного бар’єру, гормонпродукуючими клітинами, епітелієм протоки придатка. Встановлено характерне зв’язування лектину золотого дощу (LABA), специфічного до -L-фукози, із малодиференційованими сперматогенними клітинами (сперматогоніями), хоч і не всі клітини базального поверху мали однакову спорідненість до LABA.
Рецептори лектину САВА-1 було виявлено як в окремих сперматогоніях, так і в складі зрілих сперматозоїдів. У сперматогоніях, в яких були відсутні рецептори L-фукозо-специфічного лектину золотого дощу, експресувалися рецептори САВА-1. Очевидно ті сперматогонії, які вступали у фазу росту й підлягали подальшим перетворенням, нагромаджували рецептори лектину САВА-1, що підтверджується наявністю останніх у зрілих сперматозоїдах. В епітеліоцитах протоки придатка спостерігалась експресія рецепторів лектинів WGA, HPA, але найбільш інтенсивною була реакція із лектином HPA на поверхні клітин зі щіточковою облямівкою.
У щурів із експериментальним гіпертироїдизмом виявлено високу концентрацію рецепторів НРА у частині сперматогоній, сперматидах і сперматозоїдах. У придатку сім’яника відмічено більш інтенсиву експресію рецепторів НРА на поверхні клітин із облямівкою, що може вказувати на нагромадження біополімерів з детермінантами NАcDGal на їхній апікальній поверхні. Під впливом L-тироксину для сперматозоїдів був характерний підвищений вміст рецепторів НРА.
Отже, дисфункція щитоподібної залози (гіпертироїдизм) призводить до модифікації вуглеводних детермінант сперматогеного епітелію, а підвищений вміст NАcDGal у складі секрету протоки придатка може свідчити про незавершеність процесів кінцевого глікозування глікополімерів і служити дестабілізуючим фактором у життєдіяльності сперматозоїдів за цих умов.
Детекція антиспермальних антитіл до антигенів поверхні сперматозоїдів за умов чоловічої неплідності. Крім лектинових рецепторів, на поверхні сперматозоїдів містяться антигени, що впізнаються специфічними антитілами (Naz R.K. et al. 1995, Semczuk М. et al., 1999). Тому одним із методів для діагностики імунологічного фактора чоловічої неплідності є використання імунних кульок, які є дрібними частинками поліакриламідного гелю з ковалентно приєднаними до них молекулами імуноглобулінів різних класів –IgA, IgM або IgG. Біотест із використанням імунних кульок вважається позитивним, якщо понад 20 % сперматозоїдів взаємодіють із специфічними імунокульками через свої поверхневі антигени. Серед обстежених нами 10-ти пацієнтів із діагнозом подружньої неплідності у двох виявлено взаємодію їхніх сперматозоїдів із імунокульками, кон’югованими з IgА (1 пацієнт) та IgG (1 пацієнт).
Імуноензимний аналіз (ELISA) експресії антиспермальних антитіл (АСА) у сироватці крові пацієнтів Чорнобильського контингенту. Передумовою для проведення вищеозначеного дослідження послужило припущення, що серед антитіл, рівень яких підвищений у хворих на автоімунний тироїдит, можуть локалізуватися й АСА, тобто у цих хворих можливий підвищений ризик порушення фертильності. Ми застосували високочутливий імуноензимний аналіз (ELISA) для вивчення рівня експресії АСА у сироватці крові пацієнтів Чорнобильського контингенту з діагностованим автоімунним тироїдитом та без такого діагнозу.
З цією метою було використано зразки сироватки крові 38-ми таких пацієнтів, які знаходилися на обліку у Львівському державному спеціалізованому диспансері радіаційного захисту населення. Діагностування автоімунного тироїдиту було здійснене на підставі комплексного обстеження пацієнтів із урахуванням показників їхнього імунного статусу, визначених у Львівському обласному діагностичному центрі.
Як видно з результатів імуноензимного аналізу (ELISA), наведених на рис. 1, у 19-ти із 38-ми обстежених пацієнтів Чорнобильського контингенту з діагностованим автоімунним тироїдитом мало місце достовірне підвищення рівня АСА. Пороговим значенням нормального рівня експресії АСА вважали 2,6 нг АСА в 1 мл сироватки крові (Domagala A. et al., 2000). Отже, пацієнти-чоловіки Чорнобильського контингенту з діагностованим автоімунним тироїдитом, які характеризувалися підвищеним рівнем АСА, можуть мати знижену фертильність, оскільки високий рівень АСА в організмі веде до розвитку подружньої неплідності (Cropp C.S., Schlaff W.D., 1990).
У літературі наведені дані (Панченко О.А. і ін., 2001) про стрімке зростання (у 16 разів) рівня загальної захворюваності серед пацієнтів Чорнобильського контингенту в порівнянні з 1987 роком. При цьому частота проявів ендокринних порушень зросла в 11 разів, а частота порушень функцій щитоподібної залози зросла в 15 разів. За останні 10 років захворюваність на автоімунний тироїдит в Україні зросла більше, ніж у 10 разів (Пилипенко Н.И., Афанасьева Н.И., 1995). Ми не виявили у доступній нам літературі даних щодо змін у стані фертильності серед пацієнтів цього контингенту, хоча отримані
нами дані про суттєво підвищений вміст АСА у сироватці крові значної частини цих пацієнтів передбачає підвищену ймовірність їхньої неплідності.
На рис. 2 наведені дані про відносну кількість (%) пацієнтів із підвищеним рівнем АСА у сироватці крові серед чоловіків-чорнобильців з діагностованим автоімунним тироїдитом і серед жінок-чорнобильців з таким діагнозом, а також серед чоловіків-чорнобильців без ознак автоімунного тироїдиту.
Електрофоретичний аналіз спермальних білкових антигенів, які взаємодіють із антиспермальними антитілами сироватки крові пацієнтів Чорнобильського контингенту з діагностованим автоімунним тироїдитом. Для характеристики спермальних білкових антигенів, які взаємодіють із антиспермальними антитілами (АСА) сироватки крові пацієнтів Чорнобильського контингенту з діагностованим автоімунним тироїдитом використовували електрофоретичний аналіз таких антигенів із їх детекцією за допомогою антитіл сироватки крові цих пацієнтів із найвищим титром АСА.
d0. 2. (%)
ea -.
За допомогою означеного методу встановлено, що антигени сперматозоїдів клінічно здорових донорів взаємодіють із АСА, виявленими у сироватці крові пацієнтів Чорнобильського контингенту з діагностованим автоімунним тироїдитом. Встановлено молекулярну масу антигенів сперматозоїдів, із якими взаємодіють вищеописані АСА. Це - білки з молекулярною масою 140, 109, 104, 100, 97, 93, 84, 82, 76, 74, 70, 63, 60, 58, 53, 48, 36 кДа. Інші дослідники виявили, що з АСА взаємодіють такі спермальні антигени: 110, 95, 90, 87, 82, 72, 67, 62, 54, 50, 45, 44, 33, 26, 24, 19, 15, 14 кДа (Shai S., Naot Y., 1992), 85,2; 84,1; 65,9; 64,0; 63,3; 57,2; 52,9; 50,5; 29,9; 28,9; 27,9 кДа (Bohring C., Krause W., 1999), від 15 до 115 кДа (Domagala A. et al., 2000).
Отже, встановлені нами величини молекулярних мас антигенів сперматозоїдів, які взаємодіють з АСА, наявними у сироватці крові чоловіків Чорнобильського контингенту з діагнозом автоімунний тироїдит, в цілому узгоджуються з даними доступної літератури стосовно молекулярної маси антигенів сперматозоїдів, які можуть бути пов’язані із фертильністю.
У дисертаційній роботі вперше застосовано комплексний підхід із використанням цитологічного, гістологічного та імунохімічного дослідження з метою морфофункціональної характеристики сперматозоїдів пацієнтів із порушеною фертильністю, сім’яників щурів із експериментальним гіпертироїдизмом та дослідження антиспермальних антитіл сироватки крові чоловіків Чорнобильського контингенту з діагнозом автоімунний тироїдит.
Аналіз отриманих результатів дозволив зробити наступні висновки:
1. Сперматозоїди людини виявляють високу реактивність щодо лектинів зародків пшениці (WGA), рицини (RCA) та квасолі (PHA), тоді як лектини омели (VAA), виноградного слимака (HPA), насіння гороху (PSA), кори золотого дощу (LABA), бульб картоплі (STA) та конканавалін А (ConA) взаємодіють з поверхневими глікопротеїнами лише окремих ділянок сперматозоїдів. За характером зв’язування лектинів сперматозоїди пацієнтів із діагнозом подружньої неплідності суттєво не відрізняються від сперматозоїдів контрольної групи, незважаючи на відмінності в їхніх спермограмах.
. Сперматозоїди, отримані від пацієнтів із порушеною фертильністю, мають такий самий характер зв’язування флуоресцентних барвників (акридиновий оранжевий, етидію бромід, Хехст 33342), як і сперматозоїди пацієнтів контрольної групи.
. Клітини епітеліального вистелення протоки придатку сім’яників щурів із експериментально індукованим гіпертироїдизмом характеризуються підвищеним вмістом глікокoн’югатів із термінальними залишками N-ацетил-D-галактозаміну рецепторів лектину виноградного слимака (HPA). Одночасно з цим мають місце дегенеративні зміни сперматогенних клітин звивистих сім’яних канальців, що вказує на діагностичне значення експресії глікокон’югатів лектину HPA при дисфункції щитоподібної залози.
4. У 20 % обстежених чоловіків iз порушенням фертильної функції на поверхні сперматозоїдів виявлено антиспермальні антитіла, які взаємодіють із поліакриламідними кульками, кон’югованими з імуноглобулінами класів A, M, G.
5. Виявлено підвищений рівень експресії антиспермальних антитіл у сироватці крові 78 % обстежених чоловіків Чорнобильського контингенту із діагностованим автоімунним тироїдитом та у 50 % таких чоловіків без ознак цієї патології. У сироватці крові жінок Чорнобильського контингенту з діагнозом автоімунного тироїдиту рівень експресії антиспермальних антитіл у сироватці крові становить 11 %.
. У сироватці крові пацієнтів Чорнобильського контингенту з діагнозом автоімунного тироїдиту містяться антиспермальні антитіла, які взаємодіють із антигенами сперматозоїдів із молекулярною масою 140, 109, 104, 100, 97, 93, 84, 82, 76, 74, 70, 63, 60, 58, 53, 48, 36 кДа. Ці антигени подібні за своєю молекулярною масою до білкових антигенів, що виявлені іншими дослідниками у сироватці крові неплідних чоловіків.
. Отримані нами результати дозволяють стверджувати, що підвищений рівень антиспермальних антитіл у сироватці крові чоловіків Чорнобильського контингенту з діагностованим автоімунним тироїдитом є важливим у патогенезі зниженої фертильності.
Список опублікованих робіт за темою дисертації
1. Стойка Б.Р., Луцик О.Д. Імуноцитохімічні аспекти чоловічої неплідності // Acta Medica Leopoliensia. –2002. –Т. 8. - №2. –С. 52-60.
(Здобувач зібрала літературу та проаналізувала дані стосовно ролі антигенів сперматозоїдів та яйцеклітин у розвитку чоловічої неплідності. Вона самостійно виконала дослідження з вивчення експресії антиспермальних антитіл у сироватці крові пацієнтів Чорнобильського контингенту з діагнозом автоімунний тироїдит. Вона написала текст статті, а висновки й узагальнення зроблені спільно з науковом керівником проф. Луциком О.Д.)
2.Білий Р.О., Стойка Б.Р., Стойка Р.С. Запрограмована смерть клітин (апоптоз) у репродуктивних органах ссавців // Біологія тварин. // 2002. –Т.4. - №1-2. –С. 31-43.
(Здобувач зібрала та узагальнила літературу стосовно особливостей функціонування чоловічих і жіночих репродуктивних органів ссавців, в т.ч. людини, під час етапів розвитку, які супроводжуються апоптичною загибеллю клітин. Показано роль апоптозу під час сперматогенезу та оогенезу. Аналіз механізмів апоптозу під час процесів розвитку репродуктивних клітин зроблено спільно зі співавторами статті)
3.Stoyka B., Domagala A., Kurpisz M. Molecular targets for immunocontraception. // Archivum Immunologiae and Therapiae Experimentalis. –2003. - №51. –N1.- Р. 45-49.
(Здобувач проаналізувала роль імунологічних механізмів, які можуть забезпечувати контрацепцію та охарактеризувала мішені дії імуноконтрацептивних засобів. Написала текст статті. Співавтори статті забезпечили консультативну допомогу в інтерпретації зроблених висновків)
(Здобувач самостійно провела лектиноцитохімічне дослідження сперматозоїдів пацієнтів із порушенням фертильності. Спільно з доцентом Ященко А.М. та проф. Луциком вона проаналізувала результати цього дослідження. Самостійно написала текст статті.)
(Здобувач провела частину лектиноцитохімічного дослідження клітин сім’яників щурів при гіпертиреозі, викликаному введенням тироксину, брала участь в опрацюванні літератури за темою статті.)
6. Стойка Б.Р., Домагала А., Каменічна М., Курпіш М., Надюк З.О.. Гельнер Н.В., Заставна Д.В., Стойка Р.С., Луцик О.Д.Експресія спермальних антигенів та антиспермальних антитіл: імуноцитохімічне дослідження у чоловіків з порушенням фертильної функції та у пацієнтів Чорнобильського контингенту з діагнозом автоімунний тироїдит. ActaMedicaLeopoliensia. –2004. –Т. 10.- №3; С. 36-42.
(Здобувач самостійно провела дослідження сперматозоїдів із використанням імунних кульок, у співпраці з дослідниками з Інституту генетики людини Польської Академії наук здійснила імуноензимний аналіз вмісту антиспермальних антитіл у сироватці крові пацієнтів Чорнобильського контингенту, самостійно провела електрофоретичний аналіз спермальних антигенів, що впізнаються антиспермальними антитілами. Характеристика сперми та діагностування пацієнтів проведено спільно з іншими співавторами, а аналіз результатів роботи зроблено спільно з науковим керівником проф. Луциком О.Д. Здобувач самостійно написала текст статті.)
7. Stoyka B., Domagala A., Kamieniczna M., Lutsik O., Kurpisz M. Expression of immunological infertility markers in Chernobyl patients. // John Humphrey’s School. –.–Abstracts, N11. –Zakopane, Poland.
9. Stoyka В., Yashchenko A., Fityo I., Lutsik O. Differential expression of lectin receptors in sperm cells at human couple infertility. 1-ий Український Конгрес клітинної біології з міжнародним представництвом. –. –Тези доповідей. –Львів. С.279.
Анотація
Стойка Б.Р. Морфофункціональна характеристика сперматозоїдів при порушенні фертильності. –Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.09 –гістологія, цитологія, ембріологія. Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця. Київ. 2004.
У роботі досліджено експресію рецепторів 9-ти лектинів різної вуглеводної специфічності у сперматозоїдах чоловіків із діагнозом подружньої неплідності та рецепторів 7-ми лектинів у тканинах сім’яників щурів із експериментальним гіпертироїдизмом. Встановлено, що використані лектинові зонди вибірково взаємодіють із поверхневими глікокон’югатами різних ділянок сперматозоїдів. Спектр лектинових рецепторів сперматозоїдів пацієнтів із подружньою неплідністю та контрольної групи був подібний, незважаючи на відмінності в їхніх спермограмах. Використання флуоресцентних зондів (акридиновий оранжевий, етидію бромід, Хехст 33342) також не виявило достовірно відмінних характеристик зв’язування цих барвників із сперматозоїдами отриманими від пацієнтів із різними спермограмами. У щурів із експериментальним гіпертироїдизмом у клітинах секрету протоки придатку сім’яників зростає рівень експресії NАcDGal-вмісних антигенів, які зв’язують лектин виноградного слимака (HPA). Одночасно з цим мають місце дегенеративні зміни сперматогенних клітин, що вказує значення експресії рецепторів HPA як маркера дисфункції щитоподібної залози. У сперматозоїдів 20 % обстежених чоловіків із порушенням фертильної функції виявлено позитивну реакцію на антиспермальні антитіла (АСА), які взаємодіють із імуноглобулінами класів A, M, G. За допомогою імуноензимного аналізу (ELISA) встановлено перевищення рівня експресії АСА у сироватці крові 50 % обстежених пацієнтів. Електрофоретичний аналіз виявив білкові антигени, які взаємодіють із АСА, наявними у сироватці крові пацієнтів Чорнобильського контингенту з діагнозом автоімунного тироїдиту. Подібні антигени були знайдені іншими дослідниками у сироватці крові неплідних чоловіків.
Аннотация
Стойка Б.Р. Морфофункциональная характеристика сперматозоидов при нарушении фертильности. –Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.03.09 –гистология, цитология, эмбриология. Национальный медицинский университет им. А.А. Богомольца. Киев. 2004.
В работе исследовали экспрессию рецепторов 9 лектинов разной углеводной специфичности в сперматозоидах пациентов при супружеском бесплодии и рецепторов 7 лектинов в клетках тканей семенников крыс с экспериментальным гипертиреозом. Спектр лектиновых рецепторов сперматозоидов пациентов с супружеским бесплодием и контрольной группы был сходен, несмотря на различия в их спермограммах. Использование флуоресцентных зондов (акридиновый оранжевый, этидия бромид, Хехст 33342) также не выявило достоверно различий в характеристиках связывания этих красителей со сперматозоидами, полученными от пациентов с разными спермограммами. Выявлено положительную реакцию на антиспермальные антитела (АСА) в сперматозоидах 20 % обследованных мужчин с нарушением фертильной функции. С помощью иммуноэнзимного анализа (ELISA) установлено превышение уровня экспрессии АСА в сыворотке крови 50 % обследованных пациентов Чернобыльского контингента с диагнозом автоиммунный тироидит. Електрофоретический анализ выявил белковые антигены, которые взаимодействуют с АСА, присутствующими в сыворотке крови таких пациентов. Эти антигены похожи по своей молекулярной массе на антигены, ранее обнаруженные в сыворотке крови бесплодных мужчин.
Summary
Stoyka B.R. Morphofunctional characteristics of spermatozoa at disturbed fertility. - Manuscript.
Thesis is presented for a scientific Degree of the Candidate of Medical Sciences on the speciality 14.03.09. –histology, cytology, embryology.
O.O. Bogomolets National Medical University. Kyiv. 2004.
Expression of receptors for 9 lectins of different carbohydrate specificity in spermatozoa of couple infertility patients, and expression of receptors for 7 lectins in testicle tissues of rats with experimental hyperthyrosis were studied. The patterns of lectin receptors in patients with couple infertility and in control group were shown to be similar.The utilization of fluorescent stains (acridine orange, ethydium bromide and Hechst 33342) also did not reveal differences in characteristics of binding these stains with sperm cells of patients differing in their spermograms. Positive reaction for antisperm antibodies (ASA) was revealed in 20 % observed patients with disturbed fertile function. Immunoenzymatic analysis (ELISA) showed an elevation of expression of ASA in blood serum of 50 % observed Chornobyl patients with diagnosed autoimmune thyroiditis. Electrophoretic analysis revealed protein antigens which interact with ASA present in these patients’ blood serum. These antigens are similar in their molecular mass to the antigens which were earlier detected in blood serum of the infertile men.