Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Ознаки визначення активу.
Активи підприємства поділяють на оборотні, необоротні та залучені.
Оборотні активи — грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу чи протягом 12 місяців з дати Балансу.
Необоротні активи — всі активи, що не є оборотними.
Залучені активи — активи, що не належать підприємству.
Склад активів із зазначенням номера стандарту, в якому розкривається облік відповідного активу, подано в табл. 1.1.
З погляду економічної теорії необоротні активи належать до засобів праці.
Засоби праці беруть участь у процесі виробництва неодноразово і переносять вартість на знову створений продукт частинами.
Засоби праці разом з предметами праці становлять засоби виробництва.
Предмети праці — беруть участь у процесі виробництва один раз і переносять вартість на створений продукт повністю (виробничі запаси).
Таблиця 1.1
Предмети праці та засоби в обігу (товари, готова продукція, гроші, дебіторська заборгованість) становлять, як видно із наведеної класифікації, оборотні засоби.
22 Подвійний запис, його сутність і значення
Зміни у складі активів підприємства та джерел їх формування обумовлені безперервно здійснюваними господарськими операціями і тягнуть за собою такі самі зміни сум на відповідних рахунках бухгалтерського обліку.
Наприклад: надходження сировини і матеріалів на підприємства веде до збільшення залишку таких активів як матеріали. На цю саму суму одночасно зростає заборгованість перед постачальниками, тому бухгалтерська господарська операція має подвійне відображення на рахунках цієї суми.
Запис кожної господарської операції у дебеті і кредиті відповідних рахунків в однакових сумах називається подвійним записом. За допомогою подвійного запису в обліку забезпечується відображення цих господарських операцій в їхньому взаємозв’язку і взаємозалежності. Такий підхід забезпечує контроль за правильністю виконання і зумовлює рівність оборотів за дебетом і кредитом рахунків.
Взаємозв’язок між рахунками бухгалтерського обліку, що встановлюється подвійним записом кожної господарської операції, називається кореспонденцією рахунків, а рахунки, за дебетом і кредитом яких реєструється ця операція, — кореспондуючими рахунками.
Запис, який розкриває назву рахунків, що дебетуються і кредитуються, суму господарської операції називають бухгалтерською проводкою.
36 Класифікація документів
22 Визначення первинного документа, його структура та реквізити. До первинних док. (п.д) належать такі, в яких фіксують господарські операції в момент їх здійснення. Це перший формальний доказ того , що госп. факт - явище або процес, т.б. операція, відбувся. Усі госп. операції (касові ордери, накладні на сдачу продукції на склад і ін.) відображаються в п.д. у момент їх здійснення Бух. док. має складну структуру. Його створення потребує грунтовних знань змісту госп. фактів, явищ і процесів, які формують одиниці первинного спостереження, а також законодавства країни про порядок оформлення майнових та правових відносин, які пов’язані з госп. фактом, що дає змогу систематизувати, групувати та перегрупувати дані. Реквізити- найважливіші відомості про певні госп. факти, які х-зують певну їх властивість. Осн. реквізитами, обов’язк. для всіх док. є: 1) назва док.(форми), код форми; 2) дата складання; 3) зміст госп. операції; 4) вимірники госп. опер.; 5) найменування посад.осіб, які відповідають за виконання госп. опер., правильність її оформлення та їх розшифрування.
23 Вимоги до складання документу Реквізити (показники, що містяться у док і хар-ть операцію). Вимоги до док: своєчасність складання, достовірність показників, правильність оформлення. Обовязкові: назва під-ва, від імені якого складено док; назва док-у, його номер, код форми; дата складання; зміст господ операції, її вимірники, підписи посод-х осіб, що відпов за правильність оформл. В зал від ситуації, можуть викор додаткові рекв. При викор-ні обчисл техніки рекв-ти можуть бути зафіксовані у вигл. спец. кодів (при умови надання їм юридичної сили). Первинні док. повинні складатись у момент складання госп. опер. (чи безпосер після її завершення). Док-ми складають на бланках типових форм, які утверджуються Мінфіном і Держкомстатом України, бланки спеціалізованих форм - міністерствами і відомствами. Без помарок, чітко, розбірливо... Вільні строки прокресл. Помилки виправляють коректуючим способом: неправильний текст закр тонкою рискою, зверху - правильний запис. Потрібен надпис «виправлено» + підписи тих, хто підписав док, +дата виправлення. +підпис оговорки (застереженн) тим, хто її зробив. В касових і банківських док ніякі випр не допуск. Якщо помилка у бланку суворого обліку - виписується новий, а старий перекресленим чи надрізаним зберіг до наступн перевірки. Відповідальні за складання ті, хто підписав.
25 Класифікація документів. За призначенням: 1)розпорядчі - містять розпорядження на здійснення господ опер, але не підтверджують факту її здійснення (чеки, платіжні доручення банку).2)виконавчі (виправдальні) - підтверджують факт здійснення операції (виписки банку з рахунку під-ва про зачислення чи списання грош. коштів, акти, квітанції...) 3)документи бухгалтерського оформлення - складаються самими працівниками бухгалтерії на підставі виправдальних документів або даних поточного обліку для техн-ї підготовки облікових записів (меморіальні ордери, бух справки, розрахунки). Не мають самостійного значення. Часто використовують док-ти з усіма трьома ознаками - комбіновані (касові ордери, вимоги, лімітно-збірні карти...) В залежності від порядку відображення госп. операцій: 1)первинні складають у момент здійснення госп. операції (касові ордери, накладні на сдачу продукції та ін.) 2)зведені склад-ся на основі однорідних первин-х док-тів шляхом групування і узагальнення їх показників (звіти касира, авансові звіти та ін.) По способу охоплення госп. операцій: 1)разовівикорист-ть для оформлення одної чи декількох операцій, які запис-ся в документ одночасно (грошові чекі, касові ордери та ін.) 2)накопичувальні викор-ся для оформлення однорідних,таких, що систематично повторюються операцій протягом певного періоду (лімітно-забірні накопичувальні наряди і ін.) За місцем складання: 1)внутрішні (склад-ся на самому підпр) 2)зовнішні (поступають з інших підпр. і орган-й) По способу склад-ня: 1)ті, які склад. вручну 2)за допомогою обчис. техніки.
50. Фактори, що впливають на організацію бухгалтерського обліку на підприємстві
На рішення щодо окремих питань організації бухгалтерського обліку
впливає значна кількість факторів, які охоплюють особливості функціонування суб’єкта
господарювання.
У цілому фактори впливу на організацію бухгалтерського обліку по відношенню до
групи підприємств можуть бути внутрішніми та зовнішніми.
До зовнішніх факторів вважаємо за необхідне відносити такі:
1) поява нових організаційно-правових форм об’єднань підприємств зумовила
виникнення нових видів операцій між суб’єктами господарювання. Відповідно, групи
підприємств потребують нових підходів до організації бухгалтерського обліку;
2) рівень розвитку національного фондового ринку та ринку цінних паперів. Для
ефективності функціонування ринку досить важливе значення має система розкриття
інформації про учасників фінансового ринку і ринку цінних паперів, якість представленої
фінансової звітності і організація контролю за її достовірністю, що, в свою чергу, впливає
на належну організацію бухгалтерського обліку;
3) система нормативного регулювання діяльності груп підприємств та процесу
формування внутрішніх розрахунків. Основним нормативним документом, що регламентує
діяльність груп підприємств, є П(С)БО 19 “Об’єднання підприємств”, а нормативний
документ, що визначає правила формування внутрішніх розрахунків – відсутній. Відповідно,
група підприємств самостійно обирає процес формування внутрішніх розрахунків, який
зазначає в Наказі про облікову політику. Тому при організації бухгалтерського обліку в групі
підприємств слід враховувати положення зазначених документів;
4) умови господарювання спричинили приватизацію великих державних
підприємств, в результаті утворився корпоративний сектор економіки, який включає значну частку господарських товариств, що потребують вдосконалення їх управління на
основі ефективної організації бухгалтерського обліку;
5) необхідність задоволення інформаційних потреб на основі індивідуальних
внутрішніх розрахунків підприємства та внутрішніх розрахунків групи підприємств.
Потреба в таких розрахунках вимагає відповідної організації бухгалтерського обліку для її
формування;
6) рівень професійної підготовки облікових працівників. Компетентність та вміння
обліковими працівниками використовувати комп’ютерну техніку в своїй роботі сприяють
удосконаленню організації бухгалтерського обліку.
Внутрішніми факторами, що впливають на формування організації бухгалтерського
обліку, є:
1) форма власності впливає на організацію бухгалтерського обліку, а саме на
основі інтересів власників відбувається налагодження облікового процесу на
підприємстві;
2) організаційно-правова форма господарювання у вигляді підприємства,
господарського товариства, об’єднання підприємств здійснює вплив на організацію
бухгалтерського обліку, тобто кожній формі господарювання властиві свої принципи
організації бухгалтерського обліку. Так, група підприємств відповідає організаційно-
правовій формі господарювання – об’єднання підприємств;
3) організаційна структура групи підприємств, її розміри, обсяги діяльності.
Обсяги та розміри господарської діяльності групи підприємств визначають кількість
працівників бухгалтерських служб та фінансового відділу. Організаційна структура
впливає на взаємозв’язок фінансового директора та головних бухгалтерів з працівниками
інших структурних підрозділів групи підприємств;
4) особливості виробничої та торговельної діяльності підприємств групи
впливають на організацію бухгалтерського обліку, а саме вона повинна сприяти
формуванню однорідної аналітичної інформації в межах групи підприємств;
5) контроль материнського підприємства діяльності дочірніх підприємств. Від
обґрунтування контролю залежить поділ групи підприємств на материнське та дочірні
підприємства, що, в свою чергу, впливає на організацію бухгалтерського обліку в цих
підприємствах та на процес формування внутрішніх розрахунків;
6) відповідальність материнського підприємства за зобов’язаннями дочірніх
підприємств визначається установчими документами, здійснює вплив на організацію
бухгалтерського обліку для формування фінансової та податкової звітності таких
підприємств.
Отже, проведене дослідження щодо факторів впливу на організацію бухгалтерського
обліку, яка є невід’ємною складовою облікової політики у контексті законодавчого
забезпечення бухгалтерського обліку, дозволяє висловити припущення, що облікова
політика виступає засобом документального оформлення облікової процедури, в тому
числі, процедури бухгалтерського обліку внутрішніх розрахунків.
59 Звіт про рух грошових коштів.
Метою складання звіту є надання користувачам фін звітності повної інформації про зміни, що відбулися в грошових коштах п-ва та їх еквівалентах. У цьому звіті наведено дані про рух грош коштів протягом звітного періода в р-ті опеац, інвестиц, фін д-ті. Інформація про рух грош коштів в р-ті операц д-ті може бути наведена з викор-нням прямого або непрямого метода. При вик-ні прямого метода наводяться всі основні статті надходжень і витрат, різниця яких показує приріст або зменшення грош коштів. Непрямий метод передбачає відображення суми чистого прибутку, яка потім коректується завдяки виключенню негрошових операцій і операцій, пов’язаних з інвест та фін д-тю. Отже чистий рух грошових коштів від операц д-ті визнач як різниця між сумами грош надходжень і витрат з врахув руху коштів від надзвич подій. Рух грош коштів в р-ті інвест д-ті визначається на основі аналізу змінв статтях балансу “Необ активи” тиа “Поточні фін інвестиції”. Рух грошових коштів в р-ті фін д-ті визначається на основі змі балансу по розділу “Власний к-л”, і статтях балансу, пов’язаних з фін д-тю: “забезпеч майб витрат і платежів”; Довгострок зобов”, “Поточні зобов”. Отже складання звіту побудовано на макс використанні вже підготовлених показників Балансу і Звіту про фін р-ти. Зіт дозволяє: складати, прогнозувати і оцінювати грош потоки п-ва; визначати здатність п-ва погасити зобов і сплатити дивіденди;аналізувати грош і негрош аспекти операц п-ва.