Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Передові діячі перехідного періоду, борючись проти всесильної офіційної церкви і схоластики, використали культурну спадщину античної давнини, особливо античної Греції. Звідси - термін Відродження (Ренесанс по-італійському II Rinascimento) - досить неточне позначення, що збереглося в науковій літературі до наших днів. Насправді культура пізнього середньовіччя, що різко відрізнялася за історичними умовами свого виникнення й формування від умов античного світу, ніяк не могла бути простим відтворенням античності. Однак діячі епохи були щиро впевнені, що переживають і здійснюють відродження. В галузі медицини Західна Європа прийняла крім спадщини античної медицини також спадщину передової медицини народів Сходу, що стало відомим у Європі завдяки діяльності арабістів, перекладачів з арабської мови на латинську (Герарда Кремонського, Костянтина Африканського та ін.). Енгельс писав: «Це був найбільший прогресивний переворот з усіх пережитих до того часу людством, епоха, яка потребувала титанів і яка породила титанів щодо сили думки, пристрасті й характеру, щодо багатосторонності і вченості... Але що особливо характерне для них, так це те, що вони майже всі живуть у самій гущі інтересів свого часу, беруть жваву участь у практичній боротьбі... Кабінетні вчені були тоді винятком...»
У соціалістичних утопіях епохи Відродження - «Утопії» То-маса Мора (1476-1535), «Місті Сонця» Томмазо Кампанелли (1568-1633), «Новій Атлантиді» Френсіса Бекона (1561-1626) і ряді інших порушувалися також питання медицини і лікареві відводилося велике місце у проблемах особистого і громадського життя.
Як уже зазначалося, навчання медицини на медичних факультетах майже в усіх тогочасних університетах Європи зводилось до вивчення Канону Ібн-Сіни, коментарів до творів Гіппократа, Галена. У багатьох університетах, включаючи і Краківський, окремо викладалась астрологія, яка намагалася встановити вплив небесних світил на здоров'я людини, показати, як залежно від положення їх можна дати прогноз захворювання у людини, передбачити хід подій у житті окремих міст і навіть цілої країни. Вміння складати такі гороскопи входило в коло знань кожного тогочасного дипломованого доктора медицини. Викладання фармації було пов'язане з алхімією, яка шукала «філософський камінь» для перетворення звичайних металів у золото і засобів повертати людям похилого віку молодість. Своїх клінік для навчання студентів університети в переважній більшості не мали. Така відірваність від життя не могла не викликати протесту серед самих лікарів, які по закінченні школи ще довго відчували свою цілковиту безпорадність біля ліжка хворих.