Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
ХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім.. Володимира Даля
СТАНДАРТ ПІДПРИЄМСТВА. ПІДРОЗДІЛ "КАФЕДРА"
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ім. Володимира Даля
АВТОМАТИЗОВАНА ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНА СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ НАВЧАЛЬНОЮ, НАУКОВОЮ І МЕТОДИЧНОЮ РОБОТОЮ ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ
ПІК ІАС ВНЗ
Правила виконання учбової документації
Дипломне проектування
Основні вимоги до магістерських робіт
СТПУ ХХХХ-2003 СТАНДАРТ ПІДПРИЄМСТВА
(тимчасовий
Луганськ
СНУ
Кафедра Автоматики і систем управління
2003
1. РОЗРОБЛЕНИЙ І ВНЕСЕНИЙ
Кафедрою "Автоматики і систем управління" Східноукраїнського національного університету ім. Володимира Даля Міністерства освіти і науки України.
2. ЗАТВЕРДЖЕНИЙ І ВВЕДЕНИЙ В ДІЮ
Рішенням кафедри "Автоматики і систем управління" Східноукраїнського національного університету ім. Володимира Даля Міністерства освіти і науки України. Протокол № ___ від __ _________ 2003 р.
3. Цей стандарт є тимчасовим і базується на нормативних документах Міністерства освіти і науки України.
4 ВВЕДЕНИЙ ВПЕРШЕ
5 РОЗРОБНИКИ: Ю.Войлов, доктор технічних наук, професор (керівник розробки); В. Шаповалов, кандидат технічних наук, доцент; М. Бутенко, асистент.
Перероблено и доповнено О.В.Верховодов - к.т.н., доцент кафедры АКІТ
© Східноукраїнський національний університет, 2010
ЗМІСТ
|
[1] 1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ [2] 2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ [3] 3. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ [4] 4. СТРУКТУРА МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ [4.1] 4.1. Пояснювальна записка до магістерської роботи повинна містити: [5] 5. ВИМОГИ ДО ЗМІСТУ МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ [5.1] 5.1. Титульний аркуш пояснювальної записки (форма М2) [5.2] 5.2. Зміст [5.3] 5.3. Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів (за необхідності) [5.4] 5.4. Вступ [5.4.1] 5.4.1. Актуальність теми [5.4.2] 5.4.2. Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами [5.4.3] 5.4.3. Мета і задачі дослідження [5.4.4] 5.4.4. Наукова новизна одержаних результатів [5.4.5] 5.4.5. Практичне значення одержаних результатів [5.4.6] 5.4.6. Особистий внесок здобувача [5.4.7] 5.4.7. Апробація результатів магістерської роботи [5.4.8] 5.4.8. Публікації [5.5] 5.5. Основна частина [5.6] 5.6. Охорона праці [5.7] 5.7. Висновки [5.8] 5.8. Список використаних джерел [5.9] 5.9. Додатки [6] 6. ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ [6.1] 6.1. Загальні вимоги [6.2] 6.2. Нумерація [6.3] 6.3. Ілюстрації [6.4] 6.4. Таблиці [6.5] 6.5. Формули
[6.6] [6.7] 6.7. Оформлення списку використаних джерел [6.8] 6.8. Додатки [6.9] 6.9. Графічний матеріал [6.9.0.1] Додаток 3 [6.9.0.2] Додаток 4 |
СТПУ ХХХХ-2003 СТАНДАРТ ПІДПРИЄМСТВА УКРАЇНИ
Програмно-інформаційний комплекс
АВТОМАТИЗОВАНА ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНА СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ НАВЧАЛЬНОЮ, НАУКОВОЮ
І МЕТОДИЧНОЮ РОБОТОЮ ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО
ЗАКЛАДУ
ПІК ІАС ВНЗ
Правила виконання учбової документації
Дипломне проектування
Основні вимоги до магістерських робіт
Чинний від 2003-ХХ-ХХ
Стандарт установлює вимоги до магістерських робіт і загальні правила виконання звітної документації магістерської роботи, у тому числі:
структуру пояснювальної записки, порядок викладення матеріалу в пояснювальної записці, зміст розділів, правила виконання та подання пояснювальної записки і графічного матеріалу.
Положення цього стандарту є обов'язковими для магістерських робіт, які виконуються в умовах дії системи ПІК ІАС ВНЗ. Для магістерських робіт, які виконуються на кафедрах, де впровадження інформаційно-аналітичної системи не передбачається, або вона діє в частковому варіанті реалізації, положення стандарту є рекомендованими.
Стандарт не поширюється на магістерські роботи, які стосуються питань розробки технологій військового призначення і військової техніки,
У цьому стандарті є посилання на такі стандарти:
ДСТУ 3008-95 Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення.
ДСТУ 3396.0-96 Захист інформації. Технічний захист інформації. Основні положення.
ДСТУ 3575-97 Патентні дослідження. Основні положення та порядок проведення;
ГОСТ 7.1-84 Библиографическое описание документа. Общие требования и правила составления;
ДСТУ 3582-97 Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові в бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила;
ГОСТ 7.12-93 Библиографическая запись. Сокращение слов на русском языке. Общие требования и правила.
ГОСТ 2.106-96 Единая система конструкторской документации. Текстовые документы.
1.1. Згідно із «Стандартом підприємства. Дипломне проектування» пояснювальні записки до магістерських робіт необхідно оформлювати відповідно до Державного стандарту України. Таким стандартом є ДСТУ 3008-95 «Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення».
З огляду на високі вимоги нормативних документів необхідно неухильно дотримуватися порядку подання окремих видів текстового матеріалу, таблиць, формул та ілюстрацій, а також правил оформлення графічного матеріалу (плакатів і креслень).
3.2. Назва магістерської роботи повинна бути, по можливості, короткою, відповідати напрямку та спеціальності підготовки магістра, відповідати суті вирішеної проблеми (задачі), вказувати на мету дослідження і його завершеність. Іноді для більшої конкретизації до назви слід додати невеликий (4-6 слів) підзаголовок.
У назві не бажано використовувати ускладнену термінологію псевдонаукового характеру. Треба уникати назв, що починаються зі слів «Дослідження питання...», «Дослідження деяких шляхів...», «Деякі питання...», «Матеріали до вивчення...», «До питання...» і т. ін., в яких не відбито в достатній мірі суть проблеми.
3.3. При написанні магістерської роботи здобувач ступеня магістра обов'язково повинен посилатися на авторів і джерела, з яких запозичив матеріали або окремі результати.
Використовуючи в магістерській роботі ідеї або розробки, що належать також і іншим студентам, разом з якими були виконані дослідження (наприклад, при комплексній роботі), здобувач повинен відзначити цей факт у пояснювальній записці.
В разі використання запозиченого матеріалу без посилання на автора та джерело магістерська робота знімається з захисту на стадії попереднього розгляду без права її захисту.
3.4. В магістерській роботі необхідно стисло, логічно і аргументовано викладати зміст і результати досліджень, уникати загальних слів, бездоказових тверджень, тавтології.
3.5. Пояснювальну записку на здобуття магістерського ступеня подають у вигляді спеціально підготовленого рукопису в твердому переплетенні.
Титульний аркуш магістерської роботи містить:
На титульному аркуші обов'язково зазначається «На правах рукопису» та гриф обмеження розповсюдження відомостей (за необхідності).
Зміст подають на початку пояснювальної записки. Він містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів та пунктів (якщо вони мають заголовок), зокрема вступу, висновків до розділів, загальних висновків, додатків, списку використаної літератури та ін.
Якщо в магістерській роботі вжита специфічна термінологія, а також використано маловідомі скорочення, нові символи, позначення і таке інше, то їх перелік може бути поданий у вигляді окремого списку, який розміщують перед вступом.
Перелік треба друкувати двома колонками, в яких зліва за абеткою наводять, наприклад, скорочення, справа - їх детальну розшифровку.
Якщо в роботі спеціальні терміни, скорочення, символи, позначення і таке інше повторюються менше трьох разів, перелік не складають, а їх розшифровку наводять у тексті при першому згадуванні.
Розкриває сутність і стан проблеми (задачі) та її значущість, підстави і вихідні дані для розробки теми, обґрунтування необхідності проведення дослідження.
Далі подають загальну характеристику магістерської роботи в рекомендованій нижче послідовності.
Шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими розв'язаннями проблеми (наукової задачі) обґрунтовують актуальність та доцільність роботи для розвитку відповідної галузі науки чи виробництва, особливо на користь України.
Висвітлення актуальності не повинно бути багатослівним. Досить кількома реченнями висловити головне - сутність проблеми або наукового завдання.
Коротко викладають зв'язок вибраного напрямку досліджень з планами організації, на матеріалі якої виконана робота, а також з регіональними, галузевими та (або) державними планами та програмами.
Обов'язково зазначають номери державної або відомчої реєстрації науково-дослідних робіт, базових для підготовки та подання магістерської роботи, а також особистий внесок автора магістерської роботи у виконання цих досліджень.
Формулюють мету роботи і задачі, які необхідно вирішити для досягнення поставленої мети. Не слід формулювати мету як «Дослідження...», «Вивчення...», тому що ці слова вказують на засіб досягнення мети, а не на саму мету.
Об'єкт дослідження - це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію і обране для вивчення.
Предмет дослідження міститься в межах об'єкта.
Об'єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об'єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження. Саме на нього спрямована основна увага здобувача магістерського ступеню, оскільки предмет дослідження визначає тему праці, яка визначається на титульному аркуші як її назва.
Методи дослідження. Подають перелік використаних методів дослідження для досягнення поставленої в роботі мети. Перераховувати їх треба не відірвано від змісту роботи, а коротко та змістовно визначаючи, що саме досліджувалось тим чи тим методом. Це дасть змогу пересвідчитися в логічності та прийнятності вибору саме цих методів.
Подають коротку анотацію нових наукових положень (рішень), запропонованих здобувачем особисто. Необхідно показати відмінність одержаних результатів від відомих раніше, описати ступінь новизни (вперше одержано, модифіковано, удосконалено, дістало подальший розвиток).
Кожне наукове положення чітко формулюють, відокремлюючи його основну сутність і зосереджуючи особливу увагу на рівні досягнутої при цьому новизни. Сформульоване наукове положення повинно читатися і сприйматися легко і однозначно (без нагромадження дрібних і таких, що затемнюють його сутність, деталей та уточнень). У жодному випадку не можна вдаватися до викладу наукового положення у вигляді анотації, коли просто констатують, що в магістерській роботі зроблено те й те, а сутності і новизни положення із написаного виявити неможливо.
До цього пункту не можна включати опис нових прикладних (практичних) результатів, отриманих у вигляді способів, пристроїв, методик, схем, алгоритмів і т.ін. Слід завжди розмежовувати одержані наукові положення і нові прикладні результати, що випливають з теоретичного доробку здобувача.
Усі наукові положення з урахуванням досягнутого ними рівня новизни є теоретичною основою (фундаментом) вирішеної в магістерській роботі наукової задачі або наукової проблеми. Насамперед за це здобувачеві присуджується ступінь магістра.
В магістерській роботі, що має теоретичне значення, треба подати відомості про використання результатів досліджень або рекомендації щодо їх використання, а в роботі, що має прикладне значення, - відомості про практичне застосування одержаних результатів або рекомендації щодо їх використання.
Відзначаючи практичну цінність одержаних результатів, необхідно подати інформацію щодо ступеня готовності до використання або масштабів використання.
Необхідно дати короткі відомості щодо впровадження результатів досліджень із зазначенням назви організацій, в яких здійснена реалізація, форм реалізації та реквізитів відповідних документів.
Автор магістерської роботи повинен обов'язково визначити конкретний особистий внесок в результати досліджень, про які йде мова у пояснювальній записці до магістерської роботи.
Вказується, на яких наукових конференціях, студентських семінарах, нарадах оприлюднено результати досліджень, що включені до магістерської роботи.
Вказують, у скількох статтях у наукових журналах, збірниках наукових праць, матеріалах і тезах конференцій, авторських свідоцтвах опубліковані результати магістерської роботи.
Основна частина магістерської роботи складається з розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів. Кожний розділ починають з нової сторінки. Основному тексту кожного розділу може передувати передмова з коротким описом вибраного напрямку та обґрунтуванням застосованих методів досліджень. В кінці кожного розділу формулюють висновки із стислим викладенням наведених у розділі наукових і практичних результатів, що дає змогу вивільнити загальні висновки від другорядних подробиць.
В розділах основної частини подають:
В огляді літератури здобувач окреслює основні етапи розвитку наукової думки за своєю проблемою, Стисло, критично висвітлюючи роботи попередників, здобувач повинен назвати ті питання, що залишились невирішеними і, отже, визначити своє місце у розв'язанні проблеми. Бажано закінчити цей розділ коротким резюме стосовно необхідності проведення досліджень у даній галузі. Загальний обсяг огляду літератури не повинен перевищувати 20 % обсягу основної частини магістерської роботи.
В другому розділі, як правило, обґрунтовують вибір напрямку досліджень, наводять методи вирішення задач і їх порівняльні оцінки, розробляють загальну методику проведення досліджень. В теоретичних магістерських роботах розкривають методи розрахунків, гіпотези, що розглядають, в експериментальних - принципи дії і характеристики розробленої апаратури, оцінки похибок вимірювань.
В наступних розділах з вичерпною повнотою викладаються результати власних досліджень автора з висвітленням того нового, що він вносить у розробку проблеми. Здобувач повинен давати оцінку повноти вирішення поставлених задач, оцінку достовірності одержаних результатів (характеристик, параметрів), їх порівняння з аналогічними результатами вітчизняних і зарубіжних праць, обґрунтування потреби додаткових досліджень, негативні результати, які обумовлюють необхідність припинення подальших досліджень.
Виклад матеріалу підпорядковують одній провідній ідеї, чітко визначеній автором.
Обсяг розділу "Охорона праці" не повинен перевищувати 5% від обсягу основної частини. Перелік питань, які висвітлюються у розділі, визначаються консультантом з цього напрямку.
Викладають найбільш важливі наукові та практичні результати, одержані в роботі, які повинні містити формулювання розв'язаної наукової проблеми (задачі), її значення для науки і практики. Далі формулюють висновки та рекомендації щодо наукового та практичного використання здобутих результатів.
У першому пункті висновків коротко оцінюють стан питання. Далі у висновках розкривають методи вирішення поставленої в магістерській роботі наукової проблеми (задачі), їх практичний аналіз, порівняння з відомими розв'язаннями.
У висновках необхідно наголосити на якісних та кількісних показниках здобутих результатів, обґрунтувати достовірність результатів, викласти рекомендації щодо їх використання.
Список використаних джерел слід розміщувати одним із таких способів: у порядку появи посилань у тексті (найбільш зручний для користування і рекомендований при написанні пояснювальної записки до магістерської роботи), в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків, у хронологічному порядку.
Бібліографічний опис джерел складають відповідно до чинних стандартів з бібліотечної та видавничої справи. Зокрема, потрібну інформацію можна одержати із таких стандартів: ГОСТ 7.1-84 «Библиографическое описание документа. Общие требования й правила составления», ДСТУ 3582-97 «Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові в бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила», ГОСТ 7.12-93 «Библиографическая запись. Сокращение слов на русском языке. Общие требования и правила».
За необхідності до додатків доцільно включати допоміжний матеріал, необхідний для повноти сприйняття магістерської роботи:
Пояснювальна записка до магістерської роботи подається у вигляді електронного документу у форматі Word 2000 і попередніх версій, а також у друкованій версії одного примірника на одній стороні аркуша білого паперу формату А4 (210297 мм) до тридцяти рядків на сторінці. При комп'ютерному наборі слід використовувати шрифт Times New Roman розміром 14 пт з міжстроковим інтервалом 1,5. Для таблиць і ілюстрацій можна також використати папір форматів у межах від 203288 до 210297 мм і у електронному варіанті подати їх у форматі окремих розділів на сторінках із розміром АЗ (297420 мм).
Обсяг основного тексту пояснювальної записки для технічних спеціальностей (без переліку літератури і додатків) повинен становити 80-120 сторінок,
Текст магістерської роботи необхідно друкувати, залишаючи береги таких розмірів: лівий - не менше 20 мм, правий - не менше 10 мм, верхній - не менше 20 мм, нижній - не менше 20 мм.
Текст пояснювальної записки не повинен мати помилок, описків і графічних неточностей. Допускається наявність у надрукованому тексті не більше двох виправлень на одній сторінці.
Роздруковані програмні документи повинні відповідати формату А4 (210297мм), їх включають до загальної нумерації сторінок пояснювальної записки і розміщують, як правило, в додатках.
Робочими мовами магістерських робіт є українська, російська і англійська.
Текст основної частини магістерської роботи поділяють на розділи, підрозділи, пункти та підпункти. Заголовки структурних частин роботи «ЗМІСТ», «ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», «ДОДАТКИ» друкують великими літерами у середині сторінки симетрично до тексту. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу в розрядці в підбір до тексту. В кінці заголовка, надрукованого в підбір до тексту, ставиться крапка.
Відстань між заголовком (за винятком заголовка пункту) та текстом повинна дорівнювати одному вільному інтервалу розміром 1,5 пт.
Кожну структурну частину пояснювальної записки треба починати з нової сторінки.
До загального обсягу пояснювальної записки, визначеного цим Порядком, не входять додатки, список використаних джерел, таблиці та малюнки, які повністю займають площу сторінки. Але всі сторінки зазначених елементів підлягають нумерації на загальних засадах.
Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, малюнків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №.
Першою сторінкою роботи є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок пояснювальної записки. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.
Такі структурні частини магістерської роботи, як зміст, перелік умовних позначень, вступ, висновки, список використаних джерел не мають порядкового номера. Звертаємо увагу на те, що всі аркуші, на яких розміщені згадані структурні частини пояснювальної записки, нумерують звичайним чином. Не нумерують лише їх заголовки, тобто не можна друкувати: «1. ВСТУП» або «Розділ 6. ВИСНОВКИ». Номер розділу ставлять після слова «РОЗДІЛ», після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу.
Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: «2.3.» (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу.
Пункти нумерують у межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, підрозділу, пункту, між якими ставлять крапку. В кінці номера повинна стояти крапка, наприклад:
«1.3.2.» (другий пункт третього підрозділу першого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок пункту. Пункт може не мати заголовка.
Підпункти нумерують у межах кожного пункту за такими ж правилами, як пункти.
Ілюстрації (фотографії, креслення, схеми, графіки, карти) і таблиці необхідно подавати в магістерській роботі безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації і таблиці, які розміщені на окремих сторінках пояснювальної записки, включають до загальної нумерації сторінок. Таблицю, малюнок або креслення, розміри якого більше формату А4, враховують як одну сторінку і розміщують у відповідних місцях після згадування в тексті або у додатках.
Ілюстрації позначають словом «Рис.» і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках.
Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка.
Наприклад:
Рис. 1.2. (другий рисунок першого розділу). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією. Якщо в магістерській роботі подано всього одну ілюстрацію, то її теж нумерують за загальними правилами.
Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) в межах розділу. В правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис «Таблиця» із зазначенням її номера. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: «Таблиця 1.2» (друга таблиця першого розділу).
Якщо в магістерській роботі одна таблиця, її нумерують за загальними правилами.
При переносі частини таблиці на інший аркуш (сторінку) слово «Таблиця» і номер її вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова «Продовження табл.» і вказують номер таблиці, наприклад: «Продовження табл.1.2».
Формули в магістерській роботі (якщо їх більше одної) нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номери формул пишуть біля правого берега аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад: Номер формули розміщується з правого краю тексту, сама формула розміщується у центрі сторінки: (3.1) (перша формула третього розділу).
Примітки до тексту і таблиць, в яких вказують довідкові і пояснювальні дані, форматуються у опціях редактору Word, за шляхом "Вставка – сноска – обычная – автоматическая", при цьому нумерація примітків у тексті формується автоматично послідовно в межах всієї пояснювальної записки.
Ілюструють магістерські роботи, виходячи із певного загального задуму, за ретельно продуманим тематичним планом, який допомагає уникнути ілюстрацій випадкових, пов'язаних із другорядними деталями тексту і запобігти невиправданим пропускам ілюстрацій до найважливіших тем. Кожна ілюстрація має відповідати тексту, а текст - ілюстрації.
Назви ілюстрацій розміщують після їхніх номерів. При необхідності ілюстрації доповнюють пояснювальними даними (підрисунковий підпис).
Підпис під ілюстрацією звичайно має чотири основних елементи:
Треба зазначити, що експлікація не замінює загального найменування сюжету, а лише пояснює його.
Приклад:
Рис. 1.24. Нагромаджувальні пристрої:1 - магазинні; 2 - бункерні; 3 - конвеєрні; 4 – гравітаційні
Основними видами ілюстративного матеріалу в магістерській роботі є: креслення, технічний рисунок, схема, фотографія, діаграма і графік.
Не варто оформлювати посилання на ілюстрації як самостійні фрази, в яких лише повторюється те, що міститься у підписі. У тому місці, де викладається тема, пов'язана із ілюстрацією, і де читачеві треба вказати на неї, розміщують посилання у вигляді виразу у круглих дужках «(рис. 3.1)» або зворот типу: «...як це видно з рис. 3.1» або «... як це показано на рис. 3.1».
Якість ілюстрацій повинна забезпечувати їх чітке відтворення (електрографічне копіювання, мікрофільмування). Ілюстрації треба вбудовувати в текст у згрупованому вигляді, якщо вони виконані у редакторі Word. Якщо ілюстрації виконані в одному з графічних редакторів, то їх рекомендовано зберігати у вигляді графічних файлів з розширенням JPG в окремій папці, та включати в текст через опцію "Вставка – рисунок – из файла – папка с рисунками". Ця папка повинна додаватися до електронної версії пояснювальної записки,
Цифровий матеріал, як правило, повинен оформлятися у вигляді таблиць
Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і друкують симетрично до тексту. Назву і слово «Таблиця» починають з великої літери. Назву не підкреслюють. Приклад побудови таблиці показаний нижче.
Таблиця (номер)
Назва таблиці
За логікою побудови таблиці її логічний суб'єкт, або підмет (позначення тих предметів, які в ній характеризуються), розміщують у боковику, головці, чи в них обох, а не у прографці; логічний предмет таблиці, або присудок (тобто дані, якими характеризується присудок,) - у прографці, а не в головці чи боковику. Кожен заголовок над графою стосується всіх даних цієї графи, кожен заголовок рядка в боковику - всіх даних цього рядка.
Заголовок кожної графи в головці таблиці має бути по можливості коротким. Слід уникати повторів тематичного заголовка в заголовках граф, одиниці виміру зазначати у тематичному заголовку, виносити до узагальнюючих заголовків слова, що повторюються.
Боковик, як і головка, вимагає лаконічності. Повторювані слова тут також виносять в об'єднувальні рубрики; загальні для всіх заголовків боковика слова розміщують у заголовку над ним.
У прографці повторювані елементи, які мають відношення до всієї таблиці, виносять в тематичний заголовок або в заголовок графи; однорідні числові дані розміщують так, щоб їх класи співпадали; неоднорідні - посередині графи; лапки використовують тільки замість однакових слів, які стоять одне під одним.
Заголовки граф повинні починатися з великих літер, підзаголовки - з маленьких, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великих, якщо вони є самостійними. Висота рядків повинна бути не меншою 8 мм. Графу з порядковими номерами рядків до таблиці включати не треба.
Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті, таким чином, щоб її можна було читати без повороту переплетеного блоку пояснювальної записки або з поворотом за годинниковою стрілкою. Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на інший аркуш. При перенесенні таблиці на інший аркуш (сторінку) назву вміщують тільки над її першою частиною. Таблицю з великою кількістю граф можна ділити на частини і розміщувати одну частину під іншою в межах однієї сторінки. Якщо рядки або графи таблиці виходять за формат сторінки, то в першому випадку в кожній частині таблиці повторюють її головку, в другому випадку - боковик.
Якщо текст, який повторюється в графі таблиці, складається з одного слова, його можна заміняти лапками; якщо з двох або більше слів, то при першому повторенні його замінюють словами «Те ж», а далі лапками. Ставити лапки замість цифр, марок, знаків, математичних і хімічних символів, які повторюються, не слід. Якщо цифрові або інші дані в якому-небудь рядку таблиці не подають, то в ньому ставлять прочерк.
При використанні формул необхідно дотримуватися певних техніко-орфографічних правил, Найбільші, а також довгі і громіздкі формули, котрі мають у складі знаки суми, добутку, диференціювання, інтегрування, розміщують на окремих рядках. Це стосується також і всіх нумерованих формул. Для економії місця кілька коротких однотипних формул, відокремлених від тексту, можна подати в одному рядку, а не одну під одною. Невеликі і нескладні формули, що не мають самостійного значення, вставляються в середині рядків тексту.
Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів треба подавати безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони дані у формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнта треба подавати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова «де» без двокрапки.
Рівняння і формули треба виділяти з тексту вільними рядками. Вище і нижче кожної формули потрібно залишити не менше одного вільного рядка. Якщо рівняння не вміщується в один рядок, його слід перенести після знака рівності (=) або після знаків плюс (+), мінус (), множення () і ділення (:).
Нумерувати слід лише ті формули, на які є посилання у наступному тексті. Інші нумерувати не рекомендується.
Порядкові номери позначають арабськими цифрами в круглих дужках біля правого берега сторінки без крапок від формули до її номера. Номер, який не вміщується у рядку з формулою, переносять у наступний нижче формули. Номер формули при її перенесенні вміщують на рівні останнього рядка. Якщо формула знаходиться у рамці, то номер такої формули записують зовні рамки з правого боку навпроти основного рядка формули. Номер формули-дробу подають на рівні основної горизонтальної риски формули.
Номер групи формул, розміщених на окремих рядках і об'єднаних фігурною дужкою (парантезом), ставиться справа від вістря парантеза, яке знаходиться в середині групи формул і звернене в сторону номера.
Загальне правило пунктуації в тексті з формулами таке: формула входить до речення як його рівноправний елемент. Тому в кінці формул і в тексті перед ними розділові знаки ставлять відповідно до правил пунктуації.
Двокрапку перед формулою ставлять лише у випадках, передбачених правилами пунктуації:
а) у тексті перед формулою є узагальнююче слово;
б) цього вимагає побудова тексту, що передує формулі.
Розділовими знаками між формулами, котрі йдуть одна за одною і не відокремлені текстом, можуть бути кома або крапка з комою безпосередньо за формулою до її номера.
Розділові знаки між формулами при парантезі ставлять всередині парантеза. Після таких громіздких математичних виразів, як визначники і матриці, можна розділові знаки не ставити.
Формули виконують у редакторі формул текстового редактору Word.
Настроювання стилю і розміру символів формул повинно відповідати такому, як на рис. 6.1.
Рис. 6.1
При написанні магістерської роботи здобувач повинен давати посилання на джерела, матеріали або окремі результати з яких наводяться в магістерській роботі, або на ідеях і висновках яких розроблюються проблеми, задачі, питання, вивченню яких присвячена робота. Такі посилання дають змогу відшукати документи і перевірити достовірність відомостей про цитування документа, дають необхідну інформацію щодо нього, допомагають з'ясувати його зміст, мову тексту, обсяг. Посилатися слід на останні видання публікацій. На більш ранні видання можна посилатися лише в тих випадках, коли в них наявний матеріал, який не включено до останнього видання.
Якщо використовують відомості, матеріали з монографій, оглядових статей, інших джерел з великою кількістю сторінок, тоді в посиланні необхідно точно вказати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул з джерела, на яке дано посилання в магістерській роботі.
Посилання в тексті магістерській роботі на джерела слід зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад, «... у працях [1-7]...».
Якщо в тексті магістерської роботи необхідно зробити посилання на складову частину або на конкретні сторінки відповідного джерела, можна наводити посилання у виносках, при цьому номер посилання має відповідати його бібліографічному опису за переліком посилань.
Приклад:
Цитата в тексті: "... незважаючи на пріоритетне значення мовних каналів зв'язку між елементами соціально-економічних систем, ні в якому разі не можна ігнорувати найбільші канали передачі інформації [61]."
Відповідний опис у переліку посилань:
61. Дороніна М.С. Інформаційно-аналітичні системи: Навчальний посібник. - К.: "КМ Асатіа", 1998.- 192 с.
Рекомендується в основному тексті або у заключних абзацах розділів давати посилання на особисті публікації здобувача.
Посилання на ілюстрації магістерської роботи вказують порядковим номером ілюстрації, наприклад, "рис. 1.2".
Посилання на формули магістерської роботи вказують порядковим номером формули в дужках, наприклад "... у формулі (2.1)".
На всі таблиці магістерської роботи повинні бути посилання в тексті, при цьому слово "таблиця" в тексті пишуть скорочено, наприклад: "...в табл.1.2".
У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації треба вказувати скорочено слово "дивись", наприклад: "див.табл.1.3".
Для підтвердження власних аргументів посиланням на авторитетне джерело або для критичного аналізу того чи іншого друкованого твору слід наводити цитати. Науковий етикет вимагає точно відтворювати цитований текст, бо найменше скорочення наведеного витягу може спотворити зміст, закладений автором.
Загальні вимоги до цитування такі:
а) текст цитати починається і закінчується лапками і наводиться в тій граматичній формі, в якій він поданий у джерелі, із збереженням особливостей авторського написання. Наукові терміни, запропоновані іншими авторами, не виділяються лапками, за винятком тих, що викликали загальну полеміку. У цих випадках використовується вираз "так званий";
б) цитування повинно бути повним, без довільного скорочення авторського тексту і без перекручень думок автора. Пропуск слів, речень, абзаців при цитуванні допускається без перекручення авторського тексту і позначається трьома крапками. Вони ставляться у будь-якому місці цитати (на початку, всередині, на кінці). Якщо перед випущеним текстом або за ним стояв розділовий знак, то він не зберігається;
в) кожна цитата обов'язково супроводжується посиланням на джерело;
г) при непрямому цитуванні (переказі, викладі думок інших авторів своїми словами), що дає значну економію тексту, слід бути граничне точним у викладенні думок автора, коректним щодо оцінювання його результатів, і давати відповідні посилання на джерело;
д) якщо необхідно виявити ставлення автора магістерської роботи до окремих слів або думок з цитованого тексту, то після них у круглих дужках ставлять знак оклику або знак питання;
е) якщо автор магістерської роботи, наводячи цитату, виділяє в ній деякі слова, робиться спеціальне застереження, тобто після тексту, який пояснює виділення, ставиться крапка, потім дефіс і вказуються ініціали автора магістерської роботи, а весь текст застереження вміщується у круглі дужки. Варіантами таких застережень є: (курсив наш. - М.Х.), (підкреслено мною. - М.Х.), (розрядка моя. - М.Х.).
Список використаних джерел - елемент бібліографічного апарату, котрий містить бібліографічні описи використаних джерел і розміщується після висновків.
Бібліографічний опис складають безпосередньо за друкованим твором або виписують з каталогів і бібліографічних покажчиків повністю без пропусків будь-яких елементів, скорочення назв і т.ін. Завдяки цьому можна уникнути повторних перевірок, вставок пропущених відомостей.
Джерела можна розміщувати одним із таких способів: у порядку появи посилань у тексті (найбільш зручний для користування і рекомендований при написанні магістерської роботи), в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків, у хронологічному порядку.
Відомості про джерела, включені до списку, необхідно давати відповідно до вимог державного стандарту з обов'язковим наведенням назв праць. Зокрема, потрібну інформацію щодо згаданих вимог можна одержати із таких стандартів: ГОСТ 7.1-84 "Библиографическое описание документа. Общие требования и правила составления", ДСТУ 3582-97 "Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові в бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила". Приклад оформлення бібліографічного опису наведено у таблиці 6.1.
Таблиця 6.1.
Приклад оформлення бібліографічного опису
|
Характеристика джерела |
Приклад оформлення |
|
Монографії (один, два або три автори) |
Василенко М. В. Теорія коливань: Навчальний посібник. - К.: Вища школа, 1992. –430 с. Афанасьев В.В., Василевский О.Н. Расчеты электрических цепей на программируемых микрокалькуляторах. - М.: Энергоиздат, 1992. - 190 с. Меликов А.З., Пономаренко Л.А., Рюмшин П.А. Математические модели многопотоковых систем обслуживания. - К.: Техніка, 1991. - 265 с. |
|
Чотири автори |
Основы создания гибких автоматизированных производств / Л.А. Пономаренко, Л.В. Адамович, В.Т. Музычук, А.Е. Гридасов / Под ред. Б.Б. Тимофеева. - К.: Техніка, 1986.- 144с. |
|
П'ять та більше авторів |
Системный анализ инфраструктуры как элемент народного хозяйства / Белоусова Н.И., Вишняк Е.И., Левит В.Ю., Черевченко Т.М., Ярославская Ж.Н. - М.: Экономика, 1981. - 62 с. |
|
Багатотомні видання |
История русской литературы: В 4 т. / АН СССР. Ин-т рус. лит. (Пушкин. дом). - М., 1982. - Т.З: Расцвет реализма. - 876 с. |
|
Перекладні видання |
Гроссе 3., Вайсмангель X. Химия для любознательных: Пер. с нем. - М.: Химия, 1980.-392с. |
|
Стандарти |
ГОСТ 7.1-84. Библиографическое описание документа. Общие требования й правила составления. - Взамен ГОСТ 7.1-76; Введ. 01.01.86. - М.: Изд-во стандартов, 1984. - 78 с. |
|
Збірки наукових праць |
Обчислювальна і прикладна математика: 36. наук. пр. - К.: Либідь, 1993. - 99 с. |
|
Словники |
Библиотечное дело: Терминол. словарь / Сост. И.М. Суслова, Л.Н. Уланова. - 2-е изд. - М.: Книга, 1986. - 224 с. |
|
Депоновані наукові праці |
Меликов А.З., Константинов С.Н. Обзор аналитических методов расчета и оптимизации мультиресурсных систем обслуживания / Науч.- произв. корпорация "Киев. ин-т автоматики". - Киев, 1996. - 44 с. - Рус. - Деп. в ГНТБ Украины 11.11.96, №2210 - Ук9б // Анот. в ж. Автоматизация производственных процессов, №2, 1996. Пономаренко Л.А., Меликов А.З. Алгоритмы управления в неполнодоступных Марковских сетях со сложными механизмами обслуживания и очередями// Ред. ж. Автоматика и вычислительная техника. - Рига, 1989. -11с. Деп. в ВИНИТИ 8.12.89 г., №7305-В89. |
|
Складові частини книги |
Пономаренко Л.А. Организующая система // Автоматизация технологических процессов в прокатном производстве. - М.: Металлургия, 1979. - С. 141-148. |
|
Складові частини збірника, |
Пономаренко Л.А. Структура системы прерывания с ситуационными приоритетами в АСУТП станов горячей прокатки // Разработка автоматизированных систем управления технологическими процессами. - Тбилиси: Сабчота Сакартвело. - 1976. -С.3-16. |
|
Журналу |
Пономаренко Л.А., Меликов А.З. Ситуационное управление многоканальной системой с переменной структурой обслуживания неоднородного потока // Изв. АН Азерб. Респ. Сер. физ. - техн. и мат.наук. - 1986. - Т. 7, №6. - С. 79-83. |
|
Іноземного журналу |
Perez K. Radiation therapy for cancer of the cervix //Oncolgy.-1993.-Vol.7, JV" 2.-P.89-96. |
|
Енциклопедії. |
Долматовский Ю.А. Электромобиль // БСЗ. - 3-е изд. - М., 1988. - Т. 30. - С. 72. |
|
Тези доповідей |
Жучкова И.В. Оптимальное назначение приоритетов при организации доступа в локальных вычислительных сетях АСУТП // Труды Междунар. конф. "Локальные вычислительные сети" (ЛОКСЕТЬ 88). - Том 1. -Рига: ИЗВТ АН Латвии. - 1988. - С. 149-153. Melikov A.Z., Ponomarenko L.A. On the approach to optimal control of queuing systems with multiple classes of customers // Proc. International Conf. on Syst. Sci. XII. -Wroclaw (Poland). - 1995. - P. 507-515. |
|
Дисертації |
Луус Р.А. Исследование оборудования с пневмовакуумным приводом для захвата, перемещения и фиксации при обработке пористых и легкоповреждаемых строительных изделий: Дис... канд. Техн. наук: 05.05.04. - М., 1982. –212 с. |
|
Автореферати дисертацій |
Поликарпов В.С. Философский анализ роли символов в научном познании: Автореф. дис. д-ра филос.наук: 09.00.08 / Моск. Гос. пед. ин-т. - М., 1985. - 35 с. |
|
Препринти |
Пономаренко Л.А., Буадзе В.В. Математические модели и алгоритмы сбора и обработки информации в АСУТП непрерывных станов горячей прокатки: Препр. / АН Украины. Ин-т кибернетики; 76-76. - К.: 1976. - 37 с. |
|
Звіт про науково-дослідну роботу |
Проведение испытаний и исследований теплотехнических свойств камер КХС-2-12- ВЗ й КХС-2-12-КЗЮ: Отчет о НИР (промежуточн.) / Всесоюзн. заочн. ин-т пищ. пром-ти. - ОЦО 102ТЗ; № ГР 800571; Инв. № В 119692. - М., 1981. - 90 с |
|
Авторські свідоцтва |
Устройство для захвата неориентированных деталей типа валов: А.с. 1007970 СССР. МКИ В 25 ; 15/00 / В.С. Батулин, В.Г. Кемайкин (СССР). - № 330585/25; Заявлено 23.11.81; Опубл. 30.08.83, Бюл. №12. - 2 с. Линейный импульсный модулятор: А.с. 1626362. Украина, МКИ НОЗК7/02 / В.Г. Петров. - № 4653428/21; Заявлено 23.03.92; Опубл. 30.03.93, Бюл. № 13.-4с.ил. |
Додатки оформлюють як продовження магістерської роботи на наступних її сторінках або у вигляді окремої частини (книги), розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті роботи.
Якщо додатки оформлюють на наступних сторінках магістерської роботи, кожний такий додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово «Додаток __» і велика літера, що позначає додаток.
Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, додаток А, додаток Б і т.д. Один додаток позначається як додаток А.
При оформленні додатків окремою частиною (книгою) на титульному аркуші під назвою магістерської роботи друкують великими літерами слово «ДОДАТКИ».
Текст кожного додатка за необхідності може бути поділений на розділи й підрозділи, які нумерують у межах кожного додатка. У цьому разі перед кожним номером ставлять позначення додатка (літеру) і крапку, наприклад, А.2 - другий розділ додатка А; В.3.1 - перший підрозділ третього розділу додатка В.
Ілюстрації, таблиці і формули, які розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка, наприклад: рис. Д. 1.2 - другий рисунок першого розділу додатка Д; формула (А. 1) - перша формула додатка А.
Графічно-пояснювальний матеріал до магістерської роботи складають плакати і, якщо потрібно, креслення.
Електронний варіант плакатів виконується у форматі А1. Креслення можуть розроблятися в середовищі графічних і текстових редакторів, наприклад Photoshop, Corel DRAW, Compass Graphic, Auto Cad, Word, Paint і т. ін., які потім конвертуються у файл Corel DRAW 11. Паперові копії плакатів і креслень друкуються на цупкому папері (ватман) розміром А1 (розміром 594мм 841мм) , або А0 (розміром 841мм 1189мм) .
Серед плакатів обов'язковими є такі, де висвітлюють основні положення магістерської роботи:
Кількість таких плакатів повинна знаходитися в межах від 3 до 5 у залежності від обсягу поданого матеріалу.
На плакатах, що стосуються основної частини роботи, у стислій лаконічній формі повинні бути показані етапи розробки автором магістерської роботи загальної методики досліджень; висвітлена суть методів досліджень; подані відомості про проведені теоретичні і (або) експериментальні дослідження. Викладення теоретичної частини роботи повинно відповідати системному підходу, тобто мати у своєму складі розробку математичної моделі системи або процесу, що досліджується; аналіз властивостей моделі та результати її дослідження; обґрунтування вибору методу оптимізації параметрів моделі; результати синтезу системи і її теоретичного або експериментального дослідження. Кількість плакатів з основної частини має бути в межах від 3 до 5.
Експериментальна частина роботи може бути проілюстрована кресленнями обладнання, на якому виконувалися дослідження. Практичне значення роботи може супроводжуватися кресленнями нового обладнання, яке створено внаслідок впровадження результатів досліджень. Кількість креслень обмежується лише загальною кількістю ілюстративного матеріалу (загалом плакатів і креслень), яка не повинна перевищувати 12 шт. Мінімальна загальна кількість плакатів встановлена на рівні 6 шт.
Плакати повинні мати береги таких розмірів: лівий - не менше 30 мм, правий - не менше 20 мм, верхній - не менше 25 мм, нижній - не менше 30 мм. У нижньому колонтитулі кожного плакату слід через кому вказати: найменування кафедри, рік захисту, індекс групи, прізвище з ініціалами здобувача, назву магістерської роботи, номер плаката.
Зразки обов'язкових плакатів наведено на рис. 6.2.
Рис. 6.2. Зразки плакатів
Зразки плакатів, що ілюструють основну частину магістерської роботи, наведено на рис. 6.3.
Оформлення креслень повинно відповідати ДСТУ 3974-2000 Система розроблення та поставлення продукції на виробництво. Правила виконання дослідно-конструкторських робіт.
Структура кутового штампу, його розміри і формати підписів повинні відповідати ГОСТ 2.104 68. Зразок кутового штампу наведено на рис. 6.4.
Рис. 6.3. Зразки плакатів
Рис. 6.4. Зразок кутового штампу
Якщо креслення являють собою загальний вид виробу, або збіркову одиницю, до нього додається специфікація, яка розміщується у додатках до пояснювальної записки. Форма і порядок заповнення специфікації регулюються Міждержавним стандартом країн СНД "ГОСТ 2.106-96 Единая система конструкторской документации. Текстовые документы". Зразок кутового штампу першої сторінки текстового документу – специфікації наведено на рис. 6.5. Форма першої сторінки текстового документу надана у додатку М3-1 до цього стандарту. Форма подальших сторінок текстового документу - у додатку М3-2.
Для креслень у магістерській роботі встановлюється наступна структура позначення децимальної класифікації: АБВГД. ЄЖ. ЗИКЛ. МНО.
Код спеціальності розроблювача КТ301 або КТ801. Код класифікаційної характеристики ЄЖ.ЗИКЛ. Порядковий реєстраційний номер МНО - 000. Сх – це схема. Наприклад замісць Сх - Э3 – схема електрична принципова.
Код організації розроблювача для документів магістерських робіт, що виконуються по кафедрі АКІТ, визначається напрямком спеціальності підготовки, по якій навчається студент. Наприклад, КТ301, або КТ801.
КТ301.40.1009.000.01 Сх
Рис. 6.5. Приклад оформлеення кутового штампу
При кодуванні класифікаційної характеристики необхідно дотримувати наступної структури:
ЄЖ - дві останні цифри залікової книжки, у прикладі -40;
ЗИ - код проекту, який для магістерської роботи дорівнює 10;
КЛ - код кафедри, що у межах університету дорівнює 09;
Порядковий реєстраційний номер при дипломному проектуванні привласнюють у відповідність з номером пункту наказу про затвердження тематики дипломних проектів. Приклад креслення магістерської роботи показаний на рис. 6.6.
Рис. 6.6. Зразок креслення
Додаток 3
Форма М3-1
ФОРМА ТЕКСТОВОГО ДОКУМЕНТУ
специфікація, перша сторінка
|
Формат |
Зона |
Позиція |
Позначення |
Найменування |
Кільк. |
Нотатки |
|||||
|
Підп. і дата |
|||||||||||
|
Інв. № дубл. |
|||||||||||
|
Взамін. інв. № |
|||||||||||
|
Підп. і дата |
|||||||||||
|
АБВГД. ЄЖ. ЗИКЛ. МНО |
|||||||||||
|
Інв № ориг. |
вим |
лист |
№ док. |
Підп |
Дата |
||||||
|
Розроб. |
літера |
лист |
листів |
||||||||
|
Пров. |
|||||||||||
|
Керівник |
|||||||||||
|
Н.контр. |
|||||||||||
|
Затв. |
Додаток 4
Форма М3-2
ФОРМА ТЕКСТОВОГО ДОКУМЕНТУ
специфікація, подальші сторінки
|
Формат |
Зона |
Позиція |
Позначення |
Найменування |
Кільк. |
Нотатки |
||
|
Підп. і дата |
||||||||
|
Інв. № дубл. |
||||||||
|
Взамін. інв. № |
||||||||
|
Підп. і дата |
||||||||
|
АБВГД. ЄЖ. ЗИКЛ. МНО |
Лист |
|||||||
|
вим |
лист |
№ док. |
Підп |
Дата |
Головка
ядки
Заголовки
граф
Підзаголовки
граф
Боковик
(заголовки рядків)
Графи
(колонки