Будь умным!


У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.net

Тема 5 - Перевірка операцій з матеріальними цінностями

Работа добавлена на сайт samzan.net:


Тема 5 : Перевірка операцій з матеріальними цінностями.

План

  1.  Завдання перевірки операцій з товарно-матеріальними цінностями.
  2.  Інвентаризація.
  3.  Тема 6: Особливості перевірки державними податковими органами основних фондів.
  4.  Тема 7: Особливості перевірки нематеріальних активів.
  5.  Тема 8: Особливості перевірки державними податковими органами обліку праці та зарплати.

  1.  Завдання перевірки операцій з товарно-матеріальними цінностями.

Податкові органи для оцінки ефективності фінансово-господарської діяльності платників податків проводять аналіз за основними показниками.

При проведенні аналізу фінансово-господарської діяльності суб’єкта підприємницької діяльності використовуються Методичні рекомендації по відображенню в актах документальних перевірок аналіза фінансово-господарської діяльності підприємства (лист Державної податкової адміністрації України від 05.12.1997 р. № 23-2117/10-9985), а також Методика проведення поглибленого аналізу фінансово-господарського стану неплатоспроможних підприємств і організацій, затверджена наказом Агентства за питаннями запобігання банкрутства підприємств і організацій від 27.06.1997 р. № 81.

Згідно з даними методик, основними завданнями проведення аналізу при здійсненні документальних перевірок являється оцінка економічної ситуації, яка склалася на підприємстві, що перевіряється; виявлення причин і факторів, які позитивно або негативно впливали на кінцеві показники роботи підприємства, оцінка основних показників роботи підприємства, визначення задовільної (незадовільної) структури балансу, пошук рішень по покращенню роботи підприємства.

Для проведення аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства використовується наступна інформація:

  •  бізнес-план;
  •  матеріали аудиторських перевірок;
  •  бухгалтерська звітність;
  •  статистична звітність;
  •  матеріали попередньої перевірки контролюючих органів;
  •  первинні документи податкового та бухгалтерського звіту;
  •  регістри податкового та бухгалтерського обліку;
  •  інша додаткова інформація, необхідна для проведення аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства.

Спочатку посадова особа податкової служби ознайомлюється з характеристикою підприємства. З цією метою з’ясовує перш за все: повне найменування підприємства, вид діяльності, банківські реквізити, де і коли зареєстровано, Статут підприємства, статут засновників підприємства, форму власності, підпорядкування підприємства. Перевіряючий аналізує структуру статутного фонду в розрізі акціонерів, а також виявляє утримувача контрольного пакету акцій (згідно Положення про порядок підтвердження Антимонопольним комітетом України наявності контрольного пакету акцій від 09.12.1994 р. № 9).

При перевірці встановлюється порядок внесення засновниками вкладів в статутний фонд. При цьому важливо встановити, в якій формі здійснювати внески. При наявності внесків в матеріальній формі необхідно встановити правомірність оцінки товарно-матеріальних цінностей.  Внесені до статутного фонду основні засоби перевіряються на правильність оцінки їх первинної вартості і за залишковою вартістю. Внесені до статутного фонду нематеріальні активи підлягають перевірці на правильність їх оцінки, нарахування зносу, визначення залишкової вартості і терміну служби.

При аналізі структури важливо встановити наявність філіалів, представництв, відділень і інших окремих підрозділів і організацій. Перевіряється наявність в структурних відособлених підприємствах розрахункових рахунків, способи розрахунку з головною організацією, взаємини з державними податковими службами, а також порядок їх реєстрації в податкових службах. Підприємства, що мають ліцензійну діяльність, повинні пред'явити перевіряючому ліцензії, патенти і дозволи.

Важливо встановити, які суми статутного фонду не були внесені засновниками, і з'ясувати причини.

Комплексна документальна перевірка може проводитися за основними джерелами формування бази оподаткування (грошові накопичення, доходи, витрати і т. д.) або за окремими статтями (ділянками) обліку.

Ми розглядатимемо за окремими статтями, що формують базу оподаткування підприємства, і за окремими податками, зборами і обов'язковими платежами.

Спочатку слід здійснити перевірку виробничої діяльності підприємства. З цією метою проводиться ознайомлення і аналіз основних показників роботи підприємства, виробничої структури підприємства, аналізується структура випуску і реалізації продукції (робіт, послуг) в динаміці і порівняно з попередніми відповідними періодами. Аналізуються причини неритмічності випуску і реалізації продукції (робіт, послуг) в розрізі місяців, кварталів, з'ясовуються причини зниження виробництва і якості продукції. Перевіряючий встановлює повноту і своєчасність постачань по держконтрактам Важливо встановити причини неконкурентоспроможності продукції (робіт, послуг), що випускається, а також причини нереалізації продукції.

Перевірка операцій з обліку товарно-матеріальних цінностей

При перевірці операцій з обліку товарно-матеріальних цінностей перевіряючий звертає увагу на наступні основні питання:

  1.  чи проводилися інвентаризації матеріальних цінностей і як відображалися результати на фінансових показниках підприємства;
  2.  порядок списання матеріальних цінностей на собівартість продукції (робіт, послуг), при цьому уточнюється, за якими цінами були оприбутковані матеріальні цінності і порядок їх списання; чи не допускалися випадки списання матеріалів відкритого зберігання без інвентаризації;
  3.  правильність і своєчасність нарахування зносу МШП і відображення його в собівартості продукції;
  4.  чи ведеться аналітичний облік зносу МШП роздільно за призначенням і місцям їх використання, що важливо при визначенні собівартості продукції;
  5.  правомірність списання матеріальних цінностей на об'єкти обліку (замовлення, вид послуг, робіт і т. д.);
  6.  правильність обрахування і списання норм збитку і покриття матеріалів, яких не вистачає, на собівартість продукції;
  7.  своєчасність і правильність відображення результатів переоцінки матеріальних цінностей;
  8.  правильність реалізації матеріалів після ліквідації (списання), відображення на результатах діяльності підприємства і оприбутковування після їх списання;
  9.  визначення своєчасності і повноти нарахованої суми ПДВ за придбані і продані матеріальні цінності;
  10.  чи були випадки реалізації товарно-матеріальних цінностей на сторону і працівникам свого підприємства. Перевіряється правильність нарахування податку на додану вартість на відпущені матеріальні цінності, а також чи не було заниження ціни при реалізації матеріалів;
  11.  наявність у підприємства ліцензії на експорт і імпорт матеріальних цінностей;
  12.  чи перераховується з - за кордону виручка резидентів в іноземній валюті у встановлені терміни;
  13.  чи здійснювалися бартерні операції, і правомірність їх здійснення;
  14.  чи нараховувався транзитний збір по вивезених матеріальних цінностях;
  15.  встановлювався, чи дотримувався підприємством граничний рівень торгової або оптово-збутової націнки на товарно-матеріальні цінності;
  16.  правильність застосування методів обліку матеріальних цінностей і незмінність їх впродовж звітного періоду;
  17.  правильність відображення в обліку операцій по приходу, переміщенню і списанню матеріальних цінностей;
  18.  визначення сум збитків від недостач і розкрадань матеріальних цінностей;
  19.  правильність проведення дооцінки і зниження ціни товарно-матеріальних цінностей.

  1.  Інвентаризація.

Інвентаризація є одним із елементів методу бухгалтерського обліку, яка виступає в якості обов'язкового доповнення до документації господарських операцій, важливим засобом контролю за збереженням ресурсів, капіталу, зобов’язань підприємств.

Інвентаризація виникла як самостійна процедура в IX ст. ще задовго до появи «Трактату про рахунки і записи», який обґрунтував Лука Пачолі.

Інвентаризація передбачає перевірку фактичної наявності майна, коштів, зобов'язань і порівняння цієї наявності з записами на рахунках бухгалтерського обліку.

За допомогою інвентаризації підтверджують правильність та достовірність даних бухгалтерського обліку і звітності, встановлюють зміни майна, коштів, зобов'язань, які виникають між даними поточного обліку і фактичною наявністю.

По суті, інвентаризація є засобом виявлення таких змін у залишках ресурсів, які не підлягають поточному оформленню документами (наприклад, природні втрати, усушка, нестачі і лишки цінностей, їх якість і фактична наявність та ін.).

Одночасно під час інвентаризації виявляють залежалі, неповноцінні або браковані цінності, що дає можливість вжити заходи щодо виправлення їх дефектності та швидкого використання за призначенням.

У процесі інвентаризації перевіряють умови зберігання майна і організацію кількісного обліку їх на складах. Тому вона являється важливим засобом збереження майна підприємства.

Порядок проведення інвентаризації та оформлення її результатів визначає Інструкція з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затверджена Наказом Міністерства фінансів України № 69 від 11 серпня 1994 р.

Залежно від повноти охоплення об'єкта, розрізнюють повну і часткову інвентаризації.

Повна інвентаризація охоплює всі без винятку об'єкти господарювання. Таку інвентаризацію проводять перед складанням річної фінансової звітності.

Часткова інвентаризація охоплює окремі об'єкти.

Залежно від способу проведення, інвентаризації бувають суцільними, вибірковими та контрольними. Є ще обов'язкові і добровільні інвентаризації.

Для проведення інвентаризації створюється на підставі наказу керівника підприємства постійно діюча інвентаризаційна комісія у складі керівників структурних підрозділів, головного бухгалтера, яка очолюється керівником підприємства або його заступником.

На підприємствах, де через великий обсяг робіт проведення: інвентаризації не може бути забезпечено однією комісією, для безпосереднього проведення інвентаризації у місцях збереження та виробництва розпорядчим документом керівника підприємства створюються робочі інвентаризаційні комісії у складі інженера, технолога, механіка, виконавця робіт, товарознавця, економіста, бухгалтера та інших досвідчених працівників.

Постійно діюча інвентаризаційна комісія організує проведення інвентаризації, здійснює інструктаж робочих інвентаризаційних комісій, контрольні перевірки правильності проведення інвентаризацій, а також вибіркові інвентаризації товарно-матеріальних цінностей у місцях зберігання та переробки в міжінвентаризаційний період, перевіряє правильність визначення інвентаризаційних різниць, обґрунтованість пропозицій щодо пересортиці цінностей в усіх місцях їх зберігання, розглядає письмові пояснення осіб, які допустили нестачу чи псування цінностей, або інші порушення, і свої пропозиції щодо регулювання виявлених нестач та втрат з відображенням у протоколі. В протоколі мають бути наведені відомості про причини і про осіб, винних у нестачах, втратах і лишках, та про вжиті до них заходи.

Результати контрольних перевірок інвентаризацій оформляються актом контрольної перевірки інвентаризації типової форми..  

Реєстрацію проведених контрольних перевірок здійснює бухгалтерія у спеціальній книзі.

Відповідальність за організацію проведення інвентаризації несе керівник підприємства, установи.

У звітному році об'єкти і періодичність проведення інвентаризації визначаються власником, (керівником) підприємства, крім випадків, коли її проведення є обов'язковим згідно з законодавством.

Обов'язкова інвентаризація проводиться у таких випадках:

  •  при передачі майна державного підприємства, установи в оренду, приватизації майна державного підприємства;
    •  перед складанням річної фінансової звітності;
    •  при зміні матеріально-відповідальних осіб (на день прийому-передачі справ);
    •  при встановленні фактів крадіжок або зловживань, псування цінностей, а також за приписом судово-слідчих органів;
    •  у разі пожежі, стихійного лиха або інших надзвичайних ситуацій;
    •  та в інших випадках.

Перед початком інвентаризації від матеріально-відповідальної особи беруть розписку в тому, що всі документи на оприбуткування і витрачення цінностей здано до бухгалтерії і ніяких неоприбуткованих чи неописаних цінностей немає. Такі ж розписки дають особи, які мають кошти на придбання або доручення на одержання цінностей.

Наявність цінностей при інвентаризації встановлюється шляхом обов'язкового підрахунку, зважування, обміру в присутності матеріально-відповідальних осіб.

Дані про фактичну наявність цінностей заносяться до інвентаризаційного опису (див. табл. 8.2).

Інвентаризаційні описи складаються в необхідній кількості примірників, один з яких вручається матеріально-відповідальній особі.

Одержані дані, що містяться в інвентаризаційному описі, співставляються з обліковими даними про залишки тих же матеріальних цінностей. Таке співставлення називають порівненням фактичних і обліковий залишків і записують до порівнювальної відомості результатів інвентаризації (див. табл. 8.3).

Для усунення дублювання і спрощення процедури виведення результатів інвентаризації цінностей на складах доцільно відображувати їх в одному документі — інвентаризаційно-порівнювальній відомості. У результаті співставлення облікових даних з фактичними можуть бути виявлені такі факти:

а) фактичний і бухгалтерський залишки співпадають;

б) нестача, коли фактичний залишок менше облікового;

Таблиця 8.2

ВАТ «Мебля»

Підприємство, організація

Ідентифікаційний код ЕДРПОУ ____                            Код за УКУД____

Інвентаризаційний опис №2 на 25.10 ______ р. товарно-матеріальних цінностей, що знаходяться на складі і на відповідальному зберіганні комірника Іваненко Олександра Миколайовича. Інвентаризація проведена на підставі наказу (розпорядження) від 12 серпня  ___р. №31.

з/п

Номенклатурний номер

Найменування матеріалів

Розмір

Сорт або марка

Одиниця виміру

Фактична наявність

Ціна в грн.

Примітка

1

01206

Меблева тканина

м

250

75

2

01207

Лак

кг

80

15

3

01208

Фарба емалева

кг

130

7

Всього за описом порядкових номерів три з №01206 по №01208.

Голова комісії заст. керівника підприємства Андрейченко Миколай Степанович

_________________________________________________________________

посада, прізвище, ім'я, по батькові, підпис

Члени комісії

інженер Тихонов Матвій Григорович

_________________________________________________________________

посада, прізвище, ім'я, по батькові, підпис

гол. бухгалтер Іванова Марія Іванівна

_________________________________________________________________

посада, прізвище, ім'я, по батькові, підпис

експедитор Міроненко Андрій Миколайович

_________________________________________________________________

посада, прізвище, ім'я, по батькові, підпис

Усі цінності, перелічені в інвентаризаційному описі, комісією перевірені і в моїй присутності прийняті на відповідальне зберігання.     

Підпис матеріально відповідальної особи

25.10. _______р.

в) лишки, коли фактичний залишок більше бухгалтерського.

Вартість лишків і нестач цінностей в порівнювальних відомостях наводиться відповідно до їх оцінки в облікових регістрах.

Щодо лишків і нестач інвентаризаційна комісія повинна мати письмові пояснення матеріально-відповідальних осіб.

Інвентаризаційна комісія перевіряє правильність складання порівнювальних відомостей, на підставі одержаних пояснень встановлює характер виявлених лишків, нестач, втрат і псування цінностей.

Висновки та пропозиції про покриття нестач та регулювання встановлених різниць комісія відображає у протоколі.

Інвентаризаційні різниці регулюються в такому порядку:

1. Убуток цінностей в межах встановлених норм природного убутку списується на витрати виробництва, обігу за рішенням керівника підприємства.

2. Взаємний залік лишків і нестач внаслідок пересортиці може бути допущено тільки щодо товарно-матеріальних цінностей однакового найменування і в тотожній кількості за умови, що лишки і нестачі утворились за один і той же період, що перевіряється, та у однієї і тієї ж особи, яка перевіряється. У разі, коли при заліку нестач лишками при пересортиці вартість цінностей, що виявилась у нестачі, більше вартості цінностей, що виявилась у надлишку, різниця вартості повинна бути віднесена на винних осіб. Якщо конкретні винуватці пересортиці не встановлені, то сумові різниці розглядаються як нестачі цінностей понад норми природного убутку.

3. Понаднормові нестачі цінностей, а також втрати від псування цінностей відносяться на винних осіб за цінами, за якими обчислюється розмір шкоди від розкрадання, нестач, знищення та псування матеріальних цінностей. Якщо встановлено, що нестачі та втрати виникли внаслідок зловживань, відповідні матеріали протягом п'яти днів після встановлення нестач і втрат підлягають передачі до суду.

4. Понаднормові втрати і нестачі матеріальних цінностей в тих випадках, коли винуватців не встановлено або у стягненні з винних осіб відмовлено судом, зараховуються на збитки діяльності підприємства.

5. Основні засоби, нематеріальні активи, запаси, грошові кошти і документи та інші активи, що виявилися у надлишку, підлягають оприбуткуванню і зарахуванню на результати фінансово-господарської діяльності з послідуючим встановленням причин надлишку.

Протокол інвентаризаційної комісії про результати інвентаризації за пропозиціями про регулювання інвентаризаційних різниць затверджується керівником підприємства в п'ятиденний термін після закінчення інвентаризації.

Результати інвентаризації відображаються в бухгалтерському обліку в тому місяці, в якому закінчена інвентаризація, але не пізніше грудня місяця звітного року.

Інвентаризація основних засобів і нематеріальних активів

При інвентаризації основних засобів перевіряється наявність та стан інвентарних карток, описів та інших регістрів аналітичного обліку, технічних паспортів, іншої технічної документації, документів на основні засоби, що здані або прийняті підприємством в оренду, на зберігання та у тимчасове користування.

При відсутності цих документів необхідно скласти і оформити належним чином нові.

При виявленні об'єктів, які не взяті на облік, інвентаризаційна комісія повинна їх включити до інвентаризаційного опису, а оцінка цих об'єктів повинна бути проведена відповідно до сучасної вартості відтворення, а знос визначено за дійсним технічним станом об'єктів з оформленням відомостей про оцінку та знос відповідними актами.

Основні засоби вносяться до інвентаризаційного опису за найменуванням, із зазначенням інвентарного номера, виготовлювача, року випуску, кількості, первісної вартості та інших відомостей.

Основні засоби, що ремонтуються на інших підприємствах, вносяться до інвентаризаційного опису на підставі документів про здання об'єктів у ремонт.

Орендовані основні засоби підлягають інвентаризації орендодавцем із складанням окремого опису, в якому дається посилання на документи, які підтверджують прийняття цих об'єктів на відповідальне зберігання або в оренду, та відомості про строк оренди.

Основні засоби, що не придатні до експлуатації і не підлягають відновленню, включаються до окремого інвентаризаційного опису. Списання таких об'єктів здійснюється відповідно до діючого порядку.

Перед складанням річної фінансової звітності обов'язкова інвентаризація основних засобів проводиться не раніше першого листопада поточного року. Інвентаризація будівель, споруд та інших нерухомих об'єктів основних засобів може проводитися один раз в три роки, а бібліотечних фондів — один раз в п'ять років.

До інвентаризаційного опису нематеріальних активів вносяться дані про їх найменування і характеристику, первісну вартість, суму зносу, дату придбання і строк корисного використання.

Інвентаризаційна комісія повинна перевірити обґрунтованість оприбуткування нематеріальних активів, тобто наявність документів, на підставі яких оформлені придбані майнові права, і документів (довідок), що описують сам об'єкт нематеріальних активів або порядок його використання.

По всіх нематеріальних активах інвентаризаційна комісія перевіряє наявність розпорядчого документа підприємства про затвердження; корисного терміну використання нематеріальних активів і норм амортизації.

Порядок відображення результатів інвентаризації основних засобів на рахунках бухгалтерського обліку подані в таблиці 8.4.

Таблиця 8.4

Типова кореспонденція рахунків з обліку результатів інвентаризації основних засобів

№ опер.

Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунків

          Дебет

Кредит        

1

2

             3

4               

Нестача основних засобів

А) якщо винна особа не встановлена

1

Відображення суми нестачі у складі витрат звітного періоду

947 «Нестачі і втрати від псування цінностей»

10 «Основні

засоби»                 

  2

Відображення на позабалансовому рахунку суму нестачі

072 «Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей»

Б) якщо винна особа встановлена

  1

Списання зносу основних засобів

131 «Знос основ

них засобів»

10 «Основні        засоби»

2

Списання залишкової вартості основних   засобів

976 «Списання необоротних. активів»

10 «Основні

 засоби»

3

Сума, що підлягає відшкодуванню в розмірі балансової вартості основних засобів    

375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків»

716 «Відшкодування раніше списаних           активів»      

4

Сума, що підлягає від-і шкодуванню винною особою, розраховується згідно Постанові Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року №116 за формулою [(балансова вартість — амортизація) х індекс інфляції + ПДВ)]х2. На різницю між розрахованою сумою нестачі та балансовою вартістю основних засобів

375 «Розрахунки

за відшкодуванням завданих збитків»

719 «Інші           

1 доходи від операційної         діяльності»

5

Нарахована сума, що

підлягає сплаті до бюджету

719 «Інші доходи від операційної діяльності»

642 «Розрахунки за обов'язковими платежами»

6

Одержана сума відшкодування втрати до каси

ЗО «Каса»

375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків»

7

Перераховано до бюджету належну суму

642 «Розрахунки за обов'язковими платежами»

311 «Поточи

рахунки в            національній валюті»

Лишки основних засобів

1

Оприбуткування основних засобів

10 «Основні засоби»

719 «Інші доходи від операційної діяльності»

Інвентаризація запасів

При інвентаризації запасів встановлюється фактична наявність сировини, матеріалів, палива, покупних напівфабрикатів, тари, запасних частин, малоцінних та швидкозношуваних предметів зі строком експлуатації до одного року, готової продукції, товарів за кожним окремим найменуванням, кількістю, ціною.

Запаси, що надходять під час інвентаризації, приймаються матеріально-відповідальною особою в присутності членів інвентаризаційної комісії та вносяться до окремого інвентаризаційного опису «Товарно-матеріальні цінності* що надійшли під час інвентаризації»» У ньому зазначаються дата надходження, їх постачальники, найменування, кількість, ціна і загальна сума.

На товарно-матеріальні цінності, що належать іншим підприємствам і перебувають на відповідальному зберіганні, складається окремий інвентаризаційний опис, в якому робиться посилання на відповідні документи, ЩО підтверджують прийняття цих цінностей на відповідальне зберігання.

Тара вноситься в інвентаризаційний опис за видами, цільовим призначенням та якісним станом (нова, що використовувалася, що потребує ремонту).

На непридатну для використання тару під час інвентаризації складається окремий інвентаризаційний опис. її списання проводиться відповідно до діючого порядку.

Перед складанням річного фінансового звіту інвентаризація запасів проводиться не раніше першого жовтня.

Порядок відображення результатів інвентаризації запасів на рахунках бухгалтерського обліку подано в таблиці 8.5.

Таблиця 8.5

Типова кореспонденція рахунків з обліку результатів інвентаризації запасів

 № опер.

Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунків

Дебет

Кредит         

1.

2

3

4             

Лишки виробничих запасів

1    

Оприбуткування запасів, раніше не облікованих

20, 22, 25, 26, 28 «Рахунки обліку запасів»

719 «Інші доходи від операційної діяльності»   

Нестача виробничих запасів

А) якщо винна особа не встановлена

1

Відображення суми нестачі у складі витрат звітного періоду

947 «Нестачі і втрати від псування цінностей»

«Рахунки обліку запасів»

2

Відображення суми нестачі на позабалансовому рахунку

072 «Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей»

Б) якщо винна особа встановлена

1

Відображення суми нестачі у складі витрат звітного періоду

947 «Нестачі і втрати від псування цінностей»

«Рахунки              обліку запасів»   

 2

Сума, що підлягає відшкодуванню в розмірі балансової вартості запасів

375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків»

716 «Відшкодування раніше списаних              активів»               

3

Сума, що підлягає відшкодуванню винною особою, розраховується згідно Постанови Кабінету Міністрів від 22 січня 1996 року №116 за формулою [(балансова вартість) х індекс інфляції + ПДВ + А3)]х2. На різницю між розрахованою сумою нестачі та балансовою вартістю запасів

375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків»

719 «Інші доходи від  операційної   діяльності»           

4

Нарахована сума, що підлягає сплаті до бюджету

719 «Інші доходи від операційної діяльності»

642 «Розрахунки за обов'язковими платежами»

5

Отримано в касу суму відшкодування втрат

ЗО «Каса»

375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків»

6

Перераховано до бюджету різницю між сумою відшкодування і балансовою вартістю запасів

642 «Розрахунки за обов'язковими платежами»

311 «Поточні  рахунки в             
національній валюті»         

  1.  Тема 6: Особливості перевірки державними податковими органами основних фондів.

Перевірка обліку основних засобів При проведенні аналізу обліку основних засобів перевіряючі на підставі первинних даних аналітичного і синтетичного обліку основних засобів звертають увагу на наступні основні питання:

  1.  правильність віднесення до основних тих засобів, які знаходяться на балансі підприємства, віддзеркалення в звітності;
    1.  своєчасність і правильність проведення інвентаризації;
    2.  достовірність    індексації    вартості    основних засобів;
  2.  своєчасність і правильність відображення в обліку і звітності надходжень, переміщень і вибуття основних засобів;
  3.  правильність визначення (розрахунку) суми амортизаційних відрахувань і віддзеркалення в додатку «Н» до декларації про прибуток;
  4.  правильність обрахування зносу основних засобів, а також не змінювання методів визначення зносу;
  5.  своєчасність списання недоамортизованої частини основних коштів на фінансові результати підприємства;
  6.  наявність   власних   і   орендованих   основних засобів;
  7.  правомірність реалізації основних засобів, а також їх оцінка при реалізації як підприємствам, так і приватним особам;
  8.  правильність списання витрат на проведення ремонту основних засобів;
  9.  правомірність нарахування (розрахунку) амортизації при застосуванні норм прискореної амортизації;
  10.  правомірність включення в декларацію про прибуток підприємства   амортизаційних відрахувань, які за своїм змістом підлягають зменшенню з метою оподаткування (додаток «Н» до декларації про прибуток);
  11.  правомірність списання основних засобів і оприбутковування запасних частин від ліквідації.

  1.  Тема 7: Особливості перевірки нематеріальних активів.

Перевірка нематеріальних активів здійснюється перевіряючим з наступних питань:

  1.  правомірність віднесення прав до нематеріальних активів;
    1.  правомірність оцінки нематеріальних активів;
    2.  правомірність визначення термінів служби нематеріальних активів;
    3.  правильність відображення в обліку надходження, переміщення, реалізації і списання нематеріальних активів;
    4.  правильність відображення сум ПДВ, сплачених за придбання нематеріальних активів;
    5.  правильність індексації нематеріальних активів;
    6.  правомірність і повнота нарахування зносу нематеріальних активів;
    7.  правомірність проведення інвентаризації і віддзеркалення результатів в обліку нематеріальних активів.

Перевірку слід починати із з'ясування правомірності віднесення активів до нематеріальних активів. При цьому слід пам'ятати, що у складі нематеріальних активів відображаються придбані підприємством, установою права на користування землею, водою, іншими природними ресурсами, промисловими зразками, товарними знаками, об'єктами промислової і інтелектуальної власності і інші аналогічні майнові права. До нематеріальних активів - об'єктів права користування ресурсами природного середовища - відносяться: право користування надрами; право користування земельною ділянкою; право користування геологічної і іншою інформацією про природне середовище; право користування водними, біологічними і іншими ресурсами, які яким-небудь чином впливають на рівень екологічної безпеки життєдіяльності підприємства, населеного пункту, регіону і т.д. Нематеріальні активи прав інтелектуальної власності включають: право власності на промисловий зразок; право власності на винахід; право власності на знаки для товарів і послуг; право власності на сорт рослин; право власності на фірмове найменування; право на програми для ЕОМ; право власності на базу даних; право власності на науково-технічну інформацію. До нематеріальних активів - об'єктів права користування економічними, організаційними і іншими вигодами - відносяться: право на використання економічних і інших привілеїв; економічні вигоди від користування монопольним положенням ринку. До складу нематеріальних активів входить гудвіл (ділова репутація) - комплекс заходів, направлених на збільшення при були підприємств без відповідних активних операцій, включаючи використання кращих управлінських здібностей, домінуючу позицію на ринку продукції, нові технології.

  1.  Тема 8: Особливості перевірки державними податковими органами обліку праці та зарплати.

В процесі перевірки обліку праці і заробітної платні на підприємствах звертається увага на наступні основні питання:

  1.  наявність фактичної чисельності тих, що працюють на підприємстві, зокрема інвалідів, чи є трудові книжки непостійно працюючих інвалідів;
    1.  чи були випадки нарахувань і видачі заробітної платні за договорами підряду і числення на цю суму податку;
    2.  правомірність системи оплати праці;
    3.  правильність нарахування і віднесення на собівартість продукції (робіт, послуг) в аналітичному розрізі (замовлення, договір, кошторис і т. д.);
    4.  правомірність виплати премій і матеріальної допомоги працівникам підприємства і віднесення їх на результати господарської діяльності;
    5.  правильність утримань прибуткового податку з нарахованої заробітної платні, своєчасність утримань і переліків до бюджету;
    6.  визначення правильності числення загальної суми заробітної платні, яка має пільгове оподаткування;
    7.  визначення того, чи всі суми, раніше нараховані, виді адміністративних штрафів, накладених податковими інспекціями, утримані з винних лиць;
    8.  наявність нереальної заборгованості по заробітній платні і підзвітним сумам, які є прихованою видачею готівки, неоподатковуваної прибутковим податком;
    9.  визначення, чи на всіх осіб, що працюють за сумісництвом, надаються відомості до податкової інспекції або по основному місцю роботи про суми одержаних доходів і стягнутих податків;
    10.  правильність нарахувань сум на соціальне страхування і до Пенсійного фонду і відповідно віднесення їх на собівартість продукції (робіт, послуг);
    11.  перевитрата фонду оплати праці в порівнянні з розрахунковою сумою;
    12.  правомірність натуральної оплати праці;
    13.  віднесення нарахованої заробітної платні і відрахувань на валові витрати;
    14.  правомірність оплати праці в іноземній валюті;
    15.  відповідність нарахованої заробітної платні регістрам обліку;
    16.  відповідність нарахованої заробітної платні наданої звітності;
    17.  правильність нарахування резерву на оплату відпусток.

Контрольні запитання:

  1.  Яка інформація використовується для проведення аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства?
    1.  На що звертає увагу перевіряючий при перевірці операцій з обліку товарно-матеріальних цінностей?
    2.  Що таке інвентаризація і для чого вона потрібна?
    3.  Види інвентаризації.
    4.  В яких випадках проводиться обов’язкова інвентаризація?
    5.  Які можуть бути виявлені такі факти в результаті співставлення облікових даних з фактичними?
    6.  В якому порядку урегульовуються інвентаризаційні різниці?
    7.  Інвентаризація основних засобів і нематеріальних активів.
    8.  Інвентаризація запасів.
    9.  Особливості перевірки державними податковими органами основних фондів.
    10.  Особливості перевірки нематеріальних активів.
    11.  Особливості перевірки державними податковими органами обліку праці та зарплати.

PAGE  2




1. на утро на этот дом на тех при ком работают
2. ОБ ИММУНОПРОФИЛАКТИКЕ ИНФЕКЦИОННЫХ БОЛЕЗНЕЙ
3. вал Усього В тому числі
4. Пояснительная записка ДМ 32103
5. Результаты защита отчеты по практике .html
6. Украина -Eng-
7. Роланд к башне темной Пришел Роберт Браунинг Глава 1 Человек в черном пытался укрыться в пусты
8. НАВОДНЕНИЯ Половодьем называют ежегодно повторяющееся в один и тот же сезон относительно длительно
9. ОТЧЕТ ПО ЛАБОРАТОРНОЙ РАБОТЕ Исследование работы люминесцентных ламп при включении с различными пуско
10. РЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук Київ 2000
11. Реферат на тему- Экологические проблемы сокращения химического оружия.
12. темах консервації тощо
13.  Б~л блокта 10 тест с~ра~ына жауап беру керек ~р д~рыс жауап ~ 3 Трансдукция ~рдісіні~ ма~ы
14. политология этимологически образован сочетанием двух греческих слов- politike ~ государственные дела и logos ~ з
15. I J~ j~ j~ Svinu J~~us
16. Тема 2 Основные понятия
17. Тема 9 Учет лизинговых операций возвратный лизинг при котором продавец лизингового имущества одновременно
18. Отто Варбург
19. тема уголовного права как отрасли права
20. доклад МОСКВА июнь 2005 года Подготовлен О