Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА»
Кафедра міжнародного обліку та аудиту
Аналітичний звіт
з тренінгу: «Міжнародний економічний аналіз»
Тема:
«Аналіз міжнародних валютних відносин. Аналіз платіжного балансу. Німеччина»
Виконали: студенти
18-ї групи, 4-го курсу, МЕІМ
спеціальності 6503
Бойко Олег
Дорошевич Ольга
Марченко Юлія
Перенчук Олександра
Родніна Аліна
Столярчук Тетяна
Київ-2012
Тема 5. Аналіз міжнародних валютних відносин.
Тема 6. Аналіз платіжного балансу.
2. Поточний рахунок + капітальний рахунок = фінансовий рахунок. Не слід забувати й про рахунок «Помилки та упущення».
3. Аналіз у платіжному балансі:структурних диспозицій економіки, що визначають різні можливості експорту та потреби імпорту товарів, капіталів і послуг; змін у співвідношенні ринкового й державного регулювання економіки; кон'юнктурних чинників(ступінь міжнародної конкуренції, інфляції, зміни валютного курсу та ін.).
Якщо загальна сума платежів за міжнародними операціями країни відповідає бюджету, то такий стан називається рівновагою платіжного балансу. Коли ж держава не може підтримувати рівень витрат відповідно до бюджету, то спостерігається нерівновага платіжного балансу.
Порушення рівноваги платіжного балансу потребує певних змін, зокрема: змін рівня цін; доходу; валютних курсів та інших макроекономічних показників.
Аналіз рівноваги платіжного балансу ґрунтується на визначенні стану:
- балансу поточних платежів;
- базового балансу;
- балансу офіційних розрахунків.
Структурний дисбаланс — країна недостатньо швидко пристосовується до змін попиту на експорт та імпорт. Можна сказати, що Німеччина, будучи провідним експортером у світі, не має структурного дисбалансу у платіжному балансі.
Німецька економіка - це досить вдалий зразок модифікованої ринкової економіки. Уряд намагався запровадити вільноринкову економіку, і він досяг своєї мети, якщо говорити про виробництво і розподіл-вони були сформовані ринковими силами зовсім так само, як у Сполучених Штатах і Японії. Та все ж уряд Німеччини відіграє важливу роль, зокрема у сфері програм соціального забезпечення, що за своєю всеохопністю належать до найкращих у світі. Приблизно половина урядових видатків стосується сфери соціальних виплат, і це свідчить про той ступінь, що його досягла Німеччина як держава достатку.
4. Дефіцит платіжного балансу як результат виникнення певних диспропорцій унаціональному господарстві. Аналіз причин виникнення дефіциту платіжного балансу.
Як можна побачити на графіках дефіцит платіжного балансу Німеччини був до 2001 року. Це свідчить про існування певних диспропорцій у національному господарстві.
Виходячи з причин їх виникнення, з певною часткою умовності вони поділяються на чотири групи:
1. Структурні. Диспропорції, які виникають у зв'язку з невідповідністю виробничої структури національної економіки потребам світового ринку.
2. Цінові. Диспропорції, які визначаються зростанням інфляційних витрат і вартості факторів виробництва.
3. Ті, що визначаються рівнем доходу. Ця група диспропорцій обумовлена зниженням державних доходів і збільшенням витрат.
4. Обумовлені автономним переміщенням значних мас капіталу. Це стосується разових виплат, наприклад, на проведення військових операцій, витрати на утримання за кордоном військових баз тощо.
5. На платіжний баланс впливають всі ті чинники які впливають на рахунки платіжного балансу.
Платіжний баланс знаходиться під впливом наступних факторів:
- міжнародна конкуренція, нерівномірність соціально-економічного розвитку країн;
- циклічність розвитку національних економік і світової економіки в цілому;
- закордонні державні витрати, пов'язані в першу чергу з військовими витратами;
- міжнародна економічна взаємозалежність та її посилення в умовах розвитку інтеграційних процесів;
- структурні та цінові зміни в зовнішній торгівлі;
- вплив валютно-фінансових факторів;
- інфляція;
- ізоляціоністська політика відносно певних країн (політика ембарго);
- соціально-економічні катаклізми: стихійні лиха, неврожай, катастрофи.