реферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук Дні
Работа добавлена на сайт samzan.net:
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНА ГІРНИЧА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ
ПЛІШКА Тадеуш Янович
УДК 65.911.73
РОЗВИТОК РИНКУ НЕРУХОМОСТІ В ПРОЦЕСІ
ТРАНСФОРМАЦІЇ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА
ПОЛЬЩІ
08.01.01 - Економічна теорія
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Дніпропетровськ -2000
Дисертацією є рукопис
Робота виконана на кафедрі гуманітарних та соціально-економічних дисциплін Дніпропетровської державної медичної академії Міністерства охорони здоров'я України.
Науковий керівник:
доктор економічних наук, професор Батура Олександр Васильович,
Дніпропетровська державна медична академія хорони здоров'я, завідувач кафедри гуманітарних та соціально-економічних дисциплін.
Офіційні опоненти:
- доктор економічних наук, професор Мельник Леонід Юхимович, Дніпропетровський державний аграрний університет України, завідувач кафедри економічної теорії та економіки сільського господарства;
- кандидат економічних наук Пилипенко Ганна Миколаївна, Національна металургійна академія України (м. Дніпропетровськ), доцент кафедри політичної економії.
Провідна установа:
Донецький державний університет економіки і торгівлі Міністерства освіти і науки України, кафедра економічної теорії.
Захист відбудеться "6" червня 2000 р. о годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К. 08.080.01 у Національній гірничій академії України за адресою: 49027, м. Дніпропетровськ, пр. К. Маркса, 19, кім. .
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національної гірничої академії України за адресою: 49027, м. Дніпропетровськ, пр. К. Маркса, 19.
Автореферат розісланий "5" травня 2000 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради О.П. Грідін
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСЕРТАЦІЇ
Актуальність теми. Актуальність теми дослідження витікає з сучасного етапу розвитку польської економіки, який характеризується її глибокими перетвореннями ринкового характеру. Дана проблема практично реалізується у напрямі розгортання реальної різноманітності форм і видів підприємництва в ході реформування державної власності.
Протягом тривалого часу дослідження процесів формування і функціонування ринку сільськогосподарської нерухомості не мало місця в економічних дослідженнях. В умовах перехідної економіки, коли значно зменшується роль директивного управління народним господарством, потрібні нові підходи до аналізу економічної сутності, функціональної ролі та напрямів формування ринку сільськогосподарської нерухомості.
Актуальність теми дослідження зумовлена тим, що процес формування ринку сільськогосподарської нерухомості розглядається в поєднанні з процесами роздержавлення та приватизації. Такий аспект аналізу відображає об'єктивний процес переміщення основної частини нерухомості на рівень безпосередніх сільськогосподарських виробників. Однак у сучасній польській літературі з економіки поки що відсутні узагальнюючі роботи, в яких моделюється механізм даного процесу, виявляються причинно-наслідкові зв'язки між сільськогосподарською нерухомістю і розвитком форм власності та господарювання, аналізується динаміка ефективності ринку нерухомості в рамках певного способу привласнення.
Відсутність таких теоретичних досліджень стримує обгрунтовані механізми формування рівноваги на ринку сільськогосподарської нерухомості, їх рівноважний обмін та формування економічних інтересів учасників в інтенсифікації процесів відтворення. В результаті сучасний етап формування ринкового господарства Польщі характеризується загостренням структурно-функціональних протиріч становлення та розвитку ринкових суб'єктів, коли нові організаційно-правові форми господарювання не забезпечують свою відтворювальну функцію.
Особливо важливе значення в підвищенні ефективності економіки має проблема поглиблення теоретичного обгрунтування й удосконалення механізму функціонування системи аграрних відносин взагалі й окремо сільськогосподарської нерухомості. Вона суттєво впливає на узгодження економічних і соціальних процесів ринкової трансформації суспільства, через неї реалізується аграрна та загальноекономічна політика, що відбивається на досягненні головних макроекономічних цілей – стабілізації економічного зростання і підвищення рівня життя населення.
Ступінь розробки проблеми. Питання формування ринку сільськогосподарської нерухомості привертало увагу ряду польських і зарубіжних авторів. Найбільш значний внесок у розвиток теорії та практики аграрних відносин та формування ринку нерухомості внесли Р.Боровський, Т.Будняк, Р.Куперман, З.Шескуба, В.Китер, Е.Кладжи, М.Маліковський, В.Ногальський, А.В.Чаянов та інші.
Водночас не можна не відзначити, що все ще потребують теоретичного дослідження сутність і принципи побудови сільськогосподарської нерухомості, розробка прикладних аспектів її використання у вирішенні таких макроекономічних проблем, як забезпечення економічного зростання, підвищення зайнятості населення та його доброботу.
Перебудова господарчої системи і політичні зміни виявили численні “хвороби” економіки країни, у тому числі і в галузі управління сільськогосподарською нерухомістю. В період перетворення економічної системи в Польщі в різній мірі змінювався стан окремих господарюючих суб’єктів, що вплинуло на перерозподіл і переоцінку цілей економічного розвитку.
Все більше уваги приділяється в Польщі розвитку землеробства, а, отже, і його інструментові - сільськогосподарській нерухомості.
Це випливає з функції, яку виконує сільське господарство і його база в широкому розумінні, з можливості вступу до Європейського Союзу, з потреби якомога більшого простору для створення основи незалежності - здатності забезпечити населення продуктами харчування. Слід підкреслити, що в масштабах країни викликає стурбованість відповідне використання придатних до землеробства земель, що перейшли від державних землеробських господарств (ДЗР).
Таким чином, наукова актуальність, недостатня розробленість низки питань процесу формування і функціонування сільськогосподарської нерухомості в процесах приватизації визначили вибір теми, мету та завдання дисертаційної роботи, його об'єкт, методологічну та теоретичну основу аналізу, основні напрямки дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Проведені дослідження виконувалися у межах наукової теми кафедри гуманітарних та соціально-економічних дисциплін Дніпропетровської державної медичної академії ( номер держреєстрації 004297).
Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, що на основі поглиблення методологічних принципів економічного аналізу системи виробничих відносин перехідної економіки виявити сутність, зміст і роль ринку сільськогосподарської нерухомості в процесах реформування власності, визначити механізм впливу ринку сільськогосподарської нерухомості на становлення ринкових відносин в сільському господарстві і місце ринкових суб'єктів у конкретних організаційно-правових формах, обгрунтувати заходи щодо оптимізації державного регулювання процесу формування ринку сільськогосподарської нерухомості.
Реалізація мети дослідження здійснюється через вирішення наступних основних завдань :
- з’ясування теоретико-методологічних передумов аналізу проблем теорії та практики формування ринку сільськогосподарської нерухомості;
- виявлення прямих та зворотніх залежностей між процесом формування ринку сільськогосподарської нерухомості та розвитком відносин власності в цілому;
- аналіз найбільш дійових засобів і форм структурних зрушень у сільському господарстві з метою становлення рівноваги на ринку нерухомості, виходячи із сучасного стану економіки та завдань перехідного періоду;
- сформульовані конкретні заходи стимулювання процесу формування сільськогосподарської нерухомості в напрямку стабілізації та економічного зростання.
Об’єктом дослідження є процеси суспільного відтворення в умовах переходу до ринкових відносин в Польщі.
Предметом дослідження є виробничі відносини між державою та економічними суб’єктами з приводу формування ринку сільськогосподарської нерухомості.
Перехідна економіка постсоціалістичних країн послідовно проходить три етапи, а саме : етап формаційної кризи, етап стабілізації, етап піднесення і розвитку. В дослідженні увага приділяється з’ясуванню особливостей функціонування ринку сільськогосподарської нерухомості на першому і другому етапі перехідної економіки та висвітленню тих завдань, які стоять перед країною в формуванні нової моделі розширеного відтворення.
Методологія і методика дослідження. Методологічною основою дисертації послужили фундаментальні теорії мікро-та макроекономіки, що стосуються принципів і моделей поведінки економічних суб’єктів в аграрній сфері. Логіку дослідження обумовили такі методологічні підходи:
- ринковий механізм у сільськогосподарській галузі являє собою підсистему економічних відносин, якісне функціонування яких визначається рівнем розвитку виробництва;
- становлення ринкової економіки в Польщі породжує необхідність трансформаційних процесів в аграрному господарському механізмі;
- реформування сільськогосподарської нерухомості як цілісної системи має враховувати набутий світовий досвід ефективного функціонування ринку сільськогосподарської нерухомості.
При написанні роботи для аналізу використовувались статистичні матеріали головного статистичного управління Польщі, воєводських статистичних управлінь і матеріалів Агенцій сільськогосподарської нерухомості. При обробці фактичних даних використовувались методи : індукції та дедукції, аналізу та синтезу, поєднання логічного та історичного, порівняльного аналізу, системного аналізу, класифікації, економіко-математичного і математико-статистичного аналізу, науковий апарат польської та зарубіжної економічної думки, законодавчі, нормативні та інструктивні матеріали, які застосовуються в практиці формування та функціонування сільськогосподарської нерухомості.
Наукова новизна одержаних результатів. Дослідження процесу формування та функціонування ринку сільськогосподарської нерухомості дозволило отримати наступні нові результати винесені на захист :
вперше у сучасній економічній літературі проведено системний аналіз передумов формування механізму реалізації ринку сільськогосподарської нерухомості в Польщі;
дістало подальший розвиток дослідження економічної природи ринку сільськогосподарської нерухомості, як особливого типу економічних відносин із власними особливостями та закономірностями розвитку, специфічним середовищем;
визначено механізм дії закону відокремлення в процесі формування ринку сільськогосподарської нерухомості;
удосконалено підходи до обгрунтування пріоритетів та процесів проведення державної аграрної політики;
визначено механізм встановлення рівноваги на ринку сільськогосподарської нерухомості, що знаходить своє втілення у формуванні досить сталих обмінних відносин на основі вартості товарів;
зроблено новий внесок, що стосується вдосконалення процесу формування сільськогосподарської нерухомості та розробки програм з урегулюванням відносин між суб’єктами сільського господарства;
дістали подальший розвиток запропоновані конкретні напрямки державного регулювання податкової системи та фінансово-кредитних важелів для подальшого розвитку та функціонування ринку сільськогосподарської нерухомості.
Особистий внесок автора у розробку наукових результатів, що винесені на захист. Дисертантом особисто розкрито початковий рівень функціонування ринку сільськогосподарської нерухомості, засади розвитку та сутність ринку сільськогосподарської нерухомості, обгрунтовані чинники які впливають на процес встановлення рівноваги на ринку сільськогосподарської нерухомості, розроблені рекомендації щодо конкретних напрямків державного регулювання податкової системи та фінансово-кредитних важелів для перспективи розвитку ринку сільськогосподарської нерухомості.
Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення роботи полягає в тому, що отримані теоретичні результати та висновки можуть бути використані :
- у законотворчій діяльності та діяльності органів центральної влади і місцевого сільськогосподарського самоврядування при розробці та реалізації заходів щодо регулювання ринку сільськогосподарської нерухомості. Ряд відповідних пропозицій автора вже прийнято до розгляду Прикарпатським воєводством і Жешувською Агенцією по сільськогосподарській нерухомості;
- науковими та учбовими закладами у подальших дослідженнях проблем теорії та практики ринку сільськогосподарської нерухомості, а також реалізуватися у навчальному процесі при викладанні окремих тем курсів “Економічна теорія”, “Мікроекономіка”, “Макроекономіка” та інших. Відповідні рекомендації автора запровадженні у навчальний процес Люблінського університету (Польща).
Апробація результатів дослідження . Матеріали дисертаційної роботи доповідались на VIII польсько-українському науковому семінарі “Трансформації в аграрному секторі постсоціалістичних країн Європи” (м.Варшава, 1998); на міжнародних науковіх конференціях: “Франція та Україна, науково-практичний досвід у контексті діалогу національних культур” ( м.Дніпропетровськ, 1996); “Маркетинговая діяльність в аграрному секторі економіки” ( м.Краків, 1997); “Вдосконалення законодавчого регулювання приватизаційними процесами” (м.Жешув, 1998); “Державне регулювання економіки при переході до ринку : досвід, проблеми, механізми” (м.Львів, 1998); “Реклама та інформація” (м.Жешув, 1998); “Категорія цінності та цілі підприємства” ( м.Жешув, 1999).
Публікації. Результати дослідження викладені автором у 9 публікаціях загальним обсягом 2,3 обл.- вид. арк., у тому числі 7 статтях у наукових збірниках, 2 статті у збірниках науково-практичних конференцій. Обсяг частки дисертанта в опублікованих працях становить 2,1обл.- вид. арк.
Обсяг та структура дисертаційної роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Вона викладена на 173 сторінках, містить 7 таблиць та 4 графіка. Список використаних джерел складається з 226 найменувань.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі розкривається актуальність дисертаційного дослідження, його мета, задачі, об’єкт і предмет, наукова новизна та практичне значення одержаних результатів, їх апробація.
Перший розділ – “Економічна трансформація постсоціалістичної сільськогосподарської системи"”- присвячений аналізу соціально-економічних перетворень, що здійснюються в Польщі з початку 90-х років, мають своєю метою формування принципово нової і високоефективної економічної системи суспільства. Формаційна перебудова економіки постсоціалістичної системи – це довгостроковий процес, який охоплює тривалий час. В цьому процесі суспільне відтворення взагалі, як і відтворення в сільському господарстві зокрема, акумулюють певні особливості перехідного періоду.
Треба відмітити, що внаслідок причин об’єктивного і суб’єктивного характеру теоретичні проблеми формування ринку сільськогосподарської нерухомості в умовах перехідної економіки вченими постсоціалістичної системи вивчені недостатньо. А це певною мірою гальмує перетворювальні процеси в Польщі, затримує вихід національної економіки на европейський рівень.
Дослідження дисертації економічної природи ринку сільськогосподарської нерухомості, показує, що цей процес пов’язаний з економічною трансформацією постсоціалістичної сільськогосподарської системи. У 1989 р. в Центральній і Східній Европі почалась третя, в цьому сторіччі, велика трансформація аграрних відносин і структур. Аграрні реформи, які в довоенний і післявоенний період здійснювались на основі комуністичної колективізації, сьогодні пов’язані з радикальними змінами у відносинах власності – роздержавленням і приватизацією. У Польщі реформування відносин власності в сільському господарстві принципово відрізнялись від інших посткомуністичних країн. Тут зміни у формах власності, по-перше, не набули реституційного і реприватизаційного характеру, по-друге, зміни зачіпають тільки державний аграрний сектор, а не колективний, і, по-третє, мають регіональні, а не загальнодержавні відмінності і залучають тільки 45% сільського господарства країни. Необхідність трансформації сільського господарства постсоціалістичних країн викликана, перш за все, економічними і політичними чинниками. В усіх цих країнах великі держгоспи і виробничі кооперативи в існуючій організаційно-економічній формі не в стані ефективно функціонувати в ринковій економіці. При цьому, колись привілейований соціалістичний аграрний сектор, повинен бути якомога скоріше трансформований у приватний.
У стратегії реформування державного сектору сільського господарства в Польщі проаналізовані два різних підходи. Перший з них базується на теоретико-політичному характері проведення приватизації (оскільки цей сектор був цілком соціалістичним і привілейованим, то його слід трансформувати в ринкові умови будь якою ціною і як можна швидше), а другий полягає в тому, що держгоспи не зможуть пристосуватися до нових правил ринкової економіки без підтримки держави, а в зв’язку з цим необхідно реформувати достатньо виважено і поступово.
В дисертації відмічається, що ні один із них не враховував регіональних особливостей державних сільськогосподарських підприємств, майбутніх економічних та соціальних наслідків їх реформування, реального попиту на землю і т.п. Як наслідок, поставлені політичні цілі і прийняття неоліберальної економічної політики щодо аграрної сфери призвели, в кінцевому рахунку, до банкрутства більшості держгоспів.
Вирішення питання щодо об’єктивного рівня методологічного і теоретичного обгрунтування системи сільськогосподарської нерухомості пов’язаний з соціально-економічними відносинами з приводу привласнення. З позицій становлення приватної власності, розвиваються і конкретизуються деякі категорії. Використання системного методу аналізу дало дисертанту змогу обгрунтувати положення про те, що економічний аспект власності охоплює широке коло відносин між людьми. Найбільш поширена сфера відносин власності – це купівля-продаж товарів на ринку. Тут привласнення “чужого” майна супроводжується відчуженням свого на добровільній і еквівалентній основі. При бартерному обміні відчуження – привласнення здійснюється одночасно по відношенню до обох суб’єктів ринку. Гроші – це найбільш ліквідний товар, і їх власник може завжди обміняти гроші на будь-який товар. Ще один важливий економічний аспект власності. Привласнення тих чи інших об’єктів власності завжди має на меті використання їх споживчих якостей. Якщо це здійснює сам власник, то має місце ставлення людини до речі. Власник не вступає в економічні відносини з іншими суб’єктами, тобто вони не набувають форми відчуження-привласнення. Він сам використовує споживчі властивості речей в особистому чи у виробничому процесі. Це характерно і для виробництва, яке функціонує без використання найманої праці.
У другому розділі “Економіко-правові передумови формування ринку сільськогосподарської нерухомості” досліджено взаємозв’язок економіко-правових передумов, які склалися в аграрній економіці Польщі під час формування ринку нерухомості. Загострення уваги на питаннях методологічного обгрунтування процесу формування системи нерухомості зумовлено широким розповсюдженням у сучасній економічній думці різноманітних підходів щодо методологічного обгрунтування економічних явищ та процесів на основі таких напрямків в світовій економічній теорії: маржиналізму, монетаризму, теорії попиту, теорії пропозиції, кейсіанства та інших. Дане явище потребує обгрунтованого впорядкування щодо використання вищенаведених теоретичних та методологічних напрямів аналізу відносно соціально-економічних явищ та процесів взагалі та на ринку сільськогосподарської нерухомості зокрема, в період створення соціально-економічної системи в Польщі, заснованої на ринкових відносинах.
Виходячи з необхідності пізнання сутності формування системи нерухомості, в дисертації обгрунтовується раціональність використання підходів класичної політичної економії, які спираються на діалектичні закони пізнання. При цьому враховується характерна особливість класичного підходу і методологічного обгрунтування на основі законів діалектики, згідно якого пізнання природи явища і системи нерухомості, зокрема, відображає наукові основи аналізу економічної дійсності.
Пізнання сутності системи нерухомості на категоріальному рівні через методи теоретичного аналізу забезпечується через розгляд системи сільськогосподарської нерухомості як явища у взаємообумовленості із зовнішніми факторами. Відносно методологічного забезпечення передумов, що вивчаються, обгрунтовуються два підходи : відносно аналізу передумов явища системи нерухомості через причинно-наслідкові зв’язки на рівні його сутнісного пізнання і об’єктивної обумовленості передумов виділення аграрного явища в структурі господарського комплексу Польщі на основі статичної причинності, тобто емпіричного підходу до аналізу.
Аналізуючи процес формування ринку нерухомості в сільському господарстві з точки зору її цілісності, в дисертації відмічається, що сутнісні зв'язки економічних законів відокремлення та конкуренції є недостатніми для забезпечення цієї цілісності. Відбувається формування суспільної вартості і діє економічний закон вартості, котрий, по-перше, реалізує економічний інтерес власника нерухомості, по-друге, формує об'єктивні критерії внутрігалузевого конкурентного відбору, по-трете, визначає форми та масштаби розподілу і перерозподілу суспільної праці та ресурсів по сферах виробництва. Отже, закон вартості об'єктивно доповнює дію законів відокремлення та конкуренції, приводить їх у якісно визначену цілісність.
Еволюція сільськогосподарської нерухомості в Польщі, котра відбувається в результаті дії іманентних, базисних економічних законів, об'єктивно призводить до діалектичного заперечення анархічно-стихійної форми існування ринкового господарства. При формуванні ринкового механізму економіки Польщі суттєво зростають збалансованість та пропорційність розвитку, що саме і забезпечується господарсько-політичним механізмом, котрий відповідає рівню розвитку продуктивних сил. Отже, при формуванні ринкового механізму сільськогосподарської нерухомості початково виникають і розвиваються відносини планомірні; разом з тим, коливальний та імовірнісний характер господарських процесів у цьому механізмі продовжує зберігатися.
Дослідження в дисертації показали, що ринок сільськогосподарської нерухомості є необхідним елементом ринкової економіки. Причому цей ринок – найскладніший елемент, оскільки тут не тільки переплітаються інтереси сільськогосподарських працівників при визначенні ціни на нерухомість й умов її функціонування, а й як у дзеркалі відбиваються практично всі соціально-економічні явища, що відбуваються в суспільстві. Від того, наскільки успішно функціонує економіка, в якій фазі економічного циклу вона перебуває, яка поведінка основних суб'єктів ринку-працівника та власника, залежить попит на сільськогосподарську нерухомість і її пропозиція, а відповідно, й рівень виробництва продовольчої продукції.
В процесі дослідження в дисертації проводили аналіз ціни сільськогосподарської нерухомості з точки зору відтворювальних процесів. Такий підхід дав нам можливість дійти висновку, що необхідною умовою становлення цивілізованого й регульованого ринку сільськогосподарської нерухомості у перехідній економіці Польщі має стати формування рівноваги як методологічної і практичної основи для визначення напрямів трансформації деформованої економічної системи в ринкову економічну систему, як нового господарського порядку. Встановлення рівноваги є одним із важливих критеріїв теоретичного і практичного значення в специфіці формування ринку сільськогосподарської нерухомості. У широкому розумінні рівновага – це стан якої-небудь системи, в який вона повертається відповідно до власних внутрішніх закономірностей, які постійно відтворюють її найбільш суттєві властивості. Рівновага встановлюється, якщо протилежні сили врівноважуються, але внутрішня напруга, може зберігатися і в поведінці людей виникає стійкий компроміс. Щоб сформувати рівноважний стан необхідно перш за все встановити: 1) закони і закономірності розвитку, які створюють і постійно відтворюють рівновагу; 2) внутрішній стан на основі специфічних внутрішніх закономірностей; 3) механізм внутрішнього регулювання. У вузькому розумінні рівновага є стан кількісних і якісних пропозицій взаємодії попиту і пропозиції сільськогосподарської нерухомості, в якому розподіляються обмежені земельні ресурси.
Теоретично обгрунтовується поняття економічного механізму становлення рівноваги ринку сільськогосподарської нерухомості. В роботі прийшли до висновку, що економічний механізм - це лише один із багатьох елементів, всебічний аналіз яких дозволяє економічній теорії виробляти свої узагальнення. Практичне значення цієї проблеми випливає із того, що економічний механізм встановлення рівноваги виникає у конкретних сільськогосподарських умовах під впливом початкового імпульсу в системі взаємодії явищ за певних умов. Суспільні умови, зокрема приватна власність, породжуючи конкуренцію, впливає через ціну. Ціна є імпульсом, який дає інформацію про умови ринку і вона має свої особливості, бо сільськогосподарська нерухомість має певний розмір. Ринкові умови створюють ситуацію, коли рівень цін на сільськогосподарську нерухомість залежить і від розвитку виробництва на цій нерухомості.
З метою комплексного підходу до оцінки процесу формування ринку сільськогосподарської нерухомості подано аналіз діючої законодавчої бази Польщі. Так, аналіз починається з прийняття Сеймом Закону “Про управління аграрним майном Державного казначейства”.З 1 січня 1992 р. створюють Агенцію аграрного майна Державного казначейства. Агенцію Державне казначейство наділило правами власності й іншими законними правами щодо державного майна в сільському господарстві. Таким чином, науково обгрунтована стратегія економіко-правових регуляторів управління в сучасних умовах становлення ринку сільськогосподарської нерухомості припускає використання принципу системності, з допомогою якого зміни структури економіки і всього господарського механізму будуть носити цілеспрямований, послідовний і злагоджений характер.
В третьому розділі – “Стан і перспективи розвитку ринку сільськогосподарської нерухомості” аналізується особливість сучасного стану сільського господарства Польщі і його вплив на процеси формування ринку нерухомості. Невеликий попит на землю обумовлений дефіцитом капіталу, низькою заробітною платньою сільськогосподарської праці і сільськогосподарської продукції, а також високою концентрацією земель з відносно міцними індивідуальними господарствами. Закордонні інвестори отримали тільки 150 га землі ( а це 0,03%), в тому числі 60 га продали під споруду гливицької фабрики “Дженерал моторс”. Значно більше, біля 14 тис.га купували торгові товариства з незначною часткою іноземного капіталу. Більш ефективним способом використання державних земель є оренда. До кінця 1998 р. були укладені 171 тис.угод на оренду 3433 га землі. У структурі орендованих земель домінують ділянки до 1 га (48% угод), от 1 до 10 га (40% угод). В основному угоди на оренду земельних ділянок укладалися з сімейними господарствами.
Автор дотримується тієї точки зору, що функціонування сільськогосподарської нерухомості започатковується у сфері виробництва, де може бути створена необмежена кількість відокремлених однорідних виробництв. Завдяки цьому стає можливим розмежувати, відокремити в процесі формування ринку сільськогосподарської нерухомості широку гаму структурних елементів, особливе місце в перспективі розвитку ринку нерухомості посідають фінансові відносини, що виникають при створенні та використанні фінансових ресурсів. По сутнісному визначенні фінансових відносин в дисертації розкрито причинно-наслідковий характер цього явища, рівні обсяги та співвідношення джерел і напрямків використання.
В дисертації аргументується висновок про те, що необхідною і достатньою умовами для становлення, утвердження і розвитку фінансових відносин, націлених на підтримку процесів, зв’язаних з функціонуванням ринку сільськогосподарської нерухомості, є органічне поєднання системи ринкових товарно-грошових відносин і адекватної економічної політики держави. Разом з цим фінансові відносини функціонують в певних рамках і націлені на реалізацію визначеної мети лише завдяки організаційному впливу держави.
Аналіз, здійснений в даній дисертації, показує, що увесь нагромаджений фінансовий досвід соціалістичної доби непридатний для використання у ринкових умовах. Формування в Польщі певного правового середовища для діяльності недержавного сектору економіки, суб’єктів господарювання створило нормативну базу для фінансової діяльності на ринку сільськогосподарської нерухомості. Проте в Польській економіці ринкові умови господарювання, в т.ч. цивілізовані фінансові відносини, тільки вимальовуються. Усе це створило парадоксальну ситуацію, коли “невидима рука” ринку ще не досить впливає відчутним і ефективним чином на фінансові відносини між господарюючими суб’єктами, а держава фактично вже втратила вплив на їхню діяльність, тобто, по суті, добровільно відмовилась від управління державним майном фінансовими методами.
Фінансово-економічний стан у господарствах Польщі досить різноманітний. Значна частина їх уже на третьому році функціонування змогла пристосуватися до вимог ринку. Аграрні господарства Державного казначейства сумарно мали збитки, але окремі господарства, придбавши нерухомість на ринку, завершили 1996 рік з прибутком у розмірі 80 млн. злотих, а в 1998 році - 102 млн.злотих. Держава повинна дати імпульс, створюючи такі економічні інструменти, щоб вони підтримали перспективні, високо товарні спеціалізовані господарства. Стратегія середнього періоду для сільського господарства в принципі являє собою чисто обліковий підхід до проблеми, обминаючи основне питання – вартість усієї операції. Тут не згадано про тих, хто платить податки, самих селян, які мають перенести тягар всієї операції.
В сучасних умовах найважливішим важелем державної підтримки оптимального функціонування ринку сільськогосподарської нерухомості є податкова система. В перехідний період важливе значення у формуванні взаємовідносин між виробництвом, суспільством і державою мають податки, які є виразниками пріоритетів суспільних інтересів і регулюють найбільш важливу сферу – фінансові відносини, але в Польщі відсутній вітчизняний досвід побудови податкової системи, який би відповідав вимогам ринкової економіки. Основними недоліками чинної податкової системи є: можливість ухилення від сплати податків, відсутність цілісної концепції побудови податкової системи, фіскальний ухил, сприяння розширенню тіньового сектора економіки. Обгрунтована необхідність утворення єдиного Державного фонду соціального захисту сільського населення з одночасною ліквідацією всіх існуючих бюджетних та позабюджетних цільових фондів. Вклад до цього фонду визначено на рівні 30% фонду оплати праці. Перевага запропонованої податкової системи полягає в тому, що вона не тільки зменшує податкове навантаження на товаровиробників, але й збільшує податкові надходження.
Таким чином досвід Республіки Польщі у реформуванні аграрної сфери показує, що тут до цієї дуже важливої справи підходять більш менш виважено і комплексно, враховуваючи, в першу чергу, не політичні інтереси, а соціально-економічні фактори. Послідовна і всебічно обгрунтована політика щодо реалізації заходів для ринкового трансформування сільськогосподарських підприємств дає в цілому позитивні результати, незважаючи на значні труднощі і деякі негативні наслідки, про які йшла мова у дисертації.
ВИСНОВКИ
Дисертація є завершеною науковою роботою, в якій вирішена задача визначення місць та закономірностей вибору рішень, які виникають на шляхах трансформації сільського господарства і формування ринку нерухомості, регулятивних можливостей ринку та впливу держави в цей процес в трансформаційній економіці Польщі.
Основні наукові висновки, що отримані на основі використання методів аналізу та синтезу, індукції та дедукції, абстрагування, порівняльного аналізу існуючих підходів, індивідуально-групового та суспільно-групового моделювання, тощо, зводяться до наступного:
Формування ринку сільськогосподарської нерухомості передбачає розробку відповідного методологічного забезпечення, що є складовою наукового підходу для досягнення поставленої цілі дослідження. Підхід до обгрунтування формування ринку сільськогосподарської нерухомості передбачає використання різноманітних методів аналізу, заснованих на принципах діалектики, методів аналізу класичної політичної економії, маржиналізму, теорії попиту, теорії пропозиції, кейсіанських методів.
Постановка питання про необхідність розробки теорії ринкового механізму сільськогосподарської нерухомості предбачає її вивчення відносно вихідних економічних категорій і механізму прояву в системі економічних категорій і законів. Цей підхід застосовано в поєднанні з широким розповсюдженням в зарубіжній економічній літературі прогматичних підходів до методу аналізу, і, особливо, на основі методів аналізу маржиналізму. При цьому узагальнення світового досвіду методологічного обгрунтування економічних процесів на ринку сільськогосподарської нерухомості передбачає використання сучасних і класичних методів аналізу.
В сучасних умовах в Польщі обгрунтування функціонування ринку сільськогосподарської нерухомості визначається постановкою завдань і економічних цілей, які визначаються специфікою перехідного періоду до ринкових відносин. Відносно короткотермінового періоду – це мета мікрорівневої стабілізації. До завдань довгострокового періоду правомірно віднести ті, вирішення яких забезпечує стабільне економічне зростання, стабілізацію і рівновагу на макрорівні. При цьому вибір інструментів економічної політики не повинен бути взаємовиключаючим відносно досягнення наведених вище цілей.
Формування ринку сільськогосподарської нерухомості в Польщі повинно вирішувати не лише поточні проблеми, а й спонукати до зниження нераціональних витрат та підвищення ефективності функціонування аграрного сектору економіки. Іншими словами, в основі економічної політики перехідного періоду повинно лежати створення умов оптимальності функціонування ринкового механізму; головними засобами для цього є : забезпечення свободи підприємства; чітка специфікація прав власності всіх суб’єктів господарських відносин; формування розвинутої системи ринкових інститутів; оптимізація ринкових структур на відособлених та спеціалізованих ринках; стимулювання доброчесної конкуренції; формування ефективної системи державного макроекономічного регулювання господарських процесів.
Визначено, що оптимальна рівновага на ринку сільськогосподарської нерухомості, як і аграрного сектору в цілому, реалізується через сукупність умов, які складають елементи системи меж оптимальної рівноваги. Ця система меж оптимальної рівноваги впливає на хід і результат економічного процесу. Вибір найкращого варіанту із альтернативних базується на реалізації всього процесу оптимізації рівноваги у ході ітеративних узгоджень на основі як народногосподарського критерію оптимальної рівноваги, так і регіональних критеріїв за поєднанням інтересів регіонів і економіки в цілому.
Головним інструментом регулювання і подальшого розвитку ринку сільськогосподарської нерухомості є процес вдосконалення податкової і фінансово-кредитної системи, яка б стимулювала сільськогосподарського виробника і позитивно впливала на ринок нерухомості.
За результатами дослідження рекомендується, зокрема в державній політиці щодо ринку сільськогосподарської нерухомості необхідно розробити і ствердити Сеймом Польщі відповідні законодавчі акти, які б сприяли залученню іноземних інвесторів для розвитку аграрного сектору.
Агенціям нерухомості слід ефективніше використовувати свої можливості для прискорення ринкового обігу сільськогосподарської нерухомості, для чого необхідно пришивидчоти впровадження кадастрової системи оцінки земель і активніше впливати на формування рівноваги на ринку сільськогосподарської нерухомості. В учбових закладах з економічних спеціальностей рекомендується впровадити спецкурс з питань ринкової трансформації сільськогосподарської нерухомості.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ :
Плішка Тадеуш. Проблеми і перспективи трансформації сільськогосподарської нерухомості в Польщі. Збірник наукових праць “Категорія цінності і цілі підприємства”. Жешув /Польща/, 1999, С.291-298
Плішка Тадеуш. Ринок нерухомості і його специфіка в сільському господарстві Польщі. Збірник наукових праць викладачів і аспірантів “Теорія мікро- і макроекономіки”, Київ, 1999, С.95-100
Плішка Тадеуш. Форми власності на ринку нерухомості в сільському господарстві Польщі. Міжвузівський збірник наукових праць “Економіка: проблеми теорії та практики”, Дніпропетровськ, 2000, С.14-19
Плішка Тадеуш. Роль експерта по оцінці майна в процесі трансформації сільськогосподарської нерухомості //Придніпровський науковий вісник. Економіка. Дніпропетровськ, 1998, листопад, 128, С.36-41
Батура О.В., Плішка Тадеуш. Початок економічної трансформації сільського господарства постсоціалістичних країн. Збірник наукових праць “Категорія цінності та цілі підприємства”. Жешув /Польща/, 1999, С.289-290
Плішка Тадеуш. Аграрна політика та охорона довкілля // Франція та Україна, науково-практичний досвід у контексті діалогу національних культур. Збірник тез міжнародної наукової конференції. Дніпропетровськ, 1996, С.41-42
Плішка Тадеуш. Дилеми сільськогосподарської політики в Польщі. Збірник матеріалів міжнародної наукової конференції “Реклама та інформація”, Жешув /Польща/, 1998, С.23-29
Плішка Тадеуш. Маркетингова політика. Збірник наукових праць Люблінського університету. Серія: Право і економіка, Жешув /Польща/, 1994, С.171-184
Плішка Тадеуш, Горбач Люцина. Міжнародний маркетинг в діяльності автомобільних фірм. Збірник матеріалів наукової конференції “Управління і маркетинг”, Жешув /Польща/, 1998, С.105-110
ОСОБИСТИЙ ВНЕСОК ЗДОБУВАЧА ДО ПРАЦЬ,
ОПУБЛІКОВАНИХ ІЗ СПІВАВТОРАМИ:
[5] – визначення ролі постсоціалістичної трансформації сільського господарства Польщі в становленні ринку нерухомості;
[9] – визначення ролі маркетингу в процесі формування рівноваги на ринку.
А Н О Т А Ц І Я
Плішка Т.Я. Розвиток ринку нерухомості в процесі трансформації сільського господарства Польщі.- Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.01.01 – економічна теорія.- Національна гірнича академія України, Дніпропетровськ, 2000.
У дисертаційній роботі представлено теоретичне обгрунтування та методологічне вирішення проблем, пов’язаних з процесами формування ринку сільськогосподарської нерухомості в умовах трансформаційної економіки. На основі аналізу сучасних тенденцій економічного розвитку аргументується необхідність і обгрунтовуються основні параметри формування і функціонування ринку сільськогосподарської нерухомості Польщі. Запропоновані конструктивні підходи до розробки моделей регулювання ринку сільськогосподарської нерухомості на його початковому етапі. Виходячи з цього, в дисертації розроблено пропозиції щодо подальшого вдосконалення відносин власності та форм господарювання, ролі держави в регулюванні економічних процесів відтворення, суттєвого покращення податкової політики з метою посилення зацікавленості суб’єктів господарювання в розвитку польського сільськогосподарського виробництва.
Ключові слова : нерухомість, макроекономічний механізм, ринковий механізм, економічні закони, ринкова рівновага, фінанси, податки.
АННОТАЦИЯ
Плишка Тадеуш Янович. Развитие рынка недвижимости в процессе трансформации сельского хозяйства Польши.- Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.01.01 – экономическая теория.- Национальная горная академия Украины, Днепропетровск, 2000.
В диссертационной работе представлено теоретическое обоснование и методологическое решение ряда проблем, связанных с процессами формирования рынка сельскохозяйственной недвижимости в условиях трансформационной экономики. На основе анализа современных тенденций экономического развития аргументируется необходимость и обосновываются основные параметры формирования и функционирования рынка сельскохозяйственной недвижимости Польши. Предложены конструктивные подходы к разработке моделей регулирования рынка сельскохозяйственной недвижимости на ее начальном этапе. Исходя из этого, в диссертации разработаны предложения по дальнейшему совершенствованию отношений собственности и форм хозяйствования, роли государства в регулировании экономических процессов воспроизводства, существенному улучшению налоговой политики с целью усиления заинтересованности субъектов хозяйствования в развитии польского сельскохозяйственного производства.
В диссертации выделены основные факторы, которые влияют на процесс установления равновесия на рынке сельскохозяйственной недвижимости. Проанализирована роль финансовой системы Польши с точки зрения перспектив развития и функционирования рынка сельскохозяйственной недвижимости, если она основана на налоговой концепции рыночного типа. Показано, что в экономике Польши происходит процесс коренных изменений в сельском хозяйстве, конечная цель которого заключается в вхождении аграрного сектора Польши в ЕС.
Рассмотрены условия формирования и действия экономико-правовых регуляторов сельскохозяйственной недвижимости. Показано, что в трансформационном периоде именно экономико-правовые регуляторы создают условия для выхода аграрного сектора экономики из кризиса и перехода его на траекторию расширенного воспроизводства. Показано, что эффективное действие экономико-правовых регуляторов ведет к созданию оптимальных по размерам и эффективности предприятий. Это создает условия для формирования прогрессивной отраслевой структуры и пропорций общественного производства.
Рассмотрена региональная политика в области формирования рынка сельскохозяйственной недвижимости, осуществление которой позволяет решить задачи аграрной перестройки; в основе региональной политики лежат региональные аграрные программы, которые должны формироваться за счет местных источников и частично централизовано.
Исследована специфика формирования рынка сельскохозяйственной недвижимости, который оказывает влияние на аграрную перестройку в Польше. Дан анализ состояния сельского хозяйства на начальном этапе формирования рынка сельскохозяйственной недвижимости. Для успешного функционирования рынка сельскохозяйственной недвижимости аграрная политика должна дополняться промышленной политикой, направленной на образование сбалансированной структуры экономики, не ограничивающей экономический рост путем внедрения новых технологий.
Ключевые слова : недвижимость, макроэкономический механизм, рыночный механизм, экономические законы, рыночное равновесие, финансы, налоги.
THE SUMMARY
Plishka Tadeush Yanovich. Development of the market of the real estate during transformation of an agriculture of Poland.-the Manuscript.
The dissertation on competition of a scientific degree of the candidate of economic sciences on a speciality 08.01.01 – economic theory. – National mountain academy of Ukraine, Dnepropetrovsk, 2000.
In master’s thesis the theoretical substantiation and methodological decisions of a complex of problems connected to processes of formation of the market of the agricultural real estate in conditions transformation of economy is submitted to work. On the basis of the analysis of modern lines of economic development, the necessity is given reason and the basic parameters of formation and functioning of the market of the agricultural real estate of Poland are proved. The constructive approaches to development of models of regulation of the market of the agricultural real estate on its initial stage are offered. Proceeding from this, in the dissertation the offers on the further perfection of the attitudes of the property and forms of managing, role of the state in regulation of economic processes of reproduction essential improvement of tax politics are developed with the purpose of strengthening interest of the subjects of managing in development of the Polish agricultural manufacture.
Key words: the real estate, the mechanism of macroeconomic, market mechanism, economic laws, market balance, finance, taxes.
2. дзайбацу В то же время она принесла новые бедствия растущую нищету народным массам
3. Например октановое число бензиновой фракции составляет около 65 пунктов содержание серы в дизельной фракци
4. Климент Аркадьевич Тимирязев
5. ФОРМИРОВАНИЕ ИНФОРМАЦИОННО-КОММУНИКАТИВНОЙ КОМПЕТЕНТНОСТИ ОБУЧАЮЩИХСЯ ЧЕРЕЗ ПРОЕКТНУЮ ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ НА УРОКАХ ИНФОРМАТИКИ И ИКТ И ВО ВНЕУРОЧНОЕ ВРЕМЯ В СЕЛЬСКОЙ ШКОЛЕ
6. относительно устойчивые совокупности людей отличающиеся болееменее сходными условиями и образом жизни б
7. Возраст пожилых людей как фактор изменения их личностных особенностей
8. Воспитание нравственно-патриотических чувств у детей дошкольного возраста
9. Тема- Основні поняття теорії множин
10. ФМДостоевский Бесы 1871-1872
11. тема персонажей чеховской драмы
12. Підприємництво- суть, види, роль у ринковій економіці
13. Эксплуатация и ремонт боевых машин
14. Тема- Выдача на экран изображения с эффектами Выполнил- студент группы A31 Хараян Д
15. Mit einer wirtschftlichen Gesmtleistung von etw 4000 Millirden Mrk ist Deutschlnd die drittgr~~te Industriention
16. Атрибуты и объекты связаны следующим образом Одному объекту соответствует одна запись в таблиц
17. Системная красная волчанка
18. сотрудничал упомянуты в тексте излишне называть их имена здесь; однако я хочу официально принести им свою
19. Покори Европу за 9 дней 23
20. Реферат- Правовой статус Счётной Палаты Российской Федерации