Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
КУРСОВИЙ ПРОЕКТ
з дисципліни “Проектування видавничо-поліграфічного виробництва.
Модуль 1: Проектування технологічних процесів”
на тему: «Проектування технологічного процесу видання
«Первая дорога пешком» Ксенії Шишкової з детальним розробленням процесу опрацювання ілюстрацій»
РЕФЕРАТ
Курсовий проект: 54 с., 11 рис., 10 табл., 20 джерел.
Тема курсового проекту – «Проектування технологічного процесу видання «Первая дорога пешком» Ксенії Шишкової з детальним розробленням процесу опрацювання ілюстрацій».
Мета курсової роботи – розробити технологічний процес, який би відповідав вимогам сучасного стану поліграфічного виробництва та забезпечив якісне відтворення видання.
Метод виконання роботи – аналіз вихідних даних та характеристик майбутнього видання, визначення вимог до видання, визначення пріоритетних параметрів за допомогою методу експертних оцінок, розробка концепції видання, складання макетів сторінок видання, розробка структури видання та складників текстової, ілюстративної, аудіо та анімаційної інформації, вибір технологічного процесу шляхом системного підходу, визначення варіанту технологічного процесу за допомогою функціональної системи «чорна скринька», визначення найменш трудомісткого процесу за допомогою циклограми, вибір устаткування шляхом візуальної оцінки площі за пелюстковою діаграмою, опис та порівняння технічних характеристик обладнання, розробка комплексного технологічного процесу виготовлення видання, детальна розробка технологічного процесу опрацювання ілюстративної інформації, складання алгоритму детального процесу, складання технологічної карти детального процесу.
Результат курсового проекту – комплексна технологічна схема створення видання, що забезпечує якісне відтворення видання, відповідає вимогам сучасного стану поліграфічного виробництва та має максимально можливий рівень автоматизації та технологічності системи.
Ключові слова: ІНТЕРАКТИВНЕ ДИТЯЧЕ ВИДАННЯ, МЕТОД ЕКСПЕРТНИХ ОЦІНОК, СИСТЕМНИЙ ПІДХІД, СКАНУВАННЯ, ІЛЮСТРАЦІЙНИЙ ОРИГІНАЛ, ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ПРОЦЕС.
ЗМІСТ
С.
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАК ТА СКОРОЧЕНЬ 6
ВСТУП 7
РОЗДІЛ 1. АНАЛІЗ ВИХІДНИХ ДАНИХ ДЛЯ ПРОЕКТУВАННЯ 8
1.1. Визначення технологічних характеристик видання 8
1.2. Визначення основних параметрів видання 10
РОЗДІЛ 2. РОЗРОБКА КОНСТРУКЦІЇ ВИДАННЯ 14
2.1. Розробка концепції видання 14
2.2. Розробка структури видання 18
РОЗДІЛ 3. ПРОЕКТУВАННЯ КОМПЛЕКСНОГО ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ 21
3.1. Обґрунтування вибору варіанту технологічного процесу 21
3.2. Вибір устаткування 30
3.3. Опис технологічного процесу створення видання 34
РОЗДІЛ 4. ДЕТАЛЬНЕ ПРОЕКТУВАННЯ ЧАСТКОВОГО ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ 40
4.1. Алгоритм виконання часткового технологічного процесу 40
4.2. Технологічна карта процесу опрацювання ілюстрацій 43
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ 51
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 53
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАК ТА СКОРОЧЕНЬ
ПК – персональний комп’ютер;
ПЗ – програмне забезпечення;
ОЗП – оперативний запам’ятовуючий пристрій;
HDD – hard disk drive (накопичувач на жорсткому магнітному диску);
ТО – технологічна операція;
У – устаткування;
Х – вхідна інформація;
Y – результат виконання технологічних операцій.
ВСТУП
У сучасному світі технічні засоби для відтворення текстової та мультимедійної інформації набувають все більшого розвитку та популярності. Швидкий темп життя унеможливлює докладне ознайомлення з великими обсягами інформації. Ці та інші фактори призводять до деякого зниження популярності друкованих видань.
Якщо кілька десятиліть тому читачі цікавилися навіть творами маловідомих авторів, то зараз, беручи до уваги різноманіття книжок, користувачі надають перевагу лише перевіреним літераторам. Один з кращих способів для автора-початківця досягти популярності – розмістити деякі свої твори в мережі у вільному доступі. Це сприятиме швидкому розповсюдженню книжок, здобуттю певного досвіду та натхнення для майбутньої творчості, можливості отримати оцінку читачів та поспілкуватися з ними.
Саме тому в якості об’єкта для курсового проекту було обрано авторське видання – дитячу казку «Первая дорога пешком».
Оскільки завданням проекту є створення інтерактивного видання, слід приділити значну увагу сучасному технічному та програмному забезпеченню для опрацювання текстової, графічної, аудіо інформації, а також створення анімацій.
Мета курсового проекту полягає у розробці загального технологічного процесу інтерактивного видання для подальшого розповсюдження на веб-ресурсах, застосуванні найсучасніших технологій у ході створення продукту.
Детально зупиняючись на процесі обробки графічної інформації, необхідно визначити оптимальні параметри сканування ілюстрацій, режими тоно- та кольорокорекції, частотної корекції зображень, виконати підготовку зображень у відповідності до ергономічних показників.
РОЗДІЛ 1. АНАЛІЗ ВИХІДНИХ ДАНИХ ДЛЯ ПРОЕКТУВАННЯ
1.1. Визначення технологічних характеристик видання
Видання Шишкової Ксенії «Первая дорога пешком» є дитячою казкою для середнього шкільного віку. Книжка має рукописний оригінал в електронному вигляді. Створення інтерактивного видання дозволяє наповнити твір відповідною мультимедійною інформацією, що забезпечить оригінальне оформлення видання, зручність навігації, цікаве та корисне проведення часу за читанням книги, що особливо важливо для дитячих видань.
Державних стандартів щодо оформлення дитячих електронних видань немає у наявності, тому при визначенні основних технологічних характеристик оригіналу, необхідно спиратися на норми для друкованих видань та візуальну оцінку ергономічності.
За Стандартом Державного комітету телебачення та радіомовлення України «Поліграфія. Видання для дітей. Загальні технічні вимоги» [2] видання, призначені для дітей середнього шкільного віку, тобто 11-14 років, віднесено до третьої групи.
Перш за все, висуваються вимоги до шрифтового оформлення. Мінімальний кегль основного тексту – 12 пунктів. Заборонено використання виворітних, кольорових шрифтів, напівжирного та курсивного накреслення, окрім додаткового тексту, написів та заголовків. Загальна кількість кольорів для тексту видання – не більше трьох, гарнітур та накреслень – не більше чотирьох. Мінімальна довжина рядка – 3 1/2 кв. (63 мм).
Основний текст має бути добре сприйнятим оком дитини, не викликати втому зору при тривалому читанні, тому доречно обрати малоконтрастну гарнітуру – SchoolBookCyrillic. Для заголовку передбачено використання тієї самої гарнітури, тільки більшого кеглю. У тексті передбачено використання графічно оформленої буквиці.
Для кращого орієнтування передбачено наявність колонтитулів із назвою поточного розділу та меню зліва для можливості переходу на початок бажаного розділу. Внизу сторінки буде розташовано колонцифру, а також кнопки для переходу вперед, назад, на початок та у кінець.
Рекомендована ілюстративність видання – від 30%. Отже, у якості графічної інформації будуть представлені ілюстрації до декількох розділів та оформлення титульної сторінки. Додатково на початковій та останній сторінці видання буде вбудовано аудіо інформацію та анімації.
У якості узагальнення характеристики майбутнього видання представлені у таблиці 1.1.
Таблиця 1.1 – Характеристики електронного видання-проекту
|
Характеристики |
Показники електронного видання-проекту |
|
1. Автор та назва видання |
Шишкова Ксения. Первая дорога пешком |
|
2. Формат видання |
|
|
3. Призначення |
Для дітей середнього шкільного віку. |
|
4. Технологія розповсюдження |
Мережа Інтернет |
|
5. Тираж, тис. екз. |
Необмежений |
|
6. Тип основної інформації Об’єм даних, Мб |
Текст 0,095 |
|
7. Тип додаткової інформації Об’єм даних, Мб |
Графічна |
|
8. Тип додаткової інформації Об’єм даних, Мб |
Аудіо 10,3 |
|
9. Тип додаткової інформації Об’єм даних, Мб |
Анімаційна 16,2 |
|
10. Гарнітура шрифту |
SchoolBookCyrillic |
|
11. Кегель основного тексту, п.: |
14 |
|
12. Кегль додаткового тексту, п.: |
12 |
|
13. Міжрядковий інтервал |
1.0 |
1.2. Визначення основних параметрів видання
Спираючись на призначення видання, його спосіб розповсюдження, технологічні характеристики, умов використання, необхідно визначити основні параметри оцінки. На підставі вимог до видання визначаються його орієнтовні якості.
Під час виконання редакційно-видавничих процесів друкованих видань постає питання економії фарби та інших витратних матеріалів, тому видавці з метою зменшення собівартості змінюють характер або колірність ілюстрацій. Серед електронних видань нерідко зустрічається надмірна кількість графічного матеріалу, починаючи від ілюстрацій, закінчуючи оформленням сторінки яскравими кольорами. Під час користування такими виданнями погіршується зір, втомлюються очі. Погіршує ситуацію зловживання анімаційною інформацією на сторінках основного тексту. Тривале читання таких книжок стає неможливим з естетичної, психологічної та фізіологічної точок зору.
Отже, при проектуванні електронних видань необхідно звертати увагу на його ергономічні показники. А створюючи художню книжку для дітей, потрібно оцінювати ергономічність видання особливо прискіпливо.
Кожен мультимедійний продукт має бути максимально простим та зрозумілим у використанні, особливо для читачів дитячого віку. За оцінку цих характеристик відповідає параметр інтуїтивності інтерфейсу.
Однією з характеристик інтерактивного видання, що випливає із визначення цього поняття, є можливість взаємодіяти із продуктом на розсуд користувача, тобто навігація видання. Її можна забезпечити за допомогою пошуку за текстом, кнопок переходу до попередньої, наступної сторінки, на початок, у кінець книги, вибір певного розділу за назвою, створення та редагування власних приміток, закладок тощо. Перша з перерахованих можливостей вбудована у програмі відтворення інтерактивних видань – AdobeAcrobat, інші ж необхідно налаштувати самостійно при створенні продукту для забезпечення користувачу зручності навігації.
Під час читання книги напрочуд важливо отримувати естетичне задоволення не лише від тексту, а і від графічного оформлення. По-перше, це – якість ілюстрацій, що допомагали б краще сприймати текст казки. По-друге, оформлення кнопок, колонтитулів та колонцифри. Необхідно подати графічну інформацію в одному стилі та слідкувати за наявністю вільного простору навколо тексту.
Звичайно ж, треба пам’ятати про змістовне наповнення художнього видання. Необхідно, щоб оригінальність оформлення не відволікала уваги від власне сюжету та головної думки твору, читач мав змогу добре сприймати та осмислювати текст.
Технологічний процес створення видання потребує значні зусилля та час, що характеризується трудомісткістю видання. Параметр визначається складністю процесів обробки графічної інформації, редагування тексту, створення анімацій, роботи з аудіо інформацією та верстки видання.
Наявність мультимедійної інформації одразу підвищує привабливість інтерактивного видання, особливо якщо воно призначене для дітей. Іноді мультимедійна складова видання є вирішальним фактором для більш детального ознайомлення з книгою. Тому якість та характер мультимедійної інформації потребує особливої уваги при створенні видання.
Отже, у ході аналізу показників видання, було визначено такі пріоритетні параметри оцінки [3]:
– ергономічність (Е);
– інтуїтивність інтерфейсу (ІІ);
– зручність навігації (ЗН);
– оформлення (О);
– змістовність (З);
– трудомісткість (Т);
– мультимедійна інформація (МІ).
Для порівняння вищевказаних параметрів між собою застосовується метод експертної розстановки пріоритетів. При визначенні параметра, назва якого вказано по вертикалі, як більш важливого, до відповідної комірки таблиці вноситься число 1,5. Рівнозначності якостей відповідає число 1. Перевага параметра по горизонталі відмічається числом 0,5. Для визначення важливості кожного з параметрів шляхом парного порівняння було обрано оцінки п’ятьох експертів, що є початківцями в галузі видавничо-поліграфічної справи. Результати опитування показано у зведеній таблиці, яка складена шляхом обчислення середнього арифметичного кожної комірки матриці, загальної суми оцінок та числового значення ваги параметру.
Таблиця 1.2 – Підсумкова матриця результату експертних оцінок
|
Е |
ІІ |
ЗН |
О |
З |
Т |
МІ |
Сума |
Вага |
|
|
Е |
1 |
1,1 |
1 |
1 |
0,9 |
1,2 |
1,1 |
7,3 |
0,15 |
|
ІІ |
0,9 |
1 |
1 |
1,2 |
1,1 |
1 |
0,7 |
6,9 |
0,14 |
|
ЗН |
1 |
1 |
1 |
1,1 |
1 |
0,9 |
1,2 |
7,2 |
0,146 |
|
О |
1 |
0,8 |
1,1 |
1 |
1,1 |
0,8 |
0,9 |
6,7 |
0,136 |
|
З |
0,9 |
1 |
1 |
1,1 |
1 |
1 |
0,7 |
6,7 |
0,136 |
|
Т |
0,8 |
0,8 |
0,9 |
1,2 |
1,1 |
1 |
0,9 |
6,7 |
0,136 |
|
МІ |
1,1 |
1,3 |
1 |
1,1 |
1,3 |
1 |
1 |
7,8 |
0,156 |
|
Сума |
49,3 |
1 |
Для візуального представлення результатів експертних оцінок зручним є побудова діаграми Парето, що показано на рисунку 1.1.
Рисунок 1.1 – Діаграма Парето
Як видно з рисунку, найбільш важливими параметрами оцінки видання є якість мультимедійної інформації, ергономічність видання та зручність навігації.
Висновки до розділу 1
У першому розділі було розглянуто особливості інтерактивних видань, їх переваги та відмінності у порівнянні з друкованими, а саме: можливість навігації, наявність мультимедійної інформації та широкі можливості у користуванні продуктом.
На основі Державних стандартів для друкованих дитячих видань було визначено групу призначення видання, норми для текстової інформації та графічного оформлення майбутньої книжки. Наведено таблицю технологічних характеристик видання.
Визначено основні параметри видання, що слугують показниками якості. За допомогою експертної оцінки встановлено, що найбільш істотними параметрами оцінки є мультимедійна інформація, ергономічність видання та зручність навігації.
РОЗДІЛ 2. РОЗРОБКА КОНСТРУКЦІЇ ВИДАННЯ
2.1. Розробка концепції видання
Сучасні мультимедійні продукти переважно розраховані для перегляду на повному екрані пристрою відтворення. Такий принцип забезпечує краще сприйняття представленої інформації, концентрацію уваги на читанні тексту та відтворенні графіки, аудіо та анімацій. Тому доцільно обрати формат видання, призначений для відтворення на моніторі з роздільною здатністю 1920х1080, тобто зі співвідношенням сторін 16:9.
У виданні буде застосовано різне оформлення до таких сторінок: титульної, сторінок із назвами розділів, основним текстом та списком використаних матеріалів та авторів.
Титульна сторінка має містити інформацію про автора та інших осіб, що приймали участь у створенні видання, назву та знак охорони авторського права [4]. Окрім обов’язкових даних також необхідно додати кнопки навігації «Наступна сторінка» та «Перехід у кінець книги». У проекті видання передбачено звуковий супровід під час читання. За бажанням читача, його можна відключити за допомогою кнопки, розташованої у правому нижньому кутку кожної сторінки, в тому числі і титульної. Макет титульної сторінки інтерактивного видання наведено на рисунку 2.1.
Рисунок 2.1 – Макет титульної сторінки видання
Сторінки із назвами розділів окрім заголовків будуть містити графічну інформацію, що відображатиме сюжет розділу у вигляді штрихових ілюстрацій групи I-в [5]. Ліву частину сторінки за проектом видання має бути присвячено змісту книги у вигляді гіперпосилань на всі її розділи із виділенням поточної частини книжки. Таке розташування елементів значно спрощує інтерфейс видання та взаємодію користувача із продуктом.
Внизу сторінки необхідно розташувати кнопки навігації «Перехід на початок книги», «Попередня сторінка», «Наступна сторінка», «Перехід у кінець книги», а також кнопку включення та вимикання аудіо інформації. Також внизу сторінки буде розташовано колонцифру. Макет сторінки із заголовком розділу наведено на рисунку 2.2.
Рисунок 2.2 – Макет сторінки із назвою розділу
Сторінка з основним текстом матиме аналогічні елементи, що і сторінка із назвою: гіперпосилання на інші розділи, колонцифру, кнопки навігації та управління аудіо інформацією. Оскільки тло сторінки задано користувацькою текстурою, текстову інформацію та гіперпосилання буде розміщено на білій підкладці для відповідності норм сприйняття тексту для дитячих видань третьої групи [2]. Макет сторінки з основним текстом наведено на рисунку 2.3.
Рисунок 2.3 – Макет сторінки основного тексту
Останню сторінку видання буде присвячено переліку використаних матеріалів та посиланням на авторів. Оскільки графічна інформація є виключно авторською, даний список міститиме перелік фонограм [6]. Тому тло даної сторінки відрізнятиметься за тематикою: замість звичайної текстури доцільно використати музичну символіку у художньому оформленні. Замість переліку гіперпосилань з переходом на розділи, остання сторінка міститиме анімаційну інформацію. Макет останньої сторінки видання представлено на рисунку 2.4.
Рисунок 2.4 – Макет останньої сторінки видання
2.2. Розробка структури видання
Дитяче інтерактивне видання являє собою казку, що складається з тринадцяти розділів. Для зручності навігації передбачено кнопки переходу між сторінками «Вперед» та «Назад». Також передбачено можливість переходу до певного розділу через гіперпосилання, що будуть розташовані з лівої частини сторінки. Отже, у мультимедійному виданні буде наявним як послідовний, так і перехресний зв'язок. Тобто з кожної поточної сторінки видання можна перейти на титульну сторінку, списку матеріалів та початок будь-якого розділу.
Враховуючи необхідність розташування елементів навігації, на сторінках основного тексту полоса складання займатиме лише 30% загальної площі. Для дитячого видання така характеристика є позитивною.
Ілюстративна інформація буде міститися на титульній сторінці всього видання та на сторінках із назвами розділів. На тлі першої сторінки буде розташовано напівтонову ілюстрацію до всієї книжки. На титулах до розділів передбачено штрихові ілюстрації.
Остання сторінка інтерактивного видання міститиме анімаційну інформацію.
Для читання книжки передбачений звуковий супровід у вигляді інструментальної музики. Але за бажанням читача його можна відключити відповідною кнопкою, яка міститиметься на кожній сторінці видання.
Структурну схему інтерактивного видання показано на рисунку 2.5.
Рисунок 2.5 – Структурна схема інтерактивного дитячого видання
Висновки до розділу 2
У другому розділі було розроблено концепцію та структуру інтерактивного дитячого видання.
Визначено необхідні та достатні елементи видання для зручності навігації та вдалого оформлення. Наведено макети титульної сторінки, титулів із назвами розділів, сторінки основного тексту та сторінки з переліком використаних музичних композицій.
Розроблено структурну схему інтерактивного видання. Вона відображає взаємозв’язок між елементами видання та доступні способи навігації.
РОЗДІЛ 3. ПРОЕКТУВАННЯ КОМПЛЕКСНОГО
ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ
3.1. Обґрунтування вибору варіанту технологічного процесу
Інтерактивне видання призначене для дітей третьої вікової групи. Першочерговим завданням розповсюдження книжки є розширення аудиторії читачів та доступність завантаження. Саме тому було прийнято рішення в якості способу поширення обрати мережу Інтернет.
Видання має відтворюватися переважно на персональному комп’ютері з операційною системою Windows, але також для зручності читання заплановано розробку додатку для смартфонів.
Графічна та анімаційна інформація є цілком авторською. Фонові зображення та аудіо інформація завантажуються з мережі та використовуються у рамках закону України про авторське право та суміжні права [6].
Враховуючи сучасні вимоги до оперативності та високої якості створення видань, можна зробити висновок, що технологічні процеси потребують якомога вищого рівня автоматизації та удосконалення систем обробки інформації. Саме тому при виборі технологічного процесу створення видання необхідно обирати варіант, що характеризується низькою трудомісткістю та при цьому – високою якістю готової продукції.
Ключовим процесом підготовки видання є обробка ілюстраційного матеріалу. Оригінали для подальшого опрацювання можуть бути або попередньо завантажені або намальовані від руки, створені олівцем або фарбами.
Існує декілька шляхів обробки ілюстративної інформації, в залежності від вимог до готової продукції, трудомісткості виконання та необхідності використання відповідного обладнання та програмного забезпечення.
Вибрати метод обробки ілюстративних оригіналів зручно за допомогою методу «чорної скриньки» [3].
Функціональна система «чорна скринька» є методом вибору комплексного технологічного процесу виготовлення видання. Дана система враховує вхідні та вихідні параметри: інформацію, енергію та матеріали. «Чорна скринька» містить чотири блока: варіанти технологічного процесу, необхідне устаткування, витратні матеріали та режими.
Кожному із запропонованих варіантів присвоюється власний код, який у подальшому застосовується для позначення обраного технологічного процесу та пояснення використовуваного обладнання та матеріалів.
Технологічний процес, що досліджується за допомогою методу «чорної скриньки» – обробка ілюстративної інформації на основі створеного макету. Враховуючи вимоги до створення видання, досягнути бажаного результату можна трьома шляхами. Для перших двох в якості оригіналів передбачається використання ілюстративних оригіналів, намальованих від руки. Обробку відсканованих ілюстрацій пропонується здійснити у векторному (перша технологія) та у растровому (друга технологія) графічних редакторах. Третій варіант підготовки ілюстративної інформації передбачає створення ілюстративних зображень у растровому графічному редакторі, проте в цьому випадку використовуються авторські роботи, попередньо створені в графічному редакторі та експортовані.
На рисунку 3.1 схематично показано систему «чорна скринька».
Рис. 3.1 – Система «чорна скринька» технологічного процесу обробки ілюстрацій
Пояснення до рисунку 3.1:
І, І1 — інформація, що вводитьcя (І) та виводиться (І1) системою, метод та вигляд її подання; Е, Е1 — енергія, яка необхідна для здійснення процесу (Е) та втрачена (Е1); М, М1 — матеріали до переробки (М) та після (М1) здійснення технологічного процесу; Т1.1...Тn — варіанти технологічного процесу; У1.1...Уn — варіанти використання устаткування (обладнання); М1.1...Мn — витратні поліграфічні матеріали; Р1.1...Рn — технологічні режими; 5 — фактори зовнішнього впливу на систему; 6 — нормативні умови роботи системи (ДСТУ, ГСТУ, інші нормативні документи).
Т1 – обробка ілюстративних оригіналів за допомогою редактора векторної графіки.
Т1.1, У1.1, У1.2, М1.1, Р1.1 – Т1.2, У1.3, Р1.2 – Т1.3, У1.4, Р1.3.
Т1.1 – сканування ілюстрацій;
Т1.2 – автоматичне трасування зображень;
Т1.3 – задання кольорів заливки та кривих.
Продовження пояснення до рисунку 3.1:
У1.1 – планшетний сканер Epson Perfection 2400 Photo;
У1.2 – комп’ютер на базі процесора IntelCore i7-3770 (3.4ГГц), ОЗУ 16 Гб, HDD 1Гб, ПЗ VueScan Pro 9.4.34 (x86/x64);
У1.3 – комп’ютер на базі процесора IntelCore i7-3770 (3.4ГГц), ОЗУ 16 Гб, HDD 1Гб, ПЗ Adobe Illustrator CC 2014, плагін Panopticum Vectorizer;
У1.4 – комп’ютер на базі процесора IntelCore i7-3770 (3.4ГГц), ОЗУ 16 Гб, HDD 1Гб, ПЗ Adobe Illustrator CC 2014.
М1.1 – ілюстративні оригінали.
Р1.1 – параметри сканування: глибина кольору 24 біт RGB, роздільна здатність сканування 300 dpi, формат збереження файлу TIFF.
Р1.2 – поріг колірної фільтрації 5, згладжування ввімкнено, поріг 3, терпимість 2, кутовий радіус 1.
Р1.3 – колірний профіль RGB-sRGB IEC61966-2.1.
Т2 – обробка ілюстративних оригіналів за допомогою редактора растрової графіки.
Т2.1, У2.1, У2.2, М2.1, Р2.1 – Т2.2, У2.3, Р2.2 – Т2.3, У2.4, Р2.3 – Т2.4, У2.4, Р2.4
Т2.1 – сканування ілюстрацій;
Т2.2 – ретушування зображень;
Т2.3 – кадрування та створення колажів із зображень;
Т2.4 – частотна, колірна та тонова корекція ілюстрацій.
У2.1 – планшетний сканер Epson Perfection 2400 Photo;
У2.2 – комп’ютер на базі процесора IntelCore i7-3770 (3.4ГГц), ОЗУ 16 Гб, HDD 1Гб, ПЗ VueScan Pro 9.4.34 (x86/x64);
У2.3 – комп’ютер на базі процесора IntelCore i7-3770 (3.4ГГц), ОЗУ 16 Гб, HDD 1Гб, ПЗ Adobe Photoshop CC 2014;
У2.4 – комп’ютер на базі процесора IntelCore i7-3770 (3.4ГГц), ОЗУ 16 Гб, HDD 1Гб, ПЗ Adobe Photoshop CC 2014, графічний планшет Waltop Vega з розмірами робочої поверхні 203.2х127 мм та роздільною здатністю 5080 lpi.
Продовження пояснення до рисунку 3.1:
М2.1 – ілюстративні оригінали.
Р2.1 – параметри сканування: глибина кольору 64 біт RGB, роздільна здатність сканування 600 dpi, формат збереження файлу TIFF.
Р2.2 – колірний режим RGB.
Р2.3 – колірний режим RGB, максимальний розмір зображень 262х120мм, мінімальна роздільна здатність 300 dpi.
Р2.4 – колірний режим RGB, колірний профіль RGB-sRGB IEC61966-2.1.
Т3 – обробка створених ілюстрацій за допомогою редактора растрової графіки.
Т3.1, У3.1, Р3.1 – Т3.3, У3.2, Р3.3 – Т4.4, У3.2, Р3.3 – Т3.4, У3.2, Р3.3 – Т3.5, У3.2, Р3.4.
Т3.1 – пошук ілюстративної інформації, що знаходиться у вільному доступі;
Т3.2 – кадрування, налаштування розмірів та встановлення роздільної здатності зображень;
Т3.3 – створення колажів із використанням завантажених зображень;
Т3.4 – тоно- та кольорокорекція зображень;
Т3.5 – уніфікація усіх ілюстрацій шляхом додавання фільтрів, накладання текстури тощо.
У3.1 – комп’ютер на базі процесора IntelCore i7-3770 (3.4ГГц), ОЗУ 16 Гб, HDD 1Гб, ПЗ Google Chrome версії 38.0.2125.111;
У3.2 – комп’ютер на базі процесора IntelCore i7-3770 (3.4ГГц), ОЗУ 16 Гб, HDD 1Гб, ПЗ Adobe Photoshop CC 2014.
Р3.1 – роздільна здатність зображень 72 dpi;
Р3.2 – роздільна здатність зображень 400 dpi;
Р3.3 – колірний режим RGB, максимальний розмір зображень 262х120мм, роздільна здатність зображень 400 dpi;
Р3.4 – режим накладання шару текстури «Лінійний освітлювач», прозорість шару 35%.
Отже, при порівнянні трьох технологій за допомогою моделювання системи «чорна скринька», доцільніше за все обрати першу технологію, яка передбачає обробку намальованих від руки ілюстрацій шляхом автоматичного трасування із використанням плагіну для редактора векторної графіки Adobe Illustrator CC 2014.
Наступним кроком у виборі технології опрацювання ілюстративної інформації є вибір технології у залежності від трудомісткості процесів та рівня автоматизації, тобто від часу кожної операції та кількість необхідних інструментів для виконання якісної підготовки зображень.
Важливим показником у процесах підготовки видань є питання автоматизації процесів. Визначення рівня комп’ютеризації та автоматизації процесів є одним з вирішальних факторів при виборі варіанту технологічного процесу.
Для того, щоб наочно порівняти час кожної операції у різних варіантах, використовуються циклограми технологічних процесів. Проте здійснювати порівняння необхідно в рамках вимог до кінцевого продукту.
Перший тип ілюстрацій, допустимий для подальшого використання у виданні, є штрихові зображення типу І-а. До них відносяться ілюстрації з грубими елементами, розміщеними окремо в одну або кілька фарб. Для отримання зображень такого типу достатньо відсканувати оригінал у режимі Bitmap, виконати автоматичне трасування контуру та задати кольори у ПЗ Adobe Illustrator.
Наступним варіантом технологічного процесу було обрано створення повноколірного зображення шляхом сканування оригіналів у режимі RGB з подальшим ретушуванням, кольорокорекцією та макетуванням у ПЗ Adobe Photoshop.
Враховуючи вимоги до видання, також можливий варіант використання чорно-білих зображень, тому було обрано сканування кольорової ілюстрації у режимі Gray Scale для ретушування та макетування у ПЗ Adobe Photoshop з подальшим створенням штрихової ілюстрації типу І-в. До цього типу відносяться рисунки, виконані олівцем або пером з незначним нанесенням тону.
Для зручності складено таблицю 3.1 із розрахунком часу на технологічні процеси відповідно до встановлених норм.
Таблиця 3.1 – Розрахунок часу на технологічні процеси
|
№ |
Група складності |
Площа ілюстрації, см2 |
Одиниця обліку |
Норма часу на процес, хв |
Час, хв |
|
Сканування |
|||||
|
1. |
Bitmap (a) |
310,8 |
100см2 |
1,9 |
5,9 |
|
2. |
RGB Color (б) |
310,8 |
100см2 |
4,3 |
13,33 |
|
3. |
Gray Scale (в) |
310,8 |
100см2 |
3,2 |
9,92 |
|
Ретушування |
|||||
|
1. |
Bitmap (a) |
310,8 |
100см2 |
9,7 |
30,15 |
|
2. |
RGB Color (б) |
310,8 |
100см2 |
9,7 |
30,07 |
|
3. |
Gray Scale (в) |
310,8 |
100см2 |
9,7 |
30,07 |
|
Макетування |
|||||
|
1. |
Bitmap (a) |
310,8 |
1 |
10 |
10 |
|
2. |
RGB Color (б) |
310,8 |
1 |
18 |
18 |
|
3. |
Gray Scale (в) |
310,8 |
1 |
15 |
15 |
За допомогою таблиці 3.1 було складено циклограму Ґантта [3], яка відображає час, необхідних на кожну з операцій у порівнюваних технологічних процесах.
Для декількох операцій не існує визначених нормо-годин, тому час обирається відповідно до власного досвіду виконання. Під процесом трасування зображення мається на увазі підбір налаштувань для автоматичного трасування об’єктів: кількість кольорів, деталізація тощо. Час на корекцію та макетування зображень залежить від досвідченості дизайнера.
На рисунку 3.2 показано циклограму порівнюваних процесів.
Рисунок 3.2 – Порівняльна циклограма технологічних процесів
Пояснення до рисунку 3.2:
а – ілюстрація формату А5 для сканування у режимі Bitmap для створення півтонового зображення;
б – ілюстрація формату А5 для сканування у режимі RGB для створення півтонового зображення;
в – ілюстрація формату А5 для сканування у режимі Gray Scale для створення півтонового зображення.
1 – Сканування ілюстрацій на сканері Epson Perfection за допомогою ПЗ Vue Scan Pro 9.4.34 (x86/x64) та ПК на базі процесора IntelCore i7-3770 (3.4 ГГц), ОЗУ 16 Гб, HDD 1 Гб.
2 – Ретушування у ПЗ Adobe Photoshop.
3 – Трасування у ПЗ Adobe Illustrator.
4 – Задання кольорів у ПЗ Adobe Illustrator.
5 – Тонова та колірна корекція.
6 – Макетування.
При порівнянні варіантів обробки ілюстрацій окрім часу, що витрачається на процеси, відіграють роль також рівні автоматизації, комп’ютеризації та технологічності.
Дані коефіцієнти розраховуються за наступними формулами:
Ккомп.=;
Кавтом.=;
Ктехнол.=;
У кожному з варіантів усі операції виконуються за допомогою комп’ютерної техніки, тому рівень комп’ютеризації у всіх випадках дорівнюватиме одиниці.
У всіх порівнюваних варіантах наявна одна автоматизована операція – сканування. Для першого технологічного процесу автоматизованою є також операція трасування зображень.
Опрацювання ілюстрацій не містить паралельних операцій, тому проекція на вісь абсцис дорівнюватиме сумі часу виконання всіх операцій технологічного циклу. Обробка ілюстрацій потребує дві одиниці устаткування: сканер та персональний комп’ютер.
Детальні розрахунки для кожного з варіантів технологічного процесу наведено нижче.
Для варіанту а:
Ккомп.=;
Кавтом.=;
Ктехнолог.=.
Для варіанту б:
Ккомп.=;
Кавтом.=;
Ктехнол.=.
Для варіанту в:
Ккомп.=;
Кавтом.=;
Ктехнол.=.
З трьох варіантів технологічного процесу перший варіант є найоптимальнішим за трудомісткістю операцій, необхідним часом та рівнем автоматизації. Отже, обробка ілюстрацій буде полягати у скануванні оригіналів у режимі Bitmap, автоматичному трасуванні зображень та заданні кольорів у програмному забезпеченні Adobe Illustrator CC 2014.
3.2. Вибір устаткування
Для технологічного процесу створення видання необхідно обрати обладнання, яке б задовольняло вимоги до готової продукції та системотехнічні вимоги.
Згідно рекомендацій, найвищі вимоги висуваються до робочих станцій обробки графіки [7; 8]. Дещо нижчі – до станцій верстання [9]. Для обробки тексту обирається ПК без графічного адаптера.
Для робочої станції обробки текстової інформації було обрано персональний комп’ютер Asus BM6875-I53470105B. Для обробки ілюстративної інформації – Everest Home 8050, для верстання – Acer Predator G3620. Характеристики даного обладнання наведено у таблиці 3.2 [10].
Таблиця 3.2 – Характеристики робочих станцій
|
№ |
Параметр |
Asus BM6875-I53470105B |
Everest Home 8050 |
Acer Predator G3620 |
|
1 |
Процесор |
Чотирьохядровий Intel Core i5-3470 |
Чотирьохядровий Intel Core i5-4570 |
Чотирьохядровий Intel Core i7-3770 |
|
Кінець таблиці 3.2 |
||||
|
№ |
Параметр |
Asus BM6875-I53470105B |
Everest Home 8050 |
Acer Predator G3620 |
|
2 |
Тактова частота |
3.2 ГГц |
3.2 ГГц |
3.4 ГГц |
|
3 |
Об’єм оперативної пам’яті |
4 Гб |
8 Гб |
16 Гб |
|
4 |
Тип пам’яті |
DDR3-1333 |
DDR3-1333 |
DDR3-1333 |
|
5 |
Відеокарта |
Інтегрована, Intel HD Graphics 250 |
Дискретна nVidia GeForce GTX 650 |
Дискретна nVidia GeForce GTX 670 |
|
6 |
Об’єм виділеної відеопамяті |
- |
1 Гб |
2 Гб |
|
7 |
Об’єм жорсткого диску |
500 Гб |
1 Тб |
1 ТБ + SSD 64 ГБ |
|
8 |
Оптичний привід |
Відсутній |
DVD+/-RW |
DVD+/-RW |
При виборі моніторів для робочої станції обробки графіки та верстання приділяють увагу найважливішим його характеристикам: роздільна здатність, колірна передача, тактова частота. Отже, для складання тексту було обрано монітор Acer H226HQLbmid, для обробки графічної інформації – Asus VS239HV, для верстання видання – Acer G276HLGbid. Технічні характеристики моніторів наведено у таблиці 3.3 [11].
Таблиця 3.3 – Технічні характеристики моніторів
|
№ |
Параметр |
Acer H226HQLbmid |
Asus VS239HV |
Acer G276HLGbid |
|
1 |
Розмір дисплея |
21.5'' |
23'' |
27'' |
|
2 |
Тип матриці |
AH-IPS |
IPS |
WVA |
|
3 |
Підсвітка |
WLED |
WLED |
WLED |
|
4 |
Співвідношення сторін |
16:9 |
16:9 |
16:9 |
|
5 |
Максимальна роздільна здатність дисплея |
1920 x 1080 |
1920 x 1080 |
1920 x 1080 |
|
6 |
Яскравість дисплея |
250 кд/м2 |
250 кд/м2 |
300 кд/м2 |
|
7 |
Контрастність дисплея |
100 000 000 :1 |
80 000 000:1 |
100 000 000:1 |
Технологічний процес виготовлення видання включає в себе операцію виведення коректурних відбитків. Для цього необхідний монохромний лазерний принтер. Його характеристики наведено у таблиці 3.4 [12].
Таблиця 3.4 – Характеристики принтера для виведення коректурних відбитків
|
№ |
Параметр |
Характеристика |
|
1 |
Марка устаткування |
Xerox Phaser 3160N |
|
2 |
Технологія друку |
Електрофотографія |
|
3 |
Роздільна здатність друкування |
1200 dpi |
|
4 |
Формат |
А4 |
|
5 |
Швидкість друку |
24 стор./хв |
|
6 |
Кількість кольорів |
1 |
|
7 |
Підтримка ОС |
Windows; Linux; Mac OS |
Якісна обробка аудіо інформації здійснюється за допомогою гарнітур. Було обрано навушники Parrot Zik by Starck, технічні характеристики яких наведено у таблиці 3.5 [13].
Таблиця 3.5 – Технічні характеристики навушників
|
№ |
Параметр |
Характеристика |
|
1 |
Тип навушників |
Закриті |
|
2 |
Тип підключення |
Провідне / безпровідне |
|
3 |
Інтерфейс провідного підключення |
1 x mini-jack (разъем 3.5 мм) |
|
4 |
Діапазон частот |
10 - 20000 Гц |
|
5 |
Опір |
32 Ом |
|
6 |
Чутливість |
110 дБ |
|
7 |
Маса |
325 г |
Для вибору обладнання зручно скористатися методом аналізу пелюсткових діаграм [3]. При побудові пелюсткової діаграми для кожної характеристики устаткування створюється своя вісь, по якій відкладається числове значення параметру. Шкалу зручно побудувати таким чином, щоб вона відповідала приблизному діапазону значень характеристик, що зустрічаються в обладнанні порівнюваного класу. Після встановлення відповідних відміток, точки з’єднуються та утворюють площу, яка власне і є візуальним представленням запроектованого рішення. Далі проводиться порівняння площ з іншими альтернативними варіантами та обирається найоптимальніший.
Для порівняння було обрано три планшетні сканери: 1 – HP ScanJet 5590, 2 – CanoScan D660U та 3 – Epson Perfection 2400 Photo. Деякі показники обладнання, такі як габарити та маса, є другорядними. Тому при побудові пелюсткової діаграми порівняно найважливіші показники даного обладнання: формат сканування, роздільна здатність, розрядність, динамічний діапазон та продуктивність [14]. Під останньою з вказаних характеристик мається на увазі час сканування зображення форматом А4 у режимі Gray Scale із роздільною здатністю 600 dpi.
Для зручності складено таблицю 3.6 технічних характеристик запропонованих моделей сканерів [15].
Таблиця 3.6 – Технічні характеристики сканерів
|
№ |
Назва сканеру |
Макс. формат сканування, мм |
Розрядність сканера, біт |
Динаміч-ний діапазон |
Роздільна здатність, dpi |
Продуктив-ність, с |
|
|
a |
b |
||||||
|
1 |
HP ScanJet 5590 |
297 |
216 |
48 |
2.8 |
2400 |
36 |
|
2 |
CanoScan D660U |
297 |
211 |
48 |
2.5 |
1200 |
40 |
|
3 |
Epson Perfection 2400 Photo |
297 |
216 |
48 |
3.3 |
2400 |
30 |
На рисунку 3.3 показано пелюсткову діаграму порівняння планшетних сканерів [3].
Рисунок 3.3 – Пелюсткова діаграма порівняння планшетних сканерів
Деякі параметри обраних сканерів співпадають за значенням, що доводить доцільність вибору обладнання для порівняння. Методом візуальної оцінки площі визначено, що третій сканер, тобто Epson Perfection 2400 Photo, є найоптимальнішим для виконання технологічного процесу виготовлення видання.
3.3. Опис технологічного процесу створення видання
Виготовлення видання відбувається у чотири паралельні технологічні процеси. Це складання тексту, обробка аудіо інформації, опрацювання ілюстративної інформації та створення анімації.
Останні два процеси тісно пов’язані між собою. Основою для ілюстрацій видання становлять авторські роботи, намальовані від руки. Анімація створюватиметься за допомогою інструментів малювання та задання необхідного типу анімації у відповідному програмному забезпеченні. Проте як для ілюстрацій, так і для анімації необхідні фонові зображення, які доцільніше завантажити з мережі, ніж створювати самостійно. Тому операції обробки текстур для ілюстрацій та анімації проводяться одночасно, а вже потім розподіляються для різних процесів підготовки.
Анімаційний ролик потребує елементів керування. Для того, щоб дизайн кнопок не відрізнявся за стилем від елементів навігації всього видання, оформлення усіх кнопок у програмному забезпеченні для обробки графіки, у якому можливе здійснення автоматизованої пакетної обробки, що збільшує продуктивність створення видання.
Комплексну технологічну схему створення видання показано на рисунку 3.4.
Рисунок 3.4 – Комплексна технологічна схема створення видання
Пояснення до рисунку 3.4:
Х1 – Текстова інформація;
Х2 – Тонер, картридж;
Х3 – Ілюстративні оригінали, намальовані від руки;
Х4 – Графічна інформація у вигляді текстур та фонових зображень;
Х5 – Аудіо інформація.
Y1 – Макети ілюстрацій видання;
Y2 – Анімаційний ролик;
Y3 – Аудіо файли;
Y4 – Інтерактивне дитяче дидання.
ТО1 – Введення та редагування текстової інформації; У1 – Комп’ютер на базі процесора Intel Core i5-3470 (3,2 Ггц), ОЗП 4 Гб HDD 500 Гб, монітор Acer H226HQLbmid.
ТО2 – Виведення коректурних відбитків; У2 – принтер Xerox Phaser 3160 N.
ТО3 – Редагування тексту.
ТО4 – Внесення остаточних правок.
ТО5 – Сканування ілюстративних оригіналів; У3 – Планшетний сканер Epson Perfection 2400 Photo.
ТО6 – Ретушування зображень; У4 – Комп’ютер на базі процесора Intel Core i5-4570 (3,2 Ггц), ОЗП 8 Гб HDD 1 Тб, ПЗ Adobe Photoshop CC 2014, монітор Asus VS239HV.
ТО7 – Автоматичне трасування зображень; У5 – Комп’ютер на базі процесора Intel Core i5-4570 (3,2 Ггц), ОЗП 8 Гб HDD 1 Тб, ПЗ Adobe Illustrator CC 2014, монітор Asus VS239HV.
ТО8 – Редагування контурів зображень.
ТО9 – Задання кольорів контурів та заливки об’єктів.
ТО10 – Завантаження з мережі текстур та фонових зображень, які знаходяться у вільному доступі.
ТО11 – Тонова, колірна та частотна корекція зображень, стилізація.
ТО12 – Узгодження форматів графічних файлів.
Продовження пояснення до рисунку 3.4:
ТО13 – Створення макетів ілюстрацій видання.
ТО14 – Створення графічного оформлення елементів навігації та керування за допомогою інструментів векторної графіки.
ТО15 – Створення об’єктів анімації; У7 – Комп’ютер на базі процесора Intel Core i5-4570 (3,2 Ггц), ОЗП 8 Гб HDD 1 Тб, ПЗ Adobe Flash CC 2014; монітор Asus VS239HV.
ТО16 – Задання параметрів анімації руху та анімації форми.
ТО17 – Кодування кнопок керування анімаційним роликом.
ТО18 – Суміщення графічного дизайну для елементів керування.
ТО19 – Завантаження аудіо інформації.
ТО20 – Обробка аудіо інформації; У8 – Комп’ютер на базі процесора Intel Core i5-4570 (3,2 Ггц), ОЗП 8 Гб HDD 1 Тб, ПЗ Adobe Audition CC 2014, монітор Asus VS239HV навушники Parrot Zik by Starck.
ТО21 – Посторінкова верстка видання; У9 – Комп’ютер на базі процесора Intel Core i7-3770 (3,4 Ггц), ОЗП 16 Гб HDD 1 Тб, монітор Acer G276HLGbid, ПЗ Adobe InDesign CC 2014.
ТО22 – Перевірка якості верстання.
ТО23 – Вбудовування аудіо інформації видання.
ТО24 – Налаштування елементів керування та навігації у діалоговому вікні інтерактивних елементів.
ТО25 – Перевірка якості створеного видання, відповідності налаштувань, зручності інтерфейсу.
ТО26 – Завантаження видання для розповсюдження у мережі Інтернет.
Висновки до розділу 3
У третьому розділі за допомогою аналітичного методу співставлення варіантів «чорна скринька» було обрано найоптимальніший технологічний процес обробки ілюстративної інформації.
За допомогою циклограми порівняння обрано найменш трудомісткий процес, який задовольняє вимоги до готової продукції.
Розраховано коефіцієнти автоматизації та комп’ютеризації технологічного процесу, а також коефіцієнт технологічності системи.
Відповідно до системотехнічних вимог до робочих станцій опрацювання текстової, ілюстративної інформації та посторінкового верстання обрано персональні комп’ютери та наведено їх технічні характеристики.
Також обрано монітори, принтер та навушники. Детальні характеристики обладнання наведено у відповідних таблицях.
Складено пелюсткову діаграму, що відображає основні характеристики сканерів. За допомогою візуальної оцінки площі обрано найоптимальніший сканер.
Складено комплексну технологічну схему виготовлення видання, що містить паралельні операції опрацювання тексту, ілюстративної інформації, створення анімаційного ролику та обробку аудіо.
РОЗДІЛ 4. ДЕТАЛЬНЕ ПРОЕКТУВАННЯ ЧАСТКОВОГО
ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ
4.1. Алгоритм виконання часткового технологічного процесу
Обробка ілюстративного матеріалу здійснюється на основі попередньо визначеної концепції використання у виданні графічної інформації. До цього поняття входить вибір стилю рисунків, їх колірної гами, стилю ілюстрацій, розташування на сторінці, взаємодію з іншими елементами інтерактивного видання.
В залежності від визначених якісних параметрів, обираються основні налаштування для сканування оригіналів, що відповідають за якість і трудомісткість подальшої обробки ілюстративної інформації.
Навіть для якісних оригінальних ілюстрацій необхідно підвищувати контраст між фоном та контуром зображення для того, щоб усунути зайві деталі ілюстрації та позбавитися від фактури паперу [16].
Наступною операцією є автоматичне трасування. Налаштування визначаються методом візуальної оцінки результуючого зображення. Після цього контур зображення редагується вручну, вносяться лише незначні правки недоліків. Також задаються кольори зображення [17].
Для того, щоб відобразити ефекти світла та тіні, необхідно передати об’єм предметів. У редакторі векторної графіки дана операція виконується інструментами заливки, «mesh» та «blend» [18].
Після обробки текстур узгоджуються усі формати графічних файлів та створюються макети ілюстрацій, а також за допомогою текстур та інструментів векторної графіки створюються елементи керування виданням.
Останньою операцією є збереження файлів у єдиному форматі для подальшого виготовлення видання.
Алгоритм детального процесу показано на рисунках 4.1 та 4.2.
Рисунок 4.1 – Алгоритм детального технологічного процесу
Рисунок 4.2 – Кінець алгоритму детального технологічного процесу
Оскільки відскановані оригінали та завантажені графічні файли мають різні властивості, їх необхідно узгодити для використання у виданні. Результати даних операцій показано у таблиці 4.1.
Таблиця 4.1 – Узгодження форматів графічних файлів
|
№ |
Спосіб отримання та тип зображення |
До обробки |
Після обробки |
||||
|
Лінійні розміри, мм (pix) |
Роздільна здатність, dpi |
Формат |
Розміри при масштабі 100%, pix |
Роздільна здатність, dpi |
Формат |
||
|
1 |
Сканування, 14 оригіналів |
148х210 |
300 |
TIFF |
5,54х6,88 |
300 |
|
|
2 |
Мережа Інтернет, текстура |
1040,7х738,7 (2950х2094) |
350 |
JPEG |
5,6х6,9 |
300 |
|
|
3 |
Мережа Інтернет, текстура |
722,5х542,5 (2048х1538) |
100 |
JPEG |
5,36х6,77 |
300 |
|
|
4 |
Мережа Інтернет, текстура |
722,5х543,6 (2048х1541) |
100 |
JPEG |
5,55х6,61 |
300 |
|
|
5 |
Мережа Інтернет, фонове зображення |
805х1086 (2282х3079) |
300 |
JPEG |
5,55х6,61 |
300 |
|
4.2. Технологічна карта процесу опрацювання ілюстрацій
Для детального опису кожної технологічної операції, вибору устаткування, його режимів та засобів контролю необхідно скласти технологічну карту, яка представляє собою своєрідну інструкцію для виконання [3].
Очевидно, що обробка ілюстрацій здійснюється на робочій станції обробки графіки, яку було обрано відповідно до сучасних рекомендованих системотехнічних вимог. Для сканування використовується сканер, обраний методом візуальною оцінки площі, тобто складеною раніше пелюстковою діаграмою.
Контроль для операцій обробки графіки в основному здійснюється за допомогою інструментів графічних редакторів.
Деякі технологічні розрахунки зручно виносити за межі технологічної карти для детального опису параметрів, а у відповідну колонку заносити тільки результати.
Для введення ілюстративної інформації необхідно розраховувати роздільну здатність сканування. Оскільки низька роздільна здатність може спричинити втрату важливих деталей ілюстрацій та ускладнити подальший процес їх обробки. Розрахунок проводиться наступним чином:
Рск.=Кя·Км·L, де Кя – коефіцієнт якості, Км – коефіцієнт масштабування, L – лініатура зображення. Коефіцієнт якості обирається згідно візуальної оцінки оригіналу [19]. За відсутності недоліків оригіналу приймається Кя =1. Проте для рисунків, створених олівцем від руки доцільніше обрати Кя =1,5. Розміри зображення при обробці будуть ідентичними лінійним розмірам оригіналу, тому Км =1. За відсутності приладів для вимірювання лініатури зображення даний параметр також визначається наближено, враховуючи якість оригіналу. Шляхом оцінки обираємо L=80лін/см. Розраховуємо роздільну здатність сканування:
Рск.=1,5·1·80=120 лін/см або Рск.=120·2,54=305 dpi.
Існують встановлені норми на сканування в залежності від колірного режиму. Площа оригінальної ілюстрації формату А5 становить 310,8 см2. Норма часу для сканування ілюстрації площею 100 см2 для режиму Bitmap становить 1,9 хв. Отже, зі співвідношення площі оригіналу розраховується необхідний час для сканування. Для переведення часу у нормо-години на процес отримане значення ділиться на 60.
T=310,8 / 100·1,9=5,9 хв=0,1 нормо-годин.
Після процесу сканування зображень потрібно встановити контраст контурів. Засобом контролю контрастності слугує гістограма розподілу тонів [20]. Для зручності наведемо гістограму на рисунку 1 за межами технологічної карти.
Рисунок 1 – Гістограма розподілу тонів
Після автоматичного трасування контурів необхідно також ручне редагування для встановлення типів ліній та створення замкнутих контурів для можливості заливки. Визначених норм для даних операцій не існує, тому час розраховується шляхом експериментальної оцінки часу опрацювання графічної одиниці. Видалення контрольних точок, редагування направляючих та вибір типу лінії для одного окремого контуру потребує приблизного часу t1=1,2 хв. Середня кількість кривих на одному оригіналі становить n=250. Як показує практика, більшість контурів не потребують опрацювання. Тому приймаємо відсоток кривих, що підлягають опрацюванню 15%. За нескладними розрахунками отримуємо час для операції опрацювання контурів зображення:
T=t1·n·0,35=1,2·250·0,15=45хв. Проте час на виконання операцій за стандартами розраховується в нормо-годинах. Отже, маємо, T=45/60=0,75 год.
Час, необхідний на обробку текстур, визначається згідно встановлених норм на ретушування зображень. Режим опрацювання «RGB Color» визначається як четверта група складності. Нормою на ретушування зображення площею 100см2 є 9,7хв. При розробці концепції інтерактивного видання вирішено обрати розміри сторінки для читання на повному екрані, тобто з роздільною здатністю 388х282. Оригінальні завантажені ілюстрації мають відповідати цим вимогам. Тому їх лінійні розміри в міліметрах становитимуть 136,88х99,48. Отже, площа зображення становить S=136,17 см2. Для визначення часу, необхідного для опрацювання текстур, потрібно знайти відношення площі зображення на одиницю обліку та помножити його на норму на процес. Записувати результат потрібно у нормо-годинах, тому отримане значення потрібно поділити на 60. Отримуємо:
T=136,17 / 100·9,7=13,2 хв=0,22 нормо-годин.
Час, необхідний для макетування, визначається із досвіду створення макетів ілюстрацій. Кількість нормо-годин залежить від складності макетів, оперативного прийняття рішень щодо оформлення. Результат наведено у таблиці.
Також розраховується обсяг графічного файлу. Він залежить від площі ілюстрації, роздільної здатності сканування у лініях на сантиметр та глибини кольору зображення. Для колірного режиму RGB Color глибина кольору визначається із розрахунку 3/10242 для кожного пікселя. Тому приймаємо значення Гк.=8. Розраховуємо об’єм графічного файлу за формулою:
Рф.=(а·b)·Рск.2·Гк.·1байт / 10242 =310,8·14400·8·1 / 10242=34,15 Мб.
Технологічну карту детального процесу показано у таблиці 4.2.
Таблиця 4.2 – Технологічна карта детального процесу обробки ілюстративної інформації
|
№ |
Назва операції |
Устаткування |
Технологічні режими. Програмне забезпечення |
Засоби і методи контролю |
Допустимі межі параметрів |
Технологічні розрахунки |
|
1 |
1. Підготовка робочого місця та визначення концепції ілюстративної інформації. |
Комп’ютер на базі процесора Intel Core i5-4570 (3.2 ГГц) ОЗП 8 Гб, HDD 1Тб; Монітор Acer G267 HL Gbid; Маршрутизатор TP-LINK TD-W8961ND |
Умови робочого місця: t=22 оС, Wпов.=60%, v=0,1м/с. Швидкість підключення до мережі 60 Мбіт/с. ОС Windows 7 Браузер Google Chrome, Vue Scan Pro 9.4.34 (x86/x64). |
Термометр та психрометр для перевірки стану приміщення. Сайт для перевірки підключення до мережі, AIDA64 для перевірки внутрішньої температури робочої станції. |
Відхилення температури на ±4 оС, відносної вологості на ±20%. Швидкість підключення не нижче 30 Мбіт/с. Внутрішні температури не вище 60 оС. |
Швидкість підключення до мережі 48 Мбіт/с. |
|
2 |
2. Введення графічної інформації. 2.1. Аналіз оригіналів та визначення налаштувань. 2.2. Сканування оригіналів. |
Комп’ютер на базі процесора Intel Core i5-4570 (3.2 ГГц) ОЗП 8 Гб, HDD 1Тб; Монітор Acer G267 HL Gbid; Сканер Epson Perfection 2400 Photo. |
Глибина кольору 48 біт, роздільна здатність сканування 300 dpi, коефіцієнт масштабування 1, режим сканування Bitmap, динамічний діапазон сканера 3.3. Vue Scan Pro 9.4.34 (x86/x64), Adobe Photoshop CC 2014. |
Контроль властивостей документу після сканування, діалогове вікно «Розмір зображення». |
Збереження деталей оригінального зображення. |
Роздільна здатність сканування: 305 dpi. Час, необхідний на процес сканування: T=0,1 нормо-година. |
|
3 |
3. Обробка відсканованих зображень. 3.1. Ретушування зображень. 3.2. Встановлення контрасту між контуром і тлом. |
Комп’ютер на базі процесора Intel Core i5-4570 (3.2 ГГц) ОЗП 8 Гб, HDD 1Тб; Монітор Acer G267 HL Gbid. |
Частота дискретизації дисплея 100 Гц. Завантаженість центрального процесора 20%. Колірний режим «Градації сірого»; Adobe Photoshop CC 2014. |
Гістограма контрастного зображення: рівномірний розподіл пікселів у темних, середніх та світлих тонах. |
Недоліки, що усуваються шляхом редагування кривих у редакторі векторної графіки. |
Гістограма розподілу тонів. |
|
Продовження таблиці 4.2 |
||||||
|
№ |
Назва операції |
Устаткування |
Технологічні режими. Програмне забезпечення |
Засоби і методи контролю |
Допустимі межі параметрів |
Технологічні розрахунки |
|
4 |
4. Обробка контурів зображень. 4.1. Визначення налаштувань трасування. 4.2. Автоматичне трасування контурів. 4.3. Ручне редагування контурів. |
Комп’ютер на базі процесора Intel Core i5-4570 (3.2 ГГц) ОЗП 8 Гб, HDD 1Тб; Монітор Acer G267 HL Gbid. |
Частота дискретизації дисплея 100 Гц. Завантаженість центрального процесора 12%. Колірний режим RGB. Параметри трасування: режим: чорно-біле, ізогелія: 70-130, стиль: користувацький. Adobe Illustrator CC 2014. |
Чіткість контурів зображень, замкненість контурів. Інструмент для контролю: виділення, пряме виділення. |
Стиль: штрихове зображення; ізогелія: відхилення на ±15 одиниць. Самостійні контури або криві, зображення яких не потребують заливки, можуть бути незамкненими. |
Час, необхідний для редагування контурів T=0,75 нормо-годин. |
|
5 |
5. Колірне оформлення. 5.1. Задання кольорів контурів та заливки. 5.2. Створення ефектів об’ємних зображень. |
Комп’ютер на базі процесора Intel Core i5-4570 (3.2 ГГц) ОЗП 8 Гб, HDD 1Тб; Монітор Acer G267 HL Gbid. |
Частота дискретизації дисплея 100 Гц. Завантаженість центрального процесора 17%. Колірний режим RGB. Adobe Illustrator CC 2014. |
Контроль кольорів за допомогою інструменту «Піпетка». |
Колір має знаходитися в межах колірного охоплення заданого профілю. |
Час, необхідний для колірного оформлення зображення T=0,5 нормо-годин. |
|
6 |
6. Обробка фонових текстур. 6.1. Завантаження з мережі текстур та фонових зображень. 6.2. Тонова, колірна та частотна корекція зображень. 6.3. Створення єдиного графічного стилю. |
Комп’ютер на базі процесора Intel Core i7-3770 (3,4 ГГц) ОЗУ 16 Гб, HDD 1Тб; Монітор Acer G267 HL Gbid. |
Швидкість підключення до мережі 60 Мбіт/с. Колірний режим RGB. Браузер Google Chrome. |
Контроль кольорів за допомогою інструменту «Піпетка», коригуючі шари «Криві», «Рівні». |
Колір має знаходитися в межах колірного охоплення заданого профілю. Візуальна оцінка якості фонових зображень. |
Час, необхідний для колірного оформлення зображення T=0,22 нормо-годин. |
|
Кінець таблиці 4.2 |
||||||
|
№ |
Назва операції |
Устаткування |
Технологічні режими. Програмне забезпечення |
Засоби і методи контролю |
Допустимі межі параметрів |
Технологічні розрахунки |
|
7 |
7. Макетування. 7.1. Узгодження форматів графічних файлів. 7.2. Створення макетів ілюстрацій видання. 7.3. Експортування файлів графічного оформлення. |
Комп’ютер на базі процесора Intel Core i7-3770 (3,4 ГГц) ОЗУ 16 Гб, HDD 1Тб; Монітор Acer G267 HL Gbid; Програмне забезпечення Adobe Photoshop CC 2014. |
Частота дискретизації дисплея 100 Гц. Завантаженість центрального процесора 23%. Колірний режим RGB. |
Інструменти «Лінійки», «Направляючі», панель «Трансформування». Контроль властивостей файлів: форматів, розширення, колірний профіль. |
Роздільна здатність у межах 300-400 dpi. Один колірний профіль, розміри для всіх макетів. |
Час, необхідний для створення макету однієї ілюстрації: T=1,2 год. Об’єм графічного файлу: Рф.=34,15 Мб. |
Висновки до розділу 4
У четвертому розділі складено алгоритм детального технологічного процесу обробки ілюстративної інформації. Операції здійснюються послідовно, на кожному ключовому етапі проводиться контроль якості за допомогою інструментів у програмному забезпеченні.
Опис операції «Узгодження форматів графічних файлів» наведено у таблиці 4.1, яка описує властивості документів до та після обробки.
Також складено технологічну карту детального технологічного процесу, яка містить відомості про обладнання, програмне забезпечення, методи контролю та технологічні розрахунки часу на виконання кожної операції.
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
У першому розділі курсового проекту проаналізовано вихідні дані для створення інтерактивного дитячого видання, наведено його основні характеристики.
За допомогою методу експертних оцінок встановлено, що найважливішими параметрами видання є мультимедійна інформація, ергономічність видання та зручність навігації.
У другому розділі визначено концепцію створення видання, розроблено зручну систему навігації, наведено макети основних сторінок видання, що відображають розміри та взаємне розташування елементів.
Відповідно до попередньої розробки навігації та керування виданням створено структурну схему видання. Вона описує взаємодію основних елементів, а також різних типів інформації у виданні.
Третій розділ присвячено визначенню варіанту комплексного технологічного процесу. За допомогою функціональної системи «чорна скринька» здійснено вибір технології опрацювання ілюстративних оригіналів, в основі якої лежить обробка оригінальних зображень, намальованих від руки на основі попередньо визначеного макету, за допомогою інструментів векторної графіки.
За циклограмою технологічних процесів обрано найменш трудомісткий процес обробки ілюстрацій, що полягає у скануванні оригіналів у режимі Bitmap та автоматичній обробці у редакторі векторної графіки.
Розраховано коефіцієнти автоматизації, комп’ютеризації та технологічності системи.
Для виконання комплексного технологічного процесу було обрано робочі станції обробки текстової інформації, обробки графічної інформації та станції верстання. Вибір обґрунтовано сучасними системотехнічними вимогами, що висуваються до обладнання та програмного забезпечення.
Наведено детальні технічні характеристики обладнання.
За допомогою пелюсткової діаграми здійснено порівняння трьох планшетних сканерів та визначено найоптимальніший за допомогою методу візуальної оцінки площі.
Розроблено комплексну технологічну схему створення видання. Вона складається з паралельних операцій обробки текстової, ілюстративної, анімаційної та аудіо інформації. Процес виготовлення видання розроблено з урахуванням рівня автоматизації та технологічності системи. Технологічний процес забезпечує якісне відтворення видання.
У четвертому розділі курсового проекту розроблено алгоритм детального процесу опрацювання ілюстрацій. На основі алгоритму складено маршрутно-технологічну карту, яка описує методи виконання операцій, засоби контролю, якісні та кількісні межі параметрів, а також технологічні розрахунки.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1638270&seqNum=7.