Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Мі ні с тер с т во освіти і на у ки, молоді та спорту України
------------------------------
ОДЕС Ь КА НА ЦІ О НА ЛЬ НА АКА ДЕ МІЯ ХАРЧОВИХ ТЕХ НО ЛО ГІЙ
Ка фе д ра безпеки
життєдіяльності
до індивідуальної роботи з курсу «ЦИВІЛЬНИЙ ЗАХИСТ»
для студентів усіх напрямів підготовки
денної та заочної форм навчання
Затверджено
радами спеціальностей:
|
7.05020201, 8.05020201, 6.050202, 6.050702 |
прот. № 2 01.11. 2012 р. |
||
|
7.03050401, 8.03050401, 6.030504, 7.03050901, 8.03050901, 6.030509, 7.03060101, 8.03060101, 6.030601 |
прот. № 3 30.11. 2012 р. |
||
|
7.03051001, 8.03051001, 7.03051002, 8.03051002, 6.030510 |
прот. № 1 03.12. 2012 р. |
||
|
7.04010602, 8.04010602, 7.04010603, 8.04010603, 7.04010604, 8.04010604, 6.040106 |
прот. № 2 31.10.2012 р. |
||
|
7.05050313, 8.05050313, 8.05050206, 6.050502 |
прот. № 1 05.11.2012 р. |
||
|
7.05170101, 8.05170101 |
прот. № 2 28.11.2012 р. |
||
|
7.05170103, 8.05170103 |
прот. № 2 31.10.2012 р. |
||
|
7.05170104, 8.05170104, 7.05170105, 8.05170105, 7.05170108, 8.05170108 |
прот. № 3 27.11. 2012 р. |
||
|
7.05170107, 8.05170107 |
прот. № 10 30.10.2012 р. |
||
|
7.05170106, 8.05170106, |
прот. № 2 30.10.2012 р. |
||
|
7.05170109, 8.05170109, 7.05170112, 8.05170112 |
прот. № 2 31.10.2012 р. |
||
|
7.05170110, 8.05170110 |
прот. № 2 05.11.2012 р. |
||
|
ОДЕСА ОНАХТ 2013 |
Ме то ди чні вказівки до індивідуальної роботи з курсу «Цивільний захист» для студентів усіх напрямів підготовки денної та заочної форм навчання / Укл. Нетребський О.А., Сахарова З.М., Бойко І.А . – Одеса: ОНАХТ, 2013. – 16 с.
ВІДПОВІДАЛЬНИЙ ЗА ВИПУСК ЗАВІДУЮЧИЙ КА ФЕ Д РОЮ
БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ
О.А. НЕТРЕБСЬКИЙ, Д-Р ТЕХН. НАУК, ПРОФЕСОР
Індивідуальна робота студентів з дисципліни «Цивільний захист» полягає у виконанні розрахункової роботи, яка виконується окремо кожним студентом під керівництвом викладача.
Для виконання індивідуальної роботи студент обирає задачу за останньою цифрою номера залікової книжки. Варіант вихідних даних обирається за сумою трьох останніх цифр номера залікової книжки, для задач 1-8 обираються з додатку А, для задачі 9 обираються з додатку Б, для задачі 10 – з додатку В.
Розрахункова робота виконується у зошиті або на аркушах формату А4. Термін виконання – до початку проходження контрольних заходів. Оцінка індивідуальної роботи є складовою диференційного заліку.
Розділ 1. ОЦІНКА РАДІАЦІЙНОЇ ОБСТАНОВКИ
Мета: здобуття навичок у рішенні практичних завдань під час виконання розрахунків радіаційної обстановки.
Задача 1
Об’єкт харчової промисловості (ОХП), розміщений на відстані ____ км
від АЕС, після аварії на станції опинився в зоні радіоактивного забруднення.
Потужність радіоактивного викиду на АЕС на 6.00 годину ранку становила Nt ___кт.
Розрахувати: надлишковий тиск (∆Рф), величину світлового імпульсу (Ісв) та зону руйнування ОХП.
Порядок розрахунку.
1. Згідно додатку Г визначаємо надлишковий тиск у фронті ударної хвилі в залежності від відстані до осередку аварії та потужності радіоактивного викиду (наземний).
2. Згідно додатку Д визначаємо величину світлового імпульсу (Ісв).
3. В залежності від величини ∆ Рф визначаємо зону руйнування ОХП [Табл. 1].
Таблиця 1 – Ступінь руйнування елементів об’єкта при різних надлишкових тисках ударної хвилі, кПа
|
№ з/п |
Елементи об’єкта |
Руйнування |
|||
|
слабке |
середнє |
сильне |
повне |
||
|
1 |
Цегляні безкаркасні виробничо-допоміжні будинки з перекриттям із залізобетонних збірних елементів одно- і багатоповерхові. |
10…20 |
20…35 |
35…45 |
45…60 |
Задача 2
На об’єкті харчової промисловості (ОХП) внаслідок аварії сталася пожежа в технологічному цеху.
Розрахувати: ступінь вогнестійкості будівлі (споруди) та можливу пожежну обстановку на ОХП через 30 хвилин і через I-2 години після початку пожежі, якщо межа вогнестійкості несущих стін становить __ годин, межа вогнестійкості міжповерхових та горищних перекриттів – __ годин, категорія виробництва за пожежною безпекою – __.
Порядок розрахунку.
1. За додатком Е визначаємо ступінь вогнестійкості будівлі в цілому.
2. За додатком Ж визначаємо зону пожеж через 30 хвилин і через I-2 години після початку пожежі в залежності від ∆ Рф (згідно варіанту), ступеня вогнестійкості будівлі та категорії виробництва за пожежною безпекою.
Задача 3
Визначити режим радіаційного захисту робітників в умовах радіаційного забруднення, якщо через дві години після забруднення рівень радіації на території підприємства складав Рt кінц ___ Р/год. Люди працюють у цегляних виробничих приміщеннях, в яких коефіцієнт послаблення радіації Кпосл = 7 [2, С. 141].
Порядок розрахунку.
1. Перераховуємо рівень радіації на одну годину після забруднення згідно табл. 2. Коефіцієнт перерахунку вибираємо на дві години.
Р1 = Рt кінц · Кt ,
де Р1 – рівень радіації на одну годину, Р/год;
Рt кінц – рівень радіації через дві години після забруднення;
Кt – коефіцієнт перерахунку рівня радіації (на дві години)
2. Знаходимо умовний номер режиму захисту робітників та згідно табл. 3. робимо висновки відносно режиму використання ПРУ.
Тзс =___ год – тривалість безперервного перебування людей в захисній споруді.
Тр = ___ год – тривалість роботи ОХП з використанням для відпочинку захисної споруди;
Тмеж = ___ год – тривалість роботи з обмеженим перебуванням на відкритій місцевості;
Тзагальн = ___ діб – загальна тривалість дотримання режиму.
Таблиця 2 – Коефіцієнт перерахунку рівня радіації на будь-який термін t, який пройшов після вибуху
|
t, год. |
Кt = P1/Pt |
t, год. |
Кt = P1/Pt |
t, год. |
Кt = P1/Pt |
t, год. |
Кt = P1/Pt |
|
0,25 |
0,19 |
2 |
2,3 |
4,0 |
5,28 |
8 |
12,13 |
|
0,3 |
0,24 |
2,25 |
2,65 |
4,5 |
6,08 |
8,5 |
13,04 |
|
0,5 |
0,43 |
2,5 |
3 |
5 |
6,9 |
9 |
13,96 |
|
0,75 |
0,71 |
2,75 |
3,37 |
5,5 |
7,73 |
9,5 |
14,9 |
|
1 |
1 |
3 |
3,74 |
6 |
8,59 |
10 |
15,85 |
|
1,25 |
1,31 |
3,25 |
4,11 |
6,5 |
9,45 |
11 |
17,77 |
|
1,5 |
1,63 |
3,5 |
4,5 |
7 |
10,33 |
12 |
19,72 |
|
1,75 |
1,66 |
3,75 |
4,88 |
7,5 |
11,22 |
Таблиця 3 – Режими захисту робітників і службовців та виробничої діяльності об’єкта при радіаційному зараженні
|
Умовний номер режиму |
Рівень радіації на 1 год після аварії, Р/год |
Зміст режиму |
Загальна тривалість дотримуватися режиму, діб |
||
|
Час закінчення роботи (час неперервного перебування людей у ПРУ), год |
Тривалість роботи із використанням для відпочинку ПРУ, год |
Тривалість роботи із перебуванням у будинках і короткострокове на відкритої місцевості (до 2 год на добу), год |
|||
|
А-1 |
25 |
1 |
- |
10 |
до 0,5 |
|
А-2 |
50 |
2 |
- |
21 |
до 1 |
|
А-3 |
80 |
3 |
9 |
24 |
1,5 |
|
Б-1 |
100 |
4 |
14 |
30 |
2 |
|
Б-2 |
140 |
6 |
18 |
36 |
2,5 |
|
Б-3 |
180 |
8 |
24 |
64 |
4 |
|
Б-4 |
240 |
12 |
28 |
104 |
6 |
|
В-1 |
300 |
16 |
32 |
192 |
10 |
|
В-2 |
400 |
24 |
48 |
288 |
15 |
|
В-3 |
600 |
48 |
72 |
480 |
25 |
|
Г-1 |
800 |
96 |
96 |
504 |
30 |
|
Г-2 |
1500 |
захист не забезпечується |
Задача 4
Розрахувати дозу опромінення, яку одержать робітники та службовці у виробничих приміщеннях ОХП ( Кпосл = 7) при Р1 ___ Р/год, а роботу почнуть через одну годину після аварії. Тривалість роботи tр __ год [2, С. 137].
Порядок розрахунку.
1. Розраховуємо дозу опромінення за формулою
Д = Рср . tр / Кпосл ,
де Д – доза опромінення, рад;
Рср – середня потужність дози випромінювання, Р/год;
де ;
tр – тривалість робіт, год;
Кпосл – коефіцієнт ослаблення випромінювання.
2. Для визначення Рср, Р/год знаходимо потужність дози випромінювання на початку роботи Рпоч, Р/год
Рпоч, = Р1, Р/год.
3. Знаходимо загальний час тривалості робіт
tкінц = tпоч + tр, год.
4. Розраховуємо потужність дози випромінювання в кінці роботи Ркінц, Р/год.
Ркінц = Р1 / Кt кінц ,
де Р1 – потужність дози випромінювання на 1 год, рад/год;
Кt кінц – коефіцієнт перерахунку, що визначається за табл. 2 з урахуванням t кінц.
Задача 5
Розрахувати допустиму тривалість роботи ланки механізації зведеної команди ОХП, якщо початок роботи tп.мех= год після аварії на АЕС. Встановлена доза випромінювання Двст= ___ рад. Коефіцієнт послаблення випромінювання транспортними засобами Кпосл.т = 4 [2, С. 138].
Порядок розрахунку.
1. Розраховуємо відносну величину α за формулою
α = Р1 / Двст . Кпосл т.,
де Р1 – потужність дози випромінювання на 1 год, Р/год;
Двст – встановлена доза випромінювання, Р;
Кпосл.т – коефіцієнт ослаблення випромінювання транспортними засобами.
2. Знаходимо допустиму тривалість роботи зведеної команди за графіком рис. 1.
Рис. 1 – Графік визначення тривалості перебування в зоні радіоактивного зараження
Задача 6
Визначити відсоток втрат серед особового складу (о/с) розвідувальної групи за 4 доби, якщо вона при переміщенні на автомобілях із заміської зони на об’єкт розвідки пересікла протягом Т перем. = 30 хв радіоактивно забруднену зону з максимальною потужністю дози випромінювання на маршрути Рмах __ Р/год.
В процесі розвідки о/с отримав дозу опромінення Д ОГД = 30 Р.
В районі розміщення о/с розвідувальної групи отримав однократну дозу опромінення Д р ___ Р.
Порядок розрахунку.
1. Визначаємо дозу опромінення, яку отримає о/с розвідувальної групи при переміщенні забрудненої зони
Дперем = Рмах. Тперем. / 4 . Кпосл.,
де Дперем. – доза опромінення, рад;
Рмах – максимальна потужність дози випромінювання, Р/год;
Тперем – час проходження зони радіоактивного зараження, год.
Кпосл. = 2 – коефіцієнт послаблення випромінювання автомобілем.
2. Розраховуємо можливу сумарну дозу випромінювання, яку отримає о/с розвідувальної групи за 4 доби.
∑Д = Дперем + Д ОГД + Д р.
3. Знаходимо відсоток радіаційних втрат серед розвідувальної групи за табл. 4.
Таблиця 4 – Втрати людей при зовнішньому опромінюванні
|
Сумарна доза радіації Д, Р |
Відсоток радіаційних потер за час опромінювання, діб |
Сумарна доза радіації Д, Р |
Відсоток радіаційних потер за час опромінювання, діб |
||||||
|
4 |
10 |
20 |
30 |
4 |
10 |
20 |
30 |
||
|
100 |
0 |
0 |
0 |
0 |
275 |
95 |
80 |
65 |
50 |
|
125 |
5 |
2 |
0 |
0 |
300 |
100 |
95 |
80 |
65 |
|
150 |
15 |
7 |
5 |
0 |
325 |
100 |
98 |
90 |
80 |
|
175 |
30 |
20 |
10 |
5 |
350 |
100 |
100 |
95 |
90 |
|
200 |
50 |
30 |
20 |
10 |
400 |
100 |
100 |
100 |
95 |
|
225 |
70 |
50 |
35 |
25 |
500 |
100 |
100 |
100 |
100 |
|
250 |
85 |
65 |
50 |
35 |
Розділ 2. ОЦІНКА ХІМІЧНОЇ ОБСТАНОВКИ
Мета: здобуття навичок у рішенні практичних завдань під час виконання з оцінки хімічної обстановки.
Задача 7
На хімічнонебезпечному об’єкті сталася аварія з викидом аміаку, ємність не обвалована.
Метеоумови: похмуро, температура ґрунту та повітря t = 10оС, швидкість вітру ν ___ м/с. Місцевість відкрита [2, С.104].
Розрахувати: Розміри і площу зони хімічного зараження.
Порядок розрахунку.
1. Визначаємо за графіком рис. 2 ступінь вертикальної стійкості повітря вночі та вдень.
|
VВ, м/с |
НІЧ |
ДЕНЬ |
||||
|
ясно |
напів’ясно |
хмарно |
ясно |
напів’ясно |
хмарно |
|
|
0,5 |
||||||
|
0,6-2 |
||||||
|
2,1-4 |
||||||
|
Більше 4 |
Рис. 2 – Графік для оцінки вертикальної стійкості повітря
2. Знаходимо глибину розповсюдження хмари зараженого повітря Г, км за табл. 5.
Таблиця 5 – Глибина поширення хмар зараженого повітря (Г1) із уражаючими концентраціями СДОР на відкритій місцевості, км (ємності не обваловані, швидкість вітру 1 м/с)
|
Найменування СДОР |
Кількість СДОР у ємностях (на об'єкті), т |
|||||
|
5 |
10 |
25 |
50 |
75 |
100 |
|
|
При інверсії |
||||||
|
Хлор, фосген |
29 |
49 |
80 |
Більше 80 |
||
|
Аміак |
3,5 |
4,5 |
6,5 |
9,5 |
12 |
15 |
|
Сірчаний ангідрид |
4 |
4,5 |
7 |
10 |
12,5 |
17, |
|
Сірководень |
5,5 |
7,5 |
12,5 |
20 |
25 |
61,6 |
|
При ізотермії |
||||||
|
Хлор, фосген |
4,6 |
7 |
11,5 |
16 |
19 |
21 |
|
Аміак |
0,7 |
0,9 |
1,3 |
1,9 |
2,4 |
3 |
|
Сірчаний ангідрид |
0,8 |
0,9 |
1,4 |
2 |
2,5 |
3,5 |
|
Сірководень |
1,1 |
1,5 |
2,5 |
4 |
5 |
8,8 |
|
При конвекції |
||||||
|
Хлор, фосген |
1 |
1,4 |
1,96 |
2,4 |
2,85 |
3,15 |
|
Аміак |
0,21 |
0,27 |
0,39 |
0,5 |
0,62 |
0,66 |
|
Сірчаний ангідрид |
0,24 |
0,27 |
0,42 |
0,52 |
0,65 |
0,77 |
|
Сірководень |
0,33 |
0,45 |
0,65 |
0,88 |
1,1 |
1,5 |
Примітка:
При швидкості вітру більше 1 м/с застосовуються поправочні коефіцієнти (Кпопр), що мають наступні значення:
|
Швидкість вітру,VВ, м/с |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
|
|
Поправочний коефіцієнт |
|||||||
|
При інверсії |
1 |
0,6 |
0,45 |
0,38 |
- |
- |
|
|
При ізотермії |
1 |
0,71 |
0,55 |
0,5 |
0,45 |
0,41 |
|
|
При конвекції |
1 |
0,7 |
0,62 |
0,55 |
- |
- |
3. Знаходимо ширину зони хімічного зараження Ш, для інверсії Ш = 0,03 Г; для ізотермії Ш = 0,15 Г; для конвекції Ш = 0,8 Г.
4. Визначаємо площу зони хімічного зараження S, км2
S = .
Задача 8
На хімічно небезпечному об’єкті сталася аварія з викидом іприту.
Метеоумови: похмуро, температура ґрунту та повітря t = 10оС, швидкість вітру ν ___ м/с. Місцевість відкрита [2, С.149].
Розрахувати: орієнтовний час підходу хмари зараженого повітря до населеного пункту tпідх.; час перебування у засобах індивідуального захисту Тзіз., год.; стійкість отруйних речовин на місцевості, tст , год.;
Порядок розрахунку.
1. За таблицею 6 знаходимо час підходу хмари зараженого повітря до населених пунктів – tпідх. , хвилин.
Таблиця 6 – Приблизний час підходу хмари зараженого повітря, хв.
|
Відстань від району застосування хімічної зброї, км |
Час підходу хмари при швидкості вітру у приземному шарі, м/с |
Відстань від району застосування хімічної зброї, км |
Час підходу хмари при швидкості вітру у приземному шарі, м/с |
||||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
1 |
2 |
3 |
4 |
||
|
1 |
15 |
8 |
5 |
4 |
12 |
180 |
100 |
60 |
50 |
|
2 |
30 |
15 |
10 |
8 |
15 |
240 |
120 |
85 |
60 |
|
4 |
66 |
33 |
22 |
15 |
20 |
300 |
160 |
110 |
80 |
|
6 |
100 |
50 |
30 |
25 |
25 |
360 |
200 |
145 |
105 |
|
8 |
135 |
60 |
45 |
30 |
30 |
420 |
240 |
160 |
120 |
|
10 |
150 |
80 |
55 |
35 |
2. За таблицею 7 визначаємо час перебування людей у засобах індивідуального захисту – Тзіз, год.
Таблиця 7 – Допустимий термін перебування людей у засобах захисту шкіри
|
Температура повітря, ºС |
Термін перебування у засобах захисту шкіри, год |
|
+ 30 º та вище |
0,3 |
|
25-29 º |
0,5 |
|
20-24 º |
0,8 |
|
15-19 º |
2 |
|
+15 º та нижче |
3 |
3. За таблицею 8 визначаємо стійкість ОР на місцевості – tст, год.
Таблиця 8 – Стійкість ОР на місцевості, діб (год)
|
Тип ОР |
Швидкість вітру, м/с |
Температура ґрунту, ºС |
||||
|
0 |
10 |
20 |
30 |
40 |
||
|
Іприт |
До 2 |
- |
3-4 |
2,5 |
1,0-1,5 |
0,5-1,0 |
|
2-8 |
- |
1,5-2,5 |
1,0-1,5 |
1,0 |
(6-10) |
Розділ 3. ОЦІНКА ПАРАМЕТРІВ ЗАБРУДНЕННЯ ПІСЛЯ АВАРІЇ НА АТОМНІЙ СТАНЦІЇ
Мета: здобуття навичок оцінки параметрів забруднення території після аварії на атомній станції.
Задача 9
На АЕС через t годин після ядерного вибуху рівень радіації дорівнював
Р = 25 Р/год. Визначити, яким був рівень радіації Р1 (Р/год) через 1 годину після вибуху.
Порядок розрахунку.
1. За табл. 2 знаходимо коефіцієнт перерахунку рівнів радіації К.
2. Визначаємо рівень радіації через 1 годину після вибуху.
Р1= Р . Косл,
де Р1 – потужність дози випромінювання на 1 год, Р/год;
Косл. – коефіцієнт ослаблення випромінювання.
Примітка. Коефіцієнт Косл. показує, в скільки разів зменшився рівень радіації (потужність дози) за час від 1 години після вибуху до моменту даного вимірювання.
Задача 10
На території населеного пункту в tпоч, год рівень радіації Р1 = __ Р/год. Через tкінц, год у тій же точці рівень радіації дорівнював Р2 , Р/год.
Визначити час ядерного вибуху.
Порядок розрахунку.
1. Визначаємо відношення рівня радіації при другому вимірюванні Р2 до рівня радіації при першому вимірюванні Р1:
Р2 / Р1 = ___.
2. Визначаємо проміжок часу між двома вимірюваннями:
tкінц, – tпоч= ___ , год.
3. У табл. 9 на перетині графи «Відношення рівня радіації» при другому и першому вимірюваннях з графою «Час між двома вимірюваннями» знаходимо, що від ядерного вибуху до другого вимірювання пройшло Δt год.
4. Визначаємо час вибуху
tкінц - Δt = ___ год.
Таблиця 9 – Час після вибуху залежно від співвідношення виміряних на місцевості рівнів радіації і часу між вимірюваннями
|
Відношення рівня радіації при другому і першому вимірюваннях, Р2/Р1 |
Час між двома вимірюваннями (t2-t1) |
|||||||
|
Хвилини |
Години |
|||||||
|
20 |
30 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
|
|
0,9 |
4,0 |
6,0 |
12,0 |
24,0 |
36,0 |
48,0 |
60,0 |
144,0 |
|
0,8 |
2,0 |
3,0 |
6,0 |
12,0 |
18,0 |
24,0 |
30,0 |
72,0 |
|
0,7 |
1,2 |
2,0 |
4,0 |
8,0 |
12,0 |
16,0 |
20,0 |
48,0 |
|
0,6 |
1,0 |
1,3 |
3,0 |
6,0 |
9,0 |
12,0 |
15,0 |
34,0 |
|
0,5 |
0,45 |
1,1 |
2,2 |
4,3 |
7,0 |
9,0 |
12,0 |
28,0 |
|
0,4 |
0,35 |
0,55 |
1,5 |
3,4 |
5,3 |
7,3 |
9,0 |
22,0 |
|
0,3 |
- |
- |
1,35 |
3,1 |
4,4 |
6,3 |
8,0 |
18,0 |
|
0,2 |
- |
- |
1,8 |
2,4 |
4,0 |
5,3 |
7,0 |
16,0 |
Література
1. Методичні вказівки до виконання практичної роботи з дисципліни «Цивільний захист» для студентів професійного напряму 6.030504 денної та заочної форм навчання.
2. Защита объектов народного хозяйства от оружия массового поражения: Справочник / Под ред. Г.П. Демиденко. – К.: Вища школа. Головное изд-во, 1987. – 70, 92, 212-218, 256 с.
3. А.І. Губський. Цивільна оборона. К.– Міністерство освіти, 1995. – 82-85, 88-91, 216 с.
4. Гражданская оборона: Учебник для вузов / В. Г. Атаманюк, Л.Г. Ширшнев, Н.І. Акімов. Под ред. Д.І. Михайліка. – М.: Высш. школа, 1986. – С. 63...66.
5. Стеблюк М.І. Цивільна оборона та цивільний захист. К. – Знання, 2010, 487 с.
6. Шоботов В.М. Цивільна оборона: Навчальний посібник, вид. 2-ге, перерероб. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 438 с.
Додаток А
Вихідні дані для оцінки інженерної, пожежної, радіаційної та хімічної безпеки для рішення задач 1-8.
|
№ варіантів |
Потужність вибуху, N, кт |
Віддаленість об’єктуа, км |
Межа вогнестійкості несущих стін, год. |
Межа вогнестійкості поверхневих перекриттів, год. |
Категорія пожежонебезпеки вироництва |
Р1 = Рпоч, Р/год |
Ркінц., Р/год |
Кількість СДОР в ємності, т |
Тривалість робіт t р , год. |
tн.мех, годин |
Двст, Р |
Рmax, Р/год. |
Др, Р |
Швидкість середнього вітру, м/с |
Надлишковий тиск, ΔРф, кПа |
|
1 |
20 |
3 |
3 |
1,5 |
А |
300 |
240 |
10 |
8 |
10 |
20 |
100 |
160 |
4 |
10 |
|
2 |
20 |
2 |
3 |
1,5 |
В |
300 |
225 |
10 |
12 |
12 |
25 |
110 |
160 |
2 |
20 |
|
3 |
20 |
1 |
3 |
згор. |
Г |
250 |
200 |
10 |
8 |
2 |
35 |
120 |
160 |
4 |
20 |
|
4 |
50 |
2 |
3 |
1 |
Б |
250 |
188 |
10 |
12 |
12 |
25 |
160 |
160 |
4 |
20 |
|
5 |
50 |
3 |
3 |
0,75 |
Д |
200 |
170 |
25 |
6 |
10 |
16 |
160 |
180 |
2 |
50 |
|
6 |
50 |
4 |
2,5 |
1 |
В |
200 |
160 |
25 |
8 |
12 |
33 |
160 |
185 |
4 |
30 |
|
7 |
100 |
5 |
2,5 |
1,5 |
Г |
200 |
150 |
50 |
12 |
8 |
20 |
160 |
200 |
3 |
20 |
|
8 |
100 |
2 |
2,5 |
0,75 |
Д |
200 |
160 |
50 |
12 |
10 |
20 |
180 |
180 |
4 |
10 |
|
9 |
100 |
3 |
2,5 |
1 |
В |
200 |
140 |
30 |
12 |
10 |
20 |
190 |
180 |
2 |
10 |
|
10 |
200 |
4 |
2,5 |
1,5 |
Г |
150 |
128 |
20 |
10 |
12 |
15 |
200 |
180 |
2 |
60 |
|
11 |
200 |
5 |
2,5 |
0,75 |
Д |
150 |
120 |
20 |
10 |
6 |
25 |
240 |
200 |
3 |
50 |
|
12 |
200 |
4 |
2 |
1 |
В |
150 |
113 |
75 |
12 |
6 |
25 |
240 |
210 |
4 |
40 |
|
13 |
500 |
7 |
2 |
1,5 |
Г |
150 |
120 |
75 |
10 |
8 |
20 |
320 |
100 |
3 |
10 |
|
14 |
500 |
5 |
2 |
1 |
Д |
150 |
120 |
50 |
12 |
10 |
25 |
320 |
125 |
3 |
20 |
|
15 |
500 |
4 |
2 |
0,75 |
В |
150 |
113 |
50 |
12 |
10 |
17 |
320 |
150 |
4 |
10 |
|
16 |
1000 |
8 |
3 |
0,25 |
Г |
100 |
90 |
50 |
10 |
10 |
35 |
240 |
105 |
4 |
25 |
|
17 |
1000 |
5 |
2,5 |
0,25 |
Д |
100 |
85 |
100 |
12 |
8 |
20 |
240 |
130 |
3 |
40 |
|
18 |
1000 |
6 |
2,5 |
згор |
Д |
100 |
80 |
25 |
12 |
10 |
22 |
240 |
155 |
4 |
15 |
|
19 |
2000 |
6 |
0,5 |
1 |
Г |
100 |
75 |
25 |
10 |
2 |
10 |
240 |
180 |
4 |
20 |
|
20 |
1000 |
8 |
2 |
згор |
Г |
100 |
80 |
20 |
12 |
2 |
15 |
240 |
205 |
4 |
20 |
|
21 |
2000 |
10 |
2 |
0,25 |
В |
100 |
80 |
5 |
12 |
8 |
15 |
160 |
60 |
3 |
30 |
|
22 |
5000 |
15 |
0,5 |
1,5 |
Г |
80 |
72 |
10 |
8 |
8 |
33 |
160 |
85 |
3 |
10 |
|
23 |
5000 |
8 |
0,5 |
згор |
В |
80 |
68 |
25 |
12 |
8 |
26 |
400 |
110 |
1 |
20 |
|
24 |
5000 |
10 |
0,5 |
0,75 |
В |
80 |
64 |
25 |
10 |
2 |
10 |
160 |
135 |
3 |
10 |
|
25 |
1000 |
25 |
0,5 |
0,25 |
Г |
80 |
60 |
25 |
12 |
2 |
20 |
160 |
160 |
4 |
10 |
|
26 |
1000 |
20 |
0,5 |
згор |
Д |
80 |
72 |
25 |
12 |
8 |
38 |
160 |
185 |
1 |
10 |
|
27 |
1000 |
14 |
згор. |
згор |
В |
80 |
64 |
25 |
10 |
2 |
25 |
400 |
70 |
3 |
25 |
Додаток Б
Вихідні дані для рішення задачі № 9
|
№ вар. |
Час, який пройшов після вибуху, год. |
Рівень радіації, Р / год. |
Час визначення, год. |
Вар. |
Час, який пройшов після вибуху, год. |
Рівень радіації, Р / год. |
Час визначення, год. |
|
1 |
1 |
300 |
10 |
15 |
20 |
160 |
5 |
|
2 |
2 |
290 |
4 |
16 |
22 |
150 |
14 |
|
3 |
3 |
280 |
6 |
17 |
24 |
140 |
8 |
|
4 |
4 |
270 |
2 |
18 |
48 |
130 |
10 |
|
5 |
5 |
260 |
7 |
19 |
72 |
120 |
9 |
|
6 |
6 |
250 |
5 |
20 |
96 |
110 |
8 |
|
7 |
7 |
240 |
3 |
21 |
120 |
100 |
7 |
|
8 |
8 |
230 |
12 |
22 |
144 |
90 |
6 |
|
9 |
9 |
220 |
1 |
23 |
168 |
80 |
5 |
|
10 |
10 |
210 |
8 |
24 |
192 |
60 |
4 |
|
11 |
12 |
200 |
9 |
25 |
216 |
50 |
3 |
|
12 |
14 |
190 |
7 |
26 |
240 |
40 |
2 |
|
13 |
16 |
180 |
16 |
27 |
264 |
30 |
1 |
|
14 |
18 |
170 |
11 |
Додаток В
Вихідні дані для рішення задачі № 10
|
№ вар. |
Рівень радіації Р1, Р / год. |
Рівень радіації Р2, Р / год. |
tпоч, год. |
tкінц, год. |
№ вар. |
Рівень радіації Р1, Р / год. |
Рівень радіації Р2, Р / год. |
tпоч, год. |
tкінц, год. |
|
1 |
180 |
200 |
1 |
7 |
15 |
200 |
250 |
3 |
4,5 |
|
2 |
270 |
300 |
3 |
9,5 |
16 |
200 |
290 |
4,5 |
6 |
|
3 |
154 |
220 |
2 |
4 |
17 |
108 |
270 |
1 |
2,5 |
|
4 |
128 |
160 |
3 |
6 |
18 |
133 |
190 |
3,5 |
5 |
|
5 |
115 |
230 |
2 |
5 |
19 |
132 |
220 |
2 |
5 |
|
6 |
104 |
260 |
1,5 |
3 |
20 |
196 |
280 |
2 |
4,5 |
|
7 |
95 |
190 |
4 |
5,5 |
21 |
216 |
240 |
3 |
6 |
|
8 |
168 |
240 |
1,5 |
3 |
22 |
234 |
260 |
1,5 |
5 |
|
9 |
168 |
280 |
2 |
3,5 |
23 |
95 |
190 |
2 |
6 |
|
10 |
130 |
260 |
1 |
2,5 |
24 |
147 |
210 |
2,5 |
4 |
|
11 |
147 |
210 |
3 |
5,5 |
25 |
207 |
230 |
2 |
5,5 |
|
12 |
120 |
150 |
4,5 |
6 |
26 |
208 |
260 |
3 |
5,5 |
|
13 |
171 |
190 |
2 |
3,5 |
27 |
252 |
280 |
1 |
5,5 |
|
14 |
161 |
230 |
2 |
4 |
Додаток Г
Надлишковий тиск у фронті ударної хвилі в залежності від потужності радіоактивного викиду і відстані до осередку аварії
|
Потуж-ність радіоак-тивного викиду, кт |
Надлишковий тиск ∆Рф, кПа |
||||||||||||||||
|
2000 |
1000 |
500 |
250 |
200 |
150 |
100 |
90 |
80 |
70 |
60 |
50 |
40 |
30 |
20 |
15 |
10 |
|
|
Відстань від епіцентру вибуху, км |
|||||||||||||||||
|
1 |
0,08 |
0,1 |
0,13 |
0,18 |
0,2 |
0,23 |
0,27 |
0,28 |
0,3 |
0,33 |
0,36 |
0,4 |
0,47 |
0,54 |
0,69 |
0,84 |
1,1 |
|
20 |
0,21 |
0,27 |
0,37 |
0,49 |
0,54 |
0,62 |
0,7 |
0,8 |
0,9 |
0,97 |
1 |
1,1 |
1,2 |
1,5 |
1,9 |
2,3 |
3 |
|
50 |
0,28 |
0,37 |
0,5 |
0,66 |
0,75 |
0,84 |
1 |
1,1 |
1,2 |
1,25 |
1,3 |
1,4 |
1,5 |
2 |
2,6 |
3,1 |
4,2 |
|
100 |
0,36 |
0,46 |
0,62 |
0,83 |
0,92 |
1,05 |
1,2 |
1,3 |
1,4 |
1,5 |
1,7 |
1,9 |
2,2 |
2,5 |
3,2 |
3,9 |
5,2 |
|
200 |
0,45 |
0,58 |
0,79 |
1,05 |
1,15 |
1,35 |
1,5 |
1,6 |
1,7 |
1,8 |
2 |
2,2 |
2,6 |
3 |
3,8 |
4,9 |
6,4 |
|
500 |
0,61 |
0,79 |
1,05 |
1,45 |
1,6 |
1,8 |
2,1 |
2,3 |
2,4 |
2,6 |
2,8 |
3,2 |
3,6 |
4,4 |
5,5 |
6,7 |
9 |
|
1000 |
0,77 |
1 |
1,35 |
1,8 |
2 |
2,3 |
2,9 |
3 |
3,4 |
3,5 |
3,6 |
4 |
4,5 |
5,4 |
7 |
8,4 |
11,2 |
|
2000 |
1 |
1,3 |
1,7 |
2,1 |
2,5 |
2,9 |
3,4 |
3,7 |
3,9 |
4,2 |
4,6 |
5,1 |
5,7 |
7 |
8,8 |
10,7 |
14,2 |
|
5000 |
1,3 |
1,8 |
2,4 |
2,9 |
3,4 |
4 |
4,7 |
5 |
5,4 |
5,7 |
6,2 |
6,8 |
7,8 |
9,3 |
12 |
14,3 |
19,5 |
Додаток Д
Світлові імпульси при різних потужностях радіоактивного викиду і відстані до осередку аварії
|
Потуж-ність радіоак-тивного викиду, кт |
Світлові імпульси, кДж/м2 |
||||||||||||||||
|
4200 |
2900 |
1700 |
1200 |
1000 |
800 |
720 |
640 |
600 |
560 |
480 |
400 |
320 |
240 |
200 |
160 |
100 |
|
|
Відстань від епіцентру вибуху, км |
|||||||||||||||||
|
1 |
0,1 |
0,12 |
0,16 |
0,18 |
0,2 |
0,23 |
0,24 |
0,25 |
0,26 |
0,27 |
0,31 |
0,32 |
0,36 |
0,41 |
0,45 |
0,51 |
0,64 |
|
20 |
0,4 |
0,5 |
0,6 |
0,7 |
0,75 |
0,8 |
0,85 |
0,9 |
0,95 |
1 |
1,1 |
1,2 |
1,3 |
1,4 |
1,7 |
1,9 |
2,4 |
|
50 |
0,5 |
0,7 |
0,9 |
1 |
1,1 |
1,2 |
1,3 |
1,4 |
1,4 |
1,5 |
1,6 |
1,7 |
2 |
2,2 |
2,4 |
2,7 |
3,4 |
|
100 |
0,8 |
1 |
1,3 |
1,5 |
1,6 |
1,9 |
2 |
2,1 |
2,15 |
2,2 |
2,4 |
2,7 |
3 |
3,4 |
3,8 |
4,2 |
5,4 |
|
200 |
1 |
1,2 |
1,5 |
1,8 |
2 |
2,2 |
2,4 |
2,5 |
2,6 |
2,7 |
2,9 |
3,2 |
3,6 |
4,1 |
4,6 |
5,2 |
6,6 |
|
500 |
1,5 |
1,8 |
2,4 |
2,8 |
3 |
3,2 |
3,6 |
3,8 |
3,9 |
4,1 |
4,4 |
4,8 |
5,4 |
6,1 |
7 |
8,1 |
9,6 |
|
1000 |
2,6 |
3,1 |
4 |
4,8 |
4,9 |
5,1 |
5,6 |
6,2 |
6,6 |
6,8 |
7,2 |
7,8 |
8,6 |
10,1 |
12,4 |
14 |
16 |
|
2000 |
2,8 |
3,4 |
4,5 |
5,3 |
5,7 |
5,9 |
6,4 |
7 |
7,2 |
7,5 |
8,4 |
8,7 |
10 |
11,3 |
12,7 |
14,7 |
17,2 |
|
5000 |
4,2 |
5,1 |
6,6 |
7,9 |
8,4 |
8,8 |
9,3 |
10 |
10,4 |
11 |
11,5 |
12,2 |
14,5 |
17 |
18,3 |
19,7 |
23,8 |
Додаток Е
Характеристика вогнестійкості будівель та споруд
|
Ступінь вогнестійкості будівель |
Частини будівель та споруд |
|||||
|
несучі стіни, стіни сходових клітин |
заповнення між стінами |
сумісні |
поверхові |
перегородки |
проти-пожежні стіни |
|
|
І |
Незгораючі, 3 год |
Незгораючі, 3 год |
Незгораючі, 1 год |
Незгораючі, 1,5 год |
Незгораючі, 1 год |
Незгораючі, 4 год |
|
ІІ |
Те ж , 2,5 год |
Те ж , 0,25 год |
Те ж , 0,25 год |
Те ж , 1 год |
Те ж , 0,25 год |
Те ж , 4 год |
|
ІІІ |
Те ж , 2 год |
Те ж , 0,25 год |
Згораючі |
Важкозго-раючі, 0,75 год |
Важкозго-раючі, 0,25 год |
Те ж , 4 год |
|
ІV |
Важкозго-раючі, 0,5 год |
Важкозго-раючі, 0,25 год |
Те ж |
Те ж , 0,25 год |
Те ж , 0,25 год |
Те ж , 4 год |
|
V |
Згораючі |
Згораючі |
Те ж |
Згораючі |
Згораючі |
Те ж , 4 год |
Примітка. Цифрами вказані межі вогнестійкості будівель
Додаток Ж
Можлива пожежна обстановка в районах міської та виробничої забудови
|
Ступінь вогне-стійкості будинків та споруд |
Надлиш-ковий тиск ∆ Рф, кПА |
Тип забудови |
Пожежна обстановка через 30 хв після початку пожежі |
Пожежна обстановка через 1-2 год після початку пожежі |
Райони, небезпечні у відношенні вогняних штормів |
|
IV і V |
10…20 |
Міська забудова, виробництва категорій В, Г і Д за пожежною небезпекою |
Зона окремих пожеж |
Пожежі при щільності забудови 10 % і більше |
Щільність забудови 20 % і більше |
|
20 і більше |
Горіння та тління у завалах |
||||
|
ІІІ |
10…20 |
Те ж саме |
Зона окремих пожеж |
Пожежі при щільності забудови 20 % і більше |
Одно- та двох поверхові будови при щільності забудови 30 % і більше |
|
20…50 |
Зона суцільних пожеж |
||||
|
50 і більше |
Зона пожеж у завалах |
||||
|
І і ІІ |
10…20 |
Міська забудова |
Зона окремих пожеж |
Небезпечні райони по відношенню швидкого розповсюдження вогню при щільності забудови 30 % і більше |
Відсутні |
|
20…50 |
Виробництва категорій В, Г і Д за пожежною небезпекою |
Зона суцільних пожеж |
|||
|
50 і більше |
Зона пожеж у завалах |
||||
|
10…50… |
Виробництва категорій А і Б за пожежною небезпекою |
Зона суцільних пожеж. Можливе швидке розповсюдження вогню, вибухи виробничої апаратури і ємностей. |
|
Зміст |
|
|
Стор. |
|
|
Розділ 1. Оцінка радіаційної обстановки |
3 |
|
Розділ 2. Оцінка хімічної обстановки |
7 |
|
Розділ 3. Оцінка параметрів забруднення після аварії на атомної станції |
10 |
|
Література |
11 |
|
Додатки |
12 |