Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Зміст
Вступ 2
Розділ 1. Теоретичні засади основних засобів на підприємстві 4
1.1. Склад і оцінка основних засобів……………………………… 4
1.2. Облік зносу основних засобів…………………………………9
1.3. Типова кореспонденція стосовно операцій з основними
засобами……………………………………………………………10
Розділ 2. Методика аналізу фінансового стану підприємства 14
2.1. Загальний аналіз фінансового стану підприємства ТзОВ «Дружба»……………………………………………………………14
2.2. Аналіз платоспроможності підприємства……………………32
Розділ 3. Аудит основних засобів 35
3.1. Аудит руху основних засобів…………………………………35
3.2. Аудит зносу основних засобів…………………………………38
Висновок 41
Список використаної літератури……………………………… 43
План
Вступ
Розділ 1. Теоретичні засади основних засобів на підприємстві
1.1. Склад і оцінка основних засобів
1.2. Облік зносу основних засобів
1.3. Типова кореспонденція стосовно операцій з основними
засобами
Розділ 2. Методика аналізу фінансового стану підприємства
2.1. Загальний аналіз фінансового стану підприємства ТзОВ «Дружба»
2.2. Аналіз платоспроможності підприємства
Розділ 3. Аудит основних засобів
3.1. Аудит руху основних засобів
3.2. Аудит зносу основних засобів
Висновок
Список використаної літератури
Сучасний етап розвитку вітчизняної економіки пов’язаний з кардинальними змінам в структурі та формах власності, а також в організації та управлінні виробництвом. Це зумовлює необхідність вдосконалення системи облікової інформації, необхідної для прийняття управлінських рішень.
Реформування бухгалтерського обліку в Україні є складовою частиною заходів, орієнтованих на впровадження економічних відносин ринкового спрямування. Трансформація обліку здійснюється в рамках реалізації стратегічного курсу нашої держави на інтеграцію до світового економічного простору, що передбачає адаптацію законодавства України до європейського рівня.
Розвиток ринкових відносин в економіці держави об’єктивно веде до полярності інтересів між виробниками, споживачами та державою. Наприклад, створення відкритих акціонерних товариств призвело до зіткнення інтересів акціонерів та управлінців (менеджерів). У зв’язку з цим виникла потреба у незалежному контролі діяльності господарюючих суб’єктів, який би забезпечив підтвердження достовірності їх фінансових звітів. Цей вид діяльності отримав назву „аудит”.
Власники та кредитори позбавлені можливості самостійно впевнитись у тому, що всі численні операції підприємства законні та правильно відображені у звітності, тому вони відчувають потребу у послугах аудиторів. Незалежне підтвердження інформації про результати діяльності підприємств та дотримання ними законодавства необхідне державі для прийняття рішень в області економіки та оподаткування, суддям, прокурорам, та слідчим для підтвердження достовірності фінансової звітності, яка їх цікавить.
Оскільки діяльність кожного підприємства передбачає наявність засобів виробництва і відповідних матеріальних умов, вони є одним з найважливіших елементів продуктивних сил, визначають їх рівень. Головною передумовою здійснення будь-якого виробничого процесу є наявність відповідних засобів праці. Їх склад і структура визначають вид діяльності та виробничу потужність підприємства.
Отже, роль і значення засобів праці у виробничому процесі та значна їх частка в загальній вартості активів і визначають основний зміст категорії “основні засоби”.
Вагомий внесок у розвиток теоретичних засад і методичних підходів до вирішення проблем оцінки, обліку, аналізу і аудиту основних засобів внесли вчені-економісти — М.Я. Дем’яненко, Г.Г. Кірейцев, М.Т. Білуха, О.М. Голованов, Л.І. Гомберг, М.В. Кужельний, Л.К. Сук, В.П. Завгородній, В.Ф. Палій, В.В. Сопко, В.Г. Лінник та інші вчені.
Так як роль основних засобів дуже важлива на кожному підприємстві, то і їх аудит є важливим етапом перевірки звітності підприємства. Метою курсової роботи розглянути методологічні основи проведення аудиту основних засобів, правові основи його проведення, типові помилки, які можуть бути виявлені при аудиті основних засобів.
І. Теоретичні засади основних засобів на підприємстві.
Для виробничої діяльності підприємствам необхідні основні засоби (засоби праці); вони багаторазово беруть участь у виробничому процесі, частинами переносять свою вартість на створюваний продукт, не змінюючи при цьому своєї матеріально-натуральної форми. До основних засобів відносяться також: житлові будинки і будинки культурно-побутового призначення, господарський інвентар, обчислювальна техніка, дорослий робітник і продуктивна худоба, багаторічні насадження вартістю більш 50 мінімальних заробітних плат за одиницю, термін служби яких перевищує один рік.
На рахунку 10 "Основні засоби" на окремих субрахунках ведуть облік основних засобів, що знаходяться в експлуатації, у запасі, на консервації переданих у звичайну (виробничу) оренду. Облік орендованих основних засобів, отриманих на умовах звичайних (виробничих) оренд, здійснюється орендарем за балансом на рахунку 109 "Орендовані основні засоби". На рахунку 10 "Основні засоби" організуються пооб’ектний аналітичний облік основних засобів у місцях, де вони знаходяться (у цехах, виробництвах, відділах і т.п.)
Об'єкти основних засобів групуються в обліку відповідно до вимог статистичної звітності на виробничі і невиробничі (останні по галузях: охорона здоров'я, житлово-комунальні і т.п.), і далі по функціональних групах: будинку, спорудження, робочі машини й устаткування, силові машини і т.д.
Земельні ділянки, лісові і водяні угіддя, родовища корисних копалин, передані в користування підприємству, на рахунку 10 "Основні засоби" не враховуються. Але ті ж об'єкти, що є власністю підприємства (куплені чи передані йому у власність державними органами), враховуються на окремих субрахунках, що відкриваються на рахунку 10 "Основні засоби".
Головні задачі бухгалтерського обліку основних засобів:
Базою правильної організації бухгалтерського обліку основних засобів є затверджена типова класифікація основних засобів і єдиний принцип їхньої оцінки в обліку.
Класифікація основних засобів. Облік основних засобів у бухгалтерії ведеться по класифікаційних групах у розрізі інвентарних об'єктів. Таким чином, інвентарний об'єкт є одиницею обліку основних засобів. Кожному об'єкту привласнюється інвентарний номер по серійно-порядковій системі кодування, що зберігається за ним на весь період його перебування на підприємстві, в об'єднанні, організації. Інвентарні номери приводяться в актах приймання-передачі, актах про ліквідацію й в інших первинних документах, службовців підставою для обліку руху основних засобів. Інвентарний номер позначають на кожнім об'єкті.
Основні засоби різноманітні по складу і групуються по визначених класифікаційних ознаках. Відповідно до Типової класифікації основні засоби діляться по видах у такий спосіб:
I. Будинки.
II. Спорудження.
III. Передатні пристрої.
IV. Машини й устаткування (у тому числі силові машини й устаткування; робочі машини й устаткування; вимірювальні і регулюючі прилади, пристрої і лабораторне устаткування; обчислювальна техніка; інші машини й устаткування).
V. Транспортні засоби.
VI. Інструмент.
VII. Виробничі інвентар і приналежності.
VIII. Господарський інвентар.
IX. Робітник і продуктивна худоба.
X. Багаторічні насадження.
XI. Капітальні витрати по поліпшенню земель (без споруджень).
XII. Інші основні засоби.
По приналежності основні засоби підрозділяються на власні й орендовані. Перші належать підприємству і числяться на його балансі; другі отримані від інших підприємств і організацій у тимчасове користування за плату.
По характері участі у виробничому процесі розрізняють діючі і бездіяльні (що знаходяться в запасі чи на консервації) основні засоби, по призначенню – виробничі і невиробничі (основні засоби об'єктів житлово-комунальної і соціально-культурної сфери).
До виробничих основних засобів відносяться: будинку і спорудження виробничого призначення, передатні пристрої, верстати, машини, устаткування, транспортні засоби, засоби обчислювальної техніки, інструмент, виробничий і господарський інвентар, що безпосередньо беруть участь у виробничому процесі виготовлення продукції (виконання робіт, надання послуг). Вони знаходяться у виробничих (цехах, ділянках) і функціональних (відділах, службах) підрозділах підприємства і закріплені за ними.
У складі виробничих основних засобів виділяють їхню активну частину – машини, устаткування, транспортні засоби.
Невиробничі – це основні засоби, призначені для соціально-побутового обслуговування членів трудового колективу підприємства. До них відносяться: житлові будинки, що числяться на балансі підприємства, об'єкти побутового обслуговування (лазні, перукарні, пральні й ін.), соціального (поліклініка, будинок відпочинку, табір праці і відпочинку, їдальня й ін.) і культурного (будинок культури, бібліотека й ін.) призначення.
Виробничі і невиробничі основні засоби можна розділити на:
1) діючі (в експлуатації);
2) недіючі (на консервації);
3) у запасі.
По характері участі в основній діяльності і способу перенесення вартості на витрати виробництва і звертання основні засоби підрозділяються на:
1) активні (їхня участь може бути обмірювана кількістю годин роботи, обсягом робіт);
2) пасивні (будинку, спорудження). Їхня участь в основній діяльності неможливо вимірити в яких-небудь показниках.
Оцінка основних засобів в обліку. Відповідно до Положення про бухгалтерський облік і звітність в Україні основні засоби відбиваються в обліку по первісній вартості. Первісна (балансова) вартість містить у собі вартість будівництва (придбання) основних засобів, витрати по їхній доставці й установці на місце використання. Вона виявляється в момент введення об'єкта в дію і залишається незмінної протягом усього терміну перебування основних засобів на підприємстві. Якщо основні засоби придбані з розстрочкою платежу чи в кредит, то в первісну вартість включається і сума відсотків, що сплачуються постачальникам. У первісну вартість основних засобів, придбаних по імпорті, входять сплачуються підприємством імпортний тариф і митні збори за оформлення вантажу.
У випадках, передбачених законодавством, у первісну вартість включають податок, що сплачується при придбанні основних засобів, на додану вартість.
Первісна (балансова) вартість основних засобів не підлягає зміні, за винятком випадків добудування і дообладнування об'єктів у порядку капітальних вкладень, реконструкції і частковій ліквідації об'єктів. Витрати підприємства, зв'язані з технічною реконструкцією чи капітальною модифікацією (перебудовою) існуючих об'єктів основних засобів, повинні бути додані до первісної вартості, якщо в результаті проведених витрат відбудеться збільшення терміну корисної служби чи виробничої потужності об'єктів основних засобів, значне поліпшення якості продукції, що випускається, чи зниження її виробничої собівартості. Такого роду витрати попередньо накопичуються на рахунку 102 "Капітальні вкладення".
Первісна вартість основних засобів за мінусом зносу утворить їхню залишкову вартість.
Вартість відтворення основних засобів у сучасних умовах являє собою відбудовну вартість.
1.2. Облік зносу основних засобів.
У процесі експлуатації основні засоби утрачають свої технічні властивості і якості – зношуються. Будь-які об'єкти, що входять до складу основних засобів, крім землі, піддані фізичному і моральному зносу, тобто під впливом фізичних сил, технічних і економічних факторів вони поступово утрачають свої властивості і робляться непридатними. Це значить, що вони не можуть виконувати свої функції через технічні причини чи економічної невигідності. Фізичний знос можна частково відновити, зробивши ремонт, реконструюючи і модернізуючи основні засоби. Однак згодом витрати на ремонт не окупаються, стають марними.
Моральний знос виявляється інакше, чим фізичний. Основні фонди по своїй конструкції, продуктивності, витратам на обслуговування й експлуатацію відстають від своїх новітніх аналогів. Головне в тім, що вони не здатні випускати продукцію такої якості, яку можна випускати на більш сучасній техніці. Отже, періодично виникає необхідність заміняти основні фонди, насамперед їхню активну частину, новими, більш сучасними екземплярами.
Кошти, що відшкодовують витрати на придбання і створення основних засобів і направляються на заміну їхніх екземплярів, що зносилися, новими, можуть бути отримані тільки з виторгу за реалізовані товари і послуги. У вартість товарів, що надходять у звертання, включається і часткове погашення вартості діючих основних фондів. Економічний механізм поступового переносу вартості основних фондів на готовий продукт і нагромадження грошового фонду для заміни зношених екземпляром називається амортизацією. Процес нагромадження амортизаційного фонду відбивається на рахунках бухгалтерського обліку.
Для обліку зносу (амортизованої вартості) основних засобів на підприємствах усіх форм власності передбачений пасивний, регулюючий рахунок 13.
У відповідності з Планом рахунків облік основних засобів ведеться на рахунку 10 «Основні засоби». На цьому рахунку здійснюється облік та узагальнення інформації про наявність, рух власних або отриманих на умовах фінансового лізингу об’єктів та орендованих майнових комплексів, які віднесені до складу основних засобів.
По дебету 10 рахунку відображається записи по надходженню основних засобів на баланс підприємства, які обліковуються по первісній вартості, витрати пов’язані з поліпшенням об’єкта.
По кредиту відображаються вибуття основних засобів внаслідок продажу, безкоштовної передачі, ліквідації, а також суми уцінки основних засобів.
Облік основних засобів ведеться в таких розрізах: надходження, амортизація, ремонт, переоцінка, а також облік орендованих основних засобів.
Кореспонденція рахунків по обліку надходження основних засобів наведена в таблиці 1.3.1
Таблиця 1.3.1
|
Зміст господарських операцій |
Дебет |
Кредит |
|
Оприбутковані основні засоби, внесені засновниками згідно з угодою |
10, 11 |
46 |
|
На суму, яку потрібно виплатити постачальникам за куплені основні засоби |
15 |
63 |
|
На суму послуг, пов’язаних з придбанням основних засобів |
15 |
685 |
|
Одночасно нараховано суму ПДВ на послуги, пов’язані з придбанням основних засобів |
641 |
685 |
|
Сума витрат, понесених при виконанні проектних та інших робіт |
15 |
63 |
|
Сума витрат на спорудження та виготовлення основних засобів |
15 |
23,65,66, 20 |
|
Погашення заборгованості за основні засоби |
63 |
30,31 |
|
Безкоштовне надходження основних засобів |
10, 11 |
424 |
|
Отримання основних засобів в обмін на готову продукцію товарів, робіт послуг |
15 |
701,702 703 |
|
Оприбуткування основних засобів |
10, 11 |
15 |
|
Оприбуткування основних засобів раніше не включених до балансу підприємства |
10, 11 |
746 |
|
Переведення до складу основних засобів МШП |
10, 13 |
113 |
|
Одночасно на суму зносу МШП |
132 |
131 |
|
Переміщення основних засобів від одного матеріально відповідальної особи до іншої |
10, 11 |
10,11 |
Всі основні засоби в процесі експлуатації зношуються і підлягають амортизації. Основні операції нарахування амортизації наведені в таблиці 1.3.2
Бухгалтерський облік амортизації основних засобів
|
Зміст господарських операцій |
Дебет |
Кредит |
|
Нарахування амортизації основних засобів використаних на виробництво конкретного виду продукції |
23 |
131 |
|
Нарахування амортизації інших основних засобів цеху |
91 |
131 |
|
Нарахування амортизації основних засобів господарського призначення |
92 |
131 |
|
Нарахування амортизації основних засобів використаних для збуту продукції |
93 |
131 |
|
Нарахування амортизації основних засобів соціальної сфери |
94 |
131 |
Ремонт основних засобів проводиться з метою ліквідації виниклих дефектів у зв’язку з їх експлуатацією. В бухгалтерському обліку ремонті діляться на поточні та капітальні. Облік витрат на ремонтні роботи, які не приводять до покращення об’єкта, є витратами даного періоду і обліковуються на рахунках класу 9.
Таблиця 1.3.3
Кореспонденція рахунків обліку витрат на поліпшення і утримання
основних засобів
|
Зміст господарських операцій |
Дебет |
Кредит |
|
Відображені витрати ремонтного цеху для ремонту основних засобів виконаного господарським способом |
23/р.ц |
20, 661, 65 |
|
Списані витрати ремонтного цеху на цехові витрати |
91 |
23/рц |
|
Відображені витрати основного цеху пов’язані з поточним ремонтом обладнання |
91/осн.ц. |
66,65, 207 |
|
Акцептований рахунок підрядної організації, яка виконала ремонт основних засобів, які експлуатуються в заводоуправлінні |
92 |
63 |
|
Сума ПДВ |
641 |
63 |
|
Оплачений рахунок підрядної організації з поточного рахунка |
63 |
311 |
У зв’язку з різними економічними процесами основні засоби повинні переоцінюватися, щоб відображатися по справедливій вартості на час складання різних звітів. Куди повинні відноситися суми уцінки і дооцінки показано в таблиці 1.3.4
Таблиця 1.3.4
Кореспонденція рахунків обліку дооцінки основних засобів
|
Зміст господарських операцій |
Дебет |
Кредит |
|
Сума дооцінки основних засобів |
10 |
423 |
|
Одночасно на суму зносу |
423 |
131 |
|
Сума уцінки основних засобів |
975 |
10 |
|
Одночасно на суму зносу |
131 |
10 |
|
Сума втрат від зменшення корисності основних засобів, оцінених за первісною вартістю |
975 |
131, 10 |
|
Одночасно на суму зносу |
131 |
10 |
Основні засоби списуються з балансу в результаті їх ліквідації, безкоштовної передачі, ліквідації і як недостача, виявлена в результаті інвентаризації.
Таблиця 1.3.5
Кореспонденція рахунків ліквідації, безкоштовної передачі та реалізації основних засобів
|
Зміст господарських операцій |
Дебет |
Кредит |
|
Передача основних засобів як внесок до статутного капіталу іншого підприємства |
14 |
10 |
|
Одночасно знос переданих основних засобів |
131 |
10 |
|
Одночасно сума різниці між залишковою вартістю переданих основних засобів і справедливою вартістю інвестицій |
14 |
746 |
|
Списання залишкової вартості основних засобів, списаних по причині застарілості та зносу |
976 |
10 |
|
Одночасно на суму зносу основних засобів |
131 |
10 |
|
Оприбутковані виробничі запаси від ліквідації основних засобів |
20,22 |
746 |
|
Одночасно відображення суми ПДВ |
976 |
64 |
|
Безкоштовна передача основних засобів по залишковій вартості |
976 |
10 |
|
Одночасно на суму зносу основних засобів |
131 |
10 |
|
Одночасно відображення суми ПДВ |
976 |
64 |
|
Списання реалізованих основних засобів по залишковій вартості |
972 |
10 |
|
Одночасно на суму зносу реалізованих основних засобів |
131 |
10 |
|
Доход отриманий від реалізації основних засобів |
30,31,37 |
742 |
|
Витрати по демонтажу, розборці та реалізації основних засобів |
976 |
30,31,37,20,66 |
|
Одночасно при реалізації основних засобів сума ПДВ |
742 |
64 |
Таблиця 1.3.6
Кореспонденція рахунків обліку результатів інвентаризації основних засобів
|
Зміст господарських операцій |
Дебет |
Кредит |
|
Виявлені та оприбутковані надлишки основних засобів |
10 |
746 |
|
На суму виявленої недостачі основних засобів, списаних по залишковій вартості |
976 |
10 |
|
Одночасно на суму зносу списаних основних засобів |
131 |
10 |
|
На суму недостачі при виявлені винних осіб |
375 |
746 |
|
На суму різниці між обліковими цінами і цінами, розрахованими для стягнення з винних осіб, яка перераховується до бюджету |
746 |
642 |
|
Відшкодування сум недостачі основних засобів винуватими особами |
30, 31 |
375 |
|
Стягнення недостачі основних засобів із заробітної плати |
661 |
375 |
|
Переведення МШП до основних засобів |
10 |
112 |
|
Одночасно на суму зносу МШП |
132 |
131 |
|
Переведення основних засобів до складу МШП |
112 |
10 |
|
Одночасно на суму зносу основних засобів |
131 |
132 |
ІІ. Методика аналізу фінансового стану підпприємства.
2.1. Загальний аналіз фінансовго стану підприємства ТзОВ «Дружба».
Теперішнє товариство з обмеженою відповідальністю “Дружба” утворилось внаслідок реструктуризації колишньої селянської спілки “Дружба”. На території колишнього КСП утворилося три нових господарства:
До одного господарства входять три населені пункти: с. Тулин, с. Козаччина і с. Ланівці, де знаходиться центральна садиба господарства. Господарство займає досить вигідне географічне положення, оскільки розміщене поблизу шосе Борщів-Тернопіль. Відстань до районного центру м. Борщова складає 6 км., а до обласного – м. Тернопіль 105 км.
Основними виробничими підрозділами товариства є дві рільничі, тракторна та будівельні бригади, три ферми, автопарк. На території господарства збудовані капітальні приміщення ремонтної майстерні та пункту технічного обслуговування техніки, зернового току, складів. Зв’язок між виробничими підрозділами здійснюється шосейною дорогою то дорогами з твердим покриттям.
ТОВ “Дружба” спеціалізується по вирощуванню зернових культур і цукрового буряка, а також по виробництву молока та м’яса. Вигідне розташування забезпечує господарству швидку доставку виробленої продукції до переробних підприємств, які в основному знаходяться в м. Борщові. Там же і розташовані підприємства постачальники матеріально технічних ресурсів. Це фірма “Прометей ЛТД”, яка постачає нафтопродукти, Борщівське ВАТ “Украгрохім”, Райгосппостач та ряд інших.
ТОВ «Дружба» являється юридичною особою, має окреме майно, самостійний баланс, розрахунковий і другі рахунки в закладах банку, печать зі своєю назвою та інші необхідні реквізити. Також воно має свій статут, яким і керується. Згідно статуту підприємство характеризується, як товариство з обмеженою відповідальністю, яке самостійно формує свій організаційний устрій, встановлює кількість працівників. Очолює товариство директор, він вирішує всі важливі питання, крім тих, що треба вирішувати з іншими засновниками. Директор може піти з посади за власною згодою або, вразі поганого виконання обов’язків, його переобирають засновники.
Товариство відповідає по своїм обов’язкам всім своїм майном, на яке, згідно діючому законодавству, може бути звернено стягнення.
ТОВ «Дружба»може виступати позивачем і відповідачем в судах загальної юрисдикції та господарських судах.
Відносини ТОВ «Дружба» з іншими господарствами, підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюється на основі договорів. Господарство має право самостійно вибирати предмет договору, оприділяти обов’язки, а також других умов господарських взаємовідносин, які не перечать законодавству України.
Організаційна структура підприємства.
В ТОВ «Дружба» налічується працюючих 130 чоловік. Керівні посади займають директор підприємства, головний бухгалтер, головний інженер, головний агроном, головний електрик.
У бухгалтерії працюють 3 чоловіки (головний бухгалтер, економіст та бухгалтер, який веде облік по відділу праці і заробітної плати). Ці люди ведуть облік всієї діяльності підприємства.
Агротехнічна служба зайнята захистом рослин, знищуванням бур’янів, оброблюванням землі, посівом і збиранням сільськогосподарських культур. Своєчасну передачу сімен в насіннєву інспекцію для аналізу якості. Вони роблять все можливе для того, щоб досягти максимального врожаю. Головний агроном, перед початком посівної кампанії, робить прогнози, щодо майбутньої урожайності. Доповідає директору про те, які види посівних культур краще посадити в цьому році.
Головний інженер займається механізацією сільськогосподарських робіт у полі, на тоці, їх переробкою. Він повинен своєчасно поставляти необхідні запчастини для всієї техніки, що є в господарстві, слідкувати за її станом, а також повідомляти директора про необхідність придбання нової, більш сучасної.
Обліковець веде облік робочого часу ( тракторів та комбайнів, які працюють у полі), заміряє виконану роботу і визначає витрати паливо – змащувального матеріалу. А потім надає ці дані бухгалтеру, який на основі цього нараховує заробітну плату.
Кожен відділ і служба відіграє велику роль на підприємстві, без них воно не зможе взагалі існувати. Вони відповідають за своєчасність та якість виконання покладених на них завдань. На перший погляд є головні та незначні служби, але вони доповнюють один одного і не можуть працювати окремо.
Директор
Майно, статутний фонд підприємства.
Майно підприємства становлять матеріальні й нематеріальні активи, які мають вартісне визначення, виробляються або використаються в діяльності підприємства й відображаються на його балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна. Всі майнові цінності підрозділяються на основні фонди, оборотні кошти, гроші та товари.
При реєстрації в якості юридичної особи підприємство зобов'язане мати у своєму розпорядженні статутний капітал (у ряді випадків він іменується статутним фондом).
Статутний капітал (фонд) — це зафіксована у вартісному вираженні сума матеріальних і нематеріальних цінностей, які передаються підприємству в постійне користування власниками цих цінностей.
Величина й структура статутного капіталу визначаються рядом умов, дотримання яких необхідно враховувати при створенні й організації діяльності підприємства.
Серед цих умов виділяють наступні:
цілому.
Статутний капітал формується й затверджується разом з статутом підприємства при його утворенні й реформуванні. Підприємства самостійно вирішують питання про структуру й розміри статутного капіталу і його зміну.
Збільшення капіталу відбувається в основному за рахунок:
Вкладниками при формуванні й розширенні статутного капіталу можуть виступати:
Вибуття статутного капіталу відбувається головним чином у результаті:
Зміна розмірів статутного капіталу щорічно відбивається в пасивах балансу підприємства. Роль статутного капіталу полягає в тім, що він надає фінансову стійкість підприємству. Крім того, статутний капітал є гарантією в ділових відносинах з партнерами й державними органами, тобто він виступає як становий засіб, що гарантує відшкодування боргів і оплату послуг, згідно договірним і іншими фінансовим і комерційним зобов'язанням.
На діючому підприємстві статутний капітал зосереджений в:
Статутний фонд ТОВ «Дружба» становить 191 000 гривень. За період існування господарства його статутний капітал збільшився у зв’язку із зростанням прибутку.
Спеціалізація підприємства.
ТОВ «Дружба» спеціалізується на рослинництві та тваринництві. Вирощують озиму пшеницю (їй приділяють найбільше уваги), ячмінь, соняшник, просо. Площа земель складає 4380 гектар. Також вирощують свиней, в основному для власних потреб, але бувають випадки, що частину їх продають. Поля оброблюються такою технікою, як Т-150, МТЗ-80, ЮМЗ-6, комбайнами ДОН-1500, Мойсей МФ -38 та «Нива».
Врожайність зернових культур становить:
Озимої пшениці – 30- 35ц/га;
Ячменю – 15- 20ц/га;
Просо – 15-20ц/га;
Соняшник – 30ц/га.
ТОВ «Дружба» планує підвищувати врожайність, розширює площі своїх земель за рахунок оренди в інших селах.
Основні виробничі фонди підприємства.
Основними фондами виробничого і невиробничого призначення являються будинки, споруди, обладнання, машини, інструменти, виробничий інвентар, господарський інвентар і друге майно довгострокового користування.
Перелік споруд, які на даний момент знаходяться у власності ТОВ «Дружба», слідуючий:
|
Назва споруди |
Кількість |
|
Головний офіс |
1 |
|
Офіси за межами села |
2 |
|
Автомобільний гараж |
2 |
|
Тракторна бригада |
2 |
|
Тік |
3 |
|
Зернові склади |
7 |
|
Корпуса на фермі |
3 |
|
Клуб |
1 |
|
Склад паливо – змащувальних матеріалів |
3 |
|
АЗС |
1 |
|
Столярня |
1 |
|
Ковальня |
1 |
|
Їдальня |
3 |
|
Склад для запчастин |
2 |
|
Склад для добрив |
1 |
|
Вагова |
1 |
|
Приміщення для молоття зерна |
1 |
|
Інші незначні споруди |
20 |
Також ТОВ «Дружба» володіє значним парком автомобілів, тракторів, комбайнів та іншої техніки. Їхній перелік у нижче наведеній таблиці:
|
Назва техніки |
Кількість |
|
Службовий автомобіль |
4 |
|
ГАЗ 55А |
1 |
|
Самоскид ГАЗ 53А |
7 |
|
ГАЗель |
1 |
|
КАМАЗ |
2 |
|
Автобус |
1 |
|
Кран |
1 |
|
Трактор Т-150 |
2 |
|
Трактор МТЗ-80 |
5 |
|
Трактор МТЗ-82 |
2 |
|
Трактор ЮМЗ-64 |
1 |
|
Екскаватор |
1 |
|
Комбайн ДОН-1500 |
2 |
|
Комбайн Мойсей МФ-38 |
1 |
|
Комбайн «Нива» |
2 |
|
Комбайн «Сампо» |
1 |
|
Інші основні фонди |
50 |
Організація виробництва на підприємстві, основні технологічні процеси.
Організація виробництва в ТОВ «Дружба» полягає в слідуючому. Перед тим, як почати посівну кампанію, збирання урожаю, або якусь іншу роботу треба порахувати норми витрат матеріалів. Щоб дізнатись, які витрати та затрати понесе господарство складають технологічну карту.
Спочатку дізнаємось, яку площу буде складати посів, потім скільки нам потрібно посівного матеріалу та, які будуть затрати на нього.
Норма сімен озимої пшениці – 200-220 кг/га. Це складає суму 270 – 290 грн/га. Все залежить від сорту та якості посівного матеріалу.
Ячменю потрібно 230 кг/га;
Проса – 25 кг/га.
Соняшника – 6 кг/га.
На 1 гектар культивації приходиться сума 30 гривень;
Вспашки – 100 гривень;
Посіву – 48 гривень.
Потім рахуємо скільки потрібно паливо – мастильного матеріалу. Скільки буде коштувати ухід за посівом, приблизно 160 – 260 грн., затрати на збирання урожаю. А також затрати на переробку зерна з поля на тоці та заробітну плату.
План технологічної послідовності.
Після збирання ярових та озимих культур починають підготовку ґрунту. Спочатку наведемо приклад нашої основної культури, яку вирощують в господарстві, до неї відноситься озима пшениця.
Підготовка ґрунту починається з I (10 днів )– II (10 - 20) декади 07 місяця після збирання урожаю.
Технологічна послідовність:
1. Лущення стерні.
2. Оранка.
3. Культивація.
4. Посів.
5. Боротьба зі шкідниками.
6. Підкормка.
7. Боротьба зі шкідниками.
8. Збирання урожаю.
1. Лущення стерні.
Проводиться лущильником МТЗ-80+ ЛДГ-10 на глибину 10-12 см. – це складає затрати на 1 гектар, приблизно від 25 – 30 грн. Все залежить від марки трактора на якому працює робочий.
2. Оранка землі.
Проводиться в період осінніх робіт або підготовки під посів. Якщо під посів проводиться вспашка II декади 07 місяця і I декади 08 місяця. Обробіток проводиться МТЗ-80+ПЛН-5,35, Т-150+ПЛН-5 на глибину 27 – 30 см. Затрати на 1 гектар = 100 гривень.
3. Культивація або боронування.
Проводиться агрегатом МТЗ-80+КРН-5,6, МТЗ+БД. Затрати на 1 гектар =30 грн.
4. Посів проводиться II декади 09 по III декаду 09 агрегатом МТЗ-80+СЗ-3,6. Норма висіву на 1 гектар = 200 – 220 кг/га. Затрати на посів залежать від сорту та якості посівного матеріалу = 270 – 290 гривень.
5. Після посіву проводиться прокатування.
Здійснюють агрегати МТЗ-80+ЗККШ-6 або Т-150+ЗККШ-6. Проводиться відразу після посіву або через 1 – 2 дні.
6. Взимку ідуть великі затрати на боротьбу із шкідниками, такими як миші. Розкладається по норах приманка. Це складає 60 – 80 грн/га.
7. Рано весною по мерзло – талому ґрунту по посіву проводиться підкормка мінеральними добривами, наприклад селітрою, це авіа підкормка або МТЗ-80+РМУ.
8. В період з I декади 06 місяця по III декаду 06 місяця, в залежності від розвитку культури проводиться боротьба зі шкідниками такими як клоп – черепашка та інші. Затрати складають 100 – 120 грн/га. Проводиться авіаобробка.
9. Збирання урожаю починається II декади 06 – III декаду 06. комбайнами різних марок. Затрати складають до 200 грн/га. Урожайність становить 30 ц/га. – 50ц/га.
Вихідні дані для розробки технологічного процесу.
Вихідні дані для розробки технологічного процесу залежать від схеми карти сівозміни, це карта, в якій складається сівозміна послідовності посівів.
Наприклад, така сівозміна, яка придатна для даного господарства:
Але на все це можуть впливати погодні умови, але все рівно потрібно додержуватися сівозміни.
Структура, функції і завдання відділів на підприємстві.
Бухгалтерський відділ.
Бухгалтерію підприємства очолює головний бухгалтер, в її склад входять: бухгалтер – матеріаліст, та бухгалтер – касир.
Бухгалтерський облік ведеться згідно чинного законодавства України та облікової політики підприємства.
Формування облікової політики підприємства здійснюється головним бухгалтером і затверджується наказом керівника.
Посаду головного бухгалтера очолює висококваліфікований працівник з величезним досвідом роботи.
Здійснення загального керівництва роботою бухгалтерів установи. Складання річних і квартальних планів. Щорічна розробка заходів щодо поліпшення організації і постановки бухгалтерського обліку і здійснення контролю за їх виконанням. Складання зведеної періодично та річної бухгалтерської звітністі підвідомчих установ. Здача квартальних та річних звітів в управління.
Організація роботи по упровадженню механізації бухгалтерського обліку. Спостерігання за обліком фінансових, розрахункових та кредитних операцій, здійснення контролю за законністю, своєчасністю та правильністю оформлення цих операцій. Контроль за виконанням обов'язків працівників бухгалтерії.
Головний бухгалтер має право:
- погоджувати посадові інструкції на працівників відділу;
- представляти бухгалтерію в усіх державних та громадських організаціях;
- вносити пропозиції щодо поліпшення організації та умов праці;
- вимагати від працівників інших відділів документи та інші матеріали. необхідні для роботи бухгалтерії.
Головний бухгалтер несе відповідальність за невиконання обов'язків. передбачених чинним законодавством, актами та даною інструкцією, а також несе матеріальну відповідальність за доручене йому обладнання відділу та за розголошення комерційної таємниці.
Бухгалтер – матеріаліст, та бухгалтер – касир, відносяться до категорії фахівців, приймається і звільняється на роботу наказом директора підприємства.
Бухгалтера підкоряється головному бухгалтеру та директору закладу.
У своїй діяльності бухгалтера керується:
Бухгалтер для здійснення своєї діяльності повиннен знати:
До функцій бухгалтера по заробітній платі входить:
Для виконання покладених на нього функцій бухгалтер підприємства зобов'язаний:
До функцій бухгалтера - матеріаліста входить:
Для виконання покладених на нього функцій бухгалтер – матеріаліст підприємства зобов'язаний:
До функцій бухгалтера - касира входить:
Для виконання покладених на нього функцій бухгалтер підприємства зобов'язаний:
Бухгалтер несе відповідальність:
За заподіяння матеріального збитку - у межах, визначених діючим трудовим, карної і цивільним законодавством України.
Відділ праці та заробітної плати.
Відділ праці і заробітної плати працює наступним чином. Обліковці нараховують заробітну плату робітникам і наприкінці місяця несуть відомості у цей відділ. На основі даних обліковців бухгалтер по заробітній платі нараховує робітникам заробітну плату і вираховує з неї всі податки і збори, а саме податок з доходів фізичних осіб – 13%, відрахування до пенсійного фонду – 2% (від підприємства 31,8%), фонду соціального страхування – 0.5% та фонду на випадок безробіття - 1. Потім після того, як відомість підпише головний бухгалтер і директор підприємства, відносить її до бухгалтера – касира.
2.2. Аналіз платоспроможності підприємства.
В умовах ринкових відносин платоспроможність підприємства вважається найважливішою умовою їх господарської діяльності. Платоспроможність підприємства характеризується можливостями його здійснювати чергові платежі та грошові зобов’язання за рахунок наявних грошей і тих грошових засобів і активів, які легко мобілізуються. До платіжних засобів відносяться суми по таких статях балансу, як грошові засоби, цінні папери, товари відвантажені, готова продукція, розрахунки з покупцями та інші активи з третього розділу балансу, що легко реалізуються. До складу платежів і зобов’язань входять заборгованість по оплаті праці, короткотермінові та прострочені кредити банку, постачальники та інші кредитори і першочергові платежі.
Найбільш мобільною частиною ліквідних коштів являються гроші і короткострокові фінансові вкладення. До другої групи відносяться готова продукція, товари відвантажені і дебіторська заборгованість. Ліквідність цієї групи поточних активів залежить від своєчасності відвантаження продукції, оформлення банківських документів, швидкості платіжного документообігу у банках, від попиту на продукцію, її конкурентоздатністі, платоспроможності покупців, форм розрахунків, тощо.
Значно більший строк знадобиться для перетворення виробничих запасів і незавершеного будівництва в готову продукцію, а потім в грошову готівку. Тому вони віднесені до третьої групи. (Таблиця 2.1)
Відповідно на три групи поділяються і платіжні зобов’язання підприємства:
Групування поточних активів по ступеню ліквідності.
|
Поточні активи |
На початок року(тис,грн.) |
На кінець року(тис,грн.) |
|
Грошові кошти |
6.5 |
10.51 |
|
Короткострокові фінансові вкладення |
- |
- |
|
Усього по першій групі |
6.5 |
10.51 |
|
Готова продукція |
- |
- |
|
Товари відвантажені |
- |
- |
|
Дебіторська заборгованість |
39 |
36.27 |
|
Усього по другій групі |
39 |
36.27 |
|
Виробничі запаси |
10.2 |
1.73 |
|
Незавершене виробництво |
- |
0.3 |
|
Витрати майбутніх періодів |
- |
- |
|
Усього по третій групі |
10.2 |
2.03 |
|
Усього поточних активів |
55.7 |
48.81 |
Оцінка рівня платоспроможності проводиться за даними балансу на основі характеристики ліквідності оборотних засобів, тобто з врахуванням часу, необхідного для перетворення оборотних засобів в грошові кошти і цінні папери. Менш мобільними є засоби в розрахунках, готової продукції, товарах відвантажених та ін. Найбільшого часу ліквідності потребують виробничі запаси і витрати для перетворення їх в грошові засоби. Із врахуванням цього в економічній літературі визначають в основному три рівні платоспроможності підприємства, оцінку яких проводять за допомогою трьох коефіцієнтів : грошової, розрахункової та ліквідної платоспроможності.
Поточна платоспроможність - це здібність до швидкого погашення своїх короткострокових зобов’язань, але для цього необхідно грошові засоби, які підприємство може отримати в результаті обертання в гроші деякі найбільш ліквідні засоби, або для цього необхідно мати достатній запас грошей у банку або у касі.
ІІІ. Аудит основних засобів.
3.1. Аудит руху основних засобів.
Основні засоби є сукупністю засобів праці, які функціонують у натуральній формі протягом кількох років у сфері матеріального виробництва або нематеріальної сфери, які відповідно до бухгалтерських звітів включені до складу основних засобів. У процесі експлуатації вони переносять свою вартість на собівартість продукції частинами (нарахуванням амортизації).
Основні засоби підприємств і організацій незалежно від форм власності відображаються у бухгалтерському обліку і звітності за фактичними витратами на їх придбання, перевезення, встановлення, державну реєстрацію, які становлять їхню первісну вартість.
До основних засобів відносяться предмети вартістю понад 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з терміном експлуатації більше одного року. З 1 липня 2000 року до основних засобів відносяться матеріальні активи, очікуваний строк корисного використання та експлуатації яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).
Основними завданнями і метою аудиту є встановлення:
Основні засоби надходять до підприємства з різних джерел: від постачальників за плату, засновників у вигляді внеску до статутного фонду, передаються іншими суб’єктами підприємницької діяльності безкоштовно.
Одиницею обліку основних засобів є інвентарний об’єкт. Кожному інвентарному об’єкту незалежно від його знаходження (в експлуатації або на складі) присвоюється відповідний інвентарний номер. Інвентарні номери повинні проставлятися на всіх первинних документах, які є підставою для відображення в обліку їх наявності або руху.
У зв’язку з цим аудит основних засобів необхідно починати перевірки збереження основних засобів необхідно починати їх перевірки збереження основних засобів. Вона здійснюється шляхом проведення інвентаризації основних засобів. Інвентаризацією встановлюється наявність та технічний стан об’єктів основних засобів.
Наступним етапом аудиту є перевірка правильності відображення в обліку руху основних засобів.
Первинним документом, що є підставою для введення в експлуатацію основних засобів, є акт приймання-передачі (ф. № 0З-1). Акт повинен складатися при введені кожного окремого інвентарного об’єкта. На кожний об’єкт слід виписувати інвентарну картку, що є регістром аналітичного обліку основних засобів, і дозволяє контролювати їх наявність у місцях зберігання.
Вибуття основних засобів відбувається шляхом їх реалізації, безкоштовної передачі у разі їх повного фізичного або морального зносу, остаточного вибуття з ладу або загибелі.
Перевірка реалізації або безкоштовної передачі основних засобів починається з ознайомлення з рішенням (дозволом) на вчинення підприємством відповідних дій. Залежно від підпорядкованості підприємства цей документ може бути протоколом загальних зборів засновників, дозволу фонду Державного майна України, відповідного підприємства або відомства. Після цього аудитор вивчає акти приймання-передачі, в яких повинен бути вказаний відповідний адресат їх передачі. При перевірці ліквідації у зв’язку із зносом або пошкодженням розглядаються акти на ліквідацію основних засобів. Слід перевірити, чи затверджений відповідний акт керівником підприємства, та чи зроблена відмітка бухгалтерії про фіксацію вибуття інвентарного об’єкта в інвентарній карточці.
Наступним етапом є перевірка відображення в обліку порядку ліквідації (реалізації) або надходження основних засобів. Залежно від форми власності підприємства (державна або недержавна) визначається порядок обліку.
Основною відмінністю є те, що на підприємствах державної форми власності ліквідація та надходження основних засобів відбувається із зміною величини статутного фонду, тоді як на недержавних підприємствах розмір повинен залишатися незмінним.
На останньому етапі аудиту руху основних засобів перевіряється відповідність первинних документів синтетичним регістрам обліку. Для цього звіряються дані інвентарних карток обліку основних засобів з даними журналу-ордеру №13, Головної книги та фінансової звітності підприємства.
3.2. Аудит зносу основних засобів.
Перевірку цього питання слід поділити на три періоди:
На першому етапі необхідно встановити правильність застосування норм зносу. До 01.017.97 р. норми амортизаційних відрахувань були встановлені у процентах до балансової вартості основних засобів залежно від терміну їх експлуатації. Норми були згруповані за відповідними видами основних засобів, кожному виду присвоювався відповідний шифр. Таким чином, перевіряється правильність застосування відповідних норм зносу згідно з Єдиними нормами амортизаційних відрахувань на повне відновлення основних засобів, затверджених Постановою Ради Міністрів СРСР №1027 від 22.10.90 р. Після цього перевіряється нарахування на введені в експлуатацію основні засоби: підприємство повинно нараховувати знос з 1-го місяця, наступного за місяцем їх введення, а за тими, що вибули, нарахування зносу припиняється з 1-го числа місяця, наступного за місяцем їх вибуття.
Перевіряючи нарахування амортизації (зносу) після 01.07.97 р. до 01.07.2000 р., аудитор повинен мати на увазі, що амортизації підлягають витрати на:
Не підлягають амортизації, а повністю відносяться до валових витрат, витрати на:
Норми амортизації встановлені у процентах до балансової вартості кожної з груп основних фондів на кінець звітного періоду у такому розмірі (на квартал):
Сума амортизаційних відрахувань за звітний період (квартал) =
= балансова вартість групи на початок звітного періоду Х норма амортизації певної групи : 100.
Балансова вартість групи на початок звітного періоду = балансова вартість групи на початок періоду, що передував звітному, + сума витрат на придбання основних фондів, здійснення капітального ремонту, реконструкцію, модернізацію та з метою інших поліпшень основних фондів протягом періоду, що передував звітному, - сума виведених з експлуатації основаних фондів протягом періоду, що передував звітному, - сума амортизаційних відрахувань, нарахованих за період, що передував звітному.
Перевіряючи нарахування амортизації (зносу), аудитор повинен приділити увагу встановленню правильності застосування належного понижуючого коефіцієнта.
На останньому етапі аудиту нарахування зносу (амортизації) є зіставлення на відповідність даних первинних, аналітичних та синтетичних регістрів обліку.
Висоновок
Курсова робота була присвячена вивченню аудиту основних засобів на підприємстві харчової промисловості.
В Україні незалежна аудиторська діяльність знайшла застосування зовсім недавно, тому проведення аудиту - діло нове, але воно має базу, ревізію і контроль. Однак відмінності існують. Аудит представляє собою незалежну експертизу і аналіз публічної фінансової звітності господарюючого суб’єкта уповноваженими на те особами (аудиторами) або фірмою з метою визначення її достовірності, повноти і реальності, відповідності діючому законодавству і вимогам, пред’явленим до ведення бухгалтерського обліку і стану фінансової звітності.
При аудиті фінансових результатів підприємства аудитор може зробити висновки, що підприємство у своїй діяльності має високі позитивні показники. Так, порівнюючи з результатом фінансової діяльності підприємства за 2002 рік з аналогічним періодом 2001 року установлено, що збільшилась виручка від реалізації продукції на 120.6%, при зростанні витрат на виробництво цієї продукції на 112.9%, що дозволяє збільшити прибуток від реалізації продукції на 146.12%, а з урахуванням виручки від іншої реалізації, доходів від позареалізаційних операцій, балансовий і чистий прибуток збільшилися на 143.6%. Таким чином , прибуток зріс за досліджуваний період завдяки зростанню виручки від реалізації і зниженню затрат на виробництво цієї продукції.
При відсутності внутрішнього контролю на підприємстві можна запропонувати придбати додаток до діючої на підприємстві програми “1-С бухгалтерія” з метою проведення аналізу і аудиту діяльності підприємства.
В теперішній час існують дуже багато розробок і методичних вказівок різних авторів по проведенню аналізу фінансового стану підприємства.
Єдиної методики для проведення такого аналізу поки ще не розроблено, тому мною в процесі аналізу використані найбільш приємні розробки для аналізу фінансового стану ТОВ “Едвард”.
На підприємстві дотримуються всі принципи забезпечення обліку, контролю, аналізу та аудиту.
З викладеного вище можна зробити висновок, що підприємство використовує з повною віддачею всі ресурси, які є у його розпорядження, як розумові так і матеріальні.
Список використаної літератури.
43
Бригадир польової бригади
Заступник директора
оловний бухгалтер
Головний агроном
Бухгалтер по виплатам
Головний інженер
Бригадир тракторної бригади
Завідуючий гаражем
Обліковець
Завідуючий складу паливо – змащувальних матеріалів
Завідуючий фермою
Завідуючий током
Головний електрик