Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
МІКРОЕКОНОМІКА
Методичні рекомендації
до практичних занять
та виконання курсової роботи
для студентів Факультету економіки і підприємництва спеціальностей: 6.030502 «Економічна кібернетика», 6.030503 «Міжнародна економіка», 6.030504 «Економіка
підприємства», 6.030507 «Маркетинг», 6.030508 «Фінанси і кредит», 6.030509 «Облік і аудит»
Київ 2010
УДК 311 (076.5)
ББК С 6 я 7
Т 338
Укладачі: С.Г. Мізюк, О.В. Буглак, В.В. Мізюк
Рецензент: С.В. Петровська – канд. екон. наук, доцент кафедри маркетингу
Затверджено методично-редакційною радою Національного авіаційного університету (протокол № ___ від “__” ______ 2010 р.)
Мікроекономіка: методичні рекомендації до практичних занять
та виконання курсової роботи / уклад.: С.Г. Мізюк, О.В. Буглак, В.В. Мізюк – К.: Вид-во Нац.авіац.ун-ту «НАУ-друк», 2010. – 32 с.
Подано основні теоретичні відомості, розрахункові формули, а також типові задачі з основних тем курсу.
Для студентів спеціальності: 6.030502 «Економічна кібернетика», 6.030503 «Міжнародна економіка», 6.030504 «Економіка підприємства», 6.030507 «Маркетинг», 6.030508 «Фінанси і кредит», 6.030509 «Облік і аудит»
вступ
Мікроекономіка є однією зі складових частин сучасної економічної теорії – фундаментальної суспільної науки про вибір раціональних способів використання обмежених ресурсів для задоволення матеріальних потреб людини і суспільства в цілому. Перед суспільством, підприємством, окремою людиною завжди стоїть проблема вибору напрямів і засобів використання обмежених ресурсів для досягнення різних конкуруючих завдань. Цим визначається місце і роль мікроекономіки в системі вищої освіти.
Економіка як наука виникла внаслідок дії двох основних фундаментальних законів: закону необмежених зростаючих потреб людини та закону відносної обмеженості ресурсів, які використовуються для виробництва благ, спрямованих на задоволення людських потреб. Неможливість одночасно задовольнити всі свої потреби через нестачу наявних ресурсів породжує одвічну проблему: як краще розподілити обмежені ресурси, щоб максимально задовольнити необмежені потреби. Проблему пошуку оптимального вибору розподілу ресурсів можна вивчати з точки зору окремої людини, а можна – з точки зору суспільства. Мікроекономіка вивчає, як робить свій оптимальний вибір окрема людина.
Основною метою навчальної дисципліни є формування у студентів практичних навичок у сфері економічної діяльності суб’єктів економіки: підприємств, домашніх господарств, окремих індивідів, власників первинних виробничих ресурсів.
Головне завдання дисципліни «Мікроекономіка» полягає у вивченні сутності й особливості поведінки окремих економічних суб’єктів, механізму прийняття рішень окремими економічними суб’єктами, економіко-математичних моделей, які допомагають пояснити дії окремих економічних суб’єктів і зробити відповідний прогноз на майбутнє, а також у вивченні конкурентних ринків, що в свою чергу сформує вміння самостійно виконувати техніко-економічні пов’язання з аналізом і обґрунтуванням раціональної поведінки мікросистеми в ринкових умовах.
У результаті вивчення дисципліни студент повинен:
Навчальний матеріал дисципліни структурований за модульним принципом і складається з трьох навчальних модулів:
модуль №1 «Теорія ринку. Теорії поведінки споживача та виробника»;
модуль №2 «Підприємство на різних типах ринку»;
модуль №3 – Курсова робота «Поведінка виробника на різних типах ринків».
Методичні вказівки складено для надання студенту необхідної методичної допомоги щодо організації раціональної та ефективної роботи по вивченню дисципліни та підготовки до складання іспиту.
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ
Модуль №1 «ТЕОРІЯ РИНКУ. ТЕОРІЇ ПОВЕДІНКИ СПОЖИВАЧА ТА ВИРОБНИКА»
Практичне заняття 1.1
Тема: Предмет, метод, зміст і задачі дисципліни «Мікроекономіка»
План
Література: [1], [7], [10], [12].
Методичні рекомендації
Метою цього заняття є вивчення сутності та завдань предмету мікроекономіки. Вивчення даної теми базується на знаннях, одержаних у курсі економічної теорії.
У результаті підготовки до практичного заняття № 1.1 студент повинен знати основні терміни і поняття економічної теорії, предмет, об’єкт та методи мікроекономіки.
Мікроекономіка є однією зі складових сучасної фундаментальної науки про господарство, яка майже три століття носила назву «політична економія», а на межі XIX-XX століть стала називатися «економікс», що в перекладі з англійської трактується нині як «економічна теорія». Згодом закріпився поділ економічної теорії на три частини: політична економія, мікроекономіка та макроекономіка.
Предметом мікроекономіки є поведінка індивідуальних господарських суб’єктів в різних ринкових структурах.
Індивідуальним економічним суб’єктом є неподільний первинний елемент господарської системи, який самостійно здійснює певні економічні функції. Суб’єкти ринкової економіки численні. Вони можуть бути класифіковані за різними критеріями. Центральними суб’єктами мікроекономічних досліджень є споживач і фірма.
Об’єктом вивчення мікроекономіки є процес розробки, прийняття і реалізації рішень відносно вибору і використання обмежених ресурсів з метою одержання якомога більшої вигоди.
Мікроекономіка, як і будь-яка наука, має свій метод пізнання, тобто певні прийоми і засоби, за допомогою яких можна науково описати об’єкт дослідження. Цей метод являє собою сукупність взаємопов’язаних загальних та специфічних методів.
До загальних методів відносяться такі як спостереження, відбір фактів, статистичний та економічний аналіз. Із спостереження і відбору фактів починається будь-яке дослідження. Дуже важливо обрати ключові факти, які відображають процес, що визначається. Факти дають доволі хаотичну інформацію. З метою її впорядкування використовують статистичний аналіз, який дозволяє виявити динаміку і тенденції розвитку досліджуваного процесу. Економічний аналіз починається з абстрагування, тобто відхилення другорядних, несуттєвих елементів і виділення суттєвих. Граничний аналіз – один з головних методів мікроекономіки – базується на використанні математичного поняття границі функції для пояснення складної взаємодії різних чинників, що впливають на процес. Економічне моделювання – це спрощений опис досліджуваної мікросистеми, який характеризує властивості, суттєві сторони певної структури.
Дослідження поведінки учасників ринкової системи спирається на ряд базових понять, таких як економічні блага, ефективність, альтернативна вартість, і фундаментальних припущень, найважливішими з яких є принцип рідкісності або обмеженості ресурсів, закон спадної вивідачі та принципи раціональності поведінки суб’єктів.
Мікроекономіка має свій метод пізнання, зумовлений специфікою предмету дослідження, для якого характерним є поєднання емпіричних досліджень з моделюванням. Вченими розвинуті наукові підходи, які дозволяють проникнути в суть складних явищ і виявити чинники, які визначають вибір ефективних методів господарювання.
Контрольні завдання
Практичне заняття 1.2
Тема: Попит і пропозиція.
План
Література: [1], [2], [3], [4], [8].
Методичні рекомендації
Метою цього заняття є набуття знань та практичних навичок з питань проведення зведення і групування статистичних даних.
Після вивчення теоретичних питань практичного заняття №1.2 студент повинен знати сутність та процедуру проведення статистичного зведення, основні завдання і види групувань, принципи та правила проведення статистичних групувань, а також уміти здійснювати статистичне групування та будувати ряди розподілу в залежності від виду групувальної ознаки.
Під зведенням розуміють комплекс дій по узагальненню конкретних індивідуальних даних, які утворюють сукупність, з метою виявлення типових рис і закономірностей, властивих досліджуваному явищу в цілому. Зведення включає групування матеріалу, розробку або вибір показників, які характеризують типові групи та підгрупи, підрахунок групових і загальних підсумків, викладення результатів у вигляді статистичних таблиць та графіків. В основі зведення лежить метод групування.
Групування – це розподіл статистичної сукупності на групи за істотними ознаками.
Залежно від мети групування розрізняють групування:
При вивченні даної теми треба приділити увагу організації статистичного групування, починаючи з добору групувальної ознаки і утворення груп. Необхідно пам’ятати, що першим етапом групування за неперервною ознакою є розрахунок величини інтервалу. Величина інтервалу, у випадку групування з використанням рівних інтервалів, визначають за формулою:
|
(1.1) |
де і – величина інтервалу, хмах, хміп – відповідно максимальне і мінімальне значення ознаки, п – кількість груп.
Внаслідок зведення і групування матеріалів статистичного спостереження одержують ряди розподілі, які відповідно до варіації ознаки можуть бути дискретними та інтервальними.
Важливо зрозуміти суть вторинного групування – утворення нових груп на основі здійсненого раніше групування статистичних даних. Цей метод використовують в тих випадках, коли даний статистичний матеріал не може бути використаний для дослідження (при порівнянні двох групувань з неоднаковими інтервалами, при перетворенні інтервалу з нерівними інтервалами у ряд розподілу з рівними інтервалами).
Контрольні завдання
Практичне заняття 1.3
Тема: Еластичність та її види
План
Література: [1], [2], [3], [4], [7]
Методичні рекомендації
Метою цього заняття є вивчення сутності та завдань узагальнюючих статистичних показників.
Після вивчення теоретичних питань практичного заняття №1.3 студент повинен знати види статистичних показників залежно від їх аналітичної функції, способу обчислення та ознаки часу, а також уміти обчислювати відносні величини
Статистичний показник – це узагальнююча характеристика явищ і процесів, в якій поєднується їх якісна та кількісна визначеність. Якісний бік показника визначається сутністю явища, а кількісний бік – числовим значенням та відповідною одиницею виміру.
При підготовці до цієї теми треба звернути увагу на класифікацію статистичних показників за різники ознаками: залежно від їх аналітичної функції, способу обчислення та ознаки часу. Особливу увагу треба приділити розподілу показників на первинні та похідні. Первинні визначаються зведенням даних статистичного спостереження й подаються у формі абсолютних величин. Похідні – обчислюються на базі первинних або інших похідних показників. Вони мають форму середніх або відносних величин.
Абсолютні величини виражають розміри, обсяги та рівні процесів та явищ. За способом вираження вони поділяються на індивідуальні та сумарні. Треба пам’ятати, що абсолютні величини завжди є іменованими числами і виражаються в певних одиницях виміру (натуральних, умовно-натуральних, трудових, комплексних, вартісних).
Відносні величини характеризують кількісне співвідношення двох порівнюваних величин. Відносні величини можуть виражатися в різних одиницях виміру – коефіцієнтах, відсотках, промілях, а також можуть бути іменованими – залежно від бази порівняння.
При вивченні даної теми треба звернути увагу на різні види відносних величин залежно від мети дослідження: виконання плану, планового завдання, динаміки, структури, координації, порівняння та інтенсивності.
Необхідною умовою правильного застосування абсолютних і відносних величин та важливою умовою статистичного аналізу є їх комплексне використання.
Контрольні завдання
Практичне заняття 1.4
Тема: Теорія поведінки споживача
План
Література: [1], [2], [3], [7], [8].
Методичні рекомендації
Метою цього заняття є набуття знань та практичних навичок з питань раціонального представлення статистичних даних у формі графіків та таблиць.
Після вивчення теоретичних питань практичного заняття №1.4 студент повинен знати основні елементи статистичних таблиць та графіків, класифікацію статистичних таблиць та графіків, а також уміти складати статистичні таблиці з дотриманням певних правил і вимог
Для найбільш раціонального та наукового викладання результатів зведення і групування використовують статистичні таблиці.
Студент повинен знати, що будь-яка статистична таблиця має два основних елементи: підмет і присудок. Залежно від побудови підмета статистичні таблиці поділяються на прості, групові і комбіновані.
При вивченні даної теми необхідно звернути увагу на основні правила побудови статистичної таблиці.
Проте таблиці не можуть повною мірою забезпечити наочність, особливо тоді, коли треба вивчити закономірності явищ. Тому для кращого сприйняття і розуміння закономірностей явищ, процесів у статистиці широко використовують статистичні графіки.
Статистичні графіки – це наочні зображення даних за допомогою геометричних знаків, малюнків та інших графічних засобів, які умовно відбивають числові показники і співвідношення між ними.
Необхідно знати, що кожен графік, що будується на площині, має такі елементи: заголовок, координатну сітку, шкалу, масштаб, графічний образ, пояснення умовних позначень, числові дані. Графіки класифікуються за такими ознаками: функціональне призначення, спосіб побудови графіку (вид поля), форма графічного образу, система координат.
Контрольні завдання
Практичне заняття 1.5
Тема: Зміна рівноваги споживача. Ефект заміни та ефект доходу
План
Література: [1], [2], [3], [5], [6].
Методичні рекомендації
Метою цього заняття є набуття знань та практичних навичок з питань особливостей розрахунку середніх величин на конкретних прикладах.
Після вивчення теоретичних питань практичного заняття №1.5 студент повинен знати сутність та види середніх величин, умови їх застосування, а також уміти обґрунтувати використання середньої на конкретних прикладах, обчислити середні арифметичні та гармонійні, користуючись їх логічними формулами
Середня величина – це узагальнюючий показник, який характеризує сукупність або явище за змінною кількісною ознакою. Завдання середньої полягає у тому, щоб одним показником охарактеризувати всю сукупність за досліджуваною ознакою.
При підготовці до даної теми необхідно звернути увагу на використання основних видів середніх: середню арифметичну, середню гармонійну, середню геометричну та середню квадратичну. Кожна із зазначених середніх може набирати двох форм: простої і зваженої. Проста застосовується в разі обчислення середньої за первинними (не згрупованими) даними, а зважена – за вторинними (згрупованими) даними. Розрахункові формули середніх величин наведено в табл. 1.2.
Таблиця 1.2
Розрахунок середніх величин
|
Вид середньої |
Розрахункова формула середньої |
|
|
простої |
зваженої |
|
|
Середня арифметична |
||
|
Середня гармонійна |
||
|
Середня геометрична |
||
|
Середня квадратична |
У розрахункових формулах табл.. 1.2 прийняті такі позначення: х значення ознаки; f – частота; п – обсяг сукупності (п=∑f); w – вага (w=xf).
Для наведених середніх величин існує співвідношення, що має назву правила мажорантності:
(1.2)
Використання того чи іншого виду середніх залежить від двох обставин. По-перше, від характеру індивідуальних значень ознаки. По-друге, від характеру алгебраїчного зв’язку між індивідуальними значеннями ознаки та її загальним обсягом. Цей зв’язок є визначальною властивістю сукупності і відбивається в логічній формулі осереднювальної ознаки. На підставі логічної формули обирається вид середньої.
Контрольні завдання
Практичне заняття 1.6
Тема: Теорія виробництва
План
Література: [1], [2], [3], [7], [10].
Методичні рекомендації
Метою цього заняття є вивчення математичних властивостей середньої арифметичної та набуття практичних навичок щодо розрахунку порядкових середніх.
Після вивчення теоретичних питань практичного заняття №1.6 студент повинен знати математичні властивості середньої арифметичної, а також уміти з їх урахуванням обчислювати середню, використовуючи метод моментів першого порядку, визначати модальну середню та медіану.
У ряді випадків процедуру розрахунку середньої можна спростити і полегшити, якщо скористатися її математичними властивостями. Згідно властивостей можна умовно зменшити ознаки до цифр порядкового ряду, визначити за ними «змінену» середню (момент першого порядку) і вед неї перейти до істинної середньої. Спрощений спосіб визначення середніх дістав назву «відліку від умовного нуля» або «спосіб моментів».
В якості статистичних характеристик варіаційних рядів розподілу поряд з вже розглянутими середніми величинами розраховуються особливі структурні (порядкові) середні – мода і медіана, які кількісно описують структуру ряду.
Мода – значення ознаки, яке найчастіше зустрічається в сукупності. У дискретному ряді мода (Мо) не вираховується, а визначається візуально – це ознака з найбільшою частотою. В інтервальному ряду розподілу моду визначають за такою формулою:
|
, |
(1.3) |
де хМо – нижня межа модального інтервалу; hМо – величина модального інтервалу; fMo, fMo-1, fMo+1 – відповідно частоти модального інтервалу, перед модального і після модального інтервалів.
Медіана – значення ознаки, яке знаходиться в середині ряду розподілу або, іншими словами, ділить ряд на дві рівні частини. Щоб знайти медіану (Ме), спочатку потрібно знайти її місцезнаходження (№Ме) в ранжируваному ряду, яке визначається за такою формулою:
№ Ме = (1.4)
Знаходження медіани в інтервальному варіаційному ряді потребує попереднього визначення медіанного інтервалу, тобто інтервалу, для якого нагромаджена частота дорівнює півсумі всіх частот ряду, або перевищує її. Значення медіани для інтервального ряду обчислюють за формулою:
|
, |
(1.3) |
де хМе – нижня межа медіанного інтервалу; hМе – величина медіанного інтервалу; fMе –частота модального медіанного інтервалу; ∑f – сума частот; SМе-1 – сума частот, нагромаджених перед медіанним інтервалом.
На відміну від класичних середніх мода і медіана виступають як конкретні величини, що збігаються з цілком окресленими варіантами ряду.
Контрольні завдання
Практичне заняття 1.7
Тема: Теорія поведінки виробника
План
Література: [1], [2], [3], [7], [10].
Методичні рекомендації
Метою цього заняття є вивчення математичних властивостей середньої арифметичної та набуття практичних навичок щодо розрахунку порядкових середніх.
Контрольні завдання
Практичне заняття 1.8
Тема: Продукти виробництва
План
Література: [1], [2], [3], [7], [10].
Методичні рекомендації
Метою цього заняття є вивчення математичних властивостей середньої арифметичної та набуття практичних навичок щодо розрахунку порядкових середніх.
Контрольні завдання
Практичне заняття 1.9
Тема: Витрати виробництва
План
Література: [1], [2], [3], [7], [10].
Методичні рекомендації
Метою цього заняття є вивчення математичних властивостей середньої арифметичної та набуття практичних навичок щодо розрахунку порядкових середніх.
Контрольні завдання
Модуль №2 «Підприємство на різних типах ринку»
Практичне заняття 2.1
Тема: Підприємство на ринку досконалої конкуренції
План
Література: [1], [2], [3], [6], [9].
Методичні рекомендації
Метою цього заняття є набуття знань та практичних навичок з питань дослідження варіації необхідної для аналізу економічних процесів та характеристики типовості середньої величини..
Після вивчення теоретичних питань практичного заняття №2.1 студент повинен знати сутність варіації, математичні властивості та види дисперсії, а також уміти обчислювати основні показники варіації.
Варіація ознаки є властивістю статистичної сукупності і зумовлена дією безлічі взаємопов’язаних причин. Для вимірювання варіації в статистиці використовують такі показники ( іж г.. 2.1):
Таблиця 2.1
Методика обчислення основних показників варіації
|
Назва показника |
Розрахункова формула |
|
|
проста |
зважена |
|
|
Розмах варіації |
||
|
Середнє лінійне відхилення |
||
|
Дисперсія |
||
|
Середнє квадратичне відхилення |
||
|
Коефіцієнт варіації |
||
|
Лінійний коефіцієнт варіації |
||
|
Коефіцієнт осциляції |
При порівнюванні ступеня варіації однієї і тієї ж ознаки в різних сукупностях використовують коефіцієнт варіації, з допомогою якого можна оцінити однорідність сукупності. Сукупність вважається однорідною, а середня – типовою, надійною, тоді, коли коефіцієнт варіації не перевищує 33%.
Слід знати, що серед усіх вивчених показників варіації особливе місце у статистичних дослідженнях посідає дисперсія, яка володіє певними математичними властивостями, притаманними середній арифметичній.
Якщо сукупність розділити на декілька груп за певними ознаками, то для характеристики впливу групувальних ознак на загальну варіацію ознаки використовуються такі величини, як загальна дисперсія, групова дисперсія, середня з групових дисперсій та міжгрупова дисперсія.
Контрольні завдання
Практичне заняття 2.2
Тема: Рівновага досконалого конкурента
План
Література: [1], [2], [7], [9], [10].
Методичні рекомендації
Метою цього заняття є набуття знань та практичних навичок з питань проведення вибіркового спостереження та формування вибіркових сукупностей.
Після вивчення теоретичних питань практичного заняття №2.2 студент повинен знати сутність вибіркового спостереження, його переваги порівняно з іншими видами спостереження, способи формування вибіркової сукупності, а також уміти обчислювати похибки вибірки для середньої та частки та визначати довірчі межі.
Вибірковий метод – це система наукових принципів, згідно з якими обстежуються не всі елементи сукупності, а лише певним чином відібрана їх частина. З вибірковим спостереженням щільно пов’язане поняття похибки вибірки - розбіжності між показниками генеральної і вибіркової сукупностей.
У практиці вибіркових досліджень застосовують два типи оцінок характеристик генеральної сукупності – точкові та інтервальні. Точкова оцінка – це значення характеристики за даними вибірки: вибіркова середня х, вибіркова частка р тощо. Інтервальною оцінкою називають інтервал значень характеристики, обчислений за даними вибірки для певної ймовірності, тобто довірчий інтервал. Чим менший довірчий інтервал, тим точніша вибіркова оцінка.
Межі довірчого інтервалу визначають на підставі точкової оцінки та граничної похибки вибірки, що визначається за формулою:
Δ = t. (2.1)
де - стандартна (середня) похибка вибірки; t – коефіцієнт кратності похибки або довіри, яка залежить від ймовірності, з якою можна гарантувати, що гранична похибка не вийде за t – кратне значення стандартної помилки.
Значення коефіцієнта довіри t табульовані і наводяться в спеціальних таблицях, наприклад: t = 1, Р ( ∆ ≤ ) = 0,683; t = 2, Р ( Δ ≤ ) = 0,954; t = 3, Р ( Δ ≤ ) = 0,997.
Також студент повинен знати різні схеми відбору: повторний відбір, коли кожна відібрана одиниця повертається у сукупність і може знову потрапити у вибірку, та безповторний, при якому кожна відібрана одиниця не повертається у сукупність.
Стандартні похибки вибіркової середньої та частки при безповторному відборі визначають відповідно за формулами:
або (2.2)
Для вибіркових сукупностей, які отримано за схемою повторно відбору, стандартна похибка розраховуються:
або (2.3)
При підготовці до цієї теми необхідно звернути увагу на декілька способів розрахунку граничної похибки в залежності від виду вибірки. Існують різні види та схеми відбору, їх особливості впливають на розмір помилки та методи її обчислення. При підготовці до даної теми треба звернути увагу на такі види відбору: простий випадковий, систематичний (механічний), типовий, серійний.
Для проведення вибіркового спостереження необхідно визначити також чисельність вибірки, тобто такий обсяг вибіркової сукупності, який забезпечив би необхідну точність результатів.
Контрольні завдання
Практичне заняття 2.3
Тема: Підприємство на ринку монополії
План
Література: [1], [2], [3], [6], [7].
Методичні рекомендації
Метою цього заняття є набуття знань та практичних навичок з питань проведення зведення і групування статистичних даних.
Після вивчення теоретичних питань практичного заняття №2.3 студент повинен знати сутність, види та особливості взаємозв’язків, методи вивчення зв’язків між явищами, суть дисперсійного аналізу а також уміти розраховувати та інтерпретувати параметри лінійного рівняння регресії, оцінювати щільність зв’язку за даними регресійної моделі.
Завдання статистики у вивченні зв'язків між явищами полягає у тому, щоб: виявити наявність зв'язку; визначити характер зв'язку і його напрям; кількісно виміряти зв'язок.
При вивченні даної теми необхідно знати, що за статистичною природою всі зв'язки можна поділити на два види: функціональні та стохастичні .
Вивчення стохастичних зв'язків у природі є досить складним завданням. Тому в статистичних дослідженнях, як правило, ви вчають кореляційні зв'язки, які є підвидом стохастичних.
Кореляція - це взаємозв'язок між ознаками, що полягає в зміні середнього значення однієї з них залежно від зміни іншої. При кореляційному зв'язку конкретному значенню факторної ознаки х відповідає певне середнє значення результативної ознаки у.
Необхідно розрізнять дві форми кореляційних зв'язків: прямолінійний; криволінійний. При прямолінійному зв'язку рівній зміні факторної ознаки відповідає рівна зміна результативної. Якщо зі збільшенням факторної ознаки зростає і результативна, то зв'язок буде прямим, а якщо зі зростанням факторної ознаки результативна зменшується, то прямолінійний зв'язок буде зворотнім. При криволінійному зв'язку рівній зміні факторної ознаки відповідає нерівна зміна результативної. Криволінійні зв'язки бувають різні. Вони можуть бути виражені рівняннями: параболи, гіперболи, степеневої функції
Методи вивчення кількісних характеристик кореляційних зв'язків між явищами складають основний зміст дисперсійного та кореляційного аналізу. Дисперсійний аналіз досліджує залежності між явищами (однією чи декількома факторними ознаками) при невеликій кількості спостережень. Кореляційний аналіз є логічним продовженням дисперсійного аналізу і поглиблено досліджує та дає кількісну оцінку характеру і механізму взаємодії факторних і результативних ознак.
Суть кореляційного аналізу полягає у побудові та аналізі економіко-математичної моделі у вигляді функції (рівняння) зв'язку між результативною та факторною ознаками, при цьому одна з ознак усереднюється.
При підготовці до цієї теми необхідно звернути увагу на методи вимірювання взаємозв'язків між ознаками: метод зведення паралельних рядів; балансовий метод; графічний метод; метод аналітичних групувань; кореляційний метод. Кореляційний метод застосовується для вимірювання тісноти (щільності) зв'язків між ознаками за допомогою спеціальних співвідношень, що базуються на правилі додавання дисперсій.
Вивчаючи дану тему, необхідно звернути увагу на деякі числові характеристики кореляційного зв'язку: кореляційне відношення; індекс кореляції; лінійний коефіцієнт кореляції.
Контрольні завдання
Практичне заняття 2.4
Тема: Короткострокова та довгострокова монопольна рівновага
План
Література: [1], [2], [3], [10], [11]
Методичні рекомендації
Метою цього заняття є набуття знань та практичних навичок з питань проведення аналізу інтенсивності динаміки та тенденції розвитку.
Після вивчення теоретичних питань практичного заняття №2.4 студент повинен знати види динамічних рядів, сутність абсолютних і відносних характеристик інтенсивності динаміки, а також уміти обчислювати середні показники динаміки, оцінювати прискорення розвитку, визначати тенденцію розвитку, пояснювати економічний зміст параметрів рівняння тренду.
Динамічний ряд – це розміщені у хронологічній послідовності значення певного статистичного показника. Будь-який динамічний ряд характеризується переліком хронологічних дат (моментів) або інтервалів часу і конкретними значеннями відповідних статистичних показників – рівнів ряду.
Залежно від статистичної природи показника необхідно розрізнять динамічні ряди первинні і похідні, ряди абсолютних, середніх і відносних величин.
При підготовці до цієї теми необхідно звернути увагу на розподіл динамічних рядів за ознакою часу на моментні та інтервальні. Рівень моментного ряду фіксує стан явища на певним момент часу. В інтервальному ряді рівень – це агрегований результат за певним проміжок часу.
Для оцінювання властивостей динаміки статистика застосовує взаємозв’язані характеристики. Серед них абсолютний приріст, темп зростання, темп приросту та абсолютне значення 1% приросту. Розрахунок характеристик динаміки ґрунтується на зіставленні рівнів ряду. Базою порівняння може бути або попередній рівень або початковий. Характеристики, обчислені зіставленням суміжних рівнів, називають ланцюговими, а з постійною базою порівняння – базисними (табл.. 2.2).
Таблиця 2.2
Аналітичні показники рядів динаміки
|
Назва показника |
Методика визначення |
|
|
базисний |
ланцюговий |
|
|
Абсолютний приріст |
||
|
Темп росту |
||
|
Темп приросту |
||
|
Абсолютне значення 1% приросту |
Для відображення узагальненої, типової тенденції розвитку явища впродовж досліджуваного періоду використовують середні характеристики динамічного ряду.
У процесі аналізу рядів динаміки важливо виявити загальну тенденцію розвитку соціально-економічного явища, тобто встановити, в якому напрямі воно змінюється. Найбільш поширеними способами визначення основної тенденції динамічного ряду вважаються: аналітичне вирівнювання, укрупнення інтервалів, розрахунок середніх плинних.
Динаміка деяких явищ характеризується сезонними коливаннями протягом року. Одним із завдань статистики є виявлення таких коливань і вивчення їх характеру. Статистичним показником вимірювання сезонних коливань є індекс сезонності.
Контрольні завдання
Практичне заняття 2.5
Тема: Підприємство на ринку монополістичної конкуренції
План
Література: [1], [2], [3], [6], [7], [10], [11].
Методичні рекомендації
Метою цього заняття є вивчення сутності та завдань індексів при аналізі складних соціально-економічних явищ.
Після вивчення теоретичних питань практичного заняття №2.5 студент повинен знати суть індексів, критерії, за якими вони класифікуються, методологічні аспекти побудови загальних індексів, сутність індексних систем Ласпереса та Пааше, а також уміти визначати індивідуальні та загальні індекси агрегатної форми, досліджувати вплив окремих чинників на зміну складного явища..
Одним із методів вивчення динаміки соціально-економічних явищ і процесів є індексний аналіз.
Індексом у статистиці називається відносний показник, який характеризує зміну явища у часі, просторі чи порівняно з певним стандартом (нормативом). Зміну одного елемента сукупності характеризують індивідуальні індекси, а загальні індекси характеризують співвідношення явищ, що складаються з окремих несумірних елементів, які не можна підсумовувати. (табл.. 2.3).
Таблиця 2.3
Методика визначення статистичних індексів
|
Назва |
Індивідуальний |
Загальний |
|
Індекс цін |
||
|
Індекс фізичного обсягу |
||
|
Індекс собівартості |
||
|
Індекс продуктивності |
||
|
Індекс товарообороту |
При підготовці до цієї теми необхідно звернути увагу, для визначення характеру розвитку соціально-економічних явищ і наступного аналізу статистика використовує різні види індексів. В основу їхньої класифікації покладено такі основні ознаки: сфери застосування, база порівняння, об’єкт дослідження, ступінь охопленості елементів досліджуваного явища, методологія розрахунку. У світовій практиці статистики існують дві рівноправні системи індексів: базисно-зважена (Ласпереса) та поточно зважена (Пааше).
Індексна система співзалежних індексів дає змогу оцінити не лише відносний, а й абсолютний вплив факторів-співмножників на результативний показник. Абсолютний приріст на підставі індексів визначається як різниця між чисельником і знаменником відповідного індексу.
Контрольні завдання
Практичне заняття 2.6
Тема: Підприємство на ринку олігополії
План
Література: [1], [2], [3], [6], [9], [10], [11].
Методичні рекомендації
Метою цього заняття є набуття знань та практичних навичок з питань проведення індексного методу оцінки факторів у статистиці.
Після вивчення теоретичних питань практичного заняття №2.6 студент повинен знати сутність та умови застосування середньозважених індексів та індексів середніх величин, а також уміти обчислювати середньозважені індекси, визначати індекси змінного, фіксованого складу та структурних зрушень.
Зведений індекс може бути складений не лише як агрегатний. Якщо відомі значення індивідуальних індексів, обчислених для окремих елементів складного економічного явища (статистичної сукупності), то можна визначити загальний індекс як середній індивідуальних індексів. Оскільки індивідуальні індекси характеризують зміну окремих елементів, що є несумованими, то і самі індекси теж не можуть бути просумованими. Якщо замість значення індексованої величини взяти індивідуальні індекси і правильно вибрати вагу (співвимірник), то отримаємо середньозважений індекс. Залежно від вихідних даних цей індекс може бути двох видів: середньоарифметичний зважений індекс; середньогармонійний зважений індекс:
або (2.4)
За допомогою економічних індексів можна вивчити взаємозв'язок між показниками у деяких складних явищах, тобто з'ясувати, як впливають факторні ознаки на результат З економічного погляду дуже важливо з'ясувати, яка з двох факторних ознак більше впливає на результативну ознаку. Оскільки між багатьма індексами існують взаємозв'язки, які зумовлені аналогічними зв'язками між соціально-економічнимн явищами, саме індексами вимірюють дію окремих факторів на зміну явищ у часі або просторі. Такий метод вивчення взаємозв'язків між явищами називають індексним методом. Цей метод дає змогу у системі трьох взаємопов'язаних індексів обчислити будь-який з них, коли відомі два інші.
Вивчаючи дану тему, студент повинен аналізувати динаміку середнього рівня будь-якого інтенсивного показника за допомогою таких взаємозв’язаних індексів: змінного складу, фіксованого складу та структурних зрушень.
Контрольні завдання
Практичне заняття 2.7
Тема: Ринок факторів виробництва
План
Література: [1], [2], [3], [6], [9], [10], [11].
Методичні рекомендації
Метою цього заняття є набуття знань та практичних навичок з питань проведення індексного методу оцінки факторів у статистиці.
Контрольні завдання
Практичне заняття 2.8
Тема: Ринок праці
План
Література: [1], [2], [3], [6], [9], [10], [11].
Методичні рекомендації
Метою цього заняття є набуття знань та практичних навичок з питань проведення індексного методу оцінки факторів у статистиці.
Контрольні завдання
Практичне заняття 2.9
Тема: Ринок землі
План
Література: [1], [2], [3], [6], [9], [10], [11].
Методичні рекомендації
Метою цього заняття є набуття знань та практичних навичок з питань проведення індексного методу оцінки факторів у статистиці.
Контрольні завдання
Практичне заняття 2.10
Тема: Ринок капіталу
План
Література: [1], [2], [3], [6], [9], [10], [11].
Методичні рекомендації
Метою цього заняття є набуття знань та практичних навичок з питань проведення індексного методу оцінки факторів у статистиці.
Контрольні завдання
Практичне заняття 2.11
Тема: Загальна рівновага та ефективність
План
Література: [1], [2], [3], [6], [9], [10], [11].
Методичні рекомендації
Метою цього заняття є набуття знань та практичних навичок з питань проведення індексного методу оцінки факторів у статистиці.
Контрольні завдання
Модуль №3 Курсова робота
Тема: Поведінка виробника на різних типах ринків
Метою курсової роботи є моделювання поведінки виробника на ринках: досконалої конкуренції, монополії, монополістичної конкуренції та олігополії, а також визначення доходів, витрат та прибутку підприємства на цьому типу ринку.
Курсова робота складається з двох частин: у першій частині курсової роботи необхідно дослідити тип ринку який відповідає варіанту студента. А саме, визначити: умови формування ринку, побудувати графіки попиту, пропозиції, граничних витрат, граничного доходу, прибутку, збитків, точку самоокупності, та побудувати графік рівноваги на даному типу ринку і визначити її умови. Варіант необхідно вибрати згідно останній та передостанньої цифрі залікової книжки (приклад: залікова книжка 0033456, тобто Варіант №5 та №6).
|
Цифра залікової книжки |
Тип ринку |
|
0 |
Поліполія |
|
1 |
Монополія |
|
2 |
Монополістична конкуренція |
|
3 |
Олігополія |
|
4 |
Досконала конкуренція |
|
5 |
Дуополія |
|
6 |
Чиста монополія |
|
7 |
Монополістична конкуренція |
|
8 |
Олігополія |
У другій частині курсової роботи необхідно визначити всі економічні показники діяльності підприємства на типу ринку обраному у першій частині курсової роботи, а саме: сукупні витрати, граничні витрати, сукупний дохід, граничний дохід та економічний прибуток підприємства. Наприкінці другої частини курсової роботи необхідно побудувати графік доходів та витрат, а також рівноваги підприємства на цьому типу ринку та визначити оптимальну кількість виробництва та її ринкову ціну. Варіант необхідно вибрати згідно передостанньої цифри залікової книжки.
|
Передостання цифра залікової книжки |
Показники діяльності підприємства |
|
0 |
тис. грн. |
|
1 |
ТС = 25Q2 +200 |
|
2 |
ТС =70Q3 + 25Q – 20 |
|
3 |
ТС =200Q– 20 . |
|
4 |
МС = 25Q + 30 |
|
5 |
ТС =230Q2– 120Q |
|
6 |
МС = 300 – 49Q . |
|
7 |
МС = 1000 + 25Q |
|
8 |
ТС = 100 Q2 + 25Q – 123 |
|
9 |
МС = 100Q – 49 |
Типові практичні завдання з основних тем курсу
Приклади розв’язку задач.
Задача 1. Відмовившись від роботи токарем із заробітною платою 14000 грн. на рік або роботи секретарем-референтом із заробітною платою 12000 грн. на рік, Андрій вступив до університету з річною платою за навчання 6000 грн. Якою є альтернативна вартість його рішення на першому році навчання, якщо Андрій має можливість у вільний від навчання час працювати в магазині за 4000 грн. на рік?
Розв’язок. Альтернативна вартість навчання складається з вартості навчання та вартості втрачених можливостей (якщо альтернативних варіантів декілька, то приймається максимальна вартість): 6000 + 14000 = 20000 (грн. на рік).
Але Андрій отримує додатковий дохід, який він не зміг би отримувати, якби працював, тому він відраховується з альтернативної вартості навчання: 20000 – 4000 = 16000 (грн. на рік).
Отже, альтернативна вартість рішення дорівнює 16000 грн.
Задача 1.
Острівна країна має п’ять промислових підприємств. Вони виготовляють товари X та Y. Кожне з підприємств може виготовити або 20 одиниць товару X, або 10 одиниць товару Y.
За результатами екзаменаційної сесії з предмету "Статистика" були одержані наступні оцінки:
|
5 |
3 |
3 |
4 |
3 |
4 |
5 |
5 |
3 |
5 |
4 |
|
4 |
3 |
3 |
5 |
5 |
3 |
5 |
5 |
4 |
3 |
3 |
|
3 |
4 |
5 |
3 |
2 |
3 |
5 |
5 |
2 |
4 |
5 |
Здійснити дискретне групування екзаменаційних оцінок.
Задача 2. Маємо дані по підприємствах міста, млн грн.
|
Номер під- приємства |
Обсяг виробленої продукції |
Прибуток від реалізації |
Номер під- приємства |
Обсяг виробленої продукції |
Прибуток від реалізації |
|
1 |
5,8 |
2,4 |
16 |
6,5 |
2,7 |
|
2 |
7,4 |
3,9 |
17 |
1,9 |
0,8 |
|
3 |
4,3 |
2,6 |
18 |
3,0 |
1,0 |
|
4 |
5,6 |
2,8 |
19 |
4,4 |
2,3 |
|
5 |
2,6 |
1,7 |
20 |
3,1 |
1,5 |
|
6 |
3,2 |
1,5 |
21 |
7,5 |
3,9 |
|
7 |
5,9 |
3,9 |
22 |
6,2 |
3,4 |
|
8 |
6,5 |
3,6 |
23 |
3,1 |
1,5 |
|
9 |
6,0 |
4,2 |
24 |
3,3 |
1,9 |
|
10 |
6,5 |
3,1 |
25 |
2,3 |
0,8 |
|
11 |
2,7 |
0,9 |
26 |
5,5 |
2,4 |
|
12 |
4,6 |
1,3 |
27 |
6,0 |
3,5 |
|
13 |
4,4 |
1,2 |
28 |
2,4 |
0,7 |
|
14 |
5,4 |
2,6 |
29 |
7,6 |
3,8 |
|
15 |
2,3 |
0,8 |
30 |
4,4 |
2,6 |
Задача 3. За наведеними вихідними даними визначити по окремих групах і в цілому: 1) відносні величини планового завдання, 2) відносні величини динаміки; 3) відносні величини виконання плану; 4) відносні величини структури товарообороту за кожний період.
|
Товарні групи |
Товарооборот, тис.грн. |
||
|
Минулий рік |
Звітний рік |
||
|
план |
факт |
||
|
М'ясо, ковбасні вироби |
75,3 |
76,0 |
74,5 |
|
Кондитерські вироби |
84,0 |
84,5 |
85,1 |
Задача 4. На кінець року поточні коефіцієнти ліквідності підприємств – позичальників становили:
|
Коефіцієнт ліквідності |
До 1,5 |
1,5-1,7 |
1,7-1,9 |
1,9-2,1 |
2,1 і вище |
Разом |
|
Частка підприємств, % |
5 |
10 |
20 |
45 |
20 |
100 |
Визначити середній коефіцієнт ліквідності.
Задача 5. У результаті проведеного групування робітників заводу за безперервним стажем роботи одержано такі дані :
|
Групи робітників за стажем роботи , роки |
Чисельність робітників , чол. |
|
До 5 |
13 |
|
5 – 10 |
25 |
|
10 – 15 |
45 |
|
15 – 20 |
62 |
|
Понад 20 |
15 |
|
Усього |
Визначити середній стаж роботи робітника заводу, моду та медіану.
Задача 6. Працівників підприємства розподілено за розміром заробітної плати таким чином:
|
Заробітна плата, грн. |
до 1500 |
1500-1800 |
1800-2000 |
2000-2500 |
2500 і більше |
|
Чисельність працівників, чол. |
17 |
30 |
58 |
32 |
13 |
Визначити середнє лінійне відхилення, дисперсію, коефіцієнт варіації.
Задача 7. Маємо дані з двох виробничих об’єднань за рік:
|
І об’єднання |
ІІ об’єднання |
||
|
Фактичний випуск продукції, млн. грн. |
Реалізація прогнозу, % |
Прогноз випуску продукції, млн. грн. |
Реалізація прогнозу, % |
|
1050 |
104 |
760 |
105 |
|
990 |
96 |
850 |
101 |
Визначити середній відсоток виконання прогнозу на І та ІІ виробничому об’єднанні.
Задача 8. Методом випадкового безповторного відбору було опитано 50 студентів про витрати часу на дорогу в інститут. З’ясувалось, що в середньому витрати часу становлять 45 хв. при середньому квадратичному відхиленні 25 хв. Обчислити з ймовірністю 0,954, межі витрат часу в генеральній сукупності, якщо врахувати, що в інституті навчається 1000 студентів.
Задача 9. У 20% вибірці питома вага відмінників серед обстежених 400 студентів становила 20%. З ймовірністю 0,997 обчислити граничну помилку для частки студентів-відмінників.
Задача 10. За даними таблиці необхідно оцінити щільність зв’язку за допомогою коефіцієнта кореляції та побудувати однофакторну лінійну регресійну модель.
|
№ п/п |
Обсяг випущеної продукції, тис.грн. (у) |
Вартість виробничих фондів, тис.грн. (х) |
№ п/п |
Обсяг випущеної продукції, тис.грн. (у) |
Вартість виробничих фондів, тис.грн. (х) |
|
1 |
11,5 |
3,6 |
10 |
14,4 |
6,9 |
|
2 |
15,4 |
8,0 |
11 |
11,7 |
3,8 |
|
3 |
18,0 |
9,6 |
12 |
17,6 |
9,2 |
|
4 |
15,0 |
7,0 |
13 |
12,1 |
4,9 |
|
5 |
10,0 |
2,9 |
14 |
13,9 |
5,4 |
|
6 |
15,1 |
7,4 |
15 |
19,2 |
10,3 |
|
7 |
16,0 |
8,3 |
16 |
19,8 |
10,5 |
|
8 |
15,5 |
7,9 |
17 |
14,5 |
7,6 |
|
9 |
14,0 |
5,5 |
18 |
15,4 |
6,9 |
Задача 11. Динаміка зміни основних фондів підприємства характеризується даними (млн..грн.):
|
01.01.2002 |
01.01.2003 |
01.01.2004 |
01.01.2005 |
|
10 |
10,2 |
10,6 |
12 |
Обчислити: середньорічний обсяг основних фондів підприємства; базисні абсолютні прирости та темпи зростання.
Задача 12. Визначити основні аналітичні показники динамічного ряду та дати їм економічну інтерпретацію.
|
Назва показника |
1999 |
2000 |
2001 |
2002 |
2003 |
2004 |
2005 |
2006 |
2007 |
|
Товарообіг, тис.грн. |
21,5 |
20,0 |
24,1 |
26,3 |
25,9 |
29,2 |
32,0 |
33,7 |
33,1 |
Задача 13. На основі даних про товарообіг в задачі 16 вирівняти динамічний ряд за допомогою складання рівняння тренду і на основі одержаних даних побудувати статистичний графік.
Задача 14. За даними про щомісячний обсяг реалізації продукції в регіоні провести вирівнювання ряду динаміки, застосувавши метод трирівневої середньої плинної:
|
Місяць |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
|
Товаро-обіг, тис.грн. |
24,1 |
24,6 |
25,1 |
24,9 |
25,7 |
26,1 |
25,9 |
26,5 |
26,9 |
26,1 |
26,3 |
27,1 |
Задача 15. Маємо дані про продаж товарів на ринку:
|
Вид товару |
Базисний період |
Звітний період |
||
|
Ціна од., грн. |
Продано, од. |
Ціна од., грн. |
Продано, од. |
|
|
А |
25,6 |
1200 |
28,2 |
850 |
|
Б |
8,4 |
130 |
10,0 |
90 |
|
В |
4,1 |
140 |
3,9 |
150 |
|
Г |
1,3 |
350 |
1,4 |
390 |
Визначити індивідуальні індекси ціни та фізичного обсягу продукції; загальний індекс фізичного обсягу товарообігу і різницю сумарних втрат населення від зміни обсягу .
Задача 16. Динаміка роздрібного товарообороту та цін по регіону характеризується даними:
|
Група товару |
Обсяг роздрібного товарообігу у фактичних цінах, млн. грн. |
Підвищення цін в 2008 р. порівняно з 2007 р., % |
|
|
2007 р |
2008 р. |
||
|
Продовольчі |
12,1 |
11,3 |
32,0 |
|
Непродовольчі |
6,9 |
8,0 |
27,6 |
Визначити зведені індекси: а) цін; б) фізичного обсягу роздрібного товарообороту, скориставшись взаємозв’язком індексів.
Задача 17. За даними таблиці, які характеризують виробництво деталі А обчислити: індекси фіксованого складу; змінного складу; структурних зрушень та визначити взаємозв’язок між обчисленими величинами.
|
Цехи |
Трудоміскість, людино-годин |
Обсяг виготовленої продукції, тис.шт. |
||
|
базисний |
звітний |
базисний |
звітний |
|
|
1 |
2,3 |
2,2 |
100,3 |
121 |
|
2 |
2,7 |
2,9 |
70,4 |
76 |
|
3 |
3,1 |
3 |
96 |
117,3 |
Методичні рекомендації до практичних занять та виконання курсової роботи
Укладачі: МІЗЮК Світлана Георгієвна, БУГЛАК Ольга Володимирівна, МІЗЮК Валентин Валентинович
Редактор
Коректор
Технічний редактор
Підп. до друку _____ Формат 60х84/16. папір офс.
Офс. друк. Ум друк. Арк..5,81. Обл.. вид. арк.. 6,25
Тираж ___пр. Замовлення _____ Вид_____
Видавництво НАУ
03058. Київ-58, проспект Космонавта Комарова, 1
Свідоцтво про внесення до Державного реєстру ДК
№ 977 від 05.07.2002